Одиниці мови. Тематичне тестування.

Урок № 13

 

Тема.   Одиниці мови. Тематичне тестування.

Мета: закріпити знання про одиниці мови (звуки мовлення, значущі частини слова, слово, словосполучення, речення, ССЦ); з’ясувати рівень засвоєння вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам'ять, уміння використовувати теоретичні знання на практиці, формувати навички самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок).

Обладнання: підручник, тести.

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

◊ Бесіда.

1. Як пов’язані мова та мовлення?
2. Які одиниці мови вам відомі?
3. Чи є синомічними слова фонема та звук?
4. На якій основі звуки поділяють на голосні та приголосні, а приголосні – на дзвінкі та глухі, тверді та м’які?
5. Які морфеми вам відомі?
6. У чому різниця в будові змінних і незмінних слів?
7. Яке значення має слово?
8. Визначте лексичне та граматичне значення слів Харків, суфікс, край, рости. Чи є  серед поданих слів багатозначні? Чи є серед слів омоніми?
9. Розкажіть про однозначні та багатозначні слова. Наведіть приклади.
10.          За якими ознаками слова відносять до різних частин мови?
11.          Що називається словосполученням? Наведіть приклади.
12.          Які бувають словосполучення?
13.          Що називається реченням? Наведіть приклади.
14.          Що вам відомо про класифікацію речень?
15.          Що є будівельним матеріалом для речення? Для ССЦ?
16.          Дайте визначення ССЦ.

 

ІІІ.  Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

◊ Словниковий диктант.

 Виділені слова передати фонетично транскрипцією. Підкреслені слова розібрати за будовою.

 

 Сприяння, розрісся, якнайкращий, безіменний, переливається, численність, шістнадцятиповерховий, щонайдужче, Славутич, Київщина, під’яр’я, безбатченко, недолюблювати.

 

◊ Попереджувальний диктант.

 Самостійно почленувати речення на словосполучення. В одному з речень підкреслити члени речення.

 

 Є таке слово, аж проситься в пісню, є таке слово в народу мого: «Будьмо сьогодні, завтра і прісно, будьмо в хуртечу, в дим і в огонь!» Будьмо в моїй і твоїй Україні, будьмо на Клені, на Клині чи де – серце нехай озветься чаїно, чуючи слово Вкраїна святе. Батьківське слово щире застольне сину своєму колись я повім. Є таке слово, на вірі настояне: «Будьмо! Собою! А отже, - усім!»

                   (В. Мельник)

 

Блиснула мечами хмарна вись над нами, і ударив грім. Небо пролилося срібними сльозами – дощиком дрібним. Лине дощ ласкаво, нагинає трави, квіти колиха. А у небі блиска вогненно й криваво ляскіт батога. Дощик так і ллється, дощик так і лине, срібний і рясний… А земля сміється, й неба п’є краплини колос наливний.

  (В. Сосюра)

 

ІV.  Перевірка самостійної роботи учнів (членування речень на словосполучення, визначення членів речення).

 

V. Повідомлення способів перевірки рівня сформованості знань, умінь і навичок (інструктаж до тестування).

 

VІ. Проведення тестування.

 

1. Найменшим членороздільним елементом потоку мовлення, що утворюється органами мовлення за одну артикуляцію, є:

      а) звук мовлення;  V

               б) склад слова;

      в) корінь слова;

      г) слово.

Дібрати і записати пару слів, у яких заміна звуку спричиняє зміну лексичного значення (напр.: сум – сам; дуб - зуб)

 

 2. Головною значущою частиною слова, що виражає основне лексичне        

          значення слова, є:

     а) основа слова;

     б) корінь слова;  V

     в) суфікс;

     г) префікс.

Дібрати й записати слово, що відповідає схемі: префікс – префікс – корінь – суфікс – закінчення (напр.: розподілений, беззастережний).

 

3. Мінімальною одиницею мови, що виражає поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення, є:

      а) слово;  V

     б) словосполучення;

      в) сполучення слів;

      г) речення.

 Будь-яке увести до словосполучення та до сполучення слів (напр.: прислів’я – влучне прислів’я – прислів’я та приказки).

 

4. Основна одиниця синтаксису, що є інтонаційно оформленим   

          смисловим і граматичним цілим і виражає закінчену думку, це:

      а) словосполучення;

     б) речення;

     в) складне синтаксичне ціле;

     г) текст.

Скласти (пригадати)¹ і записати речення, виділити 2-3 словосполучення, головне слово в кожному підкреслити (напр.: Облетіло щире золото з дерев. (В. Сосюра.) Щире золото; облетіло з дерев.

І листя золотий пасьянс на лаві розкладають клени. (В. Сироватко.) Розкладають пасьянс; розкладають на лаві; пасьянс листя; золотий пасьянс).

 

5. Словосполучення – це:

а) земля і небо; розумний і завзятий; думайте і читайте;

б) царює осінь; вітер налетів; урок триває;

в) дотепне слово; попросити вибачення; виступити вдало;  V

г) після уроків; буду мріяти; більш вдалий.

 Дібрати і записати дієслівне словосполучення (напр.: розповідати натхненно; писати грамотно).

 

________________________

 

¹На власний розсуд учитель може дозволити учням не складати речення, а добирати відомі їм приклади з фольклору, художньої літератури тощо. До більшості тестових завдань додаються приклади з художніх творів, які вчитель може, по-перше, у разі потреби прочитати школярам, щоб зорієнтувати їхню творчість, по-друге, використати в процесі аналізу виконання тестових завдань.

 

 

 6. Предикативні сполучення (речення) – це:

     а) усміхнене сонце, жовте листя, сумувати гірко;

     б) всміхнулося сонце; листя опадає; сумують дерева;   V

              в) до сонця, серед листя, будуть сумувати;

     г) сонце і місяць, жовті та брунатні, весло і втішно.

 Дібрати та записати предикативне сполучення (напр.: Наближається               

       зима).

 

VІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано на перевірку).

 

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

ІХ. Домашнє завдання. Вправа 18.