Система вправ щодо формування в учнiв 5-х класiв умiнь редагувати власнi письмовi роботи (Методичні рекомендації, зразки текстів)

Відділ освіти Бердянського виконавчого комітету

Бердянської міської ради

Методичний кабінет

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1

 Система вправ щодо формування в учнiв 5-х класiв умiнь редагувати власнi письмовi роботи

(Методичні рекомендації, зразки текстів)

Розробила вчитель української мови та літератури                  ЗОШ І-ІІІ ст. № 1          Тунда Тетяна Антонівна,                вища категорія, «учитель-методист»

2020 рік 
Система вправ щодо формування в учнiв 5-х класiв
умiнь редагувати власнi письмовi роботи

Самоконтроль за якістю тексту є невiд’ємною частиною основної дiяльності — створення письмових творчих робiт. Формування в учнiв умiнь редагувати власнi твори та перекази — це складний навчальний процес, який передбачає оволодiння способами їх аналiзу та усунення недолiкiв як композиції, так i мовленнєвого оформлення. Система навчання такої форми самоконтролю, як саморедагування письмових висловлювань, включає три етапи:              
       1) пiдготовчий (ознайомлення учнiв з видами помилок, виконання вправ на знаходження їх у текстi та виправлення);              
       2) робота з чернеткою;  
       3) редагування власних творiв, переказiв пiсля перевiрки їх учителем.
       Останнiй етап є найвiдповiдальнішим і водночас найскладнiшим: учні повиннi навчитися звiряти свої роботи зi зразком дiї: як проводити аналiз переказу, твору; як знаходити i виправляти помилки. У запропонованому мною орiєнтовному варiантi такого зразка дiї (iнструкції) визначенi операцiї контролю за якiстю власного тексту та способи його здiйснення [1]. Наголошу, що на початковому етапі навчання саморедагування доцiльно застосувати пооперацiйний спосiб виконання дiй самоконтролю, тобто спочатку навчити учнів аналiзувати і виправляти помилки певного виду, а потім перейти до вдосконалення всього тексту.               
        Зазначу, що редагування зв’язних висловлювань дасть бiльший навчальний ефект, нiж редагування окремих речень. Знайти ж i виправити змiстовi, стилiстичнi та окремi види мовленнєвих помилок можна тiльки у контекстi. Тому вправи з редагування повиннi мiстити не розрiзненi речення, а фрагменти зв’язних висловлювань або цiлiснi тексти.              
        Згiдно зi згаданою вище iнструкцiєю першим етапом редагування будь-якого письмового висловлювання (в т. ч. і власного твору, переказу) є встановлення послiдовностi його виконання: що спочатку перевіряти — змiст чи мовленнєве оформлення. Кожен текст мiстить певну iнформацiю, спрямовану на її сприйняття певним колом читачів. Досягнення комунiкативної мети значною мiрою залежить вiд того, чи правильно текст побудовано, чи логiчно i послідовно викладаються думки, наскiльки потрібна iнформація повiдомляється в реченнях. Тому надзвичайно важливим завданням юних редакторiв є аналiз i правка змiсту тексту, з чого  й необхідно почати вдосконалення учнiвської письмової роботи. Покажу, як, на мою думку, необхідно вiдредаговувати зміст письмової роботи за наведеною вище iнструкцiєю.              
          Завдання 1. Виправити змiстовi помилки у текстi. 
                                         Острiв, що пливе у вiчнiсть  
        (1) Скiльки несе свої води Днiпро-Славутич,/ (2) стiльки й височить посеред нього зарослий крислатими дубами мальовничий кам’яний острiв./ (3) З усіх бокiв днiпровською водою оточений острiв.// (4) Хортиця — свiдок подiй сивої давнини./ (5) На крутих берегах його зупинялися воїни київських князiв Олега, Iгоря, Святослава, Володимира./ (6) Багато цiкавого про них ми дiзналися на уроках iсторiї./               
        (7) Пiзнiше тут таборилася Запорізька Сiч,/ (8) майорiли козацькі корогви./ (9) До наших днiв дiйшли козацькi назви окремих скель та яруг: Чорна скеля, Змiїна печера, Запорозька миска, Дурна скеля.// (10) Неподалiк вiд острова, на околицi села Верхня Хортиця, росте славетний сiмсотрiчний ду6./ (11) Богдан Хмельницький 1648 року стояв зi своїм вiйськом пiд цим дубом./ (12) Тодi вiн одержав блискучу перемогу над шляхетськими поневолювачами пiд Жовтими Водами.

Пропоную план первинного тексту.  
                                                            План.  
1. Хортиця — мальовничий кам’яний острiв посеред Днiпра.  
2. Події сивої давнини, пов’язанi з вiдомим островом.  
3. Славетний сiмсотрiчний дуб — свідок героїчного минулого України.
4. Спогади про минуле острiв несе у вічність.

           Зазначу, що до змiстових ми відносимо помилки як у побудовi тексту (композицiйні), так і в його тематичнiй організацiї (тематичнi). Оцінюючи композицiю твору, учнi встановлюють логiчну правильнiсть структури, спiввiдноснiсть та взаємопiдпорядкованiсть частин. При цьому необхiдно враховувати особливостi будови різних груп текстiв: розповiдi, опису і роздуму (міркування). Так, в основi розповiдей лежить хронологiчний принцип викладу матерiалу; вони вiдображають плин подiй у часi. Специфiка описiв полягає в тому, що в них має мiсце перелік ознак і якостей, причому в певнiй послідовності, щоб у читача склалося чітке уявлення про якийсь предмет чи явище. У роздумах робиться висновок, який спирається на конкретні факти. Мiркування з’являються і в результаті мисленнєвого процесу, коли з одного чи кiлькох висловлювань випливає iнше висловлювання.              
            Пiдсумовуючи сказане, наголошу, що пiд час аналiзу і оцiнки композиції розповідей і описiв основна увага звертається на те, чи витримується необхiдна послiдовнiсть викладу, чи простежується зв’язок одного явища з iншим, наскiльки вдало видiленi головнi факти і чи зрозумiла їх суть. Пiд час аналізу мiркувань треба робити наголос на структурнiй залежностi між їх частинами та висновками.              
           Можна сказати, що в редагуваннi описових і розповiдних текстiв вирiшального значення набуває фактична перевiрка їх складових частин, а в розборi роздумiв — оцiнка того, чи випливають однi думки з інших.              
          Отже, аналізуючи текст завдання 1, спочатку визначимо, до якого типу мовлення вiн належить. Пiсля уважного ознайомлення зі змiстом, відповiдей на запитання: «Що є предметом розповiдi в текстi?», «Які події називає автор?», учні зазначають, що в текстi в певному порядку відображено події минулого, пов’язанi з островом Хортицею. Отже, це розповiдь. Значить, необхiдно перевiрити, чи витримано послідовнiсть викладу, як простежується зв’язок одного явища з iншим, чи видiленi головнi факти, і наскiльки зрозумiло автор передає їх суть. Окрiм цього, звернемо увагу на спiввiдношення мiж структурними частинами письмового тексту: вступом, основною частиною та висновком. Серед помилок у побудовi бувають такi: вступ і висновок складають невиправдано великий обсяг роботи або ж одна iз цих частин взагалi вiдсутня.              
        Щоб учням 5-х класiв було легше аналiзувати текст i знаходити у ньому змiстовi (композицiйнi) помилки, пропоную роботу з редагування розбити на певнi операції. З цiєю метою застосуємо спочатку метод фразового членування твору [2]. Пiд фразами ми розумiємо тi структури, що мають підметово-присудкову групу: простi речення, головнi речення складних. Окремими, але спаяними фразами можна вважати речення з однорiдними пiдметами, присудками, додатками. Зазначу, що учням не обов’язково запам’ятовувати назву методу, важливо, щоб вони засвоїли спосiб i порядок його застосування. Суть даного методу полягає в тому, що текст членується на фрази i визначається здатнiсть кожної фрази предикувати, тобто щось стверджувати або заперечувати. На рiвнi повноправних предикативних структур i тримається тема. Визначивши, яку тему передає кожна фраза, ми зможемо назвати серед них тематично однорiднi фрази, якi формують фрагмент (далi вживатимемо лiнгвiстичне поняття «складне синтаксичне цiле»—ССЦ). Тепер застосуємо наступний метод — метод пофразового визначення тематичної системи твору [2]. Оскiльки фраза є носiєм теми, природно, що тематично об’єднаний змiст твору формується зi змiсту фраз. Це дає пiдстави юним редакторам, сприймаючи фразу за фразою, простежити, як розгортається тема. Застосування методу пофразового визначення теми твору є зручним способом тематичного аналiзу, оскiльки вiн дозволяє вловлювати рiзні тематичнi вiдхилення, бачити загальну тематичну систему й структуру твору. Цей метод дасть змогу знайти і виправити як помилки у побудовi тексту (композицiйнi), так i в його тематичнiй органзацiї (тематичнi), зокрема такi, як: порушення спiввiдносностi та взаємопiдпорядкованостi частин твору, неправильний подiл на абзаци, порушення послідовностi викладу думок, наявнiсть зайвого речення або вiдсутнiсть потрiбної iнформацiї, вiдхiд вiд теми, неправильна передача головної думки.

Керуючись зразком виконання дiй саморедагування (iнструкцією), пропоную учням відмежувати всi простi речення вертикальною лiнiєю, пiдкреслити в них граматичну основу і пронумерувати кожну фразу (див. текст завдання; позначки робити олiвцем). За допомогою запитань: «Про що розповiдається у першому реченнi? ... у другому? і т. д.» — визначаємо, яку iнформацiю вони несуть. Пропоную учням видiлити групи речень, об’єднаних спільною темою (мiкротемою), назвати кожну i звiрити з планом. Так, пiд час бесiди з’ясовуємо, що в перших двох реченнях (фрази 1,2,3) називається предмет розповiдi i мiсце подiй — величний острiв, що багато вiкiв (плин часу передається за допомогою слiв «скiльки ... стiльки») височить посеред Днiпра. Отже, вони об’єднанi спiльною темою (умовно позначимо її — мiкротема №1), якiй відповідає перший пункт плану. Це i є вступна частина переказу (зачин): у нiй автор знайомить нас із мiсцем подiй, про якi йтиметься далi. На цьому завдання вступу вичерпується, логiчно зробити паузу. Така подовжена пауза в усному мовленнi є межею мiж абзацами. На письмi кожен абзац починається з нового рядка.              
        Академiк Л.В.Щерба вважав абзац свого роду роздiловим
знаком, який поглиблює попередню думку i відкриває інакший
хід думок. На вiдмiну вiд речення або навiть від групи речень,
абзац характеризується єдиною темою, логічною цiлiснiстю. Вiн
є своєрiдним сигналом, який говорить про початок нової думки
i виступає як закiнчена комунiкативна одиниця. 
      Аналiзуючи далi змiст, вiдзначаємо, що таку нову думку, нову мiкротему (№2) розпочинає речення «Хортиця — свідок подiй сивої давнини». Робимо висновок: у текстi зроблено змiстову помилку — неправильно видiлений перший абзац. Позначимо його межу двома вертикальними лiнiями. Це означатиме, що пiд час переписування дане речення треба писати з нового рядка. Далi назвемо речення, що об’єднанi з попереднiм спiльною мікротемою (№2) і вiдповiдають другому пункту плану. Синтаксичне цiле, у якому розповiдається про історичнi подiї, пов’язанi з Хортицею, складає наступний абзац. 3азначу, що для п’ятикласникiв я пропоную тексти, у яких ССЦ спiвпадає з абзацом. Позначаємо межу другого абзацу двома вертикальними лінiями (див. текст вправи). Називаємо змістову помилку: фраза (7) продовжує мікротему №2, тому її не треба писати з абзацу. Аналогiчно знаходимо межi iнших абзацiв. Так, речення «Неподалiк вiд острова росте славетний сiмсотрічний дуб» розпочинає нову тему — iсторія славетного дуба, що вiдповiдає третьому пункту плану (мiкротема №3). Зробимо перед ним позначку //. Це означатиме, що фразу (10) треба писати з абзацу. Закiнчується мiкротема №3 останнiм реченням. Мiкротеми №2 і №3 складають основну частину тексту. Далi необхiдно зазначити, що аналiзований переказ не завершений, у ньому не висвiтлено тему, що вiдповiдає четвертому пункту плану (мiкротема №4). Пропоную учням дописати останнiй абзац. Важливо при цьому звернути їх увагу на необхiднiсть дотримання правильного співвiдношення мiж структурними частинами твору, переказу — вступом, основною частиною та висновком. Як правило, я орiєнтую п’ятикласникiв на те, що вступ i висновок — невеликi за обсягом, мiстять вiд одного до трьох речень i складають один абзац. Завдання вступу — ввести читача в суть проблеми, назвати особу (об’єкт, предмет), якiй присвячується розповiдь, місце або час подiї (подiй). Тема розкривається в основнiй частинi, вона є найбiльшою за обсягом і складається з кiлькох абзацiв. У даному творi основна частина складається з двох абзацiв. У висновку підводиться пiдсумок всiєї попередньої розповiдi, висвiтлюється основна думка. Часто висновок спiвзвучний назвi тексту. В аналiзованому переказi немає такого пiдсумку. Учнi дописують заключну частину. Орiєнтиром у цiй роботi слугуватиме останнiй пункт плану та назва тексту.              
            Наступний етап роботи — перевiрка логiчностi та послiдовностi викладу думок у запропонованому текстi. Треба визначити, чи має твiр тематичнi вiдхилення; знайти зайвi речення, доповнити розповiдь необхiдною iнформацiєю.              
           Умiння зв’язно викладати думки в значнiй мiрi залежить вiд уміння правильно розмiщувати потрiбнi слова. У даному випадку нас цiкавить правильний порядок слiв не з погляду синтаксису (про це йтиметься у процесi розбору граматичних помилок). Завдання полягає в тому, щоб перевiрити, чи вмiють учні реалiзувати задум висловлювання за допомогою порядку слів. Смислова залежнiсть, що виникає мiж реченнями тексту, виявляється в тому, що попереднє речення мiстить комунiкативне завдання, яке диктує порядок слiв наступного речення. Лiвий контекст виразно вказує, яке слово в наступному реченнi повинно стати його темою (даним), і часто «даним» у наступному реченнi стає «нове» попереднього. Тому речення, якi здаються правильно побудованими в аспектi граматики та слововживання, в контекстi можуть виявитися комунiкативно недоцiльними, помилковими з погляду порядку слiв у них. Неправильне розташування слiв часто призводить до порушення учнями зв’язностi всерединi фрагментiв тексту (ССЦ). Учителю необхiдно допомогти учням усвiдомити, що, вибираючи порядок слiв у реченнi, потрiбно спiввідносити його змiст зi змiстом сусiднiх речень.               
             В аналiзованому текстi всi надфразовi єдностi (ССЦ) мають розповiдний характер. Тому основна комунiкативна установка в них — повiдомлення про дiї предмета (особи), що виконує ці дiї. Найважливiшим, «новим» у таких текстах є слова (словосполучення), що означають дії предмета, вони i розташовуються в кiнцi речення. Проте iнодi є необхiднiсть смислового виділення дiяча, а не дiї.              
             Проаналiзуємо кожен абзац тексту i простежимо, як вiдбувається перехiд вiд вiдомого (даного) до невiдомого (нового), тобто, від однiєї думки до iншої в процесi породження зв’язного висловлювання. Такі дії допоможуть перевiрити логiчнiсть, послiдовнiсть викладу думок, знайти зайвi речення, не пов’язанi з темою тексту (мiкротемою ССЦ), або ж зрозумiти, якої саме інформації бракує (вiдчути передчасний перехiд від однiєї теми до iншої, незакiнченiсть мiкротеми).               
               Ставлю питання: «Про що повiдомляється у першому реченнi? ... другому?...» і т. д.; видiляємо в кожному реченнi тексту основну, нову інформацiю. Так, «новим» у фразi 1, що починає твiр, є назва рiчки, де розгортатимуться подiї — Днiпро-Славутич. Це слово стоїть у кiнцi речення, і на ньому акцентується увага. У наступнiй фразi 2 «нове» стане «даним» (вiдомим). А видiляється нова, головна iнформацiя, тобто назва предмета, про який розповiдатиметься далi — кам’яний острiв. Отже, у 1 та 2 фразах простежується смисловий зв’язок i порядок слiв не порушений. Тепер звертаю увагу учнiв на те, що вiдоме з попереднього речення слово «острів» розмiщене в кiнцi речення (фраза 3) на мiсці, де треба повiдомити нову iнформацію. Можна зробити припущення, що у фразi 3 порушено порядок слiв, i змiнити його. Однак у цьому випадку ми виправимо граматичну помилку, а не змiстову. Змiстова помилка полягає в тому, що це речення нiякої нової iнформацiї (знову називається предмет і місце його знаходження) не несе i є зайвим. Робимо висновок: у вступi (першому абзацi) зроблено змістову помилку — є зайве речення. Викреслимо його олiвцем.
           Наступний абзац продовжує і поширює попередню тему. «Нове» у реченнi (фраза 4) — «подiй сивої давнини». Це словосполучення розмiщене в кiнцi і на нього падає логiчний наголос. До того ж саме цi слова готують читача до сприйняття нової iнформації, до детальнiшої розповiдi про iсторичнi події, пов’язанi з минулим острова. Така нова iнформацiя мiститься в кiнцi речення (фраза 5) — названi імена великих князiв Київської Русi, дiяльнiсть яких пов’язана з Хортицею. Однак наступне речення (фраза 6) розпочинає зовсiм iншу тему — «уроки історiї», яка не продовжується далi і не вiдповiдає мiкротемi № 2. Робимо висновок: у другому абзацi допущено змiстову помилку — є зайве речення. Учнi викреслюють речення (фраза 6). Перелiк iсторичних подiй, пов’язаних зi славетним островом, продовжується у фразах 7 та 8, якi утворюють одне складне речення. «Нове» у ньому — «Запорiзька Сiч» та «козацькi корогви», що по сутi можна передати одним словом, яким називають історичний перiод України — «козаччина». У наступному реченнi (фразi 9) правомiрно видiлено назви скель та яруг, вони поповнюють текст новою iнформацiєю, пов’язаною з «даним» — «козаччина», і відповiдають мiкротемi № 2.              
               Розглянемо тепер послiдовнiсть викладу думок у третьому абзаці. Мiкротема № 3 підпорядкована головнiй темi — розповiдi про iсторичнi подiї, пов’язанi з островом Хортиця. Тому на початку речення (фраза 10) згадано острiв, і це є «даним», а видiлено як нову iнформацiю слово «дуб». У наступному реченнi (фраза 11) «новим» повиннi бути слова, що вказують на особу, дiяльнiсть якої якось пов’язана з цим історичним мiсцем, — «Богдан Хмельницький», тому що саме в них мiститься нова iнформацiя. Однак постановка цього «нового», не згаданого у попередньому реченнi, на перше мiсце, тобто на мiсце «даного», порушує смислову зв’язнiсть речення (фрази 11). Це означає, що допущено змістову помилку — порушено смисловий порядок слiв у реченнi. Правильно запишемо речення (фразу 11): «Пiд цим дубом 1648 року стояв зi своїм вiйськом Богдан Хмельницький». Нова iнформацiя про перемогу вiйська Богдана Хмельницького пiд Жовтими Водами правильно розмiщена в кінцi наступного речення (фрази 12), смисловий порядок слов тут не порушено.              
              Однак у текстi немає висновку. Я вже запропонувала учням дописати заключну частину. Проаналiзуємо, чи випливає висновок із попередньої розповідi, з назви твору, звiримо його мiкротему з останнiм пунктом плану. Потiм у реченнi або реченнях, що складають заключну частину, треба перевірити смисловий порядок слiв. Зазначу, що як у заголовку тексту, так i в назвi пункту плану логiчний наголос падає на словосполучення «пливе у вiчнiсть». Тому саме воно несе основну iнформацiю і завершує текст.              
              Пропоную учням записати вiдредагований текст.  

                                         Острiв, що пливе у вiчність  
        Скільки несе свої води Днiпро-Славутич, стiльки й височить посеред нього зарослий крислатими дубами мальовничий кам’яний острiв.              
        Хортиця — свiдок подiй сивої давнини. На крутих берегах його зупинялися воїни київських князiв Олега, Ігоря, Святослава, Володимира. Пiзнiше тут таборилася Запорiзька Сiч, майорiли козацькi корогви. До наших днiв дiйшли козацькi назви окремих скель та яруг: Чорна скеля, Змiїна печера, Запорозька миска, Дурна скеля.              
           Неподалiк вiд острова, на околицi села Верхня Хортиця, росте славетний сiмсотрічний дуб. Пiд цим дубом 1648 року стояв зi своїм вiйськом Богдан Хмельницький. Тодi він одержав перемогу над шляхетськими поневолювачами пiд Жовтими Водами.              
           Багато спогадів береже славетний острів. Нiмий свiдок минулого тихо несе їх у вiчнiсть.

           Наступнi завдання на редагування змiсту письмових текстiв пропоную учням для самостiйної роботи.              

Завдання 2. Прочитайте текст. Розбийте його на абзаци. Поясніть, чим ви керувалися при цьому. Назвiть вступну, основну та заключну частини. Запишiть відредагований текст.

Священна вода

Одна з численних легенд розповідає. Великий князь Святослав після перемоги над печенігами повертався до Києва. Назустріч виходили й уклiнно вітали відважного витязя ремiсники й селяни. Кожен вважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві. Серед приношень можна було побачити щит i меч власної роботи, шмат домотканого полотна, жбан з духмяним медом. Лише не мав нічого один сіромаха. Він метнувся до Славутича, набрав у пригорщi води i піднiс князевi: «Прийми, князю! Це вода Днiпрова». Незвичайний дар зворушив Святослава. Вiн звелів прийняти його i зберігати в золотiй чашi. «Вода дніпровська — священна! За неї ми на бранi голову покладемо», — звернувся князь до всіх. Вiдтодi золотий кубок із днiпровською водою завжди стояв у княжому теремi на найпочеснішому мiсці (За О.Ємченком).              

Завдання 3. І. Прочитайте текст. Визначте його тему i основну думку. Назвіть мікротему кожного складного синтаксичного цiлого, складіть план тексту.
                                                    Пралiс iще спав  
         Верхiвці безконечною вервечкою просуваються через темiнь лісу. Під копитами коней м’яко шурхотить волога глиця й торiшнє листя.              
          Враз почувся дзвінкий посвист дрозда. Певно, вiн пробудився вiд незнайомого шуму пiд соснами й дубами. На цей звук вiдповів тетерук. У його клекотi бринiла тиха, неясна туга. Тетеруки токують так тiльки ранньої осенi.
           Небо почало висвiтлюватись. Довкола лунали то поодинокі, то дружнi посвисти рябчикiв. Лiс пробуджувався. Зірвався спросонку дятел з гілля, залопотiв крильми.

Скоро свiтанок (За Р.Іванченко).

II. Доберiть до попереднього тексту один із запропонованих заголовкiв. Пояснiть, чому інші назви будуть помилковими.

Праліс iще спав; пробудження птахiв; пробудження лiсу; похiд верхiвцiв.

 Завдання 4. Прочитайте текст. Розбийте його на фрази. Виділiть у кожнiй фразi (простому реченнi) відому iнформацiю («дане») і нове повiдомлення («нове»). Перевiрте смисловий порядок слiв у реченнях і в складних синтаксичних цiлих. Назвiть у текстi зайві речення. Пояснiть, як ви їх визначили. Запишiть вiдредагований текст.

Осiннi каштани

На верхiв’ях каштанiв лежав осiннiй ранковий туман. Вiн був густий, не пропускав жодного звуку. Навколо стояла тиша. Гiлки каштанiв були оповитi туманом.

Раптом щось стукнуло об асфальт, нiби пролунав легкий пострiл. До моїх нiг покотився блискучий полiрований каштан. На моє взуття прилiпився мокрий осіннiй листок. Вiн вистрибнув зi своєї зеленої шкаралупи, що розiрвалася на кiлька рiвних частинок.

Дiти трусять каштани i набирають їх повнi шапки. Вони зігнали з дерева горобцiв. Бо каштан — чудова рiч. З нього можна робити і солдатів, i танки, i пароплави.

Весь день стріляють об асфальт каштани. Значить, прийшла до нас осiнь.(За О.Копиленком)

Завдання 5. І. Прочитайте текст. Розбийте його на фрази (простi) речення. Знайдiть у кожнiй фразi «дане» i «нове». Перевiрте, чи послiдовно викладені думки, чи повно розкрито тему тексту. Якої iнформацiї бракує?

Над спекотливим полем довго стояла грiзна дощова хмара. І на тому полi уже вимирало життя.

Помітила це хмарка менша, розкинула свiй парусник вiтровi i вмить примчала на виручку. Вона кружеляла, кружеляла побiля грiзної хмари й зрештою вiдступилася.              
         Вiн зрушив грiзну хмару з мiсця і погнав її невiдомо куди. Тодi вiдразу з’явилася над полем менша хмарина.              
         І поле зазеленiло знову. (За В.Земляком) 

        II. Серед поданих речень знайдiть тi, якими необхiдно доповнити змiст тексту. Складiть заголовок. Запишiть вiдредагований текст.

        1. Велика грозова хмара зросила поле сильним дощем. 2.
…але жодної краплини вона не подарувала йому. 3. У садку вже дозрiвали яблука. 4. ... i вся до крапельки вiддала себе врятуванню його життя. 5. Та ось подув сильний вiтер.

Складним і не менш важливим етапом удосконалення письмових творчих робiт є їх мовленнєво-стилiстична правка. Уже з 5-го класу необхiдно привчати учнiв уважно, вимогливо ставитись до свого письмового висловлювання, вчитися правильно вiдбирати мовнi засоби, бачити недолiки, недоречностi, помилки у вживаннi слiв, конструкцiй, у невiдповiдностi стилю, темi i метi твору чи переказу.              
          Видiлю найважливiшi критерiї оцiнювання мовлення та стилю творчої письмової роботи.              
          Перш за все мовленнєво-стилiстичнi засоби повиннi вiдповiдати темi, основнiй думцi, змiсту твору. Друга вимога полягає в тому, щоб письмова робота була зрозумiлою, доступною читачевi. А найважливiшою умовою доступностi є точнiсть і яснiсть викладу думок.              
          Важливим критерiєм оцiнки твору є його стислiсть. Одразу застережую учнiв, що стислiсть не повинна призвести до сухостi викладу, до збiднення мовлення, тобто зашкодити змiсту. Адже необхiдно зберегти (в переказах) або передати (у творах) особливостi стилю, а це вимагає використання певних мовних засобiв.              
           Нарештi, письмовi творчi роботи учнiв повиннi бути викладенi виразною, яскравою, живою лiтературною мовою.              
          Окрiм того, важливе значення для вдосконалення мовленнєвого оформлення письмової роботи має її граматична правка. Адже неправильно побудованi речення часто утруднюють сприймання, вiдволiкають вiд змiсту. Правильне використання граматичних форм, обачне застосування варiантiв порядку слiв — все це дозволяє досягнути виразностi, точностi, досконалостi змiсту твору чи переказу.              
         Усi помилки в мовленнєвому оформленнi письмової роботи ми дiлимо на мовленнєвi, стилiстичнi та граматичнi. Пропоную ознайомити учнiв 5-го класу лише з окремими їх видами. Так, редагуючи письмове висловлювання, п’ятикласники будуть працювати над виправленням таких мовленнєвих помилок:              
• вживання слiв у невластивому їм значеннi; 
• порушення лексичної сполучуваностi слiв;  
• невиправданi повтори;  
• вживання зайвих слiв; граматичних помилок: 1) неправильне вживання форм слiв, 2) неправильно побудованi речения; стилiстичних помилок: вживання слiв і словосполучень, що не вiдповiдають стилю даної роботи.               У наступних класах коло знань учнiв про види помилок і способи їх правки буде розширюватися, а значить, удосконалюватимуться вмiння редагувати власнi письмовi роботи.              
          Пропоную вiдредагувати мовленнєве оформлення письмової роботи за iнструкцiєю (III етап). Зазначу, що працювати над помилками учням допоможуть позначки, залишенi на полях учителем: М, С, Г. В iнструкцiї я пропоную пiд час перевiрки тексту вiддiляти вертикальною лiнiєю словосполучення, слова (для знаходження мовленнєвих та стилiстичних помилок) і навiть дiлити слова на частини (щоб знайти деякi види граматичних помилок). Це допоможе учням сконцентрувати увагу як на конкретному реченнi, в якому зроблено помилку, так і на кожному словi цього речення.

Завдання 1. Знайдiть у текстi мовленнєвi та граматичнi помилки. Запишiть вiдредагований текст.              
         1. Днiпро — сама бiльша рiка України. 2. Вона — третя по розмірам у Європі пiсля Дунаю та Волги. 3. Український народ завжди полюбляв свою «священну рiку». 4. Її велич ославлена в народних думах і пiснях, описана в художнiх творах письменникiв та художникiв.              

                Простеживши зв’язок слiв у кожному реченнi, назвемо граматичнi помилки — неправильне вживання форми слiв: «сама бiльша», «третя по розмiрам». До того ж слово «розмiр» у даному контекстi буде недоречним, правильно буде вжити «величина». Такий висновок учнi зроблять пiсля з’ясування лексичного значення обох слiв за допомогою тлумачного словника. Мовленнєву помилку допущено i в третьому реченнi. Слово «полюбляє» вживається, коли йдеться про нахил, пристрасть до якоїсь справи або про симпатiю до когось. У даному текстi доречно вжити слово «шанувати». Також неправильно вжито в четвертому реченнi слово «ославлена». Воно має лексичне значення — поширювати погану славу, гудити когось. Треба сказати «оспiвана». Слово «описана» може вживатися у словосполученнi «описана у творах письменникiв», але не пiдходить, коли йдеться про твори художникiв. Тому доречно вжити замiсть нього «зображена». Також у цьому реченнi є невиправданий повтор слiв «художнiх» — «художникiв». Пiсля редагування текст буде таким.

Дніпро — найбiльша рiка України. Вона третя за величиною в Європi пiсля Дунаю та Волги. Український народ завжди шанував свою «священну рiку». Її велич оспiвана в народних думах і пiснях, зображена в творах письменникiв та художникiв.

Завдання 2. Знайдiть у реченнях зайвi слова. Дайте варiанти виправлень.
         Сьогоднi святкове свято для всiєї родини — день народження доньки. Скрiзь весело, чути смiх та посмiшки. Усi вiдчувають прекрасне почуття радостi.
         Спорт загартовує тіло та пiднімає моральний настрiй. Фiзичнi вправи змiцнюють органiзм і роблять його мiцним та здоровим.

Завдання 3. Що робить текст монотонним i нецiкавим? Назвiть помилки. Відредагуйте і запишiть текст.

І ось Аскольд і Дир побачили перед собою красиве мiсто. Мiсто сподобалося Аскольду і Диру. Кияни довiрили Аскольду і Диру княжити в своєму мiстi. За це Аскольд і Дир пообiцяли боронити мiсто киян вiд ворогiв.

Завдання 4. Яке потрiбне слово пропущене в кожному текстi? Введiть потрiбнi слова. Що пiсля цього ще треба буде замiнити? Запишiть тексти.

На гiлцi старої грушi сидiла зозуля. Вона тремтiла і просила дати хоч крапельку води. Чванливi дiти вiдвернулися.

Дмитро Вишневецький був першим кошовим Запорозької Сiчi. Вiн збудував укрiплення. Острiв оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати.

Завдання 5. Знайдiть у реченнях граматичнi помилки.

1. По великим рiкам перевозять вугiлля, залiзну руду, зерно, овочi. 2. Київ — древнє мiсто, воно старше багатьох європейських мiст. 3. Джип спецiально створений, щоб їздити по дуже поганим дорогам. Вiн легко рухається по болотам і по льоду.

Завдання 6. Перебудуйте речення так, щоб текст був зрозумiлим. Якого виду помилки для цього вам треба виправити?              

Можна бачити табунцi тихих чечiток на вiльхах, на березах. Вони сiренькi з червоним тiм’ям.

Ось пiдняв птах чубчик коричневий і по пiр’ї в крилах повів дзьобом. А там у нього чудовий збiг кольорів — червоний, яскраво-жовтий, бiлий.

Завдання 7. Пiдберiть синоніми до слова «сильний». Знайдiть у реченнях слова, якi неправильно сполучуються. Замінiть їх одним із синонiмів.
1. У гоночної машини дужий двигун. Тому вона рухається з сильною швидкiстю. 2. У гiрської рiчки мiцна течiя. 3. На вулиці був дуже великий вiтер.

Завдання 8. Визначте стиль тексту. Назвіть слова, які є недоречними в ньому. Вiдредагуйте і запишiть текст.              
         Земля, Сонце, Мiсяць i всi планети та зорi — це складові Всесвiту. Земля — це тiльки одна з планет, якi крутяться навколо Сонця. Сонце дарує тепло і світло всiм планетам. Важко навiть уявити, наскiльки здоровий Всесвiт.

Завдання 9. Пдберiть синоніми до слова «маленький». Знайдіть у реченнях слова, якi сполучуються неправильно. Замінiть їх одним із синонiмiв.
1. Вiтер на вулиці був зовсiм маленький. 2. З осiннiх дерев з малим шелестом падає листя. 3. Василько почув за спиною маленький смiх, але не повернувся 4. Листа було написано таким маленьким шрифтом, що Оленi важко було його читати.

Завдання 10. Знайдiть у текстi повтори, подумайте, як їх уникнути. Вiдредагуйте текст.               
         Печенiги великою силою посунули на Київ. Печеніги облягли Київ з усiх сторiн. Стрiляють печеніги по Києву, по киянах, що стоять на мурах. І дивуються печеніги, бо стрiли не ранять киян.

Завдання 11. Знайдіть помилки у тексті, назвіть їх види. Запишiть вiдредагований текст.               
         Щоб людський організм робив вправно, треба слідити за своїм здоров’ям. Здорові харчі дають тілу енергiю і допомагають органiзму рости. Фiзичнi вправи скрiплять твоє здоров’я і захистять вiд захворюваностей. Попередити хворобу легше, нiж потiм її лiчити.

Завдання 12. Знайд(ть невдало вибранi слова, замiнiть iншими. Пояснiть необхіднiсть такої замiни.              
         1. Антон записав у блокнот адрес нового знайомого. 2. Хлопчик вивiв із гаража коня похилого вiку. 3. Вже скiнчились патрони, вже затупились шаблi, а козаки все продовжували битися з татарами. 4. Кiмнату освiтили життєрадiсні променi сонця.

Завдання 13. Розбийте речення на словосполучення. Доведiть, що порядок слiв у реченнях порушено. Знайдiть і з’єднайте слова, пов’язанi за змiстом.               1. Дитинство пройшло Шенченка в Моринцях. 2. Т.Г.Шевченко вiрш написав «І вирiс я на чужинi». 3. Було багато снігу в лісi, який лежав на верхiвках дерев. 4. Уже не один космічний корабель був виведений на орбiту з людиною на борту. 5. Святослава зворушив незвичайний дар, який звелiв прийняти його і зберiгати в золотiй чашi. 6. Усе своє життя Д.I.Яворницький збирав і вивчав пiснi, легенди та предмети побуту з великою любов’ю свого народу. 7. Минулого лiта хату пiд час грози підпалила блискавка, на якiй багато рокiв жила лелеча сiм’я.

Завдання 14. Розкрийте дужки та поставте прикметники перед видiленими іменниками. Чи можна в утворених вами словосполученнях мiняти місцями слова-означення? Чому?              
          І. Мандруємо ... стежками Карпат (гiрськими, вузькими). Здалеку чути мелодiю ... рiчки (стрiмкої, гiрської). Та ось ... гори перетинають рiчцi шлях (великi, скелясті). І ... струмiнь падає з висоти (водний, потужний).              
         ІІ. У квiтнi розцвітають нашi ... квіти (веснянi, найулюбленішi). Ми приносимо додому ... пролiски (синьоокi, лісовi).              
        ІІІ. Озеро Свiтязь живлять … джерела (артезiанськi, могутні). …пляжі курорту приваблюють вiдпочиваючих (піщанi, чистi).              

         Учитель допоможе дітям зробити висновок про те, що з двох прикметникiв ближче ставиться до іменника той, що означає його найближчу ознаку, наприклад: «яскраве сонячне свiтло», «теплий осiннiй день».
        

ЛІТЕРАТУРА

1. Гнаткевич Т., Стонко О. Роль творчих робіт учнів в активізації навчально-пізнавальної діяльності, Українська мова і література в школі, № 5, 2001, - с.8.             
2. Мельничайко О. Деякі види творчої роботи учнів на основі неповного тексту, Українська мова і література в школі, № 5, 2001, - с.4.             
3. Новосьолова В. Нові підходи до вивчення слова і його лексичного значення у школі, Українська мова і література в школі, № 6, 2001, - с.8.             
4. Різун В.В. Літературне редагування, К.: Лебідь, - 1996, - с.207-209. 
5. Ярмолюк А.В. Українська мова і література в школі, № 3, 2000, - с.10.