Сила волі - це дуже важливо

                                                        Сила волі - це дуже важливо

        Розпочався новий робочий тиждень…Спілкування з колегами, планування роботи, наполеглива праця над календарно-тематичним плануванням…

       Повітряна тривога й запрошення в укриття не стали несподіванкою: це звичайна практика нашого сьогодення. В укриттях теж працюємо самостійно, зосереджено, виконуємо заплановане, вникаємо в рекомендації, думаємо про майбутнє… Але внутрішня тривога залишається в серці. Учора нас не оминули повітряні тривоги, їх не відмінили, вони йдуть своєю чергою й навіть без черги. Їх ніколи не чекаємо, не розраховуємо на їхній прихід, усе відбувається без згоди на те людини, усього живого на землі, але тривоги є і ще, мабуть, будуть довго…

        Я дуже люблю твори Ліни Василівни Костенко, нашої незрівнянної поетеси сьогодення. Дізналася про цікавий факт із її життя: чуючи звуки тривоги, розуміючи, що це, вона жодного разу не спускалася в укриття. Це наче вияв безстрашності, протест проти нікчемності цієї війни. Ось як митець пише у своєму поетичному шедеврі:

Ця ніч була загрозлива і темна.

І так хотілось тиші і тепла!

А вибух був – як жовта хризантема,

Що на пів неба раптом розцвіла.

Струснуло стіни і двигтіло довго ще.

Сирени вили, блискало на склі.

То що – тікати? Бігти в бомбосховище?

А не діждав би фюрер у кремлі!

Хай сам боїться – він уже вчорашній.

Посіють бомби – ненависть пожнуть.

Сирени виють. А мені не страшно.

Хто не тікав, того не доженуть.

(Але, шановні дорослі та діти, не варто нехтувати повітряними тривогами, необхідно  обов’язково щоразу спускатися в укриття).

…Вернулись люди – а немає стін.

Пройшла орда, жорстока і запекла.

Регоче диявол і встає з руїн.

Сивий Янгол українського пекла.

        Зруйнована ворожою ракетою церква в ніч на 16 квітня 2024 року. Населений пункт у передмісті Запоріжжя розбитий, майже знищений.

Не зважаючи на всі описані жахіття  та руйнування, Ліна Василівна  знову дає надію в останніх рядках. Ми не миримося зі страшною трагедією нашого народу, а чекаємо на відновлення справедливості, щодня наближаємо її. Янгол – це завжди передвісник чогось хорошого, охоронець людських душ на землі. Він є втілення тієї перемоги, яка живе в кожному з нас. Тією карою, що очікує загарбників.

        Можна погодитись чи не погодитись, але факт залишається фактом… Воістину правильно: кожна людина будує своє життя й розпоряджається ним самостійно. Факт доведений… Такою людиною, як Ліна Костенко, неможливо не захоплюватися: вольова, розумна, сильна, наполеглива, упевнена у власних силах, кмітлива, творча, далекоглядна, ерудована, цілеспрямована, працьовита, людина великої сили волі…

         Головне – любити й цінувати життя, адже воно, як відомо, дається людині тільки один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було соромно  й боляче за прожиті роки…

І все-таки на світі варто жити…

Когось кохати, а когось любити…

І новий день як свято зустрічати…

У добре вірити…Погане забувати…

Навчитися прощати … і простити…

Когось зустріти…Зайвих відпустити,

У серці зла й образи не тримати…

І підніматись, впавши… і літати…