Презентація "Тваринництво України"

ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}КОРМОВА БАЗА Рослинного походження. Комбіновані корми. Відходи підприємств харчової промисловостіВідходи. Громадського харчуванняконцентрованісоковиті грубізеленіце суміш, збалансована за вмістом поживних і мінеральних речовин, вітамінівжомкомбікормисилоссіносіяні травимеляса висівкикоренеплодисінажтрави природних луксироваткамакухабульбоплодисоломазерно фуражнебаштанні культуриполовашроти

СТРУКТУРА ТВАРИННИЦТВА

 Породи худоби, виведені в Україні: а) українська степова біла порода свиней; б) гуцульський кінь; в) червона степова порода корів; г) асканійська тонкорунна вівця

Основне завдання тваринництва  виробництво продуктів харчуваннясировини для харчової та легкої промисловості

Провідним видом тваринництва в Україні є скотарство. Найбільше великої рогатої худоби розводять у Карпатах, Лісостепу й на Поліссі, найменше — у Степу. Розрізняються скотарство молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів. В Україні переважає скотарство молочно-м’ясного напряму. Молочне скотарство розвивається переважно навколо великих міст, де є споживач, і на Поліссі, де достатньо соковитих трав. Для районів інтенсивного землеробства з потужною кормовою базою, де високу частку становлять соковиті корми, властивий молочно-м’ясний напрям. Він характерний для Лісостепу, частково Степу, Карпат і Криму

М’ясо-молочна спеціалізація скотарства збереглась у господарствах південно-східних частин Миколаївської й Херсонської областей та степового Криму. Тут є значні площі природних кормових угідь, де трави влітку часто висихають, а також висококалорійні стійлові корми. М’ясний напрям розвивається тільки у спеціалізованих господарствах з вирощування молодняка й у тваринницьких комплексах з відгодівлі великої рогатої худоби стойлового утримання.

Свинарство поширене повсюди, оскільки використовує різноманітні корми: зерно, картоплю, відходи від харчової промисловості та харчування людей. У своєму розміщенні воно орієнтоване на споживача. Виробляє понад третину м’яса в Україні. Найбільш розвинене свинарство у Степу й Лісостепу, де достатньо концентрованих кормів. У господарствах Полісся й Лісостепу, що базуються на картоплі та буряках, провідною спеціалізацією є м’ясо-сальна. Сальне свинарство характерне для Степу, оскільки тут висока частка дешевих кормів.

Питома вага вівчарства у структурі товарного тваринництва незначна. Поширене воно в південному Степу та в Карпатах. Постачає сировину для текстильної, хутрової та шкіряної промисловості. У степових областях вівчарство базується на дешевих пасовищних і грубих кормах. У Карпатах переважає грубововняне вівчарство.

Продукція козівництва — важливе джерело цінних харчових продуктів і сировини для різних видів промисловості. Розведенням кіз в Україні займаються переважно особисті селянські господарства.

Птахівництво — один з високопродуктивних видів тваринництва, що постачає населенню м’ясо та яйця, а легкій промисловості — пух і пір’я. Розвинене воно повсюди. Серед птиці переважають кури. Основний приріст м’яса птиці дають бройлери. Також розводять качок, гусей, індиків, цесарок, перепілок. У розміщенні птахівництво орієнтується на споживача. Тому поблизу великих міст, промислових і рекреаційних центрів розміщено великі птахофабрики. Висока концентрація спостерігається також у Лісостепу та Степу, де птахівництво орієнтується на виробництво зерна

Бджільництво належить до найдавніших занять українців. Найкращі умови для його розвитку — на Поліссі, у Лісостепу та Карпатах.

У лісостепових і поліських областях поширене кролівництво, яке дає вдвічі більше м’яса, ніж вівчарство.

Цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти дає рибне господарство, яке займається добуванням, переробкою, відтворенням та збільшенням запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Рибне господарство складається з рибальства та рибництва. Рибальство займається виловом риби і добуванням інших організмів (ракоподібних, молюсків) у рибогосподарських водоймах. Промислове рибальство поділяється на океанічне, морське, прибережне і на внутрішніх водоймах: річках, озерах, ставках та водосховищах.

В Україні найбільш характерним видом аквакультури є ставкове рибництво, яке переважає у лісостеповій зоні. Найбільші рибні господарства розміщуються у Сумській, Черкаській та Вінницькій областях. Найбільше розводять та видобувають риб з родини коропових, таких як товстолобик, короп, сазан, краснопірка, лящ, плітка, карась, білий амур. З інших риб відомі судак, щука, окунь, сом. У Карпатах існують господарства з розведення струмкової форелі.

ЗОНАЛЬНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ. 

Сільськогосподарська зона — це частина території, що має однакові природно-економічні умови. Полісся спеціалізується на виробництві озимого жита, вівса, гречки, картоплі тощо. Тваринництво має молочну, молочно-м’ясну та м’ясну спеціалізацію. Негативний вплив на розвиток сільського господарства має радіоактивне забруднення значної частини цієї сільськогосподарської зони внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. У Лісостепу провідними видами землеробства є зернове господарство (озима пшениця, кукурудза на зерно, ячмінь). Це основний район вирощування цукрових буряків в Україні. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби м’ясо-молочного й молочно-м’ясного напрямів та на м’ясо-сальному свинарстві. На правобережжі сільськогосподарської зони, особливо у Придністров’ї, розвинене садівництво. У Степу провідними культурами є зернові (озима пшениця, кукурудза на зерно та зелений корм) і соняшник. Високотоварними є виноградарство та садівництво, овочівництво, вирощування баштанних культур. У тваринництві переважає скотарство м’ясо-молочного й м’ясного напрямів та свинарство, на півдні — вівчарство. У приміських районах розвинене птахівництво.

ГІРСЬКІ ТА ПРИМІСЬКІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РАЙОНИ. Гірські райони Карпат і Криму спеціалізуються на розведенні овець і великої рогатої худоби м’ясо-молочного напряму. У передгір’ях Карпат вирощують пшеницю, цукрові буряки, картоплю. На Закарпатті рослинництво спеціалізується на зернових культурах, особливо кукурудзі на зерно, виноградарстві, садівництві та овочівництві. На Південному узбережжі Криму поширені виноградники та сади. Приміські сільськогосподарські райони сформувались навколо великих міст із метою задоволення потреб у малотранспортабельній аграрній продукції: м’ясі птиці, молоці й виробах з нього, свіжих овочах, фруктах, ягодах тощо.

Станом на 1 лютого 2022 року в господарствах  було 1 129 тис. корів, а на сільгосппідприємствах – 424 тис., тобто у 2,7 раза менше. Закономірно, що в січні населення виробило 279 тис. тонн товарного молока, а підприємства – 243 тис. тонн. Такі дані наводить Держстат. Також у господарствах населення вирощується в 5,6 раза більше овець і кіз. За поголів'ям свиней населення поступається підприємствам в 1,9 раза, а птиці – в 1,3 раза. Водночас поголів'я тварин і птиці помітно швидше скорочується в господарствах населення. Там у січні в річному вимірі спад відзначено в усіх категоріях. Натомість на підприємствах побільшало птиці, а також овець і кіз.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне• Тваринництво й рослинництво забезпечують населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною.• Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва.• Основні види тваринництва — скотарство і свинарство. Розрізняють скотарство молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів.• На території України виділяють три основні зони спеціалізації сільського господарства: Полісся, Лісостеп і Степ, а також два гірські райони — Карпати та Крим.