Шевченко Т. Г. Великий Кобзар. Опорний конспект. ДПА. ЗНО

Тарас

Григорович

Шевченко

(09.03.1814 Моринці – 10.03.1861 Петербург)

Український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України. Член  Кирило-Мефодіївського братства. Академік Академії мистецтв (1860).

РОМАНТИЗМ , КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ

Основоположник нової укр.  літератури, Великий Кобзар,

Батько української нації,

Володар українського духу, 

Будитель націїї, Світоч української культури , Пророк України ,

Український Рембрандт

«Великі українці» -  проект TV

«Тарас Шевченко» — український радянський історико-біографічний фільм 1951 режисера І.Савченка.             У головній  ролі – С. Бондарчук

«Велетень у царстві люд-ської культу-ри» /І. Франко

В Україні та світі є 1384 пам'ятни-ки Кобзареві, з них 1256 — в Україні та 128 — за кордоном                      у 35 країнах

      Періоди творчості:

• Ранній: 1837 – 1843
• Період «трьох літ» - 1843 – 1847
• Період заслання: 1847 – 1857
• Останні роки: 1857 – 1861

  Аналіз «Кавказ» 1845 Рід : ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки («...огниста інвектива проти «темного царства» (І. Франко). Присвята: Якову де Бальмену. Епіграф: «Кто дастъ гла†моЂй воду, И очесЂмъ моимъ источникъ слЂзъ, И плачуся и день и нощь о побиЂнныхъ... Иеремии. Глава 9, стих 1» Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Ідея «Борітеся — поборете!» — заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схваення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу; Композиція твір написаний у формі викривального ліричного монологу. Це цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер та ступінь поетової пристрасті. Уся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках. Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея. Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду у зв’язку з цим. Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця. Розв’язка: інтимний реквієм загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив «з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

«Заповіт» («Як умру, то поховайте») Аналіз

Жанр: ліричний вірш.    Рік: 1845
Вид лірики: громадянська.
Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.
Віршовий розмір: хорей.

Заповіт Т. Шевченка — патріотичний гімн.

Тарасова (Чернеча) гора, Канів,      

Черкаська обл.

Памˈятник

у

Харкові

Прометей  -символічний образ нескорено- го на-роду

Автопортрет

Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю! /Остап Вишня/

      Аналіз «Катерина»  1838р. надрукована в «Кобзарі» 1840 р.

Присвята: Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года       РОМАНТИЗМ

Жанр – соціально-побутова поема  з елементами романтичної поетики . Назвали «байроновою поемою» за раптовий початок і кінець.                  Рід: ліро-епос.   Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання.

Композиція: 5 розділів: чергування епічних та ліричних мотивів. Катерина — образ України. Іван — образ байстрюка. Офіцер — негідник    (в кульмінації).

Колізія: трагічна (відцурався коханий, родина, суспільство).

Сюжет “Катерина” Експозиція: пролог-звернення поета, в якому він застерігає дівчат не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером. Зав’язка: Катерина за наказом батьків іде з рідної домівки. Кульмінація: героїня зустрічається з москалем; вона накладає на себе руки. Розв’язка: епілог — доля Івася-байстря, його випадкова зустріч  з «батьком». Проблематика: любов і страждання; батьки і діти; моральні закони тогочасного суспільства,                            їх порушення; честь і безвідповідальність; крах ілюзій

Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері.

___________________________ 

Іван Франко назвав поему «Сон» «сміливим маніфестом слова проти темного царства», «першим у Росії сміливим і прямим ударом на гниль і неправду кріпацтва».

Аналіз «Сон» («У всякого своя доля»)  1844р.          РЕАЛІЗМ

Епіграф:  Духъ истины, его же міръ не можетъ пріяти, яко не видитъ его, ниже знаетъ его.

Иоанна, глава 14, стих 17.

Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема (політична сатира).

Авторське визначення: комедія Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імпер­ського режиму. Головні ідеї “Сон”: засудження самодержавства й кріпосництва в Росій­ській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів. Місце подій: Україна, Сибір і Петербург

Композиція   Поема орієнтовно розмежовується на такі частини: пролог; покріпачена Україна; сибірські нетрі, «цар волі»; самодержавний Петербург; прийом у царських палатах; видіння над Невою; вранішня столиця; другий прийом у палатах. Сюжет “Сон” Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні. Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба. Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством. Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу. Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось». Про твір: авторський підзаголовок твору — комедія — указує не стільки на його жанр, стільки на спосіб відображення дійсності в ньому. Для викриття звироднілості й зажерливості панівної верхівки Т. Шевченко використовує різні сатиричні засоби, а найбільше — сарказм: він наділяє панів емоційно-оцінними епітетами «пикаті», «пузаті», порівнянням «мов кабани годовані», називає їх «блюдолизами». їхню суть розкриває гротескна картина, яку І. Франко назвав «генеральним мордобитієм»

Цар – ведмідь, цариця – чапля.

Аналіз «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ»       1845р.             РЕАЛІЗМ

Епіграф:  Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20 Жанр  - послання. Вид лірики: патріотична (громадянська). Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації. Тема: показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів. Ідея: утвердження віри народу в перемогу над класовим ворогом; різке засудження схиляння співвітчизників перед буржуазною культурою Заходу; заклик до вивчення кращих здобутків світової науки, культури й літератури.  Основна: а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь… б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним; в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, про світити його, написати українську історію і зберегти культуру. Проблематика: осуд національної байдужості й нагадування: «нема на світі України, немає другого Дніпра»; викриття лакейського схиляння перед чужоземним і заклик: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»; засудження конформізму (пристосуванства) значної частини української еліти: «Славних прадідів великих правнуки погані»; осуд комплексу меншовартості («Чого ви чванитеся, ви! сини сердешної Украйни…»); критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок державотворення у майбутньому («Прочитайте знову тую славу…»). Афоризми!!!