Соціальна безпека дитини – важливий аспект формування соціально-компетентної креативної особистості.

Про матеріал

Соціальна безпека дитини – важливий аспект формування соціально-компетентної креативної особистості.

Тема моєї роботи була обрана не випадково. Я бачила як змінюється сучасність, як змінюються відношення батьків і дітей до навчання. Розуміла, як важко непідготовленому до труднощів сучасного світу випускнику адаптуватися в житті, вірно обрати свій професійний шлях, не втратити протягом життя оптимізм юності та впевнено крокувати до своєї мети. З огляду на вищесказане, керування формуванням та розвитком соціально-компетентної креативності особистості школярів є важливий аспект соціальної безпеки дитини. Впровадження засобів інтерактивного навчання -це частка моєї діяльності, під час якої засобами планування, організації, аналізу та контролю, регулювання елементів інтерактивних технологій забезпечується цілеспрямованість та узгодженість діяльності учнівського колективу школи щодо збільшення потенціалу та, як наслідок, отримання якісно нових результатів навчально-виховного процесу. Опитування старшокласників з метою діагностики, показало, що в більшості з них під час роботи на уроці виникає бажання поспілкуватися, обговорити проблему з друзями, узнати їхні думки, поглибити свої знання, прийти до спільного рішення. Тому їм до вподоби активні форми засвоєння знань: самостійний пошук інформації, ігрові моменти і процес творчого застосування набутих знань, умінь, навичок.Рішення я побачила в використанні тренінгових методів навчання та інтерактивних технологій.

Перегляд файлу

1

 

                    Лозенко Сніжана Михайлівна тема досвіду

Соціальна безпека дитини – важливий  аспект формування соціально-компетентної креативної особистості.

 

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………..2

РОЗДІЛ 1  Метологічні аспекти формування соціально-компетентної креативної особистості…………………………………………………………4-8

  1.       Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття…4
  2.       Риси креативної особистості………………………………………..5
  3.       Соціалізація  як процес становлення особистості…………………7

Розділ 2. Застосування інтерактивних форм і методів навчання як запорука формування соціально-компетентної креативної особистості………………..9

          2.1.   Інтерактивні форми роботи з учнями на уроках основ

                  здоров’я……………………………………………………………….9

         2.2.   Методичні рекомендації щодо застосування інтерактивних освітніх 

                 технологій та тренінгових методів навчання на уроках основ 

                 здоров’я………………………………………………………………..18

 

Висновок …………………………………………………………………………21

Список використаної літератури………………………………………………..25

 

 

 

 

ВСТУП

     Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів щодо виховання та соціалізації підростаючого покоління. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої, суспільно активної, фізично досконалої, здорової особистості. Аналіз державних документів: Конституції України, основ законодавства України про охорону здоров'я. Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції за загальної середньої освіти (12-річна школа), Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя» - свідчить про те, що пріоритетним завданням системи освіти з виховання людини в дусі відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

       Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління постає перед  мною  як медична, психологічна, педагогічна, соціальна, тому що здоров'я має специфіку проявлятися на фізичному, психологічному, соціальному рівнях.

     Таким чином, сучасні методології формування здорового способу життя, оперують уявленням про феномен успішних практик – це послідовність, або декілька послідовностей окремих дій, найбільш можливих в досягненні мети в аспекті формування соціально-компетентної креативної особистості. Саме тому я обрала тему «Соціальна безпека дитини – важливий  аспект формування соціально-компетентної креативної особистості». Опрацювавши значну кількість джерел інформації, я зрозуміла, що  оволодіння учнями основами здорового способу життя та життєвими навичками безпечної для здоров’я поведінки формує соціально-компетентну креативну особистість здатно свідомо ставитися  до свого здоров’я.

Головними задачами стали:

  • Створення умов для соціалізації учнів, розвитку креативної особистості.
  •        Формування і розвиток компетентної високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадянською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті.
  • Виховання у учнів свідомого ставлення до збереження та зміцнення свого здоров'я.

Майбутнє України – за поколінням, котре сьогодні в шкільних стінах опановує життя, якість якого залежить від рівня сформованості життєвої компетентності, одержання молодим поколінням соціального досвіду.
Бути компетентним означає вміти мобілізувати власний творчій потенціал у конкретній життєвій ситуації, тому у навчально-виховній роботі я приділяю увагу формуванню ключових компетенцій учнів як умову їх ефективної самореалізації. Школа має великі можливості в галузі соціалізації: тут засвоюються не лише знання, але й правила і норми поведінки в суспільстві, формуються соціальні компетенції, здійснюється підготовка до виконання соціальних ролей у суспільстві.

          Сьогодні створюється новий навчальний заклад, в якому учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

           Такі якості можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних заходів в системі навчання та виховання, яка сама є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій (інтерактивні технології, проектних технологій, технологія особистісно орієнтованого навчання та виховання, інформаційні технології навчання).

РОЗДІЛ  1.  Метологічні аспекти формування соціально-компетентної     креативної особистості.

  1.       Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та  уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою  у власних силах людиною. Аналіз наукової літератури з означеної проблеми дає змогу виділити, як основні риси адаптованої, інноваційної особистості, так і певні стратегії їх формування та розвитку. Це, в першу чергу: відкритість новому досвіду.     Безперечно, в умовах, коли швидко змінюється світ, людина також  повинна постійно бути готовою до оновлення, накопичення нового соціального та життєвого досвіду, що має сприяти самореалізації. Це стосується  усіх сфер життя: професійного, політичного, особистого, адже у сучасному світі люди часто змінюють професію, сферу діяльності, місце проживання тощо. Важливим чинником адаптації та успішності при цьому виступає  уміння особистості відігравати різні соціальні ролі. Ці ролі можуть бути формальними і неформальними, пов’язаними з виробничими, сімейними, суспільними, політичними, дружніми стосунками, проте,  успішність у кожній з них є запорукою загальної успішності та задоволеності людини власним життям. Таким чином, система навчання та виховання сьогодні повинна у повній мірі задовольнити потребу учня у розвитку соціальної активності, у засвоєнні нових соціальних ролей. Тоді особистість буде відкритою до нового досвіду, адаптованою до вимог і умов життя у динамічному  сучасному суспільстві.

     Педагогічною стратегією, що забезпечує формування такої риси особистості  є постійне розширення рольового простору кожного учня, включення його в різноманітні види діяльності, що створює можливості для творчої самореалізації та накопичення досвіду соціальних стосунків.

Педагогічні технології, що використовуються у сучасній освіті, створюють сприятливі умови для вирішення даного питання: інтерактивні техніки розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування.

  1.        Риси креативної особистості

    Важливою рисою інноваційної особистості є внутрішня свобода. Для її становлення потрібно постійно створювати для учнів ситуації вибору. Ситуація вибору стимулює пізнавальний інтерес, відчуття відповідальності та власної гідності. Вибір учнями напрямків та завдань для самостійної роботи, гнучка система організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань учнів і їх батьків, можливість реалізувати себе в обраних видах діяльності   є  головною умовою формування внутрішньої свободи та відповідальності особистості.  Напруженість та зростання темпу життя часто призводять до перевантаження, виснаження людини. Саме тому особливого значення набуває така риса як  емоційна стабільність та стресостійкість. Головною стратегією формування цієї важливої якості сучасної особистості є розвиток емоційного інтелекту, вміння керувати власними емоціями та протистояти стресам. Для інноваційної, креативної особистості дуже важливою є адекватна  самооцінка.  Правильна самооцінка є визначальним фактором становлення позитивної Я-концепції особистості. Вона є основою розгортання певного сценарію життя людини.  Сценарій, що формується і закріплюється у дитячому віці, стимулює процеси саморозвитку та самореалізації особистості через мотивацію досягнення успіху та усвідомлення власної мети.

    Рівень можливостей особистості багато в чому залежить від її рефлективності. Стратегією розвитку цієї якості є включення учнів у процес самоаналізу. Рефлексія може відбуватися на рівні усвідомлення психічних процесів та засобів оптимізації пізнавальної діяльності, аналізу моральних  вчинків та соціальних ролей, що створює сприятливі умови для самоактулізації особистості. Сучасні технології навчально-виховного процесу у значній мірі побудовані на механізмах рефлексії, коли учні постійно розмірковують над питаннями: Що ми взнали сьогодні такого, чого не знали раніше? Чого ми навчилися такого, чого не вміли раніше? Що ми при цьому відчували? Що нас здивувало, порадувало на уроці? Сучасні педагогічні технології позитивно впливають на розвиток спонтанності, тобто вміння швидко та адекватно реагувати в нестандартних ситуаціях, приймати миттєві ефективні рішення.

    Сучасна людина має мислити позитивно. Позитивне мислення  може бути сформоване в процесі становлення основних складових позитивної Я-концепції особистості учня: когнітивної, емоційно-оціночної та поведінкової. Воно утверджує, насамперед, цінність людини, її гідність, вміння набувати досвід, навіть через помилкові дії, спрямованість на позитивне сприйняття реальності та її активне перетворення.

   Інноваційний потенціал особистості в значній мірі залежить від рівня її життєвої компетентності. При цьому компетентність розглядається як загальна здатність, що ґрунтується не лише на знаннях, але і на досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Безперечно, формування компетентності особистості є цілеспрямованим процесом, що здійснюється вчителем. При цьому функції самого педагога суттєво змінюються: на перший план виходять уміння організувати самостійну пошукову діяльність учнів, їх взаємодію з метою розвитку як мотивації, так і соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні продуктивні технології навчання, побудовані на основі активних методів та інтерактивних технік організації навчально-виховного процесу, за умови реалізації індивідуального підходу та психологічного супроводу учнів.

 

 

  1.       Соціалізація  як процес становлення особистості

 

Соціалізація - це процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.

Проблеми соціалізації завжди були в центрі уваги зарубіжних та вітчизняних педагогів і психологів. У роботах С. Ленгтона , К.Рейнольдза, Б.Ліхачова, О.Асмолова, З.Фрейда детально розглядалися процеси соціалізації та її чинники. З.Фрейд виділив психологічні механізми соціалізації: імітацію, ідентифікацію, почуття сорому і провини. Імітація – усвідомлена спроба особистості копіювати визначену модель поведінки. Ідентифікація – спосіб усвідомлення приналежності до тієї чи іншої спільності. Ці два механізми є позитивними, оскільки вони націлені на засвоєння визначеного типу поведінки. Сором і провина є негативними механізмами, тому що вони призупиняють або забороняють деякі зразки поведінки. Соціалізація особистості припускає, що об’єктом дослідження є весь комплекс суспільно значимих якостей людини в їхній тісній взаємодії. Соціалізація особистості починається з перших років життя і закінчується періодом громадської зрілості людини, проте за деякими аспектами він продовжується все життя.
Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та  уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою  у власних силах людиною. Соціалізації учнів сприяє вивчення курсу основ здоров’я. Цей курс розвиває емоційно-ціннісне ставлення до життя, формує активну позицію особистості, сприяє набуттю досвіду громадянських дій, демократичної поведінки, ефективного спілкування, розвиває уміння і навички конструктивно - критичного мислення, ініціативи, самостійності, навичок колективної діяльності і прийняття колективних рішень.

Працюючи у ЗОШ №89, яку ми називаємо «Школа-родина», я ставлю перед собою завдання:   не тільки готувати дітей до життя у суспільстві, а зараз активно жити  у ньому. Тому найважливішою метою курсу основ здоров’я є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками, у тому числі й життєвими, безпечної для життя і здоров’я поведінки набуття учнями навичок правомірної поведінки, пошук шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права. Реалізувати ці завдання, беручи до уваги складність курсу, мінімальну кількість годин, затримку підручників, можливо лише наблизивши матеріал курсу до життєвих ситуацій, спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками процесів, які покладено в  основу викладання  курсу, залучаючи дітей до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку. Зі свого досвіду роблю висновки, що процес учіння стає набагато результативнішим, якщо його організувати у співробітництві. Вчитель виступає як організатор, старший товариш, який знає і розуміє інтереси, потреби та можливості кожного учня.

Яким би не був урок за формою проведення, організовую його так, щоб забезпечити максимальну активність учнів з постійно діючим зворотнім зв’язком. На допомогу  учням до кожної теми з курсу створюю опорні схеми-конспекти.Під час навчально-виховного процесу намагаюся створювати всі необхідні умови для успішного виконання завдань учнями та зміцнення здоров’я дітей.

Відомий український поет М. Т. Рильський сказав: "У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне". Якраз у цій глибокозмістовній фразі корисним є здоров`я людини.

Без нього вона не може бути щасливою, його не можуть замінити ніякі цінності, його не можна придбати, його можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань про здоровий спосіб життя. При цьому слід пам`ятати, що здоров`я - найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.

 

Розділ  2.  Застосування інтерактивних форм і методів навчання як запорука формування соціально-компетентної креативної особистості.

 2.1. Інтерактивні форми роботи з учнями на уроках основ здоров’я

Інтерактивні техніки розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, Інтерактивні технології класифікують за такими напрямками:

  1.     за метою уроку та формою організації навчальної діяльності (технологія кооперативного, колективного, ситуативного навчання, технології опрацювання дискусійних питань (О.Пометун, Л.Пироженко));
  2.     за розподілом інтерактивних методів (превентивні інтеракції: тренінг, консультації та інші; імітаційні інтеракції: інсценування, ділові ігри, диспут, «мозковий штурм» тощо; не імітаційні інтеракції: проблемна лекція, конференції, практикум тощо (В.В.Мельник)).

Застосування інтерактивних технологій навчання вимагає старанної [11,81]; [9, 73] підготовки, як вчителя, так і учнів. Перш за все, вони повинні навчитися успішно  спілкуватися,  використовувати  навички  активного  слухання, висловлювати власні думки, переконувати й бути переконливими й толерантними, розуміти інших, ставити запитання і відповідати на них.

На кожному уроці мені доводиться спілкуватися з учнями. Спілкуван­ня - це процес активної взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін інформацією, досвідом, діяльністю, уміннями і навичками, а також результатами діяльності. Воно повинно бути природним для людини, бо вона здатна розвиватися в суспільстві, тільки спілкуючись з іншими людьми. Разом з тим відмічаю, що не кожний учень здатний вільно спілкуватися. Причини цього можуть бути різними: малий словниковий запас, бракує знань. Та, як висновок, можна відмітити, що успішне спілкування залежить не тільки від знання й дотримання звичаїв і традицій, але й від вихованості та ввічливості школяра. Успішним спілкування можна вважати лише тоді, коли вчителю вдалося досягти очікуваного результату: отримати від учня потрібну інформацію, допомогу, підтримку або задоволення від разом проведеного часу. Педагогічний діалог - це своєрідна поліфонія взаємодії, де специфічні дії вчителя, який моделює навчально - виховний процес на партнерських стосунках (відкритість, довіра, повага, симпатія тощо), створюють умови для самовираження кожного учня, а отже, і для розвитку креативності особистості.Завдання вчителя - гуманно, а не авторитарно-допомагати школярам долати чи нейтралізувати психічні, смислові та інші бар'єри спілкування, емоційно захоплювати спільною пізнавальною діяльністю, розкривати й підтримувати творчий потенціал особистості.

Використання на уроках різноманітних методів та прийомів сприяє пробудженню інтересів, розвитку уяви, творчих здібностей, креативності учнів.Більшу частину робочого часу доби дитина проводить у школі. Тому однією із задач у процесі навчання являється не тільки навчити, сформувати уміння та навички і розвинути творчій потенціал, а й максимально можливо зберегти здоров’я учнів. Здоров’я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто, здоров’я – це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я, як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації, на основі стійкої потреби бути здоровим. Цьому мені допомагає використання у навчально-виховному процесі здоров’язберігаючих технологій. Здоров’язберігаючи технології – ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. Мета усіх здоров’язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті.

На сучасному етапі основною формою організації навчальної діяльності учнів залишається урок, тому основним напрямком цієї роботи є валеологізація уроку. Сутність валеологічно проведеного уроку полягає в тому, що це урок, який забезпечує дитині і вчителеві збереження та збільшення їх життєвих сил від початку до кінця уроку, тобто який додає і дітям,і вчителеві здоров’я. 
 Уроки основ здоров'я  виховують, стимулюють у дітей бажання жити, бути здоровими, вчить їх відчувати радість від кожного прожитого дня, показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку. На уроках основ здоров'я   у цьому руслі ведеться  робота за кількома напрямками:
• Позитивна мотивація діяльності. 
Наявність позитивних психологічних настанов за допомогою слова, почуттів і жестів (виконання програми «Посмішка»)стабілізує оцінку учня, створює ситуації успіху для учнів, емоційний комфорт на уроці, що є профілактичним засобом попередження психотравматизму, стресів та неврозів (формування психічного, духовного здоров’я). 

Врахування індивідуальних стилів та можливостей навчання учнів.
Створення середовища для вибору способів навчальної діяльності з урахуванням типу мислення, типу сприйняття, типу темпераменту, рівнів навчальних досягнень учнів, та використання технологій кооперативного навчання забезпечує психологічний захист безпорадності у ситуації неуспішності, створює емоційно-комфортну атмосферу, розвиває творчі здібності, комунікативні уміння, та уміння приймати рішення, формує культуру праці і спілкування, знижує агресивність (формування соціального, духовного, психічного здоров’я учнів).

• Забезпечення на уроці умов для рухової активності учнів.
Зміна позиції корпуса дитини, проведення фізкультхвилинок, валеопауз, рухових дидактичних ігор, гімнастики для очей, точеного масажу  сприяє профілактики втомлюваності мозку, зниження зору внаслідок тривалого напруження очей, підвищує ефективність пізнавальної діяльності учнів (формування фізичного, психічного здоров’я учнів).
  • Аромотерапія.

Терапія аромомаслами на визначеному етапі уроку відновлює бадьорий життєрадісний тонус, емоційне виснаження учнів, є профілактичним засобом попередження стресів, неврозів, депресій, підвищує працездатність учнів, ефективність їх пізнавальної діяльності (формування психічного, фізичного здоров’я).
• Рефлексивність уроку.

Фіксація власного ставлення до уроку на кожному його етапі за допомогою зорових сигналів, малюнків, схем, усної відповіді формує свідомість, самосвідомість, критичне мислення учнів, що до знань або інформації отриманій на уроці, готовності використовувати її в житті за межами уроку, і школи ( формування психічного, соціального здоров’я).

Таким чином, валеологічно проведений урок допомагає постійно підтримувати високий рівень працездатності, швидко відновлювати цей рівень за рахунок внутрішніх резервів організму, зберігати внутрішній спокій або емоційну стійкість, а також відновлювати душевну рівновагу після стресових ситуацій.
  Валеологічно проведений урок повинен виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчить їх відчувати радість від кожного прожитого дня, показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку.  

Методи навчання, що базуються на принципі активної участі самих учнів:

  • обговорення у класі актуальних проблем;
  • «мозкова атака»;
  • рольова гра;
  • робота та виконання вправ у малих групах;
  • аудіовізуальна діяльність;
  •         дебати, дискусії;
  •         проведення тренінгів;
  •         конкурси, вікторини;
  •         змагання кмітливих і винахідливих;
  •         спільне виготовлення плакатів;
  •         розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій;
  •         навчання однолітків і молодших школярів за методом «рівний — рівному»;
  •         конкурси, вікторини, обговорення в класі актуальних проблем.

        Аналіз історій і ситуацій. Метод який дає можливість формулювати тему проблемним запитанням-завданням до поданої життєвої ситуації на морально-етичну чи суспільно-політичну тему. Життєва ситуації або штучно відтворюється за допомогою технічних засобів або, що найзручніше, подається у вигляді опису. Обговорюючи реальну або вигадану історію, учні аналізують ситуацію, з якою вони можуть зіткнутися в реальному житті. Історія може бути незавершеною, і тоді учасники самі вирішують, які наслідки можуть мати місце і як саме треба діяти, щоб вона мала щасливий кінець. Головна цінність цього методу в тому, що учасники мають змогу експериментувати з “майже реальним життям” і апробувати  різні варіанти поведінки в безпечних умовах.

Кооперативне навчання. Метод коли в невеликій групі учні взаємодіють, розв’язуючи спільне завдання. Колективна праця формує соціальну і особистісну компетентність, а також уміння дружити. Для кооперативного навчання необхідно :

  • об’єднати учнів в групи;
  • розподілити ролі;
  • дати спільне завдання;
  • дати можливість самим пояснити незрозуміле;
  • підтримати рефлексію та аналіз подій які відбуваються в групі в процесі її роботи.

Необхідно дати дітям відчути особистісну відповідальність за те, як працює група.

Мозковий штурм – це методика творчого мислення, яка допомагає знайти нові рішення шляхом звільнення індивідуальних здібностей мислити. Мозковий штурм використовується для стимуляції висловлювання дітей по певній темі. Висловлювання фіксуються вчителем на дошці. Мозковий штурм продовжується до тих пір поки не вичерпається тема.

Групова дискусія – це спосіб організації сумісної діяльності дітей під керівництвом вчителя з метою вирішення спільних завдань.

Рольові ігри. Можуть виконуватися в формі драматичних сценок радіопередач та ін. В таких видах діяльності діти тренують соціально-бажану поведінку.

Вправи-енергізатори. Періодично, під час занять діти відчувають зниження енергії. Засобом подолання такого зниження може слугувати коротка фізична зарядка або вправа енергізатор. Енергізатори – рухливі групові ігри, цікаві тим, що актуалізують різні здібності дітей.

Особлива увага звертається на дотримання правил безпечної поведінки в школі, вдома, на вулиці, з метою збереження особистого життя і здоров’я. Постійно проводяться індивідуальні бесіди з учнями та з батьками учнів щодо поведінки дітей. А профілактичні бесіди та години здоров’я формують в учнів навички здорового способу життя, вчать спілкуватися з друзями, членами родини, дорослими.
       У рамках проведення тижня безпеки та здоров’я проводяться виховні бесіди та цікаві пізнавальні заняття (вікторини, рольова гра) для учнів:
- „Шкідливі звички – небезпека для малолітніх” – цикл профілактичних бесід;
- „А як би вчинили ви?” – рольова гра ;
- „Хто ми? Які ми? Де ми?” – казкова вікторина з теми: „Я і мої друзі. Правила поведінки в суспільстві”.
       На протязі навчального року проводяться профілактичні бесіди з охорони життя та здоров’я учнів, направлених на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя за такою тематикою:
- „Ти – пішохід!”, „Увага, дорога!”, „Дорога – не місце для гри!”, „Дорога від дому до школи”, „Перехрестя”. Умови переходу дороги”, „Правила поведінки на зупинці. В автотранспорті”, „Знайомимося з дорожніми знаками” – з правил безпечної поведінки на дорозі (з використанням елементів рольової гри);
- „Скажемо шкідливим звичкам – „Ні!” – уроки здоров’я;
- „Якщо хочеш бути здоровим – веди здоровий спосіб життя”- рольові ігри;
- „Повноцінне харчування – запорука здоров’я”, „Ти і твій режим дня”, „Як корисно для здоров’я провести відпочинок та вихідні”, „Ти і твої друзі.         Улюблені заняття” – профілактичні бесіди;
- „Пам’ятай, дитино кожна!” – бесіди-інструктажі з правил протипожежної безпеки.
Основуою рухового режиму учнів протягом часу перебування в школі є фізкультхвилинки – як чинник збереження здоров’я, формування правильної постави, зору, профілактики стомлюваності.

Для зняття напруженості в очах необхідно:
     - кожні 2-3 години переключити зір: дивитися вдалину 5-10 хвилин.
     - Заплющити очі для відпочинку на 1-2 хвилини.
Комплекс вправ для поліпшення зору:
- горизонтальні рухи очей: направо-наліво;
- рух очима: яблуками вертикально вгору-вниз;
- колові рухи очима: за годинниковою стрілкою і в протилежному напрямі;
- інтенсивні сплющування і розплющування очей у швидкому темпі.
Для профілактики короткозорості корисні такі вправи:
     Вихідне положення - сидячи. Кожна повторюється 5-6 разів.
1. Відкинутися назад, зробити глибокий вдих, потім, нахилившись уперед – видих.
2. Відкинутися на спинку стільця, прикрити повіки, міцно зажмурити очі, відкрити повіки.
3. Руки вперед, подивитись на кінчики пальців, підняти руки вгору (вдих),. Стежити очима за рухом рук, не піднімаючи голови, руки опустити (видих).

Масаж очей
     Позитивний вплив на циркуляцію крові і нерви має погладжування заплющених очей, вібрація, натискання, масаж долонею і легка розминка. Найпоширеніший спосіб масажу двома пальцями – вказівним і середнім – у вигляді вісімкоподібного руху. Нижнім краєм ока – над бровами. Такий рух повторюється 8-16 разів.
Психологічні фізкультхвилинки
     Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію в довкіллі, в стосунках з іншими. Навчати керувати своїм психофізичним станом треба починати з дитячих років.
Вправи пропоную у формі гри.
Виконують її у позі „кучера”: діти сідають на стільці, виправляють спину, прагнуть розслабити всі скелетні м’язи. Слід стежити, щоб діти не нахилялися вперед, інакше діафрагма буде тиснути на шлунок. Голова повинна бути опущена на груди, ноги розслаблені і зігнуті під тупим кутом, носки трохи розсунені. Очі заплющити. Найголовніше – навчити дітей полинути в уяву. Ефективно використовувати образи казкових персонажів, улюблених звіряток.
„Морозиво”
     - Я знаю, що ви всі любите морозиво. Уявіть, що ви завітали до Снігової Королеви. Замерзли і стали самі схожі на морозиво. Тіло, руки, ноги, голова скуті холодом… Брр… Але прийшов добрий чарівник і сказав: „Заплющіть очі! Покладіть руки на коліна. Вам зручно, вам ніщо не заважає… Зараз почнемо відтавати. Зігріваються і відтають пальчики ніг, зігріваються і відтають ступні, зігріваються і розслабляються коліна. Тепло йде від пальчиків ніг вгору, ноги теплі, вони розслабляються. Зігріваються пальчики рук. Пальці розслабляються. Зігріваються і розслабляються долоні. Зігріваються і розслабляються кисті рук. Тепло від кистей іде до ліктиків. Від ліктиків до плечей. Руки теплі, розслабились. Вам тепло. Тепло йде по всьому тілу, від животика піднімається до грудей, шиї, голови. Обличчю жарко. Обличчя розслабилося, ротик відкрився, голова повисла. Розтануло морозиво, розтеклося солодкою калюжею по підлозі.
„Комплімент”
     Діти повертаються один до одного, витягають руки вперед і з’єднують їх з долонями товариша. За сигналом вчителя діти по черзі говорять комплімент один одному. Компліменти не повинні повторюватись. Вимовляється комплімент з посмішкою, треба дивитись в очі дитині, якій він призначається.
„На кого я схожий (схожа) ?”
     Діти дають один одному порівняльні характеристики. Наприклад: „Тетянко, у тебе чудова посмішка, схожа на сонечко!”, „Альбіно, у тебе очі-як зірочки!”
Гра розвиває мовлення учнів, вчить бачити в однолітках прекрасне, добре.
„Настрій”
     Діти починають ходити по кімнаті, відчуваючи власне тіло.
- Подумайте про власний настрій, у якому ви починали вправу. За допомогою ходи продемонструйте різний настрій.
Кожен рух виконуйте протягом 15-ти секунд.
Рухайтесь як:
- дуже втомлена людина;
- щаслива людина, яка отримала радісну звістку;
- людина, яка постійно чогось боїться;
- геній, який отримав Нобелівську премію;
- людина, у якої „нечиста” совість;
- канатоходець, який рухається по дроту.
- Повертаючись на своє місце, покажіть настрій, в якому перебуваєте зараз.
Гра вчить дітей контролювати емоції, почуття. Виховує бажання до самореалізації, виявляє творчі здібності учнів, здатність до гри.
     Для успішної реалізації навчально – виховного процесу я  використовую в своїй роботі якомога більше вправ для зняття і профілактики стомлюваності учнів. Даю дітям багатий арсенал вправ для того, щоб вони самостійно змогли зняти стомлення і напруженість при виконанні різного виду завдань не тільки в класній кімнаті, але й під час виконання домашніх завдань вдома. Доречно познайомити з комплексом таких вправ і батьків учнів. І тоді, завдяки загальному зусиллю вчителя, учнів і батьків здоров’я наших учнів упродовж дня не погіршуватиметься, а навпаки покращає. Адже соціальна безпека дитини – необхідний аспект особистісно – орієнтованого навчання і виховання соціально-компетентної креативної особистості.

Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, „який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим”. 

" Не можна пізнати дитину, не люблячи, не поважаючи її гідності. Тільки та школа має майбутнє, яка поважає в дитині Людину. Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса — повсякчас відкривати в людині нове" - говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський. Я не перестаю захоплюватися творчістю, безмежною любов'ю до дітей цієї людини, чиї погляди на навчання і виховання дітей завжди були і будуть актуальними і корисними.

 

 

2.2.     Методичні рекомендації щодо застосування інтерактивних освітніх технологій та тренінгових методів навчання на уроках основ здоровя

Рекомендації щодо проведення тренінгу.

Тренінгові заняття будуються в певній послідовності. Кожен тренінг має свою стратегію:

  1.   Теорія. Мета: учасники засвоюють термінологію та головні поняття. Методика: різноманітні техніки проведення тренінгу. Ключове запитання: «Що означає..?».
  2.   Практика. Мета:використати власний досвід для розгляду теми. Методика: інсценізації, групові дискусії, практичні заняття. Ключове запитання: «Як це працює?».
  3.   Оцінка. Мета:пробудити самосвідомість і поглибити власне та групове розуміння учасниками проблеми. Ключові запитання: «Якої я думки?», «Як вважає група?».
  4.   Дія. Мета: розвинути здатність і прагнення діяти. Методика: створення власних проектів, програм. Ключове запитання: «Як я можу використати набуті знання?»
  5.   Рефлексія. Мета: завершення заняття, здійснення очікувань учнів, побажання на майбутнє щодо даної проблеми. Методика: вправи на створення сприятливого мікроклімату для подальшого якісного навчання.

Ключовими елементами організації тренінгу є:

  • ідеальна кількість учасників до 20 осіб;
  • знайомство з правилами роботи на уроці-тренінгу;
  • очікування. Важливо, щоб усі учасники усвідомлювали, чого від них очікують. Учні прагнуть висловитися з приводу того, чого вони очікують від уроку-тренінгу, а наприкінці їм потрібно поділитися думками, що дізналися.
  • Вчителю - тренеру необхідно мати «запасні вправи». Саме вчитель відбирає той чи інший методичний прийом, а також конкретний засіб для проведення уроку. Він повинен враховувати особливості класу, групи; вміти володіти ситуацією та керувати тренінговим процесом.

До уроку - тренінгу треба йти поступово. Спочатку учні повинні знати та вміло користуватися правилами для проведення тренінгу, опанувати технологію проведення інтерактивних вправ. Лише за таких умов урок-тренінг дасть результати. (20, с. 13)

Перше заняття слід починати зі вступного слова тренера, у якому він висвітлює мету й основи роботи під час уроку - тренінгу. Після цього тренер пропонує укласти угоду спільної роботи, спираючись на правила проведення тренінгу.

Незалежно від виду тренінгу робота в групі починається з етапу формування працездатності, основна мета якого - створити таку групову атмосферу, такий «клімат відносин» і такий стан кожного учасника групи, які дають змогу перейти до змістовного етапу роботи. Цей етап відповідає етапу встановлення контакту на початку взаємодії, спілкування. Основними характеристиками необхідного для роботи тренінгової групи «клімату відносин» є емоційна свобода учасників, відкритість, товариськість, довіра одне до одного та до тренера.

Поряд із досить традиційними прийомами, які здійснюються на цьому етапі (знайомство учасників, висловлювання очікувань у зв'язку з роботою, що відбуватиметься, сумніви й побоювання, обговорення форми звертання

тощо), можна використовувати різні психогімнастичні вправи. На початку дня та після великих перерв виконуються вправи на відтворення втраченої працездатності, на включеність у групу, на підвищення рівня уваги, на емоційне розрядження, на зниження втоми тощо.

На другому етапі занять учасники отримують можливість проаналізувати особливості своєї поведінки в різних ситуаціях, почути думку інших членів групи про свою поведінку. Для цього проводяться групові дискусії та рольові ігри. Під час обговорення програних ситуацій виявляються і формуються ті особливості поведінки учасників, які не відповідають принципам партнерського спілкування. На цьому етапі поведінка учасників групи переводиться з імпульсивного рівня на об'єктивний.

Усе це дає змогу перейти до основного етапу навчання. На цьому етапі учасники тренінгу набувають досвіду, що сприяє наближенню до змістовної мети уроку - тренінгу. Крім того, вправи, ігри, дискусії, що проводяться під час цього етапу, тренують різні способи спілкування, елементи поведінки, які надалі можна включити до цілісних дій.

Інтерактивна вправа - центральна частина заняття, яка має займати близько 50% часу. ЇЇ мета - засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

Інструктування (2-3 хвилини).

Об'єднання в групи або розподіл ролей (1-2 хвилини).

Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5-15 хвилин).

Презентація результатів виконання вправи (3-15 хвилин).

 Рефлексія результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання. Рефлексія здійснюється в різних формах: як індивідуальна робота, робота в парах, групах. Вона застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

Учасники аналізують проведену вправу (заняття), відповідаючи на такі запитання:

  •                   які почуття переживав;
  •                   що заважало і що допомагало;
  •                   що дивувало, що дратувало;
  •                   які почуття викликали оточуючі; що спадало на думку;
  •                   чому все відбувалося саме так тощо.

Наприкінці занять проводиться підсумкова рефлексія. Учасники діляться враженнями, аналізують урок, прощаються.

Учням я пропоную пам'ятки-алгоритми для виконання різних видів навчальної діяльності. Наприклад, для виконання домашнього завдання вони можуть скористатися такими порадами:

  •                   на підготовчому етапі роботи ("Приступай до роботи!"): наведи порядок на робочому місці. Дістань все потрібне для занять. Встанови послідовність роботи. Регламентуй роботу в часі.
  •                   на виконавчому етапі роботи ("Дій рішуче!"): усвідом зміст кожного завдання. Згадай поради вчителя. Не відволікайся, стеж за своїми діями. Дотримуйся режиму праці та відпочинку;
  •                   на завершальному етапі роботи ("Підведи підсумки"): перевір якість і повноту виконаного завдання. Допрацюй усе, що необхідно. Врахуй на майбутнє успіхи і помилки, зроби висновки.

 

 

 

 

Висновки

 

Тема моєї роботи  була обрана не випадково. Я бачила як змінюється сучасність, як змінюються відношення батьків і дітей до навчання. Розуміла, як важко непідготовленому до труднощів сучасного світу випускнику адаптуватися в житті, вірно обрати свій професійний шлях, не втратити протягом життя оптимізм юності та впевнено крокувати до своєї мети. З огляду на вищесказане, керування формуванням та розвитком соціально-компетентної креативності особистості школярів є важливий аспект соціальної безпеки дитини. Впровадження засобів інтерактивного навчання -це частка моєї діяльності, під час якої засобами планування, організації, аналізу та контролю, регулювання елементів інтерактивних технологій забезпечується цілеспрямованість та узгодженість діяльності учнівського колективу школи щодо збільшення потенціалу та, як наслідок, отримання якісно нових результатів навчально-виховного процесу. Опитування старшокласників з метою діагностики, показало, що в більшості з них під час роботи на уроці виникає бажання поспілкуватися, обговорити проблему з друзями, узнати їхні думки, поглибити свої знання, прийти до спільного рішення. Тому їм до вподоби активні форми засвоєння знань: самостійний пошук інформації, ігрові моменти і процес творчого застосування набутих знань, умінь, навичок. Рішення я побачила в використанні тренінгових методів навчання та інтерактивних технологій. Але простого опрацювання літератури виявилось недостатньо. Тому це спонукало мене до проходження курсів при ДОІППО за програмами:

«Молодь на роздоріжжі»-2006 рік;

 «Я-моє здоров’я –моє життя»,  що реалізуеться в рамках Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний - рівному» щодо здорового способу життя серед молоді України»-29.10.2011рік;

«Профілактика ризикової поведінки на засадах розвитку життєвих навичок за проектом «Школа проти СНІДу»»-21.03.2011рік

Проаналізувавши сказане, можна зробити наступні висновки:

  1.   Оволодіння учнями основами здорового способу життя та життєвими навичками безпечної для здоров’я поведінки формує соціально-компетентну креативну особистість здатно свідомо ставитися  до свого здоров’я.
  2.    Використання методів навчання , що базуються на принципі активної участі самих учнів.
  3.    Інтерактивні технології а особливо тренінговий метод навчання дає можливість перенести отримані знання, навички та способи діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів.
  4.   Використання інтерактивних технологій - це високий рівень взаємоспрямованої активності суб'єктів взаємодії, емоційна й духовна єдність її учасників. Лише опанувавши ази проведення тренінгу я змогла застосувати його в навчально-виховній діяльності.

На мою думку використання тренінгових методів навчання має свої позитивні моменти та труднощі. Труднощі я бачу слідуючі:

вчитель-тренер повинен перш ніж впроваджувати тренінги в систему роботи пройти курси за просвітницькими програмами;

клас до роботи на уроках-тренінгах потрібно готувати заздалегідь. В класі, який не працював за правилами тренінгу дуже важко провести якісний урок-тренінг;

Кількість учнів у класі не повинна перевищувати 20 учнів (чим менше, тим краще).

До позитивних моментів відносяться:

покращення загального мікроклімату в колективі;

отримання учнями необхідних знань, умінь та навичок;

розвиток їх творчих здібностей, критичного мислення;

збереження та зміцнення здоров'я (фізичного, психічного, соціального).

В свою чергу вчитель працюючи за тренінговими методами навчання постійно знаходиться у пошуку нових цікавих ідей. Сама структура проведення уроку-тренінгу потребує від вчителя систематичної підготовки, зміни видів діяльності, не забуваючи при цьому про збереження здоров'я учнів.

Такі уроки допомагають мені зацікавити предметом учнів з різними установками до навчання. Вони дисциплінують весь колектив і окремих учнів, оскільки їм доводиться користуватися правилами проведення тренінгу. В той же час при використанні інтерактивних технологій я маю можливість розкривати та розвивати креативні здібності учнів. Вони навчаються життєтворчим компетенція, вмінню систематизувати, аналізувати, давати різноманітні рекомендації та нестандартні рішення проблеми.

Навчаючи дітей з використанням інтерактивних технологій та тренінгових методів навчання в між курсовий період я отримала наступні результати:

Участь у всеукраїнському конкурсі педагогічних робіт «Здорова планета-здоровий ти» класний керівник  червень 2010р №-6(18) «Проблеми ВІЛ/СНІДу і сімейне виховання»

квітень 2010р. районний семінар-практикум для вчителів математики з теми «Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках математики в школі культури здоровя»

29.04.2010р.міський семінар для заступників директорів з виховної роботи«Соціально-педагогічні технології духовності як особливості сучасної виховної практики в межах освітніх систем»

Жовтен 2010р.ь міська конференція «Ефективність моделі просвітницько-превентивної роботи в навчальних закладах :досвід та проблеми у створенні інноваційного освітньо-виховного простору»

Листопад 2010р. участь у районному засіданні круглого столу з превентивного виховання «Громадянська соціалізація особистості у формуванні правової культури підлітка»

14 грудня 2010р. –міський науково-методичний семінар-презентація для методистів відділів освіти виконкомів та ради , заступників директорів зНВР, керівників районних методичних об’єднань учителів основ здоров’я з теми «Упровадження інтерактивних методів та здоров’ярозвиваючих технологій у навчально-виховний процес-шлях до збереження здоров’я дитини»

27січня 2011р.-засідання міського методичного об’бєднання вчителів початкової школи класів інтенсивної педагогічної корекції з теми «Упровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес класів інтенсивної педагогічної корекції як шлях до успішного розвитку особистості та збереження її здоров’я»

16 лютого 2011-районний семінар практикум для вчителів української мови та літератури з теми «Використання на уроках української мови та літератури форм і методів роботи, спрямованих на збереження фізичного та психічного здоров’я учнів»

Щорічна участь у районних конкурсах:

гіттеатрів «За честь, добро і справедливість» (ІІ місце), «Тубірнульозу Ні!» (ІІ місце)

Дружині Юних Пожежників(ДЮП)- (ІІ місце)

Я глибоко переконана, що за уроками - тренінгами - майбутнє. Тому в подальшій своїй роботі я продовжу своє дослідження над цією темою з метою розробити систему уроків тренінгів для різних вікових категорій учнів.

Можливо, не всі мої учні стануть великими науковцями та якщо більшість з них стануть Людьми порядними, добрими, інтелектуально розвиненими, патріотами рідної держави, творчими, небайдужими до свого здоров’я  та навколишнього світу. Вони гідно пройдуть з високо піднятою головою через усе життя, тому я буду вважати, що моя місія як вчителя виконана.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто бути вчителем - майстром / [упоряд. Андрєєва в.М., Григораш В.В.]. - X: Основа, 2006-352 с.
  2. А.Г.Богданова. -М. Просвещение. Учебная литература, 1996. - 303 с.
  3. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку / О.М.Ворожей-кіна. -X: Основа, 2011. - 288с.
  4. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв'язок. Ідеальність: [посібник для вчителів] / А.О.Гін.-Луганськ, 2004. - 84 с.
  5. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: [учебное посо-бие] / [под. ред.Гребенкиной Л.К., Байковой Л.А.]. - М.: Педагогическое общество России, 2000 - 256 с.
  6. Методичний порадник: форми і методи навчання / [автор - укладач Б.О.Житник]. - X.: Основа, 2005. - 128 с.
  7. Кучерова Г.М. Інтерактивні вправи та ігри./ Г.М.Кучерова, В.В.Ягоднікова- X: Основа, 2010. - 143 с.
  8. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії / О.П.Мокрогуз. -X. Основа, 2005. - 190 с.
  9. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / [автор - укладач Н.П.Наволокова]. - X: Основа, 2011. - 176 с.

 

  1. Освітні технології: [навч. - метод, посіб.] / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001.-252 с.
  2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: [науково - метод, посіб.] / О.Пометун, Л. Пироженко та ін.; За заг. ред. О.Пометун.- К.: А.С.К., 2003.-192 с.
  1. Садкіна В.І. 101 педагогічна ідея. Як зробити урок. / В.І.Садкіна. - X. Основа, 2008. - 88с.
  2. Селевко Г.К. Современные образовательные технологи: [учебн. пособие] / Г.К. Селевко. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

14. Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів.- X.: Вид група «Основа», 2003.- 64 с-(Серія Бібліотека журналу «Управління школою»;  6).

  1. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). -X.: Скорпіон, 2000.- 120с.
  2.  Когут О.І. та ін. Інноваційні виховні технології / О.І.Когут, Л.О.Юзефик, О.І.Тимчишин - Тернопіль: Астон, 2009.- 352с.
  3.  Нурєєва О.С. Імідж класного керівника / О.С. Нурєєва, О.В.Скворчевська. -X.: Вид. група «Основа», 2007. - 176с. - (Школа класного керівника).
  4.  Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання/ О.І.Пометун, Л.В. Пироженко. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. -192 с.
  5.  Свинцицька Т.О. Конструювання уроків через упровадження сучасних навчальних та здоров'язберігаючих технологій // Географія. Науково -методичний журнал. - 2007. - № 22. -СЮ-14.
  6.  Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 5-9 класів. - X.: Вид.

група «Основа»: «Тріада +», 2007. - 192с. - ( Школа класного керівника).

  1.          Стадник О.Г. Нетрадиційні форми уроків географи. - X.: Вид. група «Основа», 2004. -96с. - (Серія «Бібліотека журналу «Географія»»; Вип. 5).
  2.          Тренінги спілкування / Т. Кандиба, Л. Терлецька, Т. Баб'як, І. Корнієнко, Р. Тур : Упорядник Т. Гончаренко. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 120 с. - (Б - ка «Шкільного світу»).
  3.          Туріщева Л.В. Психологічні тренінги для школярів. - X.: Вид. група «Основа», 2009. - 124с. - ( Серія «Тренінги в педагогічній практиці»).
  4.          Шульга В. Корекція вчинків підлітка : Тренінг. - К.: Шк. світ, 2007. - 112с. -(Б - ка «Шкільного світу»).

 

doc
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
426
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку