Соціально-психологічний супровід 5-х класів в умовах реалізації Концепції НУШ

Соціально-психологічний супровід

5-х класів в умовах реалізації Концепції НУШ

       Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до  думки учнів, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння

        Головною  силою в ефективних змінах освітнього процесу закладу освіти Нової української школи є особистість учителя і його готовність сприймати нове та діяти по-новому.

      Забезпечення соціально-психологічного супроводу 5-х класів в умовах реалізації Концепції НУШ здійснюється на підставі Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції нової Української школи, Державного стандарту освіти.

      Успішність педагогічної діяльності можлива за умови, коли практичний психолог та педагог соціальний допоможе педагогам усвідомити практичну значущість різних інновацій системи освіти не лише на професійному рівні, а й на особистісному.

        Соціально-психологічний супровід передбачає формування готовності у учасників освітнього процесу мотиваційно-ціннісного ставлення до діяльності, володіння ефективними способами та засобами досягнення цілей, здатності до творчості й рефлексії.  Над цим питанням працювали вітчизняні та зарубіжні психологи:   Л. Виготським,   К. Бардіним, І. Булах, Л. Божович,

 Е. Каганом, О. Леонт’євим, Н. Максимовою, О. Морозом, Ж. Піаже, В. Петровським.

         Під час реформування освіти особлива увага надається вчителям, батькам та учням початкової ланки – саме  вони є «першою сходинкою» реалізації Концепції НУШ. Але ж середня ланка також потребує уваги, бо вони є наступною сходинкою впровадження Концепції НУШ. Тому актуальним питанням для мене стала підготовка учасників освітнього процесу саме середньої ланки для майбутніх змін.  Як підготувати педагогів, батьків  до цих змін?  Як підвищити психологічну культуру учнів 5-х класів?  Психолого-педагогічна взаємодія є  показником підвищення  майстерності вчителя в умовах реалізації Концепції НУШ.  Найважливіша задача соціально-психологічної служби  - це забезпечення  підтримки вчителя, батьків та учнів.

       Аналізуючи вищезазначене у своїй роботі я зробила акцент на соціально-психологічному супроводі 5-х класів. Для реалізації своєї ідеї була сформована наступна мета роботи:

•                 комплексна психологічна допомога в налагодженні взаємодії учасників освітнього процесу;
•                 навчання психологічним особливостям педагогічної взаємодії в контексті НУШ:
•                 формування психологічної готовності до змін та інновацій.

       Але як це виконати? Для цього я зробила акцент на наступних завданнях:

•                 урахування індивідуальних особливостей кожної дитини;
•                 розвиток комунікативних якостей та соціальних зв’язків;
•                 наступність і взаємозв’язок між учасниками освітнього процесу;
•                 профілактика соціальної дезадаптації учнів;
•                 розвиток психолого-педагогічної компетентності учасників освітнього процесу;
•                 попередження професійного вигорання та підвищення резилієнс педагогів.

       Одним з важливих моментів у дослідженні вважається дотримання принципів роботи. Тому я сформувала та дотримуюсь протягом своєї роботи наступних принципів:

•                 системності – реалізую в процесі надання психолого- педагогічної допомоги в різних напрямах (соціальний захист, виявлення учнів, які опинилися в складних життєвих обставинах);
•                 комплексності –залучаю  батьків, учнів, педагогів в усіх сферах освітньої діяльності;
•                 послідовності всіх етапів роботи – соціально- психологічний супровід  здійснюю поетапно;
•                 соціального партнерства -  налагоджую співпрацю  та взаємодію між вчителем, учнем  та батьками.

        Для реалізації вищезазначених завдань був розроблений чіткий алгоритм роботи. Він орієнтований на залучення всіх учасників освітнього процесу – батьків, педагогів, учнів. Алгоритм роботи розрахований на 1 навчальний рік. Він реалізовувався поступово, тобто протягом року щомісяця з кожним з учасників освітнього процесу - батьками, вчителями, учнями – були проведені різноманітні заходи,  спрямовані на реалізацію наступних функцій:

•                 просвітницька -  моя робота була спрямована на підвищення психологічної обізнаності всіх учасників освітнього процесу - брифінг для педагогів «Основні етапи впровадження Концепції НУШ у середній ланці», активний діалог «Ключові компетентності сучасного учня», лекторій для батьків  «Умови формування успішного випускника НУШ».
•                 розвивальна – я мала за мету допомогти учасникам освітнього процесу оволодіти практичними навичками для розвитку особистості – семінар – практикум  для педагогів «Використання інтерактивних методів навчання»,  заняття з елементами тренінгу для батьків «Умови формування успішного випускника НУШ», практична едукація «Критичне мислення. Розвиток критичного мислення».
•                 формувальна – формувала  готовність у учасників освітнього процесу до впровадження інновацій; оволодіння ефективними способами та засобами досягнення цілей, здатності до творчості та рефлексії – активне слухання «Взаємодопомога педагогів: обмін досвідом та «родзинками», практичний дайджест для батьків «Нейропсихологія: сучасні методи для сучасних дітей»,  виконання нейропсихологічних вправ «Цікаве навчання».

          Сплановані заходи алгоритму  можна поділити на етапи:

•                 орієнтовний -   визначала та планувала  зміст подальшої  діяльності з учасниками освітнього процесу; окреслювала проблемні питання: діагностувала та проводила  співбесіду з учасниками освітнього процесу для виявлення проблемних питань та планування подальшої роботи.
•                 мотиваційний – забезпечувала зовнішні сприятливі умови для здійснення процесу супроводу .
•                 етап реалізації -  здійснювала соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу.
•                 оціночний – аналізувала  результати роботи з  учасниками освітнього процесу, рефлексія – був проведений круглий стіл для учнів, педагогів, батьків «П`ятикласник – це крапля здібностей та море праці» та «Впровадження концепції НУШ у середній ланці»

та напрями:

•                 діагностичний – були проведені заходи щодо вивчення індивідуальних особливостей  особистості; має на меті залучення вчителів до психодіагностичного процесу в ролі активних суб’єктів; зацікавленість батьків результатами діагностичних досліджень; забезпечення будівництва практичних моделей внутрішньокласної диференціації  Були використані : анкета для учнів «Таємниці середньої ланки», опитувальник для учнів для визначення рівня тривожності Філіпса, анкета для батьків «Чи адаптована Ваша дитина?» .
•                 розвивальний – підвищувався  психологічний, духовний та моральний рівень учня, розвиток його творчих можливостей за підтримки вчителів та  шляхом залучення батьків ( вправи арт-терапії  для учнів «Фарби весни», психологічний квест для учнів  «Небезпеки 5-го класу»).
•                 просвітницький -  підвищувався рівень знань учасників освітнього процесу щодо Концепції НУШ з урахування індивідуальних можливостей.
•                 профілактичний –  був спрямований на профілактику соціальної дезадаптації учнів, створення умов для самостійного рішення проблем за допомогою різноманітних прийомів, технік і методів активізації, взаємодії педагога з батьками та учнями; формування психологічного здоров’я дитини,для кращої адаптації на новому витку навчальних взаємин. Нажаль професійне виснаження та емоційне вигорання спіткають вчителів протягом всієї професійної діяльності. Тому для профілактики вищезазначених проблем були проведені розвивальні, просвітницькі та профілактичні засоби для попередження та стабілізації емоційного вигорання. За відгуками вчителів найуспішнішим виявився релаксаційний тренінг для педагогів «Подорож у країну мрій».

        Для більшої зацікавленості учасників освітнього процесу до співпраці з соціально-психологічною службою були використані різноманітні форми роботи. Найбільшу зацікавленість учасники освітнього процесу проявили до нейропсихології. Тому на враховуючи побажання учнів та педагогів було розроблені та проведені заходи з використанням нейропсихологічних вправ (додаток 9).

         В своїй роботі я намагалася використовувати  методи роботи, рекомендовані Концепцією Нової української школи. Кожна категорія учасників освітнього процесу обрала для себе найцікавіші методи. Актуальними для учнів були не тільки нейропсихологічні вправи, але й настільні ігри «Хто я?», «УНО», «Зрозумій мене», тощо. Учні з захопленням грали у цікаві для них ігри. Для батьків цікавими були рольові ігри, завдяки яким вони могли поставити себе на місце вчителя або учня, та відчути проблеми дорослішання, навчання та роботи інших категорій ОП. Для педагогів найцікавішим методом виявилась супервізія, завдяки якій педагоги мали змогу обговорити проблемні випадки в своїй роботі та отримати професійні рекомендації.

       Підводячи підсумки  роботи соціально-психологічного супроводу 5-х класів, можна зробити наступні висновки:

•                 головним змістом професійної діяльності педагога соціального загальноосвітнього закладу є комплексний системний соціально-психологічний супровід часників освітнього процесу упродовж усього освітнього процесу;
•                 НУШ – це партнерство, адже лише співпраця між усіма учасниками освітнього процесу зробить українську школу кращою;
•                 оновлений вчитель нової української школи імпровізує, експериментує та сам обирає, як навчати;
•                 спостерігається тенденція покращення та у деяких випадках формування комунікативних навичок учнів;
•                 активізувалась  пізнавальна діяльність усіх учасників освітнього процесу;
•                 учні набувають компетентності - комбінації цінностей, навичок та знань, які допомагатимуть в подальшому житті;
•                 спостерігається тенденція на зниження рівня шкільної тривожності учнів, а отже полегшення адаптації до умов навчання в середній ланці;
•                 покращилися вміння керувати своїм емоційним станом;

•                 полегшився  процес адаптації при переході до середньої ланки учасників освітнього процесу в умовах НУШ;
•                 поширилась психологічна обізнаність учасників освітнього процесу щодо Концепції НУШ;
•                 рοзрοблені практичні рекοмендації щοдο підвищення рівня адаптοванοсті п'ятикласників дο навчання для вчителів-предметників, класних керівників та батьків.