Стаття "Цілюща сила мистецтва"

Цілюща сила мистецтва

Про вплив мистецтва на життя і здоров’я людини, і не лише душевне, а й фізичне, відомо давно. Звичайно ж, найбільше зустріч з прекрасним діє на наш психологічний стан.

Мозок людини як губка вбирає будь – яку інформацію. Тому музика, література, живопис тощо здатні впливати на нас, хоча ми не завжди це знаємо. Давно доведено вченими, що, наприклад, прослуховування музики Моцарта розвиває наші інтелектуальні здібності, а твори Вівальді здатні вилікувати депресію, невроз та роздратування.

Споглядання мистецьких творів допомагає зняти напругу, стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися депресії. Справжнє мистецтво гармонізує наш внутрішній світ, допомагає відновити душевну рівновагу. Недаремно психотерапевти в усьому світі все більше застосовують у своїй практиці арт- і музикотерапію.

Арт-терапія — це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 р.  У вузькому сенсі слова під арт-терапією зазвичай мається на увазі терапія образотворчим мистецтвом з метою впливу на психоемоційний стан людини. Поступово, протягом ХХ століття, арт-терапія стає невід'ємною частиною соціальних заходів профілактичного й реабілітаційного характеру, медичної, психотерапевтичної та педагогічної практики.

Мета арт - терапії – це навчити  людину бачити сенс у власній арт-терапевтичній продукції, вербалізувати його, і розуміти взаємозв’язок між зображеним і  власним внутрішнім досвідом.

Одне з основних визначень мистецтва: духовно-практичне освоєння світу. Тоді для арт - терапії додаємо ще одне визначення: напрямок в мистецтві, що займається свідомою корекцією «образу здоров'я об'єкта впливу» у бік ще більшого психофізичного здоров'я. Правильне виконання вправ і техніки арт терапії сприяє:

• розвитку самоаналізу, кращому розумінню власних мотивів, цінностей та стратегій поведінки;
• гармонізації емоційного стану;
• вирішенню внутрішніх конфліктів;
• розвитку емоційно-вольової сфери, емоційного інтелекту, розумінню власних емоційних станів та почуттів;
• розкриттю особистісного потенціалу.

Учені з університету Західної Австралії радять приділяти мистецтву 2 години на тиждень, щоб зміцнити психічне здоров’я. Ось кілька прикладів впливу мистецтва на психіку людини.

Ліплення дуже добре знімає роздратування, злість, агресію. Ліпіть на здоров’я самі, з дітьми, влаштовуйте домашні галереї пластилінової скульптури.

Живопис викликає у нас певні спогади, емоції, почуття. Почуття стає предметом рефлексії, воно відділяється від носіїв, набуває універсального значення і виступає як духовна цінність. Дослідження, проведені вченим М. Б. Берхиним на школярах різного віку – членах літературного гуртка, показали, що акт взаємодії людини з мистецтвом не зводиться до його пізнання або оцінки, а безпосередньо спрямований на перетворення людиною своїх норм поведінки. Споглядання картин сприяє тренуванню пам'яті, спостережливості та концентрації уваги, а крім того, формує почуття естетики.

При малюванні ми всі негативні почуття та емоції ми проектуємо на  папір, звільняючись від них. Також малювання розвиває естетичний смак. Малюйте і отримуйте від цього звільнення, задоволення і радість!

Великий вплив на нас має література. Класика формує наш світогляд, здатна в корні змінити наші погляди і навчити дивитись на життєві ситуації з різних сторін. А ось журнали зі скандальними історіями, сучасна не завжди якісна література, жовта преса  тільки захламляють нашу психіку.  Якісна класична література здатна допомогти розвити вміння розуміти наміри та емоції інших людей. Іншими словами, вона сприяє розвитку емпатії і толерантності. Читаючи класичну літературу, людина морально і духовно зростає, розвивається. Такі книги нагадують про необхідність цінити, зберігати і розвивати своє внутрішнє багатство.

Ліверпульські вчені проводили глобальні дослідження відносно впливу високих поетичних віршів на активність головного мозку людей. Виявилось, що кожне римоване слово зустрічається певним нейронним імпульсом. Він не послаблюється навіть тоді, коли строчка закінчується. Нейрони продовжують рухатися по інерції й намагаються активно знаходити додаткову енергію у всіх наступних строчках. У ході багатьох досліджень було виявлено що людина, яка регулярно слухає поезію: знімає напругу, бореться зі стресом, наповнює свій організм енергією і покращує загальний стан. Також було доведено, що поезія здатна впливати на ті зони мозку, які відповідають за автобіографічну пам'ять. Завдяки чому людина може нібито зі сторони подивитись на своє життя, переоцінити багато речей, зробити власні висновки. Роботи німецького нейробіолога Ернста Пьоппеля показали, що під час прослуховування поетичних строк мозок людини підлаштовується під риму. Завдяки цьому нам вдається максимально розслабитися і відпочити душевно.

Музика досить сильно впливає на розумову діяльність людини, завдяки чому активізуються різни відділи головного мозку, запам’ятовуються мотиви і тексти. Різні шуми, які нас оточують, середньої гучності підвищують креативність, а прослуховування музики допомагає при травмах мозку.

При прослуховуванні музики звукові вібрації стимулюють обмінні процеси та можуть змінити деякі фізіологічні параметри – рухову функцію, дихальну, серцево–судинну. Асоціативні зв’язки, викликані сприйняттям або виконанням музики, впливають на психічний стан людини. Класична музика – це «повітряні вітаміни». Кращі твори класичної музики близькі до «музики вищих сфер» - мелодії, якою пронизаний весь Всесвіт. Слухаючи класичну музику, людина відкриває для себе джерело невичерпної енергії і відновлює сили.  Як засіб для зняття стресу ви можете дома використовувати караоке.

У дослідженні «Вплив музики на людське тіло і розум» Дона Кента, яке він провів у 2006 р. в Гарварді, говориться, що Платон пропонував використовувати музику для лікування тривожності, а Аристотель вважав музику інструментом для позбавлення від нестабільного емоційного фону. Кент наголошує, що музика зменшує наслідки втоми, змінює пульс і вирівнює дихання та тиск.  А ось верескливий тон і гучний брязкіт можуть викликати паніку й збільшити тривожність. У своїй статті для «Jweekly» доктор Джеррі Салиман доводить, що співати вголос корисно для здоров’я, зокрема, для старшого покоління. Не тільки для гарного настрою -  при співанні покращується робота дихальної системи, зменшується задишка.

Насолоджуйтесь мистецтвом – читайте гарні книжки, ходіть в музеї і театри, слухайте якісну музику, ліпіть, малюйте, декламуйте вірші, співайте – все це для вашого фізичного і психічного здоров’я.

Слід пам’ятати – всього треба в міру, не перенасичуйтесь мистецтвом за один раз, інакше можна отримати зворотній ефект – тривожність, сум, депресію. Походи в театри, кінотеатри, музеї повинні бути недовгими і не дуже частими; слухати музику треба за бажанням і на середніх тонах; споглядати живопис, який викликає почуття тривоги, не слід довго – після нього гарно передивитись картини радісного спрямування.

А взагалі – слухайте свій організм – чого вам хочеться саме в цю мить – співати, слухати Шопена, малювати чи споглядати картини, читати книжку чи написати власний вірш - тим і займайтесь на здоров’я.

Перегляньте:

«Мозок і музика. Що спільного?» - https://www.youtube.com/watch?v=SxuMEk3PPF8

«Вплив музики на наш мозок» - https://www.youtube.com/watch?v=YKmgOVlWmsk

«Мозок і музика» - https://www.youtube.com/watch?v=fRMHoZBdxSo

Впустіть мистецтво у ваше життя  і будьте здорові!