Даний сценарій засідання учнівських історичних клубів поданий у формі змагань на історичну тему Соборності України. Завдання підібрані таким чином, щоб учасники мали змогу проявити свої знання та прослідити розвиток історичної та суспільної думки на це питання, а також висловити власні думки. Цей виховний захід доповнений презентацією, яка допоможе всім учасникам засідання розглянути питання з історії країни, а саме Соборності України, розглянути погляди історичних діячів різних сторічь на це питання, сформувати та висловити свою думку щодо цього, вдосконалювати навички у поглибленні дослідницької роботи з даної проблематики, виховувати почуття національної гідності, громадянської культури, соціалізації та небайдужості до питань історії України..
Засідання учнівських історичних клубів
Тема засідання: «Проблема соборності в контексті сучасного розвитку України»
Обладнання: мультимедійний проектор, електронна презентація з теми, тексти історичних документів, пазли для географічного конкурсу, трибуна, виставка літератури, стінгазети, плакати на правову тематику.
Мета заходу: забезпечити розгляд питань історії розвитку науково-педагогічної думки, просвітництва з огляду на ідеї соборності України; сприяти взаємодії педагогів і учнів у розширенні та поглибленні дослідницької роботи з даної проблематики, залучати школярів до активної участі у Всеукраїнській акції «Діти єднають Україну», прищеплювати почуття історичної пам’яті, виховувати почуття національної гідності, громадянської культури, соціалізації, підвищення національного статусу українців, розвивати творчі здібності, логічне мислення та розширювати кругозір старшокласників з питань історії України..
Ведуча 1. Пісня «Україна моя». Виконує Пісня Тетяна, учениця 6-А класу.
Звучить пісня про Україну, після пісні звучать дзвони…
Ведучі: 1. Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по світі по широкім стало чути:
«Зустрічайте величаве Воскресіння!
Віднині навік-віки Україні вільній бути!»
2. Зашумів відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подолі,
На майдані на Софійськім з корогвами
Зустрічала Україна свято волі.
(Звучить Гімн України)
1. Доброго дня вам, шановні гості.
2. Ми щиро раді вітати вас у нашій гімназії.
1. Шановне зібрання! День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.
2. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.
1. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР , визначив таке : «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаннями дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».
2. І сьогодні на черговому засіданні учнівських клубів загальноосвітньої школи № 3 та гімназії Новокаховської міської ради, присвяченому Соборності України, школярі будуть вести розмову про історію, сучасність та майбутнє нашої держави, нашої України.
1. Будь-яка розмова починається із знайомства.
2. І я пропоную познайомитися з учасниками сьогоднішніх дебатів.
1. Зустрічайте, команда ЗОШ № 3!
2. І команда гімназії
1. Давайте знайомитися.
Конкурс 1
Привітання.
Назва команди УНР
Девіз: Відродилась Україна, держава і воля.
Всього світу українцям усміхнеться доля!
.
Емблема – герб УНР
Назва команди ЗУНР
Девіз: Ми під сяєвом тризуба рятували мову,
Жовто-синій рідний прапор нас єднає знову
Емблема – герб ЗУНР
(Проходять виступи команд. Вони вітають глядачів, знайомлять з членами команди, проголошують девізи, життєве кредо клубу)
Ведучі: 1. Дуже приємно було познайомитися з вами, а тепер я пропоную трохи нагадати нашим гостям про те, які події відбувалися у 1919 році в Україні 22 січня.
2. Але проведемо цю розповідь за допомогою бліц - опитування.
Конкурс- розминка 2 (питання - відповідь)
Перший блок
1. У якому році була проголошена УНР (листопад1917)
2. Розшифруйте абревіатуру ЗУНР
3. Де був підписаний акт Злуки двох держав (місто Фастів, 1 грудня 1918 р.)
4. У складі яких двох держав знаходились українські землі на початку ХХ століття?.
5. Хто був Президентом ЗУНР?
6. Де був урочисто проголошений Акт Злуки УНР та ЗУНР? (Київ, Софіївська площа)
(Члени команд дають відповіді на питання. Якщо команда не відповідає, просимо допомоги у глядачів)
1. … правильних відповідей та ..неправильних.
2. А тепер почуємо питання команди………
Другий блок
(Члени команд дають відповіді на питання. Якщо команда не відповідає, просимо допомоги у глядачів)
Вед. 1 : Кожна команда отримує історичний документ та працює з ним.
( роздаються документи)
Ведучі: 2. А поки наші експерти працюють, ми пропонуємо нашим гостям потішитися українським танцем.
1. Для вас танцює хореографічний колектив «Джерельце » під керівництвом Ступакових Віри Борисівни та Олександра Миколайовича
(Танок)
Ведучі: 1. А наші учасники круглого столу вже готові нам розповісти про документи, з якими вони працювали.
(Відповіді команд)
Конкурс 3
Історики про соборність
Ведучі коротко інформують про Грушевського та Кульчицького
Документ№1
З книги М. Грушевського «Галичина і Україна»
Следует помнить, что российская Украина, также как и Галичина, только еще в большей мере не составляет вполне однородного комплекса. И здесь благодаря историческим и иным обстоятельствам мы видим весьма значительные отличия в жизни, в языке во всевозможных отношениях между правобережной (правобічною) и левобережной (лівобічною) Украиной, между хлеборобской Херсонщиной и фабричной Екатеринославщиной или казацкой Кубанью. Сойти со всеукраинского состояния, идти дальше той же дорогой, какой отмежовывают теперь “галичанщину” от “украинщины”, играть на дудке провинциализмов, было бы большой тактической ошибкой. Национальная тактика предписывает органичной работой приводить к общему знаменателю всё богатство украинских диалектов и всю разнородность украинской жизни… Люди, которым не нужно более сильное развитие украинства хватаются за эти отличия, созданные на нашем национальном теле чуждыми влияниями и внешними обстоятельствами и понятие целостной (одноцільної) украинской территории и её автономии подменяют понятием края, области, и из украинской территории выкраивают областные автономии. Но в интересах украинского национального развития (розвою) на настоящей стадии лежит собственно концентрация всех национальных сил, а для этого - всех частей украинской территории. Нужно развивать в них чувства единства, солидарности, близости, а не раздувать (роздмухувати) отличия, которые их разделяют и которые при таком раздувании могут привести к полному отсоединению, культурного и национального, разных частей украинской земли...
Запитання для обговорення:
Коли та ким написаний цей документ? Які думки висловлює автор відносно єдності України? До чого він закликає? Чи погоджуєтесь ви з ним, чому?
Документ№2
З інтерв'ю С.Кульчицького, заступника директора Інституту історії України НАНУ, доктора історичних наук
Кореспондент: Спробуємо уявити собі, що думали ті, хто стояв морозного 22 січня 1919 року на Софіївській площі...
С.Кульчицький: На ній зібралися переважно кияни. Дістатися до столиці було важко. На залізницях бракувало вугілля. Прибула делегація ЗУНР у складі 36 осіб. Більше ніхто не зміг приїхати. А яким був тодішній Київ? Під час революції 1917 року тут осіла частина люду з провінції - Українська революція відбувалася фактично у столиці. Та загалом Київ був чиновницьким губернським містом, центром генерал-губернаторства, російськомовним. Мабуть, ще більшою мірою, ніж зараз.
Кореспондент: Це важко уявити...
С.Кульчицький: Але ж це факт. Переважну більшість населення Києва становили росіяни, євреї, поляки. Тут постійно мешкало 10 відсотків поміщиків Правобережної України, головним чином поляків. Українці були в меншості. Тож ті, хто зібрався 22 січня 1919 року на Софіївській площі, прийшли, щоб не прогавити подію. Навряд чи визвольним змагання співчували усі верстви населення.
Загалом трагедія України полягає в тому, що люди, які мешкали в російськомовних містах, не ставилися з симпатією до національної справи. Які партії були тоді наймасовішими в Україні? Кадети, меншовики (тобто російські соціал-демократи). Українських соціал-демократів взагалі було дуже мало. Українських есерів на всю країну налічувалося максимум 75 тисяч. Не думаю, що тодішні кияни розцінювали Злуку як епохальну подію.
Кореспондент: Виходить, ніякого національного піднесення на тому майдані не було?
С.Кульчицький: Гадаю, що ні. Національне піднесення охопило багатьох українців, та більшою мірою - у провінції. Там була надія, що об'єднуються дві України, що істотно розширюються її кордони, а населення держави збільшується приблизно до 35 мільйонів. Зараз нас - 46 мільйонів. Приріст невеликий. Але ж треба брати до уваги трагедії, що їх пережив у ХХ столітті український народ.
Запитання для обговорення:
Які верстви населення, на думку історика, були присутні на площі? Як описує С. Кульчицький ставлення до цієї події її учасників?
Чим він це пояснює? Чи погоджуєтесь ви з ним?
Конкурс 4 Диспут
1.На сьогоднішній зустрічі ми говорили про ті моменти історії нашої країни, які вже відбулися
2. А чи реалізована ідея Соборності ( з’єднання-злуки) у наш час?
1. На це питання викладуть свою думку члени кожної команди.
2. Першими починають…..
Конкурс 5.
Ведучі: 1. У кожній команді є свій лідер, який допомагає товаришам працювати злагоджено.
2. Просимо їх вийти до нас.
1. Давайте знайомитися.
(Капітани коротко розповідають про себе)
Ведучі: 2. У нашій державі теж є свій лідер, який обирається на 5 років. І це Президент.
1. Ми пропонуємо вам на якусь хвилинку уявити себе кандидатом у президенти.
2. Вам надається 3 хвилини, на протязі яких ви повинні розкрити таку тему : «Що я зроблю для зміцнення Соборності України в майбутньому»
1. Просимо капітанів відповісти на поставлене питання
- Що я зробив би для зміцнення соборності України в майбутньому?
(Відповіді капітанів)
Ведучі: 2. Привітайте наших лідерів оплесками.
2. Я дуже люблю складати пазли.
1. Думаю, що пазли люблять складати і члени наших команд.
Конкурс 6 «Склади пазл»
Вед. 1. Перед вами карта країни
Вед. 2. Кожна команда отримує пазли з областями нашої країни, які потрібно як можна швидше скласти в єдиний пазл.
Вед.1. Обидві команди працюють разом над однією картою.
Вед.2. Поки члени наших команд працюють, пропоную нашими глядачам відповісти на декілька питань.
Вед1.
Питання глядачам:
Карта України.
Звучить музика. На її фоні звучать вірші:
Писав в своїх віршах Тарас.
Не було між людьми війни,
Було щоб завжди чисте небо
На нашій стомленій землі.
1. Щоб завше у садку калина
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітала зграя журавлина,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
З сім’єю жив на матінці - землі,
Не плакали б ніколи наші діти,
І всі були щасливі і живі..
Посміхніться один одному, потисніть руки, зазирніть в очі і зрозумійте: ми такі різні, але такі схожі, нас всіх хвилює майбутнє своєї країни, своєї родини.
1. Наше засідання історичних клубів добігає кінця. Слово надається нашим гостям
(Виступ гостей)
Ведучі:
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.
Бо коли, закохані в минуле,
Проклинаєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава ж та відмовиться від нас.
Спогади докучливі, як нежить,
Що тій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе!
Вед.1. Для вас звучить пісня «Моя Україна» у виконанні Атаманчук Катерини, учениці 7-Б класу.
(Звучить пісня «Моя Україна зі мною»)
Використана література