Однією з форм психологічної просвіти є залучення учнів до роботи шкільного пресцентру і таким способом донесення потрібної інформації до решти учасників навчально-виховного процесу. Проблема насилля є і залишається актуальною у дитячому середовищі, тому за участі школярів у обговоренні та висвітленні того питання ефективність роботи значно зростає.
Червоноградська міська рада Львівської області
Червоноградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9
Шкільний радіовісник
«Я обираю життя без насилля!»»
Підготували:
практичний психолог
Ольга Петрівна Беркита,
учні 6-А класу
Ярослав Вовк, Тетяна Бак
Ведучий: Увага, увага! Говорить шкільний пресцентр.
«Я обираю життя без насилля!»
Перед мікрофоном практичний психолог школи Ольга Петрівна Беркита та учні 6-А класу Ярослав Вовк та Тетяна Бак.
Дитячі очі чисті, щирі
В них видно наміри й думки,
Вони хоч чорні, сині, сірі
Бувають радісні й сумні.
- Мабуть, радісними є очі дітей, коли у них щасливе дитинство, коли ніщо не пригнічує і не турбує.
А сумними – коли діти зазнають страждань, принижень.
Психолог : Ми живемо у світі де, на превеликий жаль, існує таке негативне явище, як насилля.
Давайте з’ясуємо зміст понять «насилля», «жорстокість», «агресивність».
Учень 1. Насилля – це застосування особою чи групою осіб засобів примусу щодо іншої особи чи групи осіб. Насилля – це дії, що принижують людську гідність, завдають шкоди здоров’ю, а іноді й життю.
Учень 2. Агресивність – це поведінка, яка спричинює шкоду іншим людям.
Учень 1. Агресор – це людина, яка здійснює насильство.
Учень 2. Жертва – це людина, яка зазнає насильства.
Психолог. - Людину, яка чинить насильницькі дії над іншим називають насильником або агресором.
Учень 2. Часто ми читаємо у пресі, дивимося по телебаченню про факти насилля у школах, та й кожного дня можемо спостерігати прояви жорстокості, як хтось комусь дав стусана, поставив «підніжку», навмисно образив.
Учень 1. За даними правозахисників, найчастіше діти говорять, що страждають від образ та побиття, а вчителі кажуть, що помічають приниження учнів один одним. Також діти зазначають, що агресорами в школі часто виступають декілька учнів разом. Проблеми насильства, мабуть, однакові для шкіл усього світу, але підходи і рівень їх вирішення різні.
Учень 2. Насторожує те, що за такими сценами спостерігають однокласники, трапляються навіть ситуації, коли приниження знімаються на відеокамери та розповсюджуються у соціальних мережах.
Учень 1. Вони навіть не підозрюють, що спостерігаючи за фактом прояву жорстокості, можуть стати співучасниками правопорушення.
Учень 2. Які ж бувають види насилля?
Психолог. Найбільш поширені форми насильства у школі – фізичне, емоційне (або психологічне), економічне.
Фізичне насильство – це використання фізичної сили для досягнення певної мети. .
Емоційне (психічне) насильство - постійна чи періодична словесна образа людини, погрози з боку інших, приниження людської гідності, звинувачення людини в тому, у чому вона не винувата, демонстрація нелюбові, ворожості, шантаж і залякування.
Економічне насилля - відбирання грошей у однолітків.
Знущання в школі – це вид насильства, у якому жертва потерпає від повторних навмисних згубних дій однієї особи або групи. Буває фізичним, психологічним (емоційним, моральним), економічним, іноді сексуальним. Насильницькі дії можуть бути комбінованим. Емоційне (моральне) знущання може бути навіть більш образливим, ніж фізичне.
Учень 1. Чи погана людина агресор?
Психолог. Погані його вчинки. Можливо, він і не погана людина, і здатен на добрі вчинки, просто він не розуміє, що самостверджуватися за рахунок приниження іншого, або скидати агресію на інших жорстоко, непорядно, не по людськи.
Учень 2. До кого потрібно звернутися якщо, припустимо, стали жертвою систематичного жорстокого поводження і не змогли за себе постояти самостійно?
Психолог. В школі це у першу чергу, - соціальний педагог та психолог школи, можливо, заступник директора з виховної роботи або класний керівник, лідери шкільної самоврядування.
Кожна дитина-жертва має сказати собі: «Я цього не заслуговую!» і шукати шляхи звільнення через допомогу дорослих, фахівців.
Педагогам, які зустрічаються з цією проблемою, потрібно викликати у всіх дітей співчуття до тих негативних емоцій, що відчуває скривджена й принижена дитина. Розуміти, що на її місці може бути кожен.
часто агресор – зовсім не сильна людина, можливо, через зовнішню агресію і жорстокість він сам собі доводить, що сильний. Спровокувати подібну поведінку також може ігроманія (захоплення жорстокими та агресивними комп’ютерними іграми). Бувають ситуації, які можуть спровокувати насилля. Часто людина сама своїми діями створює умови для виникнення таких ситуацій
- Які ситуації? Назвіть їх.
Учень 1. Насамперед провокації, обзивання один на одного, насмішки , плітки, обмови і т.д. Я пропоную вам послухати Притчу «Все залишає свій слід».
Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок із цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І не важливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться».
Психолог. Сьогодні ми поговоримо про те, як навчитися не забивати цвяхи в душі близьких, як залагоджувати ситуації конфлікту, як контролювати власні емоції, що викликають агресивність. Бо агресивність – перший крок до насильства.
Поведінку, яка може спровокувати насилля, називають «віктимною» (лат.- жертва), тобто людина поводиться як потенційна жертва, створюючи передумови до насилля.
Необережна поведінка не є провокативною, але також може призвести до насильства. Це – необачні вчинки. Наприклад, поява у темному чи безлюдному місці.
Якщо дитина знає про це – її шанси стати жертвою значно менші.
Учень 1. Психологи, педагоги, лікарі почали бити на сполох. Жорстокість, агресія починають зростати швидкими темпами.
- У чому ж причина цього?
Психолог. Агресія виявляється у вигляді різних реакцій: роздратування, негативізм, злість, підозрілість, та інше. Найбільш небезпечною реакцією є використання фізичної сили проти іншої людини – фізична агресія. Підлітки нерідко схильні до прояву сили. На їхню думку, готовність до фізичних дій, з’ясування відносин на кулаках є ознакою хоробрості, мужності, рішучості.
Найактуальнішою проблемою в дослідженнях сучасних психологів та педагогів є зростання агресивності дітей, підлітків та молоді. Актуальність цих проблем засвідчують статистичні дані, що наводяться працівниками різних соціально-психологічних служб, комісій у справах неповнолітніх та центрів суспільних зв’язків МВС.
Які ж причини агресивності, звідки її витоки? Психологи відзначають декілька факторів, що сприяють агресивності дітей. Ось деякі з них:
Учень 2. Основним правовим документом, що захищає дитину від жорстокої поведінки з боку інших осіб, є Конвенція ООН «Про права дитини», яка передбачає в своїх статтях захист від свавільної поведінки, визначає права кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного розвитку, захист від насилля та від інших форм жорстокої поведінки.
Отже, навчіться, розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, а все, що звеличує гідність людини – добро.
Учень 1.Дитина і насильство. Любов і жорстокість. Надія і відчай. Ми всі інтуїтивно тягнемося до світлого в цьому світі.
З метою привернення уваги учнів та педагогів до актуальних проблем подолання насильства, забезпечення дотримання прав людини
з 25 листопада по 10 грудня 2013 року в нашій школі проводиться акція
« Я обираю життя без насилля!
Я обираю європейські цінності!»
Під час проведення акції звертаєм вашу увагу на ключові дати:
25 листопада – Міжнародний день ООН з викорінення насильства щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
10 грудня – День захисту прав людини.
Одягнувши малиновий браслет, ви покажете, що поважаєте тих, кого любите і не приймаєте насилля у своїх стосунках. Браслет малинового кольору, як символ добра – твій протест проти насилля!
Якщо в твоєму серці живе доброта – поділися цим з іншими. Відбий свою долоню на папері, опиши на ній добру справу, яку вчинив та прикріпи до «Стіни доброти».
Психолог. Отже, я надіюсь, що у вашому житті ніколи не буде насилля. І що ви ніколи не будете його застосовувати у відносинах з іншими людьми. Бо це ганебно і жорстоко. Люби ближнього як самого себе і тоді все у твоєму житті буде добре. Сподіваюсь, що ви не залишитесь байдужими!
Учень 1.І на останок пропонуєм вам пам’ятку «Як зупинити насильство».
Як зупинити насильство, що відбувається в школі (поза школою)?
Ось кілька порад:
Якщо пункт 1 не спрацював, переходь до 2.
Якщо і він не спрацював, переходь до 3.
Далі – сміливо до наступного.
Зберігай рівновагу і спокій!!! Ти маєш право захищати себе!!!
Психолог.Бажаю вам стати порядними людьми, стати гордістю ваших батьків, рідної школи, бажаю вам ніколи не отруювати своє здоров’я проявами агресивності. І хай у вашому житті панує добро. Примножуйте його…
Ведучий.
І в житті, як на полі мінному,
Я просила у цьому сторіччі.
Хоч би той магазинний мінімум:
«Люди, будьте взаємно ввічливі».
І якби на те моя воля, написала б
Я скрізь курсивами:
Так багато на світі горя.
Люди! Будьте взаємно красивими.
(Ліна Костенко)