Стаття : “Чому дітям необхідно читати художню літературу?”

    Стаття : “Чому необхідно читати  художню  літературу?”

«Книги –найкращі товариші старості, в той же час вони кращі керівники юності.»

Семюель Смайлс

Мета моєї статті: дослідити причини неуваги дітей і підлітків до читання, визначити практичні способи повернення інтересу до читання.

Незважаючи на стрімкий прогрес, розвиток нових технологій, наявний під рукою інформацією в Інтернеті, ми починаємо втрачати мову.

І це трапиться, якщо не будемо читати, говорити і писати на ній. Чому так сталося?

У чому причина такої неуваги дітей до книг?

Я проводила опитування серед учнів 5-11 класів і з'ясувалося, що читають вони лише за потребою (для навчальних занять) – 83%, і небагато - 8% для душі, за власним вибором.

 Є категорія учнів, які не читають взагалі, навіть невеликі тексти (9%). Вони погано володіють мовою, мають низьку техніку читання і сприймають тільки тези.

Таким чином, у суспільстві, на мій погляд, назріває питання про необхідність розвитку читання українською мовою. І вирішувати його необхідно.     Звичайно, починати слід з дітей, але просвіщати ми зобов'язані і батьків.

Які ж причини? На мій погляд, причин, що пояснюють втрату інтересу до читання, можна назвати безліч: це недостатність часу і коштів, величезна кількість джерел інформації, яку легко отримати в Інтернеті, небажання виглядати ботаніком, модні тенденції на певні форми читання.

 Розглянемо деякі з них, щоб з'ясувати закономірність, а також вирішити, яким чином можна развівать інтерес до читання.

Гіпотеза: якщо вміти розуміти дітей і підлітків, підтримувати їх, допомагати розвиватися духовно, пропонувати різні способи вирішення складних ситуацій, то інтерес до читання можна відродити.

1етап: чому діти не читають?

Задумаємося: чому діти не читають? Адже це не складає труднощів, не потрібно ні писати, ні вирішувати, ні виводити рівняння?! І все ж діти куди охочіше займаються розвитком логіки (нехай навіть і за допомогою «розумних» ігор, занять), ніж беруть в руки книгу.

Коли питаєш п'ятикласників, вони кажуть, що їм просто нецікаво, старшокласники вважають, що читати "не круто", подивися в Інтернеті і все. Безсумнівно, конкуренцію з Інтернетом книга не витримає і колишніх позицій у неї вже не буде, проте читання можна і потрібно розвивати.

Видавці навчилися робити книги барвистими, яскравими, але дорогими. Чи кожен батько може дозволити собі купити дитині хоча б одну книгу на місяць? Добре, що такі книги іноді потрапляють в наші шкільні бібліотеки.

Але через дорожнечу книг на ранньому етапі формірованія інтересу до читання,  ми в силу обставин "відштовхуємо" дитину від цього, і він поступово йде в світ Інтернету, адже там можна знайти все в самих незвичайних формах.

   Адже саме в цей момент у школярів 2-4 класів виробляється не тільки техніка читання, а й формується читацький смак.

 Про яку "золоту полицю   ми будемо потім говорити, якщо дитина «пройде» повз цього найважливішого етапу! Якщо вона не навчиться самостійно отримувати знання і їжу для розуму за допомогою чорних значків – букв, то згодом це буде черговий «індивід» з вищою освітою, але без інтелекту. Адже література відрізняється від інших видів творчості тим, що дає їжу не тільки для розуму, але і для душі.

Уявімо, що у дитини (таких тільки близько 20% дітей з 100%) все склалося в початковій школі: і педагог прекрасний, і батьки дбали про розвиток дитини. Такий учень з хорошою технікою читання, зі сформованим смаком, з пристрастями в світі книг, швидше за все, не перестане читати і в майбутньому, і розвинеться в інтелектуальну особистість. Однак, навіть, серед цих учнів часто зустрічаються учні, які більшу частину позанавчальних годин витрачають на підготовку до уроків, і на читання у них просто не вистачає часу.

 Як бути їм? Звичайно, якщо вони захочуть, скажете ви, то будуть читати! З цим важко посперечатися.

Залишається питання: навіщо їм читати? Розвиток вони отримали, коло читання визначено, інтелект високий. Крім того, злободенна ще одна проблема: читати сучасну літературу або класичну? Відповідей на ці питання багато, точніше у кожного свій. Ясно одне: в школі необхідно дуже серйозно підбирати класичні твори і не відштовхувати учнів нереальними вимогами за кількістю прочитаних глав. Нехай прочитають всього кілька, але значущих. Адже, отримавши уявлення про твір, ставши дорослими, учні повернуться до нього і прочитають вже усвідомлено, маючи свою точку зору. Напевно, ніхто не буде сперечатися, що, прочитавши в 25 років роман Ф.М. Достоєвського « Злочин і кара», ми зовсім по-іншому оцінюємо вчинки персонажів, ніж в 15 років. А вже позицію автора зрозуміти в такому складному творі зможе і не кожен дорослий.  

Думаю, що не відкрию ніякого секрету, що багато вчителів літератури, зіткнувшись з подібною проблемою, вважають за краще вибірковий аналіз глав таких складних багатогранних творів. Цей метод хоча б не відлякує учнів, а дозволяє їм самим, навіть познайомившись з невеликим фрагментом твору, робити свої висновки, висловлювати свої расмышления і міркування, а не безоглядно користуватися Інтернетом. Таке поверхневе читання не приведе учня до книги, до читання, але все одно відкладеться в пам'яті. І коли це буде необхідно йому, він все одно не пройде повз «своєї недочитаної» книги. До слова сказати, читати деякі сучасні романи досить складно, не знаючи класики.

Повернемося до тієї більшості (80% з 100%) учнів, які в початковій школі відразу розлюбили читати, а в середній, маючи дуже невисокий навчальний потенціал, ледь встигали справлятися з базовим рівнем програми. Тут вже не до читання об'ємних творів, здолати хоча б короткий виклад всієї програми з літератури і твір написати!

2 етап: як повернути дітям інтерес до читання?

Думаю, слід виробити чітку лінію, спрямовану на популяризацію читання книг, яка повинна проводити і навчальних заклади під керівництвом держави.

 Може бути, найпростіша реклама у всіх ЗМІ?

  Доступні за ціною художні книги, а також просвітницька робота з батьками.

  А  може, довірити поширення книг волонтерам? Вони вже точно зможуть зацікавити читанням молодих людей.

І на закінчення хотілося б сказати, що необхідно зберегти той потенціал, що у нас є, навчити і підтримати дитину, потягнувшись до книги, до читання, просвіщати дорослих. Тільки тоді ми зможемо зберегти нашу мову і передати її своїм нащадкам.