Стаття.ФОРМИ І МЕТОДИ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ

Про матеріал

ФОРМИ І МЕТОДИ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ-Позакласна,виховна робота.

Перегляд файлу

ФОРМИ І МЕТОДИ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ  КМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ

Ярощук М.В.

 

Здійснено спробу проаналізувати основні форми і методи  позакласної роботи   з метою формування дослідницьких компетентностей  з економічної освіти  старшокласників. 

 

Розвиток інформаційного суспільства вимагає від кожної людини високого рівня професійних  і ділових якостей, підприємницьких здібностей, здатності орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях, швидко і безпомилково приймати рішення.

Освіта   є первинною ланкою  підготовки учнів та учнівської молоді  до   життя  у цьому швидко  змінному світі.

Актуальність розгляду питання позакласної економічної освіти  учнівської молоді,  зумовлена   потребою   правильної організації  економіки  з метою формування дослідницьких  компетентностей учнів.

Є очевидним той факт, що школа не в змозі  забезпечити учня знаннями  на все життя,  але має і повинна  ознайомити з методами  пізнання та сформувати пізнавальну самостійність особистості учня. 

У формуванні багатьох якостей, що є необхідними сучасній успішній людині важливу  роль відіграє економічна грамотність та освіченість, яких учні набувають  при вивченні шкільної дисципліни – економіки.

Метою статті є визначення ролі  позакласної та позашкільної роботи  з економіки у формуванні дослідницьких компетентностей сучасного  школяра.

 Розвиток   економічної освіченості і грамотності сучасного школяра – не данина  моді і   не реакція на   збільшення  попиту на економічні знання, а закономірний процес   переорієнтації світогляду суспільства спрямований на  підготовку життєво необхідних компетентностей.

Питання  економічної  освіченості  учнівської молоді  не одноразово вивчалося   педагогами класиками і сучасними науковцями. Зокрема,  А.С.Макаренко    визначав  важливість  формування у молоді економічного мислення  та необхідність  економічного виховання учнів.                              А.С. Стойкович  наголошував на важливості навчання учнів у проблемі правильного раціонального  використання грошової маси.[1]

Не оминув проблему економічної освіти і відомий  педагог  К.Д.Ушинський,  зазначаючи, що молоде покоління необхідно  готувати до економічного життя. Значний внесок  у теоретико-методологічну базу   економічної освіти  належить  відомим педагогам та науковцям: Т. Гільбергу, О.Варецькому, О.Божко, М. Гуринок, С.Шацькому,  А.Аменді та ін.[5]

Основне завдання шкільної освіти полягає  у формуванні творчої особистості учня, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Вирішення  цього завдання   можливе не лише  шляхом  традиційної передачі знань від учителя до учня  в процесі уроку, але й під час  позакласної роботи.

Позакласна робота є складовою частиною навчально-виховного процесу, як одна із форм і засобів організації  дозвілля учнів, що має у своєму арсеналі  безліч форм і методів розвитку  дослідницьких компетенцій в учнів.

Завдання учителя   полягає  у  вмінні спрямувати  учнів від пасивного споживання  і накопичення знань, до практичного їх застосування та   творчо-пошукової діяльності.

Важливе  місце у процесі розвитку дослідницьких компетентностей учнів  посідає творчо-пошукова  діяльність, що  належить   до самоосвітнього процесу,  де учень мусить само активізуватися та опанувати основні форми і методи самостійної роботи, працювати над розвитком  власних творчих здібностей. Посилення ролі самоосвіти учнів, передбачає перегляд організації  навчально-виховного процесу з предмету ( у даному випадку з економіки) учителем, таким чином, щоб розвивати вміння вчитися, формувати в учня  здібності до саморозвитку, творчого застосування  отриманих знань, шляхом  адаптації до життєвих компетенцій у  сучасному світі.

Метою  самостійної творчо - пошукової діяльності  учня в сфері економічних знань  є  навчити  його  опосередковано і самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом, а згодом з науковою  інформацією, закласти основи самоорганізації  і самовиховання для подальшого підвищення рівня  освіченості.

Організація самостійної творчо-пошукової діяльності  учня з економіки  вимагає   створення певних  умов, а саме:

  • мотивації до отримання знань;
  • готовність учнів до самостійної роботи;
  • достатня забезпеченість навчально-методичною і довідковою літературою;
  • консультаційної допомоги  учителя ;
  •  наявність системи  постійного контролю якості  виконаної самостійної роботи.

Позакласна та позашкільна  робота має бути  логічним  продовженням  навчально виховної роботи  на уроках. Зокрема   розвиток дослідницьких компетентностей  з економіки може бути  розширено за рахунок проведення економічних тематичних  вечорів, або диспутів на економічну тематику.[3]

Методика проведення позакласних занять  полягає  насамперед в більшій, ніж на уроці, самостійності учнів у використанні комп’ютерних  засобів,  ігрових форм і методів  роботи,  організації   зустрічей  з видатними людьми,  проведення екскурсій на виробничих підприємствах та  до сільськогосподарських підприємств.

За своїми  формами і змістом   позакласна робота з економіки досить різноманітна. Так, як позакласна  робота має різні форми і методи, вона  може бути: колективною – коли захід або заняття відбувається у колі учнів;  індивідуальною; гуртковою.

Одним із видів позакласної економічної освіти, що сприяє  формуванню дослідницьких компетентностей в учнівському середовищі  є економічний гурток. Мета  економічної гурткової роботи полягає у  формуванні  підприємницьких здібностей, задоволенні пізнавальних інтересів та сприянні розвитку творчо-дослідницьких якостей учнів, що цікавляться вивченням економічних дисциплін.

 Зазвичай при організації гурткової роботи з економіки  слід  врахувати  інтереси  і захоплення учнів,  що  відвідують гурток.  Гурток є однією з основних форм  позакласної роботи з економіки, однак  його не слід  розглядати, як основну  і всеохоплюючу форму  роботи на шляху до творчого саморозвитку учнів і набуття ними  життєво важливих компетентностей. Гурткова робота має поєднуватися із проведенням масових заходів: конкурсів КВК, творчих звітів   гуртківців, практичних  конференцій, дебатів на економічну тематику, конкурсів малюнків,  економічних вечорів та ін.[5]

Потреба сучасного учня у економічних знаннях не  може повною мірою бути задоволена  під час звичайного уроку через обмеженість часу. Тому однією з основних форм задоволення економічної допитливості  учнів є позакласна робота з економіки, яка  представляє необхідне доповнення  до навчальних занять.

Не останнє місце у позакласній роботі посідають  інтелектуально-пізнавальні форми  організації позакласної діяльності, а саме : брейн-ринги,інтерпретації телевізійних ігор «Що? Де? Коли?» та  «Найрозумніший», інтелектуально-розважальні ранки і вечори, вікторини, змагання, фестивалі, конкурси  тощо. [4]

Важливу роль у формуванні дослідницької компетентності в учнів  посідають також  активні форми  позакласної роботи у вигляді тренінгових занять, які у свою чергу зорієнтовані на розвиток  самопізнання,  самовдосконалення та самовизначення особистості. Тренінг – запланований виховний процес, що   має на меті  поглибити знання, вміння, навички  самооцінки, і самовизначення. Завдання тренінгів полягає у  розвитку здібностей  учнів пізнавати себе та інших, а також  усвідомлювати особистісну цінність і значущість, що  допомагає  у подальшому адаптуватися та навчитися вирішувати власні соціально-економічні  проблеми в умовах  трансформації сучасного українського суспільства.[5]

Отже,  аналізуючи форми і методи  позакласної роботи  з економічної освіти у старшій школі доходимо висновку що  позакласна робота  є   джерелом  формування дослідницьких компетентностей в учнівської молоді.

Формування   дослідницьких компетентностей в учнів старшої школи  є необхідністю  сучасної економічної політики України. Особливо гостро  проблема набуття і реалізації молоддю життєвих, дослідницьких, творчо-пошукових компетенцій  у буденності  постає в умовах прискореної трансформації  соціально-економічного розвитку нації. Позакласна освітня робота  приходить на допомогу у питанні набуття  учням старших класів  економічних  вмінь, знань  і практичних навичок, що так необхідні у сучасному  розвитку ринкових  відносин та  житті. 

Список використаних джерел:

1. Пометун О.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - Київ «А.С.К.». – 2005.- С.3-24.

2. Воронов В. Разнообразие форм воспитательной работы. // Воспитание школьника. – 2001. – № 7. – С.10-12.

3.Таджимуратова Т. І. Організація позакласної роботи економічного спрямування / Т. І. Таджимуратова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журналу : http://oblosvita.com/navigaciya/skrynka/ekonomika/13509-organzacya-pozaklasnoyi-roboti-ekonomchnogo-spryamuvannya.

4. Войтова О. Пошук доцільних форм позакласної роботи з економічної освіти в початковій школі / Войтова О.//  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conference.pu.if.ua/forum/files/11-13052016/1/Vojtova.pdf

5.  Бенедюк С.  Методи та форми позакласної роботи з економіки/ Бенедюк С.//[Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://eprints.zu.edu.ua/11823/1/Тези_Бенедюк.pdf

6.  Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання / Карпенчук С.Г. – К., 1997. – 115 c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Економіка, Виховна робота
Додано
24 березня 2021
Переглядів
343
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку