Соціалізація та розвиток дітей з порушеннями мовлення

Соціалізація та розвиток дітей з порушеннями мовлення

Підготувала

вчитель-логопед

КЗШІ І-ІІ ступенів №4

Зряніна Інеса Володимирівна

м.Кривий Ріг

Одна із засад нового базового компонента освіти — це надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування в дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними. Також зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування в дітей навичок соціально визнаної поведінки, розуміння людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим, долучатися до спільної діяльності з однолітками й дорослими, оцінювати власні можливості, поважати бажання й інтереси оточуючих.

Тому завдання педагога такі:

• формування творчої соціально адаптованої особистості;
• створення сприятливих умов для становлення соціальної компетентності дитини;
• розвиток в неї соціальних емоцій і мотивів (співчуття, співрадість, бажання допомогти), навчання орієнтуватися в реальних соціальних умовах життя, конструктивно впливати на людей;
• відстоювати власні інтереси;
• виховувати потребу в спілкуванні з однолітками;
• формувати комунікативні вміння;
• спонукати до ініціювання контактів;
• налагодження взаємодії, проявів доступної міри відданості товаришам, надійності у стосунках, поступливості;
• сприяти становленню мовленнєвої комунікації, учити підтримувати діалог, вести бесіду;
• розширювати уявлення дошкільника про авторитет і людські чесноти;
• учити розуміти інших і поважати чужу точку зору, бути справедливим, уникати конфліктів, демонстрації свого «Я», агресивних проявів поведінки;
• спонукати орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію.

Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні особистості. Як найважливіший засіб людського спілкування, пізнання дійсності мова залучає людину до духовної культури, а також є необхідною умовою виховання та навчання. І всі психічні процеси в дитини — сприймання, пам’ять, увага, уява, мислення — розвиваються під впливом мови.

Коли дитина за допомогою мовлення починає керувати ситуацією, контролюючи власну поведінку, формується суттєво нова організація поведінки, а також нові стосунки з оточуючими. Мова — це найважливіший засіб соціальної взаємодії. Але це стосується дітей із нормальним мовленнєвим розвитком. Дитина з добре розвиненим мовленням легко вступає в спілкування, може зрозуміло висловити свої думки чи бажання, домовлятися з партнерами про спільну діяльність, чітко запитувати й відповідати. І навпаки, незрозуміле мовлення значно ускладнює взаємини з оточуючими й часто негативно впливає на характер дитини.

Відхилення в розвитку мовлення позначається на формуванні психіки дитини. Вони ускладнюють спілкування з оточуючими, нерідко заважають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу. У дітей із порушенням мовленнєвого розвитку в різній формі та різного ступеня виявляють порушення комунікативних здібностей. Усім дітям із тяжкими вадами мовлення властиві відсутність мотивації до спілкування, невміння орієнтуватися в ситуації взагалі або під час конкретних обставин з допомогою дорослого, розлади поведінки, труднощі в комунікації, підвищена емоційна стомлюваність. Це вимагає цілеспрямованого процесу навчання засобів спілкування й уміння їх застосовувати на практиці. Тому педагог, працюючи з дітьми, які мають мовленнєві порушення, веде корекційну роботу не лише щодо фонетичної, лексичної та граматичної будови мовлення, а й щодо подолання супровідних дефектів, які ускладнюють процес реабілітації дитини.

Перед педагогом стоїть завдання визначити найбільш адекватну систему організації процесу навчання, знайти для кожної дитини найбільш оптимальні індивідуальні методи та прийоми корекції. Необхідно, щоб форми корекційно-педагогічної роботи були доступними, цікавими для дитини, незалежно від її мовленнєвого, фізичного й розумового розвитку. Дорослий повинен привертати увагу дітей до слова, надавати зразки лаконічного й точного мовлення, заохочувати звертатися із запитаннями, проханнями щодо іграшок, самої гри, повідомляти про щось. Подаємо приклад заняття.

Мова - найважливіший засіб соціальної взаємодії. Коли дитина за допомогою мовлення починає керувати ситуацією, контролюючи власну поведінку, формується суттєво нова організація поведінки, а також нові стосунки з довколишніми.

Дитина із нормальним мовленнєвим розвитком:

• легко вступає в спілкування;
• може зрозуміло висловити свої думки чи бажання;
• домовитися з партнерами про спільну діяльність;
• чітко запитувати й відповідати.

Відхилення в розвитку мовлення дитини:

• позначається на формуванні психіки дитини;
• часто негативно впливає на характер дитини;
• ускладнюють спілкування з довколишніми;
• нерідко заважають правильному формуванню пізнавальних процесів;
• впливають на емоційно-вольову сферу;
• незрозуміле мовлення значно ускладнює партнерські взаємини.

 Усім дітям із тяжкими вадами мовлення властиві:відсутність мотивації до спілкування; невміння орієнтуватися в ситуації взагалі або під час конкретних обставин з допомогою дорослого; розлади поведінки; труднощі в комунікації;

підвищена емоційна стомлюваність.

Корекційна робота з дітьми, які мають мовленнєві порушення:розвиток фонетичної, лексичної та граматичної будови мовлення ,подолання супровідних дефектів, які ускладнюють процес реабілітації дитини

Перед педагогом стоїть завдання: визначити найбільш адекватну систему організації процесу навчання знайти для кожної дитини найбільш оптимальні індивідуальні методи та прийоми корекції

Необхідно, щоб форми корекційно-педагогічної роботи були : доступними, цікавими для дитини незалежно від її мовленнєвого, фізичного й розумового розвитку.

Педагог повинен під час занять: привертати увагу дітей до слова; надавати зразки лаконічного й точного мовлення; заохочувати звертатися із запитаннями, проханнями, побажаннями, припущеннями, повідомляти про щось.

Потрібно на кожному занятті розвивати у дітей вміння: вживати слова-звертання та етикетну лексику на початку розмови; слухати співрозмовника; використовувати слова співрадості, умовляння; правильно інтонувати слова-звертання; висловлюватися чітко й зрозуміло.

Отже, виконуючи усі рекомендації, щодо розвитку дітей з порушеннями мовлення та їх соціалізації, можна досягти успіху в даній проблемі.