Стаття "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ЧИТАННЯ НА УРОКАХ РОБОТИ З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ"

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ЧИТАННЯ НА УРОКАХ РОБОТИ З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ

У сучасному світі формування всебічно розвиненої особистості набуває особливої актуальності і являє собою об'єктивну необхідність. Читання відіграє основну роль у формуванні особистості дитини. За останнє десятиліття люди стали значно менше читати, тому що книзі важко витримати конкуренцію з відео, комп’ютером, телефоном чи планшетом. Тому виникає нагальна потреба формування мотивації до читання учнів початкових класів.

Здійснивши аналіз психолого-педагогічної літератури, довідників та словників з теми дослідження, ми не знайшли чіткого визначення сутності поняття «мотивація до читання». Тому для того, щоб з’ясувати його сутність, необхідно розглянути терміни «мотивація», «читання».

У психологічному словнику за редакцією Н. А. Побірченко, дається таке визначення поняття: «Мотивація – сукупність стійких мотивів, спонукань, що визначають зміст, спрямованість і характер діяльності людини, її поведінку» [4, c. 172].

С. Гончаренко дає таке визначення поняття: «Читання – це вид психічної діяльності; виявляється в асоціюванні з зображеннями літер звукових елементів мови (звуків, складів, слів, фраз) [2, c. 497].

Відповідно до вищезазначеного, на нашу думку, можна сформулювати наступне визначення: «Мотивація до читання – сукупність мотивів, реакція на стимул, яка забезпечує захоплення та бажання читати».

Вивчення мотивації до читання дозволяє визначити внутрішні резерви особистості для її розвитку, навчання і виховання. Знаючи мотивацію, вчитель може впливати на дитину, її розвиток.

Л. Стадник вказує такі фактори, які стимулюють або стримують розвиток мотивації читання:

- суб'єктні особливості учня та вчителя;

- приклад дорослих;

- книжкове оточення дитини;

- рівень розвитку читацьких умінь;

- застосування методів роботи з книгою;

- завищений інтерес до сучасних аудіовізуальних ЗМІ [5, с. 20].

О. Вашуленко зазначає, що необхідність у читанні формується поступово і пов’язана з емоційним, естетичним впливом літератури як виду мистецтва, з її інформаційним потенціалом (можливість відкриття нової інформації для читача). На думку вченої, мотивами читацької діяльності є: соціальні, обумовлені запитами суспільства (тобто отримання інформації, необхідної для діяльності, спрямованої на розвиток суспільства), і особистісні – власний розвиток, естетичне переживання. Наукові мотиви (отримання нових знань) можуть бути як соціальними, обумовлені запитами суспільства, так і особистісними (підтвердження своєї компетентності, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення) [1, с. 48-50].

Уроки роботи з дитячою книжкою займають особливе місце в системі початкового навчання читанню. На уроках навчання грамоти та класного читання діти оволодівають навичками техніки читання та прийомами роботи з текстом щодо його аналізу. При цьому використовують навчальний підручник Буквар, робота з яким відбувається під керівництвом учителя.

Вчитель повинен сам обирати коло книжок для читання, орієнтуючись на індивідуальні особливості учнів свого класу. Оскільки, у 1 класі на уроках роботи з дитячою книгою вчитель бере на себе всі види мовленнєвої діяльності, його задача полягає в тому, щоб підготувати учнів до сприйняття та прослуховування тексту, його усвідомлення. Школярі самостійно можуть виконувати короткі дії, які їм знайомі, наслідувати вчителя, виконувати інсценування, розглядати книжки, знайомитися з їх змістом.

Л. Заліток визначає такі психолого-педагогічні умови роботи з книжкою для формування мотивації учнів її прочитати:

− створення відповідної емоційної атмосфери перед читанням;

− використання елементів гри, драматизації, малювання за змістом казки чи оповідання, ілюстрування книжок аплікацією;

− словникова робота;

− пояснення змісту прочитаного твору, подій і вчинків героїв, причин того чи іншого вчинку;

− словесний переказ змісту прочитаного, придумування підписів під малюнками для розвитку творчої уяви;

− введення в уроки позакласного читання бесід з метою корекції та уточнення просторових уявлень дітей [3, с. 62].

Проаналізувавши наукову літературу, можна виділити психолого-педагогічні умови формування позитивних мотивів до читання на уроках роботи з дитячою книжкою:

•                   урахування навчальних можливостей школярів (діти об’єднувалися в групи за рівнем досягнення у навчанні);
•                   здійснення особистійсно-орієнтованого та індивідуально-диференційованого підходів до навчання (враховуючи індивідуальні особливості учнів діти об’єднуються в групи, що дає можливість використовувати завдання диференційованого характеру);
•                   використання нових форм роботи (book trayler, ТРВЗ, інтерактивні, цифрові технології )
•                   варіативність форм, методів та прийомів роботи (використання групової та індивідуальної форм роботи під час проведення уроків роботи з дитячою книжкою);
•                   добір відповідного змісту навчального матеріалу (вивчивши читацькі інтереси підбирати до уроків роботи з дитячою книгою твори авторів-сучасників з яскравими ілюстраціями);
•                   створення навчального осередку «Куточок читача» (постійно нагадувати дітям про куточок, вільний доступ до нього, систематичне поповнення книжкового фонду).

Для формування позитивної мотивації до читання на уроках роботи з дитячою книжкою потрібно проводити систематичну, поетапну, цілеспрямовану роботу.

Наведемо приклади вправ і завдань, які сприятимуть формуванню позитивних мотивів до читання на уроках роботи з дитячою книжкою в першокласників.

Завдання «Моя улюблена книга»

Принести до школи свою улюблену книгу, показати всім учням та назвати про кого в ній розповідається, обмін книгами.

Відвідування учнями шкільної бібліотеки

Знайомство з бібліотекою, бібліотекарем, різноманітністю книжок. Проведення разом з бібліотекарем  та дітьми інсценізацій до казок.

Завдання. Слухання казки за допомогою аудіозапису

Дітям пропонується прослухати запис казки та запам’ятати головних героїв казки. Після цього діти розглядають книжку та ілюстрації до неї.

Завдання «Асоціативний кущ»

Наприклад, за казкою «Рукавичка» учитель прикріпляє на дошку малюнок рукавичка, учні повинні назвати головних героїв та прикріпити їх малюнки на дошку.

Завдання «Театралізація»

• Дітки, давайте з вами уявимо, що синичка уміє розмовляти і у неї є телефон.
• Уявили? А тепер вам завдання придумати розмову Яші та синички по телефону.

Вправа «Естафета»

Учні сидять в колі і по черзі встають та називають будь-який прочитаний ними твір: казки, оповідання, вірш тощо.

Завдання. Колективне складання продовження оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня»

Дітям було запропоноване завдання колективно продовжити оповідання. Оскільки дітям важко самостійно виконати це завдання, тому вчитель ставить додаткові запитання:

• Як дівчинка несла кошеня додому?
• Як Наталка доглядала за кошеням вдома?
• Як поводило себе кошеня вдома у дівчинки?

Вправа «Навпаки» за твором Л. Відутої «У царстві лева»

• Діти, а давайте уявимо, що не дівчина прийшла до лева у гості, а лев прийшов до дівчинки?
• Спробуємо разом скласти невелику розповідь «Як лев прийшов у гості до дитини».

Завдання «Створення лепбуку»

Вчитель говорить заголовок твору, на екрані показані ілюстрації до нього. Після цього діти створюють свій лепбук, потім представляють його і порівнюють. Лише після цього твір зачитується дітям.

Завдання «Прочитай та намалюй»

Кожній групі дається невеликий твір (з врахуванням індивідуальних та навчальних можливостей). Діти читають його та створюють невеличкий малюнок до неї, які будуть висіти на спеціально підготовленому місці. Потім діти називають назву твору та розказують про що в ньому розповідається.

Завдання «З якої казки?»

Дітям зачитується уривок з творів, які діти вивчали протягом уроків з курсу «Навчання грамоти». Завдання для дітей полягає в тому, щоб назвати назву твору.

Прийом «Що потім» за казкою Рукавичка

– Дідусь знайшов рукавичку, а звірі розбіглися. А що було потім? Де поділися звірі і де вони жили? Кожен з вас придумайте своє незвичайне продовження казки. На його створення у вас є 5 хвилин.

Метод ТРВЗ «Емпатія»

– Дітки, а давайте назвемо об’єкти, які перераховані в казці «Рукавичка» (рукавичка, мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовчик, кабан, ведмідь, дід, собачка).

– Оберіть персонажа казки, який вам до вподоби, та розкажіть, які риси характеру у вас є, як вам живеться в цій казці.

Кожна дитина бере на себе роль якогось персонажу з казки і розповідає про свою рису характеру.

Отже, ураховуючи навчальні можливості школярів, здійснюючи особистісно-орієнтований та індивідуально-диференційований підходи до навчання, використовуючи нові форм та різноманітні методи і прийоми роботи можна формувати позитивну мотивацію до читання в першокласників.

Література

1. Вашуленко О.В. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект / О.В.Вашуленко // Початкова школа. 2011 – № 1. – С.  48-50.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С.У.Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. –376 с.
3. Заліток Л. М. Робота з дитячою книжкою в сучасній початковій школі через призму творчого розвитку ідей В. Сухомлинського // Л. М. Заліток // Наук. вісн. Миколаїв. нац. ун-ту імені В. О. Сухомлинського. Серія: Пед. науки : зб. наук. пр. – Миколаїв, 2014. – Вип. 1. 46. – С. 61–68.
4. Синявський В. В. Психологічний словник / За ред Н. А. Побірченко [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5980/3/O_Serhieienkova_IL.pdf.
5. Стадник Л. Формування і розвиток мотивації на уроках читання [електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/User/Downloads/Psh_2014_1_86442628073687527878.pdf.