Стаття. Інтегроване навчання як умова формування компетентної сучасної особистості

Рева О.В.,

учитель української мови

 та літератури,

спеціаліст вищої категорії,

 старший учитель

НВК гімназія №11

м. Кам’янське

ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОЇ СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Інтеграція – одне із найстаріших понять в історії розвитку науки.    Ідея    про    єдність   наукових      знань    простежувалась у кращих  мислителів  різних  часів  (Платон,  Аристотель,  Кант).      Уперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті Я.-А. Коменським у праці "Велика дидактика": "Усе, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися          в такому ж взаємозв'язку».  Німецький учений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання ХVIII століття: ясність (зрозумілість), асоціація, система (інтеграція) - можливість самостійно скласти картину світу.                У ХІХ столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма й читання науковцю вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.  У  60-х  роках  ХХст.  В.Сухомлинський  провів  «Уроки мислення в природі» – один                           із найвдаліших прикладів інтеграції різних  видів  діяльності,  об’єднаних  однією  метою.  Адже принцип  інтеграції  відповідає  психічній                        і  фізіологічній  природі дитини, сутності  мови як суспільного явища               в її зв’язках з усіма аспектами багатогранного світу. О.М.Біляєв у своїй статті «Інтегровані  уроки  рідної  мови»  поділяє  міжпредметну інтеграцію             на повну (становить  собою  об’єднання   в  одному  курсі  різних  навчальних предметів)  і  часткову  (полягає  в  поєднанні  матеріалу  різних предметів,  підпорядкованого  одній  темі).  На  основі  часткової міжпредметної інтеграції й будуються інтегровані уроки.

Нині  робота вчителів-предметників спрямована головним чином           на формування націо­нально-мовної особистості — людини, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно вправно користується усіма засобами української мови, термінами й висловами з різних галузей наук, постійно виявляє увагу до культури й естетики. Важлива роль  відводиться міжпредметним зв'язкам у навчально-виховному процесі.

Досвід учителів нашого навчального закладу (НВК гімназія №11 м.Кам’янського) свідчить, що під час таких занять  органічно поєднуються  відомості різних навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення й почуттів учнів              за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних боків пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Так, наприклад,          під час вивчення літератури учні одержують не лише літературознавчі,            а й історичні, філософські, правові, мистецтвознавчі та інші знання; формуються практичні навички, розвиваються творчі здібності.

Педагогічний колектив НВК гімназія №11 успішно використовує ідею  такого  навчання,   нині  надзвичайно  актуальну, оскільки з її методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої  цілі,  творчо  самостверджуватися  в  різних  соціальних сферах. Міністерством освіти та науки  планується створення                           і впровадження з 2018 року інтегрованих профільних предметів. Зокрема,        у разі ухвалення документа в український старшій школі з’являться інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина й суспільство»           та «Математика». Зазначені інтегративні курси зорієнтовують на виокремлення основного матеріалу й усунення другорядної інформації, надлишкової деталізації й конкретизації, змінюють суб’єкт-об’єктні стосунки в межах навчально-виховного процесу, створюють умови для співтворчості вчителя й учнів, стимулюють колективні форми навчання.

Можу впевнено сказати, що інтегровані  уроки  характеризуються  глибиною,  високою інформативністю, фундаментальністю, різноплановістю, що сприяє підвищенню мотивації учнів, і як наслідок – підвищенню рівня їхніх знань.   Інтеграція допомагає    усунути  суперечності між великим обсягом інформації та можливістю її засвоєння дітьми. Позитивні відгуки школярів після проведених інтегрованих уроків (української літератури         та правознавства за твором Б.Грінченка «Дзвоник», де розглядались права дитини й обговорювалось, чи дотримувались цих прав дорослі, української мови та математики, де діти шукали відмінності в назвах числівник, чисельник, число, цифра й пізнавали неосяжний світ чисел і різноманіття слів із кількісною назвою)   переконують, що інтеграція  сприяє подоланню фрагментарності та мозаїчності знань школярів, забезпечує оволодіння комплексними знаннями, системою універсальних людських цінностей, служить формуванню системно – цілісного погляду на світ (у всьому його розмаїтті із залученням наукових знань, літератури, музики, живопису,        що сприяє емоційному розвиткові особистості дитини й формуванню              її творчого мислення). «Школа формує профілі,  і діти, відповідно до свого профілю, можуть поглиблено вивчати ті предмети, які їм потрібні, - наголошує міністр освіти Лілія Гриневич. - Наприклад, коли  говоримо про викладання природничих предметів для гуманітаріїв, ми пропонуємо мати     не по одній чи півтори години фізики, хімії та біології раз на тиждень або через тиждень. У такому випадку у всьому світі йдуть шляхом інтегрованого курсу природничих наук - фізика, хімія, біологія. Цей крок дозволяє сформувати     в дитини цілісну картину світу. Наприклад, коли вивчають тему про ДНК, то це означає, що тут є знання і з біології, і з хімії, і ці знання можуть бути інтегровані».

Реалізація цього способу дає змогу, не знижуючи програмових вимог, зробити навчально - виховний процес захоплюючим, цікавим для  школярів, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчання                  і практичної зміни традиційної форми навчання – уроку.

    Інтеграція — це творення нового цілого на основі виявлених одно­типних елементів і частин у кількох раніше розрізнених одиницях, а потім пристосування цих елементів і частин та їх об'єднання в неіснуючий раніше моноліт особливої якості. Як-от на уроці географії та української мови «Загальна характеристика промисловості України. Практична робота №5. Складання схеми галузевої структури промисловості України. Складнопідрядні речення»  дев’ятикласники дуже плідно працювали. Темп уроку не знижувався, оскільки дітям було цікаво шукати складнопідрядні речення та визначати їхній тип у теоретичному матеріалі «Промисловість України».

        Як відомо, інтегрований  урок  (від  лат.  integer  – повний,  цілісний) означає органічне поєднання в уроці відомостей з інших предметів навколо однієї теми, сприяє залученню цікавого матеріалу з  різних  галузей  знань,  що  дає  змогу  з  різних  боків  пізнати якесь  явище,  поняття,  досягти  цілісності  знань. Так на уроці географії та української літератури «Поверхневі та підземні води України.  Дніпро – символ життя українців»

учителі вдало поєднали відомості  про поверхневі та підземні води України, річку Дніпро, якою вона постає        в уяві українців та яке має значення. Після проведеного уроку  учні 8 класу набули  мислення, яке   дедалі   більше   характеризується прагненням  розглядати  не  окремі  ізольовані  об’єкти,  явища життя, а їхні більш            чи менш широкі єдності. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини  (грою,  спілкуванням  з  природою,  музикою,  образотворчим мистецтвом, драматизацією, дослідництвом) уможливлює оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, дає змогу глибоко індивідуалізувати     навчання.     Таким     чином,    за    умов    інтегрування предметів  і  видів  діяльності  активність  учня  як  співтворця навчально-виховного процесу наявна.

Інтегровані уроки бувають цілісні та  фрагментарні. Але частіше           ми проводимо  фрагментарні інтегровані уроки, що пояснюється повністю об’єктивними причинами: не збігаються  загальні навчальні теми з різних навчальних предметів за часом вивчення; неможливо провести цілий урок інтегрованим, тому що на ньому необхідно проходити й інший програмовий матеріал, який не може бути інтегрованим з цим предметом.

 Принцип інтеграції відповідає психічній та фізіологічній природі ди­тини, через інтеграцію успішно здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам у змозі обирати «опорні» знання          з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, набутий під впливом як попереднього навчання, так і широкої взаємодії          з довкіллям  на всіх його етапах. Наприклад, на уроках літератури учні переконуються, що література й живопис часто типізують одні й ті ж явища, тематично споріднені. Так, вивчаючи у 5 класі  поезію П.Тичини  «Пробіг зайчик», школярі одночасно сприймають інформацію від трьох учителів: української літератури, образотворчого мистецтва та біології. Зміст вірша відчувається у всіх вимірах, оскільки дітям стає відомо, які бувають ліси, хто в них живе, також ознайомлюються, як краще намалювати дерева в лісі         та зайця, і тільки потім можуть цілісно відтворити задум автора.

Оскільки художня література є словесним самостійним видом мистецтва, то й твори живопису мають свою графічну специфіку зображення навколишнього життя. Вони також впливають на емоції учнів, доповнюють враження про певний літературний твір. Іншими словами, живе слово вчителя поєднується з наочним образом, що відтворений на художньому полотні. Здебільшого це тематично близькі картини (поема Т.Шевченка «Катерина» та картина Т.Шевченка з такою ж назвою «Катерина»)               або просто ілюстрації художників до творів письменників, які вивчаються. Зазначу, що в 10-11 класах на уроках  української літератури діти глибше розуміють внутрішній світ, наприклад,  В.Винниченка, ознайомившись          із його картинами. Наш колектив використовує інтегроване навчання, оскільки це  дає можливість сформувати в учня здатність сприймати предмети та явища довкілля різнобічно, емоційно й водночас системно.

Застосувуючи  інтегративний підхід на уроках української мови,          ми спостерігаємо, як  позитивно позначається на результативності формування в школярів мовленнєвих навичок. Так уроки в 6 класі з теми «Запозичені слова» цікаві учням, оскільки працюючи в тандемі з учителями англійської, французької та німецької мови, словесник досягає високих результатів у засвоєнні матеріалу дітьми. Такі заняття характеризуються вищою системністю, набувають узагальненості, комплексності, усвідомленості. Допомагають нам, учителям,  по-новому бачити свій предмет, більш чітко усвідомлювати його співвідношення з іншими науками; допомагають поєднувати можливості різних навчальних дисциплін                  у створенні цілісних уявлень учнів про світ, суспільство, науку, мистецтво, літературу.

З досвідом роботи стає зрозуміло, що не можна дати знання якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто  поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Інтегроване навчання є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Воно зобов’язує                      до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив        на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.                 Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їхня методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителя. Інтеграційні процеси базуються на трьох підпорах: методологічний, психологічний, дидактичний.

          Існують три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу

Основні ідеї інтегрованого навчання

• проблемніс

      Під час проведення ми  самостійно визначаємо, яка мета інтегрованого уроку, як вона  сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Метою уроків, побудованих на інтегрованому змісті, ставимо створення передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання. Крім того, систематичне використання      в навчальному процесі інтегративних підходів позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь, сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів. Таким чином, набуття гімназистами інтегрованих знань стало насущним завданням школи, не менш важливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук.

На засіданні шкільного методичного об’єднання, обговорюючи проведені  інтегровані уроки, ми визначили можливості впровадження інтеграції в навчальний процес:

Спланувавши інтегрований урок, наприклад,  з географії та української літератури, учителі визначили тему, мету, задачі уроку, спільні для обох предметів та специфічні для кожного. Проведення уроку доцільне лише за умови наявності спільної мети, щоб досягти засвоєння                       та поглиблення знань про річковий басейн Дніпра, розвивати вміння самостійно і в логічній послідовності робити висновки,  виховувати любов    до природи рідного краю. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначається його тип, відповідно  дібрано фактичний і дидактичний матеріал, також  найбільш ефективне поєднання методів і прийомів.

      Однак, не будь-яке об’єднання різних дисциплін у одному уроці стає автоматично інтегрованим уроком. Необхідна провідна ідея,                  що забезпечує нерозривний зв'язок, цілісність цього уроку.

Технологія проведення інтегрованого уроку може бути різною.            Це залежить від цілей, завдань, змісту уроку, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі його проведення. Традиційно вона така: повідомлення теми, ознайомлення учнів з цілями та завданнями уроку, вступне слово ведучого вчителя чи групи учнів, спілкування вчителів            та учнів, коментарі, доповнення, опанування, рецензування, підбиття підсумків. Інтегрований урок через свою складність потребує спеціального сценарію, а не простого плану або конспекту. Якщо такий урок спеціально     не організований, то його взагалі може не бути, або він розпадеться на окремі уроки, які не об’єднані спільною метою. Тому педагоги, які визначають спільний інтерес в інтеграції своїх дисциплін, мають знати, що це велика праця, затрати часу й сил. Важливу роль у підвищенні ефективності інтегрованого уроку відіграє його навчально-матеріальне оснащення кабінетів (демонстраційні матеріали та прилади, матеріали для проведення досліджень, спостережень, аудіовізуальні засоби, таблиці, графіки, алгоритми тощо), у яких  такі уроки проходять з особливою віддачею.

Технологію інтегрованого навчання у своїй діяльності використовую давно. Досвід показує, що завдання та уроки інтегрованого типу викликають інтерес як у школярів середньої ланки, так і в старшокласників. Великі можливості щодо впровадження технології інтегрованого навчання мають уроки літератури. Їх не можна проводити без використання творів живопису , кіно, історичного коментаря, музичного супроводу. Тим паче сучасні технічні засоби (як-от мультимедійні дошки  в нашій школі, комп’ютерне обладнання, телевізор) дають можливість кожен урок демонструвати чи то суголосні з ідеєю художнього твору картини, чи то уривки з екранізованих творів, чи то аудіо записи, які виконуються відомими артистами. Найчастіше поєднуються такі предмети, як: література – історія, література – музика, література – образотворче мистецтво. Вивчення літератури в школі тісно пов’язано з історією. Тому на уроках літератури під час вивчення біографії письменників або  аналізу художніх творів не можемо  обійтися                      без докладного історичного коментаря. Роботу із впровадження в урок літератури матеріалу з історії починаємо з 5 класу, коли вивчаються часи Київської Русі, уривки з «Повісті минулих літ», доба козаччини. Важливі історичні події розкриваються під час вивчення «Слова про похід Ігорів», повісті І.Франка «Захар Беркут», роману П.Куліша «Чорна рада». Кожна історична епоха мала вплив на творчість того чи іншого письменника. Історичний коментар може бути поданий словом учителя, але найцікавіше   це робити у вигляді презентацій з використанням творів живопису, аудіо-та  відеозаписів. Проводячи інтегрований урок, можна використати такий алгоритм (взаємопроникнення): зміст навчального матеріалу + опора             на наукову інформацію інших навчальних  предметів + опора на попередній матеріал + міжпредметні зв’язки = єдність матеріального  світу.

Використовуючи інтеграції у своїй роботі, ми  формуємо наступні компетенції: ціннісно-смислові (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми); загальнокультурні (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про рідну місцевість); інформаційні (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал); комунікативні (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися).  

       Інтегрований урок, як і звичайний традиційний, направлений                   на досягнення триєдиної мети. Плануючи його, ми  враховуємо основні положення, за якими він повинен будуватися:

Інтегровані уроки спонукають нас, учителів,  до творчої роботи                у навчанні української мови, літератури, розвивають творчі здібності учнів, дослідницькі вміння й навички, привчають до самостійності, індивідуальної, диференційованої роботи, що допомагає краще засвоїти матеріал,                 але вимагають збільшення щільності уроку та значної витрати часу                на їх підготовку.

        Отже, інтеграція в сучасній школі – вимога часу, актуальна для всіх учителів,  зацікавлених  у формуванні всебічно розвиненої особистості учня,                яка цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сферах.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Бишова Т.В. Інтегровані уроки. – К.: Шкільний світ, 2011.- 112с.
2.  Біляєв  О.  Інтегровані  уроки  рідної  мови  //  Дивослово.  –     2003. – № 5.- С.6-10
3.   Вердіна С.В., Панченко А.Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.-111с.
4.  Ворожейкіна О.М. Сто цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011.- 287с.
5. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителів.- Луганськ, 2004.- 84с.
6.  Державний стандарт базової і повної середньої освіт. Проект. Освітня галузь «Мови й літератури»// Дивослово.- 2011.- №8.- С.20-27.
7.  Мельник  Н.П.  Інтеграція  навчального  процесу  як  сучасна     освітня технологія // Завуч. – 2010. – №22. – С.11-14.
8. Нікуліна Ф. Інтегральна технологія: основні ідеї та структура // Завуч (Перше вересня). – 2000. – № 23-24. – С.10.
9. Степанюк А.В., Гадюк Т.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі // Педагогіка і психологія. – 1996. – №1. – С.18-24.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

10. http://vishnevetska.webnode.com.ua
11. http:// naub.org.ua