Стаття"Булінг як соціально - психологічне явище у студенських групах та напрямки його профілактики"

Ратій Юлія

студентка 3-го курсу спеціальності «Аграрне виробництво переробка с/г продукції харчові технології»

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Старобільськ, Україна)

Булінг як соціально-психологічне явище у студентських групах та напрямки його профілактики

Анотація: У статті представлено характеристику булінгу, його компоненти. Визначено  форми булінгу, актуальні для студентського середовища. А також, окреслені основні види профілактики булінгу в освітньому закладі. 

Ключові слова: насильство, булінг, цькування, студент, академічна група соціально-психологічна профілактика.

Актуальність теми. Найпоширенішим із форм психологічного насильства і є булінг. Насильство завжди було і лишається однією з найактуальніших проблем у суспільстві, проникаючи у різні сфери життя, і освітнє середовище – не виключення. Сучасний здобувач освіти може безпосередньо стикатися з проявами жорстокості та насильства в академічній групі, а також бути свідком фактів знущання серед студентів. Враховуючи юнацьку тенденцію до самоствердження у дорослому світі та форм його прояву,  ця проблема постає як ніколи гостро. Враховуючи це, навчальні заклади повинні не лише забезпечувати освітній процес, але й здійснювати більш прицільний  моніторинг психологічної безпеки сучасних студентів, попереджувати можливі випадки булінгу.

Насильство спостерігається сучасними юнаками не лише в кіно, Інтернеті, засобах масової інформації, а й на власному досвіді, а саме в сім’ях чи в навчальних закладах(бійки, вимагання грошей, психологічний тиск, словесні образи, бойкот тощо), де людина проводить більше часу, ніж в будь-якому іншому місці за межами родини. У студентському колективі можлива поява цькування не тільки за зовнішніми ознаками, що характерно для більш молодших груп, а й за такими, як  релігійні, соціально-політичні, життєві принципи та  переконання тощо. Іноді студенти вважають булінг (цькування) прийнятним способом самоствердитись та завоювати авторитет в очах друзів та однолітків: стати популярними, керувати, мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися та поважати.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Проблемою булінгу займалися такі зарубіжні дослідники як Д. Таттун, Д. Ольвейс, Д. Томпсон, Р. Лейн, К. Арора. Також, проблему подолання та профілактики булінгу у підлітковому середовищі вивчали і вітчизняні дослідники такі, як: І. Гайдамашко, І. Романенко;  булінг досліджували: А. Губко, В. Стремецька, Г. Алєксєєнко; досліджували причини та наслідки булінгу: Ю. Савєльєв, Т. Салата, А. Король, Є. Воронцов. Проблеми насильства серед учнів в навчальних закладів та запобігання йому в українській кримінології досліджувала І. Лубенець.

Метою нашого дослідження є розглянути основні характеристики булінгу як соціально-психологічного явища та визначити шляхи його попередження.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування [6]. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей. Булінг також визначають як тривале фізичне чи психічне насильство з боку індивіда або групи у відношенні індивіда, який не здатний захистити себе [6]. Тобто мова йде про тривалі ситуації насильства у категоріях «сильний - слабкий».

Серед форм, які спостерігаються у різних групах, включаючи студентські, можна виділити три основні форми булінгу [ ]:

1. Фізичний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та інше.

2. Психологічний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість. До цієї форми можна віднести: вербальний булінг, образливі жести або дії, залякування, ізоляцію, вимагання, пошкодження та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей).

3. ''Кібер-булінг'' – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток та ін) [5]

Кібер-булінг найновіша за часом виникнення форма цькування, та зараз, в умовах активного перехода академічних груп  на дистанційну освіту у зв’язу з карантинними обмеженнями та спілкування у соціальних мережах в он-лайн режимі, потребує особливої уваги та моніторингу з боку адміністрації та психологічних служб освітніх закладів.

Зазвичай, булінг як явище, що безпосередньо виникає у взаємодії, включає в себе чотири головні компоненти [1]:

- це агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- ця поведінка є навмисною.

Це означає, що феномен булінгу має більш-менш окреслені стійкі характеристики та досить визначені компоненти, які утворюють певну систему дій та уможливлюють повторюваність ситуацій цькування. Крім того, у таких ситуаціях є визначені учасники, взаємодія яких будується саме на прихильності насильницьким діям або протесту проти них.

Один з провідних дослідників булінгу – Д. Ольвеус, запропонував таку рольову структуру булінгу [8], до якої ввійшли такі складові: жертва булінгу,  «булери» (переслідувачі, агресори), наслідувачі ( добре реагують на третирування і активно приймають участь у ньому), пасивні «булери» (відкрито підтримують булінг, але не втручаються), потенційні «булери» (подобається третирування, але вони не показують цього), «спостерігачі»,  «потенційні захисники», «захисники» (стають на захист жертви або намагаються їй допомогти) [3].

Бачимо, що це явище суто групове, для якого необхідна наявність принаймні декількох ролей, щоб реалізувати насильницькі дії.  Також, варто відмітити, що деякі ролі досить невизначені, наприклад «потенційні булери», а отже, ймовірно, вони за певних обставин можуть  змінити роль на більш визначену, наприклад, стати «булером».  Розглянемо, за яких причин можливо взагалі дійти до такої взаємодії.

У міжособистісних взаєминах  причинами цькування можуть бути різні чинники, які можна поєднати у групи: особистісні, сімейні, соціальні [7].

1. Особистісні чинники – це фізичні чи психологічні особливості людини (індивідуальні особливості фізичного, психічного, інтелектуального розвитку, зовнішності тощо). Будь-яка інакшість - відмінність від інших являється однією з найчастіших причин булінгу цькування по відношенню до таких студентів. Іноді студенти вважають цькування прийнятним способом самоствердитись та завоювати авторитет в очах друзів та однолітків: стати популярними, керувати, мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися та поважати.

Іншою причиною може стати спосіб поведінки студента - коли він проявляє або не проявляє активність, на яку від нього очікує більша частина групи («відмінник», «підлиза», «двієчник», занадто активний/пасивний, експресійний/закритий) [6]. Крім того, причиною серед студентів в закладі освіти може стати намагання компенсувати невдачі в навчанні, суспільному житті тощо. Так, деякі студенти булять через заздрість успішнішим студенці/студенту, через гарніші або крутіші речі, одяг, гаджети.

2. Сімейні чинники – визначають агресивну поведінку студента та можуть провокувати булінг. Наприклад такі, як брак близьких стосунків булера з батьками, або він сам є жертвою булінгу з боку своїх родичів.

3. Соціальні чинники - спонукати до проявів булінгу (цькування) може популяризація насильницьких моделей поведінки на телебаченні, в кінематографі, в мережі Інтернет. Сучасні медіа не рідко демонструють жорстокість і насильство та значною мірою впливають на формування цінностей та поведінку у юнацькому віці. У юнацькому віці як ніколи стають важливі ідеали та прагнення до них [1]. Молоді люди прагнуть бути схожими на своїх кумирів, які не завжди транслюють гідні цінності, ідеали добра та взаєморозуміння, тому поступово починають вважати насильство способом вирішення проблем та імітують побачене в реальному житті.

Розглянувши причини булінгу зазначимо, що для педагогічного складу важливо своєчасно звернути увагу на їх присутність в освітньому процесі та знайти шляхи зниження їхнього впливу. Свого часу група дослідників, розробила так звану «піраміду ненависті», яка побудована за тим же принципом, що і піраміда потреб А. Маслоу, де кожен нижній рівень обумовлює наступний рівень і уможливлює прояви насильства по відношенню до інших. Вона складається з п’яти рівнів: рівень упередженого ставлення; дії, базовані на упередженні; виникнення дискримінації; рівень жорстокості; рівень геноциду. Таким чином, аби успішно працювати із булінгом (цькуванням) в закладі освіти, треба, в першу чергу, працювати із суспільними, у тому числі і з особистими, стереотипами та упередженнями, оскільки вони становлять основу, на якій зароджується ненависть та агресія по відношенню до інших, це робота з особистісними факторами. По-друге, варто пам'ятати, що, насамперед,   у сім’ї відбувається формування упереджень,  ставлень, реакцій, способів поведінки, які потім складають стрижень особистість студента. Тому батькам, педагогам варто працювати і над своїми емоціями, слідкувати за власними висловлюваннями та вчинками, реакціями та способами поведінки, аби не провокувати булінг [8].

Розглянувши  структуру, форми та чинники, можемо сказати, що булінг у студентському середовищі – це групове явище, насильницька форма взаємодії, жорстокого ставлення, в якій учасники мають певні ролі та реалізують свої власні тенденції до самоствердження. До того ж, цькування може виникати не тільки між студентами, а й між студентами та викладацьким складом. Як соціально-психологічне явище, булінг має негативний вплив на всіх його учасників, які отримують психологічну травму різного ступеня тяжкості, що призводить до складних наслідків, тому кожен учасник булінгу потребує у подальшому соціально-психологічного супроводу.

Щоб прояви булінгу траплялися якомога рідше і не переростали в системне явище, в освітньому закладі потрібно створювати відповідне сприятливе середовище не тільки для боротьби з такою проблемою як булінг, а й для запобігання появі проявів відповідної поведінки. Значну роль у цих заходах відводиться соціально-психологічній профілактиці насильства/булінгу в освітньому середовищі, де системність та злагодженість є запорукою ефективної роботи.

У комплексному підході можна відзначити два ключові напрямки: управлінський і просвітницький [9]. Управлінський підхід організовує та реалізує керівник закладу освіти та передбачає розробку чіткого алгоритму з подолання явища цькування (правила, позиція, інструктажі тощо).

Просвітницький підхід – це інформування, пояснення, формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх студентів освітнього процесу.

Визначають такі основні види соціально-психологічної профілактики насильства/булінгу у студентському середовищі: первинна, вторинна та третинна [4]. 

До первинної соціально-психологічної профілактики насильства відноситься формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості. Профілактична робота має інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від проявів насильства.

Вона має здійснюватися шляхом включення цієї проблеми в плани практичного психолога та соціального педагога, виховної роботи освітнього закладу, як компонент профілактики негативних явищ у студентському середовищі (проведення тематичних класних годин, годин психолога).

Вторинна соціально-психологічна профілактика насильства є груповою.  Метою цього виду профілактики є зміна ризикованої мало адаптивної поведінки на адаптивну. У результаті цієї профілактики передбачається зміна ставлення особистості до себе та оточуючих, навчання навичкам поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до насильства [11]. Вона може здійснюватися шляхом розроблення і проведення тренінгів для студентської молоді з проблем насильства.

Третинна соціально-психологічна профілактика спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які потерпіли від насильства. Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми. Цей вид профілактики здійснюється на особистісному рівні. Важливо, щоб цю роботу проводив фахівець психологічної служби освітнього закладу.

Серед головних напрямків превентивної роботи в освітніх закладах спеціалісти виділяють [10]:

- ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, педагогічного колективу, студентського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на профілактику виявлених недоліків у роботі навчального закладу з окресленої проблеми;

- ознайомлення учасників навчально-виховного процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі;

- проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій;

- організація роботи гуртків, факультативів із психології;

- створення інформаційних куточків для студентів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень;

- створення на базі освітнього закладу алгоритму реагування на випадки насильства серед молоді.

Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику булінгу (насильству) у освітньому закладі, може бути студентська медіація – вирішення конфліктів мирним шляхом за допомогою відновних практик [12].

Якщо булінг (цькування) все таки стався, дуже важливо допомогти всім учасникам/учасницям знайти шлях до примирення, щоб вони могли надалі продовжувати навчання в одному колективі.

Отже, враховуючи вищезазначене можна дійти таких висновків, що булінг – явище, яке може виникнути в більш-менш організованих, сталих студентських колективах, стосується і впливає на всіх його учасників, призводячи до порушення навчально-виховного процесу в навчальному закладі, викликає тривалі наслідки для особистості та колектива, інколи віддалені в часі. Тому постає гостра потреба усвідомлення того, що ця проблема є і потребує втручання фахівців з певними теоретичними знаннями, спеціальними уміннями, навиками для виявлення, попередження та подолання такого негативного соціально-психолого-педагогічного явища, як булінг.  Попередження цькування у студентському середовищі має проводитися комплексно, як на рівні управлінських рішень адміністрації, так і просвітницьких дій викладацьким складом та соціально-психологічною службою зі здобувачами освіти, залучаючи за необхідністю батьківський сектор. Просвітницькі дії повинні бути спрямовані на максимальне інформування щодо існування проблеми, розвінчання упереджень та стереотипів, дискримінації, толерантність до «інакшості» та емпатію, адекватних засобів регулювання агресії та створення психологічно безпечного простору у студентських осередках. У перспективах подальших досліджень планується емпіричне дослідження прояву булінгу в студентських групах.

Джерела та література

1. Вікова психологія : навч. посіб. / В. В. Чумак. – Бердянськ : Видавець Ткачук О. В., 2015 – 192 с. ISBN 978-966-2261-00-0. Інтернет ресурс: http://bdpu.org:8080/bitstream/123456789/268/1/Chumak%20V.V.%20Vikova%20psykholohiya.pdf.

2. Модуль1.Булінг (цькування) як явище, його форми та учасники. Авторський колектив: Тілікіна Н. В., Гольцберг К. О., Мельниченко А. А.

Інтернет ресурс:  https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/main/deps/ps/buling/module1/buling-iak-iavische.pdf

3. Мельниченко А.А., Тілікіна Н.В. Передумови та причини виникнення цькування. Лекція 3. – 2019.

Електронний ресурс: :https://edx.prometheus.org.ua/assets/courseware/v1/da719043af200eefe0 c8f1347eff7736/asset-v1:MON+AB101+2019_T2+type@asset+block/МОДУЛЬ1_Булінг-як-явище_конспект.pdf

4. Mobbing Encyclopaedia [Elektronic resouse]. – Mode access : http://www.leymann.se

5. Найдьонова Л.А. Кібербуллінґ або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Л.А.Найдьонова // Методичні рекомендації – К., 2014. – 80 с.

6. Насильство щодо дітей в Укрїні : всеукраїнське опитування громадської думки / за ред. С. Павлиш, Т. Журавель. -- К.:, вид-во ФОП Клименко, 2015. -- 146 с.

7.  Освітній простір. Інтернет ресурс: https://vpubud.lutsk.ua/pro-buling-12-59-17-31-01-2020/

8.Olweus D. Bullying at school/ D. Olweus // Blackwell Publ. – 1993. – 215 p. – Mode access : http:// books.google.com.ua.  Інтернет ресурс: Соціальна педагогіка. 1, 2015 с.170.172

9.Попередження, виявлення і подолання випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми: методичний посібник для освітян / Авт.: Журавель Т. В., Кочемировська О. О., Ясеновська М. Е. / За заг. ред. Безпалько О. В. – К.: ТОВ “К.І.С.“, 2010. – 242 с.

10.Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В.Л., Мельничук В.О., Калашник О.А. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2019.с 50

11. Інтернет ресурс: https://sites.google.com/site/krivoyrogkzsh42/vihovna-robota-1/rada-profilaktiki/poperedzenna-nasilstva-sered-ditej-ta-ucnivskoie-molodi

12. Інтернет ресурс: http://cvnrc.com/2016/11/04/suchasni-pidkhody-do-problemy-preventy/