Урок № 14
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
Відтворення готового тексту. Усний переказ із творчим завданням
Мета: формувати вміння сприймати прослухане (або прочитане) висловлювання та відтворювати його із застосуванням відпрацьованих у попередніх класах текстотворчих умінь, а також завершувати висловлювання відповідно до одержаного завдання; розвивати мовлення, логічне та образне мислення; виховувати любов до природи.
Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
◊ Читання тексту вчителем.
◊ Пояснення лексичного значення наявних у тексті слів, що перебувають у пасивному словнику учнів.
◊ Визначення теми та головної думки тексту.
◊ З’ясування стилю тексту. Визначення покладеного в основу тексту типу мовлення та допоміжних типів.
◊ Індивідуальне складання плану тексту.
◊ Обговорення можливих варіантів кінцівки (творчого завдання) (бажаю відбити в плані переказу одним-двома пунктами).
◊ Читання тексту вчителем.
ІІІ. Усний переказ тексту та озвучення самостійно складеної кінцівки.
У ЛІСІ
Із Найдою дівчина не боялася нікого й нічого. Поки йшли селом, то притримувала за повідець, а як опинились на околиці – дала Найді волю. Граючи коричневими очима, Найда спершу гайнув стежкою в житі, зашелестів, загупотів і стих. Не долинало й звуку. «А що, коли не повернеться? – тоскно подумалося Катрі. – Може чкурнути в білий світ, щоб відшукати колишнього хазяїна».
У цю хвилину Катря не відчувала влади над Найдою, й тихий жаль стиснув їй серце. І раптом щось зашелестіло, і з польового жита вискочив Найда. Його очі блищали і сяяли радістю, маленькі, й тонкі, схожі на трикутнички, вуха аж тремтіли. Довгою клинцюватою головою пес тицявся Катрі в коліна, в долоні. Теплий шорсткий язик лизнув то в лікоть, то в шию, то дістав до скроні. Пахло від Найди молодими половіючими колосками, полином, волошками.
Катря обнімає, голубить, цілує вреднющого собацюру, почуваючись найщасливішою істотою у світі. Пес повернувся до неї!
Перебігають удвох латку жита – і вже на узліссі, вже між темних сосон і ялин. Раніше Катря нізащо не осмілилася б гайнути в лісові хащі, а зараз, не зупиняючись, біжить услід за Найдою по піщаній стежці, поминає огрядні стовбури дубів із крислатими верховіттями, поминає вільхи із тремкими кронами, горіхові зарості, море папороті, велетенські мурашники, довкола яких снують легіони турботливих мурашок. Найда не спиняється, то й Катря на спиняється, вдячна собаці за відчуття волі й відваги, за безмежність простору.
Стежка веде поміж стовбурів. А ось відкрилось озеро, що полумиском голубіє поміж очеретів. І по воді пливе дика качечка, схожа на різьблений листок. І вже відкрилась галява, поросла курячою сліпотою, але найбільше – незчисленними синіми дзвониками. Язиката сорока летить десь зовсім поряд, тільки не видно її, і скрекоче й скрекоче, попереджаючи все живісіньке в лісі про те, що в таємничі володіння вторглися непрошені гості.
Але Катря не почувається непрошеною гостею, вона біжить і біжить, зовсім не побоюючись, що може заблудитися. Чого ж їй побоюватись, коли не сама, коли удвох з Найдою, вірним і розумним товаришем, який не зрадить, не дасть заблудитися, який і захистить, і порятує, і назад додому приведе.
Майнула, як блискавка, струнконога дика коза, і несподівано Найда зайшовся гавканням. Потім вони побачили руду білку на сосні. Найда, зіпершись передніми лапами на червону кору, дряпав її пазурами й повискував, наче хотів дертись догори.
- Не треба, Найдо, не треба, - заспокоювала Катря, беручи за повідець. – Хай білка бігає, гризе горішки та лущить шишки. А нам пора додому, бо вже пізно.
Підкрадалось вечірнє смеркання, й вони заквапились із лісу до села.
(399 слів) (За Є. Гуцалом)
◊ Дібрати синоніми до слів оклигати, гайнути, клинцюватий, огрядний, квапитись.
◊ Скласти план.
О р і є н т о в н и й п л а н
І. На околиці дівчина дала Найді волю.
ІІ. Що, коли не повернеться?
ІІІ. З жита вискочив пес.
ІV. У лісових хащах.
V. Катря не почувається непрошеною гостею.
VІ. Струнконога коза та руда білка.
VІІ. «Нам пора додому!»
◊ Усно переказати текст, завершивши його роздумами про те, що дає людині спілкування з природою.