Синхронізоване викладання історії у 10 класі

Про матеріал
Синхронізоване календарно-тематичне планування викладання історії України та всесвітньої історії у 10 класі
Перегляд файлу

10-А  клас

 

Історія України (52 години;  1,5  години на тиждень)

 

Всесвітня історія (35 годин, 1 година на тиждень)

 

 

Програма на сайті mon.gov.ua

Підручники:

«Всесвітня історія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Полянський П. Б. 

«Історія України (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Власов В. С., Кульчицький С. В. 

 

Синхронізація курсів історії України та всесвітньої історії в 10 класі

 

Клас

Предмет

Розділ навчальної програми

10

Історія України

Повторення. Вступ (1 год.)

Всесвітня історія

Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції (5 год.)

Історія України

Розділ 1. Україна в роки Першої світової війни (5 год.)

Історія України

Розділ 2. Початок Української революції (9 год.)

Всесвітня історія

Розділ 2. Облаштування повоєнного світу (4 год.)

Історія України

Розділ 3. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності (16 год.)

Всесвітня історія

Розділ 3. Провідні держави світу в міжвоєнний період (8 год.)

Історія України

Розділ 4. Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні (10 год.)

Всесвітня історія

Розділ 4. Держави Центрально-Східної Європи (4 год.)

Історія України

Розділ 5. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (5 год.)

Всесвітня історія

Розділ 5. Держави Азії та Латинської Америки (4 год.)

Всесвітня історія

Розділ 6. Передумови Другої світової війни (3 год.)

Всесвітня історія

Розділ 7. Друга світова війна (4 год.)

Історія України

Розділ 6. Україна в роки Другої світової війни (6 год.)

Всесвітня історія

Розділ 8. Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період (3 год.)

 

 

 

Змі-ни

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Примітка

з/п

Дата

 

 

 

 

I семестр

 

1

 

 

 

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (1 год.)

 

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.

 

Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

Знати:

– характерні риси “короткого ХХ століття”;

– зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;

– територіальні межі розселення українців як етносу;

– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото - і кінодокументи тощо).

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

 – показати на історичній карті держави - метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;

– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

4

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

(5 год.)

Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.

 

Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу. Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу

 

 

Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. Російська революція 1917 р.

 

 Поразка Німеччини та її союзників.

Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

Узагальнення. Історичний диктант

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

 Орієнтовні теми для навчальних проектів:

Жінки у  війнах ХХ ст. (соціальні статуси і життєві долі).

– Будні війни (збірка візуальних матеріалів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

4

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (5 год.)

 

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада.

 

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

 

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр.

 

Повсякденне життя на фронті й у тилу.

Практичне заняття. Перша світова як виклик людському виживанню (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

 

 

 

Узагальнення . Тестування

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;

– бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;

– особливості становища українців у районах бойових дій;

– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;

– використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;

– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;

– охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

– скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

 

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Добровольці та волонтери: від Першої світової до сучасної агресії Росії проти України.

– Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців.

 

 

 

 

Т 1

 

 

7

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

13

 

 

 

14

 

 

 

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (9 год.)

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

 

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

 

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

 

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

 

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР. Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами. IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.

 

Більшовицько-російська окупація України.

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

 

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

 

Практичне заняття. Презентація результатів проекту «Початок Української революції: загальноукраїнський і регіональний виміри»

 

Контрольна робота (Різнорівневі завдання)

Знати:

– зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;

– етапи Української революції 1917–1921 рр.;

– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

– наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

– природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;

– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;

– на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;

– проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;

– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;

– давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає”.

– Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України під час революції у світлі історичних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 2

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

8

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ (4 год.)

 

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.

 

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

 

Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога

 

Узагальнення. Практичне заняття. Вогнища напруги у міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

 

Історичний диктант

Знати та розуміти:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

 – час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

 – статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

 – суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

 – причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміти:

 – встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

 – охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;

 – дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

 – визначити джерела нестабільності в Європі;

 – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

 

Орієнтовні теми для написання есе:

Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 1

 

 

 

 

 

16

 

 

 

17

 

 

18

 

 

19

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

21

 

 

 

 

22

 

 

 

 

23

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

26

 

 

 

 

27

 

 

28

 

 

 

29

 

 

 

 

 

30

 

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ (16 год.)

Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху.

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

 

Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

 

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив.

Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич. Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

 

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

Військова присутність Антанти на півдні України.

 

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика.

Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка.

 

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму.

 

Український націонал-комунізм.

 

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям.

 

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

 

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.

 

Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука. Мистецтво. Георгій Нарбут. Релігійне життя. Культурно-освітня діяльність громадських організацій.

 

Повсякденне життя. Практичне заняття. Повсякдення українців 1917–1921-х рр.

 

Узагальнення. Тестування

Знати:

– зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;

– форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;

– відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

 – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;

– причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;

– ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);

– оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;

– вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;

– визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;

– розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

– охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри.

 

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (початок кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”; рекоменду-ється доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Становлення України як незалежної держави").

Орієнтовні теми для написання есе:

– Без соборності немає незалежності.

– Здобутки Української революції.

– Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат. Хто більше загрожує суверенітетові держави?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 3

 

 

 

10

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

12

 

 

 

 

13

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (8 год.)

 

Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

 

Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

 

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

 

Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

 

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

 

Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

 

Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.

 

 

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм. Практичне заняття.

Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість.

 

 

 

Контрольна робота (Різнорівневі завдання)

Знати та розуміти:

– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

– “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

– цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

– сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

– світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

– виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

– охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

– порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

- пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.

 

Орієнтовні назви навчальних проектів:

Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.

– Суспільне життя міжвоєнної Європи та його осмислення у наукових працях і мистецьких творах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

 

 

33

 

 

 

 

 

 

34

 

 

 

 

 

 

35

 

 

 

 

36

 

 

 

 

37

 

 

 

 

 

 

38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39

 

 

40

 

 

 

 

 

 

 

41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II семестр

 

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

(10 год.)

 

Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.

 

Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

 

Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

 

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

 

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація. Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

 

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

 

Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Припинення українізації. Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження.

 

Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ. Конституція УРСР 1937 р.

 

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.

 Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської  людини та її повсякденне життя

 

Контрольна робота (Різнорівневі завдання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знати:

зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;

суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;

оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;

– головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;

причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

мету зросійщення більшовиками України;

взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

 

 

 

 

 

 

 

Уміти:

встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;

визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР;

визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні теми для навчальних проектів :

– Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління
1920-х рр. в Україні.

– СРСР: союз рівноправних республік чи видозмінена Російська імперія?

Орієнтовні теми для написання есе:

– Агресивна мілітаризація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає.

– Права людини в умовах тоталітаризму: як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 4

 

 

 

 

 

17

 

 

 

18

 

 

 

 

19

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (4 год.)

 

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський.

 

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

Угорська революція. Режим М. Горті.

 

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

 

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.

Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

Практичне заняття. Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.

 

Знати:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

 – труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

 – особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

 – перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – сутність національних проблем у регіоні.

 

Уміти:

 – синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

 – охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

 – охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

 

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

43

 

 

 

 

44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

45

 

 

 

 

46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (5 год.)

 

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні

організації краю. Андрей Шептицький.

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин  Волошин.

 Практичне заняття. Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України у ХХ столітті. Волошин.

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

Узагальнення . Тестування

 

 

 

 

 

 

Знати:

– зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;

– правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;

– особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

– передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

 

 

 

 

 

 

Уміти:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;

– охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;

– визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;

– скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

– Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ столітті.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр.

 

 

 

 

21

 

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

 

 

23

 

 

 

 

 

24

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

26

 

 

 

 

 

 

27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

 

 

 

29

 

 

 

 

 

30

 

 

 

 

 

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

 

 

47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48

 

 

 

 

 

 

 

 

49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50

 

 

 

 

 

 

 

 

51

 

 

 

 

52

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

 

34

 

 

 

 

 

 

 

35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ (4 год.)

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.

Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

 

 Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.

 

Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Практичне заняття.  Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

 

Узагальнення. Історичний диктант

 

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (3 год.)

 

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Вісь “Берлін – Рим – Токіо”. Нарощення озброєнь.

 

Політика “умиротворення” агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.

 

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготовчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу.

Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.

Практичне заняття. Імперська політика Радянського Союзу.

 

 

 

 

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (5 год.)

 

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.

 

Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення. Особливості окупаційного режиму і руху Опору.

 

Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.

Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.

 

 

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (6 год.)

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни. Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму.

Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори. Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер. Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада. Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак.

Бойові дії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Завершення бойових дій на території України.

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни.

Культура в роки війни. Освіта і наука. Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно.

Практичне заняття. Війна в пам'ятниках рідного краю (краєзнавча експедиція)

Узагальнення. Історичний диктант

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (2 год.)

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

     Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський

рух.

 

 

 

Узагальнення

 

Знати:

 – час національних революцій в Китаї і Туреччині;

 – зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

 – вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

 – тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

 – синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

 – виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

 – проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

 – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.

 

 

 

Знати:

 зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, Вісь;

час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

 причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

 визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

 

Знати:

зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

– внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

– особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

– визначити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

– охарактеризувати течії в Русі Опору;

– визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

– обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

– оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

 

 

 

 

 

Знати:

– зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;

– природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;

– зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

– цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;

– причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;

природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;

причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;

руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;

пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;

обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та

вирішення українського питання на завершальному етапі війни;

визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;

дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;

охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;

висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни

 

 

 

 

Знати:

зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

вплив кінематографу на розвиток культури.

Уміти:

характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

визначати тенденції в розвитку культури;

розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.

 

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в діяльності Мартіна Лютера Кінга, Нельсона Мандели, радянських дисидентів).

Орієнтовні теми для написання есе:

– Портрет національного лідера на тлі епохи

 

 

 

 

Т 3

 

 

Орієнтовна тема для практичного заняття:

 Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.

– Імперська політика Радянського Союзу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

– Друга світова в об’єктиві кінокамери/на сторінках літературних творів.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Друга світова – найкривавіший збройний конфлікт в історії людства

– Участь українців у визволенні країн Європи.

– Воєнне повсякдення: люди і долі.

– Війна в об’єктиві камери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т 4

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Струкевич О.К., Дровозюк С.І., Котенко Л.В.)
Додано
21 серпня
Переглядів
454
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку