Стаття "Корекційна діяльність щодо проблеми тривожності і страхів у дітей старшого дошкільного віку"

Анастасія Литовченко

Практичний психолог КЗДО КТ №264 КМР

КОРЕКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ПРОБЛЕМИ ТРИВОЖНОСТІ І СТРАХІВ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті обґрунтовуються шляхи зменшення рівня тривожності і страхів у дітей старшого дошкільного віку за допомогою розробленої корекційної програми.

Ключові слова: тривожність, страхи, корекційна робота, старший дошкільний вік.

The article substantiates the ways to reduce the level of anxiety and fear in older preschool children with the help of a developed correction program.

Keywords: anxiety, fears, correctional work, senior preschool age.

Вступ. Постановка наукової проблеми. Особливій увазі в сучасній психології науковці надають вивченню емоцій, як фундаментальній сфері психічного розвитку людини.

Дошкільний вік – найважливіший етап у розвитку дитини. Провідну роль у психічному розвитку дошкільника відіграє емоційна сфера. Будь-яка діяльність супроводжується емоціями, які визначають ефективність цієї діяльності. В той же час в умовах сьогодення, невпевненістю в завтрашньому дні, все частіше розвиток дитини супроводжується негативними переживаннями і, перш за все, високою тривожністю, що впливає на гармонійний розвиток особистості.

Актуальність дослідження проблеми визначається тим, що з віком у дітей змінюються мотиви поведінки, відношення до навколишнього світу, дорослим, одноліткам. І від того, чи зможуть батьки та педагоги вловити ці перетворення, зрозуміти зміни, які відбуваються з дитиною, та в зв'язку з цим змінити і своє відношення, буде залежить той позитивний емоціональний контакт, котрий являється основою нервового та психічного здоров'я дитини.

Нажаль, в більшості випадків страхи виникають з вини самих батьків, необхідно попереджати можливість їх появи та відгородити дітей від страхів, викликаних сімейними  проблемами, душевною байдужістю, або, навпаки, через мірною опікою, або ж просто батьківською неуважністю.

Також дуже часто у дошкільнят старшого віку спостерігаються стани такої  тривожності, яка виражається у хвилюванні – підвищеній занепокоєності під час занять у групі, очікуванні поганого ставлення до себе, негативного оцінювання з боку педагогів та однолітків.

Є дуже важливою робота психолога і педагога, яка забезпечує індивідуальний підхід до дитини на основі розуміння його психологічних особливостей, дозволяє своєчасно виявляти порушення в психічному розвитку і поведінці дитини і надавати йому необхідну психолого-педагогічну допомогу.

Аналіз останніх досліджень. На думку авторів (Л. І. Божович, А. А. Бодальов, В. С. Мухіна, Т. А. Рєпіна та інших) дитина як найбільш чутлива частина соціуму підвергається різноманітним негативним впливом [4,  с. 178]. В останні роки, як свідчать спеціальні експерименти, найбільш розповсюдженими явищами є тривожність та страхи у дітей (І. В. Дубровіна, О. І. Гарбузов, Н. С. Дмитріюк, О. І. Захаров, М. М. Мовчан, В. М. Морозюк та інші).

Страх є найбільш небезпечною емоцією. Широкі області вивчення, присвячені  страху, створюють прекрасну основу для подальшого розуміння цієї важливої емоції. Нажаль, літератури по даній темі розроблено небагато. Хоча проблема страхів у дітей старшого дошкільного віку дуже актуальна в наш час. Проблема страхів також мало використовується в дошкільних установах. Проте ще в дитячому садку, діти повинні пройти всі тести тривожності, щоб побороти бар’єр страху в своїй свідомості.

М. Мовчан розглядає дитячий страх, як один з перших різновидів страху, який з’являється на ранній стадії розвитку особистості і є вагомим чинником, що впливає на життя і становлення людини [2, с. 210].

Р. Ф. Овчарова розглядає страх, як ефективне (емоціональне загострене), відображення в свідомості людини конкретної загрози для його життя та благополуччя [4, с. 183].

Тривожність – це властивість людини приходити в стан підвищеної турботи, випробовувати страх і тривогу в специфічних соціальних ситуаціях.

Тривога як стан вивчалася багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. Тривогу як стан і як рису, яка виникає у процесі адаптації до середовища та виконання різних видів діяльності, вивчали Ф. Д. Горбов, Я.  В.  Рейковський, Ю. Л. Ханін, Х. О. Хекхаузен, Г. А. Айзенк, Г.  Г.  Аракелов, А. М. Прихожан, А. І. Захаров, В. В. Петровський [4, с. 185].

П. Тіллих вважає, що страх і тривога невіддільні — вони іманентно пов'язані одне з одним. «Жало страху — тривога, а тривога прагне стати страхом». Найпоширенішою є думка, що базова тривога необхідна для подальшого розвитку реакцій страху [4, с. 193].

М. Морозюк зазначає, що пояснення можливих причин виникнення фобій істотно різняться, але цілком ймовірно, що фобії розвиваються в процесі класичного формування умовного рефлексу, вироблення інструментальних умовних рефлексів чи є результатом генетичної схильності  до подібних розладів [3, с. 186].

Н. Дмитріюк вважає, що тривожність виступає як неконструктивна, яка викликає стан паніки, зневіри, тому дитина починає сумніватися в своїх здібностях і силах [1, с. 135].

Отже, тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що пов'язується  у  свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності.

Метою дослідження є визначення та зменшення за допомогою корекційної програми  рівня тривожності і страхів у дітей старшого дошкільного віку.

Досягнення поставленої мети дослідження передбачає вирішення таких основних завдань:

– проведення діагностичного дослідження з використанням стандартизованих методик щодо тривожності і страхів у дітей старшого дошкільного віку;

– оформлення протоколів дослідження;

– здійснення аналізу та інтерпретації отриманих даних;

– обґрунтування і проведення корекційної програми згідно отриманих психодіагностичних даних.

Основна частина. Психодіагностичні методики проводилися у КЗДО КТ №264 в групі №5. Групу №5 відвідують 18 дітей: 5 хлопчиків і 13 дівчаток.

Під час діагностичного дослідження було проведено наступні методики. проективна методика «Чого я боюсь?» Є. Медведєвої та методика для вимірювання тривожності «Обери потрібне обличчя» (Р. Теммл, М. Доркі).

Інтерпретування результатів проективної методики «Чого я боюсь?» Є. Медведєвої.

Після того, як всі діти намалювали свої страхи, йшло обговорення.

Під час обговорення малюнків дітям задавалися наступні питання.

1. Що зображено на малюнку? Розкажи про нього докладніше.

2. Які відчуття у тебе виникали під час малювання?

3. Який спосіб позбавлення від страху ти вибрав? Який цей страх зараз?

4. Які відчуття у тебе виникали під час «визволення»?

5. Чи змінилося твоє ставлення до цього страху тепер?

У більшості дітей переважає страх смерті (п’ять дошкільнят), страх комах, зокрема павуків (п’ять дошкільнят) та страх самотності (залишитися без рідних) (четверо дітей).

Для двох дітей основним страхом є страх всього потойбічного.

Ще двом дошкільнятам притаманний страх темряви.

Інтерпретування результатів методики для вимірювання тривожності «Обери потрібне обличчя» (Р. Теммл, М. Доркі).

Загальні підсумкові показники тривожності у групі виглядають наступним чином.

П’ять дошкільників мають низький рівень тривожності, десять  середній рівень і три дитини – з високим рівнем загальної тривожності.

Згідно отриманих психодіагностичних даних складена програма корекційно – реабілітаційного впливу щодо тривожності і страхів у старшому дошкільному віці.

Мета програми  психологічна підтримка дітей старшого дошкільного віку, які мають тривожність і різні страхи.

Завдання програми:

1. Знизити тривожність.

2. Посилити «Я» дитини.

3. Актуалізувати відчуття страху.

4. Підвищити психічний тонус дитини.

5. Здійснити контроль над об'єктом страху.

6. Підвищити впевненість в собі.

Критерії ефективності програми:

- підвищення впевненості в собі;

- зниження тривожності;

- зниження кількості страхів.

Методи і техніки, використовувані в програмі:

1. Релаксація. Підготовка тіла і психіки до діяльності, зосередження на своєму внутрішньому світі, звільнення від зайвого і нервового напруження.

2. Концентрація. Зосередження на своїх зорових, звукових і тілесних відчуттях, емоціях, почуттях і переживаннях.

3. Функціональна музика. Заспокійлива і відновлююча музика сприяє зменшенню емоційної напруженості, переключає увагу.

4. Ігротерапія. Використовується для зниження напруженості, м'язових затисків, тривожності. Підвищення впевненості в собі, зниження страхів.

5. Тілесна терапія. Сприяє зниженню м'язових затисків, напруги, тривожності.

6. Арт-терапія. Актуалізація страхів, підвищення впевненості, розвиток дрібної моторики, зниження тривожності.

Цикл практичних занять розрахований на 4 години, тобто 6 занять. Заняття проводяться з однією групою три рази в тиждень. Дана програма корекційно - розвивальних занять розрахована на дітей старшого дошкільного віку (5 – 6 років). Заняття підібрані так, щоб протягом усього заняття і всього курсу зберігався інтерес у дітей (пропонуємо переглянути фрагменти занять).

Заняття 1. Усвідомлення проблем, пов’язаних з дитячою тривожністю

Кількість часу для проведення заняття: 40 хвилин.

Хід заняття

1. Вправа «У променях сонечка»

Психолог кладе на килимок гарне велике сонечко (саморобне чи спеціально виготовлене), в променях якого знаходяться усміхнені діти. За сигналом психолога діти по черзі називають, якими хорошими якостями наділена дана дитина (і так по черзі говорять про кожного дошкільника) (див. Рис. 1).

Рис. 1. Вправа «У променях сонечка»

2. Ритуал вітання

Діти стоять у колі, їм пропонується розучити привітання, яке потрібно проспівати: - Доброго ранку, Маша! (Посміхнутися і кивнути головою.)

Доброго ранку, Денис! (Називаються імена, йде по колу.)

Доброго ранку, Анастасія Василівна!

Добрий ранок сонце! (Усі піднімають руки, опускають.)

Доброго ранку, небо! (Аналогічні руху)

Доброго ранку всім нам! (Всі розводять руки в сторони, потім опускають.)

3. Вправа «Нове, хороше» (мети — актуалізація позитивного досвіду учасників, згуртування групи, діагностика наявності вільного уваги, необхідного для психологічної роботи). Ведучий по колу просить відповісти на запитання «Що нового, що хорошого сталося у вас за останні дні? Що гарного, смішного ви бачили?»

4. Повторення правил роботи в групі (крім очевидної мети повторення правил, вправа має на меті підтримання атмосфери психологічної безпеки).

5. Вправа «Прогулянка по казковому лісі» для зняття м’язових затисків, активізації учасників, розвитку творчої уяви. Ведучий пропонує дітям уявити, що вони знаходяться в казковому лісі, і будуть перевтілюватися у різних тварин (зайця, вовка, лисицю, ведмедя, змію, собаку, кішку, жабу, жирафа тощо). Після закінчення вправи учасники обмінюються почуттями.

6. Обговорення поняття «тривожність» (мета — усвідомлення дітьми особистісного сенсу поняття «тривожність»). Учасникам задається питання: «Які асоціації викликає у вас це слово?» Всі асоціації записуються на дошці.

7. Коло «Які ситуації в дитячому садку викликають у мене тривогу і страх?», дозволяє усвідомити власний досвід, отримати емоційну підтримку від оточуючих («не в мене одного проблеми»). Учасники по черзі відповідають на запитання, винесене в назву вправи.

8. Медитація «Політ на килимі-літаку» (мета — навчання навичкам розслаблення і саморегуляції психічного стану). Учасникам групи пропонується розслабитися, закрити очі і уявляти собі те, про що говорить ведучий: «Уявіть собі, що у вас є чарівний килим-літак. Якого він кольору? Він однотонний або з візерунками? Це величезний килим або маленький килимок? Який він на дотик? М’який, шовковистий, шорсткий? З якого матеріалу він зроблений? Ви сідайте на свій чарівний килим літак і піднімаєтеся в повітря. Вам добре, тепло, безпечно. Килим ласкаво підтримує вас і несе туди, куди вам хочеться. Ви піднімаєтеся над містом, летите над лісами, полями, ріками… Раптом ви бачите чудове місце, дуже гарне, затишне і приваблює вас. Ви опускаєте килим на це місце. Що ви там бачите? Що вас оточує? Там дуже спокійно і безпечно. Побудьте в цьому місці стільки, скільки ви захочете. Потім ви знову сядьте на килим-літак і повертаєтеся назад, у цю кімнату, але відчуття спокою і безпеки знайденого вами місця залишається з вами».

9. Отримання зворотного зв’язку. Відповідь на питання: «Що було цікавого, важливого, сподобалося на занятті?»

10. Ритуал прощання

Аналіз ефективності програми корекції тривожності і страхів у дітей старшого дошкільного віку. Для того, щоб виявити чи була ефективною корекційна робота, була проведена повторна діагностика тривожності і страхів у дітей за допомогою тих самих методик, які використовувалися на етапі психодіагностичного дослідження.

Після повторного проведення  проективної методики «Чого я боюсь?» Є. Медведєвої були отримані наступні результати.

Тепер тільки у двох дітей переважає страх смерті (11%), страх комах, зокрема павуків – у трьох дошкільнят (18%) та страх самотності (страх залишитися без рідних) також у двох дітей (11%).

Для одної дитини (6%) основним страхом є страх всього потойбічного.

І ще для одної – (6%) притаманний страх темряви.

В групі були виявлені значущі відмінності на різних етапах експерименту за такими ознаками у малюнках дітей:

– діти стали частіше (65%) малювати своїх друзів і однолітків;

– стало менше малюнків (10%) на яких взагалі відсутні друзі чи однолітки;

– діти почали одразу робити свої малюнки (90%) смішними та добрими, а не страшними;

– стало менше дітей (40%) які намалювали той чи інший страх в малюнку взагалі.

Аналіз отриманих результатів показав значні тенденції в емоційній сфері у дітей.

Отже, можна констатувати значні тенденції позитивної динаміки. Діти зуміли подолати негативні переживання, перебороти свої страхи.

Результати повторного проведення методики для вимірювання тривожності «Обери потрібне обличчя» (Р. Теммл, М. Доркі) виглядають наступним чином.

Тепер одинадцять дошкільників мають низький рівень тривожності і сім – середній рівень загальної тривожності.

Таким чином, бачимо, що значимо збільшилася кількість дітей з низьким рівнем тривожності, і значимо знизилася кількість дітей з високим рівнем тривожності.

Висновки дослідження. У старшому дошкільному віці страхи добре піддаються психологічному впливу. Якщо в цьому віці вже сформовано вміння оцінювати свої дії з соціальної точки зору, то зробити це буде досить легко. Так як найкращий вік для формування відчуття відповідальності – дошкільний. З початком шкільного життя це відчуття лише підсилюється  і  в деяких випадках набуває видимого характеру – в оцінках.

Дослідивши особливості прояву тривожності в старшому дошкільному віці, виявлено, що  діти  з високим рівнем тривожності  схильні до різних страхів. Більшість дітей проходять в своєму психічному розвитку ряд вікових періодів підвищеної чутливості до страхів.

Таким чином, в п’ятій групі відмічено достовірно значуще зниження тривожності та страхів у дітей старшого дошкільного віку, що дозволяє говорити про ефективність проведеної корекційної роботи.

Отже, корекційна  програма, яка була побудована на основі завдань, спрямованих на створення доброї і безпечної обстановки, знайшла своє підтвердження.

Література.

1.               Дмитріюк Н. С. Проблема тривожності у старших дошкільників: деякі емпіричні кореляти та індікатори / Н. С. Дмитріюк // Актуальні проблеми психології. – 2015. – Т. 10. – Вип. 27. – С 133-143.
2.               Мовчан М. М. Дитячі страхи як особливий різновид людських страхів / М. М. Мовчан // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова: Зб. Наук. праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – Вип. 29 (42). – С  210-218.
3.               Морозюк В. М. Корекція дитячих страхів, як напрямок роботи практичних психологів / В. М. Морозюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. – К. : НПУ, 2007. – Вип. 19 (43). – С 184-188.
4.               Савчин М. В. Педагогічна психологія / М. В. Савчин: [Навч. Посіб.]. – К. : Академвидав, 2007. – 424 с.