Система вправ і завдань з теми «Фразеологія»

Система вправ і завдань з теми «Фразеологія»

Вправа 1: Порівняйте словосполучення, поясніть, які з них є вільними, а які стійкими.

Майстер на всі руки – майстер з пошиття одягу.

Точити зуби – точити ніж.

Брати на глум – брати на тиждень.

Впасти духом – впасти з лави.

Вдарити по руках – вдарити по пальцях.

 

Вправа 2 : Пояснити значення фразеологізмів та вільних сполучень слів.

Комар носа не підточить, клювати носом, почути запах носом; ніде голці впасти, ніде голки взяти; бити в бубон, бити байдики; гострити ножа, гострити зуби.              

 

Вправа 3 : Записати окремо  фразеологічні звороти та вільні сполучення слів.

Висмоктати молоко, висмоктати з пальця, урочистий хід, хід конем, викинути з голови, викинути з хати, прикусити язика, пасти отару, пасти задніх.

 

Вправа 4 : Прочитайте речення, знайдіть у них фразеологізми, подумайте над їх значенням.

За життя людина буває і на коні, і під конем.

Землі було стільки, що ніде курці клюнути.

Дехто з шестикласників любить замилювати очі.

 

Вправа 5 : З байок Л. Глібова виберіть 10 фразеологізмів і поясніть їх шляхом добору синонімів.

 

Вправа 6 : Знайдіть фразеологізми, поясніть їх значення.

Там ( у церкві ) я мав і покаятись, і набратися розуму, якого все не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п»яти і на в»язах стирчала макітра (М. Стельмах ).

 

Вправа 7 : Спишіть речення, зробіть їх синтаксичний розбір. Визначте, якими членами речення виступають фразеологізми.

А сторож і собі десь на соломі комарика придавив.( М. Рудь)

Пішов козак світ за очі.( Т. Шевченко) 

Старий Бубка стояв з кожухом ні в тих ні в сих.( І. Нечуй-Левицький)

Мати пила чай і не могла очей відвести од дітей.( І. Нечуй-Левицький)

Починалось бабине літо.

 

Вправа 8 : Спишіть речення, підкресліть фразеологізми як члени речення. Поясніть їх значення і роль у даних реченнях.

Тут Васько вже трохи скривив душею.( В.Винниченко)

Коли сонце передавало куті меду, ми залізали в Дніпро і сиділи в ньому, скільки нам хотілося. (В.Винниченко)

Романові дома в перший раз довелося покуштувати березової каші…(С.Васильченко)

Гей, біжіте, панські слуги, та спіймайте вітра в полі.(Леся Українка)

Стіни осінні дощі обшарпували – голими ребрами хата світила.( Панас Мирний)

«Послухай,- каже Клим, - ти справді вже глузуєш! Схотів, щоб я п’ятами накивав…» (Л.Глібов)

 

Вправа 9 : Підберіть синоніми до запропонованих фразеологізмів.

З р а з о к. Передати куті меду – перестаратися.

Пекти раків –

Пустити червоного півня –

Пасти задніх –

На голові ходити –

Ні світ ні зоря –

Взяти себе в руки –

 

Вправа 10 : Знайдіть фразеологізми – синоніми і запишіть їх парами. Введіть кілька фразеологізмів у речення.

Проковтнути язика, бити байдики, клеїти дурня, як кіт наплакав, сто років тому, тримати язика за зубами, крапля в морі, за царя Гороха.

 

Вправа 11 : Відшукайте пари до слів, з’єднайте фразеологізм із його значенням.

Н а п р и к л а д : Мало – як кіт наплакав, як крапля в морі.

Мовчати                              як оселедців у бочці

Дуже давно                         під самим носом

Тісно                                    ні пари з уст

Близько                                за царя Гороха

Багато                                 від горшка два вершка

Малий                                   кований на всі чотири копита

Досвідчений                         як зірок на небі

 

Вправа 12 : Знайдіть фразеологізми – антоніми та запишіть їх парами. Введіть кілька фразеологізмів у речення.

Жити своїм горбом, ні пари з уст, сидіти на чужій шиї, язик розв’язати, душа в душу, вилетіти з голови, як кіт з собакою, намотати на вус.

Вправа 13 : До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.

З р а з о к. Бити байдики ( ледарювати) – гнути спину (працювати)

Тримати язика за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, тримати хвіст бубликом, хоч віником мети.

Д о в і д к а. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка із собакою.

Вправа 14 : Утворити антонімічні пари.

Співати дифірамби                    розпустити язика

Кури не клюють                         плисти протии течії

Плисти за течією                      поливати брудом

Ні пари з уст                              як кіт наплакав

 

                                    *     *     *

По самісіньку зав’язку              у свинячий голос

Не своїм голосом                        чути як муха сіла

Велике цабе                                 як кіт наплакав

Ні світ ні зоря                            невелика цяця

 

                                    *     *     *

Ніколи вгору глянути                 голова набита вітром

Має голову на плечах                 за холодну воду не береться

Кинуло в жар                              як кіт наплакав

Хоч греблю гати                         зуб на зуб не попадає

 

Вправа 15 : Утворити фразеологізми.

Ловити                                                                           носа

Бити                                                                               язиком

Піймати                                                                         маку

Точити                                                                            раків

Продавати                                                                     носом

Плескати                                                                       витрішки

Пекти                                                                             баклуші

Втерти                                                                          теревені

Повісити                                                                        гави

Клювати                                                                         облизня

Біла                                                                                  приклад

Ревіти                                                                             на гарячому

Брати                                                   дуба
Ловити                                                                                 ворона

Врізати                                                                           білугою

Вскочити                                                                        ряст

Морочити                                                                       здачі

Давати                                                                            болить

Топтати                                                                         голови

Дати                                                                                на носі

Душа                                                                                в халепу

Зарубати                                                                         на кутні

Зігнати                                                                            ліньки

Гнути                                                                               кирпу

Сміятися                                                                         глек

Напали                                                                             оскому

Розбити                                                                           хропака

 

 

Вправа 16 : Визначити значення фразеологізмів.

Дивитися чортом, сон рябої кобили, шукай вітра в полі, з глузду з’їхати, за горло бере, вовка ноги годують, ведмежа послуга, крокодилячі сльози, знов за рибу гроші, приший кобилі хвіст, десята вода на киселі, жива копійка, пташине молоко, заяча душа, не спускати очей, на всю губу, щей  кіт не валявся, загнати на слизьке, у хвості плентатися, ламати голову, на пташиних правах.

 

Вправа 17 : Передайте фразеологізмами поняття.

Перейти на чиєсь утримання, непевно почуватися, бути дуже гарним, залицятися, бути нерозумним, підозрювати когось, пустее говорити,

Важко працювати, подобатися, обманювати, хотіти їсти, сміятися з когось, далекі родичі, несподіване повідомлення.

 

Вправа 18 : Перебудуйте і запишіть речення, замінивши фразеологізми однослівними синонімами.

Математику треба знати як своїх п’ять пальців.

Не дій на нерви близькому своєму.

Мишко писав як курка лапою.

До найближчого села було рукою подати.

У кімнаті ніде і яблуку впсти.

У письмовій роботі Дмитрика помилок було як зірок на небі.

 

Вправа 19 : Пояснити значення фразеологізмів, скласти з ними речення.

Дивитись крізь пальці, ловити дрижаків, ні сіло не впало, і вухом не веде, обоє рабоє, каламутити воду, ніде голки встромити, п’яте колесо до воза, грати першу скрипку, як нитка за голкою, терпець увірвався, не моргнувши оком, дати одкоша, не знаходити собі місця, нагострити вуха, від серця відлягло, ні в тин ні в ворота, правити теревені.

 

Вправа 20 : Визначити походження фразеологізмів.

Сізіфова праця, увінчати лаврами, братии бар’єр, олімпійський спокій, нитка Аріадни, кануло в Лету, плач Ярославни, спочивати на лаврах, гераклів подвиг, терновий вінок, Дедал  і Ікар, таємна вечеря, бути чи не бути, скласти зброю, земля обітована, троянський кінь, золоте руно, приіняти естафету, кинути якір, ахіллесова п’ята, Адамові діти.

 

Вправа 21 : Фразеологічна гра – кмітливим

Поміркуйте, який вислів вживається зі словом  ї с т и , а який – зі словом к р и ч а т и ?

Аж за вухами тріщить.

На весь рот.

Аж у вухах лящить.

А що ще можна ї с т и ?

Довідка. Їсти біду – жити в нужді, в неволі; терпіти будь – які утиски.

               Їсти облизні – заздрісно дивитися на що – небудь принадне, але недоступне.

               Їсти чужий хліб – бути на чиїхось харчах.

              Недаром хліб їсти – приносити користь.

              Поїдом їсти – не давати кому – небудь спокою нестримними доріканнями, лайкою; допікати.

Вправа 22 : Розв’яжіть кросворд. Запишіть по горизонталі, що означають вислови:

1.Водити за ніс;

2.Зарубати на носі;

3.Встромляти носа.

    Якщо правильно підберете слова, тоді по вертикалі вийде слово, яке означає «клювати носом»

 

	Д
З
В

Вправа 23 : Дайте відповідь на цікаві запитання і визначте, які фразеологізми у них приховані.

1.Що можна ловити все життя, але не зловити ніколи?   ( Вітер )

2.Коли беруть ноги на плечі?  ( Коли втікають )

3.Що можна ламати без рук і без всякого знаряддя?   ( Голову )

4.Не квіти, а в’януть; не білизна, а їх розвішують дуже довірливі?  ( Вуха )

 

Вправа 24 : Знайдіть фразеологізми в гумористичних мініатюрах Павла Ларіна :

 

Недосяжний лікоть

З ним рахуватись мусять,

Бо не вкусять.

 

          Совок

   Його зробили винуватим,

   Бо виніс він сміття із хати.

 

                    Баран при ділі

         Нові поставили ворота –

         І Барану знайшлась робота.

 

                              Своїх не пізнає

                  Сир з Молоком не вітається,

                 Бо він у маслечку катається.

 

                                        Гадюки

                           З них найболючіше кусаютьсяті,

                           Що на грудях вигріваються.

 

 

 

Вправа 25 : Прочитайте фразеологізми. Запишіть в одну колонку приказки, а в другу – прислів’я.

 

Рання пташка росу п’є, а пізня слізки ллє.

Ганятися за двома зайцями.

Без охоти нема роботи.

Чужими руками жар загрібати.

Не лінуйся рано вставати, а змолоду вчитись.

Із вогню та  в полум’я.

Старається, як мурашка.

         

          Вправа  26  :    Пригадайте і запишіть відомі вам фразеологізми, що мають у своєму складі слово  :  нога, рука, око, голова. ( Див. Додаток 1 )

Вправа 27 : Доберіть до наведених виразів приказки, тотожні за змістом. Скористайтесь довідкою.

 

Говорити гарно –

Говорити швидко –

Говорити невиразно –

Говорити не до ладу –

Пустословити –

 

Приказки для довідок:

Сказав, як з воза ляпнув; теревені правити; говорить, як шовком шиє; сипле, як горохом об стіну; говорить, мов онучу мне.

Вправа 28 : Запишіть у дві колонки: 1) прислів’я і приказки;                  2) афоризми.

 

Попасти пальцем у небо.

Бути чи не бути? (В. Шексп.)

Все гине – слава не поляже. (Т. Шевч.)

Камінь спотикання (Ісаїя, 28, 16 )

Рукою подати.

Не кажи «гоп» , поки не перескочиш.

Всякому городу нрав і права. (Г. Сков.)

Краще з розумним згубити, ніж з дурним знайти.

 

Вправа 29 : Пояснити значення крилатих висловів.

 

1. А все-таки вона крутиться   (ці слова сказав Галілео Галілей після того, як інквізиція змусила його зректися Коперникового вчення про рух Землі навколо Сонця).

 2. Усе тече, усе змінюється  (цей вислів належить давньогрецькому філософові Геракліту з Ефеса; є ще й інший варіант цього вислову; «Усе рухається, і , ніщо не стоїть на місці»).

  3. Юпітере, ти сердишся, отже, ти неправий (так нібито звернувся до Юпітера  Прометей під час суперечки між ними).

4.Із щитом чи на щиті (історики розповідають: коли стародавні спартанці йшли захищати вітчизну, матері, подаючи їм щити, примовляли: «З ним або на ньому» — це означало: ні в якому разі не відступай перед ворогом).

5. Хто бере — усе той тратить, хто  дає — усе придбав  (ці слова належать грузинському поетові Шота Руставелі, що жив наприкінці 12 — на початку 13 ст., і спрямовані проти егоїстичної зажерливості).

 6. На ясні зорі, на тихі води  (цими словами автори українських дум передавали палке  прагнення бранців, захоплених турками чи татарами, повернутися в рідний край — в Україну).

7. Прийшов, побачив, переміг! (ці слова сказав , римський полководець Юлій Цезар у 47 р. до н.е. після чергової блискавичної перемоги). 

 8. Людина я, і ніщо –людське мені не чуже  (вислів римського письменника 2 ст. до н.е. Теренція).

9. Поки дихаю — сподіваюсь  (вислів римського поета І ст. до н.е. Публія Овідія Назона).

10. Без надії сподіваюсь (кредо  Лесі Українки).

11. Краще бути першим на селі, ніж другим Римі  (сказав римський полководець Цезар, проїжджаючи  через якесь убоге альпійське містечко).

12. Не можна двічі увійти в ту саму річку (так давньогрецький філософ Геракліт висловився про постійну мінливість світу).

13. Завжди учень (так І. Франко назвав збірку своїх поезій, трохи змінивши вислів давньоримського поета Марціала: «Хороша людина — завжди учень»).

14. Лиш правда є вічна, а то все трава (сказав Павло Тичина).

15. Платон мій друг, а істина — ще більший друг (цей вислів, який приписують давньогрецькому мислителеві Арістотелю, правду ставить вище від авторитетів).

16. О свята простота! (ці слова, за переказом, вигукнув чеський проповідник Ян Гус, бачачи, як якась старенька бабуся підкидає поліно у вогнище, на якому інквізиція спалювала його як єретика).

17. Не осоромимо землі Руської (ці слова належать великому київському князеві Святославові; а Руссю, землею Руською називалася колись Україна).

18. У ріднім краю навіть дим солодкий і коханий  (ці слова сказала Леся Українка, їдучи в Італію).

  19. Свою Україну любіть (так заповідав великий Тарас Шевченко; ці ж слова пізніше повторив Володимир Сосюра: «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею!»)

20. Розіпни його! (це слова з Євангелії; так засліплений ненавистю натовп вимагав у Понтія Пілата смерті  невинного Ісуса Христа).

 21. Не розсипайте перлів перед свиньми! (слова теж з Євангелії, означають: не і витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні  зрозуміти вас).

22 . Нехай обмине мене чаша сія (вислів з Євангелії; ці слова сказав Ісус Христос у молитві перед стратою на хресті).

 23. Яблуко Вільгельма Теля (відстояна гідність:  швейцарський стрілець Вільгельм Тель не вклонився  герцогові, і той наказав йому випустити стрілу в яблуко, покладене на голову його малого сина; Вільгельм Тель уцілив у яблуко, а потім убив герцога). 

24. Яблука Гесперид (коштовний здобуток: за грецьким міфом, ці яблука дістав титан Атлас із саду, який належав сестрам Гесперидам і охоронявся стоголовим змієм).

  25. Яблуко незгоди (предмет суперечок; через те яблуко, підкинуте богинею розбрату, врешті-решт і почалася Троянська війна).

 

                                    Творчі  завдання

1. Використовуючи власний життєвий досвід, розкрийте зміст прислів’я  «Зробив діло – гуляй сміло»

     2. Подумайте і напишіть, що спільного і відмінного між виразами «Що знаєш, що вмієш – те за плечима не носити»  і  «Книга вчить, як на світі жить».

     3. Зі словника фразеологізмів випишіть кілька прикладів стійких сполучень слів, які б підтверджували думку про те, що праця – основа людського добробуту.

    4.  Напишіть невелике оповідання на тему одного прислів’їв.

Єдність і братство – велика сила.

Не залишай на завтра того,  що можна зробити сьогодні.

   5.  Підберіть і запишіть кілька прислів’їв, афоризмів про дружбу, повагу між людьми, силу слова і тактовність у висловлюваннях. ( Див. Додаток 2)

   6.  Написати гумористичне оповідання за малюнком. (Див. Додаток 3)

       

   

                                 Креативні  завдання

 

Фразеологічний аукціон "Синоніми"

Завдання: поділившись на дві групи, пригадати і записати щонайбільше синонімічних фразеологізмів; команда, яка виграла у змаганні, проводить аукціон: "продає" за правильні відповіді суперникам додаткові бали.

Завдання командам

І команда                                                    II команда                                                                  

Заводити в оману,...                                  Давати наганяй,...

Давати  драла,...                                        Байдики бити,...

 

Загадки-жарти для аукціону

1. Що можна ламати без рук і будь-якого знаряддя?

2. Хто продає чи купує витрішки?

3. Чи може волосина витримати вагу людини?

4. Хто наступає на вухо людині? Якій?

5. Яке відношення має Пилип до конопель?

6...........................................................

 

Тематичне конструювання - гра "Слабка ланка"

 

Тема "Фразеологізми, що стосуються частин людського обличчя"

Завдання: за поданими блочними міні-темами і зразками складіть і опишіть серії запитань-завдань для гри "Слабка ланка"; проведіть гру, попередньо підібравши команду знавців фразеологізмів.

 

Міні-тема "Нога"

Пропонована серія запитань

1. Яке значення фразеологізму "Налягати на ноги"? Яке значення має фразеологізм, в якому "ноги" вживається в однині?

2. Увести в три речення фразеологічний зворот "поставити на ноги", щоб у кожному з них він мав інше значення.

3. Яким фразеологізмом зі словом "нога" передається значення "шкодити комусь", "робити капості"?

4. Поясніть вираз "одна нога тут, друга - там".

5. Що означає фразеологізм "руками й ногами"?

6. Коли людина "не чує під собою ніг", а коли "не чує ні рук, ні ніг"?

7. Коли беруть ноги на плечі?

 

Міні-тема "Вухо"

1. Продовжте і поясніть: "Віктор їсть так, аж ..."

2. ...

 

Міні-тема "Пальці"

1. Що означає фразеологізм "Виссати з пальця"?

2. ...

 

 

Міні-тема "Ніс"

1. Кому подобається дерти носа?

2. ...

 

Міні-тема "Око"

1. Чи зручно їсти очима?

2....

 

Міні-тема "Рука"

1. Поясніть ,про кого говорять фразеологізмом "рука руку миє"?

2. ...

 

Міні-тема "Голова"

1. Коли люди "сушать голову"?

2. ...

 

Монологи Петруся й Даринки про шкільні смішинки-веселинки

 

Завдання: на основі поданого лексико-фразеологічного матеріалу

побудуйте монологи - гумористичні розповіді про шкільні будні; виголосіть монологи, дотримуючись правил виразного читання.

 

Лексико-фразеологІчний матеріал

 

Дивитись як теля на нові ворота; вертівся як муха в окропі; не знав де очі діти; як корова язиком злизала; у сірка очі позичив; розвісити вуха; зміряти з голови до ніг; бачити наскрізь; гострий на язик; не ли¬ком шитий; ні сіло ні впало; ні се ні те; носились як з писаною торбою; як кіт наплакав; хоч сядь та й плач; замилювати очі; розповідати казку про білого бичка; кривити душею; з неба впасти; гладити проти шерсті; народитися в сорочці; метати грім і блискавку; показати, де раки зимують; чужими руками жар загрібати...

 

Монолог Даринки (пропонований початок)

 

Отак шість років жила я у батька - неньки як у Бога за пазухою. Ні за холодну воду не бралася, бо носилася мама зі мною, як із писаною торбою. Жили собі душа в душу, коли ні сіло ні впало звалився на серце тягар - школа...

 

Монолог Петрика (пропонований початок)

 

Вдома мене на руках носили. Ніколи й нічим голови не сушив, вовка смаленого не бачив, жив як риба у воді. Проте довелося й собі повісити носа, як почали до школи у свинячі голоси з ліжка піднімати...

 

Ділова гра "Реклама - це рушій прогресу. Представ рекламу всім на пресу"

Реклама - поширення відомостей про кого-небудь чи що-небудь з метою популяризації.

Завдання: частина учнів - рекламодавці: їхнє завдання - скласти й представити будь-яку (поетичну, прозову) рекламу на газету чи журнал для дітей середнього шкільного віку; інша частина учнів - члени експертної комісії (редагують, оцінюють, затверджують чи не затверджують рекламу).

 

Усталені вирази для складання реклами:

 

Брати за душу; виводити на чисту воду; не відкладати в довгий ящик; робити з мухи слона; колоти очі; замилювати очі; вилами по воді писати; перемивати кісточки; іти в ногу з часом; і комар носа не підточить; знімати полуду з очей; знайти спільну мову, згустити фарби; збити пиху; зривати зорі з неба, за словом до кишені не лоти; заткнути за пояс; задніх не пасти; завидки беруть, до пуття довести; допекти до живого; до нових віників тямити; до красного слівця; гостре слово; гору з місця зрушити; грати першу скрипку; втерти носа; в корінь дивитися…

Головна вимога: використання в рекламі фразеологізмів.

 

 

 

 

                                      

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

Фразеологізми зі словом РУКА

На руках носити — виявляти велику увагу.

Опустити руки — бути бездіяльним.

Під гарячу руку- спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи.

Під руками — поруч, близько.

Покласти руку на серце — щиро, відверто.

Рука руку миє— про спільників у якійсь поганій справі

Руки вгору піднімати - визнати себе переможеним, відмовлятися від боротьби.

Руки зв'язати— позбавити свободи.

Розводити руками - виражати здивування, захоплення, розгубленість;

З перших рук - безпосередньо від кого-небудь;

Як без рук без кого/чого - зовсім безпомічний, безпорадний .

Надійна рука - людина, на яку можна покластися; вірний помічник, опора;

Нечиста рука - безчесна, непорядна людина, здатна красти, шахрувати;

Права рука когось — перший помічник, довірена особа у кого-небудь;

Тверда рука - хто-небудь має вольовий, сильний характер;

Чужими руками - не самостійно, використовуючи працю, зусилля, енергію інших.

У надійних руках - у повній безпеці, там, де ніщо не загрожує;

Липкі руки - хто-небудь схильний до злодійства, шахрайства тощо;

Руки жіночі не ходили тут — не прибиралось;

Руки загребущі - хто-небудь дуже заздрісний, жадібний, прагне до наживи;

Руки короткі (куці, малі) - хто-небудь має обмежену владу, можливості;

Не з руки - незручно, невигідно;

Щедрою рукою - не виявляючи скупості, не шкодуючи;

На швидку (скору) руку - поспіхом, квапливо;

На руку ковінька - якраз цього й треба.

Руки не стоять — не мати бажання до якого-небудь виду діяльності.

Руки підкласти — безкорисливо допомогти комусь.

Рук не чути — стомлюватись від праці.

Руку позолотити — дати хабара або нагороду за ворожіння.

Руки розв'язати — звільнити від якогось обов'язку.

Руки сверблять (1) — поривання до якоїсь роботи. Руки сверблять (2) — бажання ударити, побити когось.

Рукою подати — близько, поруч.

Руку мати— мати підтримку, мати покровителя.

Руку набити — набути досвіду в якійсь справі.

Руку подати — допомогти, підтримати морально.

Руку тягти (за кимось) — ставати на чийсь бік в якійсь суперечці.

Рукам волі не давати — не битися, не зачіпати когось.

Руки короткі — немає достатньої влади, можливості зробити що-небудь.

Своя рука — владика — про необмежене свавілля.

Узяти себе в руки — оволодіти собою.

Як без рук— почувати себе безпорадним.

Гарячий на руку— сповнений завзяття, енергії, запальний.

Обірвати руки — переобтяжувати, дуже стомлювати кого-небудь.

Обламати руки — припинити чиї-небудь небажані дії, вчинки; приборкати когось.

Дати хліб у руки — забезпечити кого-небудь роботою, заробітком; допомогти  здобути спеціальність, освіту.

Дивитися в руки — бути в повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватись на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу.

Карти в руки — хтось досвідчений, має можливість показати свою вдачу, свої знання.

Кипіти в руках — вправно, швидко і т. ін. виконувати, здійснювати що-небудь.

Пекти руку— викликати докори сумління, почуття сорому, переживання.

Перепускати через свої руки— бути причетним до чогось.

 

Фразеологізми  зі словом НОГА

Не чути землі під ногами — під впливом радісного збудження або хвилювання енергійним, рухливим, легким, швидким.

Нога в ногу — одночасно, в такт з іншими; нарівні з ким-небудь, погоджено в діях та поглядах; у відповідності з чим-небудь.

Бити ноги (чоботи) — йти куди-небудь.

Валити з ніг — змушувати кого-небудь лягти, впасти ,позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах; призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь.

Ввіритися ногам — швидко побігти; втекти.

Куди ноги несуть — у будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги (синоніми: куди очі поведуть; куди очі бачать).

Давати / дати волю ногам — швидко тікати, бігти; невтомно, запально танцювати; дозволяти, не стримувати.

Дати ногам знати — швидко тікати, бігти.

Одна нога тут, а друга там — наказ, прохання або обіцянка дуже швидко сходити, збагати куди-небудь.

Два чоботи на одну ногу — бути схожим між собою світоглядом.

Підставити ногу — робити неприємності, перешкоджати кому-небудь в чомусь.

Пнутися на ноги — дуже прагнути поліпшити своє матеріальне становище, розжитися.

Поставити з голови на ноги — повернути все, як було; надати чомусь первісного, змісту, значення.

Де вже ноги не носили — хто-небудь багато ходив скрізь, побував у багатьох місцях.

До ноги вибити — знищити всіх до одного, до останнього.

Як не своїми ногами піти (підійти) — повільно і невпевнено.

Як собаці п'ята нога потрібний — уживається для вираження повного заперечення змісту слова.

Як чужі ноги (руки) — не підвладний кому-небудь, який утратив чутливість, здатність рухатися..

Чого ліва нога забажає — чого задумає, захоче хто-небудь.

Ходити догори ногами —дуже бешкетувати, чинити безладдя.

У ногах правди нема — запрошення сідати.

Узяти під ноги — поставити кого-небудь в принизливе становище; зганьбити.

Упасти в ноги (до ніг) — уклінно просити, благати, молити кого-небудь.

Устояти на ногах — виявитися спроможним стати самостійним, незалежним.

Топтати ноги — ходити.

Тупати ногами — виявляючи свою зверхність, грубо наказувати кому-небудь, робити зауваження, повчати.

Тягти ногу — важко переступати, підтягуючи пошкоджену ногу до здорової.

Самі ноги несуть — хто-небудь рухається, не усвідомлюючи напрямку; хто-небудь іде, рухається з відчуттям легкості.

Стати на близьку (коротку) ногу з ким — зійтися, порозумітися, зріднитися.

Накивати п'ятами — утекти, відправитися, виїхати куди-небудь, залишивши своє місце проживання . Налягати на ногу — шкутильгати.

Нога за ногою — повільно, неквапливо, ледве-ледве.

Насилу ноги нести — не мати змоги нормально рухатися (від старості, втоми, переживання).

Не давати / не дати собі на ногу наступити — не допускати кривди, знущання над  собою, безкарно шкодити собі.

Нога людська не ступала — нікого не було, ніхто не ходив, не жив де-небудь.

Нога не піднімається — хто-небудь не насмілюється, не наважується.

Нога не ступить — хто-небудь погрожує, що більше не прийде до кого-небудь або кудись.

Ноги (п'яти) сверблять — кому-небудь дуже хочеться йти, тікати, рухатися.

Ноги (п'яти, ступні) прикипають (приростають) — хто-небудь з якогось місця не може зрушити або уповільнює ходу, не хоче йти далі.

Ноги затрусилися — з'явилося велике бажання до чогось.

Ноги не держать (не тримають) — хто-небудь дуже втомлений, відчуває слабість.

Ногою ступити ніде — немає вільного місця, все заповнено чимось.

Лазити (повзати) в ногах — дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось.

Легкий на ноги — який може швидко й багато ходити без втоми, швидко добиратись до чого-небудь; проворний.

Ледве (насилу) ноги несуть — хто-небудь не має змоги нормально рухатися виснаження, старості, переживань .

Ледве тягти ноги по світу — дуже повільно ходити, рухатися (від утоми, хвороби, старості) (синонім: валитися від вітру).

Летіти (іти) догори ногами— зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу.

Іти в ногу — погоджувати з ким-небудь свої дії.

Землі під ногами (під собою) не чути — бігти, іти легко, швидко; бути переповненим радістю, щастям.

Земля горить під ногами — для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

СТО ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК ПРО СИЛУ СЛОВА І ТАКТОВНІСТЬ У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ

1. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

2. Слово — не горобець, як вилетить, то вже його не спіймаєш.

3. Слово чемне кожному приємне.

4. Яке «помагайбі», таке й «доброго здоров'я».

5. Який голос, такий і відголос.

6. Стримуй себе у всьому, а найбільше — у словах.

7. Від гарних слів язик не облізе.

8. Слухай перший, говори останній.

9. Добрим слоном мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

10. Будь господарем своєму слову.

11. Будь першим на банкеті й останнім у лихослов'ї.

12. Одне погане слово скажеш — почуєш десять.

13. Малі люди вживають великі слова, а великі люди — малі.

14. Слів не розкидаєш, добру славу маєш.

15. Хто говорить —сіє, хто слухає —жне.

16. Слухай сто разів, а говори раз.

17. Слухай багато, а говори мало.

18. Що менше балакаєш, то більше чуєш.

19. Доброму слухачеві півслова вистачить.

20. Де багато слів, там мало мудрості.

21. Спершу слово зваж, а потім скаж.

22. Срібні ви, мої слова, золоте мовчання!

23. Слово — срібло, мовчання — золото.

24. Ми мнемо один рот, а не два вуха, щоб більше слухати й менше говорити.

25. Хто мовчить, той у збитку не буде.

26. Краще мудре мовчання, ніж дурне казання.

27. Не все говорити, часто треба й помовчати.

28. Мовчанка — теж відповідь.

29. Хто мовчить, той згоден.

30. Довга балачка більш докучає, ніж довга мовчанка.

31. Не вислухана мова не варта нічого.

32. Надмірне базікання, як і надмірне мовчання, до добра по приводить.

33. Раз промовчиш, де слід, і відвернеш тисячу бід.

34. Мовчання сотні слів варте.

35. Тримай слово за зубами, щоб і янголи не знали.

36. Сказане не повернеться.

37. Слово, як стріла, вилетить — не спіймаєш.

38. На слові зірвався — увесь світ дізнався.

39. Не стримав слова — і вже людям розмова.

40. Риє розсипав — ще збереш, сказав слово — не вернеш.

41. Краще послизнутися ногою, ніж язиком.

42. Краще прикусити язика перед мовою, ніж по мові.

43. Хто мас добрі вуха, має і доброго язика.

44. Слухай і мовчи.

45. Хоч мовчать — кричать.

46. Якщо б ти помовчав, ти б залишився мудрим.

47. Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.

48. Перше, ніж сказати, сім разів у роті поверти.

49. Биків ловлять за роги, а людей — за слово.

50. Пташку пізнають по пір'ю, а людину по мові й мислі.

51. Яка головонька, така й розмовонька.

52. Воронячу мову лише ворона тямить.

53. Хай язик не пхається поперед розуму.

54. М'які слова і камінь крушать.

55. Слово вилетить горобцем, а повернеться волом.

56. Не розводься про те, що й так зрозуміле.

57. Мудрий з півслова розуміє.

58. Ганиш — сам чекай ганьби, журиш — сам чекай журби.

59. Не називай сяким, бо станеш таким.

60. Не кажи поганого про людину, вона скаже це ж саме й про тебе.

61. Лагідне слово — ключ до серця.

62. Добрий язик —добра зброя.

63. Добрі слова лікують, погані вбивають.

64. Злі слова гірше побоїв.

65. Не заживає рана від лихого слова.

66. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова -— ворогів.

67. Вдариш шаблею — заживе пізно чи рано, вдариш словом — вічно ятритиме рана.

68. Язик може все: і на слона посадить, і голову знесе.

69. Язик дошкульніший від списа.

70. Приємне слово — всім до любові, а мова гірка — кожен тіка.

71. Від ласкавих слів утихає біль.

72. На мед більше мух спіймаєш, ніж на жовч.

73. Про добре й кажи добре.

74. Лагідний язик може тяжко вдарити.

75. Слово тягне за собою слово.

76. Коня кують уздами, а чоловіка — словами.

77. Хочеш у сварці гору взяти — скажи, що ти винуватий.

78. Шабля ранить тіло, а слово —душу.

79. Вмієш казати, вмій і мовчати.

80. Язик кісток не має, але кістки ламає.

81. Людину б'ють не дрючком, а словами.

82. Лихому слову ніщо не завадить вернутись до тебе знову.

83. Язиче, язиче, лихо тебе кличе.

84. Холодним словом серце не запалиш.

85. Ласкаве слово — спокою порука.

86. Мовчання — це велике вміння вести бесіду.

87. Де багато елів, там мало мудрості.

88. Марнослів'я завжди галасливе.

89. Від красних слів язик не відсохне.

90. Мудре слово в громаді вагоме.

91. Слово без діла нічого не варте.

92. Хто не вміє робити, любить поговорити.

93. Не кажи всього, що знаєш і думаєш.

94. Слово до слова — зложиться мова.

95. У його мові — ні кислоти, ні солі.

96. Краще благанням, ніж кусанням.

97. Гостре словечко коле сердечко.

98. Треба знати, що де казати.

99. Знай більше, а говори менше.

100. Краще слово — золотий ключ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  3

З рекламних оголошень

1. На гарячому ловлю.

                                 (Сковорідка)

2. Товчу воду в ступі.

                               (Довбня)

 3. Куплю кота в мішку.

                                  (Миша)

4. Деру по три шкури.

                                  (Млин)

5. Грію руки на чужому.

                                   (Злодій)

6. Куплю витрішки.

                             (Ледар)

7. Точу ляси.

                    (Балакун – нероба)

8. Переливаю з пустого в порожнє.

                                                     (Балакун – нероба)

9. Ловлю гав.

                   (Нероба)

10.Даю здачі.

                  (Задирака)