Йдемо стежками народних джерел. Обираємо групи дослідники/дослідниці; науковці/науковиці
Беремо учнівську кладемо її на край торкаємо рукою і бачимо, що лінійка коливається. шляхом відбувається і коливання повітря.
Продовжується це відхилення доки не закінчиться
повітря в трубці, який виник із за другого потоку. Край може бути як закритий відкритий. Закритий край дає змогу отримати один вид звуку (свищик ), відкритий дає змогу отримувати різні звуки духових інструментів
Під час проходження повітря через щілину зустрічає край резонаторної камери, яка відіграє роль клину. Повітря ділиться на два потоки.
Таке відхилення продовжується поки не закінчіться другий потік. Верхній потік повертається на місце і знову ділиться краєм у камері на два потоки і процес повторюється
Верхній потік створює коливальний рух і це призводить до появи звуку. Висота звуку залежить від швидкості потоку та розміру камери. Якщо камеру зробити у вигляді трубки, то повітря в ній стискається, що призводить до того, що зайве повітря відштовхується назад і знову відхиляє верхній потік.
Було встановлено, що для руху повітря потрібна камера. У Валках використовують два способи виготовлення повітряної камери в тулубі свищика. У першому випадку – камера пряма та довга – дає глухий звук: чим більша камера, тим нижчий звук, це ви перевірили за допомогою свищика
«черепашка».
У другому випадку, камера нагадує форму вареника – ширша в середини і вужча на кінцях, вона дає мелодійний звук і слугує основою для три опорних свищиків, наприклад, півника. Отже, чим камера свищика менша, тим він голосніший і дзвінкіший
Встановлюємо особливості виготовлення свищика з солоного тіста
|
№ з\п |
Послідовність операції |
Технологічні умови виконання |
1.
|
Підготовка глини |
1.1. Вологими руками розім’яти глину (тісто) |
1.2. Відокремити невеликий шматок глини (тіста) |
||
2. |
Виготовлення свищика |
2. 1. Виготовити кулю з глини (тіста) |
2.2. Надати кулі форму напів сфери |
||
2.3. Витягнути і зліпити протилежні частини сфери та створити основу свистуна |
||
|
|
2.4. З правого кута основи іграшки виліпити голівку |
Виготовлення свищика з гілочки липового дерева
№ з\п |
Послідовність операцій |
Технологічні умови виконання |
1. |
Підготовка гілочки з дерева (бажано липа). Товщина гілочки – 10-12 мм з рівною корою, довжина гілочки 10 см |
1.1. З однієї сторони гілочки зробити круговий надріз кори, відступаючи ві краю 5 мм і зняти кору |
1.2. З протилежної сторони зробити коси зріз на гілочці, з протилежного боку робимо косий надріз, заглиблений на чверть товщини заготівки. Поряд з ним прямий надріз |
||
2. |
Обстукування заготівки кори по всій довжині протилежним кінцем ножа |
2.1. Знімаємо кору деревини «панчохою Цілою та неушкодженою |
3. |
Відступивши від надрізу деревини 3 см робимо прямий надріз і вирізаємо заглиблення до половини деревини |
3.1. Зі сторони загостреного краю, зрізаємо невеликий шматок деревини, дл проходження повітря |
4. |
Збираємо разом кору і деревину |
4.1. Виріб готовий до використання |
д
Визначаємо та встановлюємо фонетичні та словотвірні варіанти слова «свист». Робота з wordart .
Свищики у якості розваги сприймаються не так давно, у часи язичництва глиняна іграшка була чаклунським предметом, здатним викликати бурю і дощ, відганяти диявольську силу. Та з розвитком прогресу і втратою ритуального сенсу, свищики стали застосовуватися як музичні інструменти і народні іграшки.
Проте, як розповідає етнограф О. Найден, кожен свищик несе у собі певну символіку, а отже і магічний вплив, захист через форму, орнамент, колір, звук та їхнє поєднання. Тому цікаво дослідити фонетичні та словотвірні варіанти та відшукати етимологічні відповідники слова свищик.
У цьому нам допоможе вебзастосунок Wordart, за допомогою якого організуємо знайдені слова-відповідники у обраних зображеннях застосунку. Знайдені відповідники уводимо до застосунку і отримуємо результат.
Підводячи підсумки знайдіть, будь ласка, відповіді на такі запитання .
• 1. Коли я бачу народну іграшкусвищик, мене переповнює...
• 2. Коли мені пропонують погратися народною іграшкою - свищик, я відчуваю...
• 3. Коли я виготовляю народну іграшку-свищик, я відчуваю...
• 4. Якщо я побачу в магазині народну іграшку- свищик, я думаю про...
• 5. Я радію, якщо народна іграшкасвищик ...
• 6. Мені сумно, коли я бачу, що з народною іграшкою-свищик ...
Завершується час дослідів, але не завершується час творчого прагнення та думки
«Іграшка (свищик) – духовний образ ідеального світу, це архетип уявлень про добро». (Оксана Донченко);
«Виготовлення іграшки ( свищик) за аналогами етнічної – задоволення від створення прекрасного». (Софія Русова);
«Гра з іграшкою (свищик) – це не просто забава, у ній мудрість народу».
( Абраменкова Віра);
«Іграшка (свищик) – це не забава, а культурне знаряддя, що осягає закони вічних істин»
(Марія Осоріна)