Семінарне заняття «ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ В УДОСКОНАЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ»

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 123

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ

В УДОСКОНАЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ»

 

 

 

 

       Підготувала:

       Практичний психолог КЗШ № 123

       Присяжненко Т.О.

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нове тисячоліття ставить нові виклики перед педагогами України: оволодіння сучасними технологіями навчання, кращими досягненнями педагогічного досвіду, вміння активно використовувати інформаційне середовище, раціонально сприймати інновації, системно мислити, мати творчі та наукові здібності, високу професійну компетентність. Педагог повинен бути готовим до вмотивованої професійної діяльності, здатним працювати не лише по-новому, а й бути ініціатором інноваційних процесів, володіти педагогічною майстерністю, професійною культурою.

Суттєвим у професійній підготовці педагога є готовність до зміни характеру взаємодії в навчально-виховному процесі. Вчитель у процесі професійної підготовки має бути зорієнтованим на розвиток творчих можливостей учня, на взяття до уваги специфіки навчального процесу в конкретних умовах професійної діяльності, усвідомлювати, що ефективність його праці пов’язана з позитивними змінами як у розвитку творчих можливостей учня, так і у його творчій педагогічній діяльності.

Актуальність порушеної проблеми зумовлює значний інтерес науковців і практиків. Суспільство ставить нові вимоги до професійної підготовки вчителя, адже хоче бачити в ньому не лише носія окремих педагогічних функцій, але й гармонійно розвинену, соціально активну особистість з конкретно визначеним духовно-творчим потенціалом. Саме творчість є тим засобом, що забезпечує не тільки набуття майбутніми педагогами ґрунтових знань, а й формування у них мобільності  важливої особистісної характеристики, завдяки якій молода людина досягає якісно нового рівня саморозвитку, самореалізації у професійній діяльності.

Творчий педагог створює авторську педагогічну систему, яка є засобом загальнокультурного і соціально морального розвитку особистості як педагога, так і його учнів.

Педагогічна творчість, як і творча особистість, реалізується в діяльності. У процесі діяльності формуються різноманітні важливі професійні риси майбутнього вчителя, відбувається всебічний розвиток особистості. У результаті розвитку особистості як суб’єкта діяльності формується цілеспрямованість, незалежність, самореалізація, чітке розмежування засобів і прийомів дії.

Водночас цілісний розвиток особистості забезпечується тільки активною, самостійно забарвленою діяльністю, в якій людина цілком реалізує свої можливості. Саме тому важлива не стільки діяльність саме як така, скільки активність, що виявляється в цій діяльності особистості, оскільки активність людини – неодмінна умова розвитку її здібностей і таланту, досягнення успіху.

Педагогічній творчості притаманні вирішення суперечностей, проблемної ситуації; наявність об’єктивних (соціальні, матеріальні) та суб’єктивних (знання, уміння, професійні навички, характерологічні особливості, мотивація, творчі уміння) умов для творчості; об’єктивна чи особлива увага і прогресивність (педагогічна творчість має певний вплив на розвиток суспільства й особистості); діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як учня, так і вчителя зовнішніх чинників і внутрішнього саморуху особистості ( виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток тощо).

Педагогічна творчість – це особливий феномен. Зважаючи на свою специфіку він має багато спільного з діяльністю вченого, письменника, артиста. Творчо інтерпретуючи ту чи іншу теорію, концепцію, педагог реалізує свої інтелектуальні можливості і стає співавтором визначених ідей. Саме тому педагогічна творчість вимагає особливих здібностей, індивідуальної волі, самостійності й почуття особистої відповідальності. Викладач, впливаючи на інших, розвиває себе, свою культуру, творчість, удосконалює професійну майстерність.

Виділяють два етапи професійного становлення особистості педагога.

Перший етап характеризується нагромадженням педагогічного досвіду, практичного й наукового розуміння педагогічної реальності, що сприяє розвитку педагогічного мислення, формуванню відповідних змістів. На цьому етапі переважає репродуктивний елемент.

Другий етап характеризується набуттям індивідуально-педагогічного досвіду, що дає змогу педагогічному мисленню виходити за межі науковихпоглядів на педагогічну реальність. У цей період переважає творчий елемент, творчий початок, що сприяє розвитку потреб у творчій самореалізації.

Отже, сутність педагогічної творчості найчастіше розглядають у поєднанні вміння діяти самостійно й адекватно в неповторних навчальних ситуаціях зі здатністю осмислювати свою діяльність у відповідно до науково-теоретичних педагогічних знань.

Педагогічна творчість не виникає сама собою. Для її розвитку необхідні сприятлива культурно-творча атмосфера, що стимулює середовище, об’єктивні й суб’єктивні умови.

Об’єктивні умови розвитку педагогічної творчості:

• позитивний емоційно-психологічний клімат у колективі;
• рівень розвитку наукового знання в психолого-педагогічній і спеціальній сферах;
• наявність адекватних засобів навчання і виховання;
• наукова обґрунтованість методичних рекомендацій і установок;
• матеріально-технічне обладнання педагогічного процесу;
• наявність суспільно - необхідного часу.

 

Суб’єктивні умови розвитку педагогічної творчості:

• знання головних закономірностей і принципів цілісного навчально-виховного процесу;
• високий рівень загальної культури викладача;
• володіння сучасними концепціями підготовки фахівця;
• нання типових ситуацій та уміння приймати рішення у таких ситуаціях;
• прагнення до творчості, розвинуте педагогічне мислення і рефлексія;
• уміння приймати оперативні рішення у нестандартних ситуаціях;
• проблемне бачення та володіння педагогічними технологіями.

Отже, здатність до постійного професійно-особистісного удосконалення через реалізацію своїх творчих сил є одним з найважливіших критеріїв особистості викладача як професіонала.

На підставі аналізу визначень педагогічної творчості вчителя, особливостей творчої педагогічної праці, її зумовленості творчою навчальною діяльністю учнів можна виділити такі специфічні ознаки педагогічної творчості вчителя: суб’єктами взаємодії є особистість дитини та особистість учителя, які перебувають у постійному розвитку; співтворчий характер суб’єктів педагогічного процесу; можливість постійної суб’єктивної новизни й оригінальності процесу і результату; обмеженість творчої діяльності педагога та учня у навчально-виховному процесі часом; вплив на педагогічну творчість учителя багатьох чинників, які важко передбачити.

Важливою передумовою творчої діяльності є здатність виділяти своє Я з навколишньої педагогічної дійсності, аналізувати свої дії, слова і думки. Творчу особистість характеризують такі риси, як незалежність суджень, самобутність, сміливість уяви і думки, готовність до ризику та ін. У творчій діяльності вчителя максимально виявляється його індивідуальність.

Педагог, який прагне до майстерності, має проводити навчально-виховну роботу на рівні мистецтва. Саме на цьому аспекті педагогічної діяльності акцентував К. Ушинський, коли писав: «Усяка практична діяльність, що прагне задовольнити моральні і взагалі духовні потреби людини, тобто ті потреби, які належать добре людині і становлять виключно риси її природи, це вже мистецтво». Педагогічна майстерність учителя формується і удосконалюється на підставі його творчої активності, пошуково-перетворювальної діяльності у навчально-виховному процесі. Творчий вчитель може ще не встигнути стати майстром, але необхідною умовою руху до педагогічної майстерності є його творчість. Високого рівня майстерності вчитель досягає лише на основі педагогічної творчості і обов’язково завдяки сумлінності, завзятості, працелюбству, подоланню труднощів, перетворенню уміння у навички.

Підготовку вчителя до подальшої творчості науковці розглядають як об’єктивний творчий процес, що ґрунтується на таких закономірностях:

• зумовленість потребами соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, стратегічними завданнями реформування освіти в Україні;
• органічне входження у систему загальнопедагогічної підготовки вчителя;
• відповідність змісту і форм підготовки сучасному рівню розвитку психолого- педагогічної науки і педагогічної практики;
• зумовленість специфікою й закономірностями творчого процесу і процесу формування творчої особистості; залежність від особистісних рис учителя та рівня його творчої педагогічної діяльності.

Підготовка вчителя до педагогічної творчості ґрунтується на загальних принципах його професійно-педагогічної підготовки: системності та цілісності; взаємодії загального, особливого, індивідуального у змісті та формах підготовки; науковості; єдності теорії з практикою.

Підготовці вчителя до педагогічної творчості притаманні такі функції: когнітивна, діагностична, процесуальна.

Когнітивна функція підготовки полягає у поглибленні теоретичного і практичного психолого-педагогічного базису вчителя з проблем педагогіки і психології творчості; формування педагогічного мислення і стилю спілкування педагога як творчих процесів.

Діагностична функція підготовки спрямована на оволодіння вчителем методами оцінювання рівнів сформованості творчої особистості учня і творчих можливостей учнівського колективу з метою взяття їх до уваги у процесі організації навчально-виховного процесу, пізнання і усвідомлення вчителем власного рівня творчої педагогічної діяльності.

Процесуальна функція підготовки полягає у формуванні професійних умінь вчителя щодо організації навчально-виховного процесу з взяттям до уваги психолого-педагогічних чинників, які впливають на ефективність розвитку творчих можливостей учнів.

Теоретико-методологічною основою означеної підготовки вчителя є модель педагогічної творчості вчителя, яка визначає мету і зміст підготовки фахівця до суб’єкт-суб’єктивної взаємодії у навчально-виховному процесі, має прогностичну спрямованість, гнучко і динамічно зважає на зміни у розвитку творчих можливостей, рівня творчої діяльності; психолого-педагогічних взаєминах суб’єктів навчально-виховного процесу.

Основними критеріями ефективності функціонування моделі є позитивна динаміка рівня сформованості творчої особистості учня та підвищення рівня творчої педагогічної діяльності вчителя.

Педагогічна творчість пов’язана з уведенням у педагогічний процес педагогічних інновацій:

• педагогічні нововведення, що змінюють педагогічну діяльність;
• педагогічні винаходи, розробка і впровадження нових елементів педагогічних технологій;
• педагогічне раціоналізаторство – удосконалення, пов’язані з модернізацією й адаптацією до конкретних умов застосовуваних методів і засобів виховання й навчання.

Отже, діяльність сучасного педагога охоплює сутність і закономірності такого феномена, як творчість. Педагогічна творчість учителя зумовлена всією варіативністю психолого-педагогічних зв’язків вчителя й учня, педагогічного й учнівського колективів, їхньою спільною творчою діяльністю, яка спрямована на розвиток творчої індивідуальності кожного її суб’єкта. За сприятливих конкретних умов педагогічної праці найвища результативність педагогічної творчості виявляється у позитивній динаміці сформованості творчої особистості учня та зростанні рівня творчої педагогічної діяльності вчителя.