Формувати поняття про спільнокореневі слова на основі добору споріднених слів, про спільну частину споріднений слів – корінь. Вчити добирати спільнокореневі слова, розбирати слова за будовою. Розвивати мовлення, пам'ять, творчі здібності, уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати. Виховувати повагу до професії будівельника,
бережливе ставлення до природи. Збагачувати словниковий запас учнів.
Урок 1 Тема. Закінчення слова. Мета. Формувати в учнів уявлення про закінчення слова як його змінну частину. Вчити визначати закінчення в
словах шляхом словозміни, за питаннями. Розвивати в учнів творчі здібності, уяву, мислення, кмітливість,
дотепність. Удосконалювати навички каліграфічного письма. Виховувати повагу до праці хліборобів, бережне
ставлення до хліба.
Обладнання. Серія ілюстрацій про хліборобську працю, книжка - розгортка « Як хліб на стіл прийшов», схема –
опора « Будова слова », картки оперативного контролю, збірник художніх творів для позакласного читання,
таблиця «Алгоритм визначення закінчення».
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
1. Будемо в світ знань мандрувати,
Будемо мову рідну вивчати.
Перед нами нові задачі.
Тож побажаємо собі удачі,
Багато справ чекає нас.
За роботу, в добрий час!
А зараз - сядем рівно, спина прямо.
Не розмахуєм ногами.
Зошит з нахилом кладем.
Букви старанно ведем.
У хлібі здоров’я і сила.
а). Розподільний диктант. Послухати, запам’ятати і записати слова у два стовпчики: 1 ст. – буква « х » на початку слова, 2 ст. – всередині .
Хмара, Трохим, хліб, вуха, холод, комаха, птахи, халат.
б). Звуко – буквений аналіз слова « хліб ».
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вузлик ще один сьогодні будемо в’язати,
На уроці нову тему будемо вивчати.
Тема, хоч і не проста, та для вас цікава,
Будуть в ній нові слова, буде і забава.
- В словах можна визначити складові частини, змінювати їх, утворюючи нові слова. Сьогодні ми спробуємо дослідити, що означає поняття « закінчення », яку роль воно виконує. Над темою « Будова слова » ми працюватимемо кілька уроків, виконуватимемо цікаві вправи. Вони допоможуть нам краще вивчити рідну мову. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Робота над засвоєнням поняття «закінчення слова».
1. «Казка – бувальщина». Не за синіми морями, Жили в злагоді і мирі. Не за дальніми лісами, Один одному служили А в Мовлян дії – країні І слова нові творили. Проживали друзі щирі. Стануть дружно усі в ряд, Корінь – сивий дідуган, Вмить до нас заговорять. Префікс – брат молодший, І читаєм ми :за – ряд – к – а, Суфікс – справжній молодець, А, можливо це за – гад – к – а. Закінчення – на кінець. Як частини слова знаєш, Всі вони були сусіди, То слова всі прочитаєш. - Ми почнемо з найцікавішої частини. Нас слова міняють часто, І, як видно, це – на щастя. Бо якби ми не мінялись, То слова б не поєднались. (Закінчення). 2. Проблемна ситуація. Робота з деформованим текстом. Осінь, хліб, відшуміло, стиглий. Прочитайте слова. - Чи виражають ці слова закінчену думку? - Чи можемо ми допомогти їм стати реченням? Як? (Діти складають речення). - Чому це речення? - Які зміни відбулися із словами? 3. Вибіркове списування.(Ст. 68, впр. 152). - Як змінюється в реченні слово праця? - Випишіть словосполучення зі словом «праця».Позначте закінчення за зразком. 3. Робота над правилом. Вправа «Взаємні запитання»(в парах). 2 - Прочитайте правило, задайте один одному декілька запитань за правилом. 4. Робота з таблицею – алгоритмом.
Алгоритм визначення закінчення 1. Прочитай слово. 2. Зміни слово за питаннями: немає - кого? Чого? ; милуюся - ким? Чим? 3. Познач змінну частину слова. Вправляння в позначенні закінчень в словах. 5. Колективна робота (усно). (Ст. 68, впр. 153). 6. Гра «Спіймай закінчення» у слові, яке повторюється. Батьківщина, як мати, завжди захистить. Кращого за Батьківщину місця не знайти. Колосок до колоска – Батьківщині хліб. 7. Коментоване письмо. (Ст. 68, впр. 154). - Для чого служить закінчення? - Яка ще частина мови служить для зв’язку слів у реченні? 8. Аналіз правила і його практичне засвоєння. (Ст. 69). Гра «Фотограф».
9. Фізкультхвилинка. Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться За щасливий день вчорашній І до сонця потягніться. В різні боки нахиліться, Веретеном покрутіться. Раз присядьте, два присядьте І за парти тихо сядьте. 10. Поетична хвилинка. Вправа «Продовж ланцюжок». Честь і слава хліборобам, Що живуть в моїм селі! Хлібороби хліб нам роблять, Знайте й ви про це , малі. (М. Познанська). - Які вироби випікають з тіста? - Продовжити ланцюжок. Позначити закінчення. Хліб - …, …
10. Словникова робота. Шана – збереження, цінування, ставлення до когось з повагою. Добробут – достаток, забезпеченість. 11. Самостійна робота (в групах). (Ст. 69, впр. 156). 1). Правила роботи в групі. 1. Перед початком роботи обрати лідера, каліграфа, секунданта. 2. Уважно читати завдання – інструкцію. 3. Говорити по черзі, не перебивати один одного. 4. Дотримуватися відведеного часу. 5. Презентувати роботу має командир групи. 6. Дотримуватися правила піднятої руки. 7.Працювати так, щоб не заважати іншим. 2). Завдання для груп. (3 хв).
І гр.. Прочитати текст. Виписати слово, яке повторюється, позначити закінчення. (Хліб, хліба, хлібові, хлібом, у хлібі). ІІ гр. Знайти в тексті спонукальне речення, записати його. (Дорожіть хлібом!) ІІІ гр.. Перебудувати останнє речення так, щоб воно стало спонукальним. (Пам’ятайте, що у хлібі – наш добробут, здоров’я і сила.) 3). Презентація робіт. ІV. Корекція та поглиблення здобутих знань.
1. Хвилинка - цікавинка. Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаєм. Хай в світі більше буде в нас братів, Хай в кожній хаті будуть короваї, Щоб люд ніколи хліба не просив. - Яке значення має хліб у житті нашого народу? - Що ми знаємо про хліб? а). На Україні він – хліб, у Вірменії – гац, у Грузії – мадаурі, в Англії – бред. б). Для того, щоб спекти хлібину, потрібно приблизно 10000 зернин. В Україні випікають понад 800 800 різновидів хліба. - Діти, бережіть кожну крихту!
2. Розвиток зв’язного мовлення. Робота за серією малюнків (Ст.. 70, впр. 157). 1). Розгляд малюнків. 2). Колективне складання плану. План 1. Пора жнив. 3 2. Збір урожаю. 3. Види хліба. 4. З хлібом і сіллю. 3). Самостійний підбір заголовка, запис тексту. 4). Слухання та рецензування творів. Простежити зв’язок слів у реченнях.
3. Хвилинка відпочинку. Вправи для очей. «Тік – так, коло, день – ніч». 4. Творча робота (в групах). 1). Повторення правил роботи в групі. 2). Завдання для груп. (3 хв). І гр.. Скласти твір – мініатюру про те, як хліб на стіл прийшов (усно). ІІ гр.. Скласти сенкан (Хліб). ІІІ гр.. Вправа «Чарівне коло». Розповісти про все, що пов’язане зі словом «хліб».
V. Підсумок уроку. 1. «Мозкова атака».
- З якою частиною слова познайомилися? - Для чого служить закінчення? - Які слова можуть мати такі закінчення: - а (вода, ріка,…) - ий (чорний, зелений) - ій (літній, синій) 2. Повторення алгоритму визначення закінчення слова.
3. Реалізація навчальних цілей.
- Чи сподобався вам урок? - Що запам’яталось? - Що викликало труднощі? -- Дякую за роботу на уроці.
VІ. Домашнє завдання. Ст.. 68, 69, правила, впр. 155. Дізнатися, які пісні про хліб знають у вашій родині, як печуть хліб.
4
Урок 2
Тема. Основа слова. Мета. Формувати в учнів поняття про основу слова. Вчити знаходити в словах основу, виділяючи закінчення. Звернути увагу учнів на відмінність у звучанні й написанні основи. Розвивати творче мислення, зв’язне мовлення. Збагачувати лексику. Виховувати інтерес до мови, кращі людські риси характеру, почуття дружби, товариськість. Обладнання. Схема – опора «Будова слова», словник синонімів, таблиця «Алгоритм визначення основи», картки. Хід уроку І. Організаційний момент. Ось і все, дзвенить дзвінок. В гості йде до нас урок. Доброго дня, мої друзі милі. Бажаю вам жити в здоров’ї і мирі! - Подивіться на мене щирими очима. Подивіться в очі один одному, посміхніться, Подаруйте всім доброзичливий погляд, побажайте доброго дня. - Який у вас настрій? Покажіть схематичне зображення обличчя. Поділіться гарним настроєм з товаришем, потиснувши руку. ІІ. Контроль, корекція та закріплення знань. 1. Перевірка домашнього завдання. - Які закінчення у словах вправи 155 ви виділили? Яку основну роль закінчення ви виявили? - Які пісні про хліб ви знаєте? - Як печуть хліб у вашому домі? 2. Фронтальне опитування. Вправа «Цікавий ланцюжок». - Що таке закінчення? Для чого воно служить? - Назвіть закінчення у словах: дружба, дружний, дружбою, товариш, товариський, товариське. - Що цікавого ви помітили у словах? - Якщо в змінюваному слові, в якійсь його формі, немає закінчення, то кажемо, що це слово має нульове закінчення. Позначається воно порожньою клітинкою. - Наведіть приклади слів, в яких нульове закінчення. 3. Гра «Решето». - Просійте слова так, щоб виділити з них ті, що мають нульове закінчення. Запишіть їх. Гурток, сходи, дзвінкий, допомога, подарунок, клас, селище. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Оголошення теми і мети уроку. - Навчаючись знаходити змінну частину слова – закінчення, ми тим самим знаходимо іншу його частину, яка залишається незмінною. Сьогодні ми дізнаємося як називається частина слова без закінчення, як вона позначається. Запрошую вас до роботи! Психоформула Не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати, Дружно й плідно працювати. 2. Вправа «Очікування». Учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою: «Я очікую…» 3. Проблемна ситуація. - Спробуйте відгадати слова за такими частинами: - а, - ий, - ій. - А яке слово ви впізнаєте, коли я скажу: країн -, батьк -, дорог - ? - За основою ми впізнаємо саме слово. Основа несе в собі значення самого слова. 4. Хвилинка – цікавинка. Слово «основа» мало таке первісне, стародавнє значення: головні, подовжні нитки у тканині. Пізніше воно стало означати опору якоїсь будівлі, найважливіші положення якоїсь науки, частину слова, що виражає основне значення тощо. Термін «основа слова» введений у мовознавство Пилипом Микитовичем Дячаном у праці «Методична граматика языка малоруского». (1865).
- Отже, основа – це фундамент слова. 5. Робота з таблицею – алгоритмом. Алгоритм визначення основи 1. Прочитай слово. 2. Виділи закінчення, змінивши слово за питаннями. 3. Познач основу. 6. Колективна робота (усно). (Ст.. 70, впр. 158). - Назвіть закінчення, основу в словах. - З якою частиною мови пов’язані виділені іменники? - За допомогою чого пв’язані іменники з дієсловами в даних словосполученнях? 7. Засвоєння правила (у парі).(Ст.. 71). Взаємоперевірка. Якщо в слові неодмінно Є його частина змінна, То є та, що не зникає. Як її ми називаєм? (Основа слова.) 5
8. Гра «Спіймай основу» (ланцюжком). Назвати в словах основу. 9. Фізхвилинка. Щось не хочеться сидіти, Трохи треба відпочити (стають і виходять з – за парт). Руки вгору, руки вниз, На сусіда подивись. Руки вгору, руки в боки І зроби чотири кроки (марширування на місці з розмахом рук). Вище руки підніміть (підняти руки, прогнути спину назад). І спокійно опустіть, Розведіть їх в сторони, Щоб були опорою. Плесніть кілька раз (кілька оплесків у долоні). За роботу! Все гаразд. 10. Зоровий диктант. Записати слова і позначити основу. (Слова записані на картках). Ліс, явір, райдуга, минає, закінчується, прапор, адреса, речення, веселка, дітвора, закінчення, основа. 11. Лінгвістична гра «Естафета» (в групах). (На основі зорового диктанту.) 1). Повторення правил роботи в групі. 2). Завдання для груп. (3 хв).
І гр.. Із записаних слів назвіть слова, що мають 3 склади. ІІ гр.. Назвіть слова, у яких звуків більше, ніж букв. ІІІ гр.. Назвіть слова, правопис яких треба запам’ятати. ІV гр.. Назвіть слова, що зустрічаються у розділі, який ми вивчаємо. V гр.. Утворіть нові слова з букв, що входять до слова «основа». Презентація робіт. ІV. Робота над засвоєнням мовного матеріалу. 1. Каліграфічна хвилинка. Робота над прислів’ям. Люди сильні своєю дружбою. - Поясніть зміст речення. - Яке значення має дружба в житті людей? - Чи зустрічали ви в книгах приклади справжньої дружби? - Чи є у вашому житті людина, яку ви можете назвати другом? - Чим має дорожити кожна людина?
Зошит я свій відкриваю І під нахилом кладу. Та від вас не потаю: Ручку я ось так тримаю, Сяду рівно, не зігнусь. За роботу враз візьмусь. Каліграфічне письмо речення. Взаємоперевірка. 2. Модель «Незакінчені речення». Дружба – це… . 3. Коментоване письмо. (Ст.. 71, впр. 159.) 4. Хвилинка відпочинку. ( Послухати або заспівати пісню про дружбу.) 5. Колективна робота. (Ст.. 71, впр. 160.) 1). Визначити тему тексту. (Любов до рідної землі.) - Які словосполучення допомогли? (Рідний край, рідний дім, земля батьків, ласкава оселя.)
2). Добір заголовка. ( «Рідна оселя . Рідний дім. Батьківська хата».) 3). Визначити у виділених словах основу й закінчення. 4). Робота зі словником синонімів. (Дім, хата, оселя, будинок, споруда, будівля.) 5). Фонетична хвилинка. - Яка основа в словах: земл…, осел…, будівл…? Чому? - хат…, споруд…? Чому? 6.Самостійна робота (за варіантами). (Ст.. 71, впр. 161.) - Прочитати текст. Виписати виділені слова, позначити у них основу. І в. – перший абзац. ІІ в. – другий абзац. V. Підсумок уроку. - Чи знаєте ви , що таке основа? 1. Тестування. 1. Фундаментом кожного слова є: а) буква; б) склад; в) основа. 2. Основа слова – це: а) змінна частина слова; б) частина слова без закінчення; в) все слово. 3. Як позначається основа в слові? а) б) в) 4. Які слова відповідають схемі: а) риба, дим, весна; б) село, вишня, зима; 6 в) друг, хліб, рій. 2.Повторення алгоритму визначення основи слова. 3. Гра «Склади слово». Дібрати слова до схем . 4. Рефлексія. - Які ваші враження від уроку? - Що сподобалось найбільше? - Що нового дізналися ? - Чи виправдались ваші очікування? - Який у вас настрій? Покажіть схематично. VІ. Домашнє завдання. Ст.. 70 – 72, правила, впр. 162. - Що таке діалог? Продовжити діалог з другом.
7
Урок 3 Тема. Загальне уявлення про частини основи. Мета. Систематизувати знання учнів про закінчення та основу. Дати загальне уявлення про те, з яких значущих частин може складатися основа. Сприяти усвідомленню учнями поняття про спільну частину споріднених слів – корінь; досліджувати словотворчу роль суфікса; дати поняття про префікс; забезпечити оволодіння новими термінами. Розвивати творче мислення, мовне чуття. Виховувати пізнавальні інтереси і кращі людські якості через любов до природи; охайність, старанність. Обладнання. Схема – опора «Будова слова», картки, тлумачний словник, таблиця «Алгоритм», аудіо запис, магнітофон. Хід уроку І. Організація класу до уроку. Стали, дітки, підтягнулись, Один одному всміхнулись. На урок старання не забудьте взяти. Сіли всі рівненько, починаєм працювати. ІІ. Контроль, корекція та закріплення знань. 1. Перевірка домашнього завдання. Відтворення діалогу за вправою 162. 2. Каліграфічна хвилинка. Відгадати загадку, виконати «ланцюжок вправ». Відома з віку рідина, усяк її вживає. Буває хмарою вона, пушинкою буває, Бува, як скло, крихка, тверда – звичайна…(вода). 1). Записати літери, що позначають голосні звуки у слові – відгадці. 2). Назвати 4 слова, які б починалися цими літерами. 3). Скласти з одним із слів речення різні за метою висловлювання: хлопчики – питальне речення; дівчатка – спонукальне. 4). Гра «Логічний ланцюжок» (Вода).
3. Фронтальне опитування. - Для чого служить закінчення? - Що таке основа? - Пригадайте алгоритм визначення основи. 4. Самостійна робота (за варіантами). Прочитайте. Змініть слова за поданими запитаннями. Позначте у словах основу та закінчення. І в. Підводний який? ІІ в. Курочка хто? якого? кого? якому7 кому? яким? ким? Перевірка. - Як позначили закінчення? А як основу? ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. - Сьогодні ми продовжимо роботу над основою слова. Ви вже знаєте, що в основу слова закладено його лексичне значення. За нею можна легко впізнати і саме слово, додавши до нього закінчення. Але основа теж може складатися з різних частин. Сьогодні ми з ними познайомимось. ІV.Вивчення нового матеріалу. 1. Повідомлення вчителя. Як у дерева є корінь, Якщо корінь відірвати, Так і слово має корінь, Не буде слово це зростати, Бо із кореня воно росте - Не утвориш нових слів, Кожне слово не просте. Хоч би ти дуже захотів! 2. Проблемна ситуація. - Чи правильне твердження І. Вихованця: «Без кореня, як риба без води, слово не може існувати.»? Припущення учнів, докази. 3. Вправа -дослідження «Позбирай родичів». 1). садок Сад садити садівник садовий - Чи мають ці слова спільну частину? - Чи є щось спільне у значенні цих слів? 2). Робота з тлумачним словником. Висновок. Корінь – це спільна частина споріднених слів. У кожній деревинці, Квітці, кущику, травинці, В класі на уроці мови Корінь є у кожнім слові. 3). Робота із схемою – опорою «Будова слова». 8 - Як позначається закінчення, основа, корінь? Позначення у словах вивчених частин. - Яка частина слова не позначена? - Для чого вона служить? - Після якої частини слова стоїть? Висновок. Суфікс стоїть після кореня, утворює нові слова .Позначення у словах. - Слово «посадка» заблукало. Воно стверджує, що записані слова йому родичі. Чи це так? Розбір слова «посадка» за будовою. - Де стоїть префікс? Висновок. Префікс стоїть перед коренем. Служить для утворення нових слів. Ми віддавна і віками Чесно дружимо з майстрами, Які вміють нас так вжити, Щоб нові слова створити. (Суфікс і префікс). 4. Фізхвилинка. Трішки ми попрацювали, наші сили підупали. Треба нам би відпочити – свої сили відновити. Руки вгору, руки в боки і , ще декілька підскоків. Руки вгору, руки вниз – до навчання знов берись. V. Узагальнення і систематизація знань. 1. Колективна робота . (Ст. 72, впр. 163 парі). 2. Аналіз та заучування правила ( у парі). - З яких частин складається основа? 3. Само диктант. (Ст.. 72, впр. 164.) Взаємоперевірка. 4. Хвилинка відпочинку. Рухові вправи. - «Намалюйте» правим плечем, як позначається змінна частина слова. - «Намалюйте» лівим плечем, як позначається спільна частина споріднених слів. - Правим плечем – позначаємо частину слова, що стоїть перед коренем. - Лівим плечем – позначаємо частину слова, що стоїть після кореня. -«Намалюйте носиком» , як позначається основа. - «Запишіть носиком» слово «підводний», розбір за будовою. 5. Робота з картками оперативного контролю. Розбір слів за будовою (за варіантами). 6.Розвиток мовлення. «Мозкова атака». - Я запрошую вас до...(Звучить аудіозапис співу пташок). Це – ліс. - Як називають людей, що доглядають і охороняють його? (Лісники). - Як називають квіти і дерева, що ростуть у лісі? (Лісові). - Як називають молоденький ліс?(Лісок). - А маленький ліс? (Лісочок). - А молодий ліс, що посаджений між старим? (Перелісок). - Чим об’єднані ці слова?(Спільним коренем). - Як називаються такі слова?(Спільнокореневі або споріднені). - Чи правильне моє твердження: «Збереження лісу – це збереження книг, зошитів, меблів»? Доведіть. 7. Самостійна робота. Вибіркове списування (за варіантами). (Ст.. 73). І в. Вправа 165. ІІ в. Вправа 166. 8. Творча робота. Добір слів до схеми. VІ.Підсумок уроку. 1. Робота із схемою – опорою «Будова слова». Алгоритм визначення будови слова. - Розгляньте таблицю і зробіть висновки. - З якими частинами основи познайомились? - Яка частина завжди є в основі? - Назвіть частину основи, яка стоїть між коренем і закінченням? А яка перед коренем? 2. Хвилинка – цікавинка. Познайомившись з китайською мовою, європейці були вражені тим, що слова мови не мають ні префіксів, ні суфіксів. Односкладові китайські слова нагадували оголені корені. Але граматичні відношення між ними тут будуються за допомогою порядку слів у реченні і службових слів. 3. Вправа «Утвори нове слово» (у групах). (3хв). І гр.. Префікс від слова «зв’язати», корінь від слова «гадати», суфікс від слова «рідкий», закінчення від слова «звістка». ІІ гр.. Корінь мій знаходиться в «ціні», Префікс дай від «оклику» мені, Суфікс – від «лінійки» чи «зірки», Разом – результати перевірки. ІІІ гр.. Слово складається із двох частин: перша частина – корінь слова «учитися», друга – суфікс слова «в’язень». Ціле слово – синонім слова «школяр». Презентація проектів. 9 4. Хвилинка – смішинка. Навчив
- Чи зрозуміли ви мене? – запитав учитель наприкінці уроку. - Зрозуміли. - То хто наведе приклад слова з префіксом пре - ? - Поїзд пре, - відповів один учень. 5.Реалізація навчальних цілей. - Сьогодні ми дослідили цікаві випадки утворення нових слів. - Чому навчилися?
Учні стають у коло. Продовжують фразу: «Сьогодні на уроці я … ». V. Домашнє завдання. Ст.. 72, 73, правило, впр.167. - Як встановити зв’язок слів у реченні? - Що таке основа речення? - Як визначити підмет і присудок?
10
Урок 4
Тема. Спільнокореневі слова. Корінь слова. Мета. Формувати поняття про спільнокореневі слова на основі добору споріднених слів, про спільну частину споріднений слів – корінь. Вчити добирати спільнокореневі слова, розбирати слова за будовою. Розвивати мовлення, пам’ять, творчі здібності, уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати. Виховувати повагу до професії будівельника,
бережливе ставлення до природи. Збагачувати словниковий запас учнів.
Обладнання. Схема – опора « Будова слова », таблиця «Алгоритм», тлумачний словник, куб, картки.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку. Увага! Активно працюй,
Міркуй, твори, фантазуй.
Уважним, допитливим будь
І про вихованість незабудь.
ІІ. Контроль і закріплення знань.
Усно встановити зв’язок між членами виділеного речення. Назвати основу речення.
Серед предметів, фігур виберіть ті, які потрібні для розбору слів за будовою. Доведіть свою думку.
1. «Кубування» ( 6 учнів ).
Є на світі чарівник,
що постійно всіх чарує,
чари щедро всім дарує,-
це чарівний словник,
що тлумачити звик.
Є у нього і дива –
зачаровані слова,
що чарівно діють дуже
на твій розум любий друже!
1). «Позбирай родичів». Виписати спільнокореневі слова, позначити корінь.
2). Модель «Незакінчені речення». Додай речення: «Якби я був чарівником, то…»
3). «Диктор». Виразно прочитати ( з різною інтонацією ).
4). Записати 5 словникових слів, з одним скласти речення.
5). « Придумати бажання» ( 7 бажань ).
6). Метод «Прес» ( слово «словник» ).
2. Гра «З одного кореня» ( по рядах ).
За допомогою префіксів та суфіксів утворити від кореня якнайбільше слів.
І р. труд –
ІІ р. роб –
ІІ р. прац –
Перевірка.
Слово до слова – думка вродилась,
З уст, ніби пісня, щиро полилась.
Ніжна, красива, мудра, крилата,
Думка – це радість, думка – це свято!
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Трапилось це дуже давно, коли ще не тільки мови, а й речень, словосполучень та слів не було. Бродили
по світу окремі частини слів, не зналися між собою. Сумно та нудно жилося їм. Та якось запримітили вони,
що частинка КВІТ запросила до себе схожих гостей, вони подружилися, розмістилися серед клумби і
утворили красивий та милозвучний віночок слів:
квітка квітне
квітень КВІТ розквітати
квітує квітучий
цвітіння квітковий
цвіт уквітчані
різноцвіть суцвіття
Утворилася родина слів, а коренем ( головною за значенням частинкою ) вибрали КВІТ, бо ця
частина була спільною для всіх. Члени родини іноді ледь – ледь різнилися один від одного якимсь голосним
чи приголосним звуком, але спільності значення свого не втрачали ніколи, дуже ним пишалися і чужого
значення до своєї родини не допускали.
Записати речення, позначити корінь.
Квітує клумба квітами заквітчано.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Прочитайте вірш «Білки» мовчки. Назвіть спільнокореневі слова.
Висновок. Слова, які мають однакову за значенням частину, називаються спорідненими. Спільна частина
споріднених слів – корінь. У корені закладене основне значення слова. Корені звучать однаково, а значення мають різні, тому це не спільнокореневі слова.
Родичі
Йшли якось стежкою гусак, гуска й гусенята, а на зустріч повзла гусениця.
Гуси ображено загелкотали. Чому?
V. Практичне засвоєння вивченого матеріалу. Тренувальні вправи. 1. Виконання вправи 168 (усно0. (Ст.74). 2. Вибіркове списування. (Ст. 74, впр. 169). - Прочитайте текст вправи. - Про який друзів будівельників говориться в тексті? - Чому професія будівельника є потрібною і важливою для людей? - Прочитайте слова у яких є спільна частина. - Як називаються такі слова? - Який у них корінь? - Випишіть спільнокореневі слова і позначте корінь. Взаємоперевірка. 3. Фізкультхвилинка. Столярки – молодці, Тешуть столики й стільці. Пилочками чики – чики, Молотками туки – туки. Чик – тук – туки, чик – тук – туки, В нас до праці здібні руки. 4. Вправа – змагання «Хто швидше». Виписати слова у колонки так, щоб у кожній колонці були слова зі спільною частиною. Шелест, зерно, легкий, легенько, шелестить, зернистий, легше, шелестіння, зернятко, зернина, зашелестіли, легесенький. - Скільки груп утворилося? Який корінь? 5. Виконання вправи 171 ( ст. 75 ).
- Розглянь малюнки.
- Що означає кожне із слів?
- Як можна назвати всі ці слова?
- Чи є в них спільна частина? Як вона називається?
1). Запишіть слова, позначте у них спільну частину.
Дубок, дубняк, дубовий ( листок ), дуб, дубова ( колода ).
2). Завдання за вибором.
а). Каліграфічно записати речення, підкреслити основу.
Дубовий ліс зветься дібровою.
б). Творча робота. Вправа «Поетична спроба».
Скласти сенкан ( «Дубок» ).
VI. Корекція та поглиблення знань учнів.
Доберіть споріднені слова.
І в. Казка - ІІ в. Мова –
Хліб - Коса –
Записати за 1 хв. Якнайбільше слів, що мають лише корінь. 12
Пасічник і комірник.
Ці слова творити звик
Працьовитий чарівник.
Буд -, - очок, - ник, - ов-, - ин, - ок, - а, - ів -, - л -.
VII. Підсумок уроку.
Модель «Незакінчені речення».
«На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…»
VII. Домашнє завдання.
Ст. 75, впр. 172.
- Яка професія вас приваблює? Чому?
13
Урок 5
Тема. Вправи на розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм того самого слова.
Мета. Вчити дітей розрізняти поняття: споріднені слова; форми одного й того ж слова; близькі за значенням слова.
Активізувати знання про будову слова. Розвивати увагу до лексичного значення слова, вміння аналізувати,
порівнювати, робити висновки. Виховувати повагу до праці.
Обладнання. Таблиця «Розрізняй», альбом ілюстрацій «Всі професії потрібні», картки із завданням, словник.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Створення емоційного настрою.
- Доброго ранку – мовлю за звичаєм.
- Доброго ранку, - кожному зичу я.
- Тож усміхніться у відповідь, діти.
- Усмішка ваша – це ключ до співпраці.
Щоб було цікаво всім нам працювати, Щоб хотіли дуже всі відповідати. Хай допомагає вам вміння міркувати І дванадцять балів легко заробляти.
II. Актуалізація знань.
1). Прочитайте виписані споріднені слова, називаючи основу і корінь.
- Яке слово допомогло?
2). Доповніть ланцюжок іншими спорідненими словами.
2. Словотворча вправа «Скажіть одним словом».
- Хто лікує людей?
- Хто виховує дітей?
- Як називається той, хто водить трактор?
- Хто керує бригадою?
- Що спільного в значенні слів «лікар, вихователь, тракторист, бригадир»?
- Назвіть ще слова, які означають професії людей.
3. Робота з алгоритмом визначення кореня.
Зима
( синонімами )».
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
слова.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Аналіз пунктів завдання. Метод «Прес».
1). Назвіть слова близькі за значенням ( синоніми ).
Сніговій, хуртовина, метелиця, заметіль, завірюха, хурделиця, віхола, завія.
2). Назвіть споріднені ( спільнокореневі слова ).
Сніг, сніговій, сніжок, сніжинка.
3). Назвіть слова, які різняться тільки закінченнями ( різні форми одного й того самого слова ).
Сніг, снігу, снігом, снігів, снігам, у снігах, снігами.
2. Виведення правил.
Складання таблиці «Розрізняй».
РОЗРІЗНЯЙ!
1).Синоніми ––––––– не мають спільної частини
2).Спільнокореневі слова ––––––––
3).Форми слова ––––––––
ЗАПАМ’ЯТАЙ
1). Синоніми – це слова, близькі за значенням, але не споріднені, не спільнокореневі, бо не мають
спільної частини.
2). Спільнокореневі слова – це слова, що мають спільну частину – корінь з однаковим значенням і
утворюються за допомогою закінчень, суфіксів, префіксів.
3) Форми слова утворюються за допомогою спільної частини – кореня з однаковим значенням і
закінченням. Значення форм слова не змінюється, бо залишається незмінною його основа. 14
3.Хвилинка поезії. От випав сніг. Яка обнова!
Зима тоді така… ( чудова ).
Міста чистенькі, білі села –
Зима і радісна, й… ( весела ).
Кружляють вальс сніжинки ніжні,
Зима пухка і… ( білосніжна ).
Вона буває і серйозна:
Суха і вітряна, й… ( морозна ).
А як насуне хмара сива.
Зима по – своєму… ( красива ).
А вранці іній – от обнова!
Яка зима у нас… ( казкова ).
Гілок од інію не видно,
Тоді вона, звичайно, … ( срібна ).
Зима буває вередлива,
То часом добра, то… ( сварлива ).
Яка ж зима? Яка вона?
Вона весела і… ( сумна ).
V. Практичне засвоєння правил.
1). Каліграфічна хвилинка. Розвиток орфографічної пильності.
Прочитайте прислів’я:
бЩо піхуус тисьбидо, батре бредо трупотисьди.
а). Як ви розумієте це прислів’я?
б). Записати прислів’я.
2). Читання завдання вправи.
- Про що йде мова?
- Яка головна думка тексту?
- Що для кожного з вас означає слово праця?
3). Виконання вправи (у парі).
2. Розвиток зв’язного мовлення за ілюстраціями «Всі професії потрібні»
а) Розгляд ілюстрацій. б) Вправа «Мікрофон».
3. Фізхвилинка. Стомились, не можемо вже працювати, Будемо всі відпочивати. Вправа «Перевтілення» (Імітація рухів людини якоїсь професії). 4. Самостійна робота ( за варіантами). Пояснення значення слів: малий, невеликий. - Чому ці слова не споріднені? Дібрати спільнокореневі слова, позначити корінь. І в. Малий – (маленький, малюк, малеча, малесенький, малята).
, ІІ в. Невеликий – (великий, велетень, велич, величина). 5. Бесіда за змістом вправи 176 (ст. 76).
Коріння у дуба глибоко, Гілля у дуба високо, Крона його широка. Нам милує око!
6. Робота в центрах. Повторення правил роботи в групі.(5хв).
* Інформаційний Два види дуба: ранній – у квітні листки розпускаються і на зиму опадають; пізній – листки розпускаються на 2 – 3 тижні пізніше і на молодих рослинах залишаються на зиму.
* Науковий Робота із словником. Брунатні – те саме, що коричневі.
* Художній Інструктаж з ТБ. Вирізати дубові листочки і сніжинки (витинанка) і скласти композицію (аплікація). * Мовний Виконати завдання 2 вправи 176. * Творчий Робота з кубом («сніжинка»). * Літературний Провести фізхвилинку , придумавши рухи. Проти сонця на горбочку Випинаються дубочки. Свіжий вітер повіва, Міцне гілля нагина. 15 Так щоранку всі дубочки Роблять вправи на горбочку - І тому вони гінкі, Презентація робіт. І тому вони стрункі. 7. Гра «Кмітливе око». Розгадати ребус (акваріум). 8. Робота в групах «Акваріум».(3 хв).
І гр. 1. Доведи, слова «сніг», «снігами», не є спорідненими словами. 2. Утворити нове слово, записати його, дібрати до нього споріднені слова. Префікс від слова «під’їхав». Корінь від слова «водичка». Суфікс від слова «лісник». ІІ гр. 1. Серед слів «літак», «літо», «літечко», «літній» знайди зайве. Доведи. 2. Префікс від слова «зав’язати». Корінь від слова «гадати». Суфікс від слова «рідкий». Закінчення від слова «звістка». ІІІ. гр. 1. Чи споріднені слова «ніж», «ніжка»; «річ», «річка». 2. Префікс від слова «розспіватися». Корінь від слова «шукати». Закінчення від слова «стіл». ІV. гр. 1.Чи можна стверджувати, що закінчення і прийменники виконують одну і ту ж роль? 2. Корінь від слова « квітка». Суфікс від слова»вудочка». Закінчення від слова «зірка». Презентація робіт.
VІ. Підсумок уроку. 1. Реалізація навчальних цілей. - Над чим ми сьогодні працювали? - Що найбільше сподобалось? - Чому навчилися? - Які висновки вважаєте найголовнішими? 2. Таблиця «Запам’ятай». За роботу по заслузі Щиро дякую вам, друзі! - Як слово «робота» можна замінити п’ятьма літерами? (Праця.) - А чотирма? (Діло.) За допомогою алфавіту і порядкового номера букви прочитайте слово. 17 19 16 19 6 27 12 М О Л О Д Ц І 3. Вправа «Покажи емоцію». VІІ. Домашнє завдання.
Ст. 77, впр. 177.
16
Відділ освіти Покровської райдержадміністрації Маломихайлівська ЗСШ ім. І. Г. Скакуна
Цикл уроків з української мови для 3 класу по темі
з використанням інтерактивних технологій
Вчитель: Коломоєць Л. М.
1
Література 1. Вашуленко М. С. , Мельничайко О.І. Рідна мова: Підруч. для 3 кл. – К.: Освіта, 2003 – Ч. І. 2. Одинцова Г. ,Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових
класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
3.Мельничайко О.І. Українська мова. Комунікативні вправи. – Тернопіль: Навчальна книга –
Богдан, 2003.
4.Мельничайко О.І. Рідна мова. Добірка нетрадиційного дидактичного матеріалу. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2004.
5.Якименко С.І. Абетка. Логіка. Математика. Методичний посібник. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2001.
6.Козуб О.В., Мого рита А.І. Фізкультхвилинки та ігри в 1 – 4 класах. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2001.
7.Янківська О.П. Дидактичні ігри в дитячому садку. Методичний посібник. – К: Рад. Шк.., 1985.
8.Савченко О.Я. Барвистий клубочок: Дивись, міркуй, відповідай: Навчання і розваги. – К.:
Бліц, 1995.
9.Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / Упоряди. Стрибна О.В.,
Сошенко А.О. – Х.: Вид. група « Основа », 2005.
10.Савченко О.Я. Розвивай свої здібності. – К.: Освіта, 1998.
11.Гісь О., Яцков О. В країні міркувань. – Львів: Світ, 2001.
12.Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник « Хочу все знати ». –
Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
13. Сапун Г. Збірник диктантів і завдань для тематичного опитування з української мови у
початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
14. Заєць Я.М., Вартабедян Л.В. Уроки рідної мови. 3 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2003.
15.Журнали: « Початкова школа », « Розкажіть онуку », « Бібліотечка вчителя початкових класів ».
17