26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Тема 2: Проголошення автономії України- І Універсал

Про матеріал
Тема 2: Проголошення автономії України- І Універсал. Мета: проаналізувати зміст І Універсалу Української Центральної Ради та його історичне значення; визначити особливості державотворчої діяльності УЦР в червні – липні 1917 року; пояснити, як відбулося загострення відносин Української Центральної Ради та Тимчасового уряду; формувати в учнів вміння порівнювати, пояснювати, критично оцінювати історичні процеси і події, виховувати в учнів повагу до історичного минулого. Терміни: Універсал , Генеральний Секретаріат, національно-територіальна автономія. Дати: ❖ 6–8 квітня 1917 р. – у Києві відбувся Український національний конгрес. ❖ 5-8 травня – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд (Київ) ❖ 16-21 травня – Переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченко та представниками Тимчасового уряду про надання Україні автономії ❖ 28 травня-2 червня – Перший Всеукраїнський селянський з’їзд (Київ) ❖ 10 червня 1917 р. – Центральна Рада оприлюднила свій І Універсал. Персоналії: ❖ М.Грушевський ❖ В. Винниченко ❖ С. Єфремов ❖ М. Міхновський Обладнання: підручник, настінна карта «Початок Української революції», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал, опорні схеми. Тип уроку: комбінований ( лекція з елементами лабораторно-практичного заняття) Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: ❖ доводити значення Українського національного з’їзду ❖ аналізувати передумови які привели к ухваленню І Універсалу (його зміст та значення) ❖ характеризувати відносини між центральними діячами Української революції.
Перегляд файлу

Тема 2: Проголошення автономії України- І Універсал.

Мета: проаналізувати зміст І Універсалу Української Центральної Ради та його історичне значення; визначити особливості державотворчої діяльності УЦР в червні – липні 1917 року; пояснити, як відбулося загострення відносин Української Центральної Ради та Тимчасового уряду; формувати в учнів вміння порівнювати, пояснювати, критично оцінювати історичні процеси і події, виховувати в учнів повагу до історичного минулого.

Терміни: Універсал , Генеральний Секретаріат, національно-територіальна автономія.

Дати:

  • 6–8 квітня 1917 р. – у Києві відбувся Український національний конгрес.
  • 5-8 травня – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд (Київ)
  • 16-21 травня – Переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченко та представниками Тимчасового уряду про надання Україні автономії
  • 28 травня-2 червня – Перший Всеукраїнський селянський з’їзд (Київ)
  • 10 червня 1917 р.  – Центральна Рада оприлюднила свій І Універсал.

Персоналії:

  • М.Грушевський
  • В. Винниченко
  • С. Єфремов
  • М. Міхновський

 

Обладнання: підручник, настінна карта «Початок Української революції», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал, опорні схеми.

Тип уроку: комбінований ( лекція з елементами лабораторно-практичного заняття)

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

 

  • доводити значення Українського національного з’їзду
  • аналізувати передумови які привели к ухваленню І Універсалу (його зміст та значення)
  • характеризувати відносини між центральними діячами Української революції.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Повідомлення учням теми й основних завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування

  • У чому полягав вплив Російської революції на розгортання революції в Україні?
  • Назвіть українські політичні партії, що діяли в Україні на початку революції?
  • Охарактеризуйте особливості утворення складу та програми Української Центральної Ради?
  • Наведіть факти, що підтверджують підтримку народними масами боротьби за державні права України, розпочатої українськими політиками.

 

Вступна розповідь вчителя 

 Початок Української національно-демократичної революції був відзначений подією доленосної ваги – створенням та конституюванням Української Центральної Ради у вищий політичний орган влади в Україні. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, яким чином і в яких умовах Центральна Рада відстоювала право українського народу на самовизначення.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Вагоме місце в історії державотворення належить Національному конгресу. Оцінюючи результати роботи Українського національного конгресу, В. Винниченко писав: «Конгрес був першим кроком відродження нації по шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом як у творенні ідеї Української держави, так і в частковому переведенні її в життя».

Ключове запитання:

 Поясніть, як ви розумієте це твердження ? (Відповідь на це питання дається учнями в кінці уроку.)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

  1. У чому полягало значення Українського національного Конгресу.
  2. Яким був шлях Михайла Грушевського як політика.
  3. Чому УЦР прагнула українізації армії.
  4. Які події передували ухваленню І Універсалу і що він проголошував.

Голова УЦР М. Грушевський сформулював основне стратегічне завдання -здобуття національно-територіальної автономії України і домогтися перетворення Росії на федеративну республіку. Окрім того вона представляла інтереси України перед тимчасовим урядом (ТУ).

[2]

.[3]

 

1.У чому полягало значення Українського національного Конгресу.

 

Всеукраї́нський націона́льний конгре́с (6 (19)8 (21) квітня 1917 року)— найважливіша подія початкового етапу Української революції, перший представницький форум українського руху на теренах України, який перетворив Українську Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.

Умови участі у зборах

Якщо кількість членів організації не перевищувала 50, вона мала право направити одного делегата з вирішальним голосом, більше 50 — відповідно двох, понад 100 — трьох, 200 — чотирьох, 300 п'ятьох (але не більше). Із дорадчим голосом участь у Конгресі міг взяти, з дозволу президії, будь-який «організований українець».

Робота з джерелом:

Систему цю розробив особисто Михайло Грушевський. У своїх «Споминах» він писав:

«…для з'їзду я виробив систему представництва мішану, так що в ній, крім представництва національного, було дещо і від представництва територіального. Представництво давалось українським національним організаціям — від кожних десяти організованих в якійсь організації українців можна було послати на з'їзд одного представника; але одного представника могла послати і кожна сільська громада, котра б того схотіла, кожна фабрика чи завод, і кожна військова частина. Тількі такі представники, наділені письменними мандатами, матимуть право рішаючого голосу на з'їзді — се ми підчеркували, щоб не дати притоки трактувати його як самочинне і невідповідальне зборище — всі інші гості будуть на з'їзді гістьми без права голосу».[4]

На з’їзд прибуло понад 700 делегатів. На ньому був затверджений новий склад Центральної Ради. Таємним голосуванням було обрано голову УЦР. Ним став М. Грушевський. Заступниками голови обрано В. Винниченка і С. Єфремова.


2. Яким був шлях Михайла Грушевського як політика.

«Народність і територія стрілися саме на порозі історичного життя нашого народу і утворили першу підставу його розвою» 
М. Грушевський

«Колосальна праця, яку рік за роком викладає проф. Грушевський перед українську публіку, варта того, щоб прийняти її з належною увагою, тим більше, що вона на таких міцних і широких основах, яким не страшна ніяка критика» 
І. Франко

.[4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з підручником по групам. (Ст 50-51)

Робота з документами:

Ознайомившись зі свідченнями учасників подій, підготуйте короткі тези відповіді про М. Грушевського за питаннями, 3 групи -3 питання.

  1. Чому, на ваш погляд, саме Грушевський очолив український рух? Які рядки документів можуть слугувати підтвердженням ваших думок?
  2. Якими були політичні ідеали М. Грушевського?
  3. Яким, за свідченням джерел, лідером – авторитарним чи демократичним – був М. Грушевський?

.[1]

3.Чому УЦР прагнула українізації армії.

Розповідь вчителя.

Українізація військових частин російської армії — процес формування українських військових формувань у складі Російської імператорської армії з метою подальшого створення на їх основі українських національних збройних сил за доби Української Центральної Ради. Процес тривав від березня до кінця 1917 року й отримав фактичним продовженням вже війну проти більшовицької та білогвардійської Росії.

Став одним з ключових чинників проголошення незалежності Української Народної Республіки.

22 березня 1917 р. за ініціативи поручика М. Міхновського в Києві відбулися перші збори українських старшин і вояків київського гарнізону, які звернулися з відозвою до Тимчасового уряду надати автономію Україні. Через кілька днів на розширеній нараді військових-українців було створено Український військовий клуб імі. гетьмана П. Полуботка. Після промови М. Міхновського одностайно було прийнято рішення про "негайну організацію власної національної армії як могутньої своєї мілітарної сили, без якої не можна й подумати про здобуття повної волі України".

Із розвитком російської революції набирав сили український національний рух в армії. 25 березня 1917 р. відбулась 20-тисячна військова демонстрація вояків-українців, які перебували у складі Петербурзького гарнізону. Проходила вона під синьо-жовтими прапорами за участю солдатів, офіцерів, козаків і справила великий вплив на громадськість. 1 квітня 1917 р. відбулась 100-тисячна демонстрація в Києві, у якій брали участь 30 тис. вояків Київського гарнізону. 1 травня 1917 р., на заклик полуботківців, із солдатів- українців, які квартирувалися в Києві, було створено Перший український козачий полк ім. Б. Хмельницького.

Щоб надати українському національному руху організованого характеру, Центральна рада 18 травня 1917 р. скликала перший Всеукраїнський військовий з'їзд із 700 представників усіх армій російського фронту, Балтійської та Чорноморської ескадр.

Поряд із політичними питаннями (національна територіальна автономія України, Центральна рада – вищий компетентний орган України тощо) було ухвалено рішення про "негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі". На з'їзді було обрано Український генеральний військовий комітет (В. Винниченко, С. Петлюра, М. Міхновський та ін.). Військова розбудова, яка розпочалася в Україні, викликала негативну реакцію як Тимчасового уряду, так і більшовиків. Одні вважали дії українців небезпечними для фронту, бо збиралися воювати до "переможного кінця", інші вважали, що українські ініціативи шкодять єдності революційних сил.

[1] Постать в історії :

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з документом (ст 53)

На підставі документа обґрунтуйте потребу українізації армії, навівши кілька аргументів:

[1]

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Які події передували ухваленню І Універсалу і що він проголошував.

Розповідь вчителя.

Пе́рший універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди - державно-політичний акт, універсал Центральної ради, що проголосив автономію України. Прийнятий 10 (23) червня 1917 року в Києві. Повна назва - Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого.

Проголошення Першого Універсалу Української Центральної Ради до народу України після молебню на Софійській площі. Читає М. Ковалевський. У центрі - Михайло Грушевський

Наприкінці травня Центральна Рада вислала до Петрограду делегацію на чолі з В. Винниченком, М. Ковалевським. Делегація домагалася українізації війська, адміністрації, шкільництва, а також щоб Тимчасовий уряд Росії висловив своє принципове ставлення до можливості надання автономії України. У відповідь на відмову Тимчасового уряду Центральна Рада видала свій Перший Універсал, ухвалений 10 червня (23 червня за новим стилем) та проголошений на Другому Військовому з'їзді. У ньому заявлялося:

« Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.[3]              »

В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України»[3].

Прийняття Першого Універсалу змусило Тимчасовий уряд вислати до Києва свою делегацію в складі міністрів Терещенка та Церетелі. Пізніше до них приєднався міністр юстиції Керенський. З українського боку участь в переговорах брали: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра. Результатом стало визнання Центральної Ради крайовим органом управління в Україні.

Робота з підручником (ст 55) – проаналізувавши текст заповніть таблицю.:

 

[1].

V.Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Тести

  1. Проголошення УЦР I Універсалу спричинено:

А   Відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію;

Б   Формуванням Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів;

В   Відправленням українізованих військових  частин на фронт;

Г   Збройним виступом самостійників у Києві.

 

2.  У I Універсалі УЦР було задекларовано:

А      створення Генерального Секретаріату;

Б      підтримку виступу самостійників;

В      засудження корніловського заколоту;

Г       проголошення автономії України.

 

3. Які з цитованих документів були оприлюднені в липні-серпні 1917 р.?

  1. “На час до вирішення справи... Установчими зборами по справах місцевого самоврядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає уряд по пропозиціям Центральної Ради.”..
  2. “Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки...”
  3. “...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана..., ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...”
  4. “У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці...”
  5. “Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від  всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям”

А      1,3

Б      2, 4

В      1,5

Г      3,4.

 

4. Позначте дату утворення Центральної Ради:

А     березень 1917 р.; 

Б     квітень 1917 р.;

В    травень 1917 р.;

 Г    червень 1917 р.

 

5. Перший Універсал Центральної Ради був проголошений у:

А     травні 1917 р.; 

Б     червні 1917 р.; 

В     липні 1917 р.; 

Г    серпні 1917 р.

 

6.  Всеукраїнський національний конгрес відбувся у:

А     березні 1917 р.;  

Б     квітні 1917 р.; 

В     травні 1917 р.; 

Г     липні 1917 р.

Відповідь на ключове запитання: Формація ідей.

«Конгрес був першим кроком відродження нації по шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом як у творенні ідеї Української держави, так і в частковому переведенні її в життя».

 

VІ. Підсумки уроку.

Евристична бесіда

Як ви вважаєте у чому полягало історичне значення проголошення УЦР Першого Універсалу?

[3].

Узагальнення вчителем бесіди

Отже, проголошення Першого Універсалу Українською Центральною Радою, не зважаючи на відсутність у ньому положення про необхід­ність надання Україні повної незалежності, було знаковою подією національно-демократичної революції.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 11-12 ст.49-56

Аналіз історичного портрету на вибір – М. Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов.


docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
23 серпня
Переглядів
54
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку