Проведення семінару-практикуму на тему: «ЦІКАВА МАТЕМАТИКА»Форма проведення : Квест-гра. Мета: підвищення професійного рівня педагогів по формуванню логіко-математичний здібностей дітей старшого дошкільного віку. Завдання:познайомити педагогів з досвідом роботи «Розвиток математичних здібностей дошкільнят в закладі дошкільної освіти за допомогою використання новітніх технологій»;навчити педагогів методам і прийомам використання розвиваючих ігор в педагогічному процесі;розвивати інтерес до оригінальних, інноваційно-ігрових технологій, ініціативу, бажання застосовувати в практиці дані технології;викликати бажання до співпраці, взаєморозуміння.
Танграм – старовинна східна головоломка. З нею дитина вчиться аналізувати зображення, виділяти в них геометричні фігури, візуально розбивати цілий об’єкт на частини, і навпаки – складати з елементів задану модель, а найголовніше – логічно мислити. Складання за схемами сприяє розвитку посидючості, уваги, уяви, логічного мислення, допомагає створювати ціле з частин і передбачати при цьому результат своєї діяльності. Всі ці навички необхідні дитині під час навчання в школі, та й у дорослому житті.
Гра “Танграм” – одна з нескладних математичних ігор. Гра проста у виготовленні. Квадрат 10 на 10 см з картону або пластику, однаково забарвлений з обох сторін, розрізають на 7 частин. В результаті утворюються 2 великих, 2 маленьких і 1 середній трикутники, квадрат і паралелограм. Використовуючи всі 7 частин, щільно приєднуючи їх один до одного, діти складають дуже багато різних зображень за зразками і за власним задумом.
Джордж Кюїзенер (1891 - 1976)бельгійський педагог, автор унікальної методики. Він розробив універсальний дидактичний матеріал для розвитку у дітей математичних здібностей. У 1952 році він опублікував книгу “Числа і кольори”, присвячену своєму навчальному посібнику, який є результатом ретельного доопрацювання методики німецького колеги Фридріха Фребеля.
Палички Кюїзенера - це набір паличок для лічби, які ще називають «числа в кольорі», «кольоровими паличками", "кольоровими числами", "кольоровими лінієчками". У наборі містяться чотиригранні палички 10 різних кольорів і довжиною від 1 до 10 см. Розробив Кюїзенер палички так, що палички однієї довжини виконані в одному кольорі і позначають певне число. Чим більша довжина палички, тим більше числове значення вона виражає. Палички Кюїзенера, в основному, призначені для занять з дітьми від 1 року до 7 років.
У списку найбільш відомих авторів методик раннього розвитку дітей важливе місце займають Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни-класики вітчизняної педагогики та автори ряду розвиваючих ігор . Саме вони на прикладі своєї сім'ї ще у радянський час (наприкінці 50-х рр.) показали, що ламаючи застарілі стереотипи у вихованні, можна допомогти дитині стати самостійною, гармонійно розвиненою особистістю. Громадскість була здивована тим, яким способом молоде подружжя виховує своїх синів та дочок. Нікітинські діти бігали босоніж по снігу, виконували різноманітні гімнастичні вправи, і в той же час вражали всіх своїм інтелектом та здоров'ям. До чотирьох років ці малюки вже вміли читати і розуміли ази математики, із захопленням грали в авторські розвиваючі ігри, а почавши навчатися в школі, значно випереджали в розвитку своїх однолітків. Сім’я Нікітіних
Розвиваючі ігри Б. П. Нікітіна багатофункціональні і мають безмежний простір для творчості. Вони можуть зацікавити і захопити всіх членів сім'ї. Переходячи від простих до більш важких завдань, діти вчаться отримувати радість і задоволення від розумової діяльності, думати, часом мучитися, але обов'язково досягати мети.
Назва «коректурна таблиця» походить від назви таблиць для психологічних тестів, заповнених буквами або цифрами. Працюючи з такою таблицею, піддослідний викреслює задані символи. Науковці використовували такі таблиці ще у XIX ст. Із часом їх пристосували до роботи з дітьми, символи замінили картинками. У сучасній дошкільній освіті коректурні таблиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих навичок, математичних умінь, уміння орієнтуватися у просторі тощо. За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символами, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбільше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елементами.
Завдання, що виконуються за допомогою коректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти повинні сприйняти на слух вказівку дорослого, зосереджено роздивитися таблицю, знайти правильну відповідь чи виконати завдання (накрити, розфарбувати, полічити, співвіднести зі схемою, символом тощо), а потім прокоментувати результат. Формування особистості, її базових якостей відбувається у процесі практичної, творчої і пізнавальної діяльності, мета якої — навчити дитину орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати, творчо, нешаблонно мислити. Тут стане у пригоді багатофункціональне обладнання, працюючи з яким дитина пізнає нове, порівнює, систематизує, співвідносить, лічить тощо. Зразком такого обладнання є коректурні таблиці, нові підходи до роботи з якими запропонувала Н. Гавриш.
Коректурні таблиці — це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми.
В інтернет ресурсах, книгах можна зустріти різні назви цього дидактичного посібника, конструктора з резинок – геометрик, геоборд або ж просто – математичний планшет, який лише зараз набуває актуальності та популярності у нашій країні. Насправді ж це класична дидактична гра відома у зарубіжних країнах ще з 50-х років XX століття. Її прототип під назвою Geoboard («геометрична дошка») винайшов у 1954 році єгипетський математик, філософ, магістр мистецтв Калеб Гаттегно, який створив «поле для малювання» резинками з 25 штирями. Геоборд складається з плоского поля і штирів, розташованих на полі рівновіддалено один від одного по горизонталі і вертикалі. Для роботи з геобордом також потрібні канцелярські гумки для грошей. Основна дія в цій грі - «малювання резиночками».
Цікаво!Геоборд можна використовувати з дітьми від 2 років, потрібно лише визначитися з розміром ігрового поля відповідно віку дитини:для дітей 2-3 років - 3х3 з відстанню між штирями 5 см;від 3 до 4років - 5х5 з відстанню між штирями 5 см; від 5 до 8 років - 8х8, 10х10 (та інших варіаціях, більших за 5х5) з відстанню між штирями 3 см.