Тренінг "Безпечне освітнє середовище: як зберегти своє психічне здоров'я"

Про матеріал

В тренінгу для педпрацівників надано інформацію, що таке ППД, завдання ППД та практична чачтина з техніками надання ППД.

Перегляд файлу

Практичний тренінг для педпрацівників:

«Безпечне освітнє середовище: як зберегти своє психічне здоров’я»

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу.

ППД може надативати не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, людина, яка знайома з правилами надання ППД.

ППД – це не професійне психологічне консультування, оскільки не передбачає детального обговорення, аналізу чи встановлення хронології та суті подій, які викликали стан дистресу (стан, при якому людина не в змозі адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків і проявляє дезадаптивну поведінку).

ППД включає:

ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки;
оцінку потреб і проблем;
надання допомоги у задоволенні нагальних потреб (наприклад, таких як їжа, вода, інформація);
вміння вислуховувати людей, але не примушуючи їх говорити;
вміння втішити і допомогти людині заспокоїтися;
надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв'язку з відповідними службами і структурами соціальної підтримки;
захист від подальшої шкоди.

Завдання ППД:

- формувати відчуття безпеки, зв'язку з іншими людьми, спокою і надії;

- сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

- зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

Важливою характеристикою першої психологічної допомоги є її простота. Перша психологічна допомога це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної психологічної допомоги людям, які зазнали впливу значних стресорів. Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття.
Під час надання першої психологічної допомоги. необхідно: знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме; поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості; бути поруч із людиною, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури (якщо потрібно обняти, то обов’язково спитати дозволу);показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи короткі підтверджувальні репліки; бути терплячим і спокійним; надавати фактичну інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»; надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами; висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття, перенесену втрату чи важливі події (втрата будинку, смерть близької людини тощо);надати людині можливість помовчати.
Під час надання ППД заборонено: змушувати людину розповідати про те, що з нею відбулося; перебивати і квапити співрозмовника (наприклад, дивитися на годинник, говорити занадто швидко);торкатися до людини, якщо немає впевненості про те, чи прийнято це в її культурному середовищі; давати оцінку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоціям; вигадувати того, чого не знаєте; використовувати специфічні терміни; давати обіцянки; переказувати співрозмовнику оповідання, почуті від інших; розповідати про свої власні труднощі; думати і діяти так, немов зобов’язані вирішити за іншого всі його проблеми; позбавляти людину віри у власні сили і здатність самій подбати про себе; описувати людей, використовуючи негативні епітети (наприклад, називати їх «божевільними»).

Тож якщо ви опинилися поряд із людиною, яка перебуває в стресовому стані, і все ще здатні зберігати спокій, радимо скористатися алгоритмом надання першої психологічної допомоги.

❤️ Підійди (знайдіть сили, щоб підійти):

назвіть своє ім’я та дізнайтеся ім’я потерпілого;
запитайте, чи можна з ним поговорити;
запитайте, чи потрібна допомога;
поясніть свої цілі;
пам’ятайте про мову тіла.

❤️ Підтримай:

знайдіть безпечне місце;
захистіть від зайвої уваги;
допоможіть знайти опору (стіна, стілець, ваша рука);
захистіть людську гідність (наприклад, знайти, чим прикрити оголене тіло, якщо ситуація цього потребує);
кажіть фрази «я з тобою», «ти в безпеці», «дихай повільніше».

❤️ Пам’ятай про реальність:

називайте потерпілого на ім’я;
запитайте, чи знає він, що сталося, де зараз його близькі;
поясність, де ви перебуваєте і що трапилося;
попросіть називати предмети, які вас оточують;
попросіть робити короткі вдихи та видихи.

❤️ Заохочуй:

вислухайте уважно та зі співчуттям;
заспокойте з приводу прояву реакцій;
не потрібно змушувати припинити плакати;
не сприймайте агресію як таку, що спрямована на вас;
уникайте припущень щодо переживань потерпілого;
не припускайте, що всі травмовані - це потерпілі;
уникайте постановки діагнозу.

❤️ Подбай («слухай, мовчи, піклуйся»):

допоможіть настільки, наскільки можете на цей момент;
надайте медичну допомогу;
надайте психіатричну допомогу (у разі марення, галюцинацій);
поважайте бажання потерпілого побути на самоті, але не випускайте його з поля зору;
запитайте про плани;
надайте інформацію про служби, інстанції, які можуть допомогти.

❤️ Передай:

направте потерпілого до фахівця, який допоможе йому в подальшому.

Коли надавати ППД?

Хоча люди можуть потребувати допомоги та підтримки протягом тривалого часу після кризової події, ППД призначена для підтримки тих, хто щойно від неї постраждав. Можна надати ППД, коли вперше встановлюєш контакт з людьми, які перебувають у стані дистресу. Зазвичай це відбувається під час або відразу після події, але іноді – через кілька днів або тижнів, в залежності від того, як довго тривала подія і на скільки травмуючою вона була.

Де надавати ППД?

ППД можна надавати у будь-якому порівняно безпечному місці – безпосередньо на місці події, якщо мова йде про окремий нещасний випадок, або в місцях надання допомоги постраждалим, наприклад, в медичних установах, притулках і таборах переселенців, школах, пунктах розподілу гуманітарної допомоги. Бажано намагатися надавати ППД там, де є можливість поговорити з людиною без перешкод з боку оточуючих.

Оперативні правила ППД: дивитися, слухати, направляти

Три основних оперативних правила надання першої психологічної допомоги – дивитися, слухати і направляти. Ці правила допомагають оцінити кризову ситуацію, забезпечити власну безпеку на місці події, знайти підхід до переміщеного населення, зрозуміти його потреби і спрямувати туди, де можна отримати практичну допомогу та інформацію.

ДИВИТИСЯ: необхідно перевіряти умови безпеки, з’ясовувати, чи є навколо люди, які дійсно потребують задоволення основних життєвих потреб; перевірити, чи є навколо люди в стані важкого дистресу.
СЛУХАТИ: необхідно звертатися до людей, які можуть потребувати підтримки; з’ясовувати, у чому саме вони мають потребу і що їх турбує; вислухати їх і намагатися заспокоїти.
НАПРАВЛЯТИ: люди, що пережили травмуючу подію, нерідко відчувають себе незахищеними, відрізаними від світу або безпорадними. Їх повсякденне життя руйнується, вони більше не отримують звичної підтримки або раптово опиняються в стресових умовах. Направити людей туди, де їм нададуть практичну допомогу, - одна з основних цілей ППД. ППД – найчастіше одноразове втручання, і Ви можете знаходитися поряд з людиною лише короткий час. Для подальшого відновлення слід спонукати людей застосувати власні вміння справлятися з життєвою ситуацією. Допоможіть людям надати раду собі самостійно і відновити контроль над ситуацією.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВОГО СТАНУ

Використання позитивних способів подолання стресового стану

Відпочивати в достатній мірі.
По можливості регулярно їсти і пити.
Спілкуватися і проводити час із сім'єю та друзями.
Обговорювати проблеми з тими, кому довіряєте.
Займатися тим, що допомагає розслабитися (гуляти, співати, молитися, грати з дітьми).
Займатися фізичною активністю, яка є під силу.
Знайти безпечні способи допомогти іншим в умовах кризи і взяти участь у колективній діяльності.

Уникання негативних способів подолання стресового стану

Не вживати алкоголь та інші психоактивні речовини, не палити.
Не спати цілими днями.
Не працювати весь час без відпочинку і релаксації.
Не відокремлюватися від друзів і близьких.
Не нехтувати правилами особистої гігієни.
Не впадати в гнів і не вчиняти насильства.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Вправа «Саморозкриття»

Мета: вивчення рівня психологічного комфорту кожного учасника та готовності до взаємодії, його настрій.

Усі ми знаємо, як важлива групова атмосфера під час будь-яких занять, як для дітей, так і для дорослих. Тому пропоную Вам наступну вправу, яка дозволяє отримати дані про це дуже простим засобом.

Інструкція: мені важливо, щоб ми з'ясували, наскільки кожен з нас зараз відчуває себе комфортно та готов до активної взаємодії під час нашої зустріч, який настрій ви зараз маєте.

Заплющте очі і послухайте: будь ласка , уявіть собі шкалу від 1 до 10. Одиниця на цій шкалі означає, що ви ще не готові так мовити «розкриватися» зараз та рівень вашого настрою, а десять - що ви можете зараз бути активними та відвертими та рівень вашого настрою відповідно. Тепер вирішите, якою кількістю балів ви оцінюєте свою здатність до саморозкриття та свій настрій зараз. Коли ви визначите для себе, підніміть, не відкриваючи очей, відповідне число пальців. Тримайте пальці до тих пір, поки я не попрошу вас відкрити очі. Я зроблю це, коли останній з вас покаже на пальцях свої бали. Тепер відкрийте очі і подивіться, скільки пальців піднімає кожен. Дякую усім!

Погодьтесь, ми постійно знаходимося у взаємодії та маємо певний вплив один на одного, створюючи тим самим неповторну психологічну атмосферу.

Вправа «Австралійський дощ»

Мета: забезпечити психологічне розвантаження.

Інструкція: учасники стають у коло.

Психолог. Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Будьте уважні!

- У Австралії здійнявся вітер (ведучий тре долоні).

- Починає капати дощ (клацання пальцями).

- Дощ посилюється (почергове плескання в долоні).

- А ось град – справжня буря (тупіт ногами).

- Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах).

- Дощ стихає (плескання долонями).

- Поодинокі краплі падають на землю (клацання пальцями).

- Тихий шелест вітру (потирання долонь).

- Сонце. (Руки догори. Усмішка.)

Вправа «Об’єднаймося на пари»

Мета: об’єднати учасників на пари.

Інструкція: зараз вам потрібно об’єднатися парами. Для цього оберіть, будь ласка, по черзі цукерку (учасники сидять по колу, ведучий до кожного підносить мішечок з цукерками).

Подивіться якого кольору фантик у вас та знайдіть серед інших такий самий. Ось ви і об’єдналися на пари!

Вправа «Що я помітила?»

Мета: розвиток навичок спостережливості, підвищення рівня уваги один до одного учасників, налагодження психологічного мікроклімату, вправа-енергетик.

Інструкція: об’єднайтеся на пари. Візьміть ручки та папір поверніться спиною один до одного... Я ставитиму запитання, що стосуються вашої партнерки, на яке треба дати письмові відповіді. Тож почнемо…

- Якого кольору взуття на вашій партнерці?

- Є в неї на руках, шиї , одязі які-небудь прикраси?

- На якій руці в неї годинник?

- Якої форми ґудзики на її одязі?

- Якого кольору у неї нігті?

- У який одяг одягнута?

- Якого кольору очі?

Поверніться обличчям один до одного й перевірте правильність ваших відповідей.

А зараз по черзі розкажіть, чи складно було виконувати цю вправу. Які ознаки найчастіше залишаються непоміченими?

Протягом свого життя ми зіткаємося із тим, що зустрічаємо людей, які потребують нашої уваги та підтримки (особливо це стосується дітей), а іноді і самі потребуємо цього. І це цілком нормально.

Вправа «Принципи першої психологічної допомоги (ППД)»

Пропоную вам опанувати оперативні принципи першої психологічної допомоги (ППД). Для цього давайте проведемо коротку рухову вправу, спрямовану на їх запам’ятовування. На кожний принцип я буду показувати характерний жест:

1. Підготуватися – кладемо рук собі на плечі, імітуємо жест «тримати лямки рюкзака».

2. Спостерігати – праву руку піднімаємо до лоба, ніби придивляючись до чогось.

3. Слухати – піднімаємо руки до своїх вух

4. З’єднувати – з’єднуємо обидві руки перед собою в замок.

А зараз я буду називати ці принципи у довільному порядку, а ви показувати відповідну дію.

Вправа «Невдалий слухач».

Мета: демонстрація положення про те, що слухання є важливим чинником комунікації.

Інструкція: учасники об’єднуються у пари «оповідач-слухач». Оповідач протягом 2 хв. розповідає слухачу історії про цікавий випадок зі свого життя або про своє захоплення. Слухач діє відповідно до своєї інструкції. Слухачам роздаються інструкції (роздруковані на папері) . Слухачі не повинні розкривати зміст своєї інструкції оповідачу.

Інструкція слухачу № 1