Створення власних висловлювань. Ділові папери. Субсидія. Фінансова ідентифікаційна картка. Віза. Ваучер. Приватизаційний сертифікат. (Ознайомлення).

Урок № 23

 

 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Створення власних висловлювань. Ділові папери. Субсидія. Фінансова ідентифікаційна картка. Віза. Ваучер.

Приватизаційний сертифікат. (Ознайомлення).

Мета: узагальнивши та систематизувавши знання про ділове спілкування, ознайомити із призначенням та особливостями оформлення вказаних документів; розвивати логічне мислення та мовлення, пам'ять, збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів.              

Обладнання:підручник, зразки ділових паперів.

 

ХІД УРОКУ

 

І.  Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІІ.  Узагальнення та систематизація вивченого про офіційно-діловий стиль.

 

◊  Самостійне опрацювання таблиці.

 

ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ
ГОЛОВНА ФУНКЦІЯ	Повідомлення і волевиявлення (наказ, вимога або припис)
СФЕРА ВЖИВАННЯ	Юриспруденція, дипломатія, справочинство, економіка, торгівля.
ОСНОВНІ ВИДИ ВИСЛОВЛЮВАНЬ	Закон, громадянські та карні акти, кримінальний кодекс, декларація, постанова, конвенція, нота, канцелярське листування, статут, угода, ділові папери (заява, розписка, доручення, план, звіт, протокол, наказ, автобіографія, характеристика, резюме тощо)
ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ	Офіційність, логічність, об’єктивність, конкретність, стислість, знеособленість і стандартизованість викладу.
МОВНІ ОЗНАКИ	Дотримання усталеної структури: реквізитів, які відповідають типові документа, правильне використання ключових слів (ухвалили, прошу, рекомендуємо, гарантуємо, наказую тощо); уживання слів у прямому значенні, вживання термінів (юридичних, дипло- матичних, військових, спортивних тощо), складно- скорочених і скорочених слів, усталених зворотів (мовних кліше), переважання віддієслівних іменників, використання неозначеної форми дієслова у значенні наказового способу, вживання складних речень, вставних слів, прямий порядок слів у реченнях.

 

С л о в н и к.

 Юриспруденція – сукупність правових наук, правознавство.   Адміністрація -  керівництво. Реквізити – сукупність обов’язкових даних у документі, без яких він не має юридичної сили. Термінологія - сукупність термінів певної галузі виробництва, науки, мистецтва тощо. Кліше мовне – готовий мовний зворот, що використовується в певних умовах і подібних текстах, полегшуючи процес спілкування. Стандартизація -   встановлення  єдиних обов’язкових  норм і вимог.

 

 

◊ Прочитати статтю Загальної Декларації прав людини^[1].

 Пояснити призначення документа. Звернути увагу на стиль викладу.

 

 Стаття 26.

1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безоплатною, принаймні початкова і загальна. Початкова освіта має бути обов’язковою. Технічна та професійна освіта повинні бути загальнодоступними, а вища освіта має бути однаково доступною для всіх відповідно до здібностей кожного.
2. Освіта повинна спрямовуватися на всебічний розвиток людської особистості й на поглиблення поваги до прав людини та її основних свобод. Освіта має сприяти взаєморозумінню, терпимості й дружбі між усіма народами, рисовими чи релігійними групами, а також повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй у справі підтримання миру.
3. Батьки мають пріоритетне право у виборі форми освіти для своїх дітей.

 

 

◊ Бесіда.

1. Які стилі мовлення вам відомі?
2. У чому різниця між стилем мовлення та стилем мови?
3. Яку сферу суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль?
4. Де використовують такі підстилі, як дипломатичний, законодавчий (юридичний) та адміністративно-канцелярський?
5. Яка головна функція офіційно-ділового стилю?
6. Які жанри (види висловлювань) ділового стилю є  найбільш поширеними?
7. Які основні ознаки офіційно-ділового стилю?
8. Які мовні ознаки текстів офіційно-ділового стилю?

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

◊ Пояснення вчителя.

 Основним видом ділового (службового) письмового спілкування є документ (діловий папір). Він має бути достовірним,  належним чином оформленим, конкретним. Службовий документ має заголовок, чітку будову, у ньому мають бути вказані потрібні прізвища, адреси, цифрові дані.

 Типові документи оформляються на спеціальних бланках або на стандартних аркушах.

 Найпоширенішими діловими паперами є діловий лист, довідка, заява, доручення, розписка, акт, протокол і витяг з протоколу, автобіографія, звіт. Останнім часом виникла потреба у впровадженні в практику ділового спілкування таких документів, як ваучер, приватизаційний сертифікат. Крім того, кожен громадянин України повинен знати, які документи слід оформити, щоб отримати субсидію для оплати житлово-комунальних послуг, візу для виїзду за кордон, а також для отримання індивідуального ідентифікаційного номера (коду).

 Субсидія – це грошова або натуральна допомога, що надається комусь державою або якоюсь установою. Сьогодні субсидією називають надавану державою пільгу на платежі за житлово-комунальні послуги сім’ям, сукупний дохід яких не перевищує встановленого спеціальними законами рівня.

 Для оформлення субсидії потрібно одержати довідку про склад сім’ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги (у ЖЕКу). У довідці зазначається прізвище, ім’я по батькові власника (наймача) квартири, номер особового рахунку та адреса.

        У графі «Склад сім’ї» зазначається прізвище, ім’я та по батькові кожного члена сім’ї, його відношення до власника (наймача) – син, дочка, мати, сестра тощо, дата його народження, номер паспорта або свідоцтва про народження та сімейний стан (для повнолітніх: одружений - неодружений). Таку довідку оформляє та підписує паспортист.

 Зазначається форма власності житла (відомча, громадська, кооперативна, приватна, приватизована), після чого подається характеристика будинку (кількість поверхів, наявність ліфту, тип (гуртожиток, готельного типу тощо) та характеристика квартири: загальна площа квартири кількість кімнат, поверх, тип плити, наявність газу, електроколонки, балкону.

 Вказується розмір плати за житлово-комунальні послуги та наявність пільг, позначається (якщо є) заборгованість щодо квартплати.

 Належним чином оформлені документи разом із заявою власника (наймача) квартири подаються до служби субсидій.

 Фінансова ідентифікаційна картка заповнюється кожним громадянином України, який досяг 18 років, і подається ним до районної Державної податкової адміністрації за місцем проживанням. Картка заповнюється на трафаретному бланку. В ній зазначається прізвище, ім’я та по батькові громадянина, час і місце його народження, реквізити його паспорта, адреса, телефон, місце роботи або навчання. Згідно з даними, зазначеними громадянином у картці, йому присвоюється ідентифікаційний номер. Видана районною Державною податковою адміністрацією довідка про ідентифікаційний номер (код) використовується для подання в органи державної реєстрації, установи банків тощо.

 Термін віза у діловодстві вживається у двох значеннях.

 Віза – це позначка, зроблена службовою особою – юрисконсультом, начальником відділу, директором установи – на документі (службовому листі, трудовій угоді тощо). Така позначка засвідчує вірогідність документа або надає йому юридичної сили. Віза має такий вигляд:

 

 

Юрисконсульт

 

підпис І. М. Бондаренко

 

25.11.2001.

 

 

 Якщо віз декілька, вони записуються одна під одною – у колонку.

 

Візу не слід змішувати з грифом погодження, який має такий вигляд:

 

ПОГОДЖЕНО

Директор школи

підпис О. П. Музиченко

 

30.11.2001.

 

 

 Якщо на документі є візи, то гриф погодження розташовують під ними.

 Візою також називається позначка в паспорті громадянина України для виїзду за кордон про дозвіл на в’їзд на територію певної держави, проживання там або переїзд через її територію. Отримати візу – значить отримати дозвіл.

 Для оформлення паспорта для виїзду за кордон громадянин подає заяву-анкету до паспортної служби для одержання паспорта. Анкета заповнюється на спеціальному трафаретному бланку. У ній вказується прізвище, ім’я та по батькові заявника, дата й  місце його народження, а також номер, серія паспорта громадянина України із зазначення установи, яка цей паспорт видала. Зазначається адреса, телефон громадянина, відомості про трудову діяльність (включаючи навчання) за останні 5 років, обізнаність чи необізнаність з відомостями, що становлять державну таємницю. На бланку анкети вказано, що підстав, які відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України» обмежують право громадянина на виїзд за кордон, не існує. Анкета заповнюється чорним чорнилом. Власноручний підпис заповнювач анкети ставить у спеціальному прямокутнику. В анкеті зазначено посаду та прізвище працівника паспортної служби, який прийняв заповнену громадянином анкету, та дату заповнення і прийняття.

 Для отримання візи (спеціальної позначки в цьому паспорті) громадянин звертається до посольства держави, на територію якої має намір в’їхати. Службовець знайомить його з переліком документів (виклик-запрошення, довідки про фінансовий стан, забезпеченість роботою, а також житлом того, хто надіслав виклик, довідка про те, що сам громадянин, що має намір відвідати зарубіжну країну, в Україні забезпечений роботою) та надає консультації щодо їх оформлення. Всі документи подаються у перекладі мовою держави, до якої громадянин хоче поїхати.

Ваучер – це приватизаційний чек, документ, який обмінюється на акції підприємства, що приватизується.

 Сертифікатом називається документ, який щось посвідчує. Так, сертифікат докладається до експортного товару, посвідчуючи його якість. Приватизаційний сертифікат – посвідчення, письмове свідоцтво, що засвідчує право громадянина на свою частку (акції) приватизованого групою громадян або трудовим колективом підприємства (заводу, фабрики, шахти і т. ін.).

 

 

Інтернет-ресурси

 

Субсидія

http://www.refine.org.ua/pageid-5321-1.html

 

   Субсидія – це надана громадянам щомісячна адресна безготівкова допомога для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік готівкова допомога на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

     Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

     Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995р. ї 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997р. ї 1050 зі змінами та доповненнями), субсидія розраховується з огляду на кількість зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Вона призначається (за деякими винятками) уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу (ЖБК), власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), враховуючи останні 6 місяців перед зверненням на термін 6 місяців (у деяких випадках - на 12 місяців).

     В інших випадках громадяни сплачують 20 відсотків.

Субсидія призначається:

• уповноваженому власнику (співвласнику) житла,
• наймачу державного та громадського житлового фонду,
• членові житлово–будівельного (житлового) кооперативу,
• власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації.

   У разі, коли у житлових приміщеннях (будинках) прописані неповнолітні діти, які залишились без батьківської опіки, субсидія призначається за заявою опікуна і розраховується виходячи з розміру пенсії через втрату годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун на підопічних дітей.

  Субсидія не призначається, якщо неповнолітні діти, маючи батьків прописані в житловому приміщенні (будинку) самі.

     Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово–комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян , які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово–будівельних (житлових) кооперативів – на утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності – на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

   Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщення не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення.

 

Приватизаці́йний майнови́й сертифіка́т

http://readbookz.com/book/6/267.html

 

Приватизаційний майновий сертифікат - це особливий вид державного цінного папера, який засвідчує гіраво власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств. Право громадян України гарантується Державою. Права власника, умови і порядок використання сертифіката.

1. Кожен громадянин України має право на одержання приватизаційного майнового сертифіката. Відмова у видачі сертифіката та його прийнятті у розрахунок платежу за придбання об'єкта приватизації може бути оскаржена

в суді у встановленому порядку.

2. Приватизаційний майновий сертифікат може бути використаний лише для обміну на акції, паї, інші документи, що засвідчують право власності на частку майна державних підприємств. Сертифікат вільному обігу не підлягає.
3.Видача приватизаційних майнових сертифікатів здійснюється відділеннями Ощадного банку України. При одержанні сертифіката і його обміні на акції, паї та інші документи, що засвідчують право власності на придбані об'єкти, сплачується державне мито. Дивіденди або проценти з приватизаційного майнового сертифіката не нараховуються.

4. Приватизаційні майнові сертифікати, придбані з порушенням встановленого порядку їх видачі та обміну, вважаються недійсними, а особи, які його порушили, несуть відповідальність на підставі законів України.
5. Право власності на приватизаційний майновий сертифікат у разі смерті його власника переходить у порядку спадкування, визначеному законодавством України. У разі смерті громадянина, що не одержав сертифікат з будь-яких причин, право на його одержання не успадковується.
6. Відновлення втраченого сертифіката здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.

 

 

IV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

◊ Заповнивши трафаретний бланк, скласти необхідну для оформлення субсидії довідку про склад своєї  родини (сім’ї своїх родичів, сусідів)¹.

 

 

ДОВІДКА ПРО СКЛАД СІМ’Ї

 

 Видана уповноваженому власнику / наймачеві_________________

                                                                                     Прізвище, ім’я по батькові

 

 що прописаний за адресою: _________________________________

 у тому, що склад його сім’ї такий:

Прізвище, ім’я та по батькові членів сім’ї	Відношення до власника / наймача	Дата народ- ження	№ паспорта або свідоцтва про народ-ження	Сімейний стан
1. 2. 3.

 

◊ Заповнити фінансову ідентифікаційну картку (на трафаретному бланку, виданому вчителем).

 

4. Підведення підсумків уроку.

 

◊ Попереджувальний диктант.

 Розкрити лексичне значення виділених слів. У яких реченнях ці слова вжито в прямому значенні, у яких – у переносному?

 

 Дотація, субсидія – слова чужі, нудні. У ЖЕКу день просидів я, а черга на три дні. (В. Скомаровський.) Тому дорога суєти кабала, для того – прожекторне сяйво президій, а лінь традиційна – як німб круг чола… Отож і не слід вимагати субсидій! (Р. Лубківський.) Від сомнамбул, похмільного  трансу трясунів і гучних істерій дайте візу а епоху романсу, в райські кущі піднесених мрій! (В. Базилевський.) У державу мою ти не маєш ніякої візи, тут  недійсний твій паспорт, твоє забобонне ім’я. На кордоні не гарти, міцніші стократ від залізних, а сплетіння обов’язку й права,  що зветься сім’я. (В. Омелянчук.)

 

VI. Домашнє завдання.

 Скласти план наукового повідомлення про офіційно-діловий стиль. Підготуватися до відповіді за складеним планом.

 

 

^[1] Загальна Декларація прав людини. – К.: Укр. Правнича Фундація, Вид-во «Право», 1995.