семінар-практикум «Особливості організації та проведення психолого-педагогічних консиліумів та психолого-педагогічних семінарів»

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА МІСЦЕМ МЕШКАННЯ

 

План

проведення семінару-практикуму «Особливості організації та проведення психолого-педагогічних консиліумів та психолого-педагогічних семінарів»

 

Дата проведення: 21.08.2018

Час початку: 12:00

Місце проведення: ЦДЮТ «Виктория»

Учасники: педагоги-організатори, малодосвідчені педагоги (за листом реєстрації).

Обладнання:

• мультимедійний проектор;
• ноутбук;
• мультимедійні презентації;
• роздатковий матеріал;
• столи;
• годинник.

 

Тема: «Особливості організації та проведення психолого-педагогічних консиліумів та психолого-педагогічних семінарів»

 

Мета:

 

• об’єднання зусиль педагогічних працівників, членів адміністративної ланки  інших суб’єктів освітньо-виховного процесу до адекватного розподілу обов’язків та відповідальності за реалізацію проведення психолого-педагогічних консиліумів в закладах позашкільної освіти.

 

Завдання:

• виявлення резервних можливостей як педагогічних працівників так і членів адміністративної ланки щодо організації нового 2018-2019 н.р.;
• розробка рекомендацій педагогам-організаторам, керівникам гуртків/секцій для проведення змістовних та продуктивних заходів;

 

• консультація в розв’язані складних або конфліктних ситуацій;

 

• повідомлення педагогам інформації необхідної для корекційної роботи з дітьми.

 

 

 

 

Порядок денний

1.    Положення про психолого-педагогічний консиліум Міського центру позашкільної роботи за місцем мешкання (ухвалено метод.радою від 17.04.2018 №3) (додаток 1)

Ознайомлення через електрону пошту

2. Вступне слово директора

Консиліум – колективний метод вивчення вихованців, невелике за чисельністю зібрання людей, які відповідають за адаптацію, розвиток та засвоєння знань на заняттях.

 Консиліум дозволяє об’єднати зусилля педагогів, психологів та інших суб’єктів освітньо-виховного процесу, які зацікавлені в успішному навчанні і повноцінному розвитку дітей і підлітків, намітити цілісну програму індивідуального супроводу і адекватно розподілити обов’язки і відповідальність за її реалізацію.

 Задачами консиліуму є:

1. Виявлення характеру і причин відхилень в поведінці і вихованості дітей.
2. Розробка програми виховних заходів з метою корекціії поведінки, яка відхиляється.
3. Консультація в розв’язанні складних або конфліктних ситуацій.

Консиліум проводиться з метою:

• профілактики інтелектуальних, емоційних перевантажень та зриву у поведінці окремих вихованців або колективів гуртків/секцій;
• виявлення резервних можливостей вихованців, розробки рекомендацій керівникам гуртків/секцій, педагогам-організаторам для забезпечення диференційованого підходу в процесі позашкільної освіти та виховання вихованців або окремих груп у гуртках/секціях;
• вибору оптимальних видів допомоги в навчанні та порад у вихованні відповідно до індивідуальних можливостей вихованців;
• розгляду ситуацій навчальних або соціальних утруднень дітей, що мають відхилення в інтелектуальному чи емоційному розвитку;
• визначення готовності до навчання в період переходу з однієї вікової групи до іншої відповідно до  рівня психічного розвитку;
• пошуку, добору, розвитку обдарованих дітей.

Принципи організації роботи консиліуму: повага до особистості і опора на позитивне, „не нашкодь”, інтеграція психологічного і методичного знання, тобто максимальна педагогізація діагностики.

 Психолого-педагогічний консиліум виконує такі функції:

• діагностичну – вивчення соціальної ситуації розвитку, визначення потенційних можливостей і здібностей дітей, розпізнання характеру відхилень в їх поведінці, діяльності, спілкуванні;
• виховну – розробка проекту педагогічної корекції у вигляді ряду освітньо-виховних заходів, які рекомендуються педагогам-організаторам, керівникам гуртків/секцій, батькам. За характером ці заходи можуть бути: контролюючими, дисциплінуючими, корекційними;
• реабілітуючу – захист інтересів дитини, яка потрапила у несприятливі освітні умови. Сутність реабілітації полягає в руйнуванні образу, який склався у педагогів та однолітків, подолання психологічної незахищеності та дискомфорту.

Склад консиліуму формується з урахуванням його мети: заступник директора з того питання, що розглядається, педагог-організатор, керівники гуртка/секції ЦДЮТ або ДЮК, психолог, медпрацівник.

Основні етапи консиліуму:

І етап. Підготовчий етап.

Підготовку до консиліуму кожен учасник проводить окремо. Психолог опрацьовує дані діагностик, визначає кого з дітей необхідно обговорити окремо. Педагоги систематизують власні спостереження, складають характеристики на вихованців. Медпрацівник проглядає медичні картки, вибираючи інформацію, яка підлягає обговоренню на консиліумі.

 ІІ етап. Засідання консиліуму. Консиліум проводить заступник директора з того питання, яке обговорюється. Ведучий встановлює порядок обговорення, слідкує за дотриманням регламенту. Цей момент є дуже важливим, бо обговорення інформації, що стосується вихованців, їх навчання та поведінки, часто викликає бурхливі емоції учасників, що призводить до переходу з ділового розв’язання проблем на емоційне реагування.

На консиліумі обговорюється питання допомоги проблемній дитині. Проблемна дитина це, в першу чергу, вихованець, який має проблеми в навчанні, виконанні певних вимог, в побудові спілкування з однолітками чи педагогами, а вже потім – дитина, яка створює проблеми оточуючим (такі випадки обговорюються, але з погляду надання допомоги педагогу).

Робота психолого-педагогічного консиліуму починається з обговорення найбільш  складних випадків. На консиліумі відбувається інформаційний обмін між його учасниками. Педагог-організатор зачитує прізвище учня і повідомляє свою думку про нього, про те, які якості його особистості потребують уваги педагогів. Психолог дає психологічну характеристику на основі проведеної діагностичної роботи. Учасники консиліуму висловлюють свої думки. Вони отримують можливість побачити свого вихованця з різних боків, а також зрозуміти причини його проблем, це допомагає уникнути суб’єктивізму в оцінці можливостей окремих дітей, дозволяє об’єктивно їх зрозуміти і побудувати спільну програму дій, спрямованих на розвиток певних якостей або на усунення виявлених причин відставання в навчанні чи відхилень в поведінці.

Після оцінки всіх якостей даного вихованця, педагог висловлює свою думку про можливі причини його відставання в навчанні чи хибної поведінки. Його припущення підлягають колективному обговоренню. Педагог-організатор або керівник гуртка/секції пропонує можливі прийоми індивідуального підходу до цього вихованця з метою усунення виявлених недоліків. Учасники обговорюють зміст допомоги: яка допомога необхідна вихованцю, яким конкретним змістом бажано наповнити корекційну та розвивальну роботу з ним, які його особливості повинні бути обов’язково враховані в процесі навчання та спілкування. В процесі обговорення проблем дитини або групи і шляхів їх розв’язання необхідно знайти оптимальний варіант взаємодії вихованця та позашкільного середовища. В деяких аспектах необхідно змінити систему освітніх або нормативних вимог, які пред’являються вихованцю або групі – їх зміст, обсяг, організаційні прийоми, тобто «пристосувати» середовище до вихованця. В інших аспектах – попрацювати із самим вихованцем в плані формування нових навичок і психічних процесів, корекції прийомів навчальної діяльності або спілкування, які склалися, надання допомоги в знаходженні більш ефективних форм. Тобто «пристосувати» вихованця до позашкільного середовища.

На останньому етапі проведення консиліуму розподіляються обов’язки між учасниками консиліуму стосовно того хто, що буде робити у відповідності до встановлених причин проблем дитини і вказуються приблизні терміни виконання.

ІІІ етап. Впровадження рішень консиліуму.

Правильно організований психолого-педагогічний консиліум дозволяє дати об’єктивну характеристику вихованців, сприяє виявленню причин невстигання чи проблем в поведінці дітей, забезпечує єдиний підхід до вихованців в навчально-виховній роботі, що допомагає знайти найкоротші і найоптимальніші шляхи подолання існуючих проблем.

 

3. Вправа на дослідження команди (20 хв.)

Інструкція. Група об’єднується у команди по 5-6 осіб. Перед кожною командою слід поставити проблему. Проблема може бути пов’язана з реальною або уявною діяльністю.

Наприклад: як правильно провести психолого-педагогічну діагностику? Які рекомендації можна надати батькам важко вихованих дітей? Як спланувати корекційно-розвивальну роботу з вихованцями щодо ефективного спілкування?

Правила. Кожна команда повинна вибрати того, хто буде вести записи. Він повинен зафіксувати якнайбільше ідей інших членів команди за 5-7 хвилин. Під час цього періоду пропозиції обговорюватись не повинні. Той, хто записує має заохочувати висловлення членами своєї команди будь-яких, навіть безглуздих, ідей. Після закінчення 5-7 хв. кожна команда повинна обговорити ідеї та вибрати 3 найкращі. Після того як команди висловили ідеї група повинна вибрати одну кращу.

 

Практична частина

Приклад проведення психолого-педагогічного семінару

«Невикористані резерив адміністрації

щодо створення сприятливого мотиваційного середовища»

 

4. Виступ практичного психолога з аналізом проведеного моніторингу мотиваційного середовища педагогічних працівників (презентація, діаграми, графіки)

Творча діяльність педагогів — це сталий розвиток усього закладу освіти. Тож вони обов’язково мають займатися саморозвитком. Та інколи педагоги не налаштовані психологічно на опанування нового. Основна причина цього — недостатня мотивація. Таким чином, було здійснено моніторинг рівня мотиваційного середовища в закладі за допомогою факторно-критеріальної моделі.

Фактори і критерії мотиваційного середовища

Для створення моделі рівня мотиваційного середовища ми визначили три його основні фактори. Кожен з них розкривають певні критерії. Отже, факторно-критеріальна модель рівня мотиваційного середовища має таку структуру:

• характеристика колективу;
• функції керівництва;
• мотивація в колективі.

08 травня 2018 року серед членів управлінської ланки (кількість 11 працівників) було проведено опитувальник для визначення рівня мотиваційного середовища в комунальному закладі «Міський центр позашкільної роботи за місцем мешкання».

 П’ять членів адміністративної ланки (60%) вважають що рівень мотиваційного середовища в закладі низький.

 Три педагогічних працівника (30%) визначають достатній рівень мотиваційного середовища.

 Два педагогічних працівника (10%) визначають оптимальний рівень мотиваційного середовища.

 Результати моніторингу рівня мають бути матеріалом для аналізу та розвитку закладу освіти, а не підставою для конфліктів між адміністрацією та педагогічними працівниками.

 З 21.05. по 25.05.2018 були проведені співбесіди серед педагогічних працівників всіх напрямків роботи закладу, на яких опрацьовувались питання рівня мотиваційного середовища закладу.

 Опитування пройшли серед 57 педагогічних працівників, результати опитування відображаються на графіках та узагальненої таблиці.

 Високий рівень мотиваційного середовища в закладі у 13 педагогічних працівників (23%); оптимальний рівень – 14 педагогів (24,5%); достатній рівень мотиваційного середовища у 20 педагогів (35%); низький рівень -10 педагогів (17,5%).

 Нами були визначені наступні невикористані резерви:

• створення колективу однодумців (характеристика колективу);
• робота адміністрації з колективом (функції керівництва);
• мотивування колективу (мотивація в колективі).

А саме, при створюванні колективу однодумців адміністрацією були невикористані резерви щодо вимогливості до результатів діяльності в колективі, рівня виконання обов’язків педагогами, рівня взаємодопомоги у колективі та толерантність у колективі.

При роботі адміністрації з колективом 70% невикористаного резерву стосувалося адекватністю ставлення керівництва до невдач, 58% толерантність сприйняття керівництва, 56% співучасть педагогів в управлінні закладом, 49% оперативність нарад.

При мотивуванні колективу невикористаний резерв щодо підтримки колегами інноваційної діяльності та розуміння взаємозв’язку інноваційної діяльності та рівня добробуту складає 38%.

Корисним елементом програми є графік, який наочно відтворює динаміку розвитку складових мотиваційного середовища в закладі (див. Додаток 8). Він дає змогу :

• проаналізувати реальний рівень мотиваційного середовища в закладі;
• розглянути динаміку змін, що відбулися в закладі між двома опитуваннями;
• обгрунтовано корегувати свою роботу в напрямі розвитку мотиваційного середовища.

На оптимальному рівні розвитку мотиваційного середовища серед адміністрації та пед..працівників створення умов для професійного росту, популярність інноваційної діяльності в колективі та зацікавленість колективу в інноватиці.

На достатньому рівні розвитку знаходиться рівень авторитетів новаторів та ставлення до закладу.

На низькому та критичному рівні розвитку мотиваційного середовища закладу знаходиться толерантність сприйняття керівництва та адекватність ставлення керівництва до невдач.

Рекомендація: враховуючи ці показники, створити сприятливі умови мотиваційного середовища в закладі у 2018-2019 н.р..

5.Вправа «Унікальні листочки»

Мета: довести унікальність кожної особистості, подолати упереджене ставлення до інших.

Слово психолога:  Іноді людям важко виявляти толерантність до інших. Вони не вміють і не хочуть примиритися з особливостями (чи характером) певної особистості, певної нації, певного суспільства. Це зумовлено, передусім, унікальністю, неповторністю кожної особистості, кожної нації, кожного суспільства… Ви погоджуєтеся з тим, що всі і ми є унікальними і неповторними?» (учасники висловлюються).                                                                                     Давайте перевіримо це за допомогою вправи «Неповторні листочки»              .

Учасникам роздаються по один невеликий аркуш паперу.

Інструкція:  Візьміть свої аркуші і виконуйте той алгоритм дій, які я вам буду пропонувати. Як виконують дії інші учасники дивитися забороняється. Дії необхідно виконувати швидко. Починаємо:

1. Складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
2. Знову складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
3. Ще раз складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
4. І ще раз складіть аркуш навпіл. Відірвіть верхній правий кут.
5. Розгорніть аркуш.

Подивіться на свій аркуш і на аркуші учасників тренінгу.

Запитання для учасників:

1. У всіх однакові вийшли роботи? (ні).
2. Чи можемо ми сказати, що хтось виконував роботу неправильно? (ні).
3. Чому аркуші після відрізання такі різні? (всі ми різні, у всіх свій характер, свої особливості поведінки тощо).
4. Чи можемо ми сказати, що ті, хто відрізував аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? (ні).

Зауваження психолога: Можливо, у житті буває так, що ми оцінюємо людину лише з огляду на те, чи робить вона так, як ми.

 

 

Пам’ятка

 

Ось яку «дієту» для тих, хто хоче стати толерантним, розробили психологи:

понеділок: розмовляючи з людьми, дивитись їм в очі, привітатися з усіма;

вівторок: намагатися не нав'язувати нікому свою волю;

середа: зробити для когось добру справу так, щоб він не здогадувався, що добро йде від вас;

четвер:не виявляти до іншого такого відношення, яке ви не хочете відчути до себе;

п'ятниця: намагатися добре виглядати, говорити з усіма тихим голосом;

субота:записати 5 позитивних якостей, що характеризують вас і вашого друга;

неділя: знайдіть 3 привода, щоб сказати «спасибі» вашим близьким.

 

 

 

 

 

Тематика проведення психолого-педагогічних консиліумів

 

Первинні консиліуми проводяться після завершення обстеження (жовтень).

Їхня мета – визначення особливостей розвитку вихованців, можливих умов і форм їх навчання, необхідного супроводження педагогічного процесу.

Планові консиліуми проводяться в березні.

Їх мета – оцінка динаміки процесу навчання та корекційних заходів, а також у разі необхідності внесення поправок та доповнень до корекційної або розвивальної роботи з  вихованцями.

Заключні консиліуми – проводяться на заключних етапах навчання та завершенням корекційної роботи.

Мета – оцінка знань вихованців, стану емоційно – вольової та пізнавальної сфери, прогнозування успішності вихованців у подальшому навчанні.

 

 

Наприклад: проведення наприкінці вересня опитувальника «Вивчення потреб дитини», діагностика домінуючої перцептивної модальності (методика ведучого каналу сприйняття вихованців).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік корекційно-розвивальних програм

• Корекційна-розвивальна програма "Основи психології для дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку";
• арт терапевтичний проект "Кольоровий світ";
• проект "Уроки добрих знань";
• Корекційно-розвивальна програма «Розвитку емоційної сфери старших дошкільників»;
• Корекційно – розвивальна програма «Профілактика психічного здоров’я та емоційних розладів у дітей старшого дошкільного віку»;
• Розвивальна програма для підлітків 10-14 років «Граматика ефективного спілкування».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні розробки

Психолого-педагогічний консиліум «Важка група»

 

Мета проведення – колективне вивчення труднощів в навчанні й вихованні дітей конкретної групи гуртка або секції, виявлення причин, які викликають утруднення вихованців і керівника гуртка/секції, розробка навчально-виховних та управлінських заходів, спрямованих на усунення цих причин.

Учасники – адміністрація, педагог-організатор, керівник гуртка/секції трудного колективу, всі керівники гуртка позашкільного закладу ДЮК або Центру, психолог.

Підготовча робота:

1. Вивчення стану освітньо-виховної роботи в групі (адміністрація).
2. Психолого-педагогічне вивчення педагогічно занедбаних дітей за допомогою бесід, анкетування, спостережень (педагоги, психолог).
3. Загальне знайомство з групою, спостереження за спеціальною програмою, бесіди з педагогом-організатором та керівником гуртка/секції (адміністрація, психолог).
4. Вивчення міжособистісних стосунків в групі за допомогою соціометричної методики і ставлення вихованців до окремих педагогів (психолог).
5. Підготовка карти групи і окремих вихованців з попередніми характеристиками і рекомендаціями психолога і педагога (психолог, педагог, медпрацівник).
6. Узгодження ходу педконсиліуму і умов його проведення (адміністрація, психолог, педагог).

Хід консиліуму.

1. Психологічна й цільова установка.
2. Виступ учасників: пошук психолого-педагогічних причин труднощів роботи в групі і шляхів їх усунення на конструктивній доброзичливій основі.
3. Психолого-педагогічний аналіз пропозицій, обговорення рекомендацій педконсиліуму.
4. Письмове оформлення рекомендацій.

Рекомендації педконсиліуму по важкій групі.

1. Вивчити міжособистісні стосунки в групі, виявити лідерів, відторгнених, визначити референтні групи, дати рекомендації по формуванню колективу і організації колективної діяльності (психологічна служба).
2. Залучити до корекційних занять „важких” вихованців цієї групи (психологічна служба).
3. Провести корекційні заняття з вихованцями (психологічна служба).
4. Надати допомогу педагогу-організатору, контролювати його діяльність (адміністрація).
5. Ретельно готуватися до корекційних заходів, продумувати тему, зміст, план роботи, а також способи залучення „важких” дітей, спланувати організаційні моменти (педагог-організатор).
6. Розробити єдині вимоги, збагатити методики, зміст, перебудувати стиль спілкування, виключити випадки порушення педагогічної етики (керівник гуртка/секції).

 

 

 

 

 

 

Психолого-педагогічний консиліум

„Методи роботи з дітьми, які вимагають індивідуальної уваги”.

(По адаптації)

Мета:

1. Вибір оптимальних методів навчання для вихованців з ознаками дезадаптації.
2. Прогнозування подальшого навчання в початковому рівні 1 року навчання.
3. Вироблення рекомендацій для подальших дій.

Підготовча робота:

1. Розробка програми вивчення адаптаційного періоду в початковому рівні 1 року навчання.
2. Визначення психо-емоційного стану вихованців.
3. Визначення рівня адаптованості вихованців початковому рівні 1 року навчання.

Хід консиліуму.

1. Виступ психолога: „Труднощі адаптації”.
2. Стислі характеристики груп за матеріалами досліджень, спостережень. Виділення категорії дітей з низьким ступенем адаптації.
3. Виступ керівника гуртка/секції з характеристиками на даних вихованців.
4. Прогнозування подальшого навчання.
5. Рекомендації: допомога вихованцю, поради батькам, заходи корекції.

 

Ефективною формою організації роботи з важковиховуваними вихованцями є психолого-педагогічні консіліуми, які плануються і проводяться 3 рази на рік.

1. Установчий (вересень). Мета – виявлення дітей „групи ризику”, важковиховуваних дітей, складання індивідуальних програм психолого-педагогічної корекції і плану їх реалізації із зазначенням терміну виконання та відповідальних.
2. Регулюючий (січень). Мета – контроль за виконанням індивідуальних програм психолого-педагогічної корекції, їх ефективністю, внесення корективів.
3. Підсумковий (травень). Мета – з’ясування ефективності проведеної роботи за рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

УХВАЛЕНО

методичною радою

від 17.04.2018 № 3

 

 

Положення

про психолого-педагогічний консиліум

КЗ «Міський центр позашкільної роботи за місцем мешкання»

 

1. Загальні положення

Консиліум – колективний метод вивчення учнів, невелике за чисельністю зібрання людей, які відповідають за успішне навчання і розвиток дитини в школі.

Консіліум дозволяє об’єднати зусилля педагогів, психологів та інших суб’єктів навчально-виховного процесу, які зацікавлені в успішному навчанні і повноцінному розвитку дітей і підлітків, намітити цілісну програму індивідуального супроводу і адекватно розподілити обов’язки і відповідальність за її реалізацію.

Психолого-педагогічний консиліум (далі ППК) – це планові або позапланові збори з метою створення цілісної системи, яка б забезпечувала оптимальні умови для навчання та розвитку вихованців гуртка/секції і вироблення правильного шляху для роботи з ними. Допомагає педагогам більш точно визначити і підібрати форми, методи і прийоми роботи,  виробити рекомендації для педагогів, батьків та дітей. Психолого-педагогічний консиліум в своїй діяльності керується Законом України  про охорону дитинства, Конвенцією ООН про права дитини.

 

2. Мета і основні завдання

2.1. Мета:

- профілактики інтелектуальних, емоційних перевантажень та зриву у поведінці окремих вихованців гуртків/секцій;

- виявлення резервних можливостей вихованців, розробки рекомендацій керівникам гуртків/секцій, педагогам-організаторам для забезпечення диференційованого підходу в процесі позашкільної освіти та вихованців або окремих груп у гуртках/секціях;

- вибору оптимальних видів допомоги в навчанні та порад у вихованні відповідно до індивідуальних можливостей учнів;

- розгляду ситуацій навчальних або соціальних утруднень дітей, що мають відхилення в інтелектуальному чи емоційному розвитку;

- визначення готовності до навачння в період переходу з однієї вікової групи до іншої відповідно до  рівня психічного розвитку;

- пошуку, добору, розвитку обдарованих дітей.

2.2. Завдання:

- виявлення характеру та причин відхилення у поведінці та навчанні гуртківців;

- попередження труднощів під час адаптації до позашкільного закладу, при переході з початкового до основного та вищого рівня навчання і здійснення наступності;

- розробка програми виховних та корекційних заходів для вихованців гуртків;

- повідомлення педагогам та батькам інформації, необхідної для корекційной роботи з дітьми;

- консультація в розв’язанні складних або конфліктних ситуаціях.

 

3. Принципи проведення психолого-педагогічного консиліуму

3.1. Комплексність вивчення.

Передбачає тісну взаємодію педагогів та практичного психолога у ході вивчення особистості гуртківця та колективу в цілому. Вивчення, яке проводить кожен спеціаліст, дозволяє отримати оцінки фізичного та психологічного стану здоров’я вихованця гуртка.

3.2. Динамічність.

Під час вивчення різними спеціалістами розширюються можливості співвідношення отриманих результатів з віковими критеріями.

3.3. Єдність наукових та інтуїтивних знань.

3.4. Дотримання інтересів дитини.

 

4. Функції психолого-педагогічного консиліуму

4.1. Діагностична. Складається з вивчення соціальної ситуації розвитку вихованця гуртка, визначення  потенційних можливостей та здібностей, розпізнавання характеру відхилень у його поведінці, діяльності та спілкуванні.

4.2. Виховна. Включає в себе розробку корекційно-розвивальних програм, виховних заходів, які рекомендуються педагогам, батькам, вихованцям. Ці заходи можуть мати розвиваючий, контролюючий, дисциплінарний чи корегуючий характер.

4.3. Реабілітуюча. Захист інтересів дитини, яка потрапила у несприятливі освітні умови. Сутність шкільної реабілітації полягає в руйнуванні образу, який склався у педагогів та однолітків, подолання психологічної незахищенності та дискомфорту

 

5. Склад учасників психолого-педагогічного консиліуму 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Організація підготовчої роботи

 

6.1. Педагоги-організатори:

6.1.1. Розробляє схему проведення консиліумів;

6.1.2. Установлює порядок обговорення та слідкує за дотриманням регламенту обговорення;

6.1.3. Отримує та аналізує узагальнену інформацію щодо груп, гуртків та окремих вихованців (по відношенню до яких потрібне індивідуальне обговорення або співбесіда з батьками);

- контролює хід реалізації програми супроводження.

6.2. Психолог:

6.2.1. Проводить соціометричні дослідження колективу гуртка.

6.2.2. Проводить дослідження  в період адаптації вихованців груп початкового рівня навчання (рівень тривожності, самооцінки) до умов позашкільного навчального закладу.

6.2.3. Проводить психологічний аналіз заняття.

6.2.4.Готує рекомендації керівникам гуртків, вихованцям та батькам.

6.3. Керівники гуртків:

6.3.1. Спираючись на результати власних спостережень та систематизації спостережень інших педагогів, готує педагогічну та психологічну характеристику навчальної діяльності й поведінки групи в цілому та окремих гуртківців, за такими показниками:

- кількісні та якісні характеристики навчальної діяльності (успішність з предметів. можливі причини низької або нерівної успішності);

- психологічні особливості групи (за результатами діагностики та консультацій психолога);

- показники поведінки та спілкування в навчальних ситуаціях;

- умови сімейного виховання.

6.3.2. Проводять анкетування гуртківців з проблемного питання.

6.3.3. Проводять анкетування батьків.

6.3.4. Проводять години спілкування «Поговоримо про себе» та проводять заняття за програмами «Я у колективі», «Наш дружній колектив», «Мій гурток».

6.3.5. Характеризують конкретних вихованців або їх групи за показниками:

 - труднощі та особливості що проявляються під час усних та письмових відповідей, труднощі що виникають під час засвоєння нового матеріалу або повторення, виконання творчих завдань;

- можливі причини описаних труднощів;

- опис типового для вихованця емоційного стану на уроці;

- опис ситуацій, що викликають в учнів різні емоційні труднощі (плач, агресія, роздратування та ін..)

6.3.6. Проводять батьківські збори.

 

7. Етапи проведення консиліуму

7.1. Допрогнозуючий. На цьому етапі організовується первинна діагностика, вивчається запит адміністрації, керівників гуртків, батьків, тобто визначаються проблема та коло учасників психолого-педагогічного консиліуму.

7.2. Діагностичний. Проводиться глибинна діагностика. Вивчається психологічна характеристика вихованця гуртка в школі (співпраця з психологом  та соціальним педагогом навчального закладу, класним керівником).

7.3. Прогностичний. На цьому етапі реалізується сенс консиліуму.

7.4. Ресурсний. На цьому етапі гуртківцю надають індивідуальну допомогу в  період адаптації. Виявляється ресурсний об’єм можливостей учня, сім’ї, найближчого оточення.

7.5. Рефлексивний. Перспективи вибудовуються, спираючись на розробку та реалізацію рекомендацій комплексної програми дій.

7.6. Результативний. Розглядаються і результат, і далека перспектива діяльності учасників педагогічного процесу.

 

8. Форми психолого-педагогічного консиліуму

8.1.Форми проведення:

- Дискусійні. Проводяться у разі виникнення проблеми, яка потребує термінового вирішення та при невеликій кількості часу на підготовку.

- Ділова гра. Проводиться під керівництвом ведучого та з використанням ігрових моментів.

8.2. Традиційні форми проведення:

Робочі групи, творчі групи, семінар, методична оперативна нарада, конференція, майстер-клас, методична панорама,.

 

9. Документація ППК

9.1. Положення про психолого-педагогічний консиліум.

9.2. План проведення психолого-педагогічного консиліуму.

9.3. Протокол проведення консиліуму.