СІМ КРОКІВ, ЯКІ МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ

СІМ КРОКІВ, ЯКІ МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ

1. Навчайте схвалювати Навчити дітей терпимості — не  надто хороша мета. Хто хоче, щоб його терпіли? Кожна людина потребує схвалення. 

2. Мисліть сучасно Старі методи — карати дітей, які цькують однолітків, уже в  минулому. Значно дієвіше пояснювати учням, які трагічні наслідки може мати булінг. Зараз, на  жаль, чимало повідомлень про підлітків, які через цькування наклали на  себе руки — просто доносьте до  відома учнів цю інформацію. Хіба хоче хтось із них у  буквальному розумінні вбити навіть не  надто приємного однокласника? 

3. Уведіть співчуття до  розкладу Покарання винного і  запобігання контакту між «задиракою» та  «жертвою» — заходи епізодичні, а  тому не  надто дієві. Значно корисніше використовувати сучасні ефективні виховні форми роботи, метою яких є  формування в  учнів моральних якостей, емпатії, толерантності. 

4. Уникайте ярликів У  жодному разі не  чіпляйте на  дітей «негативні ярлики». Якщо дитину вперто називати «бешкетником», їй не  залишиться нічого, окрім бешкетувати на  знак протесту. Говоріть лише про дії учнів, але при цьому не оцінюйте дітей особисто. 

5. Залучайте суспільство Учні повинні дізнатися, що цькування — це неприйнятно. А  щоб повірити в  це, вони повинні це почути від багатьох людей. Слід запрошувати гостей, бажано авторитетних серед молоді, можливо, навіть місцевих знаменитостей, для проведення бесід про булінг і його не- прийнятність у  престижних колах суспільства. Також слід створювати в  учнів враження, що життя за  межами школи приємне та  безпечне, а не залякувати їх розповідями про те, які жахи чекають на  них після закінчення школи, адже ці розповіді налаштовують на  те, що невдовзі доведеться боротися за  власне життя з  цілим світом, і змушують заздалегідь «гострити кігті» об  однокласників. 

6. Розвивайте творчі здібності Підійдіть до цього питання творчо. Відомо, що творчість чудово сприймають діти, а  творча робота допомагає їм значно краще засвоїти те, що намагаються донести вчителі. Пов’яжіть творчість із виховною роботою. Разом із учнями напишіть сценарій та  організуйте виставу, присвячену темі цькування, або ж улаштуйте виставку малюнків на  цю тему. 

7. Починайте спочатку Запобігати цькуванню треба починати на рівні дитячого садка. Починати в  початковій школі вже занадто пізно. На  самому початку потрібно навчати дітей вільно та  зрозуміло висловлювати свої почуття. Крім того, важливо пояснити дітям, що жертву цькування слід захистити, навіть якщо всі навколо байдуже спостерігають за  її стражданнями. А  доки викорінити цькування не  вдалося (а  такий стан речей вочевидь триватиме ще багато-багато років), залишається навчати дітей опиратися йому. Головне, що при цьому варто пояснити,  — слова самі по  собі нічого не  означають, важливі лише емоції, які ми пов’язуємо з  певним словом. Адже якщо, наприклад, у  батьків є  дивна звичка лагідним голосом говорити дитині «ти мій дурник» — дитина вважатиме слово «дурник» схвальним, доки не  зіштовхнеться з  ним поза своєю родиною. А  якщо ситуація цілком залежить від наших емоцій — нам цілком до  снаги її  змінити.