Стаття = дослідження "Творення якісних прикметників від іменників"

Творення якісних прикметників від іменників

 

Якісні прикметники утворюються від іменників за допомогою  таких суфіксів:

1) -аст- (-яст-) — на означення подібності (наголос на суфіксі), ат- (значенням близький до -аст-) — на означення   прикмети, яка різко впадає в очі, видається з ряду інших прикмет (наголос  на суфіксі) [2;284]:

І мріялись мені росисті луки

Волинські: здалека чорніє ліс

Зубчастим муром, а туман на нього

Безгучним, тихим морем напливає,—

Хто в лісі, хто у полі, стережися! («Дим»)

 

Дивився на ту дівчинку, а вона така гарнесенька:
очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій, прозорій шаті, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та
барвисті, як у метелика, так і міняться різними барвами, немов тая веселка. («Лелія»)

 

Уночі у сонних мріях

Летимо ми геть од світу,

Хто летить в безодню чорну,

Хто в сріблясті емпіреї,

Хто хаос непевний бачить,

Хто з зірками водить коло,

А як тільки сонце гляне,

І хаос, і зорі зникнуть. («Часто кажуть: ясні зорі…» )

 

 

2) -ист на означення високого ступеня прикмети, рясноти  ознак; іноді означає подібність: іскристий, краплистий, сріблистий; збільшеність: плечистий; надмірність ознаки: 

Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!

Невже ви замовкли, минули? («Сім струн»)

 

Світлом рожевим там степ паленіє,

Промінь де ллється іскристий,

Тільки туман на заході суворо синіє,

Там заляга він, росистий. («Подорож до моря»)

 

Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки… («Contra spem spero!»)

3) -овит на означення достатності або збільшеної якості:

Бо у Стіксі каламутнім,

бо у Леті сумовитій

не вино — вода. («Кассандра»)

 

Ні, не кажи, таких ще не було.

Не перший рік живе вона між нами,

кохання королівське все росте,

але вона байдужа й гордовита,

не як принцеса вже, а як богиня. («Осіння казка»)

 

4) -ив-, -лив вживається для утворення прикметників, що означають внутрішні прикмети, істотну властивість або нахил до чогось. Суфікс -ив(ий) виступає переважно при іменниковій початковій основі і має сталий наголос:

Все тут журливе кругом сеї хати, –

Та найсмутніші отії кімнати,

Де безталанний поет умирав:

Все тут забрали, що можна забрати, –

Смутку ж ніхто не забрав. («Надсонова домівка в Ялті»)

 

5) -н на означення властивості:

Онук щонаймолодший сів близенько

Край діда і слідкує його рухи

Палким, уважним поглядом блискучим. («Коли втомлюся я життям щоденним»)

 

Шановний Годвінсон заслаб на очі,

читаючи при скіпці... («У пущі»)

 

Людське життя плило тихими хвилями і зливалося з тією мрією в одне осяйне, спокійне море.(«Щастя»)

6) Суфікс -к(ий) у прикметниках, утворених від основ іменників, виражає прикмету чи ознаку, подібну до тієї, яка виражена самим іменником:

Голос його хрипкий, змордований, сам він наче непритомний. («В дому роботи, в країні неволі»)

Мені ти слова промовляв

палкої любови,

чому ж вислухати не хтів

моєї розмови?» («Ізольда Білорука»)

7) -ичн- (-ічн-) — переважно від іменників іншомовного   походження. (в творах Лесі Українки прикладів такого творення якісних прикметніків не виявлено).

8) суфікс –ов також може вживатися при суфіксальному словотворі якісних прикметників від іменників, але здебільшого такі якісні прикметники вживаються в переносному значенні (в творах Лесі Українки прикладів такого творення якісних прикметніків не виявлено).