Складні випадки правопису м’якого знака та апострофа.

Урок № 18

Тема.  Складні випадки правопису м’якого знака та апострофа.

Мета: повторити та систематизувати знання про вживання апострофа та м’якого знака, удосконалювати їх правописні вміння та навички; розвивати пам'ять, логічне мислення, уміння працювати з таблицею, виділяти головне; виховувати пошану до художнього слова.

Тип уроку: комбінований (повторення вивченого в попередніх класах; узагальнення і систематизація вивченого).

Обладнання: підручник, таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань. Аналіз матеріалу з метою систематизації вивченого.

◊ Робота з підручником.

 Опрацювання таблиці «М’який знак» (с. 191).

◊ Робота біля дошки.

 Записати. З опорою таблицю обґрунтувати виживання і невживання м’якого знака у виділених словах. Для чого вживається м’який знак?

 Насправді нам не бачити удачі, як не проснеться кров у нас козача, як не засяють діаманти душ. (Р.Болюх.) І в України не буде вкраїнців, поки не будем любити себе. (А.Листопад.) Люблю по вінця, а не трошки я Україну і людей… (П.Харченко.) Час розхитує людську траву. І застука у скронях крізь галас: і  нащо мені все це вписалось в долю, в кров і п’яту графу? (П. Вольвач.)

ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил про вживання м’якого знака.

◊ Словниковий диктант.

 Тополька, тополенька, вишенька, вишеньці, тонюсінький, тонший, галченя, сьомий, синього. Медальйон, Усольє, Тьолкін, Верьовкін, Алфьоров, Ареф’єв, Ананьїн, Гурї’н, Іллюшин, Іллєнко, Афанасьєв, сім’я, львів’янин, безмир’я, порядок, пір’їна, моряк, з’ясування, Ізяслав, роззява, В’ячеслав, Святослав, безголів’я, поцвяхований.

◊ Пояснювальний диктант.

 Пояснити, для чого вживається м’який знак і для чого вживається апостроф. По два слова з м»яким знаком і  з апострофом передати фонетичною транскрипцією.

 Ніч одягне на груди свій старий медальйон… Скільки років землі – і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко.) Так синьо сяє погляд твій, як тихий вечір після дня утоми. (В. Сосюра.) А от же пуп’янки у мене на столі сьогодні розцвіли у хатньому теплі. (М. Рильський.) Зібралась рада ластів’яна перед відльотом в рідний край. (М. Братан.) Заглядає вітер крізь акацій віти, і в кущах десь тьохка срібно соловей. (В. Сосюра.) Намалюйте свободу м’ятежну, як буряна ніч… (Л. Забашта.)

IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого з теми «Вживання апострофа».

◊ Робота з таблицею «Уживання апострофа».

V.  Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил (про вживання апострофа).

◊ Вибірковий диктант.

 Виписати слова з апострофом. Пояснити правопис кожного з виписаних слів. Вказати слова іншомовного походження.

 Запрягайте коні! Їдемо по проліски! На подвір’ї півень синю воду п’є. Витягни всі клякси, осоружно-болісне, освіжи, небесне чисте прес-пап’є! (В.Лазарук.) Сонце вже низеньке, мов капуста, вже стає навшпиньки між портьєр, коли я йому призначу зустріч, щоб позолотило інтер’єр. (І.Жиленко.) Хмар перемінні кон’юнктури полоще небо в річці всі віки. (Й. Струцюк.) Продавець мені піранью зважив. Ця рибка непроста. І я її засмажив. (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.)

С л о в н и к.

Прес-пап’є – письмове приладдя – основа з натягнутими на неї аркушами промокального паперу. Кон’юнктура – сукупність умов, стан речей, обстановка, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи. Піранья -  хижа ненажерлива риба з гострими зубами, яка живе  в річках Південної та Центральної Америки.

◊ Розподільний диктант.

 Слова з апострофом та без нього записати в дві колонки.

 Кожум’яка, медвяний, в’язь, дзвякнути, комп’ютер, пюпітр, пюре, рутвяний, краков’як, Крюківка, сузір’я, порядність, фотозйомка, серйозний, з’їхатися, об’їждчик, від’ємний, прив’ялений, морквяний, святковий, пів’яблука, пів-Європи, Мар’їно, до Лазаря, Рум’янцев, мавпячий, бруквяний, безправ’я, бязь, міжгір’я, повітря, черв’як, без’ядерний, безідейний, ін’єкція, к’янті, ад’ютант, д’Артаньян.

 М’ята, свято, зв'язок, Звягель, медвяний, реп’ях, рутвяний, зав’язка, лев’ячий, мавпячий, черв’як, верф’ю, верб’я, пів’ящика, пів’юрти, пів-Ялти, з’явитися, без’язикий, під’южувати, з’юрмитися, повітря, сузір’я, вітряк, міжгір’я, рясний, Лук’ян, обов’язок, духмяний, двох’ярусний, бюро, пюре, пір’я, трюк, довір’я, торф’яний, кар’єра, курйоз, каньйон, бюджет, ад’ютант, пюпітр, інтерв’ю, миш’як.

◊ Диктант  із коментуванням.

І пам'ять стовічно спікає вуста – жила б тільки вічно Вкраїна свята. (О.Софієнко.) Не задля величі і слави – об’єднуєтесь в ім’я Держави! (М.Сльозко.) Державний корабель нап’яв вітрила. (Ю. Клен.) І точить пам’ять історичну тля, і десь в єстві уже послабли м’язи, і шашіль бездержавності щоразу нам душу нищить, волю спопеля. (М. Карпенко.) А найтепліше на ріднім подвір’ї – в Лаврі Почаївській і Святогір’ї…  Наша душа вже молитись готова. Господи, дай Україні здоров’я! (А Листопад.) Пір’їна, кураїна і руїна. Костенко Ліна. Пісня солов’їна. В липневе надвечір’я запах сіна, і мова невмируща і нетлінна. Ми лагідні, в нас доброта незмінна, хай твердість додається їй камінна. (В. Чуйко.) Забудеться ім’я моє, а серце в  далекому потомстві одзоветься. (П. Куліш.) І лицемір’я упаде, і славословіє погине. Розправить крила молоде безсмертне плем’я України! (О. Гончар.)

 Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: комусь – лебеді від’ячали, когось – веселять журавлі. (Б. Олійник.) Бавмось в об’єднання, бавмось в роз’єднання… Не переходити тільки межі! (Олександр Олесь.) Ніби від’їжджаєш назавжди, ще і сам не знаючи куди. (Л. Талалай.) Тепер у Нижнім під’яремнім спахнула вольності свіча. Тарас – під «наглядом таємним» … (М. Рильський.) Лук’яна Кобилиці шлях проліг над Серетом, у горах смерекових, він, кажуть, у руці згинав підкови, а вже здолав оцих гірських доріг, що іншому й не снилось… (Л. Забашта.) Добрим паростам ти віддавай і любов, і увагу, без жалю викорчовуй лихий та отруйний бур’ян. (М. Рильський.) Зітхає синім далеч степова, вітри  духмяні стихли на припоні. (Б. Мозолевський.) Чому сонця боїться досвітній туман і тікає в  таємні міжгір’я?.. (С. Черкасенко.) Це було м’яке, але ледве мінливе сузір’я, зорі тремтіли в ньому, то мовби наближаючись, то віддаляючись. (Ю. Мушкетик.) Мої рідненькі хата і подвір’я, як вам живеться і чи ви ще є? (А. Харланович.) Не вмовкне криниця пам’яті… Біжать вечори хлоп’ятами, порепано п’яти святять. (Г. Лютий.) Довкіл наверстувався торф’яник. (Л. Костенко.)

 Всюди з вами, українці, рідна Україна. (М. Теличко.) Дівча в чарівній вишиванці десь воду взяло з джерела – і слово озвалося вранці у пісні, що з уст попливла. (П. Харченко.) Талант до всього в українця, козача вдача вже така. Вино чи лихо – через вінця під сміх і тупіт гопака. (Б. Дегтярьов.) Життя і смерть у казкаря в руках… О діти, пізно вже, а вам не спиться; нехай вві сні ця казка вам досниться… (Ю. Клен.) У мідні чаші різьблених дубів світанок щиро ллє меди зелені. (М. Стельмах.) …І меншає тепла. День світловий короткий, мов стріла. (В. Базилевський.) Високих журавлів стрімкого лету не замінить синиченьці малій. (Л.Матусяк.) Мальків біля ніг прудкі волоконця – риба нам довіря… (Л. Вишеславський.)

VI.  Підведення підсумків уроку.

VIІ.  Домашнє завдання.  Вправа 52.