Соціальні процеси в учнівському середовищі

Про матеріал

Дослідницьку роботу присвячено виявленню інформаційно-комунікаційних технологій, які використовують учні в процесі навчання та у вільний час, негативні та позитивні сторони спілкування в соціальних мережах та їх вплив на особистість. Досліджено технології навчання та соціальні мережі, якими користується досліджувана категорія. Опрацьовано та здійснено теоретичний аналіз літератури з даної теми, визначено ІКТ, якими користуються учні,оцінено вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості, негативні та позитивні аспекти перебування підлітків у мережі Інтернет; розроблено практичні рекомендації щодо перебування в мережі Інтернет.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

Відділення філософії та суспільствознавства

Секція: соціологія

СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У

ЖИТТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Роботу виконав:

Прокоф’єв В’ячеслав Сергійович,

учень 11 класу Старовірівського ліцею

Старовірівської сільської ради

Харківської області

Науковий керівник:

Апалькова Алла Тихонівна,

вчитель російської мови та зарубіжної

літератури Старовірівського ліцею

Старовірівської сільської ради

Харківської області

Старовірівка

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

Анотація

Прокоф’єв В’ячеслав Сергійович, учень 11 класу Старовірівського ліцею Старовірівської сільської ради Харківської області

Науковий керівник: Апалькова Алла Тихонівна, вчитель російської мови та зарубіжної літератури Старовірівського ліцею Старовірівської сільської ради Харківської області

СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Досліджено технології навчання та соціальні мережі, якими користується досліджувана категорія.

Опрацьовано та здійснено теоретичний аналіз літератури з даної теми, визначено ІКТ, якими користуються учні,оцінено вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості, негативні та позитивні аспекти перебування підлітків у мережі Інтернет; розроблено практичні рекомендації щодо перебування в мережі Інтернет.

Ключові слова: Інтернет, соціальні мережі, браузер, месенджер,соціалізація, браузер.

ЗМІСТ

1.ВСУП…………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

1.1.Сутність та зміст інформаційно-комунікаційних технологій………… 7

1.2.Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітка……….9

1.3.Соціалізація підлітків через мережу Інтернет…………………………13

1.4.Позитивні й негативні аспекти перебування підлітка у мережі

Інтернет ………………………………………………………………………..14

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1.Анкетування, онлайн-тестування………………………………………19

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ……………………………………… 22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 24

ДОДАТКИ……………………………………………………………………27

ВСТУП

Останнім часом відбулися радикальні зміни в галузі інформаційних комунікаційних систем. Ми переживаємо історичний період дуже швидкого росту інформаційних технологій, особливо це спостерігається в США, Японії та країнах Західної Європи. Вже найближчим часом саме розвиток інформаційної сфери, рівень інформаційної безпеки будуть визначати політичну та економічну роль держави на світовій арені. На сучасному етапі світового розвитку набуває нового значення мережа Інтернет і все, що з нею пов’язано. Людство у своєму розвитку наблизилось до того, що Інтернет став основним генератором світових макротенденцій. Він сприяє трансформації ціннісних орієнтирів людства та його соціальних структур.

Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій, який дає можливість сучасній людині навчатися, обговорювати проблеми, які турбують, знайомитися та спілкуватися з друзями, а також перенестися в будь-яку країну світу, дізнатися про її культуру та традиції, використовуючи необмежені можливості всесвітньої мережі Інтернет. Сьогодні Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя. Проте слід зазначити, що мережа Інтернет дає не тільки можливість для розвитку здібностей, покращення знань та розширення кола інтересів, але й містить у собі реальні загрози як для дорослих, так і для дітей. Нарівні з позитивними сторонами, соціальні мережі мають і негативні наслідки – це інтернет-залежність, економія або відсутність часу на живе спілкування. Соціальні мережі, відсуваючи на другий план класичні інститути соціалізації – родину, школу, друзів, – займають усе більш домінуючу роль у процесі соціалізації особистості й здійснюють безпосередній вплив на її ціннісні орієнтації. Усі ці аспекти підштовхнули мене дослідити тему:«Сучасні інформаційно-комунікаційні технології у житті учнівської молоді».

Мета дослідження: з’ясувати, які ІКТ використовуть учні в процесі навчання та у вільний час, негативні та позитивні сторони спілкування в соціальних мережах та їх вплив на особистість. Довести до відома вчителів та батьків результати анкетування для їх роботи з дітьми.

Досягнення мети передбачає постановку й виконання таких завдань:

− здійснити теоретичний аналіз літератури з даної теми;

− визначити, які ІКТ використовують учні в своїй діяльності;

− вивчити вплив соціальних мереж на соціалізацію особистості підлітків;

− виявити позитивні й негативні аспекти перебування підлітків у мережі Інтернет.

− розробити практичні рекомендації щодо перебування у мережі Інтернет.

Об’єкт дослідження: вивчення технологій, які використовують учні в навчанні та соціальні мережі, які популярні серед учнів.

Предмет дослідження: технології навчання учнів 6-11 класів, соціальні мережі, якими користується досліджувана категорія.

Методи дослідження:

− теоретичні: метод системного аналізу соціально-педагогічної літератури, аналіз понятійно-термінологічної системи з метою теоретичного вивчення проблеми впливу соціальних мереж на соціалізацію підлітків; теоретичне узагальнення, синтез. Аналіз з метою розкриття основних особливостей процесу соціалізації підлітків та ролі соціальних мереж у цьому процесі;

− емпіричні: спостереження, анкетування;

−методи математичної статистики для аналізу результатів дослідження.

Експериментальна база: дослідження проводилось у Старовірівській ОТГ. Кількість учасників дослідження – 70 респондентів.

Наукова новизна отриманих результатів:

У роботі докладно досліджено сучасні ІКТ у житті учнів 6-11 класів Старовірівської ОТГ. Доведено, що вільний час школярі витрачають на соціальні мережі.

Встановлено, що для навчання учні користуються мережею Інтернет: при підготовці до уроків за індивідуальними завданнями, готують презентації, користуються тренажерами та онлай-тестами . Для цьго в більшості випадків використовують телефон.Інтернет допомогає учням вчитися дистанційно, особливо це актуально в нинішній епідемічній ситуації.

Встановлено, що більшість дітей віддає перевагу живому спілкуванню і Інтернет не викликає у них залежності. Учні користуються різними соціальними мережами та месенджерами.

Практична цінність роботи:

Результати практичних досліджень можуть бути використані:

для профілактичних бесід з учнями та батьками;
вчителями, класними керівниками.

Об’єм та структура роботи. Робота викладена на 23 сторінках комп’ютерного набору. Складається з вступу, 3 розділів, практичних досліджень, висновків,огляду літератури та додатків.

Бібліографія. В переліку літератури наведено 18 джерел. Текст ілюстрований додатками.

Особистий внесок дослідника. Робота виконана в Старовірівському ліцеї Старовірівської сільської ради Харківської області, анкетування проводилось також в інших навчальних закладах Старовірівської ОТГ. Самостійно було проаналізовано літературу з даної теми, систематизовано анкети та онлай-тести; складено діаграми. Зроблені висновки та матеріал для ознайомлення.

Апробація роботи. Основні положення роботи та її окремі фрагменти доповідалися та обговорювалися з учителями, класними керівниками.

Складені пам’ятки для батьків.

РОЗДІЛ 1 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ.

1.1. Сутність та зміст інформаційно-комунікаційних технологій

ХХІ століття характеризує суспільство як постіндустріальне (інформаційне), в якому здійснюється інформатизація всіх галузей науки і освіти. Інформатизація суспільства (ІС) - це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування, оброблення, зберігання, передавання та використання інформації. Ці процеси здійснюються на основі сучасних засобів процесорної та обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства, як наголошується в сучасній літературі, забезпечує активне використання інтелектуального потенціалу, що постійно розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, науковому, виробничому та іншому видах діяльності. Інформатизація суспільства пов’язана, насамперед, з розвитком комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних мереж (Інтернет), мультимедійних технологій. Виникнення та розвиток інформаційного суспільства припускає широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, що визначається багатьма чинниками. Інформаційно-комунікаційні технології або ІКТ — засоби, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Цей широко вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією. Концепція інформаційних технологій була додана до елементу комунікації і виникла у 1980-ті роки. Наразі ІКТ включають апаратні засоби (комп'ютери, сервери, тощо) та програмне забезпечення (операційні системи, мережеві протоколи, пошукові системи, тощо). Їхні можливості широко застосовують під час навчального процесу. Звідси ІКТ можна вважати педагогічною технологією [1, с.23].

ІКТ – це інформаційні та комунікаційні технологіі, до складу яких входять різні цифрові технології, за допомогою яких можна створити, зберегти, поширити, передати певну інформацію, або надати послуги. До ІКТ відносяться: Інтернет, комп’ютерне обладнаня, стільниковий зв'язок, супутникові технології, електронна пошта, мультимедійні засоби.

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні − одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. В останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися.

Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає й галузь освіти.

У кінці XX – початку XXI ст. у світі, що оточує нас, намітилися позитивні тенденції в поширенні информаційно-комунікаційних технологій. Бурхливий розвиток інформаційних технологій, конвергенція комп’ютерних систем, комунікацій різних видів, індустрії розваги, виробництва побутової електроніки призводять до необхідності переглянути уявлення про інформаційну індустрію, її роль і місце в суспільстві[2].

Сучасна дитина – це дитина технізованого суспільства, яка існує в комп’ютерному просторі зазвичай більше, ніж у світі книжок. Це факт, з яким стикаються сучасні батьки. Одних це лякає, інші − усвідомлюють неможливість існування у світі без умінь працювати з комп’ютером. І саме тут життя ставить нові проблеми як перед батьками, так і перед учителями: виховати й сформувати культуру користування комп’ютером, що є чи не найважливішим на сьогодні. Отже, інформаційні технології в освіті сприяють не тільки розкриттю й розвитку індивідуальних здібностей учнів, активізації пізнавальної діяльності, а й формуванню інформаційної культури.

Комп’ютерні технології дозволяють:

підвищувати рівень інформаційної культури й освіти людини інформаційного суспільства;
використовувати унікальні джерела інформації [2 ].

Сучасні нформаційні технології увібрали в себе лавиноподібні досягнення електроніки, а також математики, філософії, психології та економіки. Утворений в результаті життєздатний гібрид ознаменував революційний стрибок в історії інформаційних технологій, яка налічує сотні тисяч років.

Сучасне суспільство наповнене і пронизане потоками інформації, які потребують обробки. Тому без інформаційних технологій, так само як без енергетичних, транспортних і хімічних технологій, воно нормально функціонувати не може.

1.2. Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітка

У сучасному суспільстві все більшого розвитку набуває Інтернет.

Інтернет і комп'ютери все більше входять у наше повсякденне життя. Але, крім того, для більшості Інтернет є також розважальним засобом, джерелом інформації, засобом спілкування. Ще один важливий фактор, через який підлітки «липнуть» до екранів монітора цілодобово, − соціальні мережі. Під соціальною мережею розуміємо інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, зміст якого наповнюється самими учасниками мережі. Термін «соціальна мережа» було введено в обіг у 1954 році англійським соціологом Барнсом у збірці робіт «Людські стосунки» для позначення спільноти людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями, або тих, хто має інші причини для безпосереднього спілкування між собою. У 1995 році Ренді Конрадом була створена перша соціальна мережа (у сучасному розумінні) − Classmates.com. Вивченням цього питання займались як зарубіжні (А. Войскунський, А. Голдберг, Д. Грінфілд, К. Янг), так і українські вчені ( О.Бєлінська, Ю.Данько, Є. Акімова, Ю. Бабаєва, А. Жичкина, О. Філатова та ін.) У своїх працях вони досліджували мотивацію користувачів Інтернету і соціальних мереж: їх вплив на розвиток та соціалізацію особистості, на особистість користувачів, симптоми, причини Інтернет- залежності, розробляли профілактичні заходи щодо її попередження. Різноманітні питання стосовно формування і розвитку мережевого суспільства розглянуті в працях таких вчених: М. Кастельс,

Д. Белл, А. Турен, А. Тоффлер, Дж. Гэлбрейт, Р. Інгельгарт. Наукові праці низки дослідників присвячені основним положенням та принципам використання соціальних мереж і прогнозування подальшого розвитку цієї форми взаємодії людей у Інтернет-просторі (Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, C. Тонг, Л. Лангвелл, Дж. Кім, Дж. Антоні.) Можливості Інтернету і соціальних мереж поки не досліджені повною мірою, але й наявні дослідження засвідчують їх величезний вплив на формування свідомості молоді, мотиви її поведінки, ціннісні орієнтації, стиль життя, вибір мети і шляхів її реалізації. Слід також зазначити, що в сучасній літературі обмаль праць, присвячених висвітленню питання позитивних і негативних аспектів використання соціальних мереж сучасною молоддю. Таким чином, незважаючи на достатньо велику кількість публікацій із цієї проблематики, вона зберігає свою актуальність. Соціальні мережі – один із соціальних інститутів, який тією чи іншою мірою виконує замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення вцілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії [3,с.269]. Однак соціальні мережі досить сильно впливають на будь-яку особистість та на процес формування поведінки, а інформація в Інтернет-мережі є недостатньо організованою та керованою. Аналіз діяльності в інтернет-мережі дозволяє відобразити її зміст у вигляді структури, яка включає в себе ряд взаємопов’язаних компонентів: комунікаційний, ціннісний, пізнавальний та поведінковий. У процесі використання соціальних мереж для спілкування у віртуальному просторі, що становить собою комунікаційний компонент, відбувається вплив на наші комунікативні процеси. У процесі спілкування у соціальних мережах створюється особливий простір (віртуальна реальність) з характерним для нього видом спілкування, де виникають нові правила та закони. Задоволення потреби у спілкуванні, моральній підтримці – найважливіші потреби особистості підліткового віку. Якщо ми не можемо задовільнити їх в реальному житті, то задовольняємо в інтернет-мережі, яка дає можливість «втекти» від проблем, труднощів, що виникли на певному етапі соціалізації.[ 4].Однак слід розуміти, що, не зважаючи на те, що в інтернет-мережі інколи можна отримати деякі дані анкетного характеру і навіть фото та реальне зображення співрозмовника, вони не дають реалістичного уявлення про нього. Анонімність спілкування в інтернет-мережі сприяє самопрезентації, надаючи людині можливість не просто створювати про себе враження за власним вибором, але й бути тим, ким вона захоче, що нерідко призводить до виникнення девіантної поведінки та агресивності. Пізнавальний компонент діяльності людини у мережі Інтернет дає можливість пошуку та засвоєння підлітками інформації, яка розміщена на вебсайтах, метою якого є розширення, поглиблення, уточнення власного уявлення про світ, реальну та віртуальну дійсність. На відміну від інших засобів інформації, соціальні мережі поєднують у собі друковану, фото- та відеоінформацію. Використовуючи інтернет-мережу для навчання, ми можемо сприймати одну й ту ж інформацію такими каналами сприйняття: зоровим, слуховим, оскільки є можливість прочитати, побачити та почути, що суттєво покращує процес засвоєння інформації. Перебуваючи у віртуальному світі та вивчаючи ту інформацію, яка розміщена у соціальних мережах, кожен із нас формує свою систему цінностей, яка визначає виняткове ставлення до певних дій, вчинків, явищ як віртуального, так і реального життя; визначає нашу поведінку та майбутню соціальну діяльність, що становить собою ціннісний компонент. Використовуючи соціальні мережі, ми засвоюємо певні моделі поведінки, які прийнятні для віртуального світу, та з часом переносимо їх у реальне життя. У соціальних мережах ми черпаємо стереотипи та моделі поведінки, норми діяльності, формуємо свою соціальну ідентичність, власну самооцінку, що не завжди є адекватною. Це являє собою поведінковий компонент діяльності в соціальних мережах. Основними рисами інтернет - спілкування в соціальних мережах є анонімність, відсутність невербальної інформації, установка на бажані риси партнера, добровільність, прагнення до нетипової, ненормативної поведінки (у 8 соціальних мережах дуже важко контролювати дії підлітків, тому дуже часто спостерігається агресія, ненормативна лексика) [5,с.230]. За допомогою соціальної мережі підліток задовольняє приховані потреби, які не прослідковуються в його реальному житті, а проявляються лише у мріях і фантазіях. Цей соціальний ресурс забезпечує їх втілення через можливість анонімних соціальних взаємодій, за допомогою яких можна створювати нові образи власного «Я». Крім того, не варто забувати і про необмежений доступ до особистої інформації користувачів [6, с. 4].

Найпопулярніші соціальні мережі:

− Facebook (www.facebook.com) – найчисленніша за кількістю користувачів міжнародна соціальна мережа (1,5 млрд.), де можна знайти своїх друзів, колег, знайомих, сторінку потрібної організації, необхідну інформацію різної тематики. Twitter (www.twitter.com) – популярна соціальна мережа, що нагадує мініблоги. Ця соціальна мережа набула популярності серед людей, які регулярно обмінюються інформацією, зокрема, журналістів. Кількість користувачів – близько 300 млн. Google+ (www.plus.google.com) – соціальна мережа відомого гіганта Google. У 2013 році їй вдалось за чисельністю відвідувачів випередити Twitter. Вона налічує близько 500 мільйонів зареєстрованих користувачів. Instagram (www.instagram.com) – соціальна мережа, яка набула великої популярності в останні роки, її мета – допомогти іншим соціальним мережам розповсюдити фотознімки та відеозаписи користувачів. Кількість користувачів – близько 400 млн. Початком популярності соціальних мереж прийнято вважати 2003-2004 рр., коли були введені в дію Linkedin, Facebook і MySpace. В Україні мода на соціальні сервіси виникла дещо пізніше. Водночас статистичні дані свідчать, що за останні роки кількість користувачів соціальних мереж значно збільшилася й охоплює усі вікові групи.У соціальних мережах «Facebook» і «Twitter» зареєстровано близько 40 млн. українських акаунтів. Серед них значну частку займають користувачі підліткового та юнацького віку [7]. Соціальні мережі стали настільки популярним видом соціальних медіа, що в багатьох країнах світу, крім міжнародних соціальних мереж, діють також і власні національні проекти. Україна не є винятком: українські соціальні мережі вже встигли завоювати чималу частку аудиторії й продовжують активно розвиватися. Розвиток українських соціальних мереж розпочався з березня 2014 року. Поштовхом до цього стали події Євромайдану 2013-2014 рр., анексія Криму та початок воєнних дій на Донбасі, які загострили проблему підкреслення національної самобутності українців, у тому числі – у кіберпросторі. Таким чином, в Україні існує близько 10 соціальних мереж, новачками серед яких є WEUA.info, Connect.ua, Friends.ua, мережа «Українці» (ukrainci.org.ua), мережа «vReale» (vreale.net), «МетаКонтакт», Druzi.org.ua, kozakam.com, combine.pp.ua, ukrface.com.ua та інші. Усі вищезазначені соціальні мережі створені 2014 року, 10 у період Революції гідності, яка позначилася вибухом патріотизму. Кожен із засновників нових соцмереж прагнув об’єднати українців на просторах Інтернету насамперед за національною ознакою. У перші дні запуску українських ресурсів спостерігався помітний ажіотаж та реєстрація учасників, однак, як показує практика, українські користувачі повністю не можуть відмовитися від відвідування вже звичних соціальних мереж.

1.3.Соціалізація підлітків через мережу Інтернет

Соціалізація відбувається упродовж усього життя людини, при цьому традиційні форми соціалізації включають два види – первинну і вторинну. Первинна соціалізація відбувається з дитинства у межах родинних зв’язків, вторинна – у межах соціальних інститутів і соціальних контактів поза межами безпосереднього життєвого середовища людини [8, с. 222]. Соціальні мережі стають потужним агентом вторинної соціалізації людини: соціалізації не тільки в мережевому суспільстві, але й у реальному середовищі, в якому живе людина. Наповнення соціальних мереж – це певною мірою індикатор розвитку суспільства. Соціальні мережі виступають як засіб інформаційних війн, маніпуляцій людьми, соціалізації, виховання дітей, підлітків і молоді. Під впливом мережевого суспільства змінюється стиль життя людей, зокрема звичні канали отримання інформації, характер міжособистісних взаємин, структура дозвілля, відбувається інтенсивне вироблення нових моделей взаємодії з середовищем. І, безумовно, все це впливає на безперервний процес соціалізації молодої людини. Я погоджуюсь з думкою А. Данилова, що соціалізацію особистості із врахуванням інтернет-факторів варто розглядати у двох вимірах. По-перше, це соціалізація у віртуальному кіберпросторі, коли суб’єкт засвоює норми та цінності, моделі поведінки у віртуальній реальності, інтегрується в мережеві інтернет-спільноти. Показниками цього є рівень його комп’ютерної та інформаційної грамотності, знання правил і наявність навичок взаємодії в інтернет-просторі. По-друге, це соціалізація в реальному світі через віртуальний вимір. Інтернет є не тільки потужним агентом вторинної соціалізації, але й виграє конкуренцію в інститутів, які реалізують первинну соціалізацію. Цьому сприяє динаміка сучасного життя, криза традиційних інститутів і цінностей: зазвичай Інтернет соціалізує більшою мірою, аніж агенти реальної соціалізації [9, с. 4]. Як відомо, будь-яка діяльність спрямована на задоволення потреб. Дослідження «Фонду розвитку Інтернет» дозволило визначити певне коло потреб, які підлітки задовольняють за допомогою соціальних мереж та Інтернету, а саме:

– потреба у самостійності (у процесі соціалізації ця потреба припускає, в першу чергу, прагнення до незалежності від батьків);

– потреба у самореалізації та визнанні (зазвичай підліткам вкрай необхідно відчувати себе особливими та необхідними);

– потреба у пізнанні та визнанні (молоді люди хочуть відчувати себе важливою частинкою певної групи і суспільства загалом);

– задоволення соціальної потреби у спілкуванні, у приналежності до групи за інтересами, в любові, адже підлітковий період – це час, коли людина прагне знайти схожих собі за інтересами, вподобаннями;

– потреба у володінні (підліток має на меті бути обізнаним з усіма подіями, що відбуваються навколо нього);

– пізнавальна потреба (володіння новими знаннями сприяє досягненню визнання з боку однолітків і самореалізації);

– у результаті використання соціальних мереж виникає відчуття повного контролю і володіння ситуацією, що задовольняє потребу в безпеці – одну з базових у системі потреб людини [10]. Завдяки соціальним мережам підлітки і проявляють свою індивідуальність. Тільки вже не стандартними способами, закладеними процесом перетворення від індивіда до сталої особистості, а завдяки комп'ютерним технологіям [ 11]. Однією з важливих рис особистості є активність, що виявляється в прагненні особи постійно розширювати сферу своєї діяльності, не тільки пристосовуючись до ситуації, але і перетворюючи її. Одним із факторів, який дасть змогу для активізації особистості, є спілкування. Адже саме спілкування впливає на емоції, відображає характер та висвітлює основну сутність тієї чи іншої особи. Тільки все вище згадане можна побачити, коли спілкуєшся з людиною вербально, а не в мережі Інтернет [12,с.115]. Можна зробити висновки, що за останні роки досить потужно зросла чисельність реєстрації в соціальних мережах. Тому онлайн-спілкування стало активнішою формою, ніж звичайне. Останні дослідження Інтернету як одного з агентів соціалізації засвідчують можливу появу таких кризових форм інтернет- соціалізації як негативні залежності, компульсивна (нав’язлива) віртуальна поведінка, занурення у світ внутрішніх переживань, коли зменшується потреба в активному засвоєнні зовнішнього середовища. До цих кризових форм можуть призводити онлайн-ігри з елементами насилля, що в свою чергу сприяє зростанню агресивної поведінки молоді в реальному середовищі. Також мережеве суспільство може сприяти засвоєнню асоціальних, антиправових установок, які засвоюються і відтворюються в реальному світі. Таким чином, конструюється новий тип соціального індивіда – Homo virtualis – людини, орієнтованої на віртуальність, творця, носія, споживача віртуальної культури [4]. Перед суспільством стоїть завдання – створення в Інтернеті культурного конкурентноспроможного сегменту, спеціально орієнтованого на молодих людей, конкуруючого з низькокультурними ресурсами, а також підтримка так званої «віртуальної етики», зорієнтованої на закріплення моральних норм і цінностей, які будуть діяти в мережевому суспільстві, соціальний контроль за поведінкою користувачів Інтернет, моральну оцінку процесів віртуальної комунікації, введення певних обмежень і заборон. Тож, проаналізувавши всі підходи, можна говорити про те, що соціальні мережі мають можливість на існування, але потрібно раціонально використовувати час, проведений у мережі Інтернет. Та більш схилятись до звичайних способів спілкування, які позитивно впливають на особистість. І тому, хочеться порадити батькам підлітків: залучайте дитину до реального світу, вчіть спілкуватися з іншими дітьми. Підберіть спільно з підлітком гурток чи секцію, де багато однолітків — нехай «жива» розмова і «живі» друзі стануть кращими співрозмовниками, ніж віртуальні [13,с.19].

1.4. Позитивні і негативні аспекти перебування підлітка у мережі

Інтернет

До позитивних аспектів особистісного розвитку за допомогою Інтернетспілкування можно віднести подолання комунікативного дефіциту,

розширення кола знайомих. При цьому дружба в соціальних мережах часто

досить поверхнева. Деякі молоді люди, а особливо підлітки, намагаються

бути у центрі уваги, а також додати до свого профілю якнайбільше друзів, у

тому числі й за рахунок незнайомих людей. Такий підхід несе потенційну

загрозу особистій безпеці підлітка, який часто занадто відкритий у поширенні

персональної інформації. Нерідко неповнолітні користувачі створюють по

кілька різних профілів (із різними іменами) в одній соціальній мережі, що

руйнівним чином позначається на їх самоідентифікації [14].

Варто підкреслити, що сучасна молодь розглядає Інтернет і соціальні

мережі як основне та перевірене джерело інформації. У соціальних мережах

користувачі також можуть задовольнити потреби у самовираженні та

самореалізації. Таким чином, підлітки використовують соціальні мережі для

демонстрації особистої позиції щодо обговорюваних питань, власних

досягнень, розробок або творчості. У цьому випадку для значної частини

користувачів самовираження стає важливішим мотивом для використання

соціальних мереж, ніж спілкування або отримання інформації [11, с. 128].

Варто зауважити, що соціальні мережі сприяють розвитку електронного

навчання й освіти в цілому, пропонуючи нові технічні та методичні засоби.

Велика кількість різноманітного відео- й аудіоконтенту створює умови для

кращого засвоєння навчального матеріалу. Сучасним вчителям і викладачам

потрібно лише спрямувати в правильне конструктивне русло навчальну

діяльність учнів у соціальних мережах та Інтернеті загалом.

Зворотний бік спілкування у соціальних мережах – це відхід від

справжнього життя, неможливість налагодити контакти з реальними людьми.

І ця проблема дійсно дуже небезпечна: підліток зосереджується на власних

переживаннях, перестає спілкуватися з рідними та близькими, так як не

знаходить належного розуміння з їхньої сторони. Підлітки втрачають навички

прояву інтересу до інших людей у реальному житті [15,с.180].

Вплив надмірного використання соціальних мереж як засобу комунікації

на реальні взаємостосунки користувача може бути досить відчутним:

замкнутість, втрата соціальних контактів і друзів, роздратування під час живого спілкування, втрата навичок вербального та невербального

спілкування, невиконання власних обов`язків тощо.

Зловживання соціальними мережами може призвести не лише до десоціалізації але і до деструктивних змін у психіці та поведінці особистості. [16, с. 28].

Проте позитивною рисою соціальних мереж є можливість створення груп

за інтересами. Кожен зможе знайти те, що йому до душі. З метою формування

безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі необхідно впроваджувати

заходи, які спрямовані на проінформованість молоді щодо ризиків віртуального світу, формування критичного мислення та взаємодії фахівців,які

займаються формуванням безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі [17].

Підсумовуючи вищесказане, можно виокремити позитивні та негативні

сторони використання соціальних мереж.

Позитивними факторами взаємодії сучасних підлітків у соціальних

мережах є відсутність перешкод для спілкування, отримання корисної, нової

інформації, проведення дозвілля, ознайомлення з відео й аудіо новинками,

допомога в навчанні, всебічний розвиток.

Серед негативних аспектів користування соціальними мережами можна

назвати такі: залежність від соціальних мереж та Інтернету в цілому,

негативний вплив на психофункціональний стан користувачів, незахищеність

особистої інформації, не завжди достовірна інформація, відкритий доступ до

негативної інформації (он-лайн насилля, порнографія й ін.), фінансові витрати

на соціальні мережі [18,с.23]. Водночас корисним чи шкідливим буде

використання соціальних мереж та Інтернету загалом для користувача,

безпосередньо залежить від сформованих у нього навичок інформаційної

культури і грамотності. Саме тому сьогодні варто зосередити особливу увагу на

навчанні дітей, підлітків і молоді основам безпечної поведінки в соціальних

мережах та Інтернеті [12, с. 87].

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Інтернет стає невід’ємною частиною як дорослих людей, так і дітей. Користуючись Інтернетом, діти підвищують рівень своєї грамотності, спілкуються, знаходять нових друзів, створюють власні сторінки, обмінюються посиланнями.

Інтернет-технології створюють умови для більш раннього включення підлітка в соціальну діяльність.

Мною було проведено власне дослідження за допомогою методу анкетування та онлайн-тестування з метою виявлення причин зацікавленості Інтернетом, соцмережами.Дізнатися, яким соціальним мережам учні віддають перевагу, скільки часу проводять в Інтернеті та чи домогає Інтернет в навчанні. А головне – чи не з’явилась залежність від Інтернету у підлітків.

Дослідження проводились у Старовірівській ОТГ в онлай-режимі та методом анкетування.

У дослідженні брало участь 70 респондентів віком 11-17 років.

Усі з опитаних учнів використовують інформаційно-комунікаційні технології у навчанні та повсякденному житті, але 28% - тільки у виняткових випадках.

( Додаток А)

Анкетування показало, що для навчання учні використовують різні пристрої:

мобільний телефон -87%, ноутбук -8%, стаціонарний комп’ютер – 5%.

Дистанційне навчання проходило на різних платформах:

Googl Meet -69%, Zoom -31%. (Додаток А)

Більшість із опитаних використовують для навчання такі сервіси:

Classroom, naurok, Вікіпедію. Для підготовки до уроків користуються програмами Power Point та Microsoft Word.

Classroom - 75%;

Naurok – 63%;

You Tube – 58%;

Вікіпедія − 37%. (Додаток Б).

Інтернет учні використовують для навчання, прослуховування музики, перегляду кінофільмів, читання, перегляду новин а також для спілкування у соцмережах:

Навчання – 77%;

Прослуховування музики – 65%;

Перегляд кінофільмів – 47%;

Читання книг – 44%;

Перегляд новин – 20%.

(Додаток Б)

На запитання , яким чином ви частіше спілкуєтесь з людьми, учні відповіли так: 55% віддають перевагу живому спілкуванню, 26% спілкується здебільшого через соцмережі, 10% спілкується через мобільний трафік, 9% використовують месенджери. (Додаток В)

Найпопулярніші соціальні мережі: Instagram, Facebook. Мережею Instagram користується 76% опитаних, 10 % користується Facebook, 4% віддають перевагу однокласникам, а 10% не коритуються соцмережами взагалі.

Більшість респондентів зареєстровані у соціальних мережах від 2 років:

20% − 6 і більше;

18% − 4 роки;

23% – 3 роки; (Додаток В).

На запитання, чи вважаєте ви, що у Вас є залежність від соціальних мереж, 29% респондентів відповіли, що частково є, не вважають себе залежними від соціальних мереж 61%, 10% вважають себе залежними від соцмереж.

(Додаток Г)

61% опитаних будуть незадоволені, якщо всі соціальні мережі і подібні сайти у світі закриють, 29% − байдуже, 10% будуть дуже незадоволені. (Додаток Г)

Соціальні мережі та сайти опитані використовують для зв’язку з рідними та друзями, для отримання необхідної інформації, щоб зайняти вільний час та для пошуку однодумців.

Для зв’язку з рідними та друзями – 73%;

для отримання необхідної інформації – 59%;

щоб скоротати вільний час −47%;

для пошуку однодумців – 26%. (Додаток Г).

Причиною зареєструватися в соціальних мережах 51% назвали цікавість, 16% тому, що там зареєстровані друзі, 13% - бажання завести нових друзів,

20% − спонукали друзі. (Додаток Д).

В виборі месенджера вподобання учнів розподілилися так:

63% − Telegram;

24% − Viber;

13% − інші месенджери. ( Додаток Г)

Найважливішим критерієм у виборі месенджера названо зручність (65%) та багатофункціональність (23%). (Додаток Д).

83% опитаних здобувають інформацію в Інтернеті, а 17% - в інших людей.

Найпопулярніший браузер −Chrom. Ним користується 86% опитаних.

(Додаток Е).

44% досить часто користуються браузером;

29% − постійно;

27% − іноді. (Додадок Е).

Найголовнішим критерієм у виборі браузера учні назвали зручність (85%).

8% опитаних вважають головним у виборі – зовнішній вигляд. (Додаток Є).

На запитання, скільки часу проводите в Інтернеті отримано такі відповіді:

9-12 годин – 20%;

3-5 годин – 41%;

1-2 години – 31 %;

15-30 хвили – 8%.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати проведених досліджень такі:

1.Усі учні використовують інформаційно-комунікаційні технології в навчальній діяльності (Додатки А,Б).

2.Більшість учнів віддає перевагу живому спілкуванню, а не спілкуванню в Інтернеті. (Додаток В).

3.Найпопулярніші соціальні мережі Instagram та Facebook. (Додаток В,Г).

4.Найпопулярнішим месенджером є Telegram. (Додаток В,Г).

5.В Інтернеті учні проводять в середньому від 1 до 5 годин.(Додаток Є).

6.В учнів не виявлено залежності від соціальних мереж. (Додаток А).

7. З результатами досліджень ознайомлені директор ліцею, класні керівники.

8.Розроблені пам’ятки для учнів та батьків, щодо правил користування Інтернетом.

ВИСНОВКИ

Отже, Інтернет-технології значно розширюють можливості освітнього процесу, оскільки забезпечують вільний доступ до інформації (електронні бібліотеки, сайти з певної проблематики), сприяють формуванню професійних і пізнавальних інтересів учнів (використання мультимедійних презентацій, участь учнів у проектах тощо), їх саморозвитку і самореалізації (участь у різноманітних конкурсах). Інтернет створює умови для дистанційного навчання, що є важливим аспектом, враховуючи специфіку проблеми здобуття освіти особистістю з особливими потребами.

Аналіз результатів дослідження свідчить, що: Інтернет-технології здійснюють значний вплив на становлення і формування особистості дитини , зокрема, на її мотиваційну, емоційно-регулятивну, комунікативну сфери.

Встановлено, що для запобігання негативним явищам та небезпекам, які очікують дітей і молодь в Інтернеті, необхідно навчити їх правильній поведінці та безпечному користуванню сучасними Інтернет-технологіями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Гуревич Р.С. Інформаційні технології в навчанні.− Вінниця.:Видавництво ТОВ фірма «Планер». – 2014.342 с.

2.Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі [ Електронний ресурс].Режим доступу:http://osvita.ua

3. Войскунский А. Е. Психологические аспекты деятельности человека в

Интернет-среде / А. Е. Войскунский // 2-ая Российская конференция по

экологической психологии: тезисы. – М.: Экопсицентр РОСС, 2000 – С. 269-

270.

4. Городецька.О. Вплив соціальних мереж на розвиток та соціалізацію

особистості. [Електронний ресурс]

5. Глущенко С. Д. Соціально-психологічні особливості Інтернетаддиктивної поведінки особистості / С. Д. Глущенко // Молодь: освіта, наука,

духовність: тези доповідей. – Частина І. – К.: Університет «Україна», 2008. –

547 с.

6.Млодик І. Що роблять діти в соціальних мережах. Як їм допомогти / Ірина Млодик // [Електронний ресурс] : http://onlinebezpeka.com/uk/advices-for- parents/communication-in-network/article/ssho-robljatj-diti-v-sotsialjnikh- merezhakh-jak-im-dopomogti.

7.Гончарук В. Д. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія / В. Д. Гончарук [Електронний ресурс] // Гончарук В. Д. Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія. – Режим доступу: http://konf.koippo.kr.ua. – Заголовок з екрану.

8.Соціологія: підручник / за ред. В. Г. Городяненка. – 3-тє вид., переробл. і доп. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с.

9.Глущенко С. Д. Соціально-психологічні особливості Інтернет- аддиктивної поведінки особистості / С. Д. Глущенко // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. – Частина І. – К.: Університет «Україна», 2008. – 547 с

10.Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності / А. Церковний [Електронний ресурс] // Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності. – Режим доступу: www.politik.org.ua/vid/magcontent.php.

11.Золотова Г. Д. Сутність технологічних видів адитивної поведінки дітей / Г. Д. Золотова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 13 (272), Ч. ІV, 2013. – С.126-130.

12.Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика / Р. Х. Вайнола // [навчальний посібник за ред проф. С. О. Сисоєвої]. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 134 с.

13.Вакуліч Т. М. Інтернет-залежність як новий вид адитивної поведінки / Т. М. Вакуліч // [науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова]. Серія №12. Психологія / За ред. Долинської Л. В. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005.– Вип.7(31) – С. 22.

14.Гнатюк Р. Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу? / Р. Гнатюк [Електронний ресурс] // Гнатюк Р. Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу? – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/family/socialni-merezhi- spivvidnoshennyapozitivu-i-negativu.html. – Заголовок з екрану.

15.Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: плюси і мінуси / Ю. А. Данько // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. – 2012. – С. 179-184.

16.Богдан М. С. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж / М. С. Богдан, О. В. Горецька // Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. – 2014. – С. 25-29.

17.Веретенко Т. Г. Детермінанти формування безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі / Т. Г. Веретенко [Електронний ресурс] // Веретенко Т. Г. Детермінанти формування безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі. – Режим доступу: http: //elibrary.kubg.edu.ua. Заголовок з екрану.

18.Литовченко І. В. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі / І. В. Литовченко [посібник для батьків]. – К: Видавництво ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010. – 48 с.