Статистичне спостереження

Лекція . СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Сутність статистичного спостереження і вимоги до нього.

Першим етапом статистичного дослідження є статистичне спостереження.

Статистичне спостереження – це спланований, науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища і процеси.

Основним завданням статистичного спостереження є забезпечення своєчасного та повного збору вірогідних, об'єктивних даних, необхідних для управління економікою та суспільним життям.

Зібрана в ході статистичного спостереження інформація має відповідати таким вимогам:

1. Інформація повинна бути повною (повнота охоплених одиниць сукупності; повнота охоплення ознак; отримання інформації за максимально тривалий період часу).

2. Вірогідність інформації – тобто арифметична точність та якість даних об'єктивній дійсності.

3. Дані повинні бути порівнюваними, що необхідно для їх узагальнення та порівняння у просторі і часі.

4. Своєчасність інформації. Несвоєчасна (запізніла) інформація виявляється практично непотрібною.

2. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення статистичного спостереження

При проведенні статистичного спостереження заздалегідь дбають про його програмно-методичне та організаційне забезпечення. До програмно-методологічннх питань належать такі:

•   встановлення мети та завдання статистичного спостереження;
•   визначення об'єкта та одиниць сукупності та спостереження;
•   розробка програми статистичного спостереження; ,
•   підготовка інструментарію спостереження;

•   додержання найважливіших принципів і правил проведення статистичного спостереження.

Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної та повної інформації про досліджувані соціально-економічні процеси та явища.

Завдання спостереження і задачі, які випливають із цього, визначаються, виходячи з наукових і практичних проблем планування, організації та управління виробництвом тощо.

Об'єктом спостереження називають сукупність одиниць явища, про які повинна бути зібрана статистична інформація. Кожен об'єкт складається з окремих елементів, одиниць.

Одиниця спостереження – це складовий елемент об'єкта спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації.

Так, об'єктом спостереження може бути населення, сільськогосподарські підприємства, працівники господарства, а одиницею спостереження - відповідно кожна людина або родина, підприємство, працівник господарства.

Одним з найскладніших і найвідповідальніших моментів статистичного спостереження є складання програми спостереження – переліку запитань, на які очікують отримати відповіді.

Від того, наскільки добре розроблена програма спостереження залежить цінність зібраної статистичної інформації. Перелік запитань програми спостереження повинен забезпечувати повноту та вірогідність одержуваних статистичних даних.

Зміст і кількість запитань програми залежить від завдань спостереження. її потрібно складати так, щоб не було зайвих запитань аби уникнути додаткових затрат праці і коштів. До програми, якщо це можливо, включають запитання, що взаємно контролюють одне одного.

Одночасно з програмою статистичного спостереження розробляють його інструментарій – сукупність документів, в які буде внесено відповіді на запитання програми.

До інструментарію спостереження належать бланки, формуляри, переписні листи, форми статистичної звітності тощо.

На практиці найчастіше використовуються формуляри двох типів: індивідуальні (бланк – картка), призначені для запису відомостей за однією одиницею спостереження, та спискові (бланк-список) – для запису відомостей за кількома одиницями спостереження. Щоб правильно заповнити формуляри, як правило, складають інструкцію – перелік вказівок і основних положень, якими слід керуватися, заповнюючи документи.

Принципи і правила проведення статистичного спостереження:

•   раціональне сполучення форм, видів і способів статистичного спостереження;
•   централізоване керівництво спостереженням;
•   одночасність та періодичність проведення спостереження;
•   неприпустимість помилок в процесі спостереження;
•   ретельна перевірка даних спостереження

Основу організаційного забезпечення статистичного спостереження складає організаційний план – документ, в якому відображаються найважливіші питання організації та проведення намічених заходів.

В організаційному плані вказують:

•          органи спостереження;
•          час, місце і строк спостереження;
•          матеріально-технічне забезпечення відповідних робіт;
•          порядок комплектування та навчання кадрів, необхідних для проведення спостереження;
•          порядок проведення спостереження, прийому та здачі матеріалів;
•          спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження) тощо.

Статистичні показники при проведенні статистичного спостереження можуть характеризувати явище або за певний період часу (рік, місяць, день), або на певний момент часу (на початок або кінець місяця, кварталу, року). Наприклад, дані про кількість виробленої продукції, валового збору сільськогосподарських культур, обсяг проданої населенню продукції можна отримати за певний час. Дані про запаси сировини, товарів, чисельність населення можна встановити на певний момент часу.

Час, до якого відносяться зібрані дані, називається часом спостереження.

Момент, до якого відносяться зібрані дані, називається критичним моментом.

Наприклад, при переписах населення – це найчастіше північ – момент закінчення однієї доби і початок іншої.

3. Форми, види та способи спостереження

У статистичній практиці застосовують дві організаційні форми спостереження: звітність і спеціально організовані статистичні спостереження.

Основним джерелом статистичної інформації є звітність підприємств, установ, організацій.

Звітність – це така форма статистичного спостереження, коли статистична інформація надходить до статистичних органів від підприємств, установ у вигляді обов'язкових звітів про підсумки роботи і має юридичну силу.

Вона складається на основі даних первинного обліку. Це дає можливість зіставлення даних, їх контролю. Вірогідність гарантується юридичною відповідальністю керівників підприємств. Звітність – обов'язкова.

Звітність поділяється:

•    за періодичністю подання: на тижневу, двотижневу, місячну, квартальну, річну;
•    за способом подання: на термінову (телетайп), поштову та факс-модемну;
•    за ознаками: на типову – єдину для всіх підприємств, спеціалізовану – властиву тим підприємствам, що мають специфічні особливості;
•    за порядком надходження: на централізовану (проходить через систему державної статистики) і децентралізовану (обробляється у відповідних міністерствах і відомствах, а зведені дані передають статистичним органам).

Спеціально організоване статистичне спостереження є другою формою спостереження і має на меті отримати відомості, які не охоплені звітністю (переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування).

Статистичне спостереження розрізняється залежно від часу реєстрації даних та ступеня охоплення одиниць спостереження.

Спостереження за часом реєстрації даних поділяються на поточне, періодичне, одноразове (одночасне).

Поточне спостереження полягає в безперервному обліку фактів у міру їх виникнення. Це найпоширеніше спостереження (облік випуску продукції, реєстрація народжень, шлюбів, смертей тощо).

Періодичне спостереження проводиться регулярно через рівні відрізки часу (щорічні обліки худоби, перепис населення проводиться раз на 10 років).

Одноразове спостереження – проводять у разі потреби (перепис багаторічних насаджень, переоцінка основних фондів тощо).

Залежно від ступеня охоплення одиниць сукупності статистичне спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

Суцільне спостереження охоплює усі без винятку одиниці сукупності (статистична звітність, переписи населення тощо).

Несуцільне – при якому обстежують тільки частину одиниць сукупності (визначення якості насіння, жирності молока, реєстрації цін на ринках тощо).

Несуцільне спостереження поділяють на такі види спостереження:

•    основного масиву;
•    вибіркове;
•    монографічне;
•    анкетне.

Обстеження основного масиву – охоплює переважну частину елементів сукупності (спостереження за торгівлею на ринках).

При вибірковому спостереженні обстежують певну (1/50; 1/20; 1/100) частину елементів сукупності (вивчення якості продукції, річні соціальні дослідження).

Монографічні спостереження – це детальне обстеження окремих одиниць сукупності (опис нових технологій виробництва продукції, передового досвіду).

Анкетні спостереження – це відповіді на різні запитання анкет, що розсилаються, роздаються. Заповнення і повернення їх до відповідних органів є добровільним. Вони найбільш поширені у соціальних дослідженнях, при вивченні громадської думки щодо різноманітних соціальних питань, таких як умови праці, житлові умови та ін. Цей вид спостереження не завжди дає точну інформацію, але дозволяє орієнтуватись у тому чи іншому питанні.

Статистичне спостереження здійснюється в такі три способи: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній спосіб одержання інформації – це реєстрація даних на основі безпосереднього огляду, переліку, зважування тощо (облік товарних залишків у складах, облік виконання робіт).

Документальний спосіб – ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш поширений при складанні статистичної звітності, обліку природного руху населення.

Опитування – запис відповідей респондента на запитання, які є у статистичному формулярі. Буває експедиційне (перепис населення); кореспондентське; анкетне опитування; опитування у формі само-реєстрації (бюджет сім'ї).

4. Помилки спостереження та методи їх контролю

Найважливішим завданням статистичного спостереження є забезпечення точності та вірогідності первинної інформації. Але у процесі збирання статистичного матеріалу можуть виникнути неточності, які називають помилками спостереження.

Помилки спостереження – це розбіжності між даними спостереження і дійсним значенням показників.

Розрізняють помилки реєстрації і репрезентативності.

Помилки реєстрації бувають випадкові і систематичні.

Випадкові помилки реєстрації виникають внаслідок дії випадкових причин і відхиляють дані як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Систематичні помилки реєстрації виникають як наслідок нечіткого формулювання програми спостереження. Вони бувають навмисними і ненавмисними. Перші виникають внаслідок свідомого викривлення фактів, а другі - внаслідок деяких особливостей одиниць спостереження.

Помилки репрезентативності притаманні лише несуцільному спостереженню і виникають тому, що обстежена частина сукупності не повністю відтворює склад сукупності в цілому.

Помилки виявляються завдяки контролю даних статистичного спостереження.

Контроль буває:

1. Арифметичний – полягає у перевірці (перерахунку) усіх узагальнених показників у формулярах.

2. Логічний – полягає у зіставленні відповідей із вже наявними знаннями, а також відповідей на взаємозв'язані питання (наприклад, у приписному листі записано: вік – 2 роки, освіта – вища).

Запобігти помилок спостереження можна за такими напрямами:

•        використання наукового підходу до визначення об'єкта спостереження;
•        ретельна розробка програми та організаційного плану спостереження;
•        використання єдиної методології організації обліку і звітності;
•        систематична перевірка органами статистики стану обліку і звітності на об'єктах;
•        ретельний інструктаж обліковців.