Система уроків «Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Творчість Лі Бо та Ду Фу»

Система уроків «Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Творчість Лі Бо та Ду Фу»

Урок 1

Тема: Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.  Лі Бо (701–762). Основні теми і мотиви лірики митця.

Мета:

•    формувати ключові компетентності:

•       уміння вчитися – зосереджено слухати, логічно опрацьовувати матеріал, правильно висловлюватися, говорити вільно, чітко, виразно;
•       інформаційну – розвивати вміння запам’ятовувати, упорядковувати та відтворювати інформацію;
•       комунікативну –  удосконалювати вміння дітей формулювати мету власної діяльності та робити висновки за її результатами, організовувати спільну пошукову діяльність;
•       загальнокультурну – формувати інтерес до вивчення загадкової країни – Китаю, розвивати логічне та образне мислення, пам’ять, навички самостійної роботи, увагу;
•       соціальну –  розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

•    формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання  навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

•       емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів; осягнути в синтезі з музикою та живописом своєрідність середньовічної китайської поезії на  прикладі творчості поета Лі Бо;
•       літературознавчої  – ознайомити з особливостями розвитку китайської літератури  доби Середньовіччя та життєвим і творчим шляхом видатного китайського поета Лі Бо; розкрити особливості художнього світу Лі Бо, пов’язані з провідними ідеями даосизму;  з’ясувати роль принципу художнього паралелізму в смисловому навантаженні віршів Лі Бо; розкрити основні теми і мотиви лірики митця; формувати навички виразного читання та аналізу художнього твору;
•       культурологічної – сприяти розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, національностей.

Обладнання: презентація про Китай, музичний супровід (китайські національні мелодії), портрет Лі Бо;  виставка  книг,  ілюстрацій до творів поета; репродукції картин, фотографії  з краєвидами Китаю; роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Випереджальні завдання: підготувати в групах повідомлення про особливості Китаю, познайомитися з життєвим і творчим шляхом Лі Бо.

Вы бросали в нас цветами

Незнакомого искусства,

Непонятными словами

Опьяняя наши чувства.                                                                                                                                                                              Н.Гумилёв

Хід уроку

І. Організаційний момент 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Захід і Схід... Ці поняття постійно протиставляються одне одному. У чому ж причина? Що мав на увазі Джозеф Кіплінг, коли говорив, що «...разом їм не зійтись»? Причина не лише у географічному розмежуванні Уральськими горами. Це різниця у філософії, культурі, світосприйнятті. Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Як ви його розумієте? (відповіді учнів)

Сьогодні ми спробуємо доторкнутися до такої незрозумілої і водночас привабливої культури. Але спочатку давайте згадаємо, про яку епоху ми говорили на попередньому уроці? (Середньовіччя)             

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературний диктант

• Які хронологічні межі Середньовіччя? (ІІІ-XIV ст..)
• Хто вперше ввів в ужиток термін «епоха Середньовіччя»? (Італійські гуманісти на межі ХV-XVI століття)
• Що  являє собою епоха Середньовіччя? (Це епоха крайнощів. Людина або грішна, або свята, або хороша, або погана)
• Які релігії поширювались із шаленою швидкістю? (християнство, іслам, буддизм)
• Назвіть світові мови епохи Середньовіччя (грецька, латинська, китайська, арабська)
• Назвіть основні види літератури Середньовіччя (Церковна, світська, міська література)
• Назвіть жанри, що були найбільш популярними у літературі цієї доби? (Хроніки, лірика трубадурів, поезія вагантів, рицарський роман, релігійна література, героїчний епос)
• Назвіть найвідоміші героїчні епоси народів світу («Пісня про Роланда», «Пісня про Нібелунгів», «Слово про похід Ігорів»)
• Середньовіччя стало підґрунтям для яких культур? (Сходу і Заходу)
• Як називали творчість митців Сходу у період Середньовіччя? («Золотою добою»)
• Королевою літератури середніх віків була…(поезія)
• Найвідоміші світові поети, письменники епохи середньовіччя (Данте, Рудакі, О.Хайям, Лі Бо, Ду Фу)

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Сьогодні на уроці ми спробуємо зрозуміти, як розвивалася культура Китаю, чому для європейців це було незрозуміле мистецтво і в чому секрет китайської поезії. Візитною карткою входження в цю поезію для нас буде творчий спадок видатного поета епохи Тан Лі Бо.

V. Опрацювання навчального матеріалу

1.                         Мозковий штурм за темою «Китай»

(пишуть згори донизу:  улюблена страва – рис, Великий шовковий шлях та ін.)

2.                         Індивідуальні повідомлення учнів

1.                         Загадкова країна – Китай. (супровід – презентація)

Китай – «Піднебесна країна». Найулюбленіша квітка китайців – лотос. Дракон – найпопулярніша міфічна істота. Рис – традиційна китайська їжа. Велика Китайська стіна, яка захищала Китай із півночі від нападу кочівників, була  довжиною 2400 км, висотою  4-16 м, шириною  4-8 м.

Бойове мистецтво Кунг-Фу було винайдено ченцями Шаоліня. Шаолінь – буддийський монастир. А одна з практик в буддизмі – медитація. Після довгого сидіння на одному місці м'язи атрофувалися, і,щоб підтримувати тіло в тонусі, була розроблена система  Ушу (Кун-фу). Спочатку вона не включала бойові прийоми і була схожа на набір фізичних вправ.

У Китаї люди п'ють чай більше 1800 років. Китайський білий чай –  це вершина смаку стародавніх китайських знахарів. Насправді сортів китайського чаю безліч, і білий чай далеко не самий смачний!

Китай – батьківщина шовку. «Великий шовковий шлях» – це шлях, який поєднував Китай із Центральною та Південною Азією та йшов аж до Риму.

Компас, фарфор, папір, друкарська машинка, порох – винаходи, що були зроблені у Китаї.

Для архітектури Китаю   характерним є стиль , ознакою якого були дахи із загнутими вгору краями (пагоди), саме він став своєрідною візитною карткою Китаю.

2.           Повідомлення «географів»

Китай – велика країна, розташована на Південному Сході Азії. Високі гори Тібету, величезна пустеля Гобі й води Тихого океану неначе приховують цю Країну від усього світу. У Китаї розташовані найвищі у світі гірські системи – Гімалаї. Відома гора – Джомолунгма. Площа – 9,6 млн км,2. Населення –1,2 млрд чоловік. Найбільші річки – Янцзи, Хуанхе. Столиця – Пекін.

З Китаєм межують 14 країн, а його узбережжя омивають 4 моря, так як країна займає велику площу, то клімат варіюється від субарктичного на півночі до тропічного на півдні.

3.           Повідомлення «культурознавців»

Китай – культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, які увібрали у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Однією з основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців, японців.

Необхідність складати іспити для отримання чиновницької посади спричинила відкриття початкових і вищих шкіл та училищ, збільшення кількості освічених людей. Китайські чиновники були одночасно поетами, художниками, практично володіли мистецтвом гарного письма – каліграфією.

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування. Текст вирізувався на дерев'яних дошках, заливався спеціальною фарбою, а потім друкувався на папері. В країні діяли великі бібліотеки, у XV ст. відкрилась Академія наук. Були написані багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва.

4.           Повідомлення «літературознавців»

Китай – країна ієрогліфа. Для розуміння китайської літератури, потрібно враховувати ієрогліфічний характер китайської писемності. Ієрогліф сприяв об’єднанню різних регіонів, народностей, племен, які розмовляли на своїх діалектах, в один народ, зміцнюючи державність, адже його знаки скрізь однакові, байдужі до вимови.

Ієрогліфічна писемність ніколи не була доступна широким верствам народу. В жодній країні не було такого кричущого розриву між культурою, освіченістю і народом. Освіта – привілей аристократії. Доступ до писемності обмежувався не тільки соціальними і матеріальними причинами, але і важкістю опанування ієрогліфічного письма. Ті люди, які долали ієрогліфічні бар’єри, ставали вченою елітою і не намагалися спростити писемність, адже вона давала їм прожиток, забезпечувала високе становище в суспільстві, піднімала над простими смертними. У заможних родинах першими і єдиними іграшками ставали письмове приладдя і аркуші з ієрогліфами. На 7-8 році життя хлопчики починали здобувати класичну освіту. Навчання зводилося до вивчення напам’ять конфуціанських законів, що включали в себе понад 400 тисяч ієрогліфів. Вивчалися правила віршування, каліграфія, живопис, окремі філософські твори. Для завершення класичної освіти потрібно було 12-13 років інтенсивних занять.

5.           Повідомлення «філософів» 

Світоглядною основою китайського мистецтва і літератури було конфуціанство. Основою порядку в сім’ї і державі, вважав Конфуцій, є чітке визначення місця кожної людини в структурі сімейних і державних відносин. Конфуціанське суспільство – це суспільство суворої ієрархії, підпорядкування молодшого старшому. В сім’ї підтримувалася синівська покора і чемність, в стосунках між правителем і підданим – відданість. Головною метою літератури було виховання досконалої людини, «благородного мужа», вірного підданого, чемного, покірного сина. Література мала повчальний характер.

Якщо Конфуцій навчив китайців шанувати традиції, лад у сім’ї та державі, то його сучасник Лао Цзи органічно ввів людину у світ природи. Даосизм – ще один напрям китайської філософії. Він віддає перевагу спогляданню природи, її розумінню. Людина досягає щастя, коли йде за природою, довіряє своїм відчуттям. Ідеал даоса – злиття з природою, у якій присутня істина, вічність (дао). Істина – у довкіллі, у постійному русі, тому що у природі всі речі змінюються і перетворюються, не зупиняючись ні на хвилину, як плин води чи хмар.

Китайські поети не були воїнами. Вони майже не оспівували подвиги, ратну славу, вважали війну наслідком невмілого правління імператора.

6.           Розповідь про Китай доби Середньовіччя

Китайське Середньовіччя, що охоплює VII-XIII ст., – золотий період розвитку поезії, яка стала складовою духовного життя китайців. Китайська поезія доби Середньовіччя відзначається гуманістичним змістом і глибиною узагальнень. Характерною особливістю китайської поезії того часу є психологічний паралелізм – паралельне зображення природи і почуттів людини. Поезія Китаю – це поезія думки. Її писали імператори, полководці, навіть жебраки. Без поетичних читань не минала жодна дружня вечірка, вірші присвячували одне одному, надсилали поштою, приурочували до важливих подій.

Учитель. Важко уявити собі життя середньовічних китайців без поезії. Вважалося, що вона іноді здатна замінити ліки. Якщо на душі біль і сум, то найкращий спосіб позбутися їх – висловити своє почуття у віршах. Послухайте невеличкий вірш «Думи тихої ночі».

Перед ліжком біле місячне світло,

Ніби іній на землі.

Підводжу голову, на ясний місяць дивлюся...

Похилив голову, думаю про вітчизну.

Так писав Лі Бо, висловлюючи у словесному візерункові те, що було на душі: відчуття спокою, умиротворення, смутку, недовговічності життя. Ознайомившись із життєвим та творчим шляхом Лі Бо, ми повернемося до цих рядків.

Творче завдання: після індивідуальних повідомлень допишіть асоціації до слова Китай.

3.           Рольова гра «Інтерв’ю з поетом Лі Бо»

Вдома ви познайомилися з життєвим і творчим шляхом Лі Бо. Це було, для переважної більшості з вас,  випереджувально-індивідуальним  завданням. Тож давайте проведемо рольову гру «Інтерв’ю з поетом Лі Бо». Кожен з вас побуває в ролі і журналіста, і поета. Будь ласка, журналісти і поете, дотримуйтесь правил піднятої руки, толерантності, задавайте запитання, щоб зрозуміли, чому життя Лі Бо – ідеал служіння мистецтву й істині.

• Скажіть, будь ласка, яке ваше друге ім’я? (Тай-Бо)
• Що означає ваше ім’я в перекладі з китайської? («Біла слива»)
• Де ви провели дитинство і юність? (Народивсяя в 701 р. у провінції Сичуань у сім”ї купця, здобув добру освіту. За легендами, вже в 5 років міг вивести будь-якого ієрогліфа, а у 10 – написав свого першого вірша. З дитинства я не лише багато читав, але й добре володів технікою бою мечем. Коли мені виповнилось 20 років, я здійснив подорож Китаєм, щоб поповнити свої знання і розширити кругозір. Ще в молодості я став відомим поетом.)
• Яке релігійно-філософське вчення лежить в основі вашого світогляду і творчості? (Даосизм)
• Чому ви жили в горах, чому так багато мандрували? (Я «вирощував дух», внутрішньо самовиховувався. Я досяг такого єднання з природою, що навіть звірі і птахи мене не боялися.)
• Чи усвідомлювали ви свою геніальність? (Звичайно, адже мені все давалося набагато легше, ніж іншим. Але я ніколи цим не пишався, завжди був простою і демократичною людиною.)
• Чому ви жили в палаці Імператора і як довго? (Мене запросив імператор Сюань-цзун, покровитель мистецтв і літератури. Я зацікавив його як знавець даоської мудрості. Прожив я в палаці недовго, всього два роки. Розчарований імператорською владою, я покинув столицю Чанань і знову почав подорожувати.)
• Чим ви займалися, живучи в палаці? (Проводив цілі дні в бесідах з імператором, допомагав йому вирішувати державні справи. За поетичний талант та довершену каліграфію мене призначили членом Академії. Але в палаці я прославився не тільки віршами, але й незалежним характером.)
• Чому про вас говорили, що ви «маєте кістку гордості у спині»? (Я був самовпевненим, прямо висловлював свою думку, нікому не лестив. Через це говорили, що в мене в спині є « кістка гордості», яка заважає мені кланятися. Я ненавидів стиль поведінки урядовців, одразу нажив собі багато ворогів при імператорському дворі.)
• Чому вас із клеймом «державний зрадник» кинули у в'язницю, де ви очікували на страту? (Я допомагав принцові Лі Ліню, який підняв повстання. Мені пом’якшили вирок: страту замінили засланням)
• Що означає слово «сяояо»? (Володіння великою духовною свободою.)
• Як звали вашого найближчого друга? (Ду Фу.)
• Який обсяг вашої поетичної спадщини? (понад 900 віршів)
• Поділіться думками відносно ваших поезій. Що для них характерно? (Злиття з природою.)
• Які основні теми вашої творчості? (Природа і людина, відданість дружбі, тлінність людського життя, туга за старовиною.)
• Що притаманно для ваших поезій? (Мої твори прості та задушевні, їм характерна внутрішня свобода та політ фантазії.)
• На якого читача розраховані ваші твори? (Я ніколи не розраховував на простака – людину невисокого інтелектуального рівня. З таким читачем нецікаво спілкуватися. Я розраховую на високоосвіченого поціновувача мого мистецтва.)

4.           Створення асоціативного грона до життєвого і творчого шляху поета

Лі Бо

• Безсмертний, скинутий з небес
• Поет-даос
• Єдність з природою
• Кістка гордості у спині
• Володіння великою духовною свободою
• Поет суму
• Принцип паралелізму і дрібних деталей

5.           Виразне читання поетичних творів Лі Бо «Входжу в річку...» та «Печаль на яшмовому ганку...»

• Який художній прийом лежить в основі цих творів? (Психологічний паралелізм, коли образи природи співзвучні внутрішньому світу людини.)
• Який настрій навіюють картини природи у віршах? (Це «світла печаль». Настрій віршів перегукується з провідними ідеями даосизму.)

6.           Читання із зупинками

• Читаємо поезію рядками. Входжу в річку, грає осіння вода… (Ліричний герой у  річці повинен описати свої відчуття, але замість цього ми бачимо картину краси водяного простору, «грає осіння вода»; річка – життя, швидкоплинність, час)

• А чому грає осіння вода?(Життя завжди грайливе та бурхливе) 
• Подивіться, будь ласка, на другий рядок поезії. Люблю свіжість цих лілій.
• Із чим у вас асоціюється лілія? ( Красою, молодістю, з коханням, із жінкою)
• Тема краси продовжується і в наступних рядках. Зриваю квіти, граюсь перлинами на пелюстках, хвилюється заводь…(Перлини – закоханість, спогади про минуле, неповторні щасливі хвилини життя).
• Усе це коштовне для людини, має свою цінність. А пелюстки? (Це неповторність, ніжність, щастя). А заводь? (Це молодість, юнацькі роки).
• Читаємо далі. Дивна ця година… Громадяться шовкові хмари… У Лі Бо кожне слово, кожен вислів  несе величезне смислове навантаження.  Поміркуйте, що за «дивна ця година? (Година молодості, юності).
• Що поєднує ці два поняття (Молодість, година:  і молодість, і година пробігають швидко, безупинно)
• Можливо, вперше ми зустрічаємо асоціативну ситуацію «шовкові хмари». Як би ви розтлумачили це поняття. (Шовк – це легка дорогоцінна тканина, якою торгували китайці, а хмари – це сум. Тоді шовкові хмари – це легкий сум.)
• Сум за ким? За чим? Читаємо наступні рядки.  Хотів би подарувати це все тому, хто за далеким небокраєм; з тим, про кого думаю, нам не зустрітись більше…
• Яким є настрій ліричного героя? (Він сумує, хотів би милуватися прекрасним краєвидом разом із тією людиною, з якою розлучений)
• Як ви гадаєте, навіщо автор так часто використовує три крапки ? (Це символ зупинки, роздумів)
• Чи можна поезію Лі Бо назвати філософською? Обґрунтуйте свою точку зору. ( Показ стану душі на тлі природи).
• Яким настроєм пронизаний вірш «Печаль на яшмовому ганку»? (Сум, печаль)

На яшмових сходах біліє холодна роса.

Промокли панчохи. Пливуть мовчазні небеса.

Дивлюсь крізь фіранку на місяць осінній печальний,

На тихій воді він тремтить і повільно згаса.

• Яка тема вірша? (Туга дівчини в розлуці з коханим)
• Визначте місцезнаходження ліричного героя у вірші. (Воно змінюється)
• Чим є образ «яшмових сходів» у вірші? (Це своєрідна межа між світом природи і помешканням людини. Але ця межа умовна, оскільки лірична героїня вільно її долає. Вона заходить у «промоклих панчохах» з широкого, відкритого світу природи в обмежений світ помешкання)
• Який із світів є своїм, а який чужим?

7.           Літературознавча робота

Паралелізм – прийом, коли автор послідовно зображує стан природи та стан людини.  Часто зустрічається саме в китайській літературі.

Символ – умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища.

• Визначте художні засоби поезії Лі Бо. (Епітети: холодна роса, мовчазні небеса, місяць печальний, тиха вода. Метафори: пливуть мовчазні небеса, місяць тремтить, місяць згаса.)
• Які образи-символи зустрічаються у творі?

(Яшмові сходи – знак щирого, істинного, вірного, гідного кохання.

Ганок – конфлікт, зіткнення "широкого світу" з "приватним світом": моральних норм з почуттями, життєвих обставин з внутрішнім світом людини.

Перлини – закоханість, спогади про минуле, неповторні щасливі хвилини життя.

Заводь – це молодість, юнацькі роки.

Печаль – сум, самотність, вірне чекання; тривога, нетерплячість.)

8.           Компаративний аналіз перекладів Л.Первомайського і О.Гитовича

Тоска у яшмовых ступеней

Ступени из яшмы

Давно от росы холодны.

Как влажен чулок мой!

Как осени ночи длинны!

Вернувшись домой,

Опускаю я полог хрустальный

И вижу –  сквозь полог

Сияние бледной луны.

Висновок. Російський переклад милозвучніший, читається і запам’ятовується легше. Український – більш драматичний, в ньому звучить туга, безнадія.

9.           Літературна гра «Так чи ні»

10. Виразне читання поетичного твору Лі Бо  «Сосна біля південної галереї»

Поблизу галереї росте
сосна-одиначка.  –  В такої, природно,
розкидисте гілля й густе.
Вітрець навколишній
навіть на хвильку не вщухне:
Йому тут воля  –  тож дме він і вдень, і вночі.

Затінений стовбур 
покрився плямами моху. 
А в пишній хвої повітря неначе мигтить. 
Чи вдасться їй досягти 
надхмарної висі? 
Це ж треба рости 
аж декілька тисяч чі! 

• Назвіть образи-символи, які зустрічаються в творі. (Сосна тут є самим поетом, що прагне вдосконалення. Вітер уособлює бентежний і неспокійний всесвіт, у якому живе людина. Образ «надхмарної висі» символізує природний і моральний закон, до якого прагне митець)
• Яка головна думка твору? (Думка про необхідність духовного вдосконалення людини)
• Яким ви уявляєте автора? (Лі Бо бажає охопити своєю творчістю увесь світ, пізнати його, відчути радість від процесу існування, що триває лише мить порівняно з вічністю)
• Яким настроєм пронизано твір? (Сосна самотня – це сумно. Але у вірші висловлюється  радість від життя, натхнення, яке дає поетові дотик до вічних істин)

11.       Творчий етап «Осяяння душі» (Звучить китайська мелодія)

А тепер на кілька хвилин станемо учнями Лі Бо. Ми  повинні поспостерігати  за подихом вітру за вікном, за хмаринкою у небі.

Створення учнями сенканів.

Природа.

Красива, досконала.

Зачаровує,живить, надихає.

Найбільша істина на землі

Гармонія.

Людина.

Самотня, незахищена.

Шукає, страждає, тужить.

Живе в єдності з природою.

Творець.

12.            Інсценізація китайської  притчі «Усе залежить від тебе» (індивідуальне завдання)

(Звучить мелодія "Цвітіння сливового дерева", яка виконується  на традиційному китайському музичному інструменті  флейті "ня").

Автор: У давні-давні часи в одному китайському селищі жив мудрець. Звідусіль приходили люди до нього зі своїми проблемами та хворобами, і кожен отримував допомогу. За це любили його і поважали.

І тільки одна людина говорила:

Людина: «Люди! Кому ви поклоняєтеся? Адже це шахрай!».

Автор: І люди прозвали його заздрісником, сміялися над ним. Але одного разу він зібрав навколо себе натовп і сказав:

Людина: «Сьогодні я доведу вам, що був правий. Ходімо до вашого ченця, я зловлю метелика і, коли він вийде на ганок свого будинку, запитаю: «Угадай, що у мене в руці?». Він скаже: «Метелик», – все одно хто-небудь із вас проговориться. І тоді я запитаю: «А живий чи мертвий?». І якщо він скаже, що живий, я стисну руку, а якщо мертвий, я випущу метелика на свободу. І в будь-якому випадку ваш мудрець опиниться в дурнях!»

Автор: Коли вони прийшли до будинку мудреця, і той вийшов до них назустріч, заздрісник поставив своє запитання.

Мудрець відповів :«Це метелик».

Людина: «А живий чи мертвий?»

Автор: І старий, трохи подумавши, усміхнувся і відповів:

Мудрець: «Усе в твоїх руках!»

Учитель.   У віршах Лі  Бо живуть хризантеми, лілії, хмари, гори, ріки – усе те, що нас оточує кожного дня.  Але ми не встигаємо помітити красу в простому і буденному. А може, усе в наших руках, може,  нам потрібно  зупинитися на хвилинку, придивитися до квітки, неба і  побачити красу, вразитися нею?

Отже, лише від вас залежить, чи буде взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки. Сьогодні ми спробували наблизитися до дивовижно  простої  і водночас складної поезії  Китаю. Сподіваюся, що вона вам сподобалась і ви знайдете книжки інших китайських поетів, зануритесь у світ простоти і гармонії 

VІ. Підбиття підсумків уроку

Повторне звернення до епіграфа

• Яке враження склалося у вас про китайське мистецтво взагалі і про поезію зокрема? Чи відчули ви його красу? У чому вона?
• Назвіть провідні теми поезії Лі Бо. (Природа і поет, дружба, ностальгія за батьківщиною,співчуття знедоленим, любов до людей, тлінність людського життя).
• Яку особливість поезій Лі Бо ви помітили? (Захоплення природою поєднується з філософськими роздумами поета, космічність пейзажів, споглядальність та самозаглибленість, ліричний герой ­­– мандрівник, відлюдник, але він переймається тривогами та переживаннями людей).

Використання прийому «Незакінчене речення»

1. На уроці для мене найважливішим відкриттям було…
2. Ознайомившись з поезією Лі Бо,

• я відчув…
• я уявив…

VIІ. Домашнє завдання

1. Скласти усне повідомлення «Цей дивак Лі Бо».
2. Створити ілюстрації до творів Лі Бо (за бажанням)
3. Учням-біографам ознайомитися з життєвим шляхом Ду Фу. Підготувати розповідь про поета від першої особи.
4. Групові випереджувальні завдання: підготувати емоційно-смислові оцінки творів Ду Фу «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття».

Урок 2

Тема: Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.  Ду Фу (712–770).

Національні образи, образи-символи в ліриці митця. Образ ліричного героя

Мета:

•    формувати ключові компетентності:

•       уміння вчитися – навчити визначати особливості поезії, мовні засоби, правильно висловлюватися, говорити вільно, чітко, виразно; зосереджено слухати вчителя;
•       інформаційну – розвивати вміння запам’ятовувати, упорядковувати та відтворювати інформацію;
•       комунікативну –  удосконалювати вміння дітей формулювати мету власної діяльності та робити висновки за її результатами;
•       загальнокультурну – формувати інтерес до вивчення загадкової країни – Китаю, розвивати логічне та образне мислення, пам’ять, навички самостійної роботи, увагу;
•       соціальну –  розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників; спонукати  учнів до самостійного пошуку розв'язання навчальних завдань та пошуку раціонального варіанта вирішення окресленої проблеми; удосконалювати навички роботи в групі;

•    формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання  навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

•       емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів; осягнути в синтезі з музикою та живописом своєрідність середньовічної китайської поезії на  прикладі творчості поета Ду Фу;
•       літературознавчої – ознайомити з життєвим і творчим шляхом видатного китайського поета Ду Фу; розкрити особливості художнього світу Ду Фу, пов’язані з провідними ідеями конфуціанства; розкрити загальнолюдський характер творчості Ду Фу, її зв'язок із життям і проблемами китайського народу; показати вплив особистості і творчості Лі Бо на формування Ду Фу як людини і поета;  визначити провідні мотиви, художні прийоми та засоби виразності в ліриці  Ду Фу;  формувати навички виразного читання та аналізу художнього твору;
•       культурологічної – сприяти розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до культурних цінностей інших народів, формувати активну життєву позицію, толерантність, патріотизм, співчуття, доброту, збагатити словниковий запас  поняттями даосизм, конфуціанство.

Обладнання: портрет Ду Фу, ілюстрації до віршів, мультимедійна презентація, китайські національні мелодії, підручники, музичне оформлення, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Поезія – це луна в ущелині, місяць у воді, образ у дзеркалі, відблиск на поверхні. Слова вичерпують себе, але суть залишається.

                                                                                                                  Янь Юй. ХІІІ ст..

Хід уроку

І. Організаційний момент 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Зверніть увагу на епіграф до уроку. Як відноситься до поезії танський поет Янь Юй? (відповіді учнів).

Який художній засіб покладений в основу висловлювання? (порівняння).

На попередньому уроці ми подорожували з вами середньовічним Китаєм доби правління династії Тан, познайомилися з національними та культурними особливостями цієї далекої і незвичайної країни. Зустріч з лірикою Лі Бо викликала здивування і захоплення.

Змах пензля

І буревії та зливи

Тремтять.

А напише вірша

І викличе сльзи у привидів

Добрих і злих.

Так писав про Лі Бо його сучасник, друг, визнаний метр китайської лірики Ду Фу. Сьогодні  ми познайомимось з життєвим шляхом Ду Фу, його творчістю, яка стала символом  епохи розквіту класичної китайської культури Середньовіччя.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Щоб краще уявити і зрозуміти життєвий і творчий шлях поета, згадаймо особливості китайського Середньовіччя.

1.           Бесіда

• Визначте хронологічні рамки доби китайського Середньовіччя. (ІІІ-ХVІІ ст.)
• Королевою літератури у Китаї середніх віків була…(поезія).
• Чому VII-XIII ст. вважають часом розквіту класичної культури Китаю? (Китай за часів правління династій Тан і Сун – найбільша централізована держава у світі. Столицю імперії Чаньань відвідують дипломатичні місії, купці з різних країн, живописці, поети, філософи. В країні навчається близько 8 тисяч іноземців. В містах зосереджуються школи, бібліотеки, університети. Надзвичайного розквіту досягає наука, мистецтво, література. Китайські винаходи – порох, фарфор, папір, друкарська машинка, магнітний компас, розбірний шрифт – засвідчують високий рівень розвитку цієї цивілізації).
• Яке філософське вчення було головною світоглядною основою китайського мистецтва і літератури? (Світоглядною основою китайського мистецтва і літератури було конфуціанство. Конфуціанське суспільство – це суспільство суворої ієрархії, підпорядкування молодшого старшому. В сім’ї підтримувалася синівська покора і чемність, в стосунках між правителем і підданим – відданість).
• Що потрібно враховувати, щоб зрозуміти китайську літературу? (Для розуміння китайської літератури, потрібно враховувати ієрогліфічний характер китайської писемності. Китай – країна ієрогліфа. Ієрогліф сприяв об’єднанню країни, він зміцнював державність, адже його знаки скрізь однакові, байдужі до вимови).
• Який характер мала література? (Головною метою літератури було виховання досконалої людини, «благородного мужа», вірного підданого, чемного, покірного сина. Література мала повчальний характер).
• Яким було значення китайської поезії в житті середньовічної людини? (Поезія Китаю – це поезія думки. Її писали імператори, полководці, жебраки. Обов’язкові конкурсні іспити на посаду чиновника передбачали вміння складати вірші. Без поетичних читань не минала жодна дружня вечірка. Вважалося, що поезія здатна замінити навіть ліки. Якщо на душі біль і сум, то найкращий спосіб позбутися їх – висловити своє почуття у віршах).

2.           Повідомлення учнів «Цей дивак Лі Бо»
3.           Захист ілюстрацій

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. «Знайомі незнайомці»

Учитель. Що вам відомо про Ду Фу? (Китайський поет, сучасник і друг Лі Бо, шанується китайським народом...)

Учитель. (біля портрета Ду Фу). За своїм походженням Ду Фу – спадкоємець старовинного роду. Серед його пращурів були видатні військові, талановиті вчені, письменники, поети, державні діячі. Але, коли народився Ду Фу, від минулої слави залишилася лише згадка.

2. «Зустріч з поетом» (я – актор). Розповідь про поета від першої особи

Завдання класу: складіть тези до біографії Ду Фу.

Учень-біограф. Моє дитинство проминуло в збіднілій сім’ї провінційного чиновника.  Я не пам’ятаю матері, вона померла, коли я ще не вмів ходити. Свої дитячі роки я провів у тітоньки Пей, яка навчила мене читати і писати. У 7 років я  вже вмів складати вірші. Тітонька Пей жаліла і всім серцем любила мене, адже мачуха так і не змогла мене полюбити. Я з дитинства вірив у свій талант, тітонька Пей завжди мене підтримувала. Вона говорила: «Справді, це дитя має поетичний дар від Неба!» У 9 років я порадував тітоньку успіхами у каліграфії.

Учень-біограф. Я вивчав класичні книги, декламував напам’ять цілі сторінки із них. Писав вірші про місяць, квіти, гори, води. Старі поети пророкували, що я злечу увись, як Фенікс, оспіваний мною в дитинстві.  Я мріяв стати дзвоном, що пробуджує в людях добро і любов.  І щоб досягти цієї мети  наполегливо вчився, мандрував, багато розмірковував.

Учень-біограф. Дотримуючись сімейної традиції, я вирішив стати державним службовцем. Для досягнення цієї мети, потрібно було скласти іспити і поступити на службу. Я був готовий до випробувань: прочитав багато книг, оволодів мистецтвом каліграфії, мав вишуканий літературний стиль, який викликав захоплення навіть у столичних знавців.  У мене склалися власні погляди на обов’язок правителя і підданого, імператора і народу.

Учень-біограф. Зима 735 року. Екзаменатор не знає, що робити зі мною. Я, безперечно, начитаний, знання мої глибокі. Але він стверджує, що «цей юний ерудит, цей зухвалий хлопчисько не зуміє вибивати податки з селян, піднімати їх на громадські роботи, розбирати позови і скарги». Я бажав служити імператору, щоб повернути Піднебесній утрачену чистоту помислів і звичаїв... Я отримав поразку на іспитах... Мій талант не вкладався у рамки екзаменаційних правил.

Учень-біограф. Вдома батько підтримав мене, поклавши руку на плече, сказав: «Не сумуй. Чекатимемо наступних іспитів. Повинні ж екзаменатори відрізнити нефрит від простого булижника». Я відчув, що не все втрачено. Головне – вірити в себе і писати вірші. Я вірив і писав... Але смерть батька і втрата тітоньки Пей у 740 році приголомшили мене.

Учень-біограф. Доля дарувала мені добрих та щирих друзів. Із поетами Лі Бо і Гао Ші я вирушив у мандри. Я багато чого побачив, зрозумів, навчився.  Ми пройшли  пліч-о-пліч тисячі кілометрів, мандруючи шляхами Китаю. Під впливом Лі Бо захопився даосизмом, але все ж до кінця життя залишався конфуціанцем.

У 741 я вирішив усамітнитись, знайти власні шляхи в поезії. Оселившись у столиці Чаньань, я  відчував самотність, злидарював, заробляв випадковими уроками, складав надмогильні надписи для знатних клієнтів, мріяв про власну сім’ю, писав знатним особам, скаржився на непомічений талант, просив допомоги. (пише лист)

Стучусь в ворота богачей

На утренней заре.

Вдыхаю пыль из-под копыт

Раскормленных коней.

Остатки на чужом пиру

Привыкший собирать,

Одну лишь горечь и тоску

Храню в душе моей...

Учень-біограф. Я мріяв про активне, діяльне життя. Склавши три великі оди, присвячені імператорові, відвіз рукопис до палацу. Імператор Сюаньцзун прочитав їх, оцінив мій талант, дозволив проекзаменувати. Іспити були влаштовані тільки для мене. Рішенням екзаменаційної колегії моє ім’я внесли до списків тих, які «шанобливо чекали призначення на посаду». Місяці чекання перетворювалися на роки...

Метляюсь по світу.

З ким себе порівняти?

Між небом і землею

Чайка на мілині  піщаній. 

Учень-біограф. Здійснилася одна із моїх заповітних мрій. Я одружився! У мене є сім’я, молода, вірна, віддана дружина, діти. Моя дружина знає, що її чоловік зайнятий надзвичайно важливою і серйозною справою – він складає вірші. У цей час я не можу думати про те, що протікає дах, зносився останній одяг, закінчуються дрова, не залишилося крупи на вечерю. Про все це думає моя мила дружина, а я, стримуючи кашель, читаю вголос щойно написані рядки.           

Боевые гремят колесницы,

Кони ржут и ступают несмело.

Людям трудно за ними тащиться

И нести свои луки и стрелы.

Плачут матери, жёны и дети –

Им с родными расстаться непросто.

Пыль такая на всём белом свете –

Что не видно Сантьянского моста...

Учень-біограф. Війна – це дуже страшно. Почався голод. Злидні обсіли мою родину. Порадившись із дружиною, ми залишили Чаньань. Але незабаром я повернувся в столицю. Мені замовили епітафію на могилу знатної жінки. За цю роботу добре заплатили. Крім цього, нарешті, я отримав призначення на посаду секретаря правового відомства. З імператорським наказом і в’язкою грошей я поспішав до сім’ї. Але замість радісної зустрічі з рідними мене чекало горе: від голоду помер син...Ніби вражений блискавкою, стояв я біля воріт будинку. Не встиг, занадто пізно з’явилися ці дарунки! Довго стояв я над могилою сина, а коли повернувся додому, відчув непереборну потребу писати – писати, а не плакати.

Выхожу во двор – там стоны и рыданья:

От голода погиб сынишка мой.

А мне ль, отцу, скрывать своё страданье,

Когда соседи плачут за стеной.

И мне ль, отцу, не зарыдать от боли,

Что голод сына моего убил,

Когда все злаки созревали в поле,

А этот дом пустым и нищим был.

Всю жизнь я был свободен от налогов,

Меня не слали в воинский поход,

И если так горька моя дорога,

То как же бедствовал простой народ?

Когда о нём помыслю поневоле

И о солдатах, павших на войне, –

Предела нет моей жестокой боли,

Её вовеки не измерить мне!

Учитель. У цьому вірші – весь Ду Фу, який завжди пам’ятає, що серце поета б’ється заодно з іншими серцями, а всі разом вони зливаються в єдине ціле – серце народу.

Учень-біограф. У 755р. я опинився у полоні у повстанців Ань Лушаня,  але мені пощастило втекти. Отримавши досить високе призначення,  повернувся разом із імператорським двором у столицю. Проте незабаром  потрапив у немилість, мене відправили у провінцію, а згодом я покинув службу і перебрався у Ченду (провінція Сичуань), де прожив до самої смерті. Це були, мабуть,найсвітліші роки в моєму житті, це був період інтенсивної творчості.

 Я почав  розуміти, що в житті  є не лише зло та страждання, а й добро і радість, що сама людина є передусім носієм доброго та світлого.

Учень-біограф. В 786р. я вирушаю в  свою  останню подорож, сподіваючись дістатися столиці. Але Чаньань  й усі навколишні місця були тоді ареною зіткнень військ та нападів  кочовиків. Я так і не зміг здійснити свій намір, ще два роки  я провів у поневіряннях на джонці (невеликому човні) , яка заміняла мені дім. Усе життя я мріяв про затишну, теплу домівку, якої так і не дочекався. Але хвилювався я не тільки за себе, а і за інших таких же бідаків.

О если бы такой построить дом,

Под крышею громадною одной,

Чтоб миллионы комнат были в нем

Для бедняков, обиженных судьбой!

Чтоб не боялся ветра и дождя

И, как гора, был прочен и высок,

И если бы, по жизни проходя,

Его я наяву увидеть мог,

Тогда – пусть мой развалится очаг,

Пусть я замерзну – лишь бы было так.

Учитель. Поет не збудував ні великого будинку для злидарів, ні більш-менш пристойної хатинки для себе і своїх рідних. Однак він створив і залишив нащадкам сотні поетичних творів, які стали духовною спадщиною людства.

4.           Дослідження поетичних творів Ду Фу

(Проводиться з урахуванням випереджальних завдань, які виконували учні у групах)

І група. «Пісня про хліб і шовк»

Учитель. Чи відомий вам біблійний вислів «перекувати мечі на орала»? Що він означає?

Читання поезії учителем.

У Піднебесній, по Китаю всьому,

Є тисяч десять міст, мабуть;

Але чи є хоча б одне, в якому

Не славилася б воїнів могуть?

А що, якби серпи, мотики й рала

Повикувати нам з блискучих лат,

Аби вони покірно оборали

Цунь поля запустілого улад?

Гіркі ридання вже не поливали б

Ту землю, де гула страшна війна.

Чоловіки б із піснею орали,

Жінки б наткали з шовку полотна.

• Про що йдеться у вірші «Пісня про хліб і шовк»? Яка тема цього твору? (Це тема війни і миру та долі людей)
• Чому поезія має таку назву? (Хліб і шовк – те, що було основою, символом нормального життя в Китаї. Поет оспівує мирне життя своєї батьківщини, прагне повернути до нього своїх співвітчизників)
• Що є предметом уславлення у Піднебесній? («Воїнів могуть»)
• Чому в Піднебесній «славиться воїнів могуть»? (Заколоти, бунти, військові дії стали нормою життя для китайців)
• Які художні засоби використовує Ду Фу для зображення війни і миру?
• Як називається запитання, висловлене у 2-й строфі? (Риторичне – таке, що не потребує відповіді)
• Що, на вашу думку, більше хвилює ліричного героя, сама війна чи її наслідки?
• До чого поет закликає людей? (Перекувати мечі на орала)
• У Біблії також сказано про це: «Прийде час, коли народи перекують мечі на орала, а списи на серпи і не будуть більше вчитися воювати». Чи схожі слова Біблії і вірш поета?
• Виразником чиїх думок є ліричний герой Ду Фу? (Точка зору мирного населення,  простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає «повиливати з блискучих лат» «серпи, мотики і рала», знаряддя мирної праці хлібороба)
• Чому Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль? (Ду Фу прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб – хліба, а й потребує його для творчості – шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краса, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли «гуде страшна війна»)
•  «З усіх книг, написаних про війну, найбільшим успіхом користуються книги про мир» – казав С.Цвейг. Досить проливати людську кров, і, якщо за словами Б.Брехта, «усім війнам слід оголосити війну», то давайте відкриємо наші серця взаєморозумінню, милосердю, любові до ближнього, до рідної землі. Давайте будемо слідувати біблійним заповідям: не вбий; люби ближнього, як самого себе; стався до ближнього так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе. Адже війна – це зло, це основа всій бід і страждань. Вона несумісна з життям, «війна, як не подивишся на неї, завжди безумство» – стверджував Дж. Голсуорсі. Все це ми бачимо на сході нашої країни, де іде війна, гинуть люди, страждають діти.  Картина С. Далі підтверджує жахливе обличчя війни. То чи актуальна ця тема, цей вірш у наш час?

Творча робота. Складіть сенкан до слів війна, мир, зло, доброта.(за вибором)

Доброта.

Безмежна, щира.

Зцілює, підтримує, зігріває.

Вчить дотримувати Божих Заповідей.

Духовність

ІІ група. «Повертаються дикі гуси»

• Коли дикі птахи повертаються додому? (Навесні)
• Чи спостерігали ви коли-небудь за перельотами диких птахів? Що ви відчували в цей час? (Восени – сум за птахами, що відлітають, навесні – радість, що птахи принесли весну на своїх крилах, повернулися на батьківщину)
• Отже, дізнаймося, що ж відчуває ліричний герой під час весняного перельоту птахів.

Я приїхав на схід –

від домівки це тисячі лі.

Як уляжеться бунт,

повернуся якої весни?

Споглядаю над містом гусей –

серце рветься з німої журби,

Бо на північ летять,

на Вітчизну вертають вони!

«Вільне письмо»

• В китайській народній творчості самотній гусак – символ відірваності від родини, самотності, вигнанця з рідного дому. Запишіть думки, які спонтанно виникли у вас під час читання поезії.
• Чому серце ліричного героя «рветься з німої журби»? (Птахи повертаються на свою батьківщину, а герой – ні)
• В яких деталях простежується паралель між людиною і птахами? (І людина, і птахи прагнуть повернутися на батьківщину. Герой запитує, якої весни він знову буде в рідному краю? Птахи іноді є щасливішими від людини)
• Визначте тему та ідею поезії. (Тема – розповідь про споглядання польоту гусей над містом. Ідея – прагнення героя повернутися на батьківщину)
• Як назва вірша пов’язана з життєвою трагедією ліричного героя?

ІІІ група. «Весняний краєвид»

Думами про долю Батьківщини та трагедію війни сповнений вірш «Весняний краєвид».

Компаративний аналіз перекладів Я.Шекери та О. Гитовича

Країна в руїнах, та гори і ріки живуть, 
У місті весна зеленіє співочо-строкато; 
Засмучено мислю (аж квіти в сльозах) 
про Вітчизни майбуть; 
І птахи журливі... З родиною жаль розлучатись. 
Три місяці поспіль палає запекла війна; 
Листи з Батьківщини для мене дорожчі від злота. 
Волосся коротша, на скроні ляга сивина; 
Рідке воно й куце, і шпильками – не заколоти.

• Яким настроєм сповнено вірш? (Самотність, горе, тривога, занепокоєння, викликані подіями війни)
• Яка провідна ідея вірша? (Засудження війни)
• До чого прагне ліричний герой? (Повернутися на батьківщину, зупинити війну заради майбутнього)

Послухайте переклад вірша російською мовою.

Страна распадается с каждым днём.

Но природа – она жива:

И горы стоят, и реки текут,

И буйно растёт трава.

Трагедией родины удручён,

Я слёзы лью на цветы.

И вздрогнет душа, если птица вдруг

Крикнет из темноты.

Три месяца кряду горят в ночи

Сигнальных костров огни.

Я дал бы десять тысяч монет

За весточку от семьи.

Хочу надеть головной убор,

Но так ослабела плоть,

И волосы так поредели мои,

Что шпилькой не заколоть.

• Що стверджують перші рядки вірша? (Природа і Батьківщина нероздільні, краса природи вічна)
• Чому страждає ліричний герой? (Тому, що батьківщина у вогні, небо у відблисках пожеж, земля залита кров’ю, кінця війні не видно, від рідних – жодної звістки)
• Як називається цей літературний прийом? (Психологічний паралелізм)
• Який переклад досконаліший? (Досконаліший, милозвучніший, зрозуміліший переклад О.Гитовича)
• Сформулюйте висновок твору. (Всі біди на землі від війни)
• За методом асоціацій, скажіть, у який колір потрібно зафарбувати слова, що супроводжують поняття війна, мир?(Наслідки війни – смерть, голод, розруху, каліцтво, потрібно розфарбувати у чорний, сірий, навіть червоний (кров) колір. А слова, які стосуються миру, достойні всіх кольорів райдуги)

ІV група. «Мысли во время путешествия ночью»

Ми з вами говорили про відмінність між оригіналом і перекладом, говорили про талант перекладачів. Першочергове завдання перекладача – обережними рухами відтворити рідною мовою все те, що мав оригінал. Майстерно переклав вірш Ду Фу О.Гитович.

В лодке с высокою мачтой,

Тихою ночью плыву я.

Гладя прибрежные травы,

Лёгкий проносится ветер,

Мир заливает сияньем

Светит луна, торжествуя,

И над великой рекою

Воздух прозрачен и светел

Если бы литература

Мне помогла хоть немного.

Освободила от службы –

Вечной погони за хлебом.

Ныне ж моё положенье

Схоже своею тревогой

С чайкой, которая мечется

Между землёю и небом.

                            А.Гитович

• Як стан природи перегукується із внутрішнім станом ліричного героя? (Поет відкриває своє зболене серце, мріє про творчу свободу. Він насолоджується злиттям з природою. Саме природа дає йому наснагу, підносить у піднебесся духовності)
• Що гнітить душу поета? (Невизнаність, безпритульність, безкінечні поневіряння, бідність)
• З ким порівнює себе поет? (З чайкою. Поет – це людина-чайка, що блукає просторами між небом і землею, сподіваючись осягнути волю Неба і жити за небесними правилами на землі)
• Які обставини написання твору? (Поет самотньо мандрував човном нічною річкою, його сумний настрій був зумовлений і державним переворотом 755 р., і власними бідами, пов’язаними з приходом старості, хворобами, втечею від нудної чиновницької служби)

Знайдіть художні засоби, які підкреслюють красу ночі. (Епітети: тихою ночью, лёгкий ветер, великая река, воздух прозрачен и светел. Метафори: ветер гладит травы, луна торжествует)

5.           Самостійна робота 

Учитель. Поєднайте назву вірша з його тематикою.

Ключ: 1 – б; 2 – в; 3 – г; 4 – а.

Учитель. Ми з вами говорили про поетичні твори Лі Бо та Ду Фу. У них дуже багато спільного. Це поети-заступники, поети, закохані у красу природи. Але є і  відмінне. Давайте порівняємо їх творчість.

6.                         Колективна робота. Заповнення таблиці.  «Кола Вена»

7.           Творча робота

Учитель. Складіть сенкани-характеристику Ду Фу, Лі Бо.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Повторне звернення до епіграфа

• Яке враження склалося у вас про китайську поезію? Чи відчули ви її красу? У чому вона?
• Які теми були провідними в поезіях Ду Фу? (Засудження війни, поетизація  мирної праці, мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною)
• Який настрій звучить у його віршах? (Сум, туга, ностальгія…)
• До чого закликав поет? Про що мріяв? (Про мирну працю, гармонію життя)
• Чи актуальні твори китайських поетів у наш час?
• Які поезії справили на вас найбільше враження? Чому? (Зворушили вірші, де автор непокоїться за долю Батьківщини, рідних людей – це дуже близько для нас сьогодні. Поети вчать нас любити рідну землю, берегти мир, жити у злагоді, стояти на боці правди і справедливості, мати активну життєву позицію, бути справжніми людьми)
• Що б ви порадили нашим сучасникам?
• Послухайте вірш В.Симоненка, який також є відповіддю на це запитання.

Ти знаєш, що ти — людина? 
Ти знаєш про це чи ні? 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина, 
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде. 
Завтра на цій землі 
Інші ходитимуть люди, 
Інші кохатимуть люди — 
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе — 
Озера, гаї, степи. 
І жити спішити треба, 
Кохати спішити треба — 
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина, 
І хочеш того чи ні — 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина, 
Очі твої — одні.

Саме від нас залежить майбутнє нашої землі, тож завжди залишаймося справжніми людьми.

VIІ. Домашнє завдання

1. Написати твір-мініатюру на захист миру.
2. Знайти відповідь на запитання: який російський художник жив і творив у Китаї?
3. Ознайомитися з особливостями розвитку культури і літератури Близького Сходу.
4. Ознайомитися з інформацією про життєвий і творчий шлях Омара Хайяма.

Використані джерела

1. Шкаруба Л.М., Шошура С.М. Середньовіччя: століття темряви чи світла? // Зарубіжна література. –  2006. – №7–8. – С. 85–89.
2. Шкаруба Л.М., Шошура С.М. Поет на тлі китайської культури. До вивчення творчості Лі Бо, Ду Фу. // Зарубіжна література. –  2003. – №5. – 44 с.
3. Приходько Л.І. Перлини східної літератури. // Зарубіжна література. –  2006. – №7–8. – 62 с.
4. Хроменко І.А. Осягнення творчості поета з допомогою фонових знань. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. –  2004. – №8. – 42 с.
5. Лірика китайського поета Ду Фу  [Електронний ресурс] // Усі уроки зарубіжної літератури - Режим доступу:  http://www.zarlit.com/lesson/8klas/34.html