Старший шкільний вік – період виробітки поглядів і переконань, формування світогляду

Старший шкільний вік – це період виробітки поглядів і переконань, формування світогляду. В юнацькому віці вже чітко видно направленість особистості. Юнацька особистість ніколи не буває однозначною. Вона завжди суперечлива і мінлива. Критерії, які визначають соціометричний статус старшокласника в його класному колективі, складні і багатогранні. На першому місці тут стоїть вплив на однолітків і, як у молодших підлітків, фізична сила; на другому місці – моральні якості, які безпосередньо проявляються в спілкуванні, і суспільна робота; далі йдуть інтелектуальні якості і добре навчання, працелюбство і навички праці, зовнішня привабливість; на останньому місці стоїть прагнення командувати.

Зараз, нам би хотілось зупинитися на класифікаціях психолого-педагогічних методів, які пропонують різні вчені. По-перше, це класифікація методів за Й. Шванцарем, він поєднує методи в групи за наступними ознаками: за використовуваним матеріалом, а саме вербальні, невербальні, маніпуляційні, тести «паперу й олівця», тощо; за кількістю одержуваних показників, а саме прості і комплексні; тести з «правильним» рішенням і тести з можливістю різних відповідей; за психічною активністю випробуваних: інтроспективні, а саме повідомлення випробуваного про особистий досвід, відносини: анкети, бесіда; екстроспективні, а саме спостереження й оцінка різноманітних проявів; проективні. Випробуваний проектує неусвідомлювані властивості особистості, такі як внутрішні конфлікти, приховані потяги, тощо, на малоструктуровані, багатозначні стимули; виконавчі. Випробуваний виробляє якусь дію, наприклад, перцепційну, розумову, моторну, кількісний рівень і якісні особливості якої є показником інтелектуальних і особистісних рис [24, c. 17].