Стаття "Формування ключових компетентностей учнів шляхом використання практично орієнтованих завдань на уроках математики"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування ключових компетентностей учнів шляхом використання практично орієнтованих завдань на уроках математики

 

 

 

 

 

                                        

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ. …………………………………………………………………………………….  3

Розділ 1. Формування ключових компетентностей учнів

1.      Компетентність як педагогічне явище………………...…………………………..  4
2.      Формування математичних компетентностей школярів……………………….  5
3.      Набуття учнями математичних компетентностей — одна з найважливіших складових життєвих компетентностей……………………………………………  5
4.      Методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей…………………………………………………………………… 8
5.      Формування ключових компетентностей на уроках математики……………...  9

Розділ 2. Використання практично орієнтованих завдань на уроках математики…. 10

Висновки. ………………………………………………………………………. ……… 15 Список використаних  джерел. ………………………………………………………..  16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

Хочеш зробити світ кращим-          

                    почни зі своїх уроків

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.

Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.   Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:

•    створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
•    задоволення запитів та потреб школяра;
•    засвоєння продуктивних знань, умінь;
•    розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
•    виховання для життя в цивілізованому громадян­ському суспільстві.

Для розв'язання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

•    Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особис­тість, яку ви формуєте.
•    Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.
•    На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.
•    Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства.
•    Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
•    Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
•    Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
•    Творче мислення розвивайте всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома спо­собами, частіше практикуйте творчі завдання.
•    Вчитель з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, має слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів. Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
•    У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
•    Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

Вчитель повинен пам'ятати ці правила, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети - формування та розвитку особистості.

Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчитися всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

 

 

Розділ 1. ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

1.           Компетентність як педагогічне явище

Реформування системи освіти в Україні набуло нині глобального характеру. Ми є свідками і учасниками процесів, котрі безпосередньо пов'язані з реформуванням змісту освіти - затвердження Державних стандартів початкової освіти та базової середньої освіти. Але чи не найяскравіший приклад оновлення ми спостерігаємо у реаліях реформування системи оцінювання.

        Результатами навчання в цій системі визнаються рівень навчальних досягнень та компетенції учнів. "Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів...". Чим обумовлена перспективність такого результату? "Визначення навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції".

У вітчизняній педагогічній літературі уживаються і поняття "компетенція" ("компетенції", "групи компетенцій"), і поняття "компетентність" ("групи компетентностей"). Тлумачний словник подає вельми схожі трактування цих загальних понять.

Компетенція:

•    добра обізнаність із чим-небудь;
•    коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи.

Компетентний:

•    який має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь;
•    добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на знанні, кваліфікований;
•    який має певні повноваження, повноправний, повновладний.

 Поняття "компетенція" традиційно вживається у значенні "коло повноважень", "компетентність" же пов'язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном "компетентність".

Компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.

       Компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов'язана з якісним опануванням змісту освіти.

Освітня компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.

Отже, освітня компетентність - це особистісна якість, що вже склалася.

Компетентний спеціаліст, компетентна людина - це дуже гідна перспектива.

 

 

 

 

 

2.           Формування математичних компетентностей школярів

                                        Мало мати хороший розум, головне —  

                                                        добре його застосовувати.                                                                                                                                          Декарт

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набу­тих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня - випускника до життя, подальшого особистого розвитку та актив­ної участі в суспільному житті.

З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до ор­ганізації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

•    інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мис­лення, характерних для математичної діяльності і необ­хідних людині для повноцінного життя у суспільстві;
•    оволодіння прийомами математичної діяльності, які не­обхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;
•    формування уявлень про математику як форму опису і ме­тод пізнання дійсності;
•    виховання учнів у процесі навчання математики;
•    формування позитивного ставлення та інтересу до мате­матики.

Викладання математики має відображати діалектику пізнан­ня дійсності і побудови математичних теорій.

Математичні компетентності складають основу для форму­вання ключових компетентностей. За визначенням С. А. Ракова, математична компетентність — це спроможність особистості ба­чити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математич­ну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

 

3.           Набуття учнями математичних компетентностей — одна з

найважливіших складових життєвих компетентностей

Недостатньо лише отримати знання;

треба знайти їм застосування.

Недостатньо тільки бажати; треба творити.

Йоган Гете

Для успішної участі у сучасному суспільному житті особис­тість повинна володіти певними прийомами математичної діяльнос­ті і навичками їх застосувань до розв’язування практичних задач. Значні вимоги до шкільної математичної освіти у розв’язанні прак­тичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем математичної компетентності.

Математична компетентність — це вміння бачити та застосо­вувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод ма­тематичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрями набуття математичної компетентності

• Будувати і досліджувати найпростіші математичні мо­делі реальних об’єктів, процесів і явищ.
• Володіти необхідною оперативною інформацією для ро­зуміння постановки математичної задачі. Володіти технікою обчислень.
• Уміти проектувати і здійснювати алгоритмічну та еврис­тичну діяльність на математичному матеріалі.
• Уміти працювати з формулами.
• Уміти будувати і читати графіки функціональних за­лежностей, досліджувати їхні властивості.
• Уміти класифікувати і конструювати геометричні фігу­ри на площині і у просторі.
• Уміти оцінювати шанси настання тих чи інших подій, міру ризику під час того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант.

Математична компетентність є важливим показником якості математичної освіти, природничої підготовки молоді.

Зрозуміло, що забезпечити набуття учнями математичних компетентностей може тільки компетентний учитель. Він пови­нен бути компетентним не тільки у своїй предметній галузі — математиці, а й у галузі педагогіки і психології.

Процес обговорення математичних компетентностей буде не­завершений, якщо не обговорити методи навчання, які сприяють набуттю математичних компетентностей у процесі навчання, якщо не обговорити критерії набуття математичних компетентностей та засобів вимірювання їх рівня набуття.

Критерії набуття математичних компетентностей

Ніколи шлях до знань не пролягає по шовковій траві,

 всіяній ліліями: завжди людині доводиться

 карабкатися по голих скелях.

Рескін Джон

Доцільно обговорювати критерії математичних компетентнос­тей у термінах запровадженої в Україні 12-бальної шкали оціню­вання. Ця шкала передбачає визначення навчальних досягнень учнів за такими рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

Для математики ці рівні можна інтерпретувати рівнями за­своєння понять.

Концептуальні поняття	Засвоєння концептуальних ідей, що лежать в основі поняття (наприклад: для поняття похідної — це традиційні задачі обчислення миттєвої швидко­сті та кутового коефіцієнта дотичної до кривої)
Властивості поняття	Засвоєння основних властивостей поняття (наприклад: для поняття похідної функції — це диферен­ціювання добутку, частки, похідна складеної функції)
Застосування поняття	Вміння бачити поняття в типових ситуаціях (наприклад: для поняття похідної, можна вибрати вміння застосовувати поняття похідної для визначення кутового коефіцієнта дотичної до кривої або швидкості зміни деякої величини)
Систематизація поняття	Узагальнення поняття, зв’язок з іншими по­няттями (наприклад: для поняття похідної функції, можна вибрати зв’язок диференційованості з неперерв­ністю та іншими властивостями функцій)

4.           Методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей

Розум людський має три ключі, які все відкривають: знання, думка, уява.

Віктор Гюго

Сучасний стан проблеми методів навчання нагадує давню споруду, яку багаторазово добудовували та перебудовували все­редині та ззовні та яка на сьогодні майже не придатна для про­живання. А школа наполегливо вимагає негайного вирішення проблеми методів навчання.

Методи навчання математики істотно відрізняються від ме­тодів навчання, наприклад, історії, біології, іноземної мови. Роз­робити оптимальну теорію методів навчання для всіх шкільних предметів навряд чи можливо. Розглянемо найважливіші методи навчання математики в сучасній середній загальноосвітній школі.

 

 

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Активні методи навчання

•              Метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, уза­гальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти, скла­дати свої задачі. Доцільніше розібрати кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж кілька схожих задач).
•              Метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, у міжнародній грі «Кенгуру». Учні вчаться долати інерт­ність, переборювати стресові ситуації, що так важливо у житті).
•              Метод мозкового штурму (привчає учнів на поставлені за­питання давати свої варіанти відповідей).
•              Метод занурення (створюються ситуації, де учні з голо­вою занурюються в поставлені завдання, ефективно роз­в’язують їх).
•              Метод евристичних питань (спонукає учнів думати, ана­лізувати).
•              Кооперативний метод (використовується при роботі в групах).
•              Дослідницький метод.
•              Метод проектів.

Метод проектів — це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань. Метод проектів стимулює учнів до розв’язання проблем; розвиває критичне мислення; учні набувають навичок роботи з інформацією; вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві.

Проектна діяльність відкриває в учнях лідерів, які уміють організовувати роботу в своїх групах. Розвивається вміння співп­рацювати, відчути себе членом команди, брати відповідальність на себе, формується комунікативна компетентність.

Важливе завдання процесу навчання математики в школі — домогтися глибокого і міцного засвоєння учнями теоретичних знань: математичних понять, тверджень про їхні властивості (ак­сіоми, теореми), правил, законів; сформувати навички й уміння за­стосування теоретичних знань на практиці і оволодіння способами творчої діяльності, досягти глибокого усвідомлення учнями світо­глядних і морально-етичних ідей. Слід розрізняти поняття «процес навчання» і «процес одержання освіти». Для того, щоб людина була освіченою у повному розумінні слова, потрібні три властивос­ті: широкі знання, звичка мислити, шляхетність почуттів.

Процес навчання — двосторонній процес взаємодії між тим, хто вчить, і тим, хто навчається. Закономірності процесу навчання, що об’єктивно існують, виступають як основні вимоги до практичної організації навчального процесу. Вони дістали на­зву дидактичних принципів.

5.           Формування  ключових  компетентностей на уроках математики

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновлення змісту освіти, а й адекватних методів та технологій навчання. Але зміст та методика викладання будь-якого предмета мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів .

Математика не існує у безповітряному просторі, математичні поняття, аксіоми, теореми мають своїм витоком реальність і сво­єю метою мають дослідження реальності за допомогою матема­тичного моделювання.

Викладання математики має відбивати діалектику пізнання дійсності і побудови самих математичних теорій на основі практики.

Саме тому свою роботу вчитель математики здійснює відпо­відно до вимог сьогодення, тому актуальним буде формування математичних компетентностей школярів на основі принципів історизму та прикладної спрямованості.

Головне завдання вчителя — розвиток здібностей і навичок учнів, підвищення престижу знань, формування математичних компетентностей, вміле використання випускниками школи на­бутих у процесі навчання вмінь і практичних навичок у повсяк­денному житті. Вчитель повинен знайти шлях до особистості учнів через звернення до їх життєвого досвіду, через підбір за­дач прикладного змісту, через використання історичного матері­алу, що викликає інтерес учнів до предмета, формує у них певні компетентності.

 

 

Розділ 2. ВИКОРИСТАННЯ ПРАКТИЧНО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Перед сучасною освітою постає завдання виховати особистість, здатну на життєтворчу діяльність. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення і саморозвитку, що стане запорукою  успіху в різних сферах діяльності.

Учні, які озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися   та вдосконалюватися  інтелектуально, морально і фізично. Я, як вчитель математики, свою навчально-виховну  діяльність повинна організувати таким чином, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати математичну компетентність. Математична компетентність – уміння працювати з числовою інформацією, володіння математичними вміннями. А це, фактично, і є виконання Закону України «Про Освіту», де говориться: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».

Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Більшість учнів вважають, що математика складна, абстрактна, нудна і далека від реальності наука. Але мало хто розуміє, що математика наскільки практична, що небагато із оточуючого нас може без неї працювати.

      Удосконалення методики викладання математики тісно пов’язане із розвитком самостійності учнів.

Китайська мудрість говорить: «Скажи мені, - я забуду. Покажи мені, - я запам’ятаю. Дозволь мені це зробити самому, - це стане моїм назавжди».

Сучасні підручники з математики та науково-методичне забезпечення до них дозволяють учителю урізноманітнювати форми і методи організації самостійної роботи на уроці та в позаурочний час.

Важливою умовою вдосконалення викладання математики є посилення її практичної спрямованості. Одним із шляхів вирішення цього питання є вироблення в учнів практичних умінь і навичок та розвиток пізнавальної активності, що досягається при розв’язуванні вправ та задач, виконанні практичних завдань. Для закріплення вивченого, перевірки знань та з метою індивідуального чи диференційованого підходу учням пропоную виконати «Тестові завдання» закритої та відкритої форми, з розгорнутою відповіддю.

Домашня робота учнів – це також різновид самостійної роботи. Для того, щоб дотримуватись диференціації та індивідуалізації навчання, систематично пропоную учням завдання по рівнях складності, які підбираю із вправ підручника.

Активізація творчої самостійності учнів, формування їх мислення і навиків до практичного застосування знань, розвиток логічного мислення найефективніше здійснюється під час практичних робіт.  

В цьому допомагають задачі із рубрики «Застосуйте на практиці», де учням пропонується виконати практичне завдання, пов’язане із застосуванням теоретичного матеріалу в побуті. Такі завдання підвищують значимість математики в житті людини, показують зв’язок науки з практикою.

Практична робота у 5 класі з теми «Об’єм прямокутного паралелепіпеда»

 (приклади завдань на розвиток просторової уяви)

Завдання 1. Яка із заданих фігур не може бути розгорткою куба?

Завдання 2. Із восьми рівних кубиків складають прямокутні паралелепіпеди. Зобрази всі можливі варіанти. Порівняй об’єми цих паралелепіпедів.

 

 

 

 

 

Завдання 3. Які розміри паперу, з якого зробили розгортку паралелепіпеда?

 

Завдання 4. За даною розгорткою склей прямокутний паралелепіпед та знайди його об’єм .

Практична робота у 5 класі з теми «Площі фігур»

Завдання. Виконай потрібні вимірювання і обчисли площу зафарбованої частини многокутника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фрагмент уроку - практикуму у 5 класі

«Прямокутний паралелепіпед. Куб.

Об’єм прямокутного паралелепіпеда та куба»

ІІ. Активізація розумової діяльності (розв’зування  усних вправ).

1.                   Дано одиничний квадрат із стороною 1см:

Знайдіть площу зображеної фігури:                                                                                             Відповідь: 17 см².

 

 

 

 

2.                   Фігури, зображені на рисунку, складено із кубиків з ребром 1 см. Знайдіть об’єм кожної фігури.

 

 

 

 

 

Відповідь. 21 см³; 38 см³.

 

3.                   Вставте пропущені числа:

 

5

 

12

                                                           

                                                          

                                                                   

                     Відповідь. 36.

 

 

 

 

                                                                          

Відповідь. 9.

Фрагмент уроку у 6 класі з теми «Дії із звичайними дробами»

Актуалізація опорних знань:             

Вчитель. Зараз пригадаємо те, що вивчали на попередніх уроках.

•                   Інтерактивна технологія «Займи позицію».  

Якщо ви вірите в правильність даного твердження, то пишете 1, якщо не вірите – 0. У кінці роботи у вас з’явиться п’ятизначне число, по якому перевіримо ваші відповіді.

Вірите ви, що …

•                   Коли при обчисленнях ви отримаєте неправильний дріб, то треба результат записати у вигляді мішаного числа.
•                   Щоб перемножити два дроби, в чисельнику треба записати добуток знаменників, а в знаменнику – добуток чисельників.
•                   Щоб поділити дріб на дріб, треба ділене помножити на число, обернене до дільника.
•                   Якщо знаменники дробів – взаємно прості числа, то найменшим спільним знаменником буде добуток цих знаменників.
•                   Два числа називаються взаємно оберненими, якщо їх частка дорівнює 1.

Відповідь. 10110.

Непорозуміння матеріалу з боку учнів, а звідси – невміння виконання завдання – це основна причина втрати інтересу до предмета, а неуважність – одна з найпоширеніших причин низької успішності.

            Задачі прикладного характеру мають важливе значення насамперед для виховання в учнів інтересу до математики за умови забезпечення мотивації навчання: кожне нове поняття чи положення повинно, по можливості, вводитись у задачах практичного характеру. Такі задачі переконуватимуть учнів у потребі вивчення нового теоретичного матеріалу і показуватимуть, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальною дійсністю. Спочатку учнів зацікавлює розв'язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука. Тому систематичне виховання учнівських інтересів є неодмінною умовою піднесення ефективності кожного окремого уроку і всієї навчально-виховної роботи.

Наприклад  Тема: Площі бічної та повної поверхонь циліндра

       Етап навчання:   Мотивація навчальної діяльності учнів

      Створюю проблемну ситуацію, запропонувавши учням задачу практичного змісту.

Задача. На вулицях міста встановили тумби циліндричної фор­ми для розклеювання реклами. Чи поміститься реклама продукції деякої фірми на одній такій тумбі, якщо загальна площа її рекламних плакатів 5 м², а висота та діаметр тумби відповідно дорівнюють 2 м і 0,8 м?

Після обговорення ситуації, з'ясовуємо, для того щоб дати відповідь на запитання задачі, необхідно знайти площу бічної по­верхні тумби, про яку йдеться в задачі. Оскільки тумба має цилін­дричну форму, то треба знайти площу бічної поверхні циліндра. Робимо висновок: щоб розв’язати задачу необхідно знати формулу для обчислення площі циліндра.

  В своїй практиці використовую  такі різновиди задач прикладного змісту:

•                   на розрахунок значень величин, що зустрічаються в практичній діяльності;
•                   на складання розрахункових таблиць;
•                   на використання та обґрунтування емпіричних формул;
•                   на вивід формул залежностей, що зустрічаються на практиці.

Позакласна робота з математики є невід’ємною частиною цілісного навчально – виховного процесу. У ній, як і в класній роботі, реалізовуються практичні, виховні, розвивальні можливості навчального предмета. Крім того, саме позакласна робота дає можливість продемонструвати, як отримані на уроках математики знання, уміння та навички можуть застосовуватися у повсякденному житті, реальному спілкуванні з друзями, стати джерелом позитивних емоцій, сприяти самореалізації творчого потенціалу учня як особистості. Традиційно проводжу тижні математики, змагання КВК між класами, вікторини, клуб «Що? Де? Коли?», цікаві подорожі – змагання команд. 

Позакласна робота має велике виховне значення. Конкурси, змагання виховують бажання пізнати цікавий світ математики, а також товариськість, толерантне ставлення до суперників, прагнення самовдосконалюватись та не зупинятися на досягнутому. Важливим елементом у моїй позакласній роботі з учнями є проведення, підготовка і участь у  Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру без кордонів».

З 2009 року я є координатором проведення цього конкурсу у школі. Результати участі в нашій школі у деяких класах вищі за середньостатистичні в «Кенгуру», багато  учасників конкурсу мають «добрі» результати, є декілька «відмінних» результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ.

Отже, така форма роботи дозволяє сформувати особистість, колектив. Саме в цих творчих колективах організовую цікаві уроки та позакласні заходи. На уроках багато використовую задач практичного змісту. Це сприяє тому, що діти вчаться дивитися на деякі побутові проблеми поглядом людини, для якої математика є не сухою, абстрактною наукою, а потужним інструментом у розв’язанні деяких життєвих задач; і формує людину, яка може повністю застосувати вивчене на практиці. Часто в практиці використовую нетрадиційні уроки:  уроки-змагання, уроки-подорожі,  урок-ділова гра, урок - КВК, інформаційно-дослідницькі проекти, інтегровані уроки,  що значно підвищує інтерес учнів до вивчення математики. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на навчальних заняттях з математики сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, швидкому та ефективному засвоєнню ними навчального матеріалу, формуванню ключових компетенцій школяра.

Сформованість життєвих компетентностей у повному обсязі перевірить саме життя. Результати  моніторингу якості знань учнів, аналіз рівня сформованості математичних компетентностей  підтверджують дієвість досвіду, оптимальний вибір форм і методів для формування знань, умінь та навичок життєтворчої особистості. Протягом останніх років якість знань та результативність учнів з предмету неухильно зростає. Мої учні неодноразово ставали переможцями та призерами районного етапу предметної олімпіади із математики.                                                                                                                    

 Це лише окремі штрихи моєї роботи, окремі напрацювання. А в перспективі – багато планів, багато творчих задумів. Сьогоднішній стан освіти вимагає від учителя не штампів, а творчості, пошуків нових шляхів навчання і виховання. То ж в цьому напрямку я і прагну працювати. Була учасником інформаційно-методичного семінару «Реалізація   компетентнісного підходу в навчанні математики», організованого видавництвом «Ранок» у м. Пирят квітень 2017 року.

Симон Соловейчик сказав: «Учитель не робить кар’єри, він – актор, але його слухачі й глядачі не аплодують йому. Він скульптор. Але його праці ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування і не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення?»

  Відповіддю на це питання можуть бути слова Бернарда Шоу: «Коли я маю яблуко і ти маєш яблуко,  і ми обміняємось яблуками, у кожного із нас  буде по одному яблуку. Коли я маю ідею і ти маєш ідею, ми обміняємось ідеями – в нас буде по дві ідеї».

Спілкуючись між собою, вчителі збагачуються ідеями, планами для подальшого вдосконалення. І отримують натхнення для того, щоб залишити біля порога класу всі свої проблеми, увійти до дітей із піднесено налаштованою душею і почати дійство під назвою «урок».

Адже до свого найкращого уроку вчитель готується все своє життя!

 

 

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Бевз В. Г. Використання історизму у шкільному курсі математики / Практикум з історії математики: Навчальний посібник.  К.: НПУ імені М. П. Драгоманова,  2009.

2.  Бевз Г. П. Методи навчання математики.  Х.: Основа, 2003.

3. Возняк Г. М., Маланюк М. П. Взаємозв’язок теорії з практикою в процесі вивчення математики / Посібник для вчителя.  К.: Радянська школа, 1989.

4. Іванюк Т. Г. Групова форма роботи на уроках математики.  Тернопіль: Підручники й посібники, 2007.

5. Калугіна О. Р. Шляхи формування предметної компетенції на уроках математики.  «Освітянин»,  № 1,  2008.

6. Клочко І. Я. Посібник з математики для школярів і абітурієнтів / Частина друга.  Тернопіль: Підручники й посібники, 2007.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук.   К.: К. І. С., 2004.  112 с.

8. Малихін А. Тести у навчальному процесі сучасної школи / Рідна школа.  2001.  №8.

9. Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебраїчний тренажер / Посібник для школярів і абітурієнтів.  Х.: Гімназія, 1998.

10. Нелін Є. П. Алгебра. 8 клас / Опорні таблиці, схеми, розв’язування, Тренувальні тести.  Х.: Видавництво «Ранок», 2009.

11. Овчарук О. Л. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти в Україні. Стратегія реформування освіти в Україні.

12. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів.  К., 2004.

13. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / Науково-методичний посібник.  К.: А. С. К., 2003.

14. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ.  Х.: Факт, 2005.  360 с.

15. Раков С. А. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти  /  Математика в школі.  2005.  № 5.

16. Рекомендації з освітньої політики.  К.: К. І. С. 2003.

17. Слєпкань З. І. Методика навчання математики.  К.: Зодіак-Еко, 2000.