Синхронізоване календарно-тематичне планування уроків історіі, 11 клас(профільний рівень)

№

Дата

  Зміст навчального матеріалу

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності 

Д. завд.

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність.

Знати:

– зміст понять: злочин проти людства, права людини, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, історична пам’ять;

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Розуміти:

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства;

– визначати причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.

Ст.5-10

2

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945-2019 років.

Ст.5-10

3

Навчальний проект. Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців

Творче зав.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

1

Зміни у світі внаслідок Другоі світової війни

Знати: – зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;

– час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);

– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;

– вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;

– значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;

– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

– встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

П.1

2

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

П.1

3

Організація Об’єднаних Націй (ООН).

П.2

4

Спеціалізовані організації під егідою ООН.

П.2

5

“Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).

П.2

6

Радянська окупація Східної Європи.

П.3

7

Радянська окупація Східної Європи.

П.3

8

Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні

П.4

9

Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”.

П.4

10

Поділ Німеччини. НАТО

П.4

11

Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу

П.4

12

Навчальний проект. Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.

13

14

Урок узагальнення з розділу1

«Облаштування повоєнного світу»

П.1-4

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

15

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Знати:

– зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

– час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

– визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

П.6

16

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.

П.6

17

Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем. Транснаціональні корпорації. Шведська соціальна модель

П.6

18

США у період з 1945-початку 21 ст.

П.5

19

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг

П.5

20

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіпі. Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

П.5

21

Рейганоміка.

П.5

22

Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах

П.5

23

Канада у період з 1945-початку 21 ст.

П.5

24

 Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання

П.5

25

Велика Британія у період з 1945- початку 21 ст.

П.7

26

Тетчеризм.Внутрішня та зовнішня політика

П.7

27

Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту.

П.7

28

Франція у період з 1945-початку 21 ст.

П.8

29

Франція. Внутрішня та зовнішня політика

П.8

30

Німеччина у період з 1945- початку 21ст.

П.9

31

32

“Німецьке економічне диво”. Об’єднання Німеччини

П.9

33

34

Італія у період з 1945-початку 21 ст.

Внутрішня та зовнішня політика.

Боротьба з мафією.

П.10

35

Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр.

П.11

36

Практичне заняття. Процеси демократизаціі в краінах Західноі Європи та США у другій половині 20-початку 21 ст.

37

Навчальний проект. Українська діаспора в державах Північної Америки та Західної Європи

Інт.рес.

38

39

Урок узагальнення з розділу 2

«Держави Північноі Америки та Західноі Європи: формування постіндустріального суспільства»

П.5-11

Розділ 2. УКРАЇНА  В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ 

19

ХХ з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій

Знати:

– зміст понять: десталінізація, культ особи, «відлига», лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти, раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс, зросійщення (росіянізація, русифікація);

– суть хрущовських надпрограм;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність політики СРСР, спрямованої на зросійщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики;

– визначати причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження шістдесятництва й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненка, Ліни Костенко; діяльність Левка Лук’яненка, Алли Горської, Івана Світличного

П.13-14

20

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості.

П.15-16

21

Становище сільського господарства

П.15-16

22

Зміни соціальної політики

П.15-16

23

Повсякденне життя 

П.15-16

24

Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді «Сучасник».

П.17-18

25

Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.

П.17-18

26

Практичне заняття: Феномен українського шістдесятництва

П.19-20

27

Зміни в освіті. Зросійщення

П.21-22

28

Особливості розвитку культури. Антирелігійна кампанія

П.18,21,22

29

Навчальний проект. Ті, хто відкрили шлях у космос.

30

31

Урок узагальнення з розділу 2

«Україна в умовах десталінізаціі»

П.13-22

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ

32

Зміни в системі влади. Конституція УРСР 1978 р. Комуністична диктатура.

Знати:

– зміст понять: «застій», «розвинутий соціалізм», компартійно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, дефіцит, депопуляція;

– напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ;

– протиріччя розвитку культури;

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960‑х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері у захисту прав людини в СРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва;

– характеризувати протиріччя політичної діяльності Петра Шелеста та Володимира Щербицького; науковий/творчий доробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка; діяльність Василя Макуха, В’ячеслава Чорновола, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса, Олеся Гончара

П.23-24

33

Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні

П.23-24

34

Арешти творчої інтелігенції. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

П.25-26

35

Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби.

П.25-26

36

Самвидав. «Український вісник». Михайло Брайчевський «Приєднання чи возз’єднання?»

П.25-26

37

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ)

П.25-26

38

Навчальний проект. 49 сміливців проти режиму

П.27-28

39

Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину

П.25-26

40

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості

П.29-30

41

Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми

П.29-30

42

Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення

П.29-30

43

Практичне заняття. Повсякденне життя в місті та селі.

П.29-30

44

Особливості розвитку культури. Освіта та наука. 

П.31-32

45

Література та мистецтво. Українське поетичне кіно. 

П.31-32

46

47

Урок  узагальнення з розділу 3

 «Україна в період системноі кризи радянського ладу»

П.23-32

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

40

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи

Знати:

– зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально- економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

П.12

41

Сталінська модель соціалізму та її втілення . “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи.

П.12

42

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ)

П.12

43

Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”

П.13

44

Польща наприкінці 20-на початку 21 ст.

П.13

45

Антикомуністичні виступи: “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

П.14

46

Розпад Чехословаччини. Політичні,економічні, соціальні та національні трансформаціі

П.14

47

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи.

П.15

48

Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р

П.15

49

Румунія. Всановлення комуністичного режиму

П.16

50

Нове співвідношення суспільно-політичних сил

П.16

51

Болгарія наприкінці 1940-х –у 1989 р.

П.17

52

Сучачне становище Болгаріі

П.17

53

Особливості розвитку Югославії.

П.18

54

Розпад Югославії. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації

П.18

55

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”.

П.19

56

Перебудова в СРСР. Розпад Радянського Союзу.

П.19

57

Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.

П.19

58

Практичне заняття. Вплив політичних процесів у СРСР на розвиток краін Центрально-Східноі Європи в 1945-1991рр.

59

Навчальний проект. Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр.

П.12-19

60

61

Урок узагальнення з розділу

«Держави Центрально-Східноі Європи: трансформаційні процеси»

П.12-19

 Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

48

Україна в умовах перебудови в СРСР. Міжнародна ситуація

Знати:

– зміст понять: перебудова, гласність, плюралізм, прискорення, інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;

Розуміти:

– передумови, протиріччя політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму 1 грудня 1991 р. як акта підтримки населенням України державної незалежності.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій періоду перебудови;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку;

– характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського.

П.33-34

49

Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр.

П.33-34

50

Українська діаспора та її внесок у відродження України

П.33-34

51

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль

П.35-36

52

Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення

П.35-36

53

Чорнобильська катастрофа

П.35-36

54

Практичне заняття. «За живе…» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

П.35-36

55

Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову

П.37-38

56

Відродження релігійного та церковного життя

П.37-38

57

Особливості розвитку культури

П.37-38

58

Перетворення Кримської області в Автономну Республіку. Створення Меджлісу кримськотатарського народу

П.37-38

59

Перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР (березень 1990 р.). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки

П.39-40

60

Декларація про державний суверенітет України

П.39-40

61

Революція на граніті

П.39-40

62

Спроба державного перевороту в СРСР. Акт проголошення незалежності України

П.41-42

63

Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

П.41-42

64

Роль України в розпаді СРСР. Міжнародне визнання

П.41-42

65

Навчальний проект. Сто років боротьби за незалежність

66

67

Урок узагальнення з розділу 4

«Відновлення незалежності Украіни»

П.33-42

Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ       РОЗВИТКУ

62

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто.

Знати:

– зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

– час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

– причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

– вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

– визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

П.20

63

Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети

П.20

64

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція.

П.21

65

Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

П.21

66

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК

П.22

67

Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

П.22

68

Практичне заняття. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав

69

Утворення Ізраїлю

П.23

70

Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання

71

Ісламська революція в Ірані.

П.23

72

“Арабська весна”

П.23

73

Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

П.23

74

Деколонізація Африки. Крах апартеїду

П.24

75

Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст.

П.24

76

Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону

П.25

77

Революція на Кубі. Фідель Кастро

П.25

78

Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.

П.25

79

80

 Урок узагальнення з розділу 4

«Держави Азіі, Африки та Латинськоі Америки: вибір шляхів розвитку»

П.20-25

Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

68

Державотворчі процеси

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

П.43-46

69

«Партія влади». Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р.

П.43-46

70

Формування ринкової економіки. Запровадження гривні.

П.43-46

71

Зміни в сільському господарстві

П.43-46

72

Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення

П.43-46

73

Демографічна ситуація. Етносоціальна структура.

П.43-46

74

Протидія сепаратизму. Повернення татар на історичну Батьківщину

П.43-46

75

Відносини України з ЄС, НАТО, США.

П.47-48

76

Відносини України з Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП). Тузлівська криза.

П.47-48

77

Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа 2004 р.

П.47-48

78

Суспільно-політичне життя України в 2005-2009 рр.

П.49-50

79

Конституційні зміни, суспільно-політичне життя України в 2010-1013 рр. Харківські угоди 2010 р.

П.49-50

80

Практичне заняття. Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.

П.43-50

81

Навчальний проект. «Як трансформувався український визвольний рух у ХХІ ст.»

82

83

Урок узагальнення з розділу 5

«Становлення Украіни як незалежноі держави»

П.43-50

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

81

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД.

Знати:– зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

– час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

П.26

82

Прояви міжнародної напруженості: (Берлінська криза, війна в Кореї

П.26

83

Прояви міжнародної напруженості: Карибська криза

П.26

84

Прояви міжнародної напруженості: війна у В’єтнамі

П.26

85

Антивоєнні рухи. Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р

П.27

86

Прояви міжнародної напруженості: війна у Афганістані

П.27

87

Завершення, уроки і наслідки «холодноі війни». Від біполярного до багатополярного світу.

П.28

88

Проблема міжнародного тероризму.

П.28

89

Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

П.28

90

Практичне заняття. Міжнародні відносини другої половини XX-початку XXI ст.: точки перетину інтересів.

91

92

 Урок узагальнення з розділу 5

«Міжнародні відносини»

П.26-28

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

93

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва

Знати:

– зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР;

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР.

П.30

94

Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення.

П.30

95

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”.

П.31

96

Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти.

П.31

97

Розвиток літератури,

П.31

98

Розвиток образотворчого мистецтва, архітектури. Навчальний проект. Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти)

П.31

99

Розвиток музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

П.31

100

Практичне заняття. Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни

Винаходи XX століття, які скоротили відстані та змінили світ.

101

102

 Урок узагальнення з розділу 6

 «Повсякденне життя і культура»

П.30-31

103

Узагальнення до курсу

П.32-33

104

Узагальнення до курсу

П.32-33

105

Урок резерв

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

84

Загострення дискусій навколо геополітичного вибору України.

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

П.51-52

85

Євромайдан. Революція Гідності. Небесна сотня.

П.51-52

86

Відновлення владної вертикалі в ході президентських і парламентських виборів 2014 р.

П.51-52

87

Окупація та анексія Росією Криму .Збройна агресія Росії на сході України. АТО.

П.53-54

88

Реакція світової спільноти на збройну агресію Росії. Санкції проти Росії. Мінські угоди. ООС.

П.53-54

89

Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни».

90

Соціально-економічне становище України. Угода про асоціацію між Україною і ЄС. Безвізовий режим для громадян України в країни ЄС.

П.55-56

91

Релігійне життя. Створення Православної церкви України. Надання Томосу.

П.55-56

92

Особливості розвитку культури. Реформи в освіті. Тенденції розвитку науки.

П.57-58

93

Українці в світі. Зв’язки з українською діаспорою.

П.57-58

94

Навчальний проект. «У 1918 р. Україна здобула незалежність, у 1991 р. – відновила, сьогодні – захищає».

95

96

Урок узагальнення з розділу 6

«Творення новоі Украіни»

П.51-58

97

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

98

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

99

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

100

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

101

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

102

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

103

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

104

Урок узагальнюючого повторення

Тести ЗНО

105

Урок узагальнюючого повторення