Склад, номенклатура і класифікація кислот .

Про матеріал

Урок з предмету «Хімія» на тему «Склад, номенклатура і класифікація кислот». Розробка уроку у 8 класі спрямована на використанням інтерактивних методів навчання, експериментальної роботи,випереджаюче навчання.

Перегляд файлу

         Тема уроку:                 Склад, номенклатура і класифікація кислот .

Мета уроку:                 Навчальна – сформувати у учнів уявлення про кислоти як клас неорганічних сполук; описати склад, будову, назви кислот, методи їх класифікації;

                                       Розвиваюча – розвивати логічне мислення, навики аналізу, синтезу, активізувати пізнавальну діяльність.

                                       Виховна – формувати навички самостійного одержання знань.

Тип уроку:                   Загальний розбір теми.

Форма уроку:              Подорож.

Обладнання уроку:  

  1. Зразки кислот.
  2. Повідомлення учнів „Цікаве про кислоти”

Основні поняття та терміни:  кислоти, індикатори, оксиди.

Міжпредметний зв’язок: біологія, екологія, ботаніка.

План уроку

І.  Організаційний момент уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нової теми „Кислоти”. У цій темі ви ознайомитесь з такими складними речовинами, як кислоти.

Тему „Кислоти” ми будемо вивчати протягом чотирьох уроків, упродовж яких маємо вивчити назви, склад, класифікацію, фізичні та хімічні властивості цих речовин. Особливу увагу повинні звернути на правила техніки безпеки під час роботи з кислотами. А на 4 уроці детальніше розглянемо одного з найвідоміших представників класу кислот – хлоридну кислоту.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося зі складом цих речовин, їх назвами та класифікацією, а також зі застосуванням і значенням в побуті та природі.

Урок пропоную провести у вигляді подорожі.

Але перш ніж відправитись у подорож, слід пам’ятати:

Що кислоти

Не бувають без роботи.

Все руйнують навкруги –

Шкіру, одяг та луги.

Щоб не скоїти нам шкоди,

Бережемо від них води.

Обережним будь, обачним,

Бо помилок не пробачать

Агресивні та Їдкі,

Як вогонь вони пекучі.

Підкоряють навіть сплави.

Кислота – не для забави.

         ІІІ.   Актуалізація опорних знань.

  1. Усне опитування.
  1. Який клас складних речовин ми вже вивчили?
  2. Які складні речовини називаються оксидами?
  3. Як класифікуються оксиди за властивостями?
  4. Які оксиди являються основними? Приклади.
  5. Які оксиди являються амфотерними? Приклади. 
  6. Які оксиди являються кислотними? Приклади.
  7. Який ви знаєте найпоширеніший оксид на землі?
  8. До яких оксидів відноситься гідроген оксид?
  9. Якими хімічними властивостями володіє вода?
  10. Які речовини утворюються при взаємодії води з основними оксидами?
  11. Які речовини утворюються при взаємодії води з кислотними оксидами?

2.  Виконання вправи.                                                                  Ba(OH)2

Здійснити перетворення, вказати тип реакції:    H2 H2O                                                                                                                                         H3PO4        

                                                                                              H2         

3.  Залікова робота. 

     Мета: перевірити уміння учнів класифікувати оксиди за властивостями, давати їм назви.

І варіант – Na2O, H3PO4, P2O5, NaOH, MgCl2, MgO, CO2, H2CO3, Zn(OH)2, ZnO.

ІІ варіант – NH3, NO2, Al(OH)3, Al2O3, KCl, K2O, SO3, MnSO4, BaO, BaCl2.

  1. Подача нового матеріалу.
  1. Кислоти.

Ми зібрали непоганий багаж знань і можемо вирушати у подорож. Кожен мандрівник веде щоденник спостережень, в якому занотовує все побачене, і має карту, яка йому допомагає подорожувати. Щоденник спостережень – ваші зошити. Карта – перед очима. Отже, подорожуймо!

Учитель називає зупинку, учні розповідають цікавий матеріал заздалегідь приготовлений про кислоти. У процесі розповіді учнів учитель на дошці прикріплює картку з формулами відповідних кислот.

Перша зупинка „Інформаційна”.

Уявіть, що дістатися цієї зупинки можна, йдучи Південним берегом Криму. Шлях веде нас до Гурзуфа. Праворуч – спуск до моря, ліворуч – невисокий мур, оплетений виноградником. З давніх-давен люди вирощували виноград, з якого робили вино, складовою частиною якого є винна кислота. Вино не раз скисало й перетворювалось на оцет, який за його кислий смак почали використовувати як приправу, робили з нього ліки, виготовляли фарби. До речі, складовою частиною оцту є оцтова кислота.

Ви всі їсте яблука, лимони, щавель, полюбляєте вітаміни–аскорбінки, п’єте кефір, проте не знаєте, що саме в них міститься відповідно яблучна, лимонна, щавлева, аскорбінова, молочна кислоти. Ці речовини ми будемо вивчати в 11 класі і називаються вони органічними кислотами.

А тепер ми розглянемо мінеральні кислоти, повідомлення про які ви приготували.

Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями.

Хлоридна (соляна) кислота – HCl.

Хлоридна (соляна) кислота входить до складу шлункового соку ( майже 0,3%) і сприяє перетравленню їжі, а також вбиває хвороботворні бактерії. Важко сказати, хто й коли вперше одержав хлоридну кислоту. Відомо, що ще наприкінці XV – на початку XVI ст. цю речовину називали “кислим спиртом”, або “соляним спиртом”.

Сульфатна (сірчана) кислота – H2SO4.

Алхіміки називали її “купоросною олією”. Її одержують уже понад 1000 років. Без її допомоги не можна отримати врожаю, бо на виробництво мінеральних добрив витрачається майже половина всієї сульфатної кислоти, яку отримують на хімічних заводах. У наш час без сульфатної кислоти неможливо ні взутися, ні вдягнутися, ні вмитися, ні випрати білизну, тому що і взуття, і одяг і мило та порошок теж виготовляють за допомогою сульфатної кислоти. А яка машина чи мотоцикл зможуть поїхати без акумулятора, який не містить електроліту (розчину сульфатної кислоти)? Взагалі, легше було б перераховувати ті галузі промисловості (хоча це дуже важко), де вона не застосовується.

Нітратна (азотна) кислота – HNO3.

Алхіміки називали цю речовину “міцною водою” і використовували для виготовлення “царської горілки” (суміш нітратної та хлоридної кислоти 1:3, яка розчиняла “царські метали”: золото, срібло). Нітратна кислота використовується для виробництва різних речовин, в тому числі мінеральних добрив (нітратів), які рослини поглинають із ґрунту, утворюючи білок – основу всього живого. Використовують її також для виробництва барвників, вибухових речовин (китайці ще в 1237 році при захисті Пекіну від монголів використовували порохові бомби, які скидували на голови завойовникам), ліків (стрептоцид) і кіно – та фотоплівки.

Ортофосфатна (фосфатна) кислота – H3PO4.

Міститься у нашому організмі та входить до складу речовин, які видіграють головну роль у передачі й збереженні спадкової інформації. Щоденно із сечею з організму дорослої людини виводиться близько 4 г ортофосфатної кислоти. Ця речовина використовується для виробництва мінеральних добрив – фосфатів, а також кормових добавок, для надання кислуватого смаку безалкогольним напоям, з метою освітлення цукру.

Карбонатна (вугільна) кислота – H2CO3.

Речовина дуже не стійка. Міститься в мінеральній воді, лимонаді – саме завдяки їй ці напої мають кислий та освіжаючий смак. Велике значення мають солі цієї кислоти, які використовуються як будівельні матеріали.

Селікатна (кресмієва) кислота – H2SiO3.

Одна з мінеральних кислот, що не розчиняється у воді. Велике значення мають її солі, особливо в техніці, за допомогою яких виготовляють скло, фаянс, цемент, бетон, цеглу та різні керамічні вироби.

Прослухавши всі ці повідомлення учні повинні дати відповіді на питання:

  1. Скисле вино містить... кислоту (оцтову);
  2. У кефірі міститься... кислота (молочна);
  3. Вона входить до складу шлункового соку... (хлоридна);
  4. Алхіміки називали її „купоросною олією”... (сульфатна);
  5. Електроліт для акумуляторів виготовляють із... (сульфатної) кислоти;
  6. Алхіміки називали цю речовину „міцною водою”... (нітратна);
  7. Завдяки її солям рослини синтезують білок... (нітратна);
  8. Вона входить до складу речовин, які сприяють передачі та збереженні спадкової інформації... (ортофосфатна);
  9. Ми вживаємо... кислоту у вигляді різноманітних газуватих напоїв (карбонатна);
  10. Солі цієї... кислоти використовують для виготовлення скла, бетону (силікатна).

Робота з підручником.

Завдання:

1.   Проаналізувати таблицю № 8 „Склад і назви кислот”, № 9 „Класифікація кислот за    складом”, № 10 „Класифікація кислот за основністю”.

  1. Дати відповіді на питання:
  • Що спільного у формулах кислот?
  • Чим відрізняється склад цих речовин?
  • Як класифікуються кислоти за числом атомів Гідрогену?
  • Як класифікуються кислоти за відсутністю чи наявністю атомів Оксигену?
  • Які сполуки називаються кислотами?

Кислоти – складні речовини, які містять у своєму складі Гідроген і кислотний залишок.

Класифікація кислот.

  1. За складом (за наявністю атомів Оксигену):

а) оксигеновмісні – H2SO4;

б) безоксигенові – HCl;

2.   За складом (основністю):

      а) одноосновні – HCl;

      б) двохосновні – H2SO4;

      в) трьохосновні – H3PO4;

3.   За стійкістю:

      а) стійкі – H2SO4;

      б) нестійкі – H2CO3, H2SO3;

4.   За властивостями:

      а) сильні – H2SO4, HCl, HNO3;

      б) слабкі – H2CO3, H3PO4.

Друга зупинка „Дегустаційна”.

Якби ми провели опитування й запитали, що таке кислота, то відповідь від багатьох почули б таку: „Те, що кисле та їдке”. Ця відповідь повною мірою є правильною.

А можна ці речовини куштувати на смак? За правилами техніки безпеки – НІ ! Згадайте і порівняйте смак таблетки аскорбінової кислоти (вітамін С), лимонної кислоти й оцту. Так, смак кислот різний. Отже, кислоти за смаком бувають солодкі, деякі взагалі не мають смаку (стеаринова), але переважна більшість все ж таки кислі на смак.

Третя зупинка „ПТБ”.

Що це за зупинка. Так, це правила техніки безпеки. На цій зупинці я хочу розповісти вам одну історію, що передається від покоління до покоління.

Колись у  давнину, коли хімія ледь-ледь ставала на ноги і називалася алхімією, в одному королівстві жила чаклунка на ім’я „Купоросна олія” (в перекладі на сучасну мову – сульфатна кислота). На перший погляд була вона не такою вже й поганою: рідина без кольору та запаху, в’язка, як олія, з густиною за н. у. 1,84 г/см3. Забажалося їй стати знаменитою й вирішила вона подорожувати. Йшла вона довго чи коротко, близько чи далеко; дуже їй схотілося скупатися й напитися води. Аж бачить вона джерельце. „Вода!” – зраділа кислота і стрибнула у воду, але... Вода як зашипить, закипить і відкинула її геть. Кислота вибачилась й попросила помитися та напитися.

І ось який запис з’явився у щоденнику мандрівниці, який є нині „золотим правилом хімії”: „Кислоту треба повільно тонкою цівкою, перемішуючи, наливати у воду, а не навпаки”. 

А чому це так? Як ви гадаєте?

Четверта зупинка „Експериментальна”.

Учитель демонструє зразки кислот, учні складають таблицю.

Фізичні властивості кислот.

Кислота

Фізичні властивості

Колір

Запах

Агрегатний стан

H2SO4

             HCl

 

HNO3

H3PO4

Безбарвна

Безбарвна, „димить” у вологому повітрі

Безбарвна

Безбарвна

-

Різкий

 

Різкий

-

Рідина

Рідина

 

Рідина

Тверда речовина

        П’ята зупинка „Індикаторна”.

Завдання для самостійної експериментальної роботи:

  1. За допомогою індикаторів (лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) довести, що в пробірці є кислота.
  2. Порівняти свої спостереження з даними таблиці, що знаходиться на форзаці „Змінювання забарвлення індикаторів у розчинах кислот і лугів”.
  1. Закріплення та систематизація нового матеріалу:

1.   Які речовини називаються кислотами?

2.  За якими ознаками можна класифікувати кислоти?

3.  Які правила техніки безпеки необхідно виконувати при роботі з кислотами? Чому?

4.  Гра „Розділи”.       (Грають дві команди).

Перша команда: один учень вибирає з карток, що лежать на столі, картки з формулами кислот і розділяє їх за складом; учні (по черзі) називають кислоту, спочатку піднімають картки з формулами безоксигенових кислот, потім – з формулами оксигеновмісних кислот.

Друга команда: один учень вибирає з карток, що висять на дошці, картки з формулами кислот і розділяє їх за основністю. Учні (по черзі) називають кислоту, читаючи формулу на картці. Спочатку піднімають картки з формулами одно -, потім – дво і триосновних кислот.

Хто швидше впорається із завданням, той і переміг.

5.  Розв’язання задачі. 

Яку масу купрум (ІІ) оксиду потрібно взяти, щоб в ній розмістилося стільки молекул, скільки їх міститься у магній оксиді масою 20 г?                                                                                                    

Дано:                   = ;   ;   ;  M (CuO) = 64 +16 = 80  г/моль;                                                                                 

m(MgO) = 20                                                                           M (MgO) = 24 + 16 = 40 г/моль;                          

         m(CuO) - ?           N (MgO) = (молекул);  m (CuO) = (г).                                                                                 

 Відповідь: m (CuO) = 40 г. 

  1. Домашнє завдання:  

Опрацювати § 32, виконати вправу 101, 105*

 Повторити ознаки хімічних реакцій.

 

doc
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Розробки уроків
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
1611
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку