Колеснік Юлія Юріївна
Вчитель початкових класів і англійської мови
Місто Харків, школа № 101,
Магістр, аспірант Харківського націоанального педагогічного університета імені Г.С. Сковороди
Форми і шляхи естетичного виховання молодших школярів на уроках англійської мови. Театралізація казок у навчанні англійської мови у початковій школі
Анотація: Досліджено теоретичні питання у формуванні естетичного виховання молодших школярів на уроках англійської мови. А також практичні питання театралізації казок у навчанні англійської мови у початковій школі. Виявлено вплив форм та шляхів естетичного виховання на молодших школярів. А також театралізованої казки на виховання естетичного у школярів початкової школи. Виявлено вплив театралізованої казки на емоційний стан школярів.
Ключові слова: естетичне виховання, емоційний стан, краса, виховання, театралізація, казка.
Постановка проблеми: виховання естетичного та емоційної чуйності на уроках англійської мови.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Полягає в тому що “Урок іноземної мови в школі повинен дарувати дітям радість», через красу в яких би формах вона не була виявлена.
Мета статті полягає в тому що б показати якими засобами, формами, шляхами можна дійсно зробити так щоб урок іноземної мови в початковій школі приносив дітям задоволення, емоційну чуткість.
Краса – це перший рівень у вихованні відчуттів, емоційній чуйності. Лише на емоційній основі встановлюються міцні зв'язки дитини з навколишнім світом. Краса і доброта йдуть завжди поруч. Краса, в яких би вона формах не виявлялася, якщо вона натхненна, олюднена, несе в собі добро, а добро тим більше прекрасно, і зустріч з ним, так само як зустріч з красою, обертається величезною радістю для дитини.
«Урок іноземної мови в школі – це особливий урок, він повинен дарувати дітям радість», - свідчить відома методична аксіома. Весь арсенал педагогічних засобів направлений сьогодні на досягнення цієї мети: барвисті підручники, прекрасні наочні посібники, всілякі кросворди, пазли, ігри, аудіокасети з віршами і піснями, відеоматеріали. Але щось особливої радості в очах дітей не видно, швидше настороженість, переляк, роздратування. Що вчиться нудно і важко, а, отже, нецікаво.
Проблема інтересу, захопленості – одна з фундаментальних проблем всієї педагогіки, і її уміле рішення важливе для успішного ведення занять по будь-якому шкільному предмету. Але особливого значення вона набуває в області викладання іноземної мови, де без емоційної захопленості неможливо досягти хоч трохи стерпних результатів, скільки б не віддавати цьому сил і часу. Адже поза мовною середою іноземній мові навчити не можна, йому можна лише навчитися. Навпаки, весь пафос сьогоднішніх програм і підручників направлений на те, чому і як вчитель повинен вивчити своїх учнів, в яких об'ємах і якими « видами мовної діяльності» вони повинні оволодіти, як розважити школярів небаченою досі різноманітністю методичних прийомів, а питання, чим і як вчитель може і повинен захопити дітей, в цій літературі навіть не зачіпається. В результаті процес вчення іноземній мові позбавляється радості емоційної наповненості і тим самим у нього віднімається найголовніше – здатність благотворної дії на духовний світ учнів, їх моральність, естетичні переконання, на формування у них естетичного смаку.
Будь-яка мова, як рідна, так і іноземна, - це живий організм, в нім зосереджений, окрім інформаційного, величезний етичний, естетичний, художній потенціал, тому відношення до мови, як формальному набору «видів мовної діяльності» веде до вихолощення самій його суть. Завдання полягає в тому, щоб викликати в дітях ясне розуміння того, що мова – не проста розвага і додавання, не «гарнір», яким можна користуватися на свій розсуд, а важлива частина самого життя, життя в цілому і життя кожної окремої людини.
Метою вчення іноземній мові сьогодні є формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. Важко не погодитися з тим, що навіть на рідній мові, де знання лексики і стилістичних особливостей не представляє складності, не завжди удається переконливо і логічно збудувати мову і досягти бажаного результату в спілкуванні. В значній мірі це обумовлено тим, що на уроках, як рідної мови, так і іноземного, всі усні вислови учнів є мовою лише формою, а по суті такими не є. Адже людська мова (як письмова, так і усна) – продуктивний вид діяльності, тобто плід творчості, самостійний «продукт», неповторний за формою і змістом. На практиці ж часто доводиться зустрічатися з ситуацією, коли відповіді учнів по темі, що вивчається, схожі як близнюки, що є яскравим прикладом репродуктивності, тобто відтворенням. Не секрет, що багато дорослих людей не вміють спілкуватися на рідній мові, навіть на побутовому рівні: випробовують незручність під час телефонних розмов, при зіткненні з автовідповідачем, спілкуванні з продавцем, в суспільних місцях і так далі, - не говорячи вже про володіння культурою мови в повному розумінні слова. А на уроці іноземної мови викладачеві належить учити всьому цьому дітей, та ще не на рідній, а на іноземній мові! У тому-то і унікальність предмету «іноземна мова», що ці уроки є фактично єдиними, моделюючими реальні і багатообразні ситуації спілкування. Ні на одному іншому шкільному уроці не ставиться завдання навчити дітей спілкуватися. А що таке спілкування? Це не лише уміння правильно говорити і грамотно побудувати свою мову, але уміння слухати і чути, переживати і співпереживати. Досягти цього, не зачіпаючи емоційної сфери учнів, неможливо, і в цьому сенсі урок іноземної мови, швидше за все, близький предметам естетичного циклу: музиці і образотворчому мистецтву. Ось чому дуже важливо, щоб на уроках звучали не холодні, бездушні, хоча і правильні відповіді учнів, а відповіді, що містять власні переживання, враження, забарвлені дитячою емоцією, щирі «сплески» душі і розуму. Саме тоді процес спілкування придбає бажану форму, здійснюючись в єдності думки і відчуття.
Спілкування без довіри недосяжне. Якщо ми хочемо навчити спілкуванню, то необхідно встановити особливі довірливі стосунки, адже на уроці іноземної мови обговорюється не Закон Ома для ділянки ланцюга і не Правило Буравчика, а то, що особисто торкається і зачіпає кожного з нас. Формалізм тут згубний.Залучаючи школярів до іноземної мови, удосконалюючи їх уміння в різних видах мовної діяльності, треба мати зважаючи на, що в основі всього цього повинне лежати емоційне, активне сприйняття мови. Це поняття у жодному випадку не можна ототожнювати з терміном «аудіювання» (сприйняття мови на слух). Сприйняття мови не можна зводити до одного з «видів мовної діяльності», як це зазвичай робиться. Активне емоційне сприйняття мови – основа мовного виховання в цілому і всіх його ланок. Мова може виконувати свою пізнавальну, виховну, естетичну функцію лише тоді, коли діти навчаться по-справжньому чути його і роздумувати про нього. Більш того, можна сміливо сказати, що хто не уміє слухати і чути ніколи не навчиться по-справжньому говорити і спілкуватися. Відчуте і продумане сприйняття мови – одна з найдієвіших форм залучення, що вчаться до іноземної мови, оскільки при цьому активізується внутрішній, духовний світ школярів, їх відчуття і думки. Поза справжнім сприйняттям спілкування взагалі неможливе, тим більше на іноземній мові. «Ми влаштовані так, що плотське для нас важливіше, ніж розумове. Ми рахуємо що-небудь грунтовно пізнаним, коли ми відчуємо його не лише головою, але і призвемо до цього всю нашу нервову систему», - писав А.В.Луначарський. Всі враження, вистави і знання, які пройшли через душу і серце дитини, стають його власними знаннями, власною точкою зору, його думками і переконаннями, його відношенням до добра і зла, прекрасного і потворного, що і визначає етичну позицію людини. І тут цінність естетичного виховання, в найширшому тлумаченні, важко переоцінити. Виховання естетичних поглядів, естетичного смаку, культури спілкування не лише допоможе досягти меті вчення іноземній мові, але сформує повноцінну, естетичну розвинену особу. Дітей треба не просто вчити, їх треба виховувати щодня, планомірно, але обов'язково доброзичливо.
Дитяча радість – потужний емоційний імпульс, що творить початок у процесі становлення особи. Ось чому введення дитини в чужий йому спочатку мир іноземної мови і іншомовної культури повинно здійснюватися по естетичних законах, в єдності радості, добра і краси.
В початковій школі дуже важливо зацікавити дітей навчанням, тому перед вчителем англійської мови стоїть дуже важливе завдання не тільки навчити мові, але й розвинути інтерес до її вивчення. Але постає питання: як це зробити? Тому багато вчителів на уроці намаються використати цікаві завдання, багато наочності і так далі. Але нажаль при виконанні більшості таких завдань діти тільки втомлюють від великої кількості різноманітності на уроці.
А якщо вчитель запропонує дітям на уроці театралізувати казку, то це викличе великий інтерес до того, що вони будуть робити. Таким чином театралізація казки буде сприяти розвиткові образного і творчого мислення. А для того, щоб це сприяло вихованню естетичного смаку треба перед початком такого уроку провести з дітьми невеличку бесіду стосовно того, як вдягнуті герої, яких вони зображують(чи так повинно бути, чи ні), що треба змінити в їх образах і так далі.
Ось 2 таких уроки.
Урок № 1. (Казка рукавичка)
При театралізації використовується паперовий театр.
Бесіда перед казкою.
Розгляд хати
-Скажіть, як ви думаєте якщо подивитися на хату, то можна сказати, що вона належить українцям? Чому?
- А що саме на це вказує?
- Добре.
- А тепер давайте розлянемо діда.
- Як він вдягнутий?
- То який висновок ми можемо зробити? Як потрібно вдягатися?
Таким чином розглядаються усі герої.
Кожна дитина обирає собі героя і починається казка
The MITTEN
Characters:
Grandfather,
Dog.
Mouse.
Frog.
Hare
Fox.
Wolf.
Bear.
Wild Boar,
Narrator: There lived a Grandfather in the house near the forest. One day he took his dog and went to the forest. He walked on and on and lost his mitten. A Little Grey Mouse saw the mitten.
Mouse: What a beautiful warm mitten! I can live in it!
Narrator: So the Little Grey Mouse lives in the mitten. She is very happy. In some time a Frog sees a mitten.
Frog: Who lives in the mitten?
M o u s e: I do. I am a Little Grey Mouse. And who are you?
Frog; I am a Green Frog. Let's live together.
M o u s e: O.K. Come in!
Narrator: Here conies a Hare,
Hare: Who lives in the mitten?
M o u s e: A Little Grey Mouse and a Green Frog. And who are you?
Hare: I am a Hare. I can hop. Let me in.
M o u s e: O.K. Come in!
Narrator: Here comes a Fox.
Fox: Who lives in the mitten?
Frog: A Little Grey Mouse, a Green Frog and a Hare, that Can Hop. And who are you?
Fox; I am a Fluffy Fox. Let me in!
Frog; Come in!
Wolf: Who lives in the mitten?
Hare: A Little Grey Mouse, a Green Frog, a Hare, that Can Hop and a Fluffy Fox. And who are you?
Wolf: I am a Big Wolf. May I come in?
Hare: Yes, you may. Come in, please.
Narrator: Now five animals live in the mitten and here comes a Wild Boar,
Wild Boar: Who lives in the mitten?
F o x: A Little Grey Mouse, a Green Frog, a Hare that Can Plop, a Fluffy Fox and a Big Wolf. And who are you?
Wild Boar: I am a Wild Boar. Let me in.
Fox: O.K. Come in!
N a r r a t o r: Now they are six. The mitten is too small for them all. But here comes a Bear. .
Bear: Who lives in the mitten?
Wolf: Six of us: a Little Grey Mouse, a Green Frog, a Hare that Can Hop, a Fluffy Fox, a Big Wolf and a Wild Boar. And who are you?
B e a r: I -am a Brown Bean Let me in.
Wolf: You are too big and the mitten is too small.
B e a r: I can sit here, near the entrance.
Wolf: O.K. Come in!
N a r r a t o r: Now seven animals live in the mitten. The mitten is too small and the animals are too big. By that time the Grandfather has started to look for his mitten and his Dog helped him. The Dog ran on and on and suddenly saw the mitten.
Dog: Woof-woof! Woof-woof!
Narrator: The animals saw the Dog and ran away. The Grandfather took his mitten and put it on his hand.
Урок № 2 (Колобок)
Бесіда до цього уроку проводить аналогічно попередньому.
Kolobok
Characters:
Grandfather
Grandmother.
Hare.
Wolf.
Bear.
Fox.
Narrator: There lived a Grandfather and a Grandmother. One day the Grandfather asked the Grandmother to make a kolobok.
G r a n d m o t h e r: With, pleasure, but we haven't got any flour.
Grandfather: Look for it here, look for it there and find some.
Narrator: The Grandmother looked for it here, looked for it there and found, some flour. She made a kolobok, baked it and put it near the window to cool. But the Kolobok looked around, jumped onto the ground and ran away. He ran on and on and met a Hare. Hare: Hello, Kolobok. I can eat you. Kolobok: Don't eat me, Hare. I can sing you a song Listen.
I am a little round cake,
You can't eat me
You can't take
From Grandfather ran away
From Grandmother ran away
And from you
I can run away too.
H a r e: Stop! Stop! Wait!
Narrator: But the Kolobok rolls on and on and soon meets a Wolf.
Wolf: Hello, Kolobok, I can eat you!
Kolobok: Don't eat me, Wolf. I can sing you a song.
I am a little round cake,
You can't eat me,
You can't take.
From Grandfather ran away,
From Grandmother ran away,
From a Hare ran away
And from you
I can run away too.
Narrator: The Kolobok rolls on and on and soon meets a Bear.
Bear: Hello, Kolobok. You look tasty. I can eat you!
Kolobok: Please, don't eat me. I can sing you a song.
I am a little round cake.
You can't eat me,
You can't take.
From Grandfather ran away,
From Grandmother ran away,
From a Hare ran away
From a Wolf ran away
I can run away too.
Be a r: Oh, no! Stop! Stop! Stop! -
Narrator: But the Kolobok rolls on and on and soon meets a Fox,
Fox: Hello, Kolobok, I can eat you!
Kolobok: Don't eat me, Fox, Better
listen to my song.
Fox: O.K. Sing for me, please,
Kolobok: I am a little round cake.
You can't eat me,
You can't take,
From Grandfather ran away,
From Grandmother ran away,
From a Hare ran away,
From a Wolf ran away,
From a Bear ran away,
And from you
I can run away too.
Fox: What a beautiful song. Please, sit on my nose and sing for me again.
N a r r a t o r: Silly Kolobok jumped on her nose but the Fox opened her mouth and. ate it all!
Таким чином, такі театралізовані казки допомагають дитині засвоїти нові слова, допомагають бачити ,як треба робити, як ні і це діти бачать на своєму прикладі, на своїх героях. Все це допомагає виховати естетично грамотну особистість.
Література
1. Мазоха Д. С., Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник.- К.: центр навчальної літератури.-2005.- 232с.
2.Мойсенюк Н. Є Педагогіка: Навчальний посібник 3-є видання, доповнення, 2001.- 608с.
3.Дремова А.К. Основы эстетического воспитания: Учебное пособие, 1975.- 400с.
4. Эстетическое воспитание в школе: Под редакцией Б.Т.Лихачева. М: Педагогика, 1980.- 324с.
5. Говдя І. Естетичне виховання учнів. Видавництво «Радянська школа», 1970.- 314.
6. Волашан Г.М. Психолого-педагогічні умови навчання молодших школярів іноземної мови // Англійська мова та література, 2003.- №13.- С. 1-5
7. Донська Н.Ю. Книжка - іграшка «Домашній театр» : Видавництво «Ранок», 2007.- 12 с.
8. Естетичне виховання./ Під ред. П.М. Рязанова.- К- 1976.- С. 44-55.
Колесник Юлия Юрьевна
Учитель начальных классов и английского языка
Город Харьков, школа № 101,
Магистр, аспирант Харьковского нациоанального педагогического университета имени Г.С. Сковороды
Формы и пути эстетического воспитания младших школьников на уроках английского языка. Театрализация сказок в обучении английскому языку в начальной школе
Аннотация: Исследование теоретические вопросы в формировании эстетического воспитания младших школьников на уроках английского языка. А также практические вопросы театрализации сказок в обучении английскому языку в начальной школе. Выявление влияния форм и путей эстетического воспитания на младших школьников. А также театрализваннои сказки на воспитание эстетического у школьников начальной школи.Виявленно влияние театрализованная сказки на эмоциональное состояние школьников.
Ключевые слова: эстетическое воспитание, эмоциональное состояние, красота, воспитание, театрализация, сказка.
Kolesnik Yulia Yuriivna
Teacher of elementary and English language classes
City of Kharkiv, school number 101,
Master's degree, postgraduate student of the Kharkiv National Seminary Pedagogical University named after GS Pans
Forms and ways of aesthetic education of junior pupils in English lessons. Theatricalization of fairy tales in the teaching of English in elementary school
Annotation: Theoretical questions in the formation of aesthetic education of junior pupils in English lessons are researched. And also the practical issues of theatricalization of fairy tales in teaching English in elementary school. The influence of forms and ways of aesthetic education on junior pupils is revealed. As well as theatricalized fairy tale for the education of aesthetics in elementary school students. The influence of theatricalized fairy tale on the emotional state of the schoolchildren was revealed.
Key words: aesthetic education, emotional state, beauty, education, theatricalization, fairy tale.