Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться

Про матеріал

Урок української літератури в 9 класі "Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя"

Перегляд файлу

1

 

Тема : Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя

Мета: виявити основні особливості першого драматургічного твору нової української літератури, його ідейно-тематичну спрямованість, композицію, конфлікт; через бесіду розкрити учням красу твору;

розвивати культуру зв’язного мовлення, образну уяву; вміння робити висновки;

охарактеризувати образ Наталки , визначити провідні риси її характеру;

виховувати почуття гордості за національну культуру; прищеплювати лю­бов до театру, інтерес до наслідків своєї  праці.

Обладнання: презентація, аудіозапис пісні ге­роїні п'єси, текст твору, українські народні костюми, ілюстрації до твору

Тип уроку: оволодіння  знаннями, уміннями  і  навичками.

Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:

  • характеризувати головну героїню;
  • усвідомлять право вибору власного щастя;
  • навчаться умінню відстоювати людську гідність, власні принципи і переконання.

 

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика, інформатика

Перебіг уроку:

Слайд 1. I Організаційний момент.  Привітання. Емоційне налаштування учнів.

Добрий день, шановні друзі!

Рада я Вас усіх вітати.

Ми зустрілись в тіснім крузі,

Щоб п`єсу І. Котляревського вивчати.

Шановні діти,  посміхніться один одному, побажайте доброго настрою. Нехай на нашому уроці панує атмосфера доброзичливості, пізнання, а запорукою успіху на уроці є міцні знання. Пригадаємо вивчений матеріал і перевіримо домашнє завдання.

II Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання. 

1. Встановлення відповідності                                                                                    Ви прочитали п’єсу  І. Котляревського «Наталка Полтавка» , а  я   склала сенкани про героїв твору.  (Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і  позначає вірш у п’ять рядків.
1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.)

Ваше завдання здогадатися про кого йдеться.

 Поділ класу на групи: «Художники», «Практики», «Театрали». Художники підготували ілюстрації до завдання

(1 учень працює біля дошки)

Слайд 2.

1.Возний Тетерваковський.

Хитрий, підступний.

Вимагав, хапав, «крючкотворив».

«Юриста завзятий» полюбив Наталку.

Чиновник.

2. Виборний Макогоненко.

Скритий, улесливий.

Оббріхував, догоджав начальству, підлабузничав.

«Хитрий, як лисиця», допомагає возному.

Сільський начальник.

3. Терпилиха.

Ляклива, неосвічена.

Страждає,  бідує, уболіває за долю дочки.

Хоче видати Наталку за багатого.

Любляча мати.

А тепер перевіримо, як ви пам’ятаєте героїв п’єси (1 учень працює біля дошки, інші працюють на аркушах).        

Слайд 3. 1.  Цитатний зоровий диктант з кодуванням «Упізнай героя!»

Номери завдань не ставимо, відповідь пишемо в рядок, отримаємо дванадцятицифрове число.

1 – Петро,    2 – Возний,    3 – Наталка,

  4 – Микола, 5 – Виборний,  6 – Терпилиха.

Завдання: за наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

1.      «Ти був бідним, любив мене - і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю». (Петра)

2.      «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота - без роду, без племені, без талану і без приюту». (Микола)

3.     «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стижуся прясти, шити і носити воду?» (Наталка)

4. «...Живу я  хоть не так, як люди, а хоть побіля людей, ко­пійка волочиться і про чорний день іміється». (Возний Тетер­ваковський))

5.    Хто з героїв характеризує Виборного: «Чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться...»? (Микола)

6.    Дійова особа, яка так висловлює думку про Наталку: «Золото не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою». (Виборний Мако­гоненко)

7.    До кого звернулась Наталка і словами: «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж, перенесу своє горе... не буду ніколи плакати»? (Терпилиха)

8.     Кого мав на увазі Виборний, зазначаючи: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербувався!..»? (Петра).

9. Хто з героїв висловив думку: «Бідність і багатство – єсть то божа воля, з милим їх ділити – єсть щаслива доля»?  (Наталка)

10. Хто про себе говорить: «Противні мні статут і розділи, / Позви і копи страх надоїли, / Несносен мні синкліт весь бумажний, / Противен тож і чин мой преважний?» (Возний Тетерваковський)

11. Хто з героїв говорить про Наталку: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не здригнулась, но і другого піддержує» (Микола)

12. Хто про себе говорить: «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут.» (Петро).

Слайд 4. Відповідь:143. 245. 613. 241. Взаємоперевірка.

ІII. Оголошення теми, епіграфа уроку, мети.

Запис в зошити дати та теми уроку

Слайд 5. Тема: Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя

Слайд 6.

  1. Пояснення епіграфа.

Нам небагато для щастя треба,

Щоб квітло поле і синє небо,

Щоб ми лишались завжди собою

І мали долю у житті.

Й.Фиштик

Епіграфом нашого уроку  є рядки з пісні, яку виконувала наша землячка, берегиня пісенної української душі Раїса Кириченко.  У кожної людини є своя доля.  У когось нещасна, а в когось щаслива. 

  Слайд 7-14. Українська  жінко , стільки  доріг  ти перейшла , стільки нещасть пережила, скільки сліз  пролила. Де  тільки  не рвалось  твоє  серце : в  турецьких темницях  і ханських  палатах, на  панських  ланах і бідняцькій  хаті, в  очікуванні  милого  з  війни і  в  очікуванні синів із  далеких  доріг, в тихому  щасті  материнства.

Слайд 15. Виходить учениця.

Я жінка, в мені - сонце й віща тьма,

Любов і гріх, смирення й божевілля,

Я бачу те, чого іще нема,

й сліпа, у час вселюдського прозріння,

В сльозах при щасті, в радості при горі,

Втрачаю те, чого ще не знайшла,

й знаходжу те, про що не знає й доля…

Я жінка, в мені - золото життя,

А поруч келих з недопитим лоном,

Я міст, що в’яже завтра, нині, вчора

Я жінка, чуєш, світе, жінка я,

Тобі мене ніколи не збагнути,

Втечеш від мене, дожену сама,

Прийдеш - кайданів серцю не минути.

Я жінка одинока від життя,

Шукаю щастя, а знаходжу долю,

І на колінах за чуже буття,

за рід людський отченашами молю.

  1. «Метод проектуваня»

І , дійсно, доля  жіноча , чи  є  в світі  щось більш  прекрасніше  і  більш  трагічне? Саме доля  жінки так  часто приваблює  митців , бо  вона  є  невичерпним  джерелом  натхнення. До  образу  ж  української  жінки звертались  неодноразово  і Т. Г.Шевченко , і  І.Франко , і  Леся  Українка  і  інші  митці  слова. Але в  кожного образ  української  жінки  свій. В  того  веселий  і  сильний , а  в того сумний  і  знедолений. Проте  є  щось  таке , що  об’єднує  всі  ці образи. Саме  про цю  особливу  рису  ми і  спробуємо  поговорити на сьогоднішньому  уроці.

Слайд 16. Мету нашого уроку, я думаю, ви можете спроектувати самостійно, давши відповіді на запитання.

Образ якого персонажа ми повинні проаналізувати й визначити провідні риси характеру?

 – (Наталки)

Ви  повинні розвивати в собі вміння зв`язно та грамотно висловлювати свої думки, характеризувати персонаж, наводити приклади та підтверджувати їх цитатами з тексту.

Для себе ставлю завдання – виховувати у вас почуття гордості за національну культуру, прищеплювати лю­бов до театру, інтерес до наслідків своєї  праці.

IV Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слайд 17.

  1. Вступне слово вчителя про Наталку Полтавку

(мотив пісні «Віють вітри, віють буйні»)

 Віють  вітри з далекого дев’ятнадцятого століття і обвівають зворушливою вірністю дівочі серця. Вірність та додає закоханим неповторного щастя.

         Наталка Полтавка! Дорога, безсмертна, вічно юна, мов кохання! Ти вийшла з зеленої тихої Полтави, від голубоокої Ворскли та й пішла мандрувати по селах і хуторах українських, ще й по всьому білому світу…

   Наталочко Полтавочко!  Скрізь пізнають тебе по голубих очах, по довгих косах, стрічках макових, чобітках червоних, вишиваній сорочці, намисті кораловім, ще й по вінку із мальв пишних червоних! І яке серце парубоцьке не здригнеться, забачивши тебе; затремтить – зів’яне від краси ненаглядної та враз і замре  - заніміє, бо по очах твоїх видно: ти чотири довгих-предовгих роки чекаєш – не дочекаєшся свого судженого-коханого, вірного, єдиного. Чотири роки… А наче вічність. Та милого можна і вічність чекати.

 Слайд 18.

  1. Перегляд буктрейлера(невеликий відеоролик, який розповідає про книгу)
  2.  Повідомлення учнів
  1. Передумови написання.

П’єса  була написана до 1819 року, точної дати її створення не залишилося.  Вона стала першим твором нової драматургії, за словами І. Карпенка-Карого, «праматір’ю українського народного театру». Появу зумовило те, що у тодішніх театрах ставили  п’єси лише російських авторів і французьких, перекладені  російською мовою.

  1. Життєва основа п’єси.

Поштовхом до написання " Наталки Полтавки " став дійсний факт. У театрі, де був директором І. Котляревський, працював селянин Мефодій Семижон, який одного разу розповів Котляревському, що приїхала його племінниця, до якої сватається писарчук ,але вона не хоче за нього йти, бо чекає свого нареченого, який чомусь забарився і вже не повертається із заробітків цілих чотири роки.

Котляревського схвилювала любов дівчини, її вірність, а водночас
природне покірне схиляння перед сльозами і вмовляннями матері. Того ж
вечора письменник розпочав писати свою драму. Авторові, напевно, були
відомі й інші подібні історії, коли дівчат насильно видавали заміж - у той
час це не було рідкістю - і він узагальнив їх.

1.Найпершим джерелом " Наталки Полтавки" є життя українського  суспільства.

2.  Друге джерело твору - українські лірично-побутові, обрядові, купальські та баладні пісні.

3.   Мали на драматурга деякий вплив і літературні традиції.

Але драма Котляревського - серйозний твір про прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум і гірке безталання, тяжку щоденну працю і тривалу боротьбу за існування. Сьогодні ми з ним познайомимось.

  1. Публікація.

Уперше «Наталка Полтавка» вийшла друком 1838 року, а до того поширювалась в рукописах.

  1. Сценічне життя твору.

Після тріумфальної постановки в Полтаві п’єса блискавично розійшлася по всіх театрах України і стала найпопулярнішою виставою. Цю першість вона отримує й досі. Постановка мала шалений успіх у Львові, Перемишлі, Коломиї. З великим успіхом йшла на сценах Петербурга, Москви, Риги, багатьох міст Сибіру. У Варшаві на прохання глядачів п’єсу ставили два рази на день. У наш час п’єса з незмінним успіхом іде на сценах Італії, США, Німеччини, Румунії.

  1. Погляньте уривок з п’єси у виконанні учнів нашого класу

Дія І. Ява ІІ (Наталка і возний)

Возний. Благоденственного і мирного пребиванія! (В сторону). Удобная оказія предстала здолати о собі предложеніє на самоті.

Наталка.  (Кланяючись) Здорові були, добродію, пане возний!

Возний. «Добродію»! «Добродію»! Я хотів би, щоб ти звала мене – теє-то як його – не вишеупом’янутим іменем.

Наталка. Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум.

Возний. Не о сем, галочко, - теє-то як його – хлопочу я, но желаю із медових уст твоїх слишати умилительноє названіє, сообразноє моєму чувстію. Не в состоянії поставить на вид тобі сили любві моєй. Когда би я іміл – теє-то як його  - столько язиков, сколько артикулов в Статуті ілі сколько запятих в Магдебурзькому праві, то і сих не довліло би на восхваленіє ліпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечності.

Наталка.Бог з вами, добродію!Що ви говорите!Я річі вашей в толк собі не возьму.

Возний. Лукавиш — теє-то як його — моя галочко! І добре все розумієш. Ну, коли так, я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу.

Наталка. Гріх вам над бідною дівкою глумитися;чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару.

Возний. Ізложенниї в охвітних річах твоїх резони суть — теє-то як його — для любові ничтожні. Уязвленное часто реченню любовію серце, по всім божеським і чоловічеським законам, не взираєть ні на породу,ні на літа, ні на состояніє. Оная любов все — теє-то як його — ровняєть. Рци одно слово:   «Люблю вас, пане возний— і аз, више упом'янутий, виконаю   присягу о вірном і вічном союзі з тобою.

Наталка. У нас єсть пословиця: «Знайся кіньз конем, а віл з волом»; шукайте собі, добродію, в городі панночки.

Слайд 19- 22. Визначимо тему (показ життя сільської бідноти),  ідею (втілення  ідеалу української жінки, оспівування  і утвердження громадянської та особистої моралі; викриття і засудження аморальної панівної верхівки), конфлікт (Типовим для тодішнього села є конфлікт п’єси, що має соціальний характер. Терпелиха схиляє дочку до шлюбу із нелюбом тому, що він багатий, в його руках влада)

Слайд 23.

  1. Словникова робота

Драматичний твір – літературний твір, побудований на діях та висловлюваннях персонажів і здебільшого призначений для сценічного виконання.

Слайд 24 жанр твору (Сам автор визначав свій твір як “малоросійську оперу “. Насправді “Наталка…” має ознаки декількох жанрів драматургії: є театрально-драматична й музична форми. Тому вважають комічну оперу  І. Котляревського синтетичною пєсою)

  Слайд 25. та композицію («Художники» показують фотографії)

Композиція.
Весь текст п’єси поділяється на великі частини — дії (їх у творі дві), кожна з яких поділяється на картини, а ті у свою чергу на яви, пов’язані з входом чи виходом дійових осіб. Усі яви написані у формі діалогів між двома або більше дійовими особами, зрідка трапляються монологи. Дія твору відбувається в одному полтавському селі.
Експозиція: 

початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над Ворсклою,  хата Терпелихи), з головним героєм твору (Наталка). Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.
Зав’язка:

подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І).
Розвиток дії: 

старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність.
Кульмінація:

 категорична відмова Наталки стати дружиною возного (ява 9 дії ІІ).
Розв’язка:

 благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».
Таким чином, композиція п’єси «Наталка Полтавка» досить майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читачів у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, до кожної дійової особи і її поведінки, хвилює її.
Певну композиційну роль відіграють у цій п’єсі ремарки (весь авторський текст у творі), вони здебільшого короткі, стислі, але влучні, виразні, ясні.

Слайд 26.

  1. Уособлена гра «Я – Наталка»

                     Звучить пісня

                     Ой я дівчина Полтавка,

                      А зовуть мене Наталка

                      Дівка проста, не красива,

                      З добрим серцем, не спесива.

                      Коло мене хлопці в'ються

                      І за мене часто б'ються,

                      Но я люблю Петра дуже,

                     До других мені байдуже.

 Наталка:      Найбільше багатство для мене, простої української дівчини, моє добре ім'я. Я переконана, що краще вмерти, ніж з немилим жити. Ось саме тому в момент повернення Петра, наперекір віковічним традиціям, я знайшла в собі силу промовити вирішальні слова: «Я не хочу за вас, пане возний. І ніхто мене до цього не принудить!»

  1. «Подарунок Наталці» (створення квітки)
  2. Характеристика образу

Слайд 27-28.  Соціальне становище  Наталки Полтавки.

Наталка  була  бідної сиротою, хоча  раніше  батько  її  був  багачем  та  почав  водитися  з нерівнею, влаштовував  прийоми, так  всі гроші  пропив  та  програв  в карти , а  потім помер . Мати продала  хорошу  господу. Купила  просту хатку  тай  бідує  з дочкою.

Цитатна характеристика

 «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду». «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я».

 Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».

Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за першого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».

 Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити».

Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду».

А  саме  такі риси розкриває  Т.Шевченко  в  поемі «Наймичка» в  образі  Ганни, О.  Назарук  в  образі  Роксолани.

Порівняння (слайд 29.)

Слайд 30. Наталка  Полтавка – любляча донька.

Наталка настільки любила  батьків,  що завжди виправдовувала  їх і  покорялась  їхній  волі  , навіть переступаючи через  себе. Така  риса  покірності  волі  батьків була  притаманна  всім українським дівчатам.  («Мамо, мамо!.. Все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможе осушити твої сльози, то я найщасливіша буду на світі…».)

Слайд 31. Катерина із  однойменної поеми Т.Шевченка також  кориться  волі  і йде  з дому, аби відвести сором від батьківської хати .

Слайд 32 -33. Любов до  Петра .

Наталка  так кохає  Петра , що ладна  померти заради нього. Вона віддана  в коханні. Відданість основна  риса всіх  українських  жінок. Наприклад,  в  образі  Соломії   із  твору М. Коцюбинського «Дорогою  ціною» також простежується самопожертва  заради коханого.

Слайд 34. Вчитель: отже,  в  образі  Наталки розкривають  найважливіші  риси української  жінки (на  мультимедійній  дошці  презентується) : доброта, скромність, відданість, покірність батьківській  волі, уміння  відданно кохати, самопожертва .

Слайд 35. Оскільки  ми з вами говоримо про Наталку  Полтавку  як типовий  образ  української  жінки. Згадаємо образи  інших  жіночих  героїнь , які  ви вивчали, чи будете вивчати, але  тексти творів  прочитали. Це образ  леді  Ровени , англійки із  роману В.  Скотта «Айвенго»; Маргарити  із  «Фауста»  Й. В.  Гете ; Тетяни із  роману  О.С.  Пушкіна «Євгеній  Онєгін».

7.«Асоціативний  диктант»

Випишіть  із  ряду  слів  ті,які  асоціюються  у  вас  із  образом  Наталки.

Здатність  до  сильних  почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість,  нерозважливість, працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов  до розкошів, вразливість, сила  духу, добросердя, любов  до  матері  і  пошана  до  старших (виписують   в  зошит).

Слайд 36.

  1. Перевірка   через  «Гронування»

Доведіть, що  Наталці  притаманні  саме  такі  риси.

Підсумок:  Підкреслюємо , що дівчина пишається тим, що вона – «чесного роду»; вміє кохати, але притримується думки, що  спокій матері, її  шанування – це святе; заради цього можна  й на самопожертву піти; хоча в душі сподівається: до цього не дійде. Побачивши поряд реальне щастя  з  Петром, Наталка «бунтує» проти несправедливості щодо неї, її кохання й просто людської  гідності.

Слайд 37.

9.Кольоропис.

А зараз, я  пропоную  вам  відчути себе  митцями , які  добирають кольори для  створення  картини долі  української  жінки. Які  кольори ви б  обрали для  малювання. В цьому Вам допоможе кліп «Кольоротерапія»

Слайд 38.

Підсумок : Отже,  українська  жінка  - це  кольорова  веселка  роду  українського : Червоніє  в  її душі  кохання, як  основа  всіх  основ,

                       Оранжевим відтінком  проступає любов  до батьківщини;

                        Жовтіє  сонячна  доброта  в кожному  її  поруху;

                        Зеленіє  життєствердна  радість ,незважаючи на  всі  незгоди;

                        Блакитною  лінією  проходить через  усю  її долю відданість ;

                        Синіє  на  всю  її  душу  колір саможертви, аби  були  всі рідні  щасливі  та здорові,а  сама…та  вже  якось..

                       І  все  це  грайливо опоясує  колір фіолетовий колір української  співучості. Бо лише  в  пісні  розкривається  українська  жінка.

V. Підсумок  уроку.

  1. «Займи позицію»

Чи може бути Наталка ідеалом  для сучасної української дівчини?

Так, Наталка може бути ідеалом, адже з неї можна брати приклад.

Вона шанує матір, старших, працелюбна, скромна, віддана великому коханню, чесна, рішуча, бореться за своє щастя).

Слайд 39.

  1. Метод «Незакінчене речення»

Спливають останні хвилини уроку.  І нам залишається тільки з’ясувати:

  • на сьогоднішньому уроці я…
  • мені сподобалося…
  • що вам видалося найважливішим? Можливо, дати відповідь на це питання, допоможе епіграф.

(Відповіді учнів)

            Дійсно, у кожної людини своє розуміння щастя. Для когось це гроші, багатство, карєра. А для Наталчиного щастя небагато треба: завжди бути поруч із коханим Петром.

Вправа «Рушничок» (побажання парі)

Раніше до ніг закоханих клали рушник, скажіть  нашій парі ваші побажання. Кожна людина може вибороти своє щастя, треба тільки мати ті людські чесноти, що ведуть до щасливої долі

(перегляд презентації)

VI. Оцінювання.

А сьогодні щасливі хвилини будуть і у багатьох із вас. Ви гарно попрацювали, тому за моїми  підсумками  ви отримуєте бали достатнього та високого рівнів.

Слайд 40. VII. Домашнє завдання.

Обовязкове: дібрати цитати до характеристики Терпелихи, Петра , Миколи, возного, виборного.

На вибір: написати твір-мініатюру “За щастя потрібно боротись”, укласти збірку прислівїв, приказок, фразеологічних зворотів з драми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Літературна вікторина

 У п’єсі використано різні жанри фольклорних джерел. Окрім пісень      І. Котляревський використовує прислів’я та приказки у мові своїх персонажів. Відгадайте, кому з героїв п’єси належать ці прислів’я та приказки:

• Знайся кінь з конем, а віл з волом (Наталка);

• Ат, живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне (Терпилиха);

• Ніхто не віда, як хто обіда (Наталка);

 • Де два б’ються, третій не мішайся (возний);

 • Спхнути… із мосту та в воду (Наталка);

• Коли козак в полі, тоді він на волі (Петро);

• Краще синиця в руках, ніж журавель в небі (возний);

• Нав’яз… в зуби (Терпилиха);

• На нас, як на те похиле дерево, і кози скачуть (Терпилиха).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я жінка, в мені - сонце й віща тьма,

Любов і гріх, смирення й божевілля,

Я бачу те, чого іще нема,

й сліпа, у час вселюдського прозріння,

В сльозах при щасті, в радості при горі,

Втрачаю те, чого ще не знайшла,

й знаходжу те, про що не знає й доля…

Я жінка, в мені - золото життя,

А поруч келих з недопитим лоном,

Я міст, що в’яже завтра, нині, вчора

Я жінка, чуєш, світе, жінка я,

Тобі мене ніколи не збагнути,

Втечеш від мене, дожену сама,

Прийдеш - кайданів серцю не минути.

Я жінка одинока від життя,

Шукаю щастя, а знаходжу долю,

І на колінах за чуже буття,

за рід людський отченашами молю.

 

 

 

 

 

 

 

Возний. Благоденственного і мирного пребиванія! (В сторону). Удобная оказія предстала здолати о собі предложеніє на самоті.

Наталка.  (Кланяючись) Здорові були, добродію, пане возний!

Возний. «Добродію»! «Добродію»! я хотів би, щоб ти звала мене – теє-то як його – не вишеупом’янутиміменем.

Наталка. Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум.

Возний. Не о сем, галочко, - теє-то як його – хлопочу я, ножелаю із медових уст твоїх слишатиумилительноєназваніє, сообразноє моєму чувстію. Не в состоянії поставить на вид тобі сили любвімоєй. Когда би я іміл – теє-то як його  - столькоязиков, сколькоартикулов в Статуті ілісколькозапятих в Магдебурзькому праві, то і сих не довліло би на восхваленіє ліпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечності.

Наталка.Бог з вами, добродію!Що ви говорите!Я річівашей в толк собі не возьму.

Возний. Лукавиш — теє-то як його — моя галочко! І добре все розумієш. Ну, коли так, я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу.

Наталка. Гріх вам над бідною дівкою глумитися;чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, ая простого роду; та й по всьому я вам не під пару.

Возний. Ізложенниї в отвітнихрічах твоїх резони суть — теє-то як його — для любові ничтожні. Уязвленноечастореченноюлюбовію серце, по всім божеським і чоловічеським законам, не взираєть ні на породу,ні на літа, ні на состояніє.Оная любов все — теє-то як його — ровняєть.Рци одно слово:   «Люблю вас, пане возний— і аз, вишеупом'янутий, виконаю   присягуо вірном і вічном союзі з тобою.

Наталка. У нас єсть пословиця: «Знайся кіньз конем, а віл з волом»; шукайте собі, добродію, в городі панночки.

 

 

 

 

 

  1. Передумови написання.

П’єса  була написана до 1819 року, точної дати її створення не залишилося.  Вона стала першим твором нової драматургії, за словами І. Карпенка-Карого, «праматір’ю українського народного театру». Появу зумовило те, що у тодішніх театрах ставили  п’єси лише російських авторів і французьких, перекладені  російською мовою.

  1. Життєва основа п’єси.

Поштовхом до написання " Наталки Полтавки " став дійсний факт. У театрі, де був директором І. Котляревський, працював селянин Мефодій Семижон, який одного разу розповів Котляревському, що приїхала його племінниця, до якої сватається писарчук ,але вона не хоче за нього йти, бо чекає свого нареченого, який чомусь забарився і вже не повертається із заробітків цілих чотири роки.

Котляревського схвилювала любов дівчини, її вірність, а водночас
природне покірне схиляння перед сльозами і вмовляннями матері. Того ж
вечора письменник розпочав писати свою драму. Авторові, напевно, були
відомі й інші подібні історії, коли дівчат насильно видавали заміж - у той
час це не було рідкістю - і він узагальнив їх.

1.Найпершим джерелом " Наталки Полтавки" є життя українського  суспільства.

2.  Друге джерело твору - українські лірично-побутові, обрядові, купальські та баладні пісні.

3.   Мали на драматурга деякий вплив і літературні традиції.

Але драма Котляревського - серйозний твір про прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум і гірке безталання, тяжку щоденну працю і тривалу боротьбу за існування. Сьогодні ми з ним познайомимось.

  1. Публікація.

Уперше «Наталка Полтавка» вийшла друком 1838 року, а до того поширювалась в рукописах.

  1. Сценічне життя твору.

Після тріумфальної постановки 1819 року в Полтаві п’єса блискавично розійшлася по всіх театрах України і стала найпопулярнішою виставою. Цю першість вона отримує й досі. Постановка мала шалений успіх у Львові, Перемишлі, Коломиї. З великим успіхом йшла на сценах Петербурга, Москви, Риги, багатьох міст Сибіру. У Варшаві на прохання глядачів п’єсу ставили два рази на день. У наш час п’єса з незмінним успіхом іде на сценах Італії, США, Німеччини, Румунії.

 

 

 

 

Цитатна характеристика

 «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду». «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я».

 Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».

Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за першого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».

 Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити».

Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду».

 

docx
Додано
29 серпня 2018
Переглядів
1637
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку