СТАН ПРОФОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ 8,9,10 КЛ.

Про матеріал
Шкільний психолог: - здійснює моніторинг готовності професійного самовизначення через анкетування учнів та; - проводить бесіди, психологічну просвіту для батьків і педагогів на тему професійного визначення; - здійснює консультації з урахуванням вікових особливостей учнів; - надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці інтересів і схильностей учнів; - створює базу даних з професійної діагностики.
Перегляд файлу

Виступ на 18.02.2021 р.

СТАН ПРОФОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ 8,9,10 КЛ.

 

Шкільний психолог:

- здійснює моніторинг готовності професійного самовизначення через анкетування учнів та;

- проводить бесіди, психологічну просвіту для батьків і педагогів на тему професійного визначення;

- здійснює консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці інтересів і схильностей

учнів;

- створює базу даних з професійної діагностики.

Є перелік методик, які використовуються при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями школи як особисто, так і онлайн:

-консульт мережа Моя професія(держ.служба зайнятості)  https://myprofession.com.ua/help.

 

 -Смартия — место, где знакомятся с профессиями и нужными для них умениями.  https://smartia.me/:

 

1. ДДО (диференційно-діагностичний опитувальник)

2. "Карта інтересів –модифікована методика А.Є.Голомштока (144 питання).

3. Діференційовано-діагностичний опитувальник (ДДО) за Клімовим Е.А.

4. Питальник професійної готовності (ППГ) за Л.Кабардовою).

5. Методика"КОС-1”.

6. Методика"КОС-2”.

7. Методика Д.Голланда.

8. "Структура мотивації трудової діяльності” К.Замфир.

9. "Вивчення рівня задоволення своєю професією та різними сторонами професійної діяльності” (Н.Н.Журін, Є.П.Ільїн). 1997

10. Теппінг-тест ("олівцева проба”).

11. Вивчення інтересів та схильностей дітей.

12. Вивчення актуальних потреб та нахилів дитини.

13. Орієнтаційна анкета Б.Басса.

14. "Професійні переваги”. Федоров В.Д.

15. Анкета для визначення інтересів учнів.

16. Методика "Мотиви вибору професії” Б.Ф.Федоришена.

17. Виявлення професійних переваг (Л.П.Кабардов)

18. Агресивність у відносинах (А.Ассингер)

19. Активуюча профорієнтаційна методика (Н.Пряжников)

20. ДДО.

Для класних керівників  - консультації та примірний перелік заходів із профорієнтаційної роботи по класах – на запит і в Вайбер..

Особисто до мене звертались 4 учнів 9 кл. і 1 з батьків, та 2 учнів з 11-го.

З учнями 8-х кл. для первинного дослідження нахилів та професійних інтересів використаний опитувальник ДДО.

Основою даного опитувальника є ідея про поділ всіх існуючих професій на 5 типів за ознаками предмета та об’єкта, з яким взаємодіє людина у процесі праці.

Першу групу становлять професії типа людина – природа, де об’єктом праці є живі організми, рослини, тварини та біологічні процеси. Сюди відносяться такі професії, як агроном, зоотехнік, ветеринар, садівник, лісник тощо.

Основою другого типу є відношення людина-техніка, об’єктом праці є технічні системи, машини, апарати та установи, матеріали та енергія. Такими професіями є : радіо механік, токар, слюсар, шофер, тракторист, інженер.

Третю групу утворюють професії типа людина-людина, де об’єктом праці є людина, групи, колективи. Спеціальності – сфери обслуговування, медицина, педагогіка, юриспруденція тощо.

Четверту групу становлять професії типу людина - знакова система. Об’єктами є умовні знаки, шифри, коди, таблиці. У цій сфері працюють коректори, програмісти, машиністи, статистики, економісти.

Людина – художній образ – основа п’ятого типу. Об’єктом праці цих спеціальностей є художні образи, їх роль, елементи та особливості. До даного типу відносяться, наприклад, такі спеціальності, як ювелір, фотограф, музикант, художник, мистецтвознавець, письменник, артист тощо.

Названі типи не можуть бути суворо обмежені, приймаються до уваги лише переважаючі ознаки, що характерні для кожного з цих типів.

Перед учнями 8-го класу було поставлене завдання – дати, не задумуючись, відповідь на 20 пар питань ДДО. При цьому відповіді повинні бути диференційовані. Якщо назва у питанні діяльність швидше подобається, чим ні, потрібно поставити у відповідній клітині «Листа відповідей ДДО» знак плюс (+). Якщо подобається – два плюса (++), а якщо дуже подобається три плюса (+++). Якщо швидше не подобається, чим подобається, - один мінус (-), якщо точно не подобається – два мінуси (- -), а якщо дуже не подобається – три мінуси (- - -).

Потім результати відповідей (кількість плюсів та мінусів) були підраховані по кожній колонці «Листа відповідей ДДО».

Підсумки були зроблені за допомогою алгебраїчної суми. Ці результати й охарактеризували сферу найвдалішого застосування сил учнів.

Але було обговорено те, що результати ДДО лише в певній мірі характеризують їхні здібності в даний момент. Тому для глибшого аналізу профорієнтаційних інтересів та нахилів учнів через декілька місяців була використана методика «СІН – 190».

Враховуючи те, що опитувальник ДДО дуже загальний і слабо диференційований тобто дає лише орієнтовані дані про професійні нахили учнів, тому для дослідження профорієнтаційних інтересів та нахилів учнів 9-х та 10-го класу була використана – «Карта інтересів».

«Карта інтересів» це модифікований варіант методики, опублікований О. Є. Голомштоком у збірці «Профорієнтаційні роботи в школі».

«Карта інтересів» призначена для вивчення інтересів та нахилів старшокласників у різних сферах діяльності.

Таких сфер у даній методиці нараховується 23: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, медицина, сільське господарство, філософія, журналістика, історія, геологія, географія, суспільна діяльність, право, транспорт, педагогіка, робітничі спеціальності, сфери обслуговування, будівництво, легка промисловість, техніка, електроніка «Карта інтересів» нараховує 174 питання, на кожну сферу діяльності приходить по 6 питань.

Обробка листа відповідей полягає у підрахунку кількості позитивних та заперечних відповідей по кожному з 24 критерій.

Стовпці, що одержали максимальну кількість плюсів, вказують на сфери діяльності, яким діти надають перевагу; при оцінці спрямованості інтересів учнів 11-го класу ці результати враховувались першими. Якщо кількість плюсів у декількох стовпцях однакова, то переважаючим інтересом оптанта відповідають ті з них, які містять меншу кількість мінусів. Для найбільш обґрунтованих висновків звертається увага також і на стовпчик з найбільшою кількістю мінусів.

При інтерпретації даних враховуються і розподіл плюсів і мінусів по горизонталі. Перші дві строки листа відповідей говорить про поверхневі інтереси та захоплення. Наступні дві строчки містять відомості про схильності опитуваних, про прагнення до поглибленого пізнання. Дві останні строки до практичної діяльності. Велика кількість плюсів свідчить про добре розвинуті професійні інтереси. Мала кількість плюсів і велика кількість мінусів свідчить про не сформованість пізнавальних та професійних інтересів

 Інтереси та нахили учнів 8-го класу (всього 64)  доволі різноманітні. Але існують сфери, які мають більший інтерес, так, наприклад, автотранспорт цікавить 36% учнів, до яких належать лише хлопці, дівчат це не цікавить. Що ж стосується комп’ютерної техніки, то їй надали перевагу 32% учнів, серед яких лише хлопці, та 5% учнів – це дівчата. Це зрозуміло, тому що автотранспорт, техніка – це сфери в яких в основному працюють чоловіки, але не завжди. Серед дівчат великої популярності набула така сфера, як музика 27% учнів (дівчат). Хлопці також не байдужі до цієї сфери – 14 % учнів.

Галузі знань пов’язані з математикою, фізикою, хімією, літературою, біологією, екологією, економікою та сільським господарством не користуються високою популярністю та інтересами серед учнів 8-го класу. Це підтверджується також успішністю учнів з предметів, що пов’язані з даними сферами. Так, наприклад, з математики знання в учнів 8-го класу низькі, це показала контрольна робота, що мала на меті перевірити рівень знань учнів. Під час бесіди з ними була присутня антипатія та неприязнь учнів до даного предмету. Хімія та фізика також викликали негативні емоції в учнів. Це спричинено, на мою думкою, тим , що вони не розуміють даного предмету і їм це не цікаво.

 Деякі учні в цьому зізнаються і впевнено відповідають, що це їм не цікаво. До таких предметів як “біологія” та “література” більшість учнів ставляться нейтрально. Те, що заплановано вивчити за програмою з даних предметів, не викликає інтересу, захоплення, а спонукає учнів до пасивності.

Проте у позаурочний час деякі учні (5%) читають художню літературу, але звичайно ту, яка їм подобається, і слідкують за появою нових видань цієї серії і розповідають із захопленням про зміст прочитаного іншим.

Щодо біології, то декого з учнів цікавлять лише ті теми, які безпосередньо стосується їх, тобто вплив шкідливих звичок на організм людини, здорове харчування тощо, а глибинні проблеми науки даної сфери не викликають пізнавального інтересу.

Але щодо комп’ютерної техніки, то їм надають перевагу 37% учнів, серед яких 32% - хлопці, 5% - дівчата, як вже було зазначено. учнів цікавить ця сфера діяльності, їм подобається комп’ютерна техніка, і вони намагаються більше дізнатися самостійно.

Учнів цікавить музика – 41%, з яких 14% – хлопці, а 27% – дівчата. Це підтверджується тим, що дехто вміє грати на музичних інструментах, закінчивши музичну школу, або навчившись грати на інструменті не з допомогою кваліфікаційних вчителів, а з допомогою друзів, знайомих. Дехто навіть має задум створити свою вокально-інструментальну групу. Інші учні займаються різними видами танців, приймають участь у конкурсах і свого життя не уявляють без музики.

Автотранспорт користується неабиякою популярністю серед хлопці – 36%. Це зацікавлення спонукає учнів до пізнавальної діяльності : опрацювання наукової літератури, що подає цікаву та обґрунтовану інформацію, перегляд кінофільмів, в яких показано можливості удосконалення властивостей автомобілів; перегляд телепередач, які дають можливість взнати про останні досягнення у сфері автотранспорту. Цей інтерес не зупиняється лише на теоретичному пізнанні, а й проявляється у практичному застосуванні : деякі учні навчаються керувати автомобілем, допомагають у ремонті автотранспорту у вільний час, для того, щоб на практиці застосувати свої теоретичні знання і здобути практичні навички.

27% учнів цікавляться мистецтвом : 9% – хлопці, 18% – дівчата. Це учні у класі є відповідальними за підготовку свят. Вони це виконують із задоволенням і вирізняються неабиякою винахідливістю.

23 учнів проявляють свій інтерес до психології, але це лише дівчата. Вони захоплюються перечитуванням різноманітних тестів у періодичних виданнях (журналах, газетах), пропонують своїм друзям дослідити увагу, волю, пам’ять тощо, за допомогою тестових методик. Деяким подобається допомагати іншим у вирішенні душевних проблем, пов’язаних з взаємовідносинами з батьками, з друзями, проблеми пов’язані з коханою людиною.

23% учнів цікавляться спортом : 18% – хлопці, 5% – дівчата. Захоплення спортом доволі позитивно впливає на свідомість людини, її самопочуття та інтереси. Дехто у цьому класі своє захоплення спортом проявляє у заняття різними видами танців, а дехто – у заняттях футболом. Вище зазначені результати висвітлюються в таблиці 2.2 та на графіку 2.4.

 

Для виявлення в учнів 9-го (65) та 10-го (27) класів (разом 92 учня) провідних інтересів та нахилів до різних сфер теоретичних знань та практичної діяльності було використано «Діагностичний тест структури інтересів та нахилів» (СІН-190) І. Зуєва.

- високий рівень сформованості профорієнтаційних інтересів та нахилів мають 54% учнів;

- середній рівень – 38% учнів;

- низький рівень 8% учнів.

У  9-х класах проведено дослідження нахилів та професійних інтересів учнів за допомогою опитувальника ДДО.

 Результати  показали, що 49% учнів (хлопці) належать до другої групи професії “людина-техніка”. Саме в цих сферах об’єктами праці є люди, групи, колективи. 20% учнів (хлопці) за методикою ДДО також належать до типу професій “людина-людина”, порівняно з результатами методики “СІН – 190”, яка показала, що 15% учнів проявили інтерес до психології та економіки дозволяє допустити, що результати дослідження мають високий відсоток правдивості, щодо нахилів та професійних інтересів учнів.

В 10-му класі дослідження професійних інтересів та нахилів проводились за допомогою “Карти інтересів” (модифікована методика О.Є.Голомштока).

 Результати дослідження показали, що 36% учнів надають перевагу фізкультурі та спорту.. 21% учнів надали перевагу транспорту, воєнним спеціальностям та журналістиці.

Точні науки, такі як математика, фізика, хімія не цікавлять учнів, хоча знання вони мають, але інтересу до цих предмету вони не показали.

І в 9-му і в 10-му класах дослідження професійних інтересів та нахилів проводились за допомогою методики “СІН – 190”. Тож можна, порівнюючи результати сказати, що найвищий відсоток як у 9-му класі (40%), так і в 10-му класі (77%) набрала мистецтво і техніка.

 

Комп’ютерна техніка також користується популярністю та інтересом серед учнів 9-го класу (36% учнів) та 10-го класу (46%) (за методикою “СІН – 190”).

Сфера сільського господарства  викликає зацікавленість в учнів і 9-го, і 10-го класів, це, напевно, пов’язано з місцем проживання в сільській місцевості, та з тим, що вони  бачать перспективи у професіях, що відносяться до даної сфери.

На відміну від сільського господарства спорт посідає не останнє місце : 23% учнів 9-го класу, 32% учнів 10-го класу і 36% учнів 11-го класу надають перевагу спорту. Це є безумовно позитивним показником з огляду на схильність підлітків та юнаків до шкідливих звичок, які згубно впливають на їхнє здоров’я і ніяк не пов’язані зі спортом.

Таким чином, підсумовуючи результати дослідження хочу зазначити, що у досліджуваних класах було визначено, що чим старші учні, тим більша їх кількість яскравіше уявляє свою майбутню професію і те, чим вони бажають займатися в майбутньому.

Якщо у 9-му класі до високого рівня сформованості профорієнтаційних інтересів та нахилів можна віднести 45% учнів, то в 10-му класі – 54%, а в 11-му класі, після дослідження професійних інтересів та нахилів за допомогою “Карти інтересів”, до рівня яскраво виражених інтересів належать 50% учнів і до вираження інтересів 43% учнів, а до рівня “слабо виражені інтереси” – 7% учнів, тоді як до низького рівня профорієнтаційних інтересів та нахилів у 9-му класі належать 10 % учнів, а в 10-му – 8% учнів.

Серед хлопців 10-го класу  тип професій “людина-природа” обрали 22% , що підтверджується результатами методики “СІН – 190”, це  біологія та сільське господарство, а серед дівчат лише 13% учнів можна віднести до типу “людина-природа”.

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Tanya 5 5
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
19 лютого 2021
Переглядів
1800
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку