Шляхи підвищення якості навченості учнів, що мають «середній» рівень знань на уроках біології

Вчитель біології

вищої кваліфікаційної категорії

Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 66

Міскун Ольга Олександрівна

Кривий Ріг - 2018

Вступ

Суспільно важливе завдання для освітян – забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.

Результатом успішності соціалізації дитини є її готовність до виконання соціальних ролей:

•                  Я – успішний учень, у дорослому житті - успішний працівник;
•                  Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті – свідомий громадянин;
•                  Я – система ціннісних ставлень, у дорослому житті – успішний сім’янин.

Вчені вбачають, що існує протиріччя між професійними компетентностями педагога і спрямуванням його професійної діяльності на «середнього» учня та недостатньо свідомого оцінювання результатів його діяльності в шкільні роки.

Нажаль, моніторинг результатів навчальних досягнень учнів з біології, проведений протягом багатьох років, показує, що досить високий відсоток учнів має «середній» рівень знань. Причиною такої ситуації може бути порушення процесу засвоєння знань.

Під час уроку учень повинен сприймати готові знання, які викладає вчитель, осмислити їх, запам’ятати і узагальнити. У деяких учнів зменшується прагнення вчитись, недостатньо волі і енергії в розумовій діяльності.

Є категорія учнів, які мають зовнішню активність і на уроці працюють з підручником, переписують визначення процесів і явищ, але не вміють критично мислити, не вміють поставити запитання, навіть репродуктивного рівня.

Пошуку шляхів і методик підвищення рівня пізнавальної активності учнів і успішності самореалізації їх можливостей присвячено багато робіт науковців і педагогів, які намагаємось використовувати в роботі при викладанні біології. Бажаний результат – більшість учнів має достатній і високий рівень навчальних досягнень.

Актуальність даної теми полягає у необхідності підвищення рівня навченості «середнього» учня.

Предметом дослідження є використання різноманітних методик на уроках біології для підвищення рівня пізнавальної активності учнів. Саме тому завданням роботи є аналіз різних категорій дітей, і розробка практичних заходів до залучення їх до навчального процесу, як мислячих, творчих, креативних, активних з достатнім рівнем всіх життєвих компетентностей.

В сучасному суспільстві необхідні соціально-адаптовані учні, свідомі громадяни України.

Психолого-педагогічні характеристики дітей з «середнім» рівнем знань.

Працюючи в загальноосвітній школі, спостерігаємо досить багато дітей, робота з якими викликає у вчителя багато труднощів. Таких категорій дітей декілька, наприклад, діти з відставанням в інтелектуальному розвитку, але достатніми передумовами научуваності. Як правило, це діти педагогічно занедбані, у яких є стійкі труднощі в навчанні. Ми не відносимо їх знання при вивченні біології до початкового рівня, але це дуже низький бал середнього рівня.

Рівні навчальних досягнень учнів.

Для них є характерним недостатній розвиток мислення і мовлення, звуженість та обмеженість знань і уявлень про природу (6 клас)

Однією з вагомих причин появи цієї категорії дітей, як вважають психологи –види сімейного виховання, несприятливий мікроклімат у сім’ї, байдужість та відсутність бажання надати дитині допомогу, яка завершується покупкою мобільного телефону.

Як навчати таку дитину? Як допомогти їй знайти себе в соціумі в дорослому житті?

Необхідно дати дитині можливість відчувати себе такою ж як і всі, повноцінним членом колективу, здатним до самоствердження і досягнення якогось позитивного результату.

Для них важливим є отримання індивідуальних завдань, доручень до виконання схем, малюнків (наприклад, в темах «Тип найпростіших», «Будова клітини»), залучення до виконання міні-проектів. Доцільними є групові форми роботи, або індивідуалізація навчання. Наприклад, по книзі «Світ тварин», вибрати цікаві форми пристосувань тварин до умов середовища. Робота вчителя  для розвитку таких дітей передбачає дотримання таких правил:

• Перевага відповідям у письмовій формі;
• Використання алгоритмів;
• Уникати запитань несподіваного характеру, не вимагаючи швидкої відповіді;
• Заохочення шляхом використання методик критичного мислення.

Ефективним методом, який допомагає учням піднятись на щабель розвитку, а вчителю – оцінювати його, є створення портфоліо. Треба порадити учневі (в індивідуальній формі бесіди) відстежувати своє навчання, усе досягнуте стане безпосередньо зримим. Учень заводить папку із хорошими зошитами, де є хороший диктант, чималюнок чи реферат, повідомлення, за які він отримав похвалу, чи заохочення, чи оцінку. Такий облік з часом для дитини є усвідомленням своєї особистості, усвідомленням того, що він може досягти кращого, від оцінки «4» до 6-7-8 балів. Друга категорія дітей – це діти зі зниженою научуваністю. Так називають дітей із затримкою психічного розвитку. З такими дітьми психологи нам радять працювати, створюючи ситуацію успіху і інтересу. Увагу приділяється завданням на запам’ятовування, формуванню спостережливості, зосередженості, вправам на аналітичне сприйняття, наприклад, в ботаніці таких завдань багато. Учням потрібно набути вмінь розчленувати зображений предмет на окремі елементи (будова квітки, кількість відділів тіла раків, інших членистоногі)

Третя категорія дітей – це діти з «набутою» проблемністю.

Вони стали такими не із-за вроджених вад, а через життєві обставини в сім’ї, часто є самотніми і непотрібними, але при цьому мають високі або достатні інтелектуальні здібності. Ця групі дітей особливо дорогоцінна, так як потребує такої допомоги, щоб побачити в ньому людину, його психологи порівнюють із бутоном квітки: розкриється і буде чудовою квіткою, дасть плоди, або сухою не розкритою, так і опаде. Такі діти часто агресивні, це їх форма захисту, їм необхідна соціалізація. Часто вони заважають працювати на році, відволікаючи таким способом всіх учнів і вчителя. Такі учні повинні отримувати завдання на уроці першими, але це завдання повинне бути їм посильне, щоб він виконав його із задоволенням, наприклад в зоології, на розпізнавання об’єктів і опис окремих частин. Важливо чітко обговорити об’єм завдання і оцінювання від 5 до 8 балів. Регулярно успішно вчитися їх не примусиш, але спонукати до навчання можливо (9кл).

Деякі діти втратили віру в успіх в навчанні, зробили свій мозок «лінивим» і мають глибоко приховане переживання власного неблагополуччя, тому погано себе поводять на уроці, відволікаються мобільними телефонами, не реагують іноді на зауваження, не вчаться в потрібних межах. Таким учням треба підбирати доступний рівень завдань і організувати їх діяльність; за виконану роботу хвалять, приділяють увагу. Щоб подолати "неуспішність" деяких дітей учителю необхідно:

1. Проаналізувати склад класу. Пам’ятати, що підлітковий вік триває не один день чи тиждень.
2. Вивчити групи дітей з різними формами поведінки та «ненаучуваності».
3. Підбирати завдання індивідуального та групового характеру для розвитку здібностей цих категорій дітей (міні проектів, наприклад).
4. Скласти алгоритми до виконання індивідуальних завдань (дії по зразку).
5. Використовувати існуючи алгоритми формування біологічних понять, навичок навчання, через деякий час результати будуть відчутні.

Учні, які на "середньому" рівні знань (4-5-6 балів) з оцінкою 6б, є потенційно здатним оволодіти знаннями на більш високому рівні (7-8-9 балів). Підвищення рівня пізнавальної активності для них є актуально важливим.

Використання алгоритмів для розвитку навчальних умінь "середніх" учнів.

Вивчення біології за Державним стандартом починається в 6-ому класі уроками ботаніки. На цьому рівні слід починати введення певних алгоритмів по виробленню умінь та навичок пояснень біологічних явищ, характеристик процесів, вміння роботи висновки та розпізнавати біологічні об'єкти, порівнювати. Алгоритм вироблення уміння розпізнавати означає навчитись впізнавати якийсь об'єкт чи явище, раціонально використовувати фактичний матеріал підручника як основного джерела інформації.

Так при вивченні теми "Членистоногі" – 7 клас дається завдання учням: із запропонованих на малюнку тварин, скласти групи класу Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи, ставлячи їм порядкові номери. Звичайно, учні розпізнають мокрицю, річкового рака, кліща, муху, бджолу, креветку.

Інше завдання, порівняти різни типа ротових апаратів комах, розбити запропонованих представників на відповідні групи.

Розпізнавання потребує формування у учнів навички свідомого читання, тому що у учнів 6 і 7-х класі, наприклад, виникають великі труднощі із засвоєнням тексту біологічного змісту. Допомагають вчителю наочні ілюстрації підручника, слайди, які наочно відображають, деталізують  і конкретизують текст.

Учень повинен вміти пояснювати. Пояснити – це означає розкрити суть досліджуваного процесу, явища. Для цього необхідно дати визначення терміна або процесу, який необхідно пояснити. Оволодіння біологічною термінологією сприяє формуванню у школярів наукового світогляду. Терміни виділені у тексті параграфів підручника і в покажчику основних термінів, що знаходяться в кінці підручника.

Робота з підручником на знаходження в тексті відповіді на запитання вчить учнів вибирати потрібні відомості, виокремлювати основний матеріал від пояснювального і додаткового. Це розвиває мислення, формує біологічне пояснення життєвих процесів біосистем.

Важливим у процесі навчання біології є формування уміння передавати і одержувати інформацію, тобто вміти інтерактивно спілкуватись, бути комунікабельним.

Формування комунікативної компетентності передбачає розвиток навичок писемного мовлення, монологічного, діалогічного та письмового викладання матеріалу. За рахунок повідомлень, науково-дослідницьких робіт, проектів, учнівських біоказок і рецензій. Для участі у конференціях, семінарах, презентаціях необхідно вироблення уміння аналізувати факти, висувати гіпотези, висловлювати свою думку і аргументувати її.

Аналіз – метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих властивостей, об'єктів.

Аргументування – означає наводити докази, аргументи, переконувати, підтверджувати свою думку.

Для учнів дуже важливим вміння використовувати знання, а використовувати знання – це означає застосовувати їх з користю для учня. Педагоги говорять, що знає не той, хто переказує, а той хто застосовує на практиці. Учень повинен бути переконаним, що знання для нього є життєвою необхідністю. Знання це не просто інформація, а інформація яка швидко змінюється. Важливим є вміння добувати інформацію. Застосовувати. Здібні учні легко виготовляють буклети, стіннівки. Вчителю необхідно допомогти учням оволодіти найпродуктивнішими методами навчально-пізнавальної діяльності, використовуючи певні алгоритми, озброївши ними учнів, пам'ятаючи:

• Уміння – це здатність робити, набута знаннями і досвідом;
• Навичка – це автоматизоване уміння, вироблене вправами і звичкою, з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня.

Алгоритм №1.

Вироблення вміння пояснювати.

1. Дайте визначення терміну, поняттю, процесу.
2. Розділіть листок зошита на 3 колонки (якщо у вигляді таблиці)
   1. "Процес" або явище – назва;
   2. Суть процесу;
   3. Приклади організмів, що відповідають явищу.
3. У першій колонці запишіть назву процесу, у другій суть того що відбудеться, і про що записали у першій, у третій наведіть приклади живих організмів для явищ характерні описані процеси.
4. Зробіть висновок, у якому у стислому вигляді запишіть суть процесу або явища.

Алгоритм №2.

Вироблення уміння характеризувати. Охарактеризувати – це означає описати характерні розпізнавальні якості і властивості, риси чого-небудь, якоїсь біосистеми.

1. Дайте визначення терміну, скористуйтесь підручником чи словником.
2. Розділіть сторінку на 2 частини, ліву назвіть "Основні властивості", праву "Чим характеризується"
3. У лівій частині запишіть основні властивості:
   а)…, б)…, в)… і т.д. у правій відповідно , що для них характерне.
4. Зробіть висновок, у якому перелічіть основні характерні властивості [Д 1]

Робота за алгоритмами по виробленню умінь і навичок навчальної діяльності є частиною діяльнісного компоненту освіти.Такі діяльні сні знання відображаються в нових підручниках і друкованих зошитах з біології. Але часто діти або лінуються, або не вміють заповнювати порівняльні таблиці, або інші завдання, що потребують і роботи з книгою і певних вмінь думати, не виконують самостійного, а списують, не вдумуючись. Щоб уникати цього необхідно навчити їх вмінням навчитись самостійно і добиватись успіху в навчанні. Такі завдання по листку з алгоритмом можна давати різним категоріям учнів, в тому числі "слабким" для роботи з підручником.

Але філософи і психологи стверджують, якщо дитина повторює діяльність, що здається 100 разів, то взагалі моженічому не навчитись. Засвоєння відбувається лише тоді, коли в дію включається спрямована рефлексія, за рахунок якої і виділяються самі схеми діяльності – способи розв'язування задач або роздумів засвоєння виступає як прямий продукт рефлексивного процесу [Д. 1.]

Рефлексія у навчанні – процес безперервного та багатопланового аналізу і усвідомлення дій і операцій у навчанні, які в результаті розвиваються. Форми рефлексії різні – це усне обговорення, письмове тестування, графіки і опорні схеми, таблиці, малюнки, захист власної презентації. Це процес усвідомлення учнем особистості діяльності, самопізнання своїх можливостей і переходу від середнього до достатнього рівня навчальних досягнень (7-8-9б).

Учень перевіряє себе, реалізує себе лише в діяльності.

Висновки

Активна переорієнтація української освіти на європейські та світові стандарти, перехід  на профільне навчання в стандартній школі, повинна формувати компетентну особистість, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, професійного і життєвого самовизначення і подальшої максимальної самореалізації, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, застосовувати набуті знання у життєвих ситуаціях. Тому є важливим фактором цілеспрямована робота по підвищенню рівня навченості учнів і збільшення кількості учнів з достатніми і високими рівнями навчальних досягнень.

Робота в напрямку від «середнього учня» до креативного повинна починатись з уроків природознавства, потім посилюватись в курсах біології 6, 7 класів. Для розвитку креативності, учні повинні активно приймати участь у всіх інтерактивних технологіях, які продумає вчитель і запропонує для розвитку таких якостей як швидкість висловлювання ідеї, гнучкість мислення як здатність висувати різноманітні ідеї, оригінальність в нестандартності мислення, точності і здатності до завершеності думок, ідей і програм.

Творча праця вчителя - необхідна умова досягнення успіхів у вивчені картини органічного світу і набуття таких знань учнями, які дозволять йому в самореалізації досягти успіхів, маючи добре здоров’я, ясний розум, творчі справи: громадянина, успішного працівника і сім’янина.

Список використаних джерел

1. Кучер Л. А. Розвиток життєвих компетентностей на уроках біології: - Тернопіль – Харків: Вид - во «Ранок», 2010р. – 160 с.

2. Біологія: Словник – довідник: Навчальний посібник/ Авт. – упоряд.: В.П. Попович, Т.О. Сало, Л.В. Деревинська – Х.: країна мрій, 2006р. – 104 с.

3. Людмила Момот. Хімія і біологія. Науково – методичний журнал Біологія. №27, 2007р.

4. Богданова О.К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. – Х.: Вид. група «Основа», 2003р.

5. Сало Т.О. 7 клас: Зошит для практичних робіт, л. досліджень і міні – проектів. /Т.О. Сало, О.В. Сало. – Х.: ТОВ «Вид дім «Весна»», 2015р. – 64с.

6. «Класному керівнику. Усе для роботи» ТОВ «Вид. група «Основа»», 2013р. – 127с.