Система уроків із зарубіжної літератури

 

Зміст

Передмова……………………………………………………………………2

Тема I. Світ дитинства

Урок 1. «Книга лікує душу». Елеонора  Портер. Роман «Поліанна»………………..3

Урок 2. «Я так люблю людей»……………………………………………………………………….7

Урок 3. «Маленька веселкова дівчинка»………………………………………………13

Урок 4. Том Сойєр і Поліанна………………………………………………20

Тема II. Сила творчої уяви

Урок 1. «…нісенітна та дивна казка», написана  скромним диваком – математиком із Оксфорда»…………………………………………………………………………….27

Урок 2. Образ Аліси, світ її уяви і захоплюючі пригоди…………………………….32

Урок 3. Персонажі, які оточують героїню……………………………………………35

Урок 4. Особливості художньої мови повісті – казки «Аліса в Країні Див».

            Фантастичні елементи у творі…………………………………………………40

Урок 5. Втілення сюжету  повісті – казки Л. Керролла «Аліса в Країні Див» у

            різних  видах мистецтв…………………………………………………………48

Тема III. Сучасна література у колі добрих героїв

Урок 1. «Я пишу тільки про те, що захоплює  дух або смішить. Діти знають,

            що я  на їх стороні». (Роальд Дал)……………………………………………..51

Урок 2. «Нарешті фабрику «Вонка» відкриють для кількох щасливців»…………..59

Урок 3. «Отака добра дитина…Він вартий кращого»………………………………..77

Список використаних джерел ……………………………………………85

Додатки ……………………………………………………………………...87

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

 

У цей посібник  увійшли розробки уроків за нововведеними творами, тому він може бути корисним і для вчителів – початківців, і для досвідчених педагогів.   Уроки розроблено, враховуючи вимоги програми, зокрема реалізовано чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.

Емоційна – ціннісна лінія реалізована завдяки аналізу художніх творів: зосередженню уваги учнів на їх гуманістичному потенціалі.

  У розробках уроків передбачено і вивчення теорії літератури. За програмою, учні мають знати  й використовувати її у процесі аналізу й інтерпретації художніх текстів.

   У рубриці «Література і культура» (ЛК) розкривається зв'язок літератури та інших видів мистецтва.

    Четверта змістова лінія – компаративна – дає змогу вчителеві формувати цілісну картину світової літератури. Порівнюючи персонажі різних творів або порівнюючи самі твори, учні усвідомлюють їх загальнолюдську цінність.

    Враховуючи вік учнів, уроки розроблено у формі подорожі, передбачено перегляд фрагментів фільмів, мультфільмів; ігрові прийоми.

   Відповідно до методики особистісно орієнтованого навчання, на уроках передбачено і випереджальні завдання, інсценізації фрагментів творів, складання діалогів персонажів; створення ілюстрацій до творів, портретів персонажів та інші творчі завдання.

   Цікавим, емоційним та яскравим урок допоможе зробити  наочність. Це портрети письменників, ілюстрації до творів, кадри з мультфільмів та художніх фільмів. 

    Цей посібник можна  використати, готуючись до уроків за такими творами: Елеонора  Портер «Поліанна»; Льюїс Керролл  «Аліса в Країні Див»;

Роальд Дал «Чарлі та шоколадна фабрика».

 

 

 

 

Урок 1

 

Тема.  «Книга лікує душу». Елеонора  Портер. Роман «Поліанна».

Мета: допомогти учням осягнути особливість творчого світу         

            Елеонори Портер через знайомство із творчістю письменниці, 

            зокрема романом «Поліанна»; дати початкові уявлення про «роман»

            розвивати вміння та навички вдумливо, виразно читати; висловлювати

            власні судження;

            виховувати  в учнів  прагнення пізнавати кращі твори світової літерату –

            ри, розширювати  культурно-пізнавальних інтересів особистості.

Обладанання: портрет письменниці, ілюстрації до книги «Поліанна»; інформа-

                           ційна  картка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

Досяг вершини той,

  хто знає, чому радіти.

            Сенека

Мотивація навчальної діяльності.

• Відомий давньоримський філософ Сенека стверджував: «Досяг вершини той, хто знає, чому радіти». Але життя це не суцільне свято. Буває у житті і смуток, і розчарування, і горе. Чому тоді радіти? І взагалі, як це можна  визначити, чому радіти?  Адже у кожної людини сувоє розуміння щастя. Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на ці запитання.

Повідомлення теми, мети уроку.

Визначення  учнями завдань уроку та завдань самовдосконалення.

Розповідь вчителя. Елеонора Портер народилася 19 грудня 1968 року у містечку Літлтон.  Навчалася Елеонора у місцевій школі. Вона багато читала, крім того  чудово співала. Навчання дівчина продовжила у Бостонській консерваторії. Елеонора зачаровувала своїм співом на концертах та у церкві.

Але дитяча мрія стати письменницею не залишає Елеонору. Вона пише короткі оповідання під псевдонімом Елеонора Стюарт, які друкуються  в американських журналах. У 1907 році було надруковано перший роман «Зустрічні течії». Книга читачам сподобалася, тому Елеоора написала її продовження – «Переміни».

    Окрилена успіхом, письменниця створює нові книги: «Міс Біллі», «Міс Біллі приймає рішення», «Міс Біллі виходить заміж».

 Та всесвітню славу Елеонорі  Портер приніс роман «Поліанна». Книга вийшла друком у 1913 році,  і протягом семи років була перевидана 47 разів.

   Книгу читають і діти, і дорослі. По всій країні створюють «Клуби Поліанни», навіть у тюрмі.  На Бродвеї з великим успіхом  іде вистава «Поліанна», а відома акторка німого кіно  Мері Пікфорд за астрономічні на ті часи суму купила у Ееонори Портер право на екранізацію повісті.

   Доля маленької дівчинки схвилювала усіх. Письменниця  отримала безліч листів із проханням створити продовження книги.  У 1915 році з'явилася друга книга – «Поліанна виростає».

 Рубрика «Література і культура. Про популярність роману свідчать і неодноразові екранізації.  Вже у 1920 році було знято чорно – білий німий фільм «Поліанна», режисер Пол Пауелл, у головній ролі  Мері Пікфорд. (США). Поліанноманія  накрила світ.   У 1958 році було створено чорно – білий фільм «Поліанна»  (Бразилія), а у 1971 році за повістю «Поліанна» Туреччина знімає фільм «Життя прекрасне, коли любиш»; 1973 рік -  Великобританія . У 1986 році Японія  створює телесеріал і мультиплікаційний фільм.

     Відома студія Волта Діснея  у 1960 році знімає свою версію фільму "Поліанна". Це кольорове кіно, режисер Девід Свіфт, у заглавні ролі Хейлі Міллз.

  Книга виявилась настільки актуальною, що у 2003 році англійський  режисер Сара Хардинг зняла однойменний  телесеріал із Джорджиною Террі у заглавній ролі.

    Для меломанів було знято музикальні фільми: у 1990 році  "Поллі. Повернення додому"; 1989 г. "Поллі", у всіх  ролях афроамериканскі актори. (США)

Фільми за творами Елеонор Портер

•                  2003 р. "Поліанна" - телефільм; режисер Сара Хардінг, у головній ролі Джорджина Террі. (Великобританія)
•                  1990 р. "Поллі. Повернення додому" - музичний фільм; всі діючі лиця - персонажі "Поліанни". (США)
•                  1989 р. "Поллі" - музичний фільм за романом "Поліанна". (США)
•                  1986 р. "Поліанна" - мультиплікаційний телесеріал.(Японія)
•                  1982 р. "Пригоди Поліанни" - телефільм; у головній ролі Петсі Кензіт. (США)
•                  1973 р. "Поліанна" - телефільм; у головній ролі Елізабет Арчард. (Великобританія)
•                  1971 р. "Життя прекрасне, коли любиш" - фільм за романом "Поліанна". (Туреччина)
•                  1960 р. "Поліанна" - кольоровий; студія Волта Діснея, режисер Девід Свіфт, у головній ролі Хейлі Мілз. (США)
•                  1958 р. "Поліанна" - чорно-білий. (Бразилія)

Виставка ілюстрацій обкладинки роману «Поланна».

 

 

 

Робота з інформаційною  карткою.

Українські переклади роману «Поліанна».

Українською мовою  роман переклала Богдана Гора. Книга вийшла друком у 2004 році; видавництво «Школа».

Теорія літератури. Роман -  великий епічний твір, у якому зображається життя  великої кількості  людей у певний період чксу або цілого людського життя.

Розрізнення жанрових ознак роману .

• Прочитайте визначення поняття «роману».  Скільки жанрових ознак у ньому вказано? ( Три: великий епічний твір, зображено життя великої кількості людей у певний період  часу, зображення цілого людського життя)
• Який за  розміром  епічний твір «Поліанна»? Думку обґрунтуйте. (Великий  епічний твір, тому що складається з 32 розділів)
• На основі інформаційної картки назвіть персонажів твору.

Читання уривку з роману «Поліанна» в особах.

День за днем збіг і липень. Для Поліанни це були по-справжньому щасливі дні. Вона часто радо  розповідала тітці, яка вона щаслива, на що міс Полі стомлено відповідала:

- Дуже добре, Поліанно, я задоволена, що ти щаслива. Але я сподіваюся, що ти так само маєш із цього певну користь. Інакше я вважатиму, що я не належним чином виконую свій обов'язок.

Зазвичай Поліанна на такі слова відповідала поцілунком та обіймами... і це завжди змушувало міс Полі знічуватися. Але якось вони стали на мову. Це трапилося під час уроку шитва.

- Ви вважаєте, що не достатньо, аби дні були просто щасливими, тітонько Полі? - замислено запитала Поліанна.

- Авжеж, Поліанно.

- І вони повинні бути ще й ко-рис-ни-ми?

- Звичайно.

- А як зрозуміти цю корисність?

- Ну, як це... просто бути корисними... давати певну користь, Поліанно. Ні, ти справді незвичайна дитина.

- А просто радіти життю - у цьому немає ніякої користі? - збентежено поцікавилася Поліанна.

- Звичайно, ні.

- О, Господи, тоді вам це не сподобається. Боюся, ви не зможете грати у цю гру.

- Гру? Яку гру?»

Закпитання.

 - Що вважала тітка головним у житті? (Виконання обов'язків)

 -  Чого  прагнула дівчинка? (Просто жити і радіти життю)

 - Про що дуже шкодувала Поліанна? ( Тітонька Полі її не розуміє)

 - А ви б хотіли дізнатися про  цю гру?

Підсумок.

• Отже, письменниця Елеонора Портер  вустами Поліанни проголошує просту істину: « Просто жити – це і вже є велика радість». Письменниця разом із Поліанною пропонує усім  гру. Так, гру у радість. Більше ви зможете  про неї дізнаєтеся, коли прочитаєте роман «Поліанна».

 Домашнє завдання. Індивідуальні завдання: підготувати розповідь про одного з персонажів роману від першої особи, намалювати його портрет.

 

Урок 2

Тема.  «Я так люблю людей». 

  Мета:  навчити учнів гратися у нову гру Поліанни  – «просто радіти»;

             з'ясувати, як  дівчинка вплинула на життя міста; познайомитися із 

             її друзями;

             розвивати вміння та навички давати повні обґрунтовані відповіді,

              визначати елементи сюжету; акторські, творчі здібності; формувати   

              читацьку і мовленнєву культури;

             виховувати  життєрадісність, любов до людей.

Обладнання: ілюстрації до роману, таблиця,  літературна вікторина.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

                                                                                                     У наше життя приходить

                                                                                    радість, коли у нас є чим зайнятися,

                                                                                   є кого любити і є на що сподіватися.

                                                                                                                   Віктор  Франкл 

Мотивація навчальної діяльності.

 - У якому віці людина може змінити світ? Чи задумувались ви над таким запитанням? Дехто з вас може сказати, що вам ще рано думати над такими питаннями, що ви ще діти, а змінити щось може лише дорослий. Але письменниця Елеонор Портер впевнена, що це зможе зробити  і дитина, можливо, краще , ніж дорослі.

Повідомлення теми,  мети уроку.

Визначення учнями завдань уроку та завдань саморозвитку.

  Театральна зупинка.

Зустріч із друзями Поліанни.

Ненсі. Доброго дня , усім! Я – Ненсі. Напевно, я перша познайомилася із Поліанною. Вона вразила мене своєю щирістю, добротою. А ще навчила мене грати у дуже цікаву гру.

Міс Полі Гаррінґтон.  Здрастуйте, я  міс Полі Гаррінґтон. Ви не уявляєте, як мене схвилював лист, у якому сповіщалося про приїзд моєї небоги Поліанни. Багато років я жила одна. У мене все було розмірене…А тепер ця маленька дівчинка, яка без кінця – краю нагадує мені про свого батька та постійно тороче про якусь їхню гру…

Джон Пендлтон. Дозвольте відрекомендуватися: Джон Пендлтон. Вже багато років я живу сам. Після того, як я втратив своє кохання, весь світ став мені немилим. І лише Поліанна  своїм добрим серцем зуміла мене повернути до життя.

Я - Джиммі Бін, мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. Мені здавалось, що я вже нікому не потрібний. І лише одна людина щиро перйнялася моєю долею - Поліанна.  Вона  змінила моє життя і навчила мене грати у незвичайну гру.

Місіс Сноу. Вітаю вас! Приємно познайомитись: місіс Сноу. Поліанна або ,як я її назвала спочатку, міс Нахабство – дивовижна дівчинка. На відміну від багатьох, вона ніколи не обманює. Поліанна  завжди говорить правду. Це трохи незвичайно, інколи навіть трішки образливо, але це краще, ніж обридлива брехня. Саме ця дівчинка повернула  мене у дитинство, коли я вміла радіти і любила гратися.

Перегяд альбому  з портретами «Поліанна та її  друзі».

Бесіда.

 - Усі друзі Поліанни закінчували своє представлення  розповіддю про  незвичайну, цікаву гру. Що це за гра?  (Гра у радість)

 - Хто  навичв у неї грати дівчинку? ( ЇЇ батько)

- Коли це сталося? ( Коли замість ляльки, про яку мріяла Поліанна,  від місіонерської пожертви вона отримала милиці)

 - Як гратися у цю  гру? ( «Суть гри в тому, щоб знайти щось таке, з чого можна радіти, не має значення, що саме…»)

 - Чи завжди Поліанна грає у гру радості?( Ні. Коли міс Полі поїхала на похорон своєї кузини  з Бостона,  то Поліанна промовила: «А проте, Ненсі, - заперечливо похитала вона головою, - трапляються випадки, коли не можна гратися в цю гру. Я переконана, що це стосується й похорон. На похоронах нема чому радіти».)

 - Кого Поліанна навчила грати цю гру? (Ненсі, місіс Сноу, Джона Пендлтона, Джиммі Біна).

 - Для чого Поліанна намагалася всіх мешканців міста залучити до цієї ггри? (З дитинства Поліанна  зазнала горя.  Ще коли вона була маленькою,  у неї померла мама. Батько намагався  розрадити доньку, та нестатки не давали змоги облаштувати життя.  Ось тоді батько і вигадав цю гру: у вьому  знаходити щось добре, навчитися радіти тому, що маєш. Поліанна бачила, що  інші люди, навіть заможні,  переживають горе, неприємності. Дівчинка вирішила їм допомогти зрозуміти, що  здавалося у найбезвихіднішій ситуації  можна знайти  те , чому можна порадіти).

 - Як ця  гра могла допомогти дорослим, досвідченим  людям  вирішити свої складні дорослі проблеми?

 

Заповніть таблицю

Персонаж	За яких обставин з ним познайомилась Поліанна	Життєві негаразди, труднощі, з якими зіштовхнувся герой	Поради, допомога  Поліанни	Зміни у житті персонажа
Ненсі	За наказом міс Полі, Ненсі поїхала на станцію, щоб зустріти  Поліанну	Міс Полі дуже прискіплива, сувора жінка, яка  ніколи не посміхається, постійно шпиняє Ненсі	«…вона навчила мене радіти з усього - і з дрібничок, і з важливих речей»	Полюбила своє ім'я; почала радіти понеділкам
Місіс Сноу	«Міс Полі Гаррінгтон щотижня щось передавала цій жінці». Вона  робила це не сама, а через Ненсі. Поліанна вирішила допомогти Ненсі і сама віднесла холодець з телячої ніжки.	Бідна і хвора жінка, цілісінькими днями лежала у ліжку:  не могла рухатися.	«Знайти щось таке, з чого можна було б порадіти». Напрклад, місіс Сноу може  трохи рухатися; «…ви можете радіти з того, що інші люди здорові і не змушені цілісінькі дні лежати в ліжку, як ви».	У кімнаті підняли штори, хоча до того місіс Сноу лежала в темряві; почала цікавитися тим, як вона виглядає, почала в'язати всячину: дитячі посторонки і ковдрочки для шпиталів та ярмарків.
Місіс Том Пейсон	Поліанна приходила гратися з її дітьми	Через бідність «…з чоловіком були в безнадії та розпачі й готові... на все. Навіть збиралися розірвати шлюб і віддати кудись дітей...»	Намагалася  розради міс Пейсон; знайти радість у житті жінки	«…з чоловіком вирішили не розлучатися і спробувати погратися в її гру».
Пастор Пол Форд	Поліанна поверталася додому, коли у Пендлтонського лісу зустріла пастора, який прийшов туди, щоб просити у Бога поради.	«…Справи в парафії йшли дедалі гірше Тепер, здавалося, дійшло до того, що де оком не кинь - самі скандали, заздрощі та чвари».	Читати «радісні тексти» в Біблії; розповіла йому про гру у радість	Усвідомив істину: «Не треба гудити людей за їхні вади - радше вкажіть їм на їхні чесноти»; відкрив для себе вісімсот радісних текстів
Лікар Томас Чилтон	Зустрілися у Пендлтонському лісу: Джон Пендлтон зламав ногу, і Поліанна подзвонила до  лікаря Чилтона, щоб той надав допомогу.	Самотній, через кохання до міс Поллі не одружився.	Взяти до себе Джиммі Біна, якщо відмовиться Джон Пендлтон, щоб була «дитяча присутність»;  взяти «жіночу руку і серце».	Одружився з міс Поллі.
Міс Полі Гаррінґтон	У Поліанни помер батько, і вона приїхала жити до своєї тітоньки міс Полі	У неї померли усі: тато, мама, сестри. «Тепер їй сорок, і вона сама як перст на цілому світі». Головне для неї виконати свій обов'язок, тому і прийняла Поліанну	Пропонує гратися у гру радості	Почала радіти багатьом речам; подобрішала і пом'якшала; вийшла заміж за лікаря Чилтона
Джиммі Бін	Поліанна  йшла провідати місіс Снову і край дороги  зустріла Джимма	У хлопчика померли батьки. Спочатку він жив у сиротинці, але Джиммі мріє про свою домівку, про маму	Звернулася до тітоньки Полі, щоб взяла Джиммі, попросила містера Джона Пендлтона всиновити хлопчика	З'явилися  друзі, родина, домівка. Хлопчика всиновив Джон Пендлтон
Джон Пендлтон	«Майже кожної погожої днини Поліанна  випрохувала якесь завдання, аби мати змогу кудись піти, і під час таких прохідок» вона познайомилася з містером Джоном Пендлтоном	Самотній. «Я любив твою маму, але вона…мене не любила. А  потім вона поїхала з ним – із твоїм батьком. Лише тоді я зрозумів, як багато вона для мене важить. Увесь світ раптом змарнів для мене. За ці роки я став сердитим, дратівливим, я нікого не любив і мене ніхто не любив.»	Взяти до себе Джиммі Біна; навчитися грати у гру радості	Подарував підвіски місіс  Сноу, золоту монету Ненсі; всиновив Джиммі Біна

 

Проблемне запитання. Як маленька дівчинка могла вплинути на мешканців усього містечка?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з інформаційною карткою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота в парах. Визначити один з елементів сюжету.

 Експозиція. Знайомство з  тітонькою Поліанни міс Полі Гаррінґтон,  Ненсі; тітонька отримує листа від Джеремаї О. Байт, з якого довідується про приїзд Поліанни.

Зав'язка. Приїзд Поліанни.

Розвиток дії. Знайомство Поліанни з мешканцями містечка. Залучення їх до гри у радість, допомога Поліанни мешканцям містечка.

Кульмінація. Поліанна потрапила в аварію, не може рухатися; тітонька Поллі зрозуміла, ким стала Поліанна для усіх, а головне для неї; просить дівчинку і їй розказати про гру у радість.

Розв'язка. Завдяки підтримці рідних, друзів Поіанна почала ходити.

  Рефлексія.

• Складіть невеличку розповідь, використовуючи випадок із власного життя, де ви б змогли програти у гру Поліанни.

 

Літературна вікторина «Впізнай героя»

 

1. «Бадьоро наближався найвищий з гурту - чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима…».(Лікар Чилтон)

2.«Найшвидше це те, що її завжди переповнює непереборне почуття радості: з приводу усього, що сталося чи може статися. У кожному разі, мені постійно переповідають її дивні виступи, і, наскільки я розумію, основне в них - це те, що ми всі повинні радіти. Ось і весь секрет, - додав він загадково, виходячи на ґанок. - Ви знаєте, якби на це була моя воля, я виписував би її - і продавав би в аптеці, як я виписую пігулки». (Поліанна)

3. «…строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась». (Міс Полі Гаррінгтон)

4. «О, у вас такі великі темні очі, і темне кучеряве волосся, - лебеділа Поліанна. - Я так люблю чорні кучері. (У мене такі будуть, коли я піду на небо). А ще дві рожеві плямки на щоках. Ви справді гарні,.... Я гадаю, ви й самі б це побачили, якби подивилися на себе у свічадо. (Місіс Сноу)

5. «Тепер їй сорок, і вона сама як перст на цілому світі. Тато, мама, сестри - всі померли. Протягом багатьох років вона сама давала лад садибі й чималим грошам, що їх батько залишив у спадок. Люди співчували її самотності, а дехто радив запросити подругу чи компаньйонку, щоб жити разом. Але вона не потребувала ні їхнього співчуття, ні порад. (Міс Поллі Гаррінгтон)

6. «Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, - цього інші чоловіки не носили. Його бліде обличчя завжди чисто поголене, а волосся, що вибивалося з-під циліндра, було позначене сивиною. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко й завжди сам, через що Поліанна йому співчувала. Може, саме це спонукало дівчинку одного разу звернутися до нього». (Джон Пендлтон) 

7. «…худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталося то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось». (Поліанна)

8. «…жив самотою: у нього не було дружини, а домівкою був двокімнатний офіс у пансіонаті. Він дуже любив свій фах. І зараз, дивлячись у сяючі очі Поліанни, він відчув, як чиясь рука з любов'ю лягла на його голову, благословляючи. І він знав, що відтак ні важка праця, ні безсонні ночі не змусять його забути цей захват, що прилинув до нього з очей Поліанни». (Лікар Чилтон)

9. «Старий випростався на повен зріст. Його блакитні очі затуманеним зором подивилися на будинок, і в погляді відбилася щира гордість відданого слуги за родину, якій він слугував і яку любив протягом багатьох років». (Старий Том)

10. «…мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку... ну, звичайну - щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого немає, відколи... татко помер. Ото й ходжу світами. Вже обійшов чотири будинки, але ніхто з господарів не схотів мене взяти, хоча я й казав, що відпрацюю».

(Джиммі Бін)

11. «…був юнаком доброї вдачі, ще й симпатичний. Ненсі працювала тут віднедавна, а вони вже здружилися. Але сьогодні вона не схильна була балакати з хлопцем, бо повністю зосередилася на своєму дорученні; вона не зронила майже ні слова дорогою до станції, а там одразу побігла чекати на потяг».(Тімоті)

12.  «Мабуть, їй ніколи не вдасться догодити цій жінці. Ще й особливого досвіду роботи поза домівкою в неї не [5] було. Але коли мама раптом овдовіла, лишившись з трьома маленькими дітьми на руках (не рахуючи Ненсі) та занедужала, довелося дівчині шукати роботи, щоб утримувати родину. Тож вона дуже зраділа, коли знайшла місце на кухні у великому будинку на пагорбі». (Ненсі)

Підсумок.

 - Письменниця Елеонора Портер разом із Поліанною пропонує усім  гру. Так, гру. Інколи і дорослим варто на хвилину повернутися у дитинство і погратися. Бо деколи гра може більше зробити, ніж будь – які повчання; одна маленька дівчинка може змінити життя цілого містечка.

 

Домалшнє завдання. Намалювати ілюстрації до роману.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3

Тема. «Маленька веселкова дівчинка»

Мета: охарактеризувати образ Поліанни, з'ясувати засоби розкриття образу

            Поліанни, визначити головну ідею роману «Поліанна»;

            розвивати вміння та навички вдумливо, виразно читати твір,

            давати повні, розгорнуті відповіді; визначати окремі художні засоби

            створення образу;  дати поняття «портрет»; асоціативне мислення, творчі 

            здібності;

            виховувати щирість, оптимістичне ставлення до життя.

 

Обладнання: кросворд, ілюстрації до книги «Поліанна», малюнки учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

                                                                                                            Хто живе ні для кого,

                                                                                                    той не живе й заради себе.

                                                                                                                                         Сенека
 

Мотивація навчальної діяльності

- Інколи людина може почуватися чужою навіть серед найближчих людей. А як почуває  себе той, кого оточують незнайомі люди? Той, хто втратив найрідніших? Хто волею долі починає нове життя? Яким треба бути, щоб все це здолати і стати своїм серед чужих, далеких людей?

Повідомлення теми, мети уроку.

 Визначення учнями завдань уроку та завдань саморозвитку.

Актуалізація знань.

Розгадайте кросворд.

					1
		2
			3
4
			5
					6
			7
				9

 1. Лікар, якого запросила міс Поллі  для Поліанни?

2. Звідки міс Поллі дізналася про точну дату  приїзду небоги?
3. Хто поїхав на станцію, щоб зустріти Поліанну?
4. Яку страву носила Поліанна міс Сноу?
5. Що отримала від християнської місії Поліанна замість ляльки?
6.   Про кого йде мова: «…жалюгідний занедбаний сірий клубочок»?
7. До кого першого Поліанна пішла в гості? 
8. Зачіску тітоньки Поллі дівчинка прикрасила трояндою? Якого вона кольору?
9. У яку гру Поліанна навчила грати майже усіх мешканців міста?  

Відповіді.  1) Воррен. 2) Телеграма. 3) Ненсі. 4) Холодець. 5) Милиці. 6) Кошеня. 7)  Сноу.      8) Червона.  9)Радість. 

Скласти життєпис Поліанни.

Батьки

Батько: Джон Вітьєр, пастир місіонерської церкви. Мама: Дженні,у 20 років наперекір батькам взяла шлюб зі священиком.

Ім'я дівчинки: мати назвала  на честь двох сестер Поллі та Анни.

Зовнішність: «… худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталося то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось».

• У життєписі ви описали зовнішність героїні. Підберіть синонім до поняття «зовнішність героя».

Теорія літератури. Портрет – зображення зовнішності героя (рис обличчя, фігури, міміки, жестів, одягу тощо).

Демонстрація ілюстрацій до книги «Поліанна» та малюнків учнів.

Визначення  художніх засобів розкриття образу Поліанни.

 Робота в парах. Наведіть приклади висловлювань – характеристик інших персонажів про Поліанну. Заповніть таблицю.

 

Персонаж	Висловлювання – характеристики інших персонажів про Поліанну
Міс Поллі Гаррінгтон	«Поліанно, ти просто неймовірна дитина!»
Лікар  Чилтон	« Хтозна, але ця маленька дівчинка діє на хворих краще за шестиквартову пляшку тонізуючих ліків. І тільки вона здатна розвіяти кепський настрій містера Пендлтона». «…її завжди переповнює непереборне почуття радості: з приводу усього, що сталося чи може статися…Ви знаєте, якби на це була моя воля, я виписував би її - і продавав би в аптеці, як я виписую пігулки».
Містер Джон Пендлтона	«Ти дарувала, а не я. Саме ти! - повторив він попри її протести. - І це ще більше доводить, що ти мені потрібна, дівчинко,…». «Моя маленька веселкова дівчинка».
Джиммі Бін	«Ти й справді незвичайна дівчинка,…»
Місіс Тарбел	« Вона така мила! Я не зможу пояснити, чим вона стала для мене. Коли я приїхала сюди, мені було [198] дуже гірко на душі. Її променисте личко та веселість нагадали мені про мою... донечку, яку я втратила багато років тому. Мене достоту вразила звістка про аварію. А коли я почула, що бідолашна ніколи не зможе ходити і дуже страждає, бо не може радіти, - я вирішила, що просто зобов'язана прийти до вас.
Місіс Том Пейсон	Ви знаєте, я ладна поміняти з нею свої гарні ноги. Вона за годину може зробити стільки добра, скільки я не зроблю і за сто років. Але то пусте. Просто [200] ноги не завжди даються тому, кому вони найбільш потрібні».

 

 

 

 

Персонаж	Висловлювання – характеристики інших персонажів про Поліанну

 

 

Навести приклади висловлювань Поліанни, які характеризують її. Заповніть таблицю.

 

Персонаж , з яким розмовляла Поліанна	Висловлювання  Поліанни, що розкривають її внутрішній світ
Лікар Чилтон	«Я люблю майже все, що є справжнім життям».
Міс Полі	«…яка я рада, що живу на цьому світі такого ранку!» « Тітонько Полі, як ви могли подумати, що я можу бути такою невдячною до вас. Я ж вас люблю. Ви ж не хтось там із Жіночої допомоги. Ви - моя тітонька!»  «Я стаю щасливішою, коли бачу гарних людей, бо, коли бачу негарних, мені стає їх дуже шкода». «Я люблю гостей…».  «Я так люблю читати». «А зараз я достоту люблю цю кімнату, попри те, що тут немає ні фіранок, ні килимів, ні картин,…».  «Я люблю кошенят». «А ще я полюбляю робити зачіски,…»  « А ви знаєте, тітонько Поллі, я знайшла, з чого можу порадіти. Я можу порадіти з того, що мої ноги колись ходили, бо інакше я не змогла б навчити їх гратися в цю ГРУ».
Ненсі	«Я так люблю людей».   «Мені подобаються люди, не схожі на інших».

 

 

 

Персонаж , з яким розмовляла Поліанна	Висловлювання  Поліанни, що розкривають її внутрішній світ
Лікар Чилтон

Навести приклади вчинків Поліанни. Заповніть таблицю.

 

 

Персонаж	Висловлювання  Поліанни, що розкривають її внутрішній світ
Лікар Чилтон

 

 

 

Персонаж	Вчинок Поліанни, що розкривають її внутрішній світ
Лікар Чилтон	У важку хвилину надихнула лікаря: «…ви раді допомагати людям. Тому ви сповнені найбільшої радості!.. він відчув, як чиясь рука з любов'ю лягла на його голову, благословляючи. І він знав, що відтак ні важка праця, ні безсонні ночі не змусять його забути цей захват, що прилинув до нього з очей Поліанни».
Міс Поллі	«Звичайно, ні, тітонько Поллі, однак, коли я дуже люблю когось, я не можу стриматися! Я побачила вас у вікно і подумала, що ви ж не хтось там із Жіночої допомоги, а моя справжня рідна тітонька. І ви виглядали так гарно, що я кинулася вниз, щоб обійняти вас».

 

 Висновок. Отже, для  розкриття образу Поліанни автор використала такі художні засоби: портерт Поліанни, висловлювання – характеристики Поліанни іншими персонажами, висловлювання Поліанни, вчинки дівчинки.

Вибіркове читання.  Читання в особах.

Епізод 1.

«Поліанна підняла стілець.

- Так, мем, я знаю, що двічі грюкнула дверима, - радісно погодилася вона. - Розумієте, я| щойно довідалася про переселення; гадаю, ви теж! грюкнули б... - вона урвала і з новою цікавістю подивилася на міс Полі. - Тітонько Полі, а ви ніколи в житті не грюкали дверима?

- Авжеж - ні, Поліанно! - у голосі міс Полі чувся шок.

- Ой, як прикро, тітонько! - обличчя Поліанни виражало стурбованість і співчуття.

- Прикро?! - повторила остаточно збита з пантелику міс Полі.

- Еге ж. Розумієте, якби ви хотіли, то безперечно грюкнули б. А якщо не грюкнули, то це означає ,  що вам ніщо в житті не було до душі... Бо інакше ви б грюкнули. Не втрималися б. І мені прикро, що вам ніщо в житті не було до душі!»

 - Як ви вважаєте, що для Поліанни означає грюкнути дверима,   а що для тітоньки Поллі?

 - Як ви зрозуміли слова Поліанни «вам ніщо в житті не було до душі...»?

 - Чи траплялися з вами такі ситуації, коли ви грюкали дверима?

Епізод 2

 «День за днем збіг і липень. Для Поліанни це були по-справжньому щасливі дні. Вона часто радо  розповідала тітці, яка вона щаслива, на що міс Полі стомлено відповідала:

- Дуже добре, Поліанно, я задоволена, що ти щаслива. Але я сподіваюся, що ти так само маєш із цього певну користь. Інакше я вважатиму, що я не належним чином виконую свій обов'язок.

Зазвичай Поліанна на такі слова відповідала поцілунком та обіймами... і це завжди змушувало міс Полі знічуватися. Але якось вони стали на мову. Це трапилося під час уроку шитва.

- Ви вважаєте, що не достатньо, аби дні були просто щасливими, тітонько Полі? - замислено запитала Поліанна.

- Авжеж, Поліанно.

- І вони повинні бути ще й ко-рис-ни-ми?

- Звичайно.

- А як зрозуміти цю корисність?

- Ну, як це... просто бути корисними... давати певну користь, Поліанно. Ні, ти справді незвичайна дитина.

- А просто радіти життю - у цьому немає ніякої користі? - збентежено поцікавилася Поліанна.

- Звичайно, ні».

- Як би ви пояснили Поліанні, які це дні «корисні»?

 - Чиє міркування вам ближчі Поліанни чи тітоньки Поллі? Думку обґрунтуйте.

Епізод 3

« Так, мем, - зітхнула Поліанна. - Жіноча допомога навчала мене. Але це було жахливо. Справа в тому, що місіс Джонс зовсім інакше тримала голку, коли робила петлі; місіс Вайт вважала, що перед підрублюванням треба навчитися робити строчку (чи навпаки, я уже не пам'ятаю); місіс Гарріман казала, що за латки взагалі братися не треба.

- Ну, тепер таких складнощів у тебе більше не буде. Я, звичайно, сама вчитиму тебе шити. Гадаю, готувати ти теж не вмієш?

Поліанна раптом розсміялася:

- Вони саме розпочали вчити мене цього літа, але далеко воно не пішло. Вони більше сперечалися про це, ніж навіть про шиття. Вони збиралися спочатку навчити мене пекти хліб, але кожна пропонувала свій рецепт, і тому під час одних посиденьок за шиттям вони вирішили вчити мене по черзі - щодня до обіду і кожна на своїй кухні. Я встигла навчитися лише готувати шоколадну помадку та фіґовий кекс. А потім усе скінчилося... - голос Поліанні урвався.

 - Шоколадна помадка і фіґовий кекс, отак! - осудливо сказала міс Полі. - Сподіваюся, ми це швидко виправимо. - Вона на мить замислилася, а тоді поволі повела далі: - Щоранку о дев'ятій ти мені читатимеш уголос протягом півгодини. До цього часу ти маєш прибрати у цій кімнаті. У середу та суботу до обіду - від пів на десяту - ти вчитимеш-°я в Ненсі готувати на кухні. В інші дні вранці я вчитиму тебе шити. Після обіду в тебе залишиться [47] час на уроки музики. Я сьогодні ж домовлюся про це із викладачем, - рішуче завершила вона і підвелася зі стільця.

- Але ж, тітонько Поллі. - злякано вигукнула Поліанна. - Коли ж я житиму?

- Житимеш? Що ти маєш на увазі? Хіба це не життя?

- Звичайно, під час усіх занять, тітонько Полі, я зможу дихати, але це ще не означає, що я житиму. Людина спить і дихає, але ж не живе. Для мене «жити» означає робити те, що хочеш: гратися надворі, читати книжки (звичайно ж, про себе), видиратися на гори, розмовляти з містером Томом у садку, з Ненсі, роздивлятися людей, і будинки, і ще тисячі інших дивовижних речей на цих прекрасних вулицях, якими я проїжджала вчора. Ось що я називаю жити, тітонько Полі. А просто дихати -ще не означає жити.

Міс Полі роздратовано підняла голову.

- Поліанно, ти просто неймовірна дитина! Звичайно ж, ти матимеш відповідний час для ігор. Але, на мою думку, якщо я готова виконати свій обов'язок і дати тобі відповідну освіту та виховання, ти теж повинна докласти зусиль, щоб мої старання не були марними.

 - Що під  час розмови викликало у Поліанни здивування, а у тітоньки Полі обурення?

- А що для вас означає «жити»? 

- Як ви вважаєте, ви дихаєте чи живете? Свою думку обґрунтуйте.

Рефлексія

Скласти асоціативну схему «Поліанна» або скласти чотиривірш про Поліанну за римами: жити – любити, грати – дарувати.

   Як добре на світі жити

    І щиро людей любити.

   У гру Поліанни грати,

   Щоб радість усім дарувати.

Домашнє завдання. Намалювати портрет Том Сойєра; охарактеризувати образ Тома Сойєра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4

Тема . Том Сойєр і Поліанна.

Мета: вчити учнів визначати схожість і відмінність між

            літературими образами ;

            розвивати зв’язне мовлення, вміння та навички вдумливо,

            виразно читати та аналізувати художній твір; порівнювати літературні

            образи; уяву, фантазію, творчі здібності;

            виховувати  життєрадісність, любов та повагу до  свої близьких.

 

Обладанання: тести, таблиця.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності.

 - Коли читаєш книгу, то часто порівнюєш її з іншими книгами, порівнюєш героїв цих  книжок. Розумієш, що  в них є багато сільного, але разом з тим вони всі  самобутні та неповторні. Такі міркування допомагають нам краще розуміти людей, їхні вчинки; допомагають усвідомити нам, що кожна людина особлива.

 Актуалізація знань

Тести

Варіант 1

1. За професією батько Поліанни був:

а) священиком:         б) лікарем;                     

в) учителем;             г)поліцейським.

2. Що наштовхнуло батька Поліанни на гру у радість:

а) посилка від християнського місіонерства;

б) читання проповідей парафіянам;;

в) намагання розвеселити доньку;

г) «радісні тексти» з Біблії?

3. «Радісні тексти»  - це :

а) казки, які розповідав батько;              б) розповіді, які придумала Поліанна;

в) тексти з дитячої читанки;        г) тексти з Біблії, які починались зі слів: «Радійте», «Втішайтеся».

4. Поліанна знайшла містера Джона Пендлтона зі зламаною ногою  завдяки:

а) Джимма Біна;             б) лікаря Чилтона;

в) його собаці;                г) його коня.

5. Нещастя з Поліанною трапилося в останній день: 

а) вересня;            б) грудня;

в) жовтня;             г) листопада.

6. Поліанні обов'язково післязавтра треба було піти до школи, бо :

а) мало відбутися свято;                            б) дівчинка мала виступати на концерті;          

в) будуть іспити;                                        г) вона мала написати контрольну.

7. Тітонька Полі виділила для Поліанни кімнату:

а) на горищі;                      б) біля своєї кімнати;

в) біля кухні;                      г) у якій раніше жила служниця.

8. Поліанну назвали на честь:

а) бабусі;                                                               б) батькової матері;

в) двох сестер матері;                                          г) двох сестер батька.

9. Встановіть відповідність.

    1) Містер Воррен;                                       а) кухарка;

    2) Ненсі;                                                       б) пастор;

    3) Том;                                                          в) садівник;

    4) Міс Гант;                                        г) квітникарка;

                                                                ґ) медсестра.

10. Встановіть відповідність. Про кого йде мова?

1) «Варто їй розпустити коси, як колись,                              а) Джон Пендлтон;

    одягти капор з китичкою квітів та

мереживну сукню з білими стрічками...

справжня краля. Вона ж іще зовсім не стара»…                 б) лікар Чилтон;

2) «… шила, грала на піаніно, читала вголос,                                      

     а також вчилася готувати на кухні».

3) «Він хоче мати власний дім, як у звичайних дітей,                   в) міс Полі;

      де в нього буде мама, а не наглядачка…»;

1.  « …жив самотою: у нього не було дружини,                             г) Поліанна;

       а домівкою  був двокімнатний офіс у пансіонаті.

      Він дуже любив свій фах».                                                      ґ)  Джімм Бін.

Варіант 2

1. На станції Поліанну зустріли:

а) Ненсі і міс Полі;                            б) Тімоті та міс Полі;                

в) Том та Тімоті                                 г) Тімоті та Ненсі.

2. Поліанна пішла в гості до:

а) Джімма Біна;                     б) лікаря Чилтона;

в) місіс Сноу;                         г) старого Тома.

3. Батькові виховувати Поліанна допомагала: 

а) Жіноча рада;                                              б) Жіноча допомога;

в) Християнська допомога;                          г) Християнська      рада.

4. Тітонька Полі відмовилася взяти додому: 

а) хлопчика;                   б) кошеня;

в) пса;                             г) білченя.

5. Джон Пендлтон запропонував Поліанні: 

а) переїхати їй і тітоньці жити до нього;

б) вдочерити її;                

в) написати листа до Жіночої  допомоги;  

 г) поселитися у місі Сноу.

6. Поліанна назвала  веселчаними дітьми:              

а)  різнокольорові кульки;                            б) маленькі дзеркальця;

в) краплинки роси;                                         г) призми.

7. У суботу  до містера Пендлтона  мали завітати в гості:     

а) Поліанна та її тітонька;            б) Поліанна та лікар Чилтон;    

в) місіс Сноу та міс Поллі;            г)   Поліанна та Джімм Бін.

8. Поліанна хотіла, щоб її лікував:     

а)  лікар Чилтон;                         б) старий Том;

в)  лікар Воррен;                         г) Джон Пендлтон.

9. Встановіть відповідність.

   1) Чилтон;                               а) вчитель;

   2) Пол Форд;                          б) тітонька Поліанни;

   3) Джімм Бін ;                        в) лікар;

   4) міс Полі;                              г) пастор;

                                                     ґ) сирота.

10. Встановіть відповідність. Про кого йде мова?

2. «Кілька разів він подорожував світом                                            а)  Поліанна;

по кілька тижнів, і завжди це були»;

країни поган - Єгипет, Азія чи пустеля Сахара.

3. «Я так і знала, - вдячно заторохтіла Поліанна,                             б) Джон Пендлтон;

      Вона мене взяла до себе тоді, коли у мене

    не лишилося нікого, крім Жіночої допомоги,…»;

4. «…її завжди переповнює непереборне почуття                             в) Ненсі;

     радості: з приводу усього, що сталося чи може статися»;

4) «Але коли мама раптом овдовіла, лишившись                          г) лікар Чилтон;

з трьома маленькими дітьми на руках та занедужала,

довелося дівчині шукати роботи, щоб утримувати родину».

                                                                                                            ґ) міс Полі.

 

1) «Варто їй розпустити коси, як колись,                              а) Джон Пендлтон;

    одягти капор з китичкою квітів та

мереживну сукню з білими стрічками...

справжня краля. Вона ж іще зовсім не стара»…                 б) лікар Чилтон;

2) «… шила, грала на піаніно, читала вголос,                                      

     а також вчилася готувати на кухні».

3) «Він хоче мати власний дім, як у звичайних дітей,                        в) міс Поллі;

      де в нього буде мама, а не наглядачка…»;

5.  « …жив самотою: у нього не було дружини,                                   г) Поліанна;

       а домівкою  був двокімнатний офіс у пансіонаті.

      Він дуже любив свій фах».                                                       ґ)  Джімм Бін.

 

Мобілізуючий етап

 -Прочитайте уривки з творів, порівняйте їх.

     1. «Найшвидше це те, що її завжди переповнює непереборне почуття радості: з приводу усього, що сталося чи може статися. У кожному разі, мені постійно переповідають її дивні виступи, і, наскільки я розумію, основне в них - це те, що ми всі повинні радіти».  

2. «…він не поганий, а тільки пустун. Пустун, шибайголова. Він був винний не більше, ніж те лоша. А зла ніколи не хотів. І серце в нього добре».

 Визначення учнями теми, мети, завдань уроку.

Учитель. З ким би ви хотіли потоваришувати: з Поліанною чи  з Том Сойєром? Обґрунтуйте свій вибір.                      

Ви уважно слухали відповіді однокласників. Що поєднує їх?

Учитель. Поліанна і Том Сойєр -  герої різних творів, але свої відповіді ви аргументували однаково. Про що це свідчить?.

Проблемне запитання.  Том і Поліанна дуже схожі. Чи говорить це про те, що хтось із письменників наслідував іншого? Чи ці образи «близнята» чи «двійнята»?

Випереджальне завдання. Зачитати цитати з творів, у яких розповідається про захоплення героїв; їхніх друзів, пригоди.

 Робота в парах.

 Визначити спільні риси характеру Тома Сойєра та Поліанни.

Заповнити таблицю.

 

	Поліанна	Том Сойєр
Вік
Родина
Зовнішність
Риси характеру

 

 

 

 

	Поліанна   Вітьєр	Том Сойєр
Вік	Одинадцять років	За натяками автора, дванадцять років
Родина	Батько, пастир Джон Вітьєр, та мати, Дженні, померли; дівчинку виховує   тітонька Полі.	Мати померла, він живе у тітки Поллі
Зовнішність	«..худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко…»	«…волосся його  було дбайливо зачесане, коротенькі кучері лежали гарно й рівню.(Сам він завжди дбайливо  пригладжував свої кучері й намагався притиснути до голови, бо вважав, що кучері роблять його схожим на дівчину, і це псувало йому все життя»).
Де мешкає	Містечко Белдінґсвіл.	Містечко Санкт – Петербург.
Риси характеру	Добра, допомагає людям долати труднощі,  життєрадісна, активна, весела.	Життєрадісний, активний, веселий, кмітливий, фантазер, сміливий.
Вчинки	Хвору місіс Сноу повернула до життя; вона почала в' язати речі;  допомогла міс Поллі, лікарю Чилтону забути колишні образи і одружитися; містеру  Джону Пендлтону  позбавитися самотності: він всиновив Джімма; всіх мешканців навчила радіти життю.	Коли Беккі випадково розірвала сторінку книги вчителя містера Доббінса, Том взяв на себе її провину, за що був покараний.    Вятував Мефа Поттера,  коли подолав свій страх перед індіанцем Джо і дав свідчення на суді.     Не розгубився, коли з Беккі заблукав у печері, знайшов вихід.
Ставлення Поліанни до друзів, мешканців містечка	Дівчинка усім співчуває, дарує усім надію та радість. Поліанна дарує те, без чого не може жити ніхто – любов. Розмовлляючи з Ненсі, Поліанна говорить: «Я так люблю людей».	Має багато друзів, та найкращий  - Гекльберрі Фінн. Том  Сойєр іноді хитрує ( завдяки своєму розуму, винахідливості змусив хлопців пофарбувати паркан), але завжди готовий прийти на допомогу: врятував Мефа Поттера; взяв провину Беккі Течер на себе ( роздерла малюнок у книжці вчителя).
Ставлення героїв  до тітоньки	Надзвичайно рада, що буде жити у тітоньки, а не в Жіночої допомоги. Після втрати батьків дівчинка добре розуміє, що таке родина: «Я люблю, коли мені кажуть «люба», але від рідних це чути набагато приємніше». Не дивлячись на стриманість тітоньки, скупість на почуття, любить її, вважає люб' язною; « яка вона добра та чуйна».	Том Сойєр не дуже слухняний, хитрує. Але любить свою тітоньку. Коли він з друзями втік на острів, то повернувся додому, щоб залишити тітоньці повідомлення про те, що він живий, що він не потонув.
Ставлення тітоньки	Міс Полі довгий час жила одна. Коли вона дізналася, що до неї приїде небога Поліанна, то злякалася, як вона справиться зі своїми обов' язками. Міс Поллі намагалася бути суворою, подбати про виховання та навчання  дівчинки. На початку роману  міс Поллі перебуває ще під впливом минулих образ. Але Поліанна розтопила крижане серце тітоньки.	Тітка Полі прагне виконати свій обов'язок: виховати Тома, дати йому освіту. Намагається бути суворою, але коли карає його, то жаль крає її серце. Хоча тітка називає Тома пустуном, шибайголовою, але знає, що у нього добре серце. «Він завжли був для мене втіхою, хоч і часто мучив моє старе серце».
Ставлення інших персонажів	Всі мешканці  містечка полюбили Поліанну.  Вони відчули  її сердечність, чуйність, доброту і відповіли дівчинці взаємністю.	Дівчата і хлопці хотіли дружити з Томом, поважали його. Коли Том зник, всі у містечку сумували.

 

Театральна замальовка «Зустріч Поліанни та Тома Сойєра».

Поліанна.  Добрий день! Привіт!

Том Сойєр. Може, й добрий, а може, й ні! Привіт!

Поліанна. Ти хочеш сказати, що навіть  морозиво тебе не потішить?

Том Сойєр. Ну, якщо у тебе є морозиво, то й можна перепочити.

Поліанна.  Мене звати Поліанна Вітьєр, - мило почала вона. - А тебе?

Хлопчик знову завовтузився. Він навіть спробував звестися на ноги, але передумав і знову сів.

- Том Сойєр.

- Чудово. Ось ми й познайомилися. Я рада, що ти назвався, бо дехто забуває про це.  А для чого тобі цей човен?

Том Сойєр. І зовсім це не човен. Це мав бути величезний піратський корабель! Але я не зміг його зробити.

Поліана. А навіщо тобі піратський корабель?

Том Сойєр. Ти дівчинка, ти не зрозумієш, як це цікаво бути піратом? А тепер, що мені робити? Хіба з цим можна стати піратом?

Поліанна. А ти пограйся зі мною у гру?

Том Сойєр. У гру з дівчинкою. Я ляльками не граюся.

Поліанна. Ні, ні? Це гра, яку ми придумали з батьком.  Все почалося з того, що якось разом із місіонерськими пожертвами надіслали милиці.

  Розумієш, я дуже хотіла ляльку, і тато їм так і написав. Але, коли надійшли чергові місіонерські пожертви, леді відписала, що ляльки там не виявилося. Тільки дитячі милиці. І ці милиці переслали до нас, бо вони колись можуть знагодитися якійсь дитині. З цього, власне, все і почалося.

Том Сойєр. І що це за гра? Ходити на милицях?

Поліана. Та ні! Ось послухай. Суть гри в тому, щоб знайти щось таке, з чого можна радіти, не має значення, що саме, - щиро пояснювала Поліанна. - Ми почали гратися в цю гру саме з милиць.

 Зазвичай, це не відбирає багато часу, а іноді взагалі виходить якось саме  по собі. Я вже давно у неї граюся. Ні, справді, це чудова гра. Нам із татом. Хоча зараз буде важче, тому що немає з ким гратися.

Том Сойєр. Як немає, а я!

Поіланна. Тобі справді цікаво?

Том Сойєр. Авжеж! Я зрозумів: у мене немає великого корабля, але у мене є добрий, міцний човен.  Я не зможу стати піратом, але я зможу запливати далеко від берега і ловити рибу.

Поліанна. Або влаштовувати чудові мандрівки для дітей та для дорослих. Ми змогли б розрадити і місіс Сноу, яка не може ходити, але змогла б сидіти у човні. Ні, це ще краще , ніж піратський корабель.

Том Сойєр. Так, це незвичайна гра. Треба про неї розказати Геку.

Поліанна. Геку. ..А хто це?

Том Сойєр. О, це мій найкращий друг! Ідем до нього, і я вас познайомлю. Ти побачиш, він тобі обов'язково сподобається.

Підсумок

 -  Отже, і Том Сойєр, і Поліанна мають багато спільного: вони люблять людей, відчувають їхні тривоги, та найголовніше  - вони їм допомагають. Ми переконалися, що  ці герої не виняток, кожен з нас може навчитися радіти, жити, допомагати іншим. Головне  - забути образи, пробачити провини, відкрити своє серце іншим.

Домашнє  завдання. Об'єднатися в групи та інсценізувати один з епізодів роману «Поліанна».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 1

 

Тема. «…нісенітна та дивна казка», написана  скромним диваком – математиком із Оксфорда».

Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про письменника Л. Керролла;      

           розовісти творчу історію книжки «Аліса в Країні Див»; розкрити  її зв’язок  із 

           біографією письменника та життям Англії «вікторіанської доби»; 

           розвивати вміння та навички вдумливо, виразно читати; давати повні, об -

           ґрунтовані відповіді; складати план статті;

           виховувати стійкий інтерес до літератури, прилучати учнів  до читання.

 Обладнання: портерт Льюїса Керрола,  ілюстрації до книги «Аліса в країні Див», портрет Аліси, інформаційні картки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній  основі вмінь і

                     навичок.

Хід уроку

                                                                                             Сучасна людина стоїть перед

                                                                      Гімалаями бібліотек, ніби той золотошукач,                                                                                       якому треба знайти крупинку  золота в масі піску.

 C. Вавилов
 

Мотивація навчальної діяльності

- Геніальний німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете писав: «Література вимагає не тільки талановитого письменника, а й талановитого читача». А який це талановитий читач? Що потрібно зробити, щоб стати таким читачем? Сьогодні на уроці ми зробимо ще один крок на цьому шляху.

Мобілізуючий етап

• Учні, ви вважаєте себе талановитими читачами? Тоді прочитайте уривок з твору і скажіть, хто автор цього твору, який персонаж описаний?

«Раптом …наштовхнулася на маленький триногий столик, весь із суцільного скла. На ньому не було нічого, опріч крихітного золотого ключика, їй відразу спало на думку, що це, мабуть, ключ від котрихось дверей. Та ба! Чи то замки були завеликі, а чи ключик замалий - у кожному разі він не підходив до жодних дверей. Однак за другим обходом вона раптом нагледіла маленьку завісочку, якої не помітила спершу, а за нею - дверцята заввишки з п'ятнадцять дюймів.  Вона засунула золотого ключика в замок і-о, радість! - він підійшов!  Дверцята відчинилися у вузесенький прохід, мало що більший за мишачу нору. Вона стала навколішки й угледіла в глибині небаченої краси сад. І так їй закортіло вибратися з цього темного коридору між оті барвисті квітники та прохолодні водограї! Проте у дверцята не пролазила навіть її голова».

 - Як ви вважаєте, що насамперед потрібно для того, щоб бути талановитим читачем?

Визначення учнями завдань  уроку та завдань саморозвитку.

Розповідь вчителя про життя і творчість Льюїса Керролла.

Льюїс Керролл -  людина визначних здібностей. Він був  письменником, математиком, філософом, логіком, англіканським кліриком  (священик, теолог) і фотографом.

     Справжнє ім'я Льюїса Керролла Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон.  Юний Доджсон народився в домі сільського священика в селі Дерсбері поблизу Ворінгтона, графство Чешир. Він був найстаршим хлопчиком, але третьою дитиною від шлюбу, якому було чотири з половиною роки. Після Чарльза наро - дилося ще восьмеро дітей, рідкісно для того часу, всі діти — семеро дівчат і четверо хлопців (включаючи Едвіна Доджсона) дожили до зрілого віку. Коли Чарльзу виповнилося 11 років, батько переїхав в Крофт-на-Тіз  в північномуЙоркширі, і вся родина переїхала в просторий дім парафіяльного священика. Вони жили в цьому домі наступні 25 років.

     Освіту юний Доджсон почав в домашніх умовах. Його «читацький щоденник», який зберігався в сім'ї, свідчить про не за роками розвинутий інтелект: у семирічному віці дитина прочитала алегоричну новелу «Мандрівку пілігрима» Джона Баньяна. Він також страждав від заїкуватості — була притаманна також його братам і сестрам — яка багато разів впливала на його соціальні стосунки протягом життя. Дванадцяти років його відправили в невелику приватну школу біля Річмонду. Але в 1845 році Чарльз переходить до Рагбі-Скул. «Відтоді як я прийшов в Рагбі, я не мав хлопця його віку, який подавав би такі надії», — відзначав вчитель математики Р. Б. Мейджор.

     Він залишив Рагбі наприкінці 1849 року і після перерви, причини якої залишились невиясненими, продовжив навчання, вступивши в січні 1851 року в Оксфорд, де став студентом старого батькового коледжу — Церкви Христа. Він пробув в Оксфорді лише два дні, коли отримав виклик додому. Його мати померла від «запалення мозку» — можливо менінгіту чи інсульту — у віці 47 років. Його рання академічна кар'єра роздиралась між подаванням величезних надій і непереборним відволіканням від навчання. Він міг не завжди часто працювати, але він був виключно обдарованим і досягнення легко приходили до нього. Отримавши першість в публічному екзамені на ступінь бакалавра в 1852, він незабаром був номінований на студентську стипендію старим другом його батька каноніком Едвардом П'юзі.

Походження псевдоніма.

Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis Carroll — Льюїса Керрола.

Робота з підручником. Прочитати статтю про  Льюїса Керролла. Скласти план статті.

Прототип Аліси – Аліса Ліддел.

 

 

Інформаційна картка «Англія «вікторіанської доби»

 

 

 

 

 

 

 Робота з інформативною карткою «Англія «вікторіанської»  доби

 

 

 

Робота з інформативною карткою «Англія «вікторіанської»  доби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка «Історія створення книжки «Аліса в Країні Див»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Читання уривку вчителем з повісті – казки.

 

   Аліса тяжко занудьгувала, сидячи на березі без діла. Разів зо два зазирнула вона до книжки, яку читала її сестра, але не знайшла там ні малюнків, ні розмов.

- Чого варта книжка без малюнків та розмов? - зітхнула Аліса.

      Вона сиділа й думала (наскільки це можливо у спеку, коли туманіє голова й злипаються повіки), піти чи не піти нарвати квіток - це ж бо така втіха сплести собі з них віночок...

     Аж тут повз неї промайнув Кролик - білий, з рожевими очима. Диво, звісно, невелике, як не дивина було й почути, що Кролик бубонить собі під ніс:

- Ой лишенько, лишенько, як я забарився!

       (Згадуючи про це опісля, вона подумала, що мала б таки здивуватися, але тієї миті все видавалося цілком звичайним.) Та коли Кролик раптом добув із нагрудної кишеньки годинника й, зиркнувши на нього, поспішив далі, Аліса схопилася на ноги: зроду-віку ще не траплявся їй Кролик із нагрудною кишенькою та ще й при годиннику.

     Аж тремтячи з цікавості, вона кинулася за ним навздогін - і, на щастя, ще встигла помітити, як він гулькнув у велику кролячу нору під живоплотом. Аліса з розгону пірнула слідом за Кроликом, навіть не подумавши, як буде звідти вибиратися. Якусь часину кроляча нора йшла рівненько, немов тунель, а тоді зненацька урвалася - так зненацька, аж Аліса й не зчулась, як жухнула навсторч у якийсь глибоченний колодязь.

Бесіда

• Як ви сприйняли небажання Аліси читати книжку без малюнків?
• Чому Кролик привернув увагу дівчинки?
• Що вчинила Аліса, побачивши Кролика?
• Як би ви вчинили у такій ситуації?

Робота над епіграфом.

 - Чи знайшли ви сьогодні крупинку золота?

Рефлексія.

Опишіть почуття Аліси, яка побачила Білого Кролика.Підсумок.

 - Отже, ви переконалися, що світ літератури – це безмежний Всесвіт, у якому є невідомі планети, яскраві зорі, недосліджені галактики. А для того щоб стати талановитим читачем, насамперед треба стати  допитливим дослідником,  наполегливим  мандрівником. Зараз  на вас чекає неповторна мандрівка з Алісою у Країну Див.

Домашнє завдання. Скласти усну розповідь про одну із пригод Аліси від її імені; скласти вікторину за повістю – казкою «Аліса в Країні Див».

 

Урок 2

 

Тема. « Нечутно  дівчинка іде в країні чарівній, і бачить силу дивних див в підземній глибині». ( Л. Керролл)   Образ Аліси, світ її уяви і захоплюючі пригоди.

Мета: описати й охарактеризувати образ  Аліси, розкрити світ її уяви, дізнатися

            про захоплюючі  пригоди Аліси;

             розвивати вміння та навички характеризувати образи; вдумливо, виразно,

             читати; усно переказувати; творчі здібності;

              виховувати  в учнів прагнення пізнавати нове.

 

Обладнання: портрет Аліси, ілюстрації   до твору, вікторина.

Тип уроку: урок  формування вмінь та навичок. 

Хід  уроку

Фантазія важливіша, ніж  знания.

Ейнштейн А.

Мотивація навчальної діяльності.

 - Максим Горький, відомий російський письменник, стверджував: «Яке велике свято «хороша, правильна» книга». Читаючи  книги, ми влаштовуємо свято для своєї душі, стаємо кращими, відкриваємо у собі нові, незнані  світи. Кожна книга  дарує нам мудрість поколінь, стає цінним джерелом знань, натхнення та надії.
Актуалізація знань.

Вікторина, складена учнями.

Повідомлення теми, мети уроку.

 - Хто з нас не мріяв про невідомі краї, про незвичайні пригоди?! Але це завжди було нездійсненним, бо ті краї були дуже – дуже далеко, і потрапити туди  майже неможливо. Але чи це так? Англійський письменник Льюїс Керролл розповів про  Країну Див, яка була зовсім поряд. Ми пройдемо шляхом пригод разом з Алісою і потрапимо до Країни Див.

Випереджальне завдання : учні від імені Аліси розповідають про одну із її пригод.

Пригоди Аліси: потрапила у кролячу нору,яка перейшла у довжелезний колодязь;

• столик із золотим ключиком, пляшечкою з напоєм; зміна росту (один дюйм дорівнює 2,54см; після зменшення Аліса заледве сягала десяти дюймів);

  - Аліса з’їла  тістечко «З’їж мене»;  вона виросла,   її зріст сягнув  за дев'ять футів (один фут дорівнює приблизно 30 см);

 - Аліса трохи  не потонула в озеру власних сліз;

 - Аліса і Горлиця;

 - Чеширський Кіт;

 - божевільне чаювання Шаленого Зайця, Капелюшника, Сонька – Гризуна;

 - крокет у королеви;

- суд;

 - свідчення Аліси.

Після кожної з пригод визначити риси характеру Аліси.  Аліса любить книги з малюнками: «Чого варта книжка без малюнків та розмов?»

Аліса вихована, думає про інших: «З одного мисника вона прихопила баночку з наліпкою «ПОМАРАНЧЕВЕ ВАРЕННЯ» - та ба! - виявилося, що вона порожня. Викидати її було лячно (ще вб'є когось унизу)…»

Аліса допитлива, любить поміркувати: «Цікаво, скільки миль я вже пролетіла? - міркувала Аліса вголос. Мабуть, уже й до центру Землі недалеко. Ану прикиньмо: по-моєму, до нього ще десь чотири тисячі миль».

Аліса розумна, придумує нові слова: «птахотварі (вона, бачте, мусила вжити саме це слово, бо серед них були і птахи, й тварини"); чаєпивці.

Аліса добра, співчутлива: «Аліса й кинулася гарячкове їх підбирати.

Їй і досі не йшов з голови випадок із золотими рибками, і чомусь здавалося, що коли присяжних негайно не позбирати й не посадовити назад, вони неодмінно повмирають».

Аліса хоробра, не боїться висловити свою думку: «- Ні, ні! - урвала Королева. - Спершу страта, а тоді вирок!

- Нісенітниця! - голосно вигукнула Аліса. - Як могло вам таке прийти в голову!

- Замовкни! - крикнула Королева, буряковіючи.

- Не замовкну! - відповіла Аліса».

Аліса має загострене почуття справедливості: дівчинка захищає усіх, кого несправедливо карають. Сховала садівників, яким Королева наказала відрубати голови,бо вони замість червоних куща троянд посадили білий. «Ті кинулися до Аліси, благаючи її заступитися.

- Не бійтеся, ваші голови будуть на місці, - мовила Аліса і повкидала садівників у найближчий квітковий горщик».

Захист портретів Аліси, створених учнями.

Порівняння портетів, створених учнями  з ілюстраціями художників.

Читання в особах  епізоду про суд.

Усі дванадцятеро присяжних вельми зосереджено писали щось на грифельних табличках.

- Що вони пишуть? - пошепки запитала Аліса в Грифона. - Адже суд іще не почався?

- Вони записують свої імена, - шепнув у відповідь Грифон. - Бояться, що до кінця суду забудуть.

- От пришелепкуваті! - вголос обурилася Аліса, та зразу ж і прикусила язика, бо саме в цей час Білий Кролик вигукнув: "Прошу дотримуватись тиші!", а Король начепив окуляри і став водити очима по залі, вишукуючи балакунів.

Дивлячись на присяжних, Аліса бачила так виразно, мовби стояла в них за плечима, як усі вони виводять на табличках слово «пришелепкуваті»; один з них явно не знав, як воно пишеться, тож мусив питати розуму в сусіди».

"Уявляю собі їхні записи на кінець суду!" - подумала Аліса.

Бесіда.

• Без чого неможлива була б ця вся історія?
• Коли ви здогадалися, що це все лише сон Аліси? Думку обґрунтуйте.
• Як цей сон характеризує Алісу? (  У дівчинка надзвичайна уява, фантазія, Аліса допитлива, розумна; добра).
• Як ви думаєте, це залишиться тільки сном  Аліси?  Думку обґрунтуйте.(Ні, тому що  сестра Аліси,яка знала, що це сон  майже повірила у Країну Див. Заплющивши очі, вона побачила чудернацьких істот зі сну Аліси).
•  Висловіть своє ставлення до оповіді Аліси.
• Ви б хотіли мати таку уяву, фантазію, як у Аліси? В чому секрет дівчинки?
• (  Секрет Аліси у її допитливості. Дівчинка усім цікавиться, вона відчуває кожне слово, прагне розкрити його таємницю, зрозуміти його. Аліса спостережлива. У кінці оповіді автор розкриває певні секрети: «дзенькіт чашок стане дзеленчанням дзвіночків на шиях овець, а верески Королеви - голосом вівчарика; чхання немовляти, Грифонів крик та решта чудних звуків зіллються в гармидер селянської господи, а далеке мукання корів заступить тяжкі схлипи Казна-Що-Не-Черепахи...»

Робота над епіграфом

- Чому геніальний учений більше цінував фантазію, ніж знання?

Рефлексія

Скласти продовження пригоди чаювання у Шаленого Зайця або історії Казна-Що-Не-Черепахи.

Підсумок

• Отже, фантазія дарує людині крила, допомагає  зробити життя яскравим, різно -  барвним; дарувати іншим багатство внутрішнього світу. Вона  дає нам змогу  не можливе робити можливим,  кожному з нас  створити свою Країну Див  або  створити книгу, що даруватиме людям свято.

Домашнє завдання. Скласти розповідь про улюбленого персонажа, намалювати його портрет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3

Тема.  « …все довкола стало оживати й повнитися чудернацькими істотами з

            Алісиного сну…»

Мета: допомогти учням розкрити  особливий світ персонажів повісті – казки «Аліса

            в Країні Див»; відчути ставлення автора до персонажів;

            розвивати вміння та навички  усно переказувати; переказувати від імені 

            одного з персонажів; висловлювати  власні міркування; компаративного

            аналізу; порівняльної  характеристики;  творчі здібності; 

            виховувати  людяність, щирість, доброту.

Обладнання: вікторина «Впізнай героя», ілюстрації учнів,

                        лото «Мешканці Країни Див»

Тип уроку: урок формування вмінь на навичок.

Хід уроку

                                                                                      Не розумію, як можна не любити

                                                                   дітей: вони становлять три чверті мого життя.

                                                                                                                      Льюїс Керролл

Мотивація навчальної діяльності.

 -  Наше життя таке, яким ми його собі творимо. Якщо ми його хочемо наповнити любов'ю; зробити яскравим , добрим, неповторним, то самі маємо стати такими. Що для цього потрібно зробити? Сьогодні над цим і поміркуємо на уроці.

Повідомлення теми, мети уроку.

Визначення  учнями завдань уроку та завдань саморозвитку.

Вчитель.

• Без якого персонажа твору не відбулася б подорож Аліси? (Білого Кролика)
• Що так вразило Алісу у Кролику? ( У нього був годинник)

 - Кого ще зустріла Аліса під час подорожі?  Гра у лото «Мешканці Країни Див»

Робота в парах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповісти про  улюбленого персонажа від імені іншого персонажа.

Історії утворення назв деяких персонажів.

 

*3а часів Керрола часто казали: "посміхається, як чеширський кіт". Походження цієї приказки невідоме. Існують, проте, дві версії її походження. Згідно з першою, у графстві Чешир (де, до речі, народився Керрол) якийсь невідомий маляр малював над дверима таверн левів, які посміхалися. Згідно з другою, чеширським сирам колись надавали форму усміхнених котів.

*В Англії широко популярні приказки "mad as a hatter", "mad as a March hare ("божевільний, як капелюшник", "казиться, як березневий заєць ). Саме ці приказки й "породили" Керролових персонажів. Капелюшники й справді часто божеволіли: отруєння ртуттю, яку вони використовували, обробляючи фетр, часто спричинювало галюцинації.

 

*Англійська "сонна миша" - гризун, що живе на дереві; нагадує він радше маленьку білку, аніж мишу Назва dormause походить від латинського дієслова dormire(спати) і пояснюється тим, що ці тваринки - нічні, тож сплять удень; взимку вони теж впадають у сплячку.

Виставка ілюстрацій учнів. Портрети улюблених персонажів.

 

Вчитель.  Ви вперше зустріли таких персонажів? Порівняйте із персонажами інших творів. ( Чеширський  Кіт  і Кіт у чоботях; Королева та Королева із драматичної  казки «Дванадцять місяців»).

Рефлексія

Творча робота.

1. Скласти усну розповідь «Моя перша зустріч із …» (Зустріч  із персонажем повісті – казки)

2. Скласти життєву історію персонажа.

Літературна вікторина «Впізнай персонаж».

Варіант 1

1. « Усі вони, як і садівники, були плоскогруді й прямокутні, з руками й ногами по краєчках». (Вояки із піками)

2. «Відчинив йому … - кругловидий, з лупатими очима, схожий на жабу,…мав дрібно закручене й напудрене волосся».( Лакей-Жабун)

3. « Ніс у нього був, без сумніву, аж надміру кирпатий, більше схожий на рильце, ніж на справжнього носа, та й очі зробилися підозріло маленькі як на дитину». (Порося).

4. «…вишукано вбраний, з парою білих лайкових рукавичок в одній руці і віялом - у другій. (Білий Кролик)

5. «…очка блискучі, шерсточка довга-предовга, руда й кучерява! Він уміє всілякі штучки: приносить, що кинуть, служить на задніх лапках - всього й не пригадаєш!» (Тер'єр)

6. «...обличчя в неї було бліде ("від гніву!" - вирішила Аліса), а голос - тихий і тремкий». (Миша)

7. « Аліса зиркнула поверх гриба і зненацька зустрілася очима з велетенською блакитною... Згорнувши руки на грудях, вона сиділа на шапинці й статечно курила довгу кальянову люльку, не звертаючи жодної уваги на те, що діється довкола».. (Гусінь)

8. «Згори великими круглими очима на неї зирило велетенське …, несміливо простягаючи до неї лапу. Проте сама аж стерпла від думки, що це … може бути голодним, і тоді йому нічого не варто буде схрумати її разом з усіма її лестощами».(Щеня)

9. "На вигляд наче добродушний, - подумала Аліса, - але які в нього пазурі та зуби!.. Варто з ним триматися шанобливо". (Чеширський Кіт)

10. « Між ними спав як убитий…, правлячи їм за подушку. Заєць із Капелюшником спиралися на нього ліктями і перемовлялись через його голову». (Сонько-Гризун)

11. «…вона так страшенно..., так страшенно вправно грає, що не треба великого розуму, аби вгадати, хто переможе». (Королева)

12.  « …скидалася на справжню почвару, а по-друге - її підборіддя було на диво гостре. Та що вдієш? - вона хотіла бути чемною, тож терпіла, як могла». (Герцогиня)

Варіант  2

1. «…сумний та невеселий сидів на прискалку. Підійшовши ближче, Аліса почула його зітхання - такі тужні, наче в нього розривалося серце; Аліса ледь не заплакала з жалю». (Казна-Що-Не-Черепаха)

2. «… Аліса геть забувши, як вона виросла за останні кілька хвилин, підхопилася так рвучко, що подолом спідниці змела з лави всіх…просто на голови публіці. Бідолахи заборсалися на підлозі, наче золоті рибки з акваріума, якого вона перекинула ненароком на минулому тижні». (Присяжні)

3. «Тільки-но присяжні трохи очуняли й повіднаходили свої таблички та пера, вони заходилися  завзято писати історію цього нещасливого випадку - всі, окрім…, який, видно, був надто ошелешений, аби щось робити. Він тільки сидів, роззявивши рота і вп'явши очі у стелю». (Ящір Крутихвіст)

4. «…тендітні руки малої знов обплели її коліна, а ясні, жваві оченята заглядали їй у вічі... Вона чула всі відтінки її голосу, бачила, як… звично стріпує головою, відкидаючи непокірні пасма волосся, що вічно спадали їй на очі». (Аліса)

5. «Він з явився, тримаючи в одній руці чашку чаю, а в другій - шматок хліба з маслом».(Капелюшник)

6. «В руці вона тримала коробочку з перцем. Ще до її появи в залі Аліса здогадалася, хто зараз увійде: всі, хто сидів біля дверей, почали дружно чхати».

(Кухарка Герцогині)

7. «Згори великими круглими очима на неї зирило велетенське …, несміливо простягаючи до неї лапу. Проте сама аж стерпла від думки, що це … може бути голодним, і тоді йому нічого не варто буде схрумати її разом з усіма її лестощами».(Щеня)

8. "На вигляд наче добродушний, - подумала Аліса, - але які в нього пазурі та зуби!.. Варто з ним триматися шанобливо". (Чеширський Кіт)

9. « Між ними спав як убитий…, правлячи їм за подушку. Заєць із Капелюшником спиралися на нього ліктями і перемовлялись через його голову». (Сонько-Гризун)

10. « Усі вони, як і садівники, були плоскогруді й прямокутні, з руками й ногами по краєчках». (Вояки із піками)

11. «Відчинив йому … - кругловидий, з лупатими очима, схожий на жабу,…мав дрібно закручене й напудрене волосся».( Лакей-Жабун)

12.  « Ніс у нього був, без сумніву, аж надміру кирпатий, більше схожий на рильце, ніж на справжнього носа, та й очі зробилися підозріло маленькі як на дитину». (Порося).

Проблемне запитання. «Чому звичайні персонажі казки – повісті «Аліса в Країні Див» стали для нас особливими і улюбленим?»

Робота над епіграфом.

 - Як у повісті – казка проявилася ця любов Керролла?

Підсумок

 - Не вперше у казках ми зустрічаємося із Мишкою, із Котом, Кроликом або Зайцем. Але саме завдяки уяві, фантазії Аліси  ці персонажі стали особливими. А ще вони стали для нас рідними і дорогими, бо до усіх них з особливою ніжністю ставиться сам автор. Мабуть, в цьому і є секрет популярності цих персонажів.

Домашнє завдання. Читати в особах епізод розповіді Казна-Що-Не-Черепахи.

 

 

Урок 4

 

Тема. «Гай-гай!.. Уяви джерело…»
Особливості художньої мови повісті – казки «Аліса в Країні Див».

           Фантастичні елементи у творі.

Мета: визначити особливості художньої мови  повісті – казки «Аліса в Країні                       

           Див» на підставі перекладу ; дати визначення поняття «фантастика»;

           визначити фантастичні елементи у творі;

           розвивати вміння та навички аналізувати художній твір; працювати з

           довідковою літературою; визначати жанрові ознаки твору; компаративного

           аналізу; творчі здібності;

           виховувати  в учнів прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: тести, ілюстрації учнів.

Тип уроку: урок – літературознавчий аналіз.

 

Хід уроку

 

 

Мотивація навчальної діяльності.

 -  Сила слова – безмежна.  За допомогою слів ми спілкуємося, висловлюємо свої  думки,  почуття, емоції.  Саме завдяки слову письменники створили для нас  чудові поезії, захоплюючі повісті та оповідання. Завдяки  книгам ми пізнаємо  такий складний та сповнений таємниць світ. Магія слова вершить дива, їй підкоряються вже тисячоліття не одне покоління людей. Повість – казка «Аліса в Країні Див» Льюїса Керролла має теж свою магію слова. Яка вона? У чому її таємниця?  Над цим ми сьогодні і будемо працювати. Але дізнаємося, чи були ви уважними читачами.

 Актуалізація знань.

Тести

Варіант 1

1. Зроду – віку  Аліса не бачила: 

а) кролика з книжкою;                                    б) кролика з будильником;

в) кролика з годинником;                            г) кролика у капелюсі.

2. На кілочках висіли:

а) стрічки;                          б) газети;

в) мапи та картини;           г) картини та кульки.

3. Аліса  з мисника прихопила баночку з наліпкою:

а) «Вишневе варення»;      б) «Малинове варення»;

в) « Абрикосове варення»;  г) «Помаранчеве варення».

4. Хто така Діна?     

а) Подруга Аліси;             б) сестра Аліси;

в) кішка Аліси;                  г) цуценя Аліси.

5. Коли Аліса задрімала, їй приснилось, що:

а) вона попідручки гуляє з кроликом:   

б) вона ходить униз  головою;        

в)  вона танцює з кроликом;

г) вона попідручки гуляє з кішкою

6. Під столом Аліса знайшла:

а) вазочку з пиріжками;                                  б) скриньку з печивом; 

в) коробочку  з льодяниками;                        г) скриньку з тістечком.

7. «Тепер ми надто далеко одне від одного, щоб я могла дбати про вас: мусите давати собі раду самі...». З такими словами Аліса звернулася  до:

а) своїх друзів;                                                б) своїх рук;

в) своїх  ніг;                                                   г) молодших брата та сестри.

8. На думку миші, найкраще висихають від:

а) сухих рушників;                         б) від суперечок;

в) сухого матеріалу;                      г) від швидкого бігу.

9. Чому Горлиця вирішила, що дівчата «гадюче поріддя»?

а) Дівчати нищили гнізда;       б) мали  довге волосся;

в) дівчата їдять яйці;                     г) дівчата люблять загоряти.        

10. Лакей – Карась приніс листа від :

а) Герцогині;               б) Маркізи;

в) Білого Кроля;                            г) Королеви. 

11. У Королеви, граючи у  крокет , котили:       

а) гарбузи;                                  б)  дині;

в) їжаки;                                     г)  кошенята.

12. . Про кого так подумала Аліса: «Вона мерщій вихопила його звідти й посадовила як слід. "А втім, це йому мало допоможе, - сказала вона подумки. - Вниз головою чи вгору - користь однакова»? 

а) Сонька – Гризуна;              б) Шаленого Зайця;

в) Крутихвоста;                         г) Капелюшника.

Варіант 2

1. Зменшуючись, Аліса почала переживати, що:

 а) не зможе повернутися додому;        

б) стане як макове зерня;               

в) зійде нанівець, як свічка;

г) вона стане схожою на мишеня,  і її з'їсть кішка.

2. Кому на кожне Різдво Аліса вирішила дарувати чобітки?

а) Кролику;                                                      б) своїм ногам;

г) цуценяті;                                                      г)Діані.

3. «КИЛИМОК-ПІД-КАМІНОМ».Чия це адреса?

а) Цуценяти;                                                       б) черевиків;

в) ніг;                                                                  г) столика.

4. Як Аліса вирішила переконатися в тому, що вона знає?

а) Почала згадувати дні народження своїх родичів;

б) згадала адреси своїх однокласників;

в) повторила  абетку;                

г) розказала таблицю множення.

5. На кого Аліса подумала, що то морж або гіпопотам?

а) Кота;                                                         б) кролика;                 

в) ведмедя;                                                    г) мишу.

6. Аліса виросла так, що руку виставила у вікно, а ногу:  

 а) у двері;                                              б)  на балкон;

в) просунула пі ліжком;                        г) у комин.

7. Коли Аліса придивилася до немовляти, то виявила, що  то насправді: 

а) цуценя;                                                  б) мишеня;

в) мавпеня;                                                г)  порося.

8. Годинник Капелюшника, на думку Аліси, був кумедний   тому, що:

а) показував роки;                                        б) показував картинки;

в) показував дні;                                       г) показував місяці. 

9. Що на думку Герцогині,   є у всьому , треба тільки вміти  знайти?

а) Зерно;                            б) серце;  

в) совість;                         г) мораль.                       

10. Капелюшник, Шалений Заєць, Сонько – Гризун почали пити чай:

 а) у травні;                                       б) у червні;             

в) у лютому;                                    г) у березні.

11. У чому звинуватили Чирвового Валета?

а) Він у Кролика украв пиріжки і рулет;        

б) він у Королеви украв пиріжки і рулет;

в) украв у Чирвової Дами пиріжки і рулет;    

г) у Короля украв пиріжки і рулет

12. Аліса відбивалася від карт, а насправді:

а) вона змахувала лис точки;

б) сестра змахувала сухі листочки;

в) вона скинула газету з обличчя;

г) сестра рукою  провела по обличчю.

Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель. До якого літературного жанру ви б віднесли твір «Аліса в Країні Див? Думку обґрунтуйте.

Визначення ознак казки та ознак повісті.

Ознаки казки.

Герої: Король, Королева; Кіт, Заєць, Миша, Кролик.

Доручення: наздогнати Білого Кролика, дізнатися, куди він поспішає.

Чарівні предмети: золотий ключик, який відкриває таємні двері;

чарівний напій, чарівне тістечко, від якого змінюється ріст Аліси;

чарівні предмети, від яких змінюється ріст Аліси (віяло Білого Кролика).

Місце дії: дно глибоченного колодязя; чарівний сад.

Ознаки повісті.

1. Розповідний художній твір.
2. Твір за обсягом більший за оповідання, але менший, ніж роман.
3. Змальовано життя ряду персонажів: Аліса, Білий Кролик, Капелюшник, Шалений Заєць, Миша та ін..

4. На відміну від роману, відсутня детальна характеристика персонажів

Вчитель. Порівняти казку «Аліса в Країні Див» з іншими казками. (Казка «Пані Метелиця»).

Так, у цих казках є  спільне, але є і відмінне, тому що у творі «Аліса в Країні Див» є елементи фантастики.

Теорія літератури. Фантастика ( від гр. phantastika – мистецтво уявляти) – неіснуюче у дійсності, створене фантазією, уявою.

Робота в парах. Навести приклади елементів фантастики у повісті – казці «Аліса в Країні Див».

Аліса пірнула у  кролячу нору, яка перетворилася у глибоченний колодязь.

Країна, у  якій живуть карти.

Незвичайний крокет у Королеви: «Аліса подумала, що зроду-віку ще не бачила такого дивного крокетного майданчика - він був увесь у горбиках та рівчаках; замість куль тут котили живих їжаків; за молотки правили живі фламінго, а вояки, постававши навкарачки, вдавали ворітця».

 

Чеширський Кіт: посміхається,  раптово з'являється і зникає у повітрі.

Садиба Шаленого Зайця, у якої димар у вигляді заячих вух; дах, вкритий хутром.

 

Читання епізоду за ролями.

Нарешті Казна-Що-Не-Черепаха трохи заспокоївся і, все ще подеколи схлипуючи, заговорив:

- Коли ми були маленькі, ми ходили в море до школи. Учила нас стара Черепаха: ми звали її Черешапкою...

- Чому Черешапка, коли вона - Черепаха? - спитала Аліса.

- Як то чому? Бо вона завжди ходила у шапці, - розсердився Казна-Що-Не-Черепаха. - Яка ж бо ти нетямуща!

- Посоромилась би ставити такі дитячі запитання, - докинув Грифон.

Вони обоє замовкли і довго дивилися на бідну Алісу, що ладна була крізь землю провалитися.

Нарешті озвався Грифон:

- Ворушися, старий! Бо так і до вечора не розкажеш.

І Казна-Що-Не-Черепаха продовжив оповідь.

- Отож вір - не вір, але ми ходили до морської школи...

- Я не казала, що не вірю, - уточнила Аліса.

- Казала! - заперечив Казна-Що-Не-Черепаха.

- Прикуси язика! - докинув Грифон, хоч Аліса не встигла й озватися. [92]

- Ми здобули блискучу освіту, - провадив Казна-Що-Не-Черепаха, - бо ходили до школи щодня. .

- Чим тут хвалитися, - сказала Аліса. - я теж ходила до школи щодня.

- До якої? З додатковими предметами? - занепокоївся Казна-Що-Не-Черепаха.

- Авжеж, - відповіла Аліса, - ми вивчали французьку та музику.

- А прання?

- Яке ще прання? - обурилася Аліса.

Казна-Що-Не-Черепасі явно відлягло від серця.

- Виходить, освіта у вас була не найкраща, - сказав він. - А в нас у школі до рахунку завжди приписували: "Доплата: французька, музика і прання"*.

- Сумніваюся, щоб на дні моря була потреба в такому предметі, - зауважила Аліса.

- Мої статки не дозволяли мені його вивчати, - зітхнув Казна-Що-Не-Черепаха. - Я опанував тільки звичайний курс.

- І яких же предметів вас навчали? - поцікавилася Аліса.

- Спершу, як і належить, вчили чесати і пищати, - відповів Казна-Що-Не-Черепаха. - Далі йшли чотири дії матимачухи: добивання, відбивання, вноження і обділення.

- Вперше чую про вноження, - ризикнула вставити слово Аліса. - Що воно таке?

Грифон здивовано скинув до неба лапи.

*Ця фраза нерідко стояла на шкільних рахунках, що їх присилали за часів Керрола батькам учнів. Вона означала, що за уроки французької та музики, як і за прання білизни в школі, потребувалася додаткова плата. [93]

- Ніколи не чула про вноження! - вигукнув він. - А про вручення ти, сподіваюся, чула?

- Чула - розгублено відповіла Аліса.

- Ну тоді, - не вгавав Грифон, - якщо ти не знаєш, що таке вноження, то ти просто дурка, та й годі!

Заглиблюватися далі в це питання Алісі не стало духу, тож вона обернулася до Казна-Що-Не-Черепахи:

- А чого вас навчали ще?

- Усяких премудрощів, - відповів той і почав перелічувати, загинаючи ласти: - Премудрощів стародавнього і сучасного Аморезнавства, Гастрономії, Дригонометрії... Дригонометром у нас був старий морський вугор, він з'являвся раз на тиждень. А на уроці Хвісткультури він навіть учив нас художнього хвостоспіралювання.

- І як воно виглядало? - поцікавилася Аліса.

- На жаль, не можу показати сам, - розвів ластами Казна-Що-Не-Черепаха. - Надто я відтоді зашкаруб. А Грифон узагалі цього не вчився.

- Я не мав часу, - зізнався Грифон. - Зате я брав мороки у старого краба. То був класичний мучитель. О, ті класики!..

- На жаль, я не ходив до нього на уроки, - зітхнув Казна-Що-Не-Черепаха. - Казали, він дуже добре знався на забиванні баків?

- Достеменно так... о, так!.. Його мороки забивали памороки! Незрівнянний мучитель! - і собі зітхнув Грифон.

І обоє, затуливши обличчя, схилили голови.

- А скільки годин на день тривала ваша наука? - поквапилася Аліса змінити тему.

- Десять уроків першого дня, дев'ять - другого, і так далі, - пояснив Казна-Що-Не-Черепаха.

- Ну й чудернацький розклад! - вигукнула Аліса.

- Того воно й неука, - зауважив Грифон, - що день у день коротшає.

Ця думка була настільки нова й несподівана, що Аліса мусила подумати трішечки довше^

- Виходить, одинадцятий день був вихідний? - нарешті спитала вона.

- Звичайно, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха.

- А що ви робили дванадцятого дня? - не вгавала Аліса.

- Досить про мороки! - рішуче урвав Грифон.

 

• Чи сподобалася вам  морська школа?
•  Що у вас викликало сміх? Чому?
• Як утворилися нові слова?

Особливості мови.

Каламбури.

Теорія літератури. Каламбур – гра слів, побудована на зіткненні звичайного звучання з незвичним і неочікуваним.

1. «Миші так глибоко, боюся, не водяться, але кроти - близькі мишачі родичі, тут, мабуть, є. От лише... чи їдять коти кротів?

Тут Алісу почав змагати сон, і вона вже бубоніла собі під ніс, немов крізь дрімоту:

"Чи їдять коти кротів?.. Чи їдять коти кротів?.."

Часом виходило щось таке: "Чи їдять кроти котів?..", бо коли не знаєш відповіді на питання, то байдуже, з якого боку його ставити».

 2. «Можливо, тепер, у травні, він буде не такий шалено лютий, як, скажімо, у лютому...»

3. «Ну так от, - повів далі Капелюшник, - доспівую я перший куплет, коли це Королева як підскочить та як зарепетує: «Це марнування Часу! Він убиває Час! Відтяти йому голову!»

- Яке дикунство! - вигукнула Аліса.

- І відтоді, - тоскно додав Капелюшник, - Час для мене пальцем об палець не хоче вдарити! Відтоді у нас завжди шоста година».

 «-Як ти сказала? - спитав Кіт. - У порося чи в карася?»

3. «Котів без усмішки я, звичайно, зустрічала, але усмішку без кота!.. Це найбільша дивовижа в моєму житті!»

4. «Твоя правда, - сказала Герцогиня, - фламінго кусючий, як гірчиця. Звідси мораль: це птиці одного польоту.

- Гірчиця - не птиця, - зауважила Аліса».

«Можливо, саме від лютого перцю люди стають такі сердиті, - провадила вона, щаслива, що відкрила нове правило. - Від гірчиці - гіркне на душі, від кориці - починаєш усім коритися, від звіробою - визвірюються, а... а зате від карамелі чи інших цукерок діти стають солодкі-пресолодкі! Шкода, що люди цього не знають, - інакше були б не такі скупі на цукерки...»

 «Іншої ради нема, - сказав Кіт. - У нас у всіх не всі вдома. У мене не всі вдома. У тебе не всі вдома».

- Хто сказав, що у мене не всі вдома? - запитала Аліса.

- Якщо у тебе всі вдома, - сказав Кіт, - то чого ти тут?!»

 2. Творення нових слів: вояковорітця, птахозвірі, чаєпивці.

  3. Коментарі до думок Аліси.

«Аліса побачила кролика, який бубонить собі, щось  під ніс. (Згадуючи про це опісля, вона подумала, що мала б таки здивуватися, але тієї миті все видавалося цілком звичайним.)».

«(Аліса уявлення не мала, що таке "широта" й "довгота", але ці поважно-вчені слова неабияк тішили її вухо.)»

4. Дитяче трактування відомих висловів.

«Тут одна з морських свинок зааплодувала, і її негайно придушили судові виконавці.

(Оскільки слово це непросте, я поясню його описово: виконавці взяли великого полотняного мішка, запхали в нього свинку сторч головою і сіли зверху.)

"Тепер знатиму, як це виглядає, - подумала Аліса. - Бо в газетах не раз пишуть про судові засідання: «Окремі спроби зірвати оплески були негайно придушені судовими виконавцями", - але досі я не розуміла, в чому тут суть».

5. Англійські прислів'я та приказки.

Котові й король не указ.  *Стара англійська приказка, яка означає, що є речі, які люди нижчого стану можуть дозволити собі робити в присутності своїх зверхників.

6. Беззмістовні загадки. «Чим крук схожий на капшук?»

Пародії. Бурчи, кричи на немовля,
Лупи його, як чхає,
Що те чхання нам дошкуля,
 

(Оригіналом для цієї пародії послужив вірш невідомого автора, основна думка якого криється в словах: "Плекай малесеньке дитя з любов'ю і терпінням").

 Творча робота.

На основі гри зі словами скласти свою розповідь.

Підсумок.

• Отже, не тільки  неординарними персонажами, але й своєрідною мовою , сповненою каламбурів, приваблює повість – казка Льюїса Керролла читачів та перекладачів.  Ви переконалися, що книгу надзвичайно важко перекласти, щоб зберегти особливості мови, але саме перекладачам ми завдячуємо тим, що читаємо цю надзвичайну книгу, знову і знову  мандруємо разом із Алісою в Країну Див.

  Домашнє завдання. Інсценізувати один з епізодів повісті – казки «Аліса в Країні Див»; завдання на вибір: намалювати ескізи декорацій для п'єси за книгою «Аліса в Країні Див» або розробити ескізи костюмів персонажів твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 5

 

Тема. Втілення сюжету  повісті – казки Л. Керролла «Аліса в Країні Див» у

            різних  видах мистецтв.

Мета: інсценізувати улюблені епізоди повісті – казки «Аліса в Країні Див»;

            ознайомити учнів  з художніми фільмами, мультиплікація ми, створе-  

            ними за сюжетом повісті; розповісти про продовження повісті – казки;

            ознайомити із перекладами та виданнями книг Л. Керрола;

            розвивати вміння та навички інсценізації твору; компаративного

            аналізу, творчі здібності; вміння висловлювати власні враження;

            виховувати  в учнів прагнення розширювати свій кругозір.

Обладнання: кадри з фільму, з мультфільму, декорації до п'єси «Аліса в Країні Див»,          ескізи костюмів  персонажів твору, інформаційна картка.

Тип уроку:  урок – театралізація.

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності.

 - Література тісно пов'язана  з іншими видами мистецтва: кіно, театром, живописом.

 Улюбленим персонажам ставлять пам 'ятники, вони оживають  на екрані,  на сцені.

Читаючи книгу, ми  проживаємо з героями їхнє життя, уявляємо себе у тій чи іншій ролі. Чи просто дається таке перевтілення? Сьогодні на уроці ви спробуєте себе у ролі акторів.                        

Повідомлення теми, мети уроку.

Визначення учнями завдань уроку та завдань саморозвитку..

Інсценізація улюблених епізодів повісті – казки «Аліса в Країні Див».

Захист розробки декорацій,  ескізів костюмів  персонажів твору.

Перегляд епізодів з фільму, епізодів з мутфільму «Аліса в Країні Див».

Бесіда

• Який фільм був схожий більше до казки?
• У якому фільмі було більше фантастичного?
• Який фільм, на вашу думку, краще передав задум автора?
• Який фільм більше сподобався вам?
• Як ви оцінюєте свою акторську гру у порівнянні з грою акторів?

Робота з інформаційною карткою «Видання та переклади книги Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка «Художні та мультиплікаційні фільми за повістю – казкою «Аліса в Країні Див»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Читання вчителем уривку  із втору Керролла «Аліса в Задзеркаллі».

Спершу, звичайно, належало оглянути місцевість, де вона мала ходити.

- Зовсім, як на уроці географії, - подумала Аліса, спинаючись навшпиньки, щоб побачити якнайдалі. - Головні ріки? Нема жодної. Видатні гори? Хіба ця, що я на ній стою, але навряд чи вона має назву. Головні міста... Ой, а що то за створіння ген-ген аж отам збирають мед? Ба ні, то не бджоли - хіба їх побачиш з такої далечі?..

Якусь часину Аліса стояла мовчки, пильнуючи за одним із тих створінь, що метушилися поміж квітів, запускаючи в них свій хоботок.

"Достоту, як бджола", - подумала Аліса.

Але те створіння аж ніяк не могло бути звичайною бджолою; і це й справді була не бджола, а слон, як вона невдовзі збагнула. Від такого відкриття Алісі аж дух перехопило.

- Яи ж велетенські там мусять рости квіти' - подумала Аліса. - Такі собі безверхі будинки на палях замість стеблин!.. А скільки ж то меду можна з них набрати!.. Мабуть, я збіжу донизу...

- Ні, ще не тепер, - сказала вона, стримавши негайне бажання бігти. - Перш ніж туди йти, треба запастися гарненькою замашною гілкою - відмахуватись від слонів... Ото буде потіха, коли мене запитають удома, як мандрівка, а я відповім: «О, мандрівка була хоч куди, тільки - [35] тут вона за своїм звичаєм ледь скинула головою, - тільки... стояла страшенна спека, і не було спасу від слонів!»

- Спущусь-но я з іншого боку, - сказала вона трохи перегодом. - А до слонів завітаю пізніше. Тим більше, що мені так і кортить потрапити на Третю клітинку!

Бесіда

• Про яку саме пригоду  Аліси я вам зачитала?
• Чи сподобалася вона вам?
• Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» була настільки популярною, що автор створив її продовження «Аліса в Задзеркаллі». Саме із цієї книги ви почули уривок.

Підсумок.

 - Уява маленької дівчинки Аліси вражає і сьогодні.  Художні та  мультиплікаційні фільми, вистави створили і продовжують створювати за сюжетом повісті – казки «Аліса в Країні Див». І секрет популярності простий: світ Аліси близький і зрозумілий кожному.  Хто почав мандри разом із дівчинкою, не зможе вже зупинитися; щоб не пройти цей шлях до кінця. Хто розпочав читати книгу Льюїса Керролла, той обов'язково її прочитає.

Домашнє завдання. Читати та переказувати статтю « Марина Іванівна Цвєтаєва».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 1

 Тема. «Я пишу тільки про те, що захоплює  дух або смішить. Діти знають,

            що я  на їх стороні». (Роальд Дал)

Мета: розповісти учням про сучасних популярних письменників

            для дітей, зокрема познайомити із творчістю англійського

            письменника  Роальда Дала, зацікавити його романом «Чарлі

            і шоколадна фабрика»;

            розвивати вміння та навички вдумливо, виразно читати;

            читати в особах, висловлювати власні судження, творчі

            здібності, уяву, фантазію;

            виховувати уміння орієнтуватися у світі художньої літератури;

            формувати читацький досвіду та якості творчого читача.

Обладнання: портерти сучасних дитячих письменників, ілюстрації до їхніх книг,

                       книги письменників, квитки для подорожі, чарівна паличка,

                       географічна карта, вислови ро книгу, кросворд, лото «Сучасна

                       література для дітей».                                                   

Тип уроку: урок – подорож.

Хід уроку

 

 

Мотивація навчальної діяльності.

 

 - Дуже часто можна почути, що діти не читають, що їм більше подобається дивитися телевізор або грати у комп'ютерні ігри. Якщо запитати, чому не читають, то відповідь майже завжди одна: « А що читати? Нічого цікавого немає?!».  І дуже помиляються, бо сучасна література для дітей феєрична. І як все геніальне просте, її треба лише пізнати і прочитати.

Мобілізуючий етап.

 - У кожного з вас  на парті є книга,  портрети письменників, ілюстрації до їх книг. Вам треба допомогти однокласнику,  товаришеві, комусь із родини  обрати книгу, порадити яку придбати  для подарунка.

 - Чому вам було непросто виконати це завдання? ( Невідомі автори;  не                читали цих книг)

Визначення учнями завдань уроку та завдань саморозвитку.

Уявна мандрівка.

Отже, завдання ви визначили. Але для того щоб подорожувати необхідні квитки. Так як наша подорож чарівна, то і квитки  зможе отримати той, хто складе мозаїку.

(У кожного учня є вислів про книгу, який треба скласти)

Вислови про книги.

 

Вчитель. У всіх вас є квитки і ми вирушаємо у  подорож. Ось  чарівна паличка. Хто відгадає, яка країна зображена на карті, той і перенесе нас  за допомогою палички  у цю країну.

Учень, який  назвав  країну, бере паличку і промовляє слова: «Раз, два, три! Чарівна  паличко, веди!»

 Вчитель. Австрія. Завітаємо у Вену. Тут народилася  письменниця Крістіне Нестлінгер. Свої першві книги Крістіне спочатку намалювала, а потім написала історію про дівчинку із червоним волоссям Фредеріку.

    Крістіне Нестлінгер автор книг: «Конрад або Дитина з бляшанки»; «Лолліпоп»; « Собаче життя».

Німеччина.

 У невеличкому містечку Гарміш – Партенкірхен 12 листопада 1929 року народився Міхаель Андреас Гельмут Енде – німецький письменник, автор дитячих книг: «Нескінченна історія»; «Момо»; «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

Фінляндія.  Саме у Фінляндії народилася самобутня письменниця Туве Маріка Янссон.

Ще у дитинстві письменниця придумала  дивовижнижного бегемотика – Мумі – троля. Туве Маріка Янсон автор книг «Мумі-троль і комета», «Мемуари тата Муміна», «Чарівна зима», «Дитина-невидимка», «А що буде потім?», «Хто розважить малятко?».

Велика Британія – це країна, яка дала світові багатьох видатних письменників. Завітаємо у столицю країни – Лондон. Тут 18 січня 1882 р. народився Алан Александр Мілн. Можливо, ви знаєте про цього письменника.  Які він написав книги?

Виставка книг Алана Мілна. Демонстрація кадрів з мутфільма про Вінні  - Пуха. - творець надзвичайно популярного та улюбленого Вінні – Пуха. А все починалося просто. Дружина купила синові люшевого ведмедика й почала синові на ніч розповідати історії про того ведмедика і про нього самого. Батько за дружиною записував. А потім, нічого не кажучи ані їй, ані синові, подав ті історії до друку. Перші — майже дослівно законспектовані за дружиною, а згодом почав і від себе вигадувати. Уже не тільки про хлопчика та ведмедика, а й про інші іграшки — про Віслюка, про Поросятко, про Кенгуру та про Тигра. Сова ж та Кролик були справжніми — вони мешкали біля мілнівського маєтку в Кочфордському окрузі на південному сході Англії.

       Ми продовжуємо подорожувати Великою Британією. (Демонстрація портрета письменниці, книг письменниці). Ви вже здогадалися, про кого ітиме мова, бо герої її книг живуть вже власним життям. Джоан Ролінґ  - одна з найпопулярніших сучасних письменниць, авторка творів про Гаррі Поттера.  Тепер вже неможливо уявити світ  без героїв її книг. Народилася  Джоан 31 липня 1965 року у містечку Єйті.

  А ще ми завітаємо до Уельсу.  Погляньте на кадри з фільму. Автор твору, за сюжетом якого знято цей фільм народився саме тут.

Як ви вже сказали, це фільм «Чарлі та шоколадна фабрика». А ось і портрет письменника, автора цього твору – Роальд Дал.

(Демонстрація портерта)

 Роальд Дал народився у Ландаффі, Кардіфф, (Уельс) 13 вересня 1916 року. Роальда назвали на честь Роальда Амундсена, дослідника Північного Полюса. Національного героя Норвегії. Норвезькою Роальд Дал спілкувався вдома, зі своїми батьками та сестрами. Роальда охрестили у Норвезькій Церкві міста Кардіфф, яку відвідували його батьки. Роальд навчався у декількох школах, а також у пансіоні для хлопчиків Святого Петра. Дал був дуже високим (його зріст був 1.98 м). Також він був чудовим спортсменом, навіть був капітаном шкільної команди. Грав у футбольній команді. Згодом він захопився фотографією. Через деякий час він почав працювати на шоколадній фабриці, що і послужило йому прототипом у написанні повісті «Чарлі і шоколадна фабрика»  Роальд Дал був не тілький фантазером та мрійником. Він здійснив подорож за Полярне коло.

    Роальд Дал  -  мужня людина: в роки Другої світової війни він був льотчиком – винищувачем.

     Під час одного з польотів над пустелею він мало не загинув, дивом врятувавшись. Згодом він напише повість про це, де розповість історію реальної катастрофи. Дал був врятований; його відвезли у лікарню в Александрії. Лікар сказав, що Роальд вже ніколи не зможе літати. Однак вже через 5 місяців, у лютому 1941 року, Дал продовжив польоти на фронті. Можливо, саме під час вильотів або навпаки у хвилини відпочинку Роальд  створював свої книги.  Відомо, що складені історії Роальд розповідав своїм дітям і не збирався їх друкувати.

   Саме сім'ї, яка вмовила Дала  надрукувати історію, ми завдячує народженню талановитого письменника. Він збагатив світову літератур такими творами, як:    «Матильда»;  «Джеймс і гігантський персик».Цікавою сторінкою в творчості письменника були кіносценарії. Два фільми про знаменитого агента 007 (You Only Live Twice і Chitty Chitty Bang Bang) були створені за активної участі Даля. Життя письменника досить тісно була пов'язана з кінематографом. Співпрацюючи з Уолтом Діснеєм на зорі свого творчого шляху, Роальд Дал створив «Гремлінів», які міцно прижилися на Олімпі казкових персонажів.  У 2003 році був складений  рейтинг «200 кращих книг за версією ВВС». У цей список увійшло 9 книг Роальда Дала. До речі, сюди ввійшли твори для дітей.  На його честь у Букінґамширському Музеї відкрито Дитячу Галерею Роальда Дала На честь річниці від його дня народження 13 вересня офіційно визнано Днем Роальда Дала.

Вчитель. Усі ці письменники надзвичайно  популярні. Їхні твори читає вввже не одне покоління. Герої їхнії творів стали для  декого  рідними, для декого друзями. Що магічного є у цих творах, у чому секрет їх поулярності?

Читання в особах уривку з книги «Чарлі і шоколадна фабрика».

Дідунь Джо був з усіх чотирьох найстарший. Мав дев'яносто шість з гаком, а це дуже похилий вік. Як і всі старезні люди, він був слабий та кволий і цілий день майже не розмовляв.

Зате вечорами, коли в кімнату заходив любий онук, дідунь якимось дивом ніби знову молодшав. Утома й кволість його покидали, він ставав веселий і енергійний, мов юнак.

- Ой, що то за людина, містер Віллі Вонка! - вигукнув дідунь Джо. - Чи знаєш ти, скажімо, що він сам винайшов понад двісті нових  сортів шоколадних цукерок, кожен вид з інакшою начинкою, кожен солодший і смачніший за вироби усіх інших кондитерських фабрик!

- Свята правда! - підтвердила бабуся Джозефіна. - А ще він розсилає їх у всі кінці світу! Це ж так, дідуню Джо?

- Так, дорогенька, так. І всім королям та президентам світу. Але він виробляє не тільки шоколадні цукерки. Де там! Він має про запас деякі просто фантастичні винаходи, цей містер Віллі Вонка! Чи знаєш ти, що він придумав, як виготовляти шоколадне морозиво, щоб воно годинами не тануло без холодильника? Влітку його можна цілий ранок протримати на сонці - і воно не потече!

- Та це ж неможливо! - витріщився на дідуня Чарлі.

- Авжеж, неможливо! - вигукнув дідунь Джо. - Це просто безглуздя! Але містер Віллі Вонка це зробив!

- Саме так! - погодилися всі інші, киваючи головами. - Містер Вонка це зробив.

- Окрім того, - вів далі дідунь Джо, говорячи тепер дуже повільно, щоб Чарлі не проґавив ані слова, - пан Віллі Вонка вміє виготовляти зефір, що має смак фіалок, і чудові карамельки, які, поки їх смокчеш, кожні десять секунд міняють колір, і малесенькі пір'їсті льодянички, які смачненько тануть, щойно торкнешся до них губами. Він може зробити жуйку, яка ніколи не втрачає смаку, і цукеркові кульки, які можна роздути до неймовірних розмірів, а тоді проштрикнути шпилькою і проковтнути. А ще він володіє таємним методом виготовлення гарненьких синичих яєчок у чорну цяточку. Коли покласти таке яєчко в рот, то воно поволі меншає, аж раптом щезає цілком, а на кінчику язика залишається крихітне й рожеве цукрове пташеня.

Дідунь Джо стих і поволі провів кінчиком язика по губах. - Ото тільки подумаєш про таке, і вже тече слина, - додав він.

- У мене теж, - зізнався малий Чарлі. - Але прошу вас, далі.

Батьки Чарлі, пан і пані Бакети, під час розмови тихенько зайшли до кімнати і стояли тепер, слухаючи, біля дверей.

- А розкажи Чарлі про божевільного індійського принца, - запропонувала бабуся Джозефіна. - Йому цікаво буде почути.

 - Який твір Роальда Дала ми будемо читати?

 - Який персонаж твору одночасно викликає і захоплення, і  подив? (Господар шоколадної фабрики Віллі Вонка)

 - Чи були ви на шоколадній фабриці? Чи хочете ви побувати на фабриці Вонка?

Рефлексія.

1. Розгадати кросворд.

1
			2
	3
					4
				5

 

1. Кого Аліса вперше побачила з годинником?  ( Казка «Аліса в країні чудес»?) (Кролик)
2. Ведмідь, який любив мед і вранці ходив у гості… (Вінні)
3. Хобіт Більбо… (Торбин)
4. Головний герой твору Джоан Ролінґ.
5. Герой, який жив на даху і вмів літати. (Карлсон)

2. Лото «Сучасна література»

Підсумок

 - Отже,   подорож наша була не тільки цікавою, а й корисною та повчальною.  Кожен із вас відкрив для себе світ сучасної літератури для дітей.  Про одних письменників ви вже знали, деякі твори ви читали, а про деякі почули вперше. Подорож ми нашу продовжимо, і ви зможете ще більше дізнатися про творчість сучасних письменників, станете обізнаними  і зможете орієнтуватися у світі книг, порадити друзям і рідним, що читати.            

Домашнє завдання. Підготувати читання в особах визначених епізодів, намалювати фабрику Віллі Вонка

 

Урок 2

Тема. «Нарешті фабрику «Вонка» відкриють для кількох щасливців».  

Мета: разом з Чарлі відвідати шоколадну фабрику  містера Вонка,

           з'ясувати  причини випадків, що трапилися з дітьми на

           фабриці;

           розвивати вміння та навички вдумливо, виразно читати; читати в

           особах, давати аргументовані відповіді; культури діалогу, критичного

           мислення;

           виховувати ввічливість, здатність розпізнавати шкідливі звички,

           боротися з ними.

Обладнання: запитання, квитки для полорожі, ілюстрації учнів до твору,

Тип уроку: урок – подорож.

Хід уроку

Всім бажанням слід ставити

                                                                                                таке  питання: що буде зі мною,

                                                                                           якщо  здійсниться те,  що я бажаю,

і якщо не здійсниться? 
Епікур

 

Мотивація навчальної діяльності.

 - Інколи цікаві пригоди, незвичайні подорожі ( як ми собі думаємо) допомагають зрозуміти нам  серйозні речі. Саме під час подорожі ми краще пізнаємо не тільки інших, а й себе.   

Повідомлення теми, мети уроку.

 -  Вперше за багато років Віллі Вонка відкрив свою фабрику для відвідувачів. Чи будемо ми серед тих щасливців, які потраплять на фабрику? Це не просто фабрика, це надзвичайна фабрика. Чому? А ось ми дізнаємося? Налаштуйте  свою уяву, фантазію. Будьте дуже уважні і обережні, щоб з вами не сталося того, що  з деякими дітьми на фабриці.

Визначення учнями завдань уроку та завдань саморозвитку.

 Вчитель.

 - Як Чарлі   та інші діти потрапили на фабрику? (У батончиках  вони знайшли Золотий  квиток)

 - Для того, щоб потрапити на фабрику, нам треба теж мати квиток. Для цього треба правильно відповісти на запитання.

 Запитання.

1.У якій газеті було надруковано оголошення Вонка? («Вечірній вісник»)

2. Який батончик подарували Чарлі? («Високочудесний зефірмелад Вонки»)    

3. Де працював пан Бакет? (Фабрика зубної пасти)

4. Що знайшов Чарлі у канаві, повертаючись зі школи? (Однодоларову банкноту)

5.  Що запропонував височенний чоловік Чарлі за квиток? (П'ятдесят доларів та новий велосипед)

6. Скільки Віллі Вонка пообіцяв дати солодощів? (Цілу  колону величезних вантажівок)

7.  У який день і коли  можна було потрапити на фабрику  тим, хто знайшов Золотий квиток? ( Першого лютого, о десятій годині)

8. Кого можна було взяти дітям з собою на фабрику? ( Одного чи двох родичів)

9. Що тримав Віллі Вонка, коли вийшов зустрічати дітей? (Тростину з золотою бамбулькою)

10.  З скількох членів  складалася родина Бакетів? (Семеро)

11. Чого Чарлі хотів понад усе? ( Шоколаду)

12.Коли Чарлі дарували шоколад? ( На день народження)

13. Від кого Віллі Вонка отримав листа? (Від індійського принца)

14. Про що попросив принц у  Віллі Вонка? ( Побудувати шоколадний палац)

15. Про що Віллі Вонка попередив індійського принца? ( Палац довго не простоїть, його треба з'їсти)

16. Чому на деякий час фабрика Вонка перестала працювати? (  Віллі Вонка боявся шпигунів)

17. Скільки нових сортів шоколадних цукерок винайшов  містер Віллі Вонка? (Двісті)

18. Сільком дітям Віллі Вонка дозводив відвідати фабрику? (П'ятьом)

(Учні по черзі витягують картку із запитанням і відповідають. За правильну відповідь отримують Золотий квиток)

• Всі ви отримали квитки, то ж Віллі Вонка чекає на нас.

Уявна екскурсія фабрикою Віллі Вонка.

Віллі Вонка. Любі хлопчики та дівчатка, який я радий бачити вас! Я захоплений! Зачарований! Безмежно втішений, що ви прийшли! Як приємно! Заходьте! Заходьте! Правильно!

     Оце, любі дітки, головний коридор.  Зверніть увагу, що всі коридори ведуть униз! Зараз ми спустимося під землю! Усі найважливіші цехи моєї фабрики розташовані глибоко під землю, бо нагорі для них зовсім не було б місця! Ви побачите, які це велетенські цехи! Більші за футбольні поля! Жодна будівля в світі не змогла б їх умістити? А от унизу, під землею, місця повно. Жодних  обмежень - копай, скільки хочеш.

А ось і перший цех -  шоколадний. Дуже важливий цех! Це мозковий центр усієї фабрики, серце всього бізнесу! А який він гарний! Я вимагаю, щоб мої цехи були гарні! Терпіти не можу бридких фабрик! Ну, заходьте!

Дітки, подивіться на річку. Це все шоколад! Кожна краплинка цієї ріки - з гарячого рідкого шоколаду найвищої якості. Най-най-най-вищої якості. Цього шоколаду вистачить, щоб заповнити по краї всі ванни всієї країни! Та ще й усі плавальні басейни! Чи ж не дивовижно?  

 А волоспад! Погляньте, хіба він не величний? Цей водоспад надзвичайно важливий! Він змішує шоколад! Розбовтує його! Колотить і збиває! Робить його легким і пінистим! А як вам мої дерева? - вигукнув він, вказуючи тростиною. - А мої гарненькі кущики? Правда, гарні? Я ж вам казав, що ненавиджу потворність! І зрозуміло, щовсе це їстівне! Усе з чогось інакшого й смачного! А як вам мої луки? Подобається травичка й жовтець? Травичку, на якій ви стоїте, любі малята, зроблено з нового сорту м'якої м'ятної цукрової вати, яку я недавно винайшов! Я назвав її цукряткою! Скуштуйте стеблинку! Будь ласка! Це так смачно!

  Вчитель. Містере Віллі Вонка, учні так мріяли відвідати вашу фабрику, що намалювали картини. Вони так багато читали про незвичайну фабрику, фантазували, як вона виглядає. Запрошуємо Вас у нашу галерею.

• Учні, сподобалася вам фабрика? Чи почували ви себе безпечно? Чому  з дітьми трапилися неприємності? Містеро Вонка, що про це Ви можете сказати?

 - Містер Вонка. Я пропоную нам усім продовжити екскурсію і пригадати ті події. Думаю, що це буде нам корисно усім.

 Читання в особах

1 епізод. Пригода з Авґустусом  Ґлупом.

Коли містер Вонка обернувся й побачив, що робить Авґустус Ґлуп, то закричав:

- Ой, не треба! Авґустусе, благаю! Не треба такого робити! Людська рука не повинна торкатися до мого шоколаду!

- Авґусь! - покликала пані Ґлуп. - Чи ти не чув, що тобі кажуть? Негайно відійди від річки!

- Це так чу-до-во! - простогнав Авґустус, не звертаючи уваги ні на матір, ні на містера Вон-ку. - От би ще ківшика, щоб добре було пити! [110]

- Авґустусе, - закричав містер Вонка, під^ стрибуючи й розмахуючи в повітрі тростиною, - негайно відійди. Ти забруднюєш шоколад!

- Авґусь! - закричала пані Ґлуп.

- Авґустусе! - закричав пан Ґлуп.

Але Авґустус ніби оглух і не чув нічого, крім поклику свого велетенського шлунка. Він про-стягся долі на весь зріст, витяг шию і по-собачому сьорбав з річки шоколад.

- Авґустусе! - волала пані Ґлуп. - У тебе ж нежить, ти заразиш мільйони людей по всій країні!

- Обережно, Авґустусе! - репетував пан Ґлуп. - Ти дуже низько нахилився!

Пан Ґлуп мав цілковиту рацію. Бо раптом пролунав пронизливий вереск, а тоді - шубовсть! - Авґустус Ґлуп упав у річку і миттю зник під коричневою поверхнею.

- Рятуйте його! - замахала парасолькою

поблідла пані Ґлуп. - Він утопиться! Він не вміє плавати! Рятуйте його! Рятуйте!

- Побійся Бога, жінко, - вигукнув пан Ґлуп, - я не стрибатиму! Це ж мій найкращий костюм!

На поверхню знову вигулькнуло коричневе від шоколаду обличчя Авґустуса Ґлупа.

- Рятуйте! Поможіть! Рятуйте! - залементував він. - Витягніть мене!

- Та не стій, мов пень! - крикнула пані Ґлуп на пана Ґлупа. - Роби щось!

- Та роблю! - огризнувся пан Ґлуп, скидаючи піджака й готуючись пірнати в шоколад.

Але поки він це робив, нещасного хлопчиська затягувало далі й далі - до отвору однієї з тих велетенських труб, що звисали в річку. Врешті він геть зник з очей, його протягло під поверхнею й потужно засмоктало в трубу.

• Чи здивовані ви з того, що трапилося з хлопцем? Чому?

                                          Пісня про Авґустуса Ґлупа

Авґустус Ґлуп! Авґустус Ґлуп! Скупий тюфтелька-товстопуп! І день, і ніч свинюка ця жере і хлебче без кінця.

Як довго буде це тривати? Вже годі! Треба припиняти, бо це вгодоване нещастя не принесе нікому щастя.

Тому, у випадках подібних,

малих паскудників негідних

ми часом трішки підправляєм,

або й цілком переробляєм.

Це ж міг би бути з нього м'ячик,

чи іграшковий кінь, чи квачик,

або, скажімо, лялька гарна.

Та з цим хлопчиськом - справа марна,

бо він - мерзенний, а тому

знайшли ми кращий шлях йому.

«Пора! - гукнули ми в юрбу, -

щоб вилетів він у трубу!

Б'ють барабани. Дзвонить дзвін,

і вже невдовзі має він

у тім цеху, де зник, до речі,

побачити кумедні речі.

Лиш не журіться, дітки, знов,

Авґустус Ґлуп - живий-здоров,

хоч, звісно, змиримося з тим,

що певні зміни будуть з ним,

бо прогресує організм, як попаде в той механізм...

Поволі шестерні кружляють, зубці скрегочуть і щипають, ножі - січуть, а ми туди вкидаєм ягоди й меди, ще й дрібку спецій, після чого кип'ятимо хлопчину того з хвилинку, доки вся гидота назавжди щезне з його рота.

І ось - готово! Час настав! Але й чудовий хлопчик став! Недавно всі ним гордували, кляли, цурались і плювали, і раптом йолоп цей поганий став нам солодкий і жаданий! Бо хто ж, у кого все в порядку, не любить ягідну помадку!..

2 епізод. Пригода з Віолетою Бореґард.

 Я хочу жуйку! - вперлася Віолета. - Які тут дурниці?

- Краще не треба, - лагідно порадив містер Вонка. - Розумієш, вона ще не зовсім готова. Ще треба дещо підправити...

- Ой, та ну його! - урвала Віолета і перш, ніж містер Вонка встиг її зупинити, простягла гладку руку, хапнула з шухлядки плиточк^ жуйки і кинула в рот. І відразу її потужні на# треновані щелепи почали клацати, мов обценьки. -

- Стій! - крикнув містер Вонка.

- Чудово! - вигукнула Віолета. - Томатний суп! Гарячий, густий і смачний! Я відчуваю, як я його ковтаю!

- Зупинися! - благав містер Вонка. - Жуйка ще не готова! Вона ще неправильна!

Жуй, дитинко, жуй! - заохотив пан Бореґард. - Не зупиняйся, маленька! Це видатний день для родини Бореґардів! Наша дівчинка перша в світі їсть обід з жувальної гумки!

Усі дивилися на Віолету Бореґард, яка жувала дивовижну жуйку. Малий Чарлі Бакет заворожено стежив, як її великі м'ясисті губи стискалися і розтискались. Дідунь Джо теж не зводив з дівчини очей. Містер Вонка заламував руки, примовляючи:

- Ні-ні-ні-ні-ні! її ще не можна їсти! Вона не готова! Не жуй!

- Чорничний пиріг з вершками! - повідомила Віолета. - Ось він! О, яка смакота! Як добре! Так... так ніби я насправді його ковтаю! Ніби я жую й ковтаю великими шматками найсмачніший в світі чорничний пиріг!

- О Господи, дитино! - заверещала раптом пані Бореґард, дивлячись на Віолету, - що з твоїм носом!

- Мамо, мовчи, дай дожувати! - озвалася Віолета.

- Синіє! - репетувала пані Бореґард. - Твій ніс стає чорно-синій, як чорниця!

- Мама каже правду! - заволав пан Бореґард. - Твій ніс став фіолетовий!

- Як це? - перепитала Віолета, не припиняючи жувати.

- І щоки! - лементувала пані Бореґард. - Щоки теж чорніють! І підборіддя! Усе обличчя стало чорно-синє!

- Негайно виплюнь жуйку! - наказав пан Бореґард.

- Пожалійте нас! Рятуйте! - кричала пані Бореґард. - Дівчинка все чорніє й синіє! Навіть волосся змінює колір! Віолето, ти стаєш фіолетова! Що з тобою діється?

- Я ж казав, що жуйка ще недороблена, -зітхнув містер Вонка, скрушно похитуючи го ловою.

 - Чи ця пригода випадкова?

 - Чому саме це трапилося з Віолетою? ( Вона постійно жувала жуйку)

 - Віолета була гостею Вонка. Чи винен він у тому, що трапилося з дівчинкою? (Ні, тому що він попередив Віолету про те, що це небезпечно. Вона була невихованою, звикла робити, що заманеться.)

  - Хто винен у тому, що трапилося з Віолетою?

 - Чи приходилося вам зустрічатися із такими дітьми?

 - Яку ваду засуджує автор у образі Віолети?

 - Порівняйте пісню умпа – лумпів зі своїми міркуваннями.

Пісня умпа – лумпів  про Віолету

  Усі ми, любі друзі, згодні, що гіршого нема сьогодні, ніж бачити дурну дивачку, яка весь час жує жувачку. (Таку ганебно звичку мати - вже краще в носі колупати). Ці жуйки горе вам несуть - пустопорожня їхня суть. В халепу влип, на нашу думку, той, хто жує жувальну гумку. Вам, може, оповісти знов про бідну панну Біґелов, яка цілісінькими днями жувала жуйку до безтями? Жувала в ванні і в аптеці, в метро, в таксі, на дискотеці, жувала в церкві і в кіно - такого світ не знав давно! Якщо було їй жуйки мало, вона лінолеум жувала. Жувала віники і гроші, і навіть вухо листоноші. Жувала туфлі і панчохи... В одного хлопця носа трохи не віджувала... Й ось халепа - у неї виросла щелепа, а з нею й зуби, що стирчали, неначе в два ряди кинджали! Роками так вона жувала щодня сто жуйок, і не знала, що прийде день, настане час, коли закінчиться все враз. Ось спатки панночка лягає журнальчик перед сном читає, і жуйка в роті люба-мила, й зубочки, як у крокодила. [153]Під північ жуйку відкладає і вже немовби засинає. Та що за диво! Панна спить, а щелепи її й на мить свого жування не спиняють, хоч жуйки в роті вже не мають. Жували так безперестанку аж до самісінького ранку. Було маркотно й підозріло як в темряві щось гуркотіло, коли її великий рот гримів, як тракторний завод! Усе гучніше: «трах-тарах». О, як спинити весь цей жах! Зубиська наче показились, на все на світі розізлились і панночці, що мирно спала, пів'язика відшматували. Тож панна Біґелов німа відтоді стала і сумна,

і далі все життя жила

в брудній лікарні край села.

Тому урятувати варт нам Віолету Бореґард, щоби вона так не страждала. Не пізно ще. Та часу мало. Повинна вижити вона, хоча й гарантії нема.

3 епізод. Пригода з Верукою Солт.

Усі дивилися, як маленька білочка постукала суглобом кігтика по шкаралупі горіха. Тоді схилила набік голівку, уважно прислухалася й щосили метнула горіх позад себе у велику діру в підлозі.

- Мам! - вигукнула раптом Верука Солт, - я хочу мати білочку! Дістань мені таку білочку!

- Ти ж розумна дитина, - відказала пані Солт. - Це білочки містера Вонки. [170]

- Ну, то й що! - закричала Верука. - Хочу білочку. Я тільки й маю вдома, що двох собак, чотирьох котів, шістьох кролів, двох папуг, трьох канарок, одного зеленого какаду, одну черепаху, акваріум з золотими рибками, клітку з білими мишками і старого дурного хом'яка! А я хочу білочку!

- Добре, моя мармулеточко, - заспокійливо сказала пані Солт. - Мама дістане тобі білочку за першої-ліпшої нагоди.

- Але я не хочу якусь стару білку! - верещала Верука. - Я хочу вчену, дресировану білочку!

І тут виступив наперед пан Солт, Веруччин батько.

- Так, Вонко, - солідно проказав він, витягаючи натоптаного грішми гаманця, - скільки хочете за свою скажену білку? Назвіть ціну.

- Вони не продаються, - відповів містер Вонка. - їй білка не дістанеться. [171]

- Як це не дістанеться! - зарепетувала Ве-рука. - Я зараз зайду й сама собі виберу білку!

- Не смій! - крикнув містер Вонка, та було пізно. Дівчисько рвучко відчинило двері й забігло в цех.

Щойно вона опинилася в залі, як усі сто білок перестали працювати, озирнулися і втупилися в неї чорними намистинками очей.

Верука теж завмерла, зирячи на них. Тоді її погляд зупинився на гарненькій білочці, що сиділа край стола зовсім близько до неї. Білочка тримала в лапках горіха.

- Чудово, - сказала Верука, - візьму тебе!

Дівчина простягла руку, щоб ухопити білочку... та поки вона це робила... у першу ж часточку секунди, коли її рука почала рух уперед, у кімнаті все раптом закружляло, ніби спалахнула руда блискавка, і всі-всі-всі білки, що сиділи за столом, стрибнули на Веруку, вчепившись їй у тіло.

Двадцять п'ять білок схопили дівчинку за праву руку й повисли на ній.

Ще двадцять п'ять білок схопили її за ліву руку й теж повисли.

Двадцять п'ять білок схопили її за праву ногу й притисли її до землі.

Двадцять чотири білки схопили її за ліву ногу.

Лишалася ще одна білка, як було видно - найголовніша. Вона видряпалася Веруці на спину й почала стук-стук-стукати бідолашне дівчисько по голові суглобами кігтика.

- Рятуйте її! - заверещала пані Солт. - Ве-руко! Назад! Що вони з нею роблять?

- Перевіряють, чи не зіпсута всередині, - пояснив містер Вонка. - Дивіться далі.

Верука люто боронилася, але білки міцно її тримали й не давали поворухнутися. Білка на плечах і далі стук-стук-стукала дівчину по голові. А тоді білки повалили Веруку додолу й кудись потягли.

- Ой лихо, вона таки зіпсутий горішок, - сказав містер Вонка. - Мабуть, її голова відлунювала порожнечею.

Верука борсалася й вищала, та дарма. Дужі маленькі лапки тримали її міцно, і вирватись вона не могла.

- Куди вони її тягнуть? - верескнула пані Солт.

- Туди, куди викидають зіпсуті горіхи, - пояснив містер Віллі Вонка. - До сміттєпроводу.

- Вони її збираються викинути в сміттєпровід! - зойкнув пан Солт, дивлячись через скляні двері на доньку.

- То врятуй її! - загорлала пані Солт.

- Пізно, - сказав містер Вонка. - Вона вже зникла!

І справді, вона зникла.

- А куди? - лементувала, сплескуючи руками, пані Солт. - Що роблять із зіпсутими горіхами? Куди веде сміттєпровід?

- Оцей сміттєпровід, - пояснив містер Вонка, - впадає прямісінько в головну каналізаційну трубу, в яку стікають нечистоти з усіх куточків фабрики: і зметена з підлоги пилюка, і картопляні лушпайки, і гнила капуста, і риб'ячі голови, і все таке.

 - Що стало причиною нещастя, яке трапилося з дівчинкою? (Дівчинка виросла вередливою, вона звикла отримувати все, чого забажає)

 - Чому у цьому випадку постраждала уся сім'я? (У тому, що трапилося з Верукою винні і її батьки. Вони виховали доньку так, що вона завжди отримувала все.)

Пісня про Веруку Солт

Верука Солт вередувала,

аж доки в сміттєпровід впала,

(Таку халепу, як оця,

довести треба до кінця,

тож ми не марнували слів

і здихались також батьків.)

Летить Верука по трубі!

А ми ж повинні, далебі,

зізнатись, що внизу вона

зустріне друзів, хоч сама

не рада буде тим друзякам -

бо не курорт там, а клоака.

Ось з оселедця голова

смердюча і напівгнила.

«Привіт! Як справи? Як живеш?

Як добре, що ти з нами теж!»

А трохи далі для душі

очікують товариші:

з ковбаски хвостик, згірклий смалець,

хлібини цвілої окраєць, [179]

погризений шматочок сала, креветка, що гниє помалу, стара сосиска, що смердить, аж носа вирвати кортить, гнила шкарпетка, здохла миша, те, що на сходах кіт залишив, і безліч іншої гидоти, нудоти, рвоти і бридоти. Такі-от у Веруки друзі... Дісталось панні по заслузі, бо що посіяв - те й пожнеш, і від розплати не втечеш. Та вам тепер, либонь, цікаво, чи хтось судити має право лише Веруку Солт одну, і всю розбещення вину приписувати тільки їй - зіпсутій, але ж не лихій? То хто ж її так зіпсував? Хто їй постійно потурав? [180]

Нікчему з неї хто зробив?

Хто грішний тут? Хто завинив?

На жаль, ця відповідь - сумна,

бо чітко вказує вона,

що лихо власними руками

тут сотворили ТАТО й МАМА!

Тому радіє цілий світ,

що й їх забрав сміттєпровід

(чи сміттєпровід? - Все одної) -

вони поринули на дно.

4 епізод. Пригода з Майком Тіві. 

Та Майк Тіві вже зірвався й побіг. Щойно почувши слова містера Вонки: «Я майже впевнений, що можна... авжеж, можна», він розвернувся й стрімголов помчав до протилежного кутка зали, де стояла велика телекамера.

- Дивіться на мене! - кричав він на бігу. - Мене найпершого в світі передадуть по телевізору!

- Ні-і-і-і-і! - заволав містер Вонка.

- Майк! - заверещала пані Тіві. - Стій! Назад! Ти перетворишся на мільйон шматочків!

Та Майка Тіві вже було не спинити. Хлопець летів мов навіжений, а добігши до величезної телекамери, відразу підскочив до рубильника, порозкидавши навсібіч умпа-лумпів.

- Бувайте здорові й не кашляйте! - вигукнув він, рвонув рубильник на себе і стрибнув просто під яскраве світло потужної лінзи.

Сліпучий спалах.

Тоді запала тиша.

Тоді почала бігти пані Тіві... але завмерла посеред зали... і не могла зрушити з місця... стояла й дивилася туди, де був її син... тоді [203] роззявила свого великого червоного рота й заголосила:

- Його не стало! Його не стало!

- Ой біда, біда! Він справді зник! - вигукнув пан Тіві.

Містер Вонка підбіг до пані Тіві й лагідно поклав їй руку на плече.

- Надіймося на краще, - сказав він. - Молімося, щоб ваш хлопчик вийшов на другому кінці неушкоджений.

- Треба дивитися телевізор, - сказав містер Вонка. - Він от-от може там з'явитися.

Пан і пані Тіві, дідунь Джо, малий Чарлі, а також містер Вонка зібралися біля телевізора, [204] пильно вдивляючись в екран. Екран був порожній.

- Довго ж він добирається, - сказав пан Тіві, витираючи лоба.

- Ой, Боже ж мій, Боже, - примовляв містер Вонка, - хоч би по дорозі не загубив яку частину.

- Що це має означати, до дідька? - грізно спитав пан Тіві.

- Не хочу вас лякати, - пояснив містер Вонка, - але інколи буває таке, що до телевізора долітає тільки половина маленьких шматочків. Таке, скажімо, було на тому тижні. Не знаю чому, але сюди переправилася тільки половинка шоколадки.

Пані Тіві з жаху верескнула.

- Хочете сказати, що до нас повернеться тільки половина Майка?

- Сподіваюся, це буде верхня половина, - буркнув пан Тіві. [205]

- Стривайте! - вигукнув містер Вонка. - Дивіться на екран! Там щось відбувається!

Екран раптом замерехтів. Тоді з'явилися хвилясті лінії. Містер Вонка покрутив якусь ручечку і хвилясті лінії зникли. І ось, дуже повільно, екран почав яскравішати.

- Ось він з'являється! - заволав містер Вонка. - Так, це він!

- Чи він хоч цілий? - тривожилася пані Тіві.

- Ще не знаю, - відповів містер Вонка. - Погано видно.

Спочатку нерозбірливо, але з кожною миттю чіткіше й чіткіше, на екрані почало з'являтися зображення Майка Тіві. Він стояв, махав глядачам руками і всміхався від вуха до вуха.

- Але ж він тепер карлик! - крикнув пан Тіві.

- Майчику, - вигукнула пані Тіві, - з тобою все гаразд? У тебе нічого не зникло? [206]

- Він що, не стане більший? - обурився пан Тіві.

- Поговори зі мною, Майчику! - благала пані Тіві. - Скажи щось! Скажи, що з тобою все нормально!

З телевізора долинув тонесенький голосочок, ніби там пискнула мишка.

- Привіт, мамусю! - пищав Майк. - Татку! Дивіться на мене! Мене першого в світі передали по телевізору!

- Хапайте його! - наказав містер Вонка. - Швидко!

Пані Тіві сягнула рукою й зняла з екрана крихітну фігурку Майка Тіві.

- Ура! - зрадів містер Вонка. - Він цілий! Цілий і неушкоджений!

- І це, на вашу думку, неушкоджений? - обурилася пані Тіві, дивлячись на крихітного хлопчика, що гасав у неї по долоні, розмахуючи пістолетами.  Зросту він мав два-три сантиметри, не більше.

- Він збігся! - сказав пан Тіві.

- Чому саме така пригода сталася саме з Майком? (Майк нічого не робив. Він цілісінькими днями дивився телевізор)

• Зверніть увагу на прізвище Майка? Про що воно вам говорить? ( Тіві з англійської у перекладі означає телебачення)
• Чи винен містер Вонка у тому, що трапилося з Майком?  Думку обґрунтуйте.
• Хто винен у тому, що сталося?
• Чи висловлює автор своє ставлення до цієї події? Як саме? ( У пісні Умпа-лумпів)
• Завдання: порівняти свої міркування про причини нещастя із Майком та баченням  із Умпа-лумпів.

 

Пісня про  Майка Тіві

 Не сперечайтеся, прошу! - не дослухав її

не б'ються і не бешкетують,

вас не чіпають, не дратують,

так все снодійно і похвально...

І це, по-вашому, нормально?

Чи знають татусі і мами,

що робить телик з дітлахами?

У ГОЛОВІ СТАЄ В НИХ ПУСТО!

ГНИЄ УЯВА, МОВ КАПУСТА!

УСІ ЗНИКАЮТЬ ПОЧУТТЯ

Й ТАКЕ ТУПЕ СТАЄ ДИТЯ,

ЩО НЕ СПРИЙМАЄ ЧАРІВНІ

КАЗКИ, ФАНТАЗІЇ Й ПІСНІ!

А МОЗОК, ЯК ШВЕЙЦАРСЬКИЙ СИР,

У МОЗКУ ТІМ - МІЛЬЙОНИ ДІР...

ПОРОЖНІ ОЧІ, ЗГАСЛИЙ ЗІР!

«Гаразд, - ви скажете, - ми згодні екран розбити хоч сьогодні, та як ми будем розважати своїх дітей? Чим забавляти?..»

У відповідь спитаєм вас:

«А що робили діти в час,

коли потвор цих не було?

Що втіху й радість їм несло?»

Забули вже? Вам нагадати?

Ми ладні по складах сказати:

ВО-НИ... ЧИ-ТА-ЛИ... КНИ-ЖЕЧ-КИ!

Байки ЧИТАЛИ, казочки,

Історії ЧИТАЛИ різні,

ЧИТАЛИ зранку і допізна!

В дитячій скрізь книжки стояли,

і на підлозі теж лежали!

І на столі, і біля ліжка

дітей чекала гарна книжка!

Казки чарівні, фантастичні,

дракони в них, кити незвичні,

пірати, острови скарбів,

принцеси з чарівних країв,

розбійники і кораблі,

слони, цигани, королі.

І людожери на вогні

готують щось у казані.

(Як пахне! Що це - з кмином юшка?

Та ні, цехлопчик-нечемнушка!)

Аж перехоплювало дух

від тих книжок... Ось Вінні-Пух,

он Білосніжка йде до лісу...

Ось Ґулівер веде Алісу

уДивосвіт, і прямо тут

до них підходить ліліпут.

Ген Королева виглядає

чи знайде Ґерда свого Кая...

Таке, готуючись до сну,

читали діти в давнину!..

читали діти в давнину!..

Тому вас хочемо благати - той ящик - викиньте із хати! Вночі! Дитя щоб і не знало, що телевізора не стало! Як бути вам з пустим кутком? Зробіть полицю, і рядком заставте ви її книжками! Хай діти тупають ногами, хай вередують певний час, за ноги хай кусають вас - не бійтеся, за тиждень-два прочиститься їм голова, і диво станеться - овва! Не знаючи, що їм робити, потягнуться до книжки діти. Ще тиждень-два - і відірвати від книг не зможе й рідна мати! Читання знову стане в моді і буде їм збагнути годі, чим вабило оте залізо, що називалось телевізор! І будуть дуже вдячні діти, що ви таке змогли зробити. А як там Майк Тіві - не плаче? Чекаємо ми нетерпляче, що підросте він знов. Одначе, як ні, то скажемо вам, друзі: отримав хлопець по заслузі.

• Для чого автор увів цю пісню? Чи потрібна вона тільки Майку?

Вчитель. Отже, діти самі винні у тому, що з ними трапилося. Винні їхні батьки, що виховали їх такими , не навчили, як поводити себе у громадських місцях,  не допомогли їм побороти свої вади.

Конкурс на кращого знавця виробів фабрики «Вонка». Назвати якнайбільше  виробів фабрики.

Переможцю Віллі Вонка вручає нагороду.

«Гаряче морозиво для холодних днів»;

«Летючі шипучки»; «Квадратні цукерки, що обертаються круглими»;

«Їстівні зефірні подушечки»;

 «Лизальні шпалери для дитячих кімнат»;

«Водяні пістолети з полуничним соком»;

«Ірискові яблуні для вашого саду»;

«Вибухові цукерки для ваших ворогів»;

«Чупа – чупси, що світяться – для споживання вночі в ліжку»;

 «Карамелькові пломби – забудьте про зубних лікарів»;

 «Збивальні ласощі,що після ковтання смачно звиваються в животі»;

«Невидимі шоколадки, щоб їсти на уроці»;

«Глазуровані олівці для смоктання»;

«Лимонадні плавальні басейни»;

«Чарівна ручна помадка – сама в руці, а смак на язиці»;

«Веселкове драже – смокчи і плюй шістьма різними барвами»;

«Телевізійний шоколад»;

 «Губосклеювальна халва для балакучих батьків».

Рефлексія.

1. Скласти поради для одного з персонажів:   Авґустуса Ґлупа, Веруки Солт, Майка Тіві, Віолети Бореґард.

2. Дати свої пропозиції містеру ВіллІ Вонку, щодо випуску нової продукції на фабриці.

Підсумок.

 - Отже, насправді це була не просто екскурсія фабрикою. Віллі Вонка вирішив знайти людину, якій б він міг довірити своє дітище. Він вибрав тих дітей, які  обожнювали шоколад. Але ця дитина, на переконання Віллі Вонка,  повинна бути вихованою. Своїх обранців він випробовува різними спокусами, і ми мали змогу побачити, до чого може призвести нестриманість, нездатність приборкати свої вади.

Домашнє завдання. Підотувати переказ епізодів, де описано, як Чарлі шукав Золотий квиток від імені головного героя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3

Тема.  «Отака добра дитина…Він вартий кращого».

       Мета:  охарактеризувати образ Чарлі Бакета; дати поняття «персонаж», і

                    «герой»,  розкрити специфіку їх зображення у  творі;

                    розвивати вміння та навички характеризувати літературні персона-

                    жі, аналізувати художній твір,  творчі здібності, уяву, зв'язне мовлення;

                    виховувати доброту, щирість.

Обладнання: тести, таблиця, інформаційна картка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

 

Мотивація навчальної діяльності.

 - Всі  ми  прагнемо  досягти успіху, визнання, винагород. Але коли його досягають інші,  дехто починає  говорити, що це не заслужено. І взагалі чому не він, а не хтось інший? Інколи такі люди на  обговорення чужих успіхів змарновують своє життя. Я думаю, що на цьому уроці , усі разом ми зможемо знайти відповіді на ці запитання?

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Актуалізація знань.

Варіант1

1. Найбільше Чарлі хотілося:   

а)  шоколаду;                  б) цукерок;

в) печива;                        г) тістечок.

2  . Батько хлопчика працював:         

а) фабриці вакси;                                      б) фабриці зубної пасти; 

в) кондитерській фабриці;                       г) взуттєвій фабриці.

3. Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік:

а) на Новий рік;                              б) на Різдво;          

в) на свій день народження;          г) на Великдень.

4. Найбільшим лихом для Чарлі було те, :

а) що біля хатинки, де мешкав хлопчик, була шоколадна фабрика;         

б) що біля школи, де вчився хлопчик, була шоколадна фабрика;

в) що мати хлопчика працювала на кондитерській фабриці;

г) що хлопчик працював у хлібопекарні.

5. Про фабрику Вонка Чарлі розповів: 

а)  дідуньо  Джо;                                    б) бабуся Джозефіна;                    

в) дідусь Джордж;                                 г) бабуня Джорджина. 

 6. Принц Пондівішна попросив Вонка побудувати йому:

 а) величезний палац з шоколаду;            б) великий корабель з шоколаду;

в) басейн з шоколаду;                                 г) храм з шоколаду.

7. Умпа-лумпи живуть:

а) у хатинках на деревах;                           б) у печерах;

в) у підземеллях;                                         г) у хатинках на річках.

8. Умпа-лумпи  харчувалися:

а) горобцями;                                    б) черв'яками;

в)жолудями;                                      г) гусінню.

9. Понад усе умпа-лумпи  хотіли: 

а) бананів;                     б) бобів  какао;

в) тістечок;                    г) морозива.

10. Особливого на фабриці Вонка було те, що:

а) на ній працювали лише діти;

б) звідти не виходили і туди не заходили працівники;

в) на ній працювали лише вночі;                 

г) на неї люди заходили, але не виходили.

11. Встановіть відповідність.

1) Четвертий квиток;                       а) Чарлі Бакет;

2) перший квиток;                           б) Верука Солт;

3) другий квиток;                             в) Майк Тіві;

4) третій квиток;                               г) Віолета Бореґард;

                                                           ґ) Авґус-тус Ґлуп.

(1) – в); 2) - ґ);     3) - б);        4)  - г).)

 

Варіант 2

1. Фабрика містер Вонка завмерла, бо :

а) не було працівників;                         б) переїхав жити у інше місто;             

в) він боявся шпигунів;                         г) збанкрутував.

2.Люди, які працюють на фабриці,:

а) іноземці;                    б) велетні;              

в) малесенькі;                 г) німі.

3. Яку звістку приніс  батько Чарлі?

а) фабрика Вонка знову працює;                  

б) Вонка дозволив відвідати фабрику п'ятьом дітям;                

в) на фабриці Вонка є вільні вакансії;                  

г) Вонка дозволив відвідати фабрику десятьом дітям.

4. Щоб потрапити на фабрику, требу було:

а) знайти Золоті квитки;

б) знайти шоколадку зі спеціальним написом;              

в) придбати Шоколадний квиток;          г) виграти у лот лотерею.

5. Відомий учений з Англії, професор Фолбоді, винайшов пристрій:

а) прилад, який визначає виграшний квиток;          

б) прилад, який допомагає знайти Шоколадний квиток;

в) який допомагає проникнути на фабрику Вонка;

г) механічну руку, яка відчувала золото.

6. Хто знайшов перший квиток?

а) Авґус-тус Ґлуп;                        б) Чарлі Бакет;               

в) Верука Солт;                            г) Віолета Бореґард.

7.  Хто знайшов другий  квиток?

а) Авґус-тус Ґлуп;                        б) Чарлі Бакет;               

в) Верука Солт;                            г) Віолета Бореґард.

8. Хто віддав свій таємний скарб, щоб купити для Чарлі шоколадний батончик?

а) дідуньо Джо;                                     б) бабуся Джозефіна;

в)  бабуня Джорджина;                         г) пан Бакет.

9. Одного дня, коли Чарлі ішов зі школи, ховаючи обличчя від крижаного вітру (і помирав з голоду, як ніколи),  він знайшов:

а) шоколадний батончик;         б) один долар;

в)хлібину;                                  г) сто доларів.

10. На фабрику з Чарлі  піде:

а) дідуньо Джо;                                     б) бабуся Джозефіна;

в)  бабуня Джорджина;                         г) пан Бакет.

 11. Встановіть відповідність.

1. Верука Солт;                            а) став худий, як соломинка;
2. Майк Тіві;                                 б) стала кругла, як вишня;
3. Віолета Бореґард;                     в) обличчя фіолетове;
4. Авґустус Ґлуп;                           г) «метрів три заввишки і тонюсінькій, як дріт»;

                                                          ґ) « голови до п'ят у відходах і смітті».

1) - ґ);              2)  - г);    3)  - в);     4) – а).

Проблемне запитання: « Як ви гадаєте, чому Чарлі лише за третім разом знайшов Золотий квиток? Чому саме за таких обставин?

Вчитель. Давайте пригадаємо,  як персонажі твору знайшли квитки.

Теорія літератури. Персонаж - втілення загального в конкретному, дійова особа у творі.

Робота в парах.

Заповніть таблицю.

Персонажі	Як отримав Золоти квиток	Як поводився при цьому
Августус Ґлуп	Щодня з'їдав безліч шоколадних цукерок; їда була його пристрастю.	Не переставав їсти.
Верука Солт	Доня сказала батькові, що мусить його мати. Пан Солт пішов у місто і почав купувати всі шоколадні батончики. Він купляв їх сотнями тисяч. Тоді вантажив у фургони й відправляв на власну фабрику. де його  робітниці зривали з батончиків обгортки.	Протягом трьох днів не моли ззнайти квиток. Щодня  Верука годинами лежала на підлозі, хвицяла ногами й страшенно лементувала.
Віолета Бореґард	Постійно жувала жуйку ( жуйка - її найцінніший скарб) , але коли почула про Золотий квиток , то почала купляти батончики.	Хвалиться, що безперестанку жує жуйку, що чіпляє стару жуйку до кнопок ліфта. «Тоді до пальця того, хто заходив у ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалася моя стара жуйка. Га-га! Іноді зчинявся такий вереск. Найбільше репетували жінки в дорогих рукавичках».       Грубо розмовляє з матір'ю. «Маман, не заводься!» - гаркнула панна Бореґард.
Майка Тіві	Знайшов у батончику.	«…уся ця ситуація, здається, страшенно дратувала. - Ви що - подуріли? Не бачите, що я дивлюся телевізор? - сердито крикнув він. - Не заважайте!» Цілими днями дивися серіали.

• Чому, коли ми пригадали перонажі твору, не говорили про Чарлі? (Чарлі – головний герой )

Теорія літератури. Герой – персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр твору.

А як Чарлі знайшла Золотиий квиток?

 

Розповідь учня від імені Чарлі.

    На свій день народження я завжди чекаю з нетерпінням. Але цього року мені здалося, що його не буде ніколи.

    І ось  такий бажаний шоколадний батончик. Я хотів швиденько розгорунти його, але страх скував мої пальці. Дуже повільно мої пальці почали відривати малесенький кутик обгортки.

Тоді зненацька, ніби не в змозі стримувати напруження, я роздер обгортку просто посередині... і на коліна мені впав... світло-коричневий шоколадний батончик.

Там не було й сліду Золотого квитка.

Я ледве не заплакав, але коли поглянув на рідних, то стримався.  Я знав, що вони шкодують більше, ніж я. І тоді я захотів хоч трішки їх підтримати: усім запопонував спробувати батончик. Але всі відмовились.

Друга спроба Чарлі знайти Золотий квиток.

   Мені так хотілося, щоб уже знайшли всі п'ять квитків. Я вже втомився щодня  чкати цього, втомився надіятися, що трапиться якесь диво, і я знайду Золотий квиток.

   Напевно, мої рідні вже не могли дивитися, як я  мовчки страждаю. Надія танула з кожним днем. Залишився лише один квиток. І тут дідуньо Джо віддав свої останні гроші - одна-єдина срібна десятицентова монетка.  Я не хотів її брат и, адже це були останні гроші дідуся.Та він наполіг, і я миттю приніс батончик Цього разу батончик розгортав дідуньо. Він так хвилювався,  що якоїсь миті запропонував мені розірвати обгортку. Але я відмовився, і дідуньо Джо сам  віддер обгортку.

Але …Золотого квитка  не було.  Ми подивилися один на одного, пригадали, як шукали Золотий квиток. Зненацька нам стало дуже смішно, і ми вибухли шаленим реготом.

   Третя спроба знайти Золотий квиток.

Настали дуже погані часи. Батько втратив роботу, і ми голодали. Їсти не було, і я вже й перестав мріяти про Золотий квиток, я вже просто хотів їсти.

 Якось я повертався зі школи. Дув крижаний вітер (я  помирав з голоду, як ніколи). І раптом у канаві я побачив  якийсь папірець. Він був зеленуватий і щось мені нагадав. Я зійшов на узбіччя.

   Папірець був притрушений снігом, але я відразу його впізнав.

Це була однодоларова банкнота!

Може, її хтось щойно загубив?

Та ні, не може бути, бо вона присипана снігом.

Я  не зводив з неї очей. У цю мить це означало єдине, одне-однісіньке. Це означало їжу.

Я механічно повернувся й рушив до найближчої крамнички: куплю один запашний солодкий батончик і з'їм його увесь, до крихти, просто отут, просто зараз... а решту грошей віднесу додому і віддам мамі.

Та я не втримався  і купив два батончики. І це була доля, Боже провидіння, бо саме у другому батончику я знайшов Золотий квиток.

Бесіда

• Чому , на відміну від інших персонажів, головний герой знайшов Золотий квиток лише за третьою спробою? ( Це вже і було перше виробування:  перевірити , як Чарлі Бакет  сприймає невдачі)
• Як рідні поставилися до  бажання Чарлі знайти Золотий квиток? (  Усі  підтримали бажання хлопчика. Вони вірили, що за свою доброту, вихованість,  Чарлі має отримати винагороду: бути одним із тих, хто потрапить на фабрику Вонка)
• Як ви вважаєте, Чарлі випадково знайшов цей квиток?
• Чи вважаєте ви за можливе, що цьому сприяв Віллі Вонка?
• Чому саме Чарлі Вонка вирішив подарувати свою фабрику? ( З усіз дітей, які потрапили на фабрику, лише Чарлі був слухняним та вихованим)
• Чи зразу Чарлі пристав на пропозицію Вонка? Чому? ( Чарлі завагався, бо він подумав про дідусів і бабусь, які не можуть встати з ліжка. Віллі Вонка запевнив, що він їх забере разом із ліжком)

Рубрика «Література і культура»  Робота з інформаційною карткою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рефлексія

Скласти усну розповідь «Фабрика Чарлі Бакета».

Підсумок

• Ми сьогодні  усі разом працювали,  і це допомогло нам знайти відповіді на запитання. На прикладі Чарлі Бакета ми переконалися у тому , що нагорода завжди знайде гідного, переконалися у тому, що нічого випадкового у житті не буває. Якщо бути чесним, вихованим, щирим, думати не тільки про себе, а й про інших, любити свою родину, людей,  то обов'язвово, як Чарлі Бакет, знайдеш свій Золотий квиток.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 1. Білецька Л. Глибше черпати з енциклопедії загальнолюдських цінностей. Думки на тлі зіставлення літературних образів. \\ Всесвітня література, № 9 , 2012 . – С.6.

2. Бондар К. Компаративістика потрібна сучасній школі. \\ Всесвітня література, № 4 , 2012 . – С.2.

3. Галинська І. Л. Льюїс Керролл і загадки його текстів.

4.Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика. //  Переклад з англійської В.Морозова. За редакцією О. Негребецького та І. Малковича. К.: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2005. 240 с.

5.Демурова  Н. Керролл Льюїс - творчість письменника.

6. Забужко О. Прочитай мене… / О. Забужко // Керрол Л. Аліса в Країні

Чудес / Л. Керрол ; [пер. з англ.В. Корнієнка]. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-

ГА, 2001.   – С. 5–8.

Забужко О.  Передмова "Прочитай мене...". //Повість – казка «Аліса в Країні  Див».  Переклад © В.Корнієнко за редакцією І.Малковича, 2001.   

7. Зазимко С. Розвиток особистості учня на уроках критичного мислення. \\ Всесвітня література, № 2 , 2011 . – С.9. Ісаєва О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти. \\ Всесвітня література, № 1  , 2011 . – С.2.

 8. Керролл Л. Аліса в Країні Див. Переклад © В.Корнієнко за редакцією І.Малковича, 2001.   

9. Кадри з мультфільм «Аліса в країні чудес». Київська кіностудія науково-популярних фільмів. Єфрем Пружанського, 1976.

10. Кадри з мультфільм «Аліса в країні чудес». Мультфільм Уолта Діснея, 1933.

11.Кадри з мультфільм «Аліса в Задзеркаллі». Київська кіностудія науково-популярних фільмів. Єфрем Пружанського, 1982.

12.Кадри з мультфільм «Вінні – Пух».//Режисер: Федір Хитрук, 1969.

13. Кадри з мультфільм «Малюк і Карлсон».// Режисер: Борис Степанцев, Союзмультфільм, 1968.

14.Кадри з фільму «Поліанна». // Телефільм; режисер Сара Хардінг, Великобританія,           2003.

15. Кадри з фільму «Чарлі та шоколадна фабрика».// Режисер: Тім Бертон,  США, 2005.

16. Керрол Л. Аліса в Країні Чудес / Л. Керрол; [пер. з англ. В. Корнієнка]. –

К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2001.

Матеріали з Вікіпедії. Дал Р.

17.Матеріали з Вікіпедії. Керролл Л.

18. Матеріали з Вікіпедії.  Портер Е.

19.Портер Е. Поліанна. // © Б.Гора (переклад з англійської), 2004.

Джерело: Е.Портер. Поліанна. К.: Школа, 2004. 224 с.

20. Програма для загальноосвітніх  навчальних закладів з українською мовою навчання. Світова література. 5 – 9 класи./О. М. Ніколенко, К. В. Таранік – Ткачук.

21. Панько О. Прийоми антитези та її функції : Роальд 

www.lnu.edu.ua/.../panko_2012-11-06.doc 

22. Папуша О. Дитяча література як маргінес літературознавчої теорії: до проблеми конститування об'єктів наукового дискурсу.// слово і час. – 2004. - №12. – С.20 -26.

23. Ребенко М.Ю. Деформації повісті Роальда Даля.\\ www.nbuv.gov.ua/.../54_Rebenko.pdf 

24. http://en.wikipedia.org/w/index.php?oldid=348336067

25. http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роальд_Дал&oldid=10182877

26. http://familyclassics.narod.ru/porter.html

     27. http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елеонор_Портер&oldid=10774406