Синхронізоване розширене календарно-тематичне планування з історії у 9 класі

Про матеріал

Тема: Синхронізоване розширене календарно-тематичне планування з історії у 9 класі

До підручників:

1. Пометун О.І. Історія України історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів / О.І. Пометун, Н.М.Гупан, І.І.Смагін,– К.: УОВЦ «Оріон», 2017. – 288 с.

2. Полянський П. Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів / Павло Полянський – К.: Грамота, 2017. – 224 с.

Синім кольором в програмних вимогах додано матеріал по підготовці до ЗНО

Перегляд файлу

9 клас. Історія України (52 год.). Всесвітня історія (35 год.)

Дата

Тема і зміст уроку

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт

Результати навчальної діяльності

Домашнє завдання

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП 

1

 

Вступ

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

  • зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок ХІХ ст.

Знаю:

  • хронологічні межі
  •      періодизацію історії Нового часу,
  •      хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.,
  •      час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
  •      етапів українського національного відродження.
  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
  • чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;

 

Розумію:

  • вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
  • «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
  • головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
  • особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
  • спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
  • поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія», «нація», «національне відродження», «національна ідея».

 

Умію:

  • обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
  • показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій; адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії
  • охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;
  • пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Опрацювати

§ 1

С. 7 - 11

2

 

Вступ

Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв.

 

Опрацювати

§ 1

С. 11-12

 

Розділ 1. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

1

 

Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст.

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва)

 

Знаю:

  • хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;
  • напрямки походів Наполеона І.

 

Розумію:

  • причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;
  • Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;
  • поняття «конституційна монархія».

 

Умію:

  • показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;
  • розкрити передумови і сутність Французької революції;
  • визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;
  • пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;
  • обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

Опрацювати

§ 1  с. 14-16

2

 

Французька революція

 

Опрацювати

§ 1  с. 17-23,

§ 2  с. 23-25

3

 

Консульство та імперія у Франції

Наполеон Бонапарт.

  • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції.

Опрацювати

§ 2  с. 25- 26,

 

4

 

Війни Наполеона Віденський конгрес. Священний союз

  • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції.

Опрацювати

§ 2  с. 26 – 31

5

 

Практична  робота № 1 «Утвердження принципів громадянської рівноправності»

  • підготувати есе на тему «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона» та ін.;

Опрацювати

с. 32-34

6

 

Узагальнення до теми

 «Європа в час Французької революції та наполеонівських війн»

 

Опрацювати

С. 32 – 34 Повторити 

§ 1 – 2

Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815–1870 рр.)

7

 

Індустріальна революція Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм.  Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм).

 

Знаю:

  • дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

 

Розумію:

  • поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

 

Умію:

  • пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
  • простежити становлення парламентської демократії в Європі;
  • визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;
  • визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

Опрацювати

§ 3

8

 

Практична  робота № 2 «Наслідки індустріальної революції»

Повсякденне життя.

  • підготувати аналітичну записку (після пояснень учителя і відповідно до запропонованої ним схеми) про суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в ХІХ ст.;

Опрацювати

с. 44-49

9

 

Велика Британія Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.

 

Опрацювати

§ 4

10

 

Франція у період Реставрації Бурбонів і Липневої монархії

 

Опрацювати

§ 5

11

 

«Весна народів» Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів.

  • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя).

Опрацювати

§ 6

12

 

Німеччина та Італія

  • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя).

Опрацювати

§ 7, 8

13

 

Російська імперія

Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.

  • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя).

Опрацювати

§ 9

14

 

Країни Америки

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці.

  • на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя).

Опрацювати

§ 10, 11

15

 

Узагальнення до теми

 «Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання»

 

Опрацювати

С. 103 – 106

Повторити  § 3 - 11

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

3

 

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відосин

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

 

Знаю:

  • дати подій:
  •      1772, 1783, 1793, 1795 - входження українських територій до складу Російської імперії
  •      час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі
    • Задунайська січ,
    • Азовське козацьке військо,
    • Чорноморське / Кубанське козацьке військо
  •      1798 р. – видання «Енеїди» Івана Котляревського;
  •      1805 р. – відкриття університету в м. Харків
  •      1828 р. – ліквідація Задунайської Січі;
  •      кінець 30 – початок 40-х рр. - початок індустріальної революції в Україні
  •      грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
  •      1830–1831 рр. – польське визвольне повстання;
  •      1840 р. – перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка;
  •      1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
  •      селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі,
  •      повстання військових поселенців на Харківщині,
  •   персоналії: Дмитра Бантиш-Каменського, Ізмаїла Срезневського, Василя Каразіна, Петра Гулака-Артемовського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського
  •   історично-культурні пам’ятки:
  •      пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору Арману де Рішельє в м. Одеса авторства Івана Мартоса – 1828 р.;

 

Розумію:

  • вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
  • роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
  • програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
  • роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
  • розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
  • поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)», «нація», «національне відродження», «національна ідея», «масон».

 

Умію:

  • показати на карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії, зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. (в т.ч. внаслідок російсько-турецької війни 1806–1812 рр.;), місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
  • охарактеризувати асиміляційну політику Російської імперії щодо України, політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, початок національного відродження, розгортання національного руху, поширення на Україну російського та польського суспільних рухів, програмні засади, документи та діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
  • пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, причини, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
  • персоналії: обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Йосипа Гладкого, Устима Кармалюка, Миколи Гулака, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми

Опрацювати

§ 1

4

 

Соціально-економічний розвиток українських земель

Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

 

Опрацювати

§ 2

5

 

Початок українського національного відродження

Нащадки козацької старшини: асимілятори і традиціоналісти. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Тема: «Історія русів» (учень розуміє значення «Історії русів» для української культури цього часу); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Нова українська література. Іван Котляревський. «Енеїда» (скорочено), «Наталка Полтавка» (Учень розуміє роль спадщини нової української літератури для національного самоусвідомлення); 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму (Учень розуміє зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом та діяльність осередків національного відродження в Наддніпрянській Україні).

Опрацювати

§ 3

6

 

Практична  робота № 1 «Кирило – Мефодіївське братство»

 

  • проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;
  • проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху

Опрацювати

§ 4

7

 

Загальноросійські і польські національно-визвольні рухи

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи.

  • укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

Опрацювати

§ 5-6

8

 

Узагальнення до теми

 «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ - у першій половині XIXст.»

 

Повторити 

§ 1 – 6

С.46

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

9

 

Соціально-політичний та економічний розвиток Західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

 

Знаю:

  • дати
  •     входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
  •     1816 р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;
  •     1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
  •     1837 р. – видання «Русалки Дністрової»;
  •     1848 р. – скасування панщини в Галичині,
  •     1848 р. – створення Головної Руської Ради,
  •     1848 р. – видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»;
  •     1848 – 1849 рр. – хронологічні межі «Весни народів»,
  •     соціальні виступи першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лукяна Кобилиці на Буковині).

 

Розумію:

  • причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
  • ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
  • історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
  • поняття «будителі», «Весна народів», «революція».

 

Умію:

  • показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
  • визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Могильницького, Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького, Олександра Духновича, Івана Лучкая, Лук’яна Кобилиці;
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Опрацювати

§ 7

10

 

Початок українського національного відродження на Західноукраїнських землях

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

  •      Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму. Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні («Руська трійця») (Учень усвідомлює, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні).

Опрацювати

§ 8

С. 54-57

11

 

Практична  робота № 2 «Руська трійця». «Русалка Дністровая»

  •      підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;

Опрацювати

§ 8

С.57-60

12

 

Європейська революція 1848 – 1849 років на Західноукраїнських землях

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності.

  • підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

Опрацювати

§ 9

13

 

Узагальнення до теми

 «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ - у першій половині XIXст.»

 

Повторити 

§ 7 – 9

С.73

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

14

 

Освіта і наука Повсякденне життя. Становище жінки. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська мова. Розділ: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Тема: Текст, його основні ознаки (Учень створює текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства, план сприйнятого на слух науково-навчального тексту).

Знаю:

  • дати
    • відновлення діяльності Львівського університету
    • 1798 р. - вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського
    • 1805 р.  відкриття університету в м. Харків;
    • 1834 р. – відкриття університету в м. Київ;
    • 1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі;
  •     1840 р. – вихід «Кобзаря» Тараса Шевченка.

 

Розумію:

  • суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
  • причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
  • значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
  • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
  • поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

 

Умію:

  • охарактеризувати розвиток основні явища і процеси розвитку культури; діяльність та здобутки вказаних персоналій; освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
  • визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
  • пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
  • персоналії: узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського, Дмитра Бантиш-Каменського, Ізмаїла Срезневського;
  • історично-культурні пам’ятки: візуально розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.
  •     будівля Київського університету – 1837–1843 рр.;
  •     картина «Дівчина з Поділля» авторства Василя Тропініна;
  •     картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з серії «Живописна Україна» авторства Тараса Шевченка;
  •     пам’ятник князю Володимиру в м. Київ – 1850–1853 рр.;
  •     пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору Арману де Рішельє в м. Одеса авторства Івана Мартоса – 1828 р.;
  •     картина «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» авторства Василя Штернберга – 1837 р.
  •      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  •      сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;

 Опрацювати

§ 11

15

 

Розвиток української літератури

Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя.

  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…» (Учень шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка – уособлення краси на Землі);
  • 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка» (Учень пояснює алюзію на події історії України, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи);
  • 9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» (Учень усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку);

Опрацювати

§ 12

16

 

Розвиток музики, театру, образотворче мистецтва й архітектури

  • підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

Опрацювати

§ 13

17

 

Практична  робота № 3

«Повсякденне життя мешканців України»

  • підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.;

Опрацювати

§ 14

18

 

Наш край в кінці XVІІІст. – першій половині XIX cтоліття

  • підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»

Опрацювати конспект

19

 

Узагальнення до теми

«Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

 

Опрацювати

С. 101

Повторити

§ 11-14

Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ

16

 

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.

  • укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, що їх здійснювали під впливом модернізаційних процесів у ХІХ і на початку ХХ ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії;

 

Знаю:

  • дати парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;
  • дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

 

Розумію:

  • вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;
  • поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

 

Умію:

  • показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;
  • охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;
  • визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;
  • пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;
  • персоналії: обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

Опрацювати

§ 12

17

 

Практична  робота № 3 «Еволюція європейського соціалістичного руху»

 

  • підготувати пояснення, чому впродовж ХІХ ст. відбулася еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності;

Опрацювати

С. 115 – 121

18

 

Франція

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо.

  • укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, що їх здійснювали під впливом модернізаційних процесів у ХІХ і на початку ХХ ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії;

Опрацювати

§ 13

19

 

Німеччина

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики».

  • укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, що їх здійснювали під впливом модернізаційних процесів у ХІХ і на початку ХХ ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії;

Опрацювати

§ 14

20

 

Велика Британія

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа.

  • укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, що їх здійснювали під впливом модернізаційних процесів у ХІХ і на початку ХХ ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії;

Опрацювати

§ 15

21

 

США

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона.

 

Опрацювати

§ 16

22

 

Російська та  Австро – Угорська імперії

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи. Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах. 

  • укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, що їх здійснювали під впливом модернізаційних процесів у ХІХ і на початку ХХ ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії;

Опрацювати

§ 17  § 18

23

 

Японія

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії.

 

Опрацювати

§ 19

24

 

Китай

Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

 

Опрацювати

§ 20 

25

 

Османська імперія

Спроби модернізації Османської імперії.

 

Опрацювати

§ 21

26

 

Практична робота № 4 «Британське володарювання в Індії. Колонізація Африки»

  • на підставі доступних текстових і візуальних джерел підготувати замітку (репортаж) про суперечливі наслідки колоніальної політики для метрополій і країн Азії та Африки.

Опрацювати

С. 179 – 185

27

 

Узагальнення до теми

«Модернізація країн Європи та Америки в останній третині XIX – на початку XX ст.»

 

Опрацювати

С. 186 – 188

Повторити

§ 12-18

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.

20

 

Українське питання в контексті міжнародних відносин

Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр.

 

Знаю:

  • дати подій:
  •     1853-1856 - хронологічні межі Східної (Кримської) війни
  •     1855 р. - селянський рух «Київська козаччина»
  •     1856 р. - селянський рух «Похід у Таврію за волею»
  •     19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;
  •     1863 р. – Валуєвський циркуляр;
  •     18631864 рр. – польське національно-визвольне повстання;
  •     1874 р. - створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства,
  •     1876 р.  Емський указ;
  •     1861 р. - створення Київської громади,
  •     1865 р. - будівництво першої залізниці Одеса–Балта,
  •     1891 р. - створення Братства тарасівців,

 

Розумію:

  • особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
  • причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
  • роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
  • вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
  • поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство», «Київська козаччина», «земство», «громадівський рух».

 

Умію:

  • охарактеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр. та особливості їх проведення на українських землях, особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації; погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років, національну політику Росії;;
  •    визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., реформ 1860–1870-х рр.,, наслідки Кримської війни для України, наслідки Валуєвського циркуляру та Емського указу; особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
  • пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
  • охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
  • персоналії: обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Михайла Драгоманова, Павла Чубинського, Бориса Грінченка, Ісмаїла Гаспринського
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Опрацювати

§ 15

21

 

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років

 

 

 

 

Опрацювати

§ 16

22

 

Соціально-економічний розвиток підросійської України у другій пол. ХІХ ст.

Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців.

 

Опрацювати

§ 17

23

 

Практична робота № 4 «Українські підприємці ХІХ ст.»

  • підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.» та ін.

Підготувати повідом-лення

24

 

Відродження українського національного руху наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХІХ ст.

Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України. Валуєвський циркуляр. Володимир Антонович

  • проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру  та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме;
  • проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме;

Опрацювати

§ 18

25

 

Український національний рух у 1870-1890 рр.

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Емський указ. Михайло Драгоманов.

  • проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме;

 

Опрацювати

§ 19

26

 

Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в 90-х рр. ХІХ ст.

Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

  • проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя) й підготувати відповідне резюме;

Опрацювати

§ 20

27

 

Узагальнення до теми

 «Українські землі у складі Російської імперії в другій пол.  XIX ст.»

 

Повторити

§ 15-21

С. 146

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.

28

 

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель

Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

 

Знаю:

  •      дати:
    • 1848 р. - селянська реформа
    • 1868 р. – створення у м. Львів товариства «Просвіта»;
    • 1873 р. – створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство імені Тараса Шевченка);
    • 1890 р. – створення Русько-української радикальної партії;
    • 1899 р. – створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії;

 

Розумію:

  • особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
  • поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт», «трудова міграція», «кооперація», «партія».

 

Умію:

  • показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
  • характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху;
  • охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
  • пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
  • обґрунтувати різниці в цілях українського, польського та єврейського рухів в українських регіонах Австро-Угорщини;
  • визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
  • визначати причини та наслідки трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху; особливості українського національного руху, місце і роль  провідних діячів західноукраїнських земель в українському національному рухові другої половини ХІХ ст.;
  • персоналії: обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Опрацювати

§ 22

29

 

Українське національне відродження XIX ст. на західноукраїнських землях

Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка.

 

Опрацювати

§ 23

30

 

Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 80-90 рр. ХІХ ст.

Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Польський і єврейський рухи в Галичині

  • підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя) на території України в ХІХ ст.;

Опрацювати

§ 24

31

 

Радикальний рух і політичні партії в Галичині

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

 

Опрацювати § 25

32

 

Практична робота № 5. «Розвиток українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.»

  • скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

Опрацювати § 21, 26

 

33

 

Узагальнення до теми

«Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.»

 

Повторити

§ 21-26

С. 183

Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

28

 

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

  • простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., результати міркувань представити в резюме.

Знаю:

  • дати створення Троїстого союзу і Антанти.

 

Розумію:

  • поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

 

Умію:

  • показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);
  • охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
  • пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;
  • визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;
  • пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст..

Опрацювати § 22

С.190 – 195

29

 

Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

 

Опрацювати § 22

С. 195 – 197

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

34

 

Особливості соціально-економічного розвитку Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й

сільського господарства. Кооперативний рух.

  • спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією;

Знаю:

  • дати
  •     1900 р. – створення Революційної української партії (РУП), першої політичної партії Наддніпрянської України;
  •     створення основних українських політичних партій,
  •     подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України),
  •     1905 р. – створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти»;
  •     1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);
  •     З 1906 р. - період проведення аграрної реформи Петра Столипіна
  •     1900 р. – обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви;
  •     1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків;
  •     створення українських військово-спортивних організацій,

 

Розумію:

  • тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
  • вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
  • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
  • поняття «монополія», «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «хутір», «відруб», «чорносотенець», «страйк», «революція», «політизація національного руху», «ксенофобія», «загальне виборче право»

 

Умію:

  • показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
  • охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель (процес монополізації, розвитку сільського господарства, утворення українських політичних партій,), діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., особливості проведення аграрної реформи Петра Столипіна, особливості її запровадження в Україні, розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі, боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині; діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»;
  • пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах, визначати причини активізації політичного руху на початку ХХ ст., його результати, роль Андрея Шептицького в піднесенні національного життя;
  • визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
  • персоналії: обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Іллі Шрага, Вячеслава Липинського, Костя Левицького, Євгена Олесницького, Андрея Шептицького, Івана Боберського, Кирила Трильовського
  • встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Опрацювати

§ 27, 32

35

 

Український політичний і національний рух у Наддніпрянщині Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

 

Опрацювати

§ 28

36

 

Політичне й громадське життя в Наддніпрянщині в 1905-1907-х роках Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах.

 

Опрацювати

§ 30

37

 

Наддніпрянська Україна в 1907-1914-х роках

Товариство українських поступовців. Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опрацювати

§ 31

38

 

Національне піднесення в західноукраїнських землях на поч. XX ст.

Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.

  • проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» (на вибір учителя) та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

Опрацювати

§ 33-34

39

 

Практична робота № 5 «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини»

  • укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»;
  • підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.;

Опрацювати

§ 29

40

 

Узагальнення до теми

 «Україна початку XX століття перед викликами модернізації»

 

Опрацювати с. 219, 244 Повторити

§ 27-34

Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІпочаток ХХ ст.)

30

 

Освіта, наука, технічний прогрес Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення.

 

Знаю:

  • важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;
  • найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;
  • основні наукові й культурні центри Європи та США.

 

Розумію:

  • тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;
  • поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

  • охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;
  • визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

Опрацювати § 23

С. 202 - 205

31

 

Література та мистецтво

  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Зарубіжна література. Розділ: Бароко і класицизм. Тема: Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (Учень розповідає про чинники формування класицизму, розрізняє істинні та фальшиві цінності, розуміє необхідність шанобливого ставлення до людини незалежно від її соціального стану);
  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Зарубіжна література. Розділи: Просвітництво, Романтизм, Реалізм (Учень розуміє специфіку сприйняття дійсності та цивілізаційних зрушень в умовах модернізаційних процесів ХІХ ст.).

Опрацювати

§ 23

С. 205 - 210

32

 

Практична робота № 5 «Зародження масової культури»

Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація.

  • підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку ХХ ст.»;
  • зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в ХІХ ст. масової культури / масового виробництва.

Підготувати презентацію

33

 

Узагальнення до тем «Міжнародні відносини», «Розвиток культури і повсякденне життя»

 

 

Опрацювати

С. 198 – 200,

С. 217-218

Повторити

§ 22-23

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

41

 

Практична робота № 6 «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»

Зміни у світовідчутті людини. Емансипація жінки. Церковне життя. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів.

  • підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;

 

Знаю:

  • дати
  • 1865 р. – відкриття Новоросійського університету в Одесі;
    • 1873 р. – створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство імені Тараса Шевченка);
  • 1875 р. – відкриття Чернівецького університету;
  • утворення Наукового товариства імені Шевченка,
  • 1900 р. - обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.
  • історично-культурні пам’ятки:
  • резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в м. Чернівці – 1864–1873 рр.;
  • Володимирський собор у м. Київ  18621896 рр.;
  • будівля оперного театру в м. Одеса – 1883–1887 рр.;
  • будинок з химерами в м. Київ – 1901–1903 рр.;
  • будинок Полтавського губернського земства – 1903–1908 рр.;
  • будинок страхового товариства «Дністер» у м. Львів – 1905–1906 рр.;
  • пам’ятник Богдану Хмельницькому авторства Михайла Микешина в м. Київ – 1888 р.;
  • картина «Святочне Ворожіння» авторства Миколи Пимоненка  1888 р.;
  • картина «Козаки в степу» авторства Сергія Васильківського  1890 р.;
  • картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» авторства Іллі Рєпіна – 1880–1891 рр.;
  • картина «Портрет Лесі Українки» авторства Івана Труша  1900 р.;
  • картина «Дівчина в червоному капелюсі» авторства Олександра Мурашка – 1902–1903 рр.

 

Розумію:

  • суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
  • розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
  • роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
  • позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
  • роль церкви в суспільному житті українців;
  • причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
  • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
  • поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат», «професійний театр»

 

Умію:

  • показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
  • охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
  • характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток освіти, науки, літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру; діяльність та здобутки вказаних персоналій;
  • визначати умови розвитку культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;
  • персоналії: Андрея Шептицького, Іллі Мечникова, Івана Пулюя, Агатангела Кримського, Дмитра Яворницького, Лесі Українки, Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького, Миколи Садовського, Марії Заньковецької, Михайла Вербицького, Миколи Лисенка, Соломії Крушельницької, Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Миколи Терещенка, Богдана Ханенка;
  •      встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
  •      сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;

Опрацювати

§ 36

(с.246-248)

§ 39

підготувати презентацію

42

 

Освіта і наука

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Наукові товариства. Видатні вчені.

  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні (Учень оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні).

 

43

 

Особливості розвитку культурного життя в середині XIX - на початку XX ст. Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика.

  • на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учителя або учнів);
  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Тема: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Іван Франко, Леся Українка (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності);

Опрацювати § 37

44

 

Розвиток живопису й архітектури

Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі. Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові.

  • Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва (Учень розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво).

Опрацювати § 38

45

 

Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

  • підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

Опрацювати конспект

46

 

Узагальнення до теми «Повсякденне життя та культура України в середині XIX – на початку XX ст.»

 

Повторити

§ 36-38

Узагальнення до курсу. ОСНОВНІ ІДЕЇ, ЗДОБУТКИ, ВИКЛИКИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ

34

 

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття

«Довге» ХІХ століття: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії ХІХ ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.

 

Знаю:

  • хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію;
  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст.

 

Розумію:

  • поняття «модернізація».

 

Умію:

  • охарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.;
  • визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.;
  • зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.;
  • оцінювати історичні події ХІХ ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини;
  • висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку світу.

Опрацювати

С. 218-220

Повторити 

§ 1-23

 

docx
Додано
29 серпня 2018
Переглядів
3937
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку