Стаття "ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ"

Прихожай Оксана Петрівна,

вчитель математики

Сумської СШ І-ІІІ ст. №10

 

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Анотація. У статті поданий теоретичний аналіз проблеми формування ключових компетентностей учнів на уроках математики, розглядаються шляхи їх формування, поняття предметних та ключових компетентностей.

Ключові слова: компетенція, компетентність, ключові або життєві компетентності.

Постановка проблеми. Особливості ХХІ століття: євроінтеграція, перехід до ринкової економіки, демократичного суспільства вимагають від сучасної школи значних змін. Щоб знайти своє місце в житті,  бути успішним, активно засвоїти свої життєві і соціальні ролі, сучасний випускник повинен володіти  такими якостями і уміннями як бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до змінних життєвих ситуацій, використовувати  свої знання для вирішення життєвих проблем, бути комунікабельним,  здобувати потрібну інформацію, аналізувати її, приймати  виважені  рішення,  уважно ставитися  до власного здоров’я,  бути відповідальним за своє  майбутнє та досягнення життєвого успіху.

Тому важливою й актуальною проблемою сучасної школи є формування в учнів життєвих або ключових компетентностей. Саме компетентнісний підхід повинен подолати прірву між освітою і вимогами сучасного життя. Формування компетентності, тобто здатності застосовувати знання та вміння в реальній життєвій ситуації, є однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти.

Аналіз сучасних досліджень свідчить про важливість формування життєвих компетентностей учнів в умовах сучасної школи.  Українські вчені О. В. Овчарук, О. І. Локшина, Н. М. Бібік, О. І. Пометун, О. І. Савченко та ін. на основі вивчення потреб розвитку української школи визначили таку сукупність ключових компетентностей: уміння вчитись (навчальна); громадянська; загальнокультурна; компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій; соціальна; здоров’язбережувальна [6].

Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності формування ключових компетентностей учнів на уроках математики

Виклад основного змісту статті. У Державному стандарті поняття «ключова компетентність» вживається в такому значенні: «ключова компетентність – спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистостей, що дає можливість їй ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів». Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. Освітня компетенція — це певний рівень розвитку особистості учня. Він пов’язаний, перш за все, з якісним опануванням змісту освіти. Але треба пам’ятати, що компетенція не зводиться лише до сукупності знань та навичок учнів. Отже, компетенція — це здатність розв’язувати життєві завдання, розв’язувати проблеми, здатність діяти та виконувати поставлені задачі. Саме компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Найбільш ефективними засобами, які сприяють формуванню ключових компетентностей, є сучасні педагогічні інноваційні технології. Сприятливим середовищем для реалізації цього завдання є навчально-виховний процес, зокрема уроки математики [1].

Формування всіх ключових компетенцій здійснюється на кожному уроці, неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної компетенції від формування будь-якої іншої компетенції. Проте, варіюючи зміст завдань, форми та методи роботи на окремих уроках учитель спрямовує процес навчання на формування певної компетенції. Окремі теми курсу математики змістовно спрямовані на фор­мування окремих компетенцій. Таким чином, через зміст та форми роботи на окремих уроках ми формуємо предметні компетенції, а через них - надпредметні та ключові.

Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому і полягають практичні цілі навчання математики [2]

Як зазначено в пояснювальній записці до навчальної програми з математики: мета базової загальної середньої освіти – випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя [8].

Тому завдання математики зробити певний внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За С. Раковим, під поняттям «математична компетентність» розуміють спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і методи математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень [7, ст. 15].

Математичні компетентності:

1.Процедурна компетентність – уміння розв'язувати типові математичні задачі.

2.Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень.

3.Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами (Gran, 2D, 3D, електронні таблиці Excel та інші).

4.Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних і прикладних задач математичними методами.

5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв'язання практичних та прикладних задач.

Компонентами математичної компетентності, як і будь-якої іншої є:

-мотиваційний;

-змістовний;

-дійовий.

Формування мотиваційного компонента здійснюється через забезпечення позитивного ставлення до предмета, розвиток пізнавального інтересу, пізнавальну самостійність. Внутрішня мотивація учня залежить також від ситуації. Тому потрібно пропонувати цікаві логічні завдання, рольові ігри. Для формування позитивної мотивації потрібно використовувати заохочення та підтримку успіхів.

Формування змістовного компоненту здійснюється на основі індивідуально-диференційованого підходу здійснюється через використання різнорівневих завдань.

Формуючи дійовий компонент, необхідно створити для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом вчителя до самостійних, даючи змогу учням знаходити шляхи розв'язання завдань.

Цікавим і перспективним є такий спосіб демонстрації зв'язку математики з іншими науками – інтегровані уроки.

Складові математичної компетентності:

-обчислювальна (готовність учня застосовувати обчислювальні вміння на практиці), форми роботи на уроках: вправа мікрофон, вдала риболовля, лісова стежина;

-інформаційно-графічна (утворює готовність застосовувати вміння і навички, способи діяльності пов'язані з графічною діяльністю), форми роботи на уроках: гра «Хто швидше?», практичні заняття (визначення часу за годинником, побудова кола без циркуля);

-логічна (забезпечується здатністю учня виконувати логічні операції у процесі розв'язування рівнянь, розгадування ребусів і головоломок, розрізнення істиних і хибних тверджень;

-геометрична (виявляється у володінні просторовою уявою), форми роботи на уроках обчислення периметру, площі класної кімнати, клумби, під час вивчення теореми Піфагора.

Алгоритм формування компетентностей учнів:

- здійснювати зв'язок навчання з життям (поєднання вивчення основ наук з різними видами праці, цінність для колективу, суспільства)

- мотивація на актуалізацію теми,

- формування системи знань, отриманих через розв'язання проблемних ситуацій та узагальнення й аналіз фактичного матеріалу.

- формування вміння використовувати знання й особистий досвід через розв'язування ситуативних задач.

- формування особистої відповідальності за рівень знань і самоосвітньої діяльності.

- моніторинг і корекція розвитку особистості через виховання і самовиховання, діагностика.

Ключові компетентності:

Соціальна і громадська компетентності - завдання, які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку. Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху його розв'язання. Використання самооцінки та взаємооцінки учнів. Розв'язання задач різними способами для визначення раціонального шляху розв'язання. Залучення дітей до роботи в групах. Практикування доручень учням. Залучення учнів до планування та проведення позакласних заходів та предметних тижнів.  Використання інформації з історії математичних відкриттів

Політкультурна компетентність - використання художньої літератури в математиці. Розв'язання задач історико-культурного та екологічного змісту. Наголошення на внеску в розвиток українських та зарубіжних математиків. Виховання учнів на прикладі життєвого досвіду та творчого шляху відомих математиків. Розвивати вміння учнів висловлювати власну точку зору

Комунікативна компетентність - вироблення в учнів правильної вимови математичних термінів. Застосовувати взаємоопитування та взаємоперевірку з подальшим коментуванням. Організація групової роботи. Нестандартні уроки.

Інформаційна компетентність - залучення додаткової інформації. Активна співпраця з кабінетом інформатики. Використання та складання таблиць та схем. Випуск шкільних газет

Уміння вчитися впродовж життя - написання рефератів, повідомлень, тощо. Використання випереджальних завдань. Залучення до роботи в МАН. Консультування учнів з питань самоосвіти. Проведення інтелектуальних конкурсів, змагань тощо

Підприємницька компетентність - складання проектів. Розв'язування задач на відсотки. Використання інтерактивних методів. Інтегровані уроки. Позакласна робота

Екогологічна грамотність і здорове життя – розв'язування текстових задач пов'язані з навколишнім середовищем (рух, відсоткові обчислення чинників ризику, математична статистика тощо). Проведення фізкультхвилинок і релаксацій. Забезпечення санітарно-гігієнічних норм [4].

Як же на уроках математики можна поєднати ключові компетентності?

Потрібно залучати учнів до таких форм діяльності групова, парна робота де вони набудуть досвід спілкування державною мовою, а ще крім того залучати дітей до роботи з текстом, проводити інтегровані заняття.

На уроках варто пропонувати учням прикладні задачі, та ще й такі, що містять знання з деяких наук, задачі з логічним навантаженням. Розвивати цю компетентність допоможе проектна та дослідницька діяльність.

Чотири останні компетенції виділені у наскрізні лінії ними не варто нехтувати.

Наприклад задачі: про пам'ятники Т. Шевченку ця задача містить не лише математичну складову, а й культурну, про розлиту нафту в морі учень не лише актуалізує знання про пропорції, а й знайомиться з екологічною проблемою.

Нажаль в підручниках задач такого типу мало, тому авторами Д. В. Васильєва та Н. І. Василюк було розроблено Збірник задач з математики наскрізні лінії компетентностей та їх реалізація.

Формування компетентностей учнів обумовлено реалізацією не тільки оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Найбільш пріоритетним на мою думку на уроках математики є:

-національно-патріотичне виховання: головною домінантою національно-патріотичного виховання є формування в учнів ціннісного ставлення до самих себе, до держави і до суспільства, а також відчуття своєї належності до України. Потрібно також звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їх внесок у розвиток математики;

-фінансова грамотність: розв'язування задач такого характеру сприяє формуванню в учнів умінь та навичок використовувати математичні знання в практичній діяльності (тема «Складні відсотки», проект «Куди вкласти гроші?»);

-інформаційно-цифрова компетентність, для втілення якої потрібно матеріально-технічне забезпечення (інтерактивна дошка, проектор, екран, Інтернет, програмне забезпечення і т. д.);

-уміння вчитися впродовж життя. Доцільно учням задавати такі завдання: скласти задачу за малюнком, залучення учнів до дослідницької діяльності написання МАН, виконання практичних робіт з математики. Наприклад, побудувати коло без допомоги циркуля, знайти висоту дерева і т. д.

-екологічна грамотність та здоровий спосіб життя. Кожен вчитель має знати, що учні проводять більшу частину свого часу сидячи в класі, тож здоров'язбережувальна функція є однією з головних. У 5-6 класах ми маємо проводити фізкультхвилинки, а в старших класах зорову гімнастику. Крім того учням корисно розв'язувати такі завдання, які стосуються екології чи здоров'я.

Для учнів 5 класу при вчені теми об'єм прямокутного паралелепіпеда можна запропонувати таке завдання: «Обчисліть, скільки кубічних метрів повітря очистять від автомобільних вихлопних газів 25 каштанів, посаджених уздовж дороги, якщо одне дерево очищає зону довжиною 100м, шириною 12м, вистою 10м?»

Для формування здорового способу життя задачі мають бути засновані на фактичному матеріалі і складені так, щоб учні звикали цінувати, поважати і берегти своє здоров'я.

Приклади формування компетентностей учнів на різних етапах уроку:

- На етапі Перевірки домашнього завдання:

1.Рецензування відповідей (домашнього завдання)

Мета: активувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів.

Результат: формування пізнавальної компетентності.

2. Математичний диктант (по сторінках домашнього завдання з обмеженим часом рішення).

Мета: розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу та пам'ять.

Результат: формування самоосвітньої компетентності.

- На етапі Пояснення нового матеріалу:

1. Доведення теорем, лемм і т.п.

Мета: вчити дослідницькій роботі.

Результат: формування полікультурної компетентності.

На етапі Закріплення, відпрацювання вмінь та навичок

1. Навчальна самостійна робота.

Мета: вивчити властивості дробу, і т.п.

Результат: формування пізнавальної компетентності.

2. Дослідження різноманітних видів пам'яті.

Мета: закріплення знань про похідну та її застосування, і т.п.; розробка правил (алгоритмів) запам'ятовування.

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку.

3. Розв'язування задач, виразів з коментуванням

Мета: закріплення умінь розв'язувати задачі та вирази.

Результат: формування інтелектуальної і полікультурної компетентностей

4. Математична естафета.

Мета: закріплення знань учнів, формування вмінь перевіряти, слухати, думати.

Результат: формування пізнавальної компетентності.

5. Робота з підручником

Мета: навчити роботі з інформацією; закріпити знання тексту, розуміння теми.

Результат: формування комунікативної і пізнавальної компетентностей, розвиток індивідуальних здібностей (навчальна практична робота).

- На етапі Контроль

1. Створення реклами (презентації) вивченої теми(уроку), робота в групах зі взаємною оцінкою.

Мета: вчити дітей уяві та вмінню абстрагуватися.

Результат: формування інтелектуальної компетентності.

2. Самостійна робота зі взаємоперевіркою; диференційована контрольна робота.

Мета: вчити дітей, опираючись на отримані знання, самостійно працювати

Результат: формування соціальної компетентності.

На етапі Домашнє завдання

1. Скласти питання, задачі та вирази з теми уроку.

Мета: перевірити засвоєний матеріал уроку, формувати уміння добирати приклади.

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку.

2. Різнорівневі задачі: репродуктивні, особливої складності, на кмітливість, математичну логіку, і т.п.

Мета: перевірити знання учнів відповідно до їх рівню підготовки.

Результат: формування інтелектуальної компетентності [2].

Висновки. Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко й оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися впродовж всього життя, розвиватися та творити. Вчитель має бути не "транслятором" інформації, а організатором діяльності, спрямованої на виконання навчальних завдань [1]. Саме за таких умов можна досягти формування життєвих компетентностей учнів на уроках математики. Компетентнісний підхід є орієнтиром національної системи освіти. А тому через адаптацію всіх компонентів навчального процесу, врахування його нової мети формування компетентностей учнів стане реальним результатом навчання.

Список використаних джерел

1. Боровик Г. В. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики./ Методичний посібник для вчителя
2. Васільєва Д.В. Особливості навчання математики в сучасній школі [Електронний ресурс]
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2011 №1392
4. Казначей І. В. Діяльнисний підхід та формування ключових компетентностей учнів на уроках математики./Методичний посібник для вчителів/ 2013 р.
5. Компетентністна освіта: від теорії до практики. Збірка статей. – К.: Плеяди, 2005. – 120 с. – (Відкритий урок. Основна школа. Вип. 3-4)
6. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: А. С. К., 2003
7. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ. – Х.: Факт, 2005. – 360с.
8. Раков С. А. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти//Математика в школі. – 2005 - № 5.

 

 

 

 

 

Слухач  ______________________________________________________

                                             Підпис                                                      ПІП                               мобільний телефон

Керівник  ____________________________________________________

                                             Підпис                                                      ПІП                               науковий ступінь, вчене звання

Дата  захисту ________________ Термін навчання ________________