Шевченко завжди на часі

( виховний захід)

Мета: 

• розширити уявлення учнів  про    багатогранну особистість Т. Шевченка та значення особистості поета для української нації;
• збагатити знання учнів про епоху постшевченківську та розкрити  значимість особистості в історії;
• активізувати громадянські якості;
• розвивати любов до своєї;
• розвивати ерудованість, поповнювати багаж знань про  Кобзаря та історію України;
• виховувати патріотичну та громадянську свідомість, сприяти формуванню активної громадянської позиції.
• виявити таланти.

 

                       Позивний радіо «Реве та стогне Дніпр широкий»

Ведучий 1   Зустрілись нині ми прекрасної години, коли реве Дніпро, і небо синє укотре  сповіщає Україні, що народився славний наш Тарас.

 Ведучий 2 Кобзар – це бренд на всі епохи, це міра совісті й чеснот.

Ведучий 1   9 березня 2024 року - 210-а річниця з дня народження українського письменника, художника, класика української літератури Тараса Шевченка.

 Ведучий 2 Сьогодні, під час війни, особливо відчувається дух батька Української нації, який словом свого легендарного «Кобзаря» впливає на кожного з нас, хто визначається, чи живий він, чи в процесі народження як сина великої держави.

Ведучий 3 Шевченко, як символ української ідентичності, –це  погляд з минулого й дороговказ в майбутнє нації, що волею до перемоги дивує світ, бо має могутнього покровителя, що словом кобзарським впливає на наші душі, поглядом з портретів та сучасних  мемів заглядає в душу кожного.  

Ведучий 4  Воно й не дивно, що з «Божих висот» спостерігає за нами. А ми долучаємося до його спадку. І знову вкотре перечитуємо чи співаємо «Думи мої»

                                               « Думи мої…»

 

Ведучий 1. Що для нас ювілей Шевченка?

Ведучий 2. Це привід згадати, відвідати музей… Почути вірші.

Ведучий 1. Проте історія може розказати більше.

Ведучий 2. Не було такого жодного світкування, коли б не відбувалися значні події.

Ведучий 1. У 1914 році, напередодні Першої світової війни, українці в Галичині гучно відзначали 100-річний ювілей Тараса Шевченка. Масові акції до святкування вважали презентацією українського національного питання.

Ведучий 3. У російській імперії святкування офіційно заборонили. Усіх патріотів, хто підтримував святкування, було автоматично начеплено ярмо зрадників й причислено до прихильників ворожої Австро-Угорщини.

Ведучий 4. Заборона відзначати ювілей стала початком утвердження культу Тараса Шевченка. А творчість набула соціального звучання, вибухала гнівними словами, відкривалася несподіваними підтекстами.

Ведучий 3 За кілька місяців по ювілеєві Кобзаря почалася Перша світова війна.

Ведучий 4 Коли до Львова вступило російське військо, українські офіцери й солдати розкупили всі примірники «Кобзаря», які були в книгарнях.

Ведучий 3. Український журналіст Микола Троцький писав: «Українці, що були примушені проливати свою кров «не за Україну, а за її ката», шукали втіхи й поради в рідних рядках улюбленого національного поета. Твори Шевченка були для них символом єдности українських земель, які російські орди переходили вздовж і впоперек, винищучи огнем і залізом.

Ведучий 1  І в багатьох тарасівців зажевріло або і  спалахнуло полум'ям усвідомлення  значення кривавих років війни для майбутньої долі України».
Ведучий 2  Саме з Першої світової почалася історія незвичайних «Кобзарів» : загублених, розстріляних, але все ж живих…

Ведучий 3  24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер  на ім’я Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові.                           

                                                Вірш

Ведучий 4  20 липня 2015 року  вже через  100 років, уже в новій Україні розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар".

Ведучий 3  Знахідки виявив і Володимир Попов – офіцер 31-го піхотного Варненського полку болгарської армії, який в грудні 1916 р. брав участь у штурмі російських позицій біля села Балабанча в Північній Добруджі в Румунії. Листа і щоденник Попов відразу надіслав сестрі вбитого Лідії Олексіївні в місто Бендери.

Ведучий 4 "Кобзар" Попов зберігав у себе до 1928 р., коли подарував його своєму другові – українському скульптору та архітектору Михайлові Паращуку, який зберігав його як велику цінність.

Ведучий 1  На сторінках книги залишилися сліди крові. Цей  "Кобзар" вставлено зберігається в колекції Національного музею Тараса Шевченка.

Ведучий 2 У колекції Національного музею Тараса Шевченка зберігається «Кобзар», який пройшов усю Другу світову війну.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля, Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля, У росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття Тебе своїм сучасником звемо. Василь Симоненко

                                                         Пісня «Шлях до Тараса»   + інсценізація

Шлях до Тараса Слова: Юрія Рибчинського. Музика: Олександра Осадчого

В дні перемог, і в дні поразок
В щасливі дні, і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса
Несу думки свої земні

Коли в душі моїй - тривога
Коли в душі - пекельний щем
Іду до нього, до живого
У всесвіт віршів і поем

Крізь вітер злий карбую кроки
І чую серцем кожну мить
Реве та стогне Дніпр широкий
Щоб розбудити всіх, хто спить

Реве та стогне Дніпр широкий
Щоб розбудити всіх, хто спить

Ой, червона ружа
На чолі століть
Ой, крута та круча
Де Тарас стоїть

Ой, крута та круча
Де стоїть Тарас
І крізь роки кличе
Кличе, кличе нас

Я не один іду до нього
Ідуть до нього тисячі
Неначе грішники до Бога
Свої печалі несучи

І доки в римах Заповіту
Вогонь поезії не згас
Той рух до сонця не спинити
Бо зветься сонце те -Тарас

Ой, червона ружа
На чолі століть
Ой, крута та круча
Де Тарас стоїть

Ой, крута та круча
Де стоїть Тарас
І крізь роки кличе
Кличе, кличе нас

І крізь роки кличе
Кличе, кличе нас

Іду крізь свята, і крізь будні
Крізь глум юрби, і суєту
Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду

Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду

До тебе
До тебе, Тарасе
До тебе йду.

Я ДО ТЕБЕ, ТАРАСЕ, НА СПОВІДЬ ІДУ

Він тут світив, де і лани, і кручі
Лежать шатрами горді престарі,
Де сплески вод Дніпро ревучий
У Січеслав приніс для козаків.

Звідсіль…Із Моринців, аж ген під небеса
Вдивлявся сумно на Дніпрові води,
І сіяв зорями слова для «Кобзаря»,
Немов здійснену мрію для народу.

І раєм снив і волею ясною,
І вбогу нивку мислями орав.
Просив у Господа молитвою святою,
Щоб Україну в рабство не віддав.

Він тут горів. Для блага свого краю
Віддав себе у повноті душі.
За те і доля боляче скарала:
Холодним вітром била у життті.

І тут, і там – снували небораки,
І люд дрібнів у рабстві на землі.
Шевченко чорний день хотів здолати
Не зброєю, а словом сіячів.

Апостол правди, волі і науки,
До тебе я щодня на сповідь йду.
До неба простягаю у молитві руки:
‒ Не дай нам, Боже, голоду й війни.

Але зішли нам тисячі тарасів,
Щоб в ніч беззорну день новий прозрів.
Хай Україна захлинається від щастя,
А ворог скигле, мов голодний звір.

Щоб світ дізнався, вільні ми й єдині
У силі, славі, мудрості, красі.
Дзвенить у серці "Слава Україні!",
А з уст народу ллється “Заповіт”.     Галина Фесюк

                                 200 -річчя

Ведучий 1  Кажуть, що історія циклічна, тобто вона повторюється. І тут, як на зло,  простежується, що три великі Шевченкові ювілеї 100-ліття, 125-річчя, 200-ліття (1914, 1939, 2014) співпали у часі із початками військових катаклізмів, що співпали  з  двома світовими війнами та російською війною проти українського народу.

Ведучий 2.   Шевченко присутній в національній пам’яті, а накопичене  століттями прагнення бути вільними, думки Кобзаря настільки зараз сконцентрувалися в суспільстві і вилилися назовні, і зломити дух волі вже нікому не під силу. Нація згуртувалася.

Ведучий 1. Україна зустріла 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в боротьбі за свою свободу і незалежність, як від внутрішнього ворога, так і від зовнішнього. Тому, як ніколи, словами Тарасового “Заповіту” був наповнений весь український революційний дух.                        

                            Пісня «Заповіт»  рок-виконання/  Читання «Заповіту різними мовами»

            

                         Композиція «Шевченко на Майдані»

Учень.                                   ТАРАС НА МАЙДАНІ

Нуртує Майдан героїчного часу,
Надійно карбує історії мить…
Ми маєм почути вже голос Тараса –
Він з нами ось тут на Майдані стоїть.

Розбити дощенту кайдани і грати –
Усе заповітне, як сад, розцвіте.
І щезнуть навіки враги-супостати,
Тарас на майдані – за діло святе.
Наш рідний Майдан загартовує віче,
Чатуєм на слово – що скаже Тарас.

Майдан непохитний у радості й муці,
Щоб вибороть волі омріяний час…
Ведучий 3.  У  найдраматичніші дні відважний син древнього вірменського народу Сергій Нігоян гине в центрі Києва за ідеали гідності саме з Шевченковими словами на вустах: «Борітеся – поборете!».               

                                         Відео з С. Нігояном https://www.youtube.com/watch?v=CyFqqstK7e0&t=45s    «Кавказ»

 

Шевченко розбудив Майдан             (https://www.youtube.com/watch?v=HGOaFodADAM)

Ведучий 4.  Не випадково, перекрикуючи той незабутній протестний брязкіт наростаючого бойовиська, молода українська письменниця, стоячи на вершечку барикади на Грушевського і показуючи пальцем на янучарів, з убивчою силою проголошуватиме Шевченкове: «Во Іудеї, во дні они, во врем’я Ірода-царя… романські п’яні легіони паскудились…», бо справжні Шевченкові смисли в багатьох його творах звучать як важкий, глибокий рок, а не мелясна попса».

Ведучий 1. Прикметно і те, що у багатьох містах України, в тому числі у Львові та Донецьку, Євромайдани збиралися поряд з пам’ятником Шевченку. А перші два Народних Віче у Києві скликалися у парку імені великого поета, поряд з його пам’ятником.  Ведучий 2. З переходом протистояння у більш жорстку фазу, Шевченко з'явився і на щитах самооборони Майдану. https://www.youtube.com/watch?v=BYrJjRT_SHE

     Відео Майдан.  Криваві сторінки протистояння. (слайди Майдану і фото з Шевченком)     https://www.youtube.com/watch?v=bR1BLxwnSNY

 Майданівець 1. Що є основою нашої перемоги? Це непереможний дух народу. Той дух, який подолав страх смерті. І ви свідки того, як тут снайпери убивали українців, а вони не боялися смерті. То ви думаєте, що наш народ не зможе захистити свою Батьківщину? Зможе.

Майданівець 2.   У нас є ще правдиві гаранти, які не відмовляються бути гарантами недоторканості нашої української території. Ми звертаємося до них як до гарантів, виконати свій обов’язок не тільки перед українським народом, а перед світом

Майданівець 3.   Але ми, дорогі браття і сестри, насамперед повинні покладати надію на самих себе. Ми повинні робити все, щоб наша держава була демократичною, недоторканою, свобідною. Читаймо  Тараса Шевченка пророка, це його голос   відкриває нам двері свободи і щастя на своїй рідній землі.

Майданівець 4. Молімося за неподільність нашої землі. За те, щоб Господь Бог оберігав усіх нас від лиха війни і нового кровопролиття. А наш Тарас нехай будить наші серця і наше сумління словом вічного Воплоченого люблячого Бога батьків наших. Дуже прошу вас не припиняти молитви, бо перед нами ще довгий шлях, коли ми скажемо, що український народ переміг на своїй землі”.

                                              До Шевченка

“Тарасе, знову нас в кайдани...
За те, що вийшли на Майдани.
Бо все ще правди в Україні
Немає, батьку, і донині.

Але є віра, в ній ‒ і сила,
Що буде матінка щаслива,
Заколосяться, ніби жито,
Слова пророчі “Заповіту”.   (Тетяна Череп-Пероганич)

                       « Реве та стогне Дніпр широкий»  ( народний варіант)

                              https://www.youtube.com/watch?v=a6VqU6pOci0

Ведучий 3.   Твори Тараса Шевченка і вірші, присвячені йому, неодноразово лунали зі сцени Майдану. Особливо зворушено прозвучало виконання всім Майданом пісні “Реве та стогне Дніпр широкий” у вечірні хвилини 18 лютого, коли впритул над Майданом зібралися всі сили режиму, щоб задушити його жорстоким штурмом.

Ведучий 4.   Люди вірили, що в небезпечну годину з ними дух Тараса і Господь.
Увесь революційний час на Майдані був присутній мистецький образ Тараса Шевченка, це ‒ і великий портрет Кобзаря на сцені, плакат на КМДА, плакати й наліпки з Шевченком по всій території Майдану й прилеглих до нього вулицях.

Ведучий 3.  Художники створили також приближений до запитів часу художній образ Шевченка з шинами на барикадах, в обладунках сотника Самооборони, в береті Че Гевари, в образі могутнього супермена і т. п. Також великий портрет Тараса Шевченка був викладений з маленьких фотографій людей і поміщений на згорілому Будинку профспілок і традиційно ‒ на ялинці Майдану ‒ унікальному експонаті революційної народної творчості. Портрет Шевченка знаходиться і зверху над фото загиблих героїв Небесної сотні на Майдані.

Ведучий 4. А на Інститутській, на місці найбільшого розстрілу людей кругом прикріплені аркуші з надрукованими віршами Тараса Шевченка.  По всіх містах України люди поминали Героїв Небесної Сотні молитвами і віршами Кобзаря.
Ведучий 3.   Не лише українцям, його послання набули універсального змісту, бо, у кінцевому підсумку, головне, чого він учив своїх співвітчизників – це відрізняти добро від зла. 

Ведучий 1 Вже після перемоги революції просто на Майдані, майстри різьби по дереву перетворили матеріал під дрова у скульптуру. Увічнити знову вирішили Тараса Григоровича.                                                    

Ведучий 2.Своєрідний пам’ятник Кобзарю ‒ Духовному Гетьману України ‒ було встановлено на Майдані Незалежності напередодні святкування 200-річчя з дня народження.

Ведучий 1 Це ‒ робота самодіяльного майстра-різьбяра з Вінничини Володимира Заєця. Шевченко стоїть посеред Майдану з жовто-блакитною стрічечкою з боку. Він ніби  поміж людей на свій день народження і разом з усіма дивився урочистий концерт, присвячений 200-річчю з дня народження поета “Встане Україна – світ правди засвітить!”

Ведучий 2. Ідея такого пам’ятника вдалася. Кожен хотів доторкнутися до Кобзаря, притулитися, сфотографуватися, покласти квіти.  Зі сцени лунали його вірші різними мовами.
Ведучий 3   Автор вирізав верхню частину скульптури, а далі за його  задумом до роботи над скульптурою повинні приєднатися всі охочі на Майдані, беручи в руки долото та киянку.  До  7 тисяч людей долучилися до співпраці зі створення народного образу Великого Кобзаря, генія і пророка нашої нації.

Ведучий 3 За задумом Володимира Заєця, автора скульптури Тараса Шевченка: “Він буде стояти тут. Не потрібно йому високих постаментів. Він весь такий приземлений, Шевченко, до якого можна підійти, помолитися. Тут дуже багато його обнімають ‒ енергетику хочуть, певно, собі взяти” Тарас з нами!

Я ДО ТЕБЕ, ТАРАСЕ, НА СПОВІДЬ ІДУ

Він тут горів. Для блага свого краю
Віддав себе у повноті душі.
За те і доля боляче скарала:
Холодним вітром била у життті.

Апостол правди, волі і науки,
До тебе я щодня на сповідь йду.
До неба простягаю у молитві руки:
‒ Не дай нам, Боже, голоду й війни.

Але зішли нам тисячі тарасів,
Щоб в ніч беззорну день новий прозрів.
Хай Україна захлинається від щастя,
А ворог скигле, мов голодний звір.

Щоб світ дізнався, вільні ми й єдині
У силі, славі, мудрості, красі.
Дзвенить у серці "Слава Україні!",
А з уст народу ллється “Заповіт”. Галина Фесюк

Нині

                           Вірш       ЖИВЕ ТВОЄ, ТАРАСЕ, СЛОВО!

Чи розкажу тобі про радість
У день народження, Тарасе?
Що може жити краще стало?
Чи щось змінилося із часом?

Тарасе, “врем’я” знову люте,
Чи мирно буде чи війна?
В тривозі серце не розкуте,
Що розуму у когось несповна.
Не радісно скажу, Пророче,
Жадоба і брехня кругом,
Москаль Вкраїну знову хоче,
Бо вимріяв жахливим сном.
Терзають гарну, яснооку,
Слізьми омиту вже сповна…
А в серці туга, біль глибокий,
На тебе молиться Вона.
За 200 років, ох немало,
Дніпро побачив лихоліть.
В таких, як ти, душа повстала,
А у скількох вона ще спить.
Скажу тобі, тебе читають,
Хто хоче мрію донести,
І землю раєм називають
У славі, щоби їй цвісти.
А скільки ще глухих і сплячих,
Замки їх душі так чатують,
Що не почують землі плачу,
Є ті, що слухають, але не чують.
Тарасе! Не скажу словами,
Душею поведу розмову.
Сьогодні ти в серцях із нами,
Живе твоє, Тарасе слово

Людмила Яцура

Сучасна війна https://www.facebook.com/watch/?v=353688940007016

                                    « Я кажу ні» 

 ( Ведучі у формах: дівчата і хлопці)  Сходться на сцену

Вірш  І.Голуб  «Ти чуєш, Тарасе»

https://www.youtube.com/watch?v=dnS42CLLMco

«Світе ясний з відео»  https://www.youtube.com/watch?v=3pT8W1o5yME

 

                          

 

 

          Шевченко у російсько-українській війні

Ведучий 3. З початку повномасштабного вторгнення росії до України Шевченко набув ще більшої популярності серед українців.
Ведучий 4.У березні минулого року мережею ширилась загальнонаціональна акція «Шевченко закликає, Україна перемагає!», покликана підняти український дух та волю до спротиву, мобілізувати як українців, так і весь світ на боротьбу з ворогом.

Ведучий 1. Сотні відомих людей, політиків, лідерів громадської думки, військових, усіх українців, читали шевченківське слово та надихалися ним. На плакатах Шевченка «переодягнули» із шапки й кожуха в сучасну військову форму. Нині його вважають захисником українського війська. У Києві відкрили виставку «Шевченко 4.5.0». На ній представили 20 плакатів Тараса Григоровича в нових алегоричних образах. І дійсно, Шевченко для нас має значення!

Ведучий 2. Художниця Ірина Ільїнська на одному з них зобразила захист пам’ятника Шевченкові в Харкові. У березні його обкладали мішками з піском, щоби вберегти від обстрілів. Художниця зазначала, що це символ міста: «Зберегти Тараса – означає зберегти Харків».

Ведучий 1.  А разом з ним і землю предків наших. Відстояти самобутність великого народу. Супровід до показу. Цитати Шевченка     https://www.youtube.com/watch?v=ZCxJqg7b_TU

Ведучий 2. Тарас -  бунтар, він  символ України та національний наш герой, чия  творчість підіймає бойовий дух українського народу як з часів Революції гідності, першого вторгнення російських окупантів на українські землі, так і сьогодні - під час повномасштабного вторгнення РФ.

Ведучий 3. Яке завдання  нам , своїм нащадкам, залишив Тарас Шевченко?

Ведучий 4. « Свій «Кобзар»  і «Послання» « І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Ведучий 3. Так, але й не так «… ненарожденним…»

Ведучий 4. Так суть одна .

Ведучий 3. Мертві – глухі й безпомічні заброди  та янучари ( від Януковича) на своїй землі… Живі – наш потенціал, сила, дух… А от « ненарожденні» … це ті, хто нарешті повинен прокинувся і згадати: «Хто ми? Чиїх батьків діти? Ким? За що закуті?» . І відчути в  собі силу й ступити на шлях боротьби за землю свою, за рідних і близьких людей.

Ведучий 4. Тобто до нарожденні  зрозуміють сенс  «Посланія…»  й  відчують дух славних предків і  , не вагаючись стануть у бій за правду і волю.

 Ведучий 2 .  Читаймо ж і «не пропускаймо ані титли».

Учитель. У часи війни насправді розкривається потенціал і слів, і самого народу,  наснаженого  на ще лютішу боротьбу проти рф за ідеали великі, державні

        Приймаймо ж душею послання.

             Послання українським переселенцям.    

Ведучий 1. Ось кілька цитат з творів Тараса Шевченка: "Свою Україну любіть. Любіть її…Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть".

Ведучий 2.  Послання дітям

Якби Шевченко був нашим сучасником, то міг би "продавати" курси із самонавчання. Адже попри те, що в нього фактично не було можливостей, Тарас все одно багато навчався, і багато чому самостійно. 

Ведучий 3. Кобзар позаздрив би нашій можливості щось погуглити, адже йому доводилось знаходити освічених людей та розпитувати все важливе у них.

Ведучий 4. Тож, помітно, що Шевченко здобув значну кількість знань та навичок, що допомогли йому стати одним з найвідоміших поетів та художників України. Навіть після заслання   продовжував вчитися самостійно, вивчаючи мови, літературу, історію та філософію.

З його харизмою та прагненням волі, Шевченко б "запалював" ще в часи Революції Гідності. Адже він був відомий саме боротьбою за визволення українського народу.

Ведучий  1 Крім того, його цитати підтримували наших воїнів з першого дня війни. Кобзар так міг би написати про воїнів ЗСУ: "Огонь запеклих не пече".

І якби Шевченко жив сьогодні, то немає сумніву, що він був би на передовій. І у запеклих боях не було б часу для журби, лише радість за кожен звільнений лан широкополий.

Ведучий  2 Цікаво, що навіть президент Володимир Зеленський у одному зі звернень пригадав уривок із вірша Тараса Шевченка:

"І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі".

Ведучий  1 Послання українським учителям

Шевченко завжди прагнув розвитку української культури та національної ідентичності. Він вважав, що наш народ та наше слово мають окремий шлях. Отже,  міг би поспівчувати українським вчителям, які пройшли "фільтрації" та "підвали", бо відмовлялися навчати дітей за рашистською програмою.

Ведучий  3 Послання окупантам

Поет гостро засуджував гноблення українців і сміливо говорив про недоброзичливців, що прийшли на нашу землю. У його словах можна побачити алюзію на сьогодення

Помітно, що у багатьох творах Шевченко описує росіян як жорстоких та безжалісних панів, які тероризують український народ. Чи не найбільше він критикував саме політику росії щодо України. У його поезіях можна зустріти слова про "москалів".

Нагадаємо, що український народ створив особливий "Заповіт" для росіян, в рядках якого звучить, що наша земля стане для них могилою.  ….

 Ведучий  1. І мертвим, і живим…

Ведучий 2 «і ненарожденним землякам моїм в Украйні й не в Украйні живущим…»  

Ведучий  4 Гріх не вірити словам українського пророка. Якщо ми будемо боротися, вчитися та любити Україну не тільки коли «время люте», а й щодня, то на нашій землі не буде ворогів. 

Ведучий  2 Ми теж маємо невеличке послання, яке б точно сподобалося Тарасу Шевченку:

Ведучий 1 Ми сьогодні обійнялися, Тарасе.  

Ведучий 2 Об’єдналися так, як ніколи досі.

Ведучий 3 Хтось захищає нашу свободу зі зброєю в руках, хтось веде інформаційну війну, хтось дбає про біженців, купує їм необхідні речі та їжу, створює прихистки, хтось переказує гроші та закуповує необхідне, евакуює, рятує з-під завалів, хтось дбає про своїх близьких і вже будує план відновлення. Усі наші зусилля важливі і потрібні.

Ведучий 4 І надалі тримаймося таких загальнонаціональних обіймів, аби разом побачити нашу перемогу й відновити державу. Усе буде Україна!

 

                                       «Шлях до Тараса» - пісня

https://24tv.ua/education/taras-shevchenko-zalishiv-ukrayintsyam-poslannya-chasi-viyni_n2268972