Скарбниця європейської культури

Відділ освіти Томаківської райдержадміністрації

 

 

 

Бінарний урок зі світової літератури та художньої культури

11 клас

 

 

 

 

 Виконали:

Жолнірчук Катерина Анатоліївна ( Вчитель художньої культури)

Бочкарьова Олена Романівна ( Вчитель світової літератури)

 

 

 

 

 

 

 

Томаківка 2018 рік.

 

Тема: Скарбниця  європейської культури. Україна в творах митців європейського мистецтва.

Мета: Пригадати етапи розвитку європейської культури; вчити учнів бачити відмінності  в періодизації культур; познайомитись з творами письменників і художників, які зображували в своїх творах Україну; формувати вміння презентувати результати своєї роботи; виховувати патріотизм та любов до рідної країни.

Тип уроку: бінарний урок, урок – подорож.

Обладнання: слайди, відеоролики, репродукції картин європейських художників.

 

Хід уроку:

І.Актуалізація опорних знань:

1Слово вчителя зарубіжної літератури.

Хто б не хотів  мати змогу подорожувати. Це так цікаво! А якби ще мати змогу  подорожувати в часі.. Думаю, формат нашого уроку, мультимедійна підтримка допоможе це втілити. Сьогодні ми поговоримо про європейську культуру, її розвиток та значення.

2. Бесіда за запитаннями:

- Чи потрібно людям долучатися до прекрасного? Чому?

- Коли говорять « європейська культура», що мають на увазі?

- Які види мистецтва ви знаєте?

- Як розумієте вислів « Мистецтво – це дзеркало життя»?

- Які види мистецтва найбільше відтворюють життя?

- Яка культура є масовою, а яка елітарною?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  Ми сьогодні долучимося до високої культури, та зробимо екскурс країнами Європи.  Побуваємо у сучасних європейських містах та звернемося до минулого європейської культури. Недарма говорять, що  без минулого немає майбутнього,а скарбниця цієї культури постійно збагачувалась, несла на собі вплив різних напрямків та течій,  розвивається та вдосконалюється донині.

 

( Ролик про красу сучасних  європейських міст) 

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Вчитель художньої культури.

•      Культурна спадщина європейських країн надзвичайно багата. Вона бере свій початок ще з часів античності. Але  найбільш бурхливий розвиток припадає на добу Відродження,  Просвітництво, епоху Романтизму і аж до наших днів. Ці історичні періоди дали безліч мистецьких напрямків. Спробуємо зараз впізнати їх за конкретними характеристиками.( Бесіда супроводжується показом слайдів)

 

 

 

 

1.        Вчитель зарубіжної літератури.

•            Як не дивно, але ці характерні риси увібрала в себе і література. Наприклад, у стилі бароко переважають складні речення, багаті на художні засоби; література класицизму має чіткі правила: місця , дії та часу; романтичний напрям вивів свого героя - бунтаря, який протиставляє свої дії суворій дійсності і хоче один її змінити; реалісти ж прагнули зображувати  світ правдиво і достовірно. Давайте ж спробуємо їх пригадати.

 

•            Учениця: Це- класицист Жан Батіст Мольєр, який створив високу комедію і прославив короля Людовіка 14 в ній, але ще  боровся з усіма негативними людськими вадами, засуджуючи їх; це – діячі доби Просвітництва – французький письменник Вольтер – борець за права людини, чиї ідеї розбурхали і підняли з колін усю Європу, прищепили заряд вільнодумства, який пробуджував у людині людську гідність, сприяв формуванню нового типу особистості; німецький поет і письменник Гете, який устами свого героя Фауста говорив про сенс людського життя про моральні цінності і духовні запити людини;  німецький письменник і поет Фрідріх Шиллер- палкий борець проти  будь- яких проявів тиранії та гноблення людини.

 

Вчитель зарубіжної літератури: Але найбільше радикально налаштованих письменників, художників дав романтичний напрямок. Засадою цього  явища стала Велика французька революція Чому?   

•            Революція відбулася у Франції, чому ж вона мала такий вплив на інші країни Європи?

Вчитель: Дійсно, історичним підґрунтям романтизму стала негативна реакція широких кіл громадськості на ті історичні події, які відбувалися в Європі після Великої Французької революції, а саме: загарбницькі наполеонівські війни, хвиля національно – визвольних повстань придушених і потоплених в ріках крові, ствердження нових соціально – економічних відносин, які замість побудови царства розуму і справедливості лише поглиблювали соціальну нерівність. Уся Європа пильно стежила за подіями у Франції. І після періоду надій наступив період розчарування.

•            Як же це було в образотворчому мистецтві?

Вчитель художньої культури:

Художники епохи романтизму  відмовились від суворих постулатів класицизму та відкрито проголосили перемогу особистого естетичного смаку, повну свободу творчості. Душа людини, її переживання й прагнення стали головною темою усього романтичного мистецтва.

Живопис і графіка – найпоширеніші види образотворчого мистецтва  цієї епохи. Художники, обираючи теми для своїх творів, зверталися до незвичайних драматичних моментів історії, їх цікавлять героїчні сюжети та сильні характери, вольові вчинки, приваблюють екзотичні країни. У пейзажі  ми бачимо контраст між величною природою і бентежною душею самотньої людини.

 

 

Учень: Картина Ежена Делакруа «Свобода на барикадах» є своєрідним літописом французької революції. Вона присвячена паризькому повстанню в липні 1830 року, коли мешканці міста вийшли на вулиці, об»єднавшись у боротьбі проти тиранії короля Карла Х. Усі класи, окрім монархістів, підтримали повстання.  Достовірність реального факту зливається тут воєдино з романтичною мрією про свободу і символічністю образів. Прекрасна молода жінка стає символом революційної Франції.

 

Учень:Картини Ернеста Месонье привернули увагу  глядача цікавістю сюжету , ретельною передачею історичної обстановки, прописуванням деталей. Революційним подіям 1848 присвячена картина Месонье "Барикада " (1848, Лувр) .

 

Учень: Твір «Розстріл повстанців»  Франсиско Гойї, присвячений повстанню 1808 в Мадриді , яке йому довелося пережити, разюче відрізняються від історичних картин романтиків . Він характеризує живописця - патріота , який закликає до боротьби, як гуманіста , який засуджує війну.

Вночі при світлі ліхтаря біля пагорба на околиці міста солдати розстрілюють повстанців. Осіб солдат не видно, композиційний центр твору - засуджений молодий селянин у білій сорочці, широко розкинувший руки. Дуже правдиво передано поведінку усіх дійових осіб: одні з викликом дивляться в очі катам, інші покірно схилили голову, треті закрили руками обличчя. Полотно пронизане пристрастю особистого переживання, темний краєвид посилює відчуття неминучої трагедії. Художник не тільки відобразив страшну історичну подію, але також показав моральність і героїзм іспанського народу.

 

 

Вчитель: зарубіжної літератури: Давайте ж пригадаємо і письменників епохи Романтизму.

Романтичний напрям існував більше як століття. Літератори цього напрямку створили свого героя. Це – індивідуаліст, людина, яка пройшла у своєму розвитку дві стадії: до зіткнення з похмурою реальністю вона прагне подвигу та має бажання перебудувати світ; зіткнувшись з реальністю герой усе ще вважає цей світ похмурим, нікчемним та підлим, стає циніком та песимістом. Зрозумівши, що світ змінити не можна, герой більше не прагне подвигу, зате все одно щоразу наражається на небезпеку.

 

Учень: У Гофмана, наприклад, герой- ентузіаст Балтазар намагається звільнити суспільство від малюка Цахеса, який, будучи людиною обмеженою, не наділеною розумом та хистом, привласнює чужі   заслуги та звання. Але засліплені чарами цього курдупеля, більшість людей не схильні цього помічати. Читаючи цей твір і зараз можна впізнати так званих цахесів.

 

Учениця: Дуже багато дум і запитань переповнювало душу Байрона. Тема народолюбства і нескореності, безстрашної боротьби за свободу, за людину у творчості  поета звучить могутнім акордом. Та й сам Байрон як людина прагнув бути там, де здіймався стяг боротьби за свободу. В образі Прометея легко впізнається сам автор, який хотів бачити цей світ іншим.

 

Титане! У очах твоїх
Відбилось горе і тривоги
Земних житців, що гнівні боги
Погордно зневажали їх.
А що дістав за те, Титане?
Лиш скелю, коршака й кайдани,
Німе страждання, вічний бран,
Нестерпний біль роздертих ран,
Що духа гордому уймає...
Ти стогін, роджений одчаєм,
Душив у грудях, щоб той звук
Не виказав таємних мук,
Знімівши на устах, аж доки
Наглядач неба відлетить,
Щоб мук агонії й на мить
Боги не вгледіли жорстокі.
Ти боротьбу обрав, Титане,
В двобої волі і страждань,
Прийняв ти муки без вагань;
А небо мстиве, невблаганне,
І доля зла,— тиран глухий,—
І дух ненависті, який
Істот собі на втіху творить,
І сам їх нищить, сам їх морить,
Дали тобі безсмертя в дар,
Та навіть ця, найважча з кар,
Твоєї волі не зламала.

 

Учениця: Спорідненість з душею  Байрона бачить М. Лермонтов. Його вірші демонструють самотність та розчарування світом. Згадайте, як автор уособлює себе з вітрилом.

 

 

 

Нет, я не Байрон, я другой,

Еще неведомый избранник,

Как он, гонимый миром странник,

Но только с русскою душой.

Я раньше начал, кончу ране,

Мой ум немного совершит;

В душе моей, как в океане,

Надежд разбитых груз лежит.

Кто может, океан угрюмый,

Твои изведать тайны? Кто

Толпе мои расскажет думы?

Я - или бог - или никто!

 

Вчитель зарубіжної літератури: Чи є схожі риси романтизму в українській літературі?

• Кого з українських поетів – романтиків ви знаєте?
• Яка тематика їхніх творів?

Вчитель зарубіжної літератури: Дуже цікаво, що Україна, українське з давніх - давен приваблювало європейських митців в усі часи. Їх приваблював волелюбний дух українців, культура, фольклор, врешті - решт мальовнича українська природа…

Байрона, зокрема, зацікавила постать українського гетьмана Мазепи, заслуги якого годі навіть перелічити:

Учениця: (Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно володів гетьманською булавою протягом майже 22 роки. Період правління характеризувався економічним розвитком України , піднесенням церковно – релігійного життя та культури.

На початку 18 ст., в умовах Північної війни ( 1700 – 1721), гетьман Мазепа в союзі з шведським королем Карлом 12 здійснив спробу реалізувати свій військово – політичний проект, метою якого був вихід з – під протекторату Московської держави й утворення на українських землях незалежної держави. Та за збігом обставин цей проект зазнав поразки.

Красень зовні, український гетьман був надзвичайно освіченою людиною:знав окрім української російську,польську, латинську та французьку мови, був обізнаним у багатьох науках та мистецтві.

Мазепа  започаткував попит на український архітектурний стиль, був інтелектуалом, поціновувачем музики та літератури, грав на музичних інструментах, писав вірші. Гетьман фінансував  церковне будівництво, підтримував культуру, але це не було частиною його політики, просто він  робив те, що відповідало його смакам, принципам та життєвим орієнтирам.

Йому вдалося зібрати навколо себе команду однодумців, яка не тільки профінансувала, а й організувала творення української версії мистецького стилю, який отримав назву « мазепинське бароко».

Вчитель художньої культури:

Українське барокко відрізняється від західноєвропейського більш стриманими орнаментами та спрощеними формами. З'явилося у XVII столітті. В українській архітектурі отримало ще назву козацького бароко. Та найчастіше його називають мазепинським бароко, оскільки воно набуло найвищого свого розвитку та завершення в часи гетьманства Івана Мазепи .

Мазепинська доба створила свій власний стиль, що мав прояви не лише в архітектурі, образотворчому мистецтві та літературі, але й в цілому культурному, і навіть побутовому житті гетьманської України. Це був близький родич західноєвропейського бароко, але одночасно й глибоко національний стиль.

  Найбільш яскраво і самобутньо стиль мазепинського бароко проявився у культовому зодчестві. 

 

•   Презентація « Мазепа в творах мистецтва».

Гетьман Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України;

Йому присвячено42 картини таких відомих художників як Буланже, Жеріко, Коссака, Верне та ін. А також зображення І. Мазепи є па полотнах невідомих художників;

Увічнено пам’ять українського гетьмана у 6 скульптурах;

Існує 186 гравюр, серед відомих авторів яких імена Івана Мигури, Івана Щирського, Леоніда Тарасевича;

Написано безліч історичних праць  та художніх творів.

Образ видатного українця є у 22 музичних творах, написаних Чайковським, Лістом, Рахманіновим та ін.

Впізнаємо Мазепу зображеним на грошових одиницях, марках, його іменем називають вулиці.

Образ Івана Мазепи зацікавив майстрів художнього слова: О. Пушкіна, Й. В. Гете, В. Сосюри, Ю. Словацького.

Вчитель світової літератури:

Та для своєї однойменної поеми Байрон обрав епізод з життя юного Мазепи, що закохався в дружину Яна Казимира й був за це покараний. Але це принизливе й жорстоке покарання    не зломило дух майбутнього гетьмана. 

• Спробуємо впізнати епізоди поеми за роботами художників Жеріко та Буланже.

( Перегляд слайдів) 

Вчитель зарубіжної літератури: Польський поет – романтик Адам Міцкевич, відбуваючи до заслання,  проїжджав Кримом і був вражений красою природи та пам»ятками давнини. Інтерес до України  у поляків був зумовлений тим, що трагічні та бурхливі події української історії перетиналися з польською історією, і це давало змогу при їх зображенні, акцентувати польську тему.

Учень: Цикл « Кримські сонети», до якого входить 18 віршів, написаний Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом. Автор захоплюється дикими горами, вічнозеленою екзотичною рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря. А ще  такими пам»ятками, як Бахчисарай та  гробниця Потоцької.

  В основу сюжету « Гробниця Потоцької» покладена легенда про те, як Кримський хан Керим – Гірей збудував гробницю для своєї наложниці, яка так і померла на чужині. Оповідаючи про прекрасну польку, Міцкевич порівнює її долю з своєю долею поета – вигнанця. Ілюстрував збірку італійський художник ілюстратор Карл Боссолі…

 Вчитель зарубіжної літератури: Захоплення Україною  висловив і австрійський письменник і поет Рільке, який побував на Україні завдяки запрошенню його знайомої, яка мала українське коріння Лу Андерс Соломе.  Побачивши красу архітектурних пам»яток Києва, митець назвав Україну другим Римом. Але найбільше вразили письменника сліпі кобзарі, що ходили з міста до міста, з села до села і співали пісні про волю, закликали до боротьби. Результатом цієї подорожі стало оповідання – притча « Пісня про Правду»

Учениця: Прототипом кобзаря з оповідання Рільке « Пісня про Правду» став Остап Вересай, уродженець Чернігівщини. Відомо, що осліп Остап у 4 роки, у 15 пішов  в науку до кобзарів. У його репертуарі були думи, жартівливі побутові пісні. Остап Вересай був відомий у Європі. Улюбленим його твором була пісня про Правду і Кривду, за виконання якої його не один раз заарештовували. Саме цю пісню використав Рільке у своєму творі.

Вчитель художньої культури: Але 19 – 20 століття – це простір для реалістичної й модерністської культури.

_ Чим ці напрямки відрізняються?

- Яка основна теза модерністів?

- Спробуємо порівняти їх на творах образотворчого мистецтва. ( Слайди)

Вчитель зарубіжної літератури: Література цього часу піднімає різноманітні проблеми сучасної  для письменника дійсності, як в реалістичному стилі, так і в модерністському. Спробуємо впізнати героя чи автора за методикою «Незакінченого речення»

- Автор, що змалював в своєму романі – епопеї, яку назвав « Людською комедією» всі   верстви французького суспільства 19 століття?

-  Герой роману Стендаля,син теслі, що мав за кумира Наполеона через те, що той пройшов шлях від плебея до імператора світу?

- Автор, який у своєму романі засудив англійське суспільство, що обкрадає знедолених  та позбавляє дітей дитинства?

-Долю жінки, що зробила виклик суспільству змалював російський письменник – романіст…

- « .. Одного разу, прокинувшись, Грегор відчув себе…»

-Наблизив поезію до мистецтва, створивши вірші – каліграми…

« Змалював трагічну долю митця у російському суспільстві, використавши нереалістичний сюжет…

ІV.Підсумок уроку:

1.Заключне слово вчителя.

Життя продовжується і воно малює нові сюжети для зображення і пропонує нові теми, висуває нові проблеми. І саме митці допомагають нам розуміти життя з правильного боку, вказуючи нам моральні шляхи виходу з різних ситуацій. Хочеться сподіватися, що наше покоління виплекає сучасних Байронів, Шевченків, Міцкевичів, які прославлять нашу культуру, створять нову філософію життя – філософію добра, краси та миру.

2. Підсумкова бесіда:

- Що для вас було цікавим, повчальним на цьому заході?

(Перегляд відеоролику « Львів – європейська столиця»)