26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Сортуй сміття заради майбуття!

Про матеріал
На сучасному етапі розвитку суспільства можна виділити ряд проблем, які вимагають негайного вирішення. Вирішення однієї з них запропоновано в даній роботі. Дана робота про проект сортування сміття у школі
Перегляд файлу

 

Всеукраїнський конкурс дослідницько-експкрементальних робіт

з природознавства «Юний дослідник»

               

 

 Номінація: Я і природа 

 

Сортуй сміття заради майбуття!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… ……3

РОЗДІЛ I . СОРТУВАННЯ СМІТТЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ:

ЗАКОН І РЕАЛЬНІСТЬ…………………………………………………….. ……6

  1.        Сортування сміття в Україні……………………………………… ……...6
  2.        Сортування сміття в Німеччині…………………………………………...7
  3.        Сортування сміття в Польщі……………………………………………... 8
  4.        Сортування сміття в Фінляндії……………………………………………9

РОЗДІЛ II.ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА СМІТТЯ АБО «ДРУГЕ ЖИТТЯ»РЕЧЕЙ…………………………………………………………………..11

2.1.     Переробка паперу………………………………………………………….11

2.2.     Переробка пластику……………………………………………………….12

2.3.     Переробка скла…………………………………………………………….13

2.4.      Речі «upcycling»……………………………………………………………15

РОЗДІЛ III. ПРОЕКТ «СОРТУЙ СМІТТЯ & РЯТУЙ ПРИРОДУ»………..16

3.1. Створення проекту: мета, завдання, очікувані результати…………….16

3.2.Етапи реалізації……………………………………………………………….17

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….23

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….24

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

                                                                              «Якщо людина не зробить так,

                                                                               щоб на Землі стало менше сміття,

                                                                               то сміття зробить так,

                                                                              щоб на Землі стало менше людей»

        Кожного дня наші руки «автоматично» переносять в сміттєві мішки різні види упаковок, пляшки, батарейки і т.п. Не звикли ми оцінювати вплив викинутого нами сміття на довкілля, та й не навчені ми рахувати економічний ефект від вторинного використання певних «сміттєвих» матеріалів.

     Поки Україна не знає, що робити з мільярдами тонн сміття, Європа широко використовує відходи у найрізноманітніших сферах виробництва, заробляючи на цьому солідні гроші.

     В Україні нараховується 6,5 тисячі законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ, загальною площею 7% території. І з кожним роком ситуація лише погіршується. За підрахунками екологів, Україна накопичила 54 млн кубометрів відходів; щороку сміттєві полігони поповнюються приблизно на 15-17 мільйонів тонн. На переробку йде лише десята частина зібраного сміття. Сміття нікуди подіти, адже воно розпадатиметься сотні років. І навіть якщо розпочати його сортувати та переробляти, величезні території родючих земель відновляться не швидше, ніж через 300 років [1].

    У сільських населених пунктах відсутні схеми санітарної очистки, відсутні контейнери для збору твердих побутових відходів, відсутній збір та вивезення відходів.

    На сучасному етапі розвитку суспільства можна виділити ряд проблем, які вимагають негайного вирішення. Вирішення однієї з них запропоновано в даній роботі.

    Одним із виходів з даної ситуації є сортування сміття. Для цього необхідно провести ряд заходів, щоб населення сприйняло і користувалося наданою послугою.

    Тема нашої роботи досить актуальна. Перед людством гостро постала проблема захисту навколишнього середовища. Сюди відноситься і утилізація сміття. Якщо кожне місто та село почне вирішувати такі питання, то можемо отримати ефект в глобальному масштабі.

Предмет та об’єкт дослідження:  сміття різного виду.

 Метою нашого дослідження є:

-  вивчення сучасного стану утилізації твердих відходів,

- розробити проект щодо сортування сміття,

- залучення учнів до активного громадського життя в рамках проекту,

- сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до здійснення громадянських дій,

- здійснення еколого-просвітницької роботи,

-  аналіз даних на основі  власних спостережень та досліджень.

Завдання дослідження:

- організація практичної діяльності та розв’язок конкретної соціальної проблеми місцевої громади,

- навчитися враховувати економічний ефект соціального проекту,

- можливості застосування інноваційних підходів щодо комплексного вирішення проблем, пов'язаних із відходами,

- поширення екологічної освіти серед  населення в питанні роздільного збору сміття.

Методи дослідження:

  • статистичний метод
  • спостереження,
  •  моделювання
  • порівняння,

Методи реалізації:

  • пошукова робота,
  • спостереження,
  • групова співпраця,
  • співпраця з органами місцевої влади,
  • практична робота.

Очікуванні результати:

- уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх,

- уміння співставляти можливості та потреби,

- уміння здобувати та критично аналізувати інформацію, давати власну оцінку ;

- навички ефективного спілкування, участі в житті громади;

- знання джерел екологічної небезпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I . СОРТУВАННЯ СМІТТЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ:

ЗАКОН І РЕАЛЬНІСТЬ

  1.        Сортування сміття в Україні

      Про те, що з 1 січня 2018 року українці повинні були почати сортувати сміття, мабуть, чув уже кожен громадянин нашої держави. Всі українські ЗМІ детально розповіли про це, наголосивши, що сортування побутових відходів, тобто того сміття, яке щодня наповнює домашні сміттєві кошики, а потім потрапляє у прибудинкові сміттєві контейнери і вже звідти вивозиться на міські чи сільські сміттєзвалища, має проводитися відповідно до норми закону «Про відходи».    

     Цей «сміттєвий» радіо-, теле-, інтернетмарафон був викликаний тим, що через має запрацювати норма закону, яку додали до статті 32 Закону України «Про відходи» аж у 2012 році. Здавалося б, чого норма, яку додали п’ять років тому, викликала таку бучу? Невже ніхто раніше не знав про неї? Чи, може, всі вважали, що закони придумують лише задля того, щоб їх порушувати, і з цією нормою закону все буде так, як завжди. Тобто закон є, але його виконання не обов’язкове. 

    Отже, у 2012 році до Закону України «Про відходи» додали пункт «I», яким «забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів». Вказаний пункт складений у відповідності до двох Директив ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC,  які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи. Ці документи вказують, що саме необхідно робити з відходами, класифікують сміття і описують стратегію скорочення кількості вивезених на сміттєзвалища відходів.

Оскільки з 1 вересня цього року асоціація Україна – ЄС запрацювала у повному обсязі, тож виявилося, що необхідно виконувати всі закони, які відповідають європейським нормам. Тобто тепер українці мають переналаштуватися на європейський лад — спробувати виконувати закони так, як це роблять мешканці Європи [5].

   Закон України «Про відходи» дає визначення, що таке відходи, що таке побутові відходи і що таке сортування відходів. Оскільки нас цікавлять саме побутові відходи, то є сенс нагадати, як їх визначає закон. Отже, у законі зазначено: «побутові відходи – відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини  в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів,  пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення».

Також нагадаємо, як у законі описується термін «сортування відходів». У законі цей термін описується так: «сортування відходів – механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями,    технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації  чи видалення» [6]. 

    Логіка підказує, що існування в законі цього терміна передбачає, що сміття мало б сортуватися з моменту введення цього терміну, а не  з 2018 року.

                                                   

  1.        Сортування сміття у Німеччині

   Ще не початку 80-х минулого століття у Європі почали практикувати сортування сміття. Першопрохідцем у цій галузі стала Німеччина. І зараз, через десятки років, досвід цієї країни показав вигоди їхньої системи — системи різнокольорових контейнерів[7].

     В Німеччині давно не будують будинків із сміттєпроводами, бо, на думку німців, вони є перешкодою для правильної утилізації сміття та джерелом екологічних проблем. Альтернативою є контейнери, і для кожного виду відходів вони свої: у контейнер сірого кольору несуть виключно паперове сміття; у жовтий – викидають банки та пляшки, а зелений призначений для збору органічних відходів. За законом, контейнери повинні бути встановлені не далі, ніж за 15 м від краю дороги[2].

     У кожному мікрорайоні є господарські подвір'я, куди німці щосуботи звозять великі предмети, які заборонено викидати до звичайних контейнерів. Це побутова техніка та меблі, які може забрати собі будь-хто. При тому для зручності німці відрізають від зламаної техніки шнур. Завдяки цьому можна зрозуміти, працює прилад чи ні. Решта ж сміття потрапляє, залежно від типу виробу, на фабрики з переробки або використовується як пальне у котельнях.

 За дотриманням чистоти у Німеччині слідкують «сміттєві поліцейські», які штрафують порушників порядку та зобов’язують до виправних робіт. Якщо ж спійманий на гарячому виявиться іноземцем – його запросто можуть позбавити візи. Тому до викидання сміття у Німеччині варто ставитись із повною серйозністю та відповідальністю[4].

   З 1991 року в Німеччині діє система «Duales System Deutschland GmbH», яка дозволила країні, по суті, уникнути екологічної катастрофи. Така система передбачає на законодавчому рівні, що виробники зобов'язані зменшувати розмір упаковок для своїх товарів та виготовляти їх із сировини, яка або ж швидко розкладається сама, або ж придатна до вторинної переробки.

   Сьогодні сміттєпереробна практика у Німеччині розвинулася до такого рівня, що переросла в окрему промислову галузь. Тепер німці навіть закупляють сміття у сусідніх країнах та заробляють на його переробці[8].

 

1.3. Сортування сміття у  Польщі

    Уряд Польщі активно взявся встановлювати нові стандарти сортування сміття та вдосконалювати існуючу систему. Вже з 1 липня 2017 року в Польщі почала діяти нова схема сортування сміття, суть якої у розділенні різних його видів на чотири категорії – скло, папір, пластик і метал та харчові відходи, кожній з яких відповідатиме певний колір контейнера – зелений, синій, жовтий та коричневий відповідно. А все тому, що поляки розуміють – значна частина сміття – це відходи, які можна і треба переробляти[8].   

  Міністерство охорони навколишнього середовища Польщі занепокоєне – показники переробки відходів у країні дуже невисокі, особливо у порівнянні з іншими країнами ЄС. А відходи – це не сміття, а цінна сировина, саме тому в інтересах всіх поляків, щоб якнайбільша їх кількість перероблялась і використовувалась повторно – заявив на конференції заступник міністра Славомір Мазурек.  Вихід він вбачає у загальнопольському розвитку практики, що на даний час застосовується у 1, 4 тис. польських гмін – там сміття сортують на 4 категорії. Жителі ще 400 гмін, за даними Міністерства охорони навколишнього середовища Польщі, сортують сміття по 3 контейнерах : скло і папір, змішані відходи та відходи сухі. А 180 гмін в Польщі сортують сміття всього на 2 категорії – сухе та мокре[2].

  Саме зараз усім гмінам в Польщі настав час максимально організувати сортувальну роботу зі сміттям за новою схемою, каже Славомір Мазурек, адже такі вимоги ЄС – до 2020 року Польща зобов’язана переробляти та готувати до повторного використання не менше 50% відходів по цілій країні. Мова йде, в першу чергу, про пластикові вироби, метали, папір і скло.

    Темпи і масштаби переробки відходів в Польщі треба суттєво збільшити – це основна мета і основне завдання Міністерства охорони навколишнього середовища Польщі. На сьогодні, вони вже розробили схему, за якою на польські звалища до 2030 року мало б потрапляти всього 10% сміття, а 65% відходів планується переробляти та повторно використовувати[7].

 

1.4.Сортування сміття  у Фінляндії

    Фінляндія – країна не лише високоякісних продуктів, але й визнаний в світі лідер з переробки паперу та пляшок. Не останню роль у цьому відіграло законодавство. За законом біля кожного будинку, у якому налічується більше 10 квартир, повинно бути встановлено контейнери для паперу, скла, пластику, для харчових та змішаних відходів. У спеціальних пунктах проводиться також збір старого одягу, частину з якого під патронажем Червоного Хреста відправляють у країни, що цього потребують.

    Деякі відходи приймають у профільних магазинах для окремої утилізації сміття, що містить шкідливі речовини. Так, використані батарейки можна здати у будь-якій торговій точці, де вони продаються, а аптеки зобов’язані приймати ліки, термін придатності яких збіг[7].

    Успіх та ефективність процесу сортування, переробки та утилізації сміття забезпечує сучасна, та головне – доступна інфраструктура. Як житлові будинки, так і підприємства та магазини мають власні зручні точки збору відходів. Особливо прогресивними у цьому плані є фінські супермаркети. Окрім селективних урн, вони мають спеціальні автомати, які приймають банки та пляшки, видаючи чек із сумою, яку покупець може отримати на касі. Адже     

Фінляндія практикує систему  заставної вартості упаковки. Це означає, що, купуючи продукт, покупець платить не тільки за товар, але й за упаковку. Сума ця фіксована, і може бути отримана після повернення використаної тари в магазин. Додатком до автоматів є також drop-off центри, куди можна здати решту відходів, які заставної вартості не мають. Наявність таких центрів не є обов’язковою, але вважається вигідною з точки зору маркетингових цілей магазинів, адже підвищує їх відвідуваність [6].

   Важливим елементом екологічної освіти в Фінляндії є виховання економії. Економія електроенергії, води та інших ресурсів  практикується тут скрізь. Не тільки законодавство регулює питання утилізації, у цьому зацікавлені і самі жителі країни. Тому вони стараються зменшувати кількість відходів, а сміттєперероблючі компанії намагаються якомога ефективніше використати відходи.

 


 

 

 

 

         

 

 

 

 

РОЗДІЛ II.ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА СМІТТЯ АБО «ДРУГЕ ЖИТТЯ» РЕЧЕЙ

2.1.  Переробка паперу

    Паперові товари відіграють велику роль в більшості аспектів нашого життя, від книг та журналів, до картонних коробок та рахунків, які присилаються нам поштою. При цьому папір - один з небагатьох матеріалів, який найбільш легко і часто використовується повторно. Незважаючи на збільшення кількості нових матеріалів, частка паперу в загальному обсязі муніципальних відходів з 2007 по 2017 роки коливалась в районі 33%. Фактичний обсяг збільшується, але відсоток залишається постійним.

    Переробка паперу несе численні переваги для навколишнього середовища.

Якщо ви здаєте на переробку паперові вироби та картон, кожна перероблена тонна зберігає в середньому 17 дерев, 60 000 галонів води, 225 кВт∙год електроенергії і 2,5 кубічних метрів площі полігонів.

     Папір має один з найвищих ступенів переробки. З усіх типів муніципальних твердих відходів папір має один з найбільш високих ступенів переробки. У 2016-2017 році понад 60% паперу, виробленого в США, було повернуто до життя шляхом переробки. Ця цифра особливо справляє враження у світлі такого факту, що середня людина використовує близько 600 фунтів (272 кг) паперових продуктів щорічно.

   Перероблений папір - важливий світовий товар. З отриманого в результаті переробки паперу в США близько 40% експортується в інші держави. Решта 60% перетворюється на нові товари, такі як газетний папір, тарний, коробковий картон.

    У статистиці вторинного використання переважають два типи паперу. Серед усіх типів паперу у газетного паперу та картонних коробок ступінь переробки перевищує 70%. У телефонних довідників, навпаки, ступінь переробки один з найнижчих - 20%. Про це свідчать дані Управління з охорони навколишнього середовища США. Близько 700 000 тонн телефонних довідників опиняються на сміттєвих полігонах. Дослідження, проведене Пенсільванським університетом, показало, що зміна встановлених за замовчуванням полів текстових документів в 1 дюйм (2,54 см) на 0,75 дюйма (1,91 см) здатна щорічно економити $ 120 000, куди входять вартість паперу і поводження з відходами. Що стосується дерев, дослідження стверджує, що такий крок збереже 72 акра (28,8 га) лісів.

Повторне використання матеріалів потребує менше енергії, ніж первинне. Наприклад, для переробки паперу з відходів необхідно менше енергії, ніж при виробництві паперу з нового лісового масиву, оскільки вже не потрібно вирубувати дерева, виготовляти з них лісоматеріал і перетворювати його на папір. Таким чином економія енергії складає 65%.

   До того ж, виготовлення переробленого паперу використовує на 80% менше води, а забруднення атмосферного повітря аж на 95% менше, ніж при виробництві первинного паперу. Хороший привід ще раз замислитись про викинутий в кошик папір.

 

2.2.  Переробка пластику

    Переробка пластику — це процес збирання відходів пластмаси та їх переробка у корисні продукти. Оскільки пластик біологічно не розкладається, то щороку близько восьми мільйонів тон пластикових відходів потрапляють у світовий океан, тому дуже важливі загальні зусилля по зменшення його частки у відходах. Один із актуальних методів — це переробка пластику. Переробка пластику допомагає зменшити високий рівень забруднення природи пластиком.

   Переробка пластику включає в себе збирання будь-яких типів пластику, їх сортування в залежності від типів полімерів, потім подрібнення та переплавлення на гранули, які можна транспортувати та використовувати для виготовлення будь-яких предметів, наприклад, пластикових стільців і столів. М'які типи пластику, такі як поліетиленові плівки та мішки, також переробляються.

    З 1970-х років діє такий замкнений цикл переробки, що зробило виробництво деяких пластикових виробів найбільш ефективним та вигідним у порівнянні з іншими матеріалами.

   Якщо порівняти прибуток від переробки металів, із низьким за вартістю склом, переробка пластикових полімерів часто ще більш складна через низьку щільність і малу вартість. Є також безліч технічних перешкод, які потрібно подолати при переробці пластику.

  Якщо сплавляти разом різні типи пластику, то виріб буде застигати, розділеним на шари різних пластиків (подібно до води та олії). На фазовій границі виникають структурні послаблення в матеріалі, тобто суміші полімерів можу бути корисною лише в обмеженому застосуванні.Таким чином поводяться два найбільш поширені у виробництві пластмаси, поліпропілен і поліетилен, що обмежує їх корисність для переробки.    Останнім часом було запропоноване використання таких блок-сополімерів, як «молекулярні сітки»  або метод «макромолекулярного флюсу», щоб подолати труднощі, пов'язані з поділом фаз в процесі переробки.

   Відсоток пластику, який може бути повністю перероблений, і не вилучений із циклу переробки (потрапить у відходи) може бути збільшена, якщо виробники запакованих товарів зменшать змішування пакувальних матеріалів та виключать добавки. Асоціація Переробників Пластмас опублікували Посібник з проектування для переробки.

  Використання біорозкладуваного пластику зростає.

 

2.3  Переробка скла

    Кожен день використовується величезна кількість піску, соди, вапняку для виготовлення скла. Але існує спосіб уникнути такого великого витрачання цих ресурсів, цей спосіб - вторинна переробка скла. Наприклад, в Європі в середньому переробляється 81% скла, що йде у відходи, адже одна тонна битого скла здатна замінити одну тонну піску і чверть тонни соди!

   Незаперечною перевагою вторинної переробки є економія на енерговитратах. За статистикою на кожні 10% вторсировини доводиться економія в 2-3%, це дуже велика цифра.

   Ще одним не менш важливим плюсом у використанні вторсировини є збереження територій, які могли б бути зайняті під відходи зі скла.

Вторинна переробка скла здійснюється поетапно і в неї входять наступні пункти:

  • збір,
  • транспортування,
  • обробка (включає в себе сортування, сепарацію, відмивання, очищення),-дроблення,
  • помел,
  • отримання кінцевої продукції.

    Перед тим як перетворювати скляне вторсировину в готову продукцію,

потрібно провести очищення і сортування. Спочатку вторсировину потрапляє на сортувальні верстати, де скло відділяється від решти сміття.

   Потім скло потрапляє в сепаратори, завданням яких є відділення дрібних частинок сміття, після цього скло миється і очищається. Далі вторсировина потрапляє на дробарки, де перетворюється в скляний бій (подрібнене скло).

Після цього можлива ще одна обробка сепаратором, так як при дробленні могли знову виникнути чужорідні частинки. Останнім етапом є плавлення склобою і або виготовлення з нього продукції, або додавання його в скло, що готується з первинної сировини.

    Скляне вторсировину - досить універсальний матеріал і з нього може виготовлятися безліч виробів:

  • Дрібнозернистий бетон, що виготовляється способом мінералізації піни порошком склобою. Частка скла становить близько 95%;
  • Лужноземельних в'яжучий. Частка скла становить від 6,5% до 45%;
  • Скловироби;
  • Стеклопорошок різних фракцій;
  • Склотара. До речі, саме склотара є найпопулярнішим і масово випускаються виробом, через те що вона не вимагає особливої ​​якості і хімічного складу.
  • Піноскло. Піноскло - це ізоляційний матеріал, який широко застосовується в будівництві. Цей матеріал володіє відмінними якостями теплоізоляції і пожаростойкости, а також він не схильний до дії гризунів і комах;
  • Кам'яна вата. Це теплоізоляційний матеріал, що містить 25% склобою.

 

2.4. Речі «upcycling»

    Англійське слово upcyclіng,, означає не просто переробку сміття з усіма можливими виробничими втратами, а таку, щоб її результат перевершив якість того, з чого утворилося сміття. Якщо розглядати питання глибше, воно має фі­­лософський, ціннісний вимір. Ідеть­­ся про значення речей. Тому в країнах, де апсайклінг став частиною промислової політики, для відходів цілком серйозно встановлюють не просто класи (як-от органіка й неорганіка), а й рівні [9]. Більшості відомий апсайклінг на побутовому рівні - як практика він існував багато років до того, як з’явилося поняття. Ковдра у стилі «печворк», тобто пошита з клаптиків різних тканин; іграшки з фетру; огорожі для клумб,зроблені з пластикових пляшок, - усе це його приклади. Там, де готових виробів немає або вони надто дорогі, теж стануть у пригоді навички з переробки.

  Однак твор­­ча видозміна старих предметів справді роблять рутинні дії яскравішими й нагадують: не все втрачене, і те, що вчора було сміттям, сьогодні може дістати другий шанс на існування. Учні нашої школи також роблять речі upcyclіng, наприклад, виготовляють різні садові фігури із пластикових бутилок, які прикрашають шкільні клумби .(Див. РИС 1)

 

                 

 

 

 

 

 

 

         РОЗДІЛ III. ПРОЕКТ «СОРТУЙ СМІТТЯ & РЯТУЙ ПРИРОДУ»

3.1. Створення проекту: мета, завдання, очікувані результати

     Ми щосекунди засмічуємо нашу планету різними відходами, які мають різний термін розкладу. Наприклад, кинутий недопалок проплаває у морі від 1 до 5 років, а пакет з поліетилену – від 10 до 20 років. Вироби з нейлону розкладуться через 30–40 років, консервна бляшанка – через 500, а стандартна скляна пляшка розкладеться лише через 1000 років. Щоб якось припинити процес накопичення відходів та засмічення нашої планети, необхідно навчитись правильно сортувати сміття - процес, при якому відходи поділяються на різні елементи.

     Відтак Укрінформ підготував інфографіку про те, як правильно та для чого потрібно сортувати сміття.

Згідно зі словами експерта з питань екологічної політики Тетяни Тевкун, тільки офіційні звалища займають близько 7% території України. При цьому, щорічне накопичення відходів зростає на 5—7% [3].

Подивимося, скільки років будуть розкладатися відходи, які потраплять на звалище.

    На сайті американського Департаменту послуг із захисту навколишнього середовища Нью-Гемпшира (New Hampshire Department of Environmental Services) опубліковано список (англ.), який дає уявлення про приблизні терміни розкладання деяких речей, які потрапляють до сміття(Див. ДОДАТОК А ).

   У той же час, виклики й є сумнів наведений у цій таблиці термін розкладання поліетиленових пакетів. У багатьох українських джерелах наводиться термін їх розкладання 100—200 років. Деякі західні джерела наводять цифру 500 або навіть 1000 років. Однак встановити точну цифру неможливо з тієї причини, що пластикові пакети використовують трохи понад 50 років, і термін розкладання вчені встановлюють лише експериментальним шляхом.

   У той же час, екологи кажуть, що навіть біорозкладні пакети, можливо, ніколи не будуть розкладені повністю. Це пов'язано з тим, що коли вони розкладаються до найдрібніших частинок, мікроорганізми не хочуть їх переробляти. Таким чином, мікрочастинки пластику й далі існуватимуть у непереробленому вигляді, хоч неозброєним оком їх і не видно. Вплив цих частинок на природу вченим ще слід вивчити.

   Також пропонуємо познайомитися з даними з іншого західного джерела, присвяченого вторинному перероблянню відходів — recycling.about.com.

На сайті публікується усереднене значення термінів розкладання різних відходів на сміттєзвалищах, взятих із західних джерел інформації. (Див. ДОДАТОК Б )

   Для того щоб скло і кераміка під дією води перетворилися на більш дрібні речі, буде потрібно понад мільйон років, але в землі вони можуть зберігатися нескінченно довго.

  Термін розкладання паперу не дуже великий, але свинцеві барвники зі стоками потрапляють до водойм, роблячи воду непридатною для пиття, отруюють ґрунт і все, що на ньому росте[3].

    Звичайно, не все, що ми викидаємо, завдає шкоди навколишньому середовищу, органічні відходи навіть корисні, бо удобрюють землю. Терміни розкладання органічних відходів мінімальні, але, накопичуючись на міських полігонах, вони створюють неприємний запах і приваблюють комах і гризунів, які розносять різні інфекційні захворювання. У той же час, вважається, що газ метан, який виділяється органічними відходами на звалищі, сприяє глобальному потеплінню.

   Одними з найбільш небезпечних відходів є батарейки та енергоощадні лампи, що містять ртуть. Одна батарейка, як вважається, забруднює 20 метрів площі або 400 літрів води.(Див. ДОДАТОК В ).

 

3.2.  Етапи реалізації

I. ОГАНІЗАЦЙНО- ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

    Перед початком проведення власного дослідження ми відвідали сміттєзвалище на території Ремчицької  сільської ради. Картина була вражаюча, оскільки для інших країн у нас під ногами лежали та  в повітрі літали мільйонні прибутки  На сміттєзвалищі ми помітили також групу людей, які сортували сміття у великі мішки. Поспілкувавшись з ними, ми отримали багато інформації щодо сортування сміття. Сортоване сміття вивозиться до сміттєпереробного заводу міста Рівне. Після чого ми поїхали на співбесіду до Ремчицького сільського голови Доліда Леоніда Володимировича щодо реалізації проекту в школі  «Сортуй сміття & Рятуй природу!».

Мета проекту:

  • привернути увагу громадськості та органів самоврядування села до глобальної проблеми твердих побутових відходів, а також до участі у впорядкуванні та благоустрою території населеного пункту;
  •  інформативно формувати екологічну культуру жителів села;
  • роз'яснення серед громадськості необхідності збереження навколишнього середовища. 

Задачі екологічного проекту:

  •  дослідити територію Ремчицької сільської ради, виявити  сміттєзвалища, розробити план заходів щодо покращення екологічної проблеми;
  • висвітлити результати дослідження на сайті Яринівської загальноосвітньої школи та в соціальних мережах;
  •  рекомендувати учням школи, жителям села вжити необхідні заходи щодо утилізації сміття на території населеного пункту.

Завдання проекту:

  • Розробити соціальний проект щодо сортування сміття у школі;
  •  звернутися з проханням до сільського голови Ремчицької сільської ради щодо утилізації сортованого сміття;   
  • розробити план заходів щодо покращення екологічної проблеми; 
  • висвітлити результати дослідження на сайті школи;
  • рекомендувати учням школи, жителям села  вжити необхідні заходи щодо сортування сміття. 

Очікуванні результати:  Ідея нашого проекту «Сортуй сміття & Рятуй природу!» – навчити дітей сортувати сміття у школі та заробляти на цьому додаткові кошти  для озеленення території школи та території населеного пункту.

Що ми зробимо з відсортованою сировиною?

Сортоване сміття  – папір, пластик, скло –  у подальшому буде забирати та здавати сільський голова, а на отриманні кошти ми будемо озеленювати територію школи.

Чому ми вирішили сортувати сміття у школі?

    На нашу думку, школа є ідеальним майданчиком для впровадження екологічної освіти, але за умови, що вона буде якісною і безпосередньо пов’язаною із повсякденним життям та розумінням того, як кожна людина незначними змінами у своїй щоденній поведінці може змінити екологічну ситуацію у своїй країні та у світі

II. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП.

   Даний етап включає розробку самого проекту в дію. Отже, щоб реалізувати наш проект нам знадобилося:

  1. Три залізні баки

  1. Фарби, валик та рукавички

                                                               

Ми помили баки зсередини

Пофарбували

І ось що отримали

D:\Camera\IMG_20180215_115137.jpg

Для використаних батерейок та пластикових кришок використовуємо іншу тару

   

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП.

1. Обробка й оформлення результатів виконання проекту (створення демонстраційного стенду, мультимедійної презентації);

2.   Представлення матеріалів роботи групи на учнівських лінійках, конференціях, семінарі вчителів, батьківських зборах;

3.проведення майстер-класів щодо правильного сортування сміття;

4.Поширення інформації про проведену роботу у пресі;

5.Дослідження громадської думки про актуальність і доцільність здійсненого проекту;

6.Визначення можливостей подальшого розвитку проектної діяльності.

7.Проведення анкетування щодо доцільності сортування сміття.

Заключний етап проекту «Сортуй сміття & Рятуй природу!» ще незавершений, оскільки наш проект є довготривалим та має принести користь усьому суспільству. Хто знає, можливо через багато років історія сортування сміття на території Ремчицької сільської ради буде пригадуватися саме з Яринівської школи.

 

ВИСНОВКИ

    Сміття – невід’ємна складова життєдіяльності людини. Однак у той час, коли у всьому світі привчаються переробляти відходи і отримувати від того прибутки, Україна у цьому питанні поки що пасе задніх.  Щороку в Україні утворюється майже 450 млн тонн відходів, з яких на переробку йде не більше ніж 3%. Решту захоронюють на полігонах, площа яких - 167 тисяч гектарів – перевищує територію природно-заповідного фонду країни. За приблизними даними, на сміттєзвалищах зосереджено близько 30 млрд тонн побутового сміття – клондайк для переробників.    

Однак, замість того, щоб перероблювати відходи і отримувати від цього зиск, як це відбувається у цивілізованих країнах, де переробляється до 60% скла, паперу, пластику та інших відходів, потенційні бюджетні кошти України роками перегнивають на полігонах, паралельно забруднюючи навколишнє середовище.  

    Сміття – є, ринку сміття – немає.  Переробка – це вигідно. Разом з тим, вторпереробка може приносити чималий прибуток.

   Дана робота є досить актуальною, тому що перш за все вона навчає дітей змалку бути законослухняними громадянина ми, а також боротися з екологічними проблемами світу.

Отже, дана робота бути розвивати в учнів:

- уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх,

- уміння співставляти можливості та потреби,

- уміння здобувати та критично аналізувати інформацію, давати власну оцінку;

- навички ефективного спілкування, участі в житті громади;

     А поки закони лише діють формально, то кількість відходів в Україні зростає, залишаючи можливі прибутки місцевих громад, що могли би стати хорошими  дорогами або дитячими майданчиками, але ніяк не сміттєзвалища.

 

 

                                  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бровдій В.М. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки) / В.М. Бровдій, О.О. Гаца. - К.: НПУ, 2000.
  2. 12. Васюкова Г.Т. Екологія: підручник / Г. Т. Васюкова, О. І. Грошева. – К.: Кондор, 2009. – 524 с.
  3.  Волошин В.В. Проблеми сталого розвитку України / В.В.Волошин. - К.: Вид-во "БМТ", 1998.
  4.  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 41, ст.546) від 25.06.1991 № 1264-XII (Редакція станом на 01.01.2016) – Серія видань.
  5. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 27, ст.218) від 24.02.1994 № 4004-XII (Редакція станом на 28.12.2015) – Серія видань «Офіційний документ».
  6. Законодавство України про відходи [електронний ресурс] // Студопедия – Режим доступу : http://www.novaecologia.org/voecos-1840- 1.html - Дата додавання : 2016 – 10 – 06 . – Назва з екрану.
  7.  Пономарьова, В.Т. Використання пластмасових відходів за кордоном / В.Т. Пономарьова, М.М. Лихачова, З.А. Ткачик // Пластичні маси. - 2008. - № 5. – C. 44 - 48. 14. Закон України «Про державні цільові програми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 25, ст.352 ) від 18.03.2004 № 1621-IV (Редакція станом на 02.12.2012) – Серія видань «Офіційний документ».
  8.  Про обласну Програму поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2018 роки [електронний ресурс] – Режим доступу : http://horol.adm-pl.gov.ua/sites/horol.adm-pl.gov.ua/files/14.pdf Студопедия - Дата додавання : 2016 – 10 – 06 . – Назва з екрану.
  9.  Чупріна Н.В. Енергозберігаючі технології екодизайну у створенні сучасного одягу як продукту індустрії моди / Н.В. Чупріна //Вісник К-2012

ДОДАТОК А. Термін розкладання відходів за версією recycling.about.com.   

                            Інфографіка: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

E:\tablyca_musora_1_ukr.png

 

ДОДАТОК Б. Термін розкладання відходів за версією recycling.about.com.   

                            Інфографіка: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

 

E:\tablyca_musora_2_ukr.png

ДОДАТОК В. Шкода природі (за 5-бальною шкалою). Інфографіка:

                          Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

 

E:\vred_ukr.png

 

 

IMG_5266

IMG_20180216_142558

 

РИС.1. Речі «upcycling»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
23 лютого
Переглядів
378
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку