Складання і заповнення таблиць за текстами задач.
1
Урок з математики в 4 класі (Слайд 1).
Тема: Складання і заповнення таблиць за текстами задач.
Вид уроку: Комбінований.
Технологія: На діяльнісній основі.
Мета: Відпрацювати спосіб складання таблиць за текстами задач, користуючись алгоритмом. Розвивати логічне мислення. Виховувати інтерес до математики.
Обладнання: Інтерактивна дошка.
І. Організаційний момент.
ІІ. Створення навчальної ситуації.
1. Яку роботу ми виконували на минулому уроці? (Розв’язували задачі, виміряли величини, обчислювали).
– Скоро канікули, Новий рік. Давайте прикрасимо нашу математичну ялинку правильними кульками. (Слайди 2, 3).
|
87 : 3 |
480 : 24 |
720 : 60 |
Перевірка учитель – учень (самоперевірка) |
|
76 : 4 |
900 : 300 |
560 : 70 |
|
|
99 : 33 |
720 : 80 |
540 : 90 |
|
|
92 : 23 |
420 : 60 |
360 : 120 |
– Що об’єднує в першому стовпчику перші два вирази з третім і четвертим? (У перших двох виразах дільники 3 і 4, а в третьому і четвертому – частка 3 і 4).
– Який вираз можна вважати зайвим у другому стовпчику? (У першому виразі дільник – не кругле число і результат – двозначне число, у другому виразі – дільник – тризначне число).
– Який вираз можна вважати зайвим у третьому стовпчику? (У першому результат – двозначне число, четверте – ділиться на тризначне число).
– Що спільного у всіх виразах? (Ділення, всі числа 1 класу, а ми уже працюємо з багатозначними, розв’язуємо задачі і вирази).
2. Прочитай числа.
50010908 804000 7500387 (Слайд 4).
Дидактична гра «Я знаю, що...».
Дано число 900235. (Відповіді учнів по черзі щодо характеристики поданого числа). (Слайд 5).
1). Я знаю, що це число шестизначне, а ти знаєш?
2). Так, я знаю. А ти знаєш, що найбільше шестизначне число – 999999, найменше шестизначне число – 100000?
3). У ньому 2 класи: 900 одиниць ІІ класу і 235 одиниць І класу.
4). У ньому 5 одиниць, 3 десятки, 2 сотні і 9 сотень тисяч.
5). У цьому числі 5 різних цифр.
6). У ньому всього одиниць – 900235, всього десятків – 90023, всього сотень – 9002, всього тисяч – 900.
7). Попереднє число – 900234.
8). Наступне число – 900236.
9). Сума розрядних доданків – 900000 + 200 + 30 + 5.
Я знаю, що це повна характеристика числа.
ІІІ. Створення навчальної ситуації.
– Ми вміємо розв’язувати задачі на рух, складати алгоритм рішення задачі і заповнювати схеми.
Що знаємо?
Гра «Сніжки» – перехресний бій: запитання – відповідь. (Слайд 6).
– Що таке формули?
– Які формули ми знаємо?
– Як знайти S, t, V?
– Що таке швидкість?
– Які одиниці виміру S, t, V?
Правила в математиці, в мові і на дорозі.
– При русі на транспортному засобі чого дотримуємось? (Правил).
– За кермом уважні, спостережливі.
S = V . t; V = S/t; t = S/V.
Усне розв’язування задач. (Слайд 7).
1). Швидкість автобуса 40 км/год. За який час він проїде 400 км? (Скласти 2 обернені задачі).
2). Швидкість легкового автомобіля 120 км/год. За який час він проїде 600 км?
– Ви розв’язували задачі без схеми. Можливо складання схем – це непотрібна робота? (Потрібна, ми вчимося аналізувати процеси, щоб потім розв’язувати задачі).
– Крім схеми, що ще можна скласти до задачі? (Таблицю). (Зручно, дані акуратно записані в таблицю).
Аналіз умови розв’язування задачі.
– З чого почнемо роботу, щоб навчитися заповнювати таблиці за текстами задач? (Слайд 9).
1. Прочитати текст.
2. Визначити процес.
3. Характеристика процесу.
4. Виділити події процесу.
5. Накреслити таблицю.
6. Надписати назви строк, стовпчиків.
– З яким процесом працюємо? (Рух).
– Коли алгоритм відновлено, згадали характеристики процесів, можна приступати до роботи. Яку форму роботи вибираємо? (В групах. Цей вид роботи новий для нас і, можливо, знадобиться допомога товаришів).
Пропонується скласти в групах таблицю по тексту. (Слайди 10, 11).
1. Задача. Із пункту А в пункт В виїхав автомобіліст. Він доїхав до пункту призначення за 4 години і їхав з швидкістю 75 км/год. Наступного дня з пункту А в пункт В виїхав другий автомобіліст і проїхав цю відстань за 5 годин. З якою швидкістю їхав другий автомобіліст?
Аналіз задачі.
|
|
V |
t |
S |
|
I |
75 км/год |
4 год |
|
|
II |
? км/год |
5 год |
|
|
|
V |
t |
S |
|
I |
75 км/год |
4 год |
II |
|
II |
? км/год |
5 год |
|
|
|
V |
t |
S |
|
I |
75 км/год |
4 год |
|
|
II |
? км/год |
5 год |
I = II |
– Чи все в записах зрозуміло?
– Яка таблиця найкраще підходить до задачі?
– Яка з них найкоротша?
– Чи все правильно записано?
– Чому у другій схемі римська ІІ? (Показано рівність відстаней).
– Що показано римськими цифрами І і ІІ? (Два різних рухи, два різних процеси).
2. Склади текст задачі на рух, заповни таблицю. (Слайд 12).
|
|
V |
t |
S |
|
I |
. |
. |
|
|
II |
. |
|
I |
– Коли ви їдете в мандрівку, ніколи не запізнюєтесь? Виїжджаємо заздалегідь чи в останню хвилину? Як розрахувати час, щоб встигнути? Враховуємо відстань.
Спішимо в гості.
Задача. Від залізничної станції до села Миколка за 2 години довіз односельчанин на своїй машині, яка їхала з швидкістю 60 км/год. Чи встигне Миколка на поїзд, якщо виїде за 3 години до відправлення поїзда на попутній вантажівці, яка їде з швидкістю 45 км/год, 30 км/год? (Слайд 13).
|
|
V |
t |
S |
|
|
V |
t |
S |
|
I |
60 км/год |
2 год |
? |
|
I |
60 км/год |
2 год |
120 км |
|
II |
30 км/год |
3 год |
? |
|
II |
30 км/год |
|
|
|
III |
45 км/год |
3 год |
? |
|
III |
45 км/год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
? |
|
|
|
Порівнюємо відстань, яку проїде вантажівка із зазначеною швидкістю за зазначений час з відстанню від станції до села (120 км). Якщо машина буде їхати із швидкістю 30 км/год, то за 3 години вона проїде всього 90 км, а, відповідно, Миколка не встигне. Якщо машина буде їхати із швидкістю 45 км/год, то за 3 години вона проїде 135 км, а до станції 120 км. Машина приїде раніше. |
Ми хочемо порівняти не відстань, а час, за який машина доїде до станції, з часом, даним за умовою задачі (3 год). 60 . 2 = 120 (км) 120 : 30 = 4 (год) 120 : 45 = 2 (год) (ост. 30) tn > 3; tm < 3. За 3 години машина не доїде вчасно із швидкістю 30 км/год. Із швидкістю 45 км/год машина доїде за час, менший, ніж 3 години. |
– Яке ще питання можна поставити до цієї задачі? (З якою швидкістю повинен їхати Миколка, щоб дістатися до станції рівно за 3 години?).
– Розв’язати легко, але навряд чи він попаде на поїзд, якщо доїде до станції в момент відправлення.
IV. Рефлексія.
– Яку мету ставили на уроці? (Навчитися складати таблиці за текстами задач, спираючись на алгоритм).
– Що вдалось? Які були труднощі? (В основному справились із поставленою задачею. Не всі змогли самостійно скласти таблиці. Труднощі у визначенні характеристики процесів).
V. Творча робота. (Слайд 14).
1. Скласти задачу за коротким записом і розв’язати її. Про кого (про що) задача? Чому? (Слайд 15).
|
|
V |
t |
S |
|
Сашко |
80 м/хв |
? |
400 м |
|
Петрик |
100 м/хв |
? |
|
Сашко і Петрик живуть на відстані 400 м від школи. Хто витратить більше часу, щоб дійти до школи і на скільки?
2. Скласти самостійно задачу. Записати схему. (Слайд 16).
|
|
V |
t |
S |
|
I |
? |
3 хв |
600 м |
|
II |
? |
+ 1 хв |
I |
3. Скласти текстову задачу, використовуючи багатозначні числа. Схема. (Слайд 17).
4. Розв’яжи задачу, склади схему. (Слайд 18).
Від станції відійшов автобус із швидкістю 50 км/год. Коли він проїхав 50 км, від тієї ж станції в протилежному напрямку відійшов другий автобус. Через 3 години після відправлення першого автобуса відстань між ними стала 260 км. Чому дорівнює швидкість другого автобуса?
- 50 : 50 = 1 (год) – час, який проїхав перший автобус до виходу другого;
- 3 – 1 = 2 (год) – час, який був у дорозі другий автобус;
- 50 . 3 = 150 (км) – шлях, який пройшов перший автобус;
- 260 – 150 = 110 (км) – шлях, який пройшов другий автобус;
- 110 : 2 = 55 (км/год) – швидкість другого автобуса.
– Хто яке завдання вибирає? Чому? (Слайд 19).
VI. Підсумок.
1. Чому навчились на уроці? (Заповнювати таблиці за текстами задач, спираючись на алгоритм).
2. Які труднощі були? (В основному справились. Складно підбирати числа).
3. Чим будемо займатися на наступному уроці? (Навчились аналізувати текст, можна перейти до розв’язку задач. Не повністю дослідили процеси).
4. Яку задачу ставимо на наступний урок? (Проаналізувати задачі на рух, використовуючи дані, які знаємо).
5. Що задамо собі додому? (Потренуватися в складанні таблиць, користуючись алгоритмом).
– Де візьмете тексти? (Складемо).
Вчитель початкових класів, методист Вовк Антоніна Олександрівна
про публікацію авторської розробки
Додати розробку