Стаття. Креолізований текст як засіб формування ключових і предметних компетенцій учнів на уроках літератури

Про матеріал
У контексті шкільної освіти застосування креолізованих текстів потребує посиленої уваги з боку вчителів та вчених-методистів, оскільки креолізовані тексти вдало виконують функцію сучасного уроку зарубіжної літератури – викликати в учня інтерес й бажання самостійно прочитати художній твір. Креолізовані тексти не тільки заохочують до читання. Такий засіб навчання спрямовує школяра на творчий підхід до вивчення програмових творів, є можливість сформувати світогляд. Мета використання на уроці літератури креолізованих текстів – замінити застарілі і примітивні дидактичні засоби, полегшити роботу вчителя, зацікавити вихованців прочитати літературні твори, але ні в якому разі – не замінювати текст.
Перегляд файлу

 

ВСТУП

       Головною метою вивчення навчального предмета «Зарубіжна література» в школі залишається виховання в шкільної молоді високої читацької і загальної культури, естетичного смаку шляхом залучення її до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей. Сприяння формуванню в учнів уявлень про єдність світового літературного, культурного  процесу і в той же час, про самобутність національних особливостей його конкретних складових, неповторність внеску до світової скарбниці людства кожної національної літератури, вивчення якої передбачено чинними програмами. Ця мета реалізується в такому першорядному завданні як стимулювання інтересу до читання в цілому, відчуття краси  та виразності художнього слова, формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок аргументованого оцінювання прочитаного.

      Сьогодні учитель має змогу зацікавити учнів не лише хвилюючою розповіддю про письменника, виразним емоційним читанням художнього твору,  використанням інтерактивних технологій, яскравою мультимедійною презентацією, яка дає можливість учням відчути атмосферу епохи, про яку йдеться на уроці,  доторкнутися до художнього світу і  особистості письменника,  відчути на собі погляди людей з полотен видатних художників або милуватися природою, архітектурою, листати чорновики письменницьких рукописів,  співставляти атмосферу в романі і  в кінофільмі,  емоційно сприймати художні образи учнями, а й створенням і використанням постерів,  коміксів, буктрейлерів, буклетів, скрапбукінгів, навчальних відеофільмів.

       Зовсім по-іншому учні слухають мін-лекцію, пояснення з використанням мультимедійного проектора,  за допомогою якого демонструються цікаві слайди, яскраві схем,  вислови,  цитати,  уривки творів, заочна екскурсія до музею, уривки з екранізації художніх твоpів,  невеличкі реклами творів та літературних героїв. 

       Саме під час вивчення зарубіжної літератури, доцільно активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ ютеризоване навчання, інтерактивні види форми роботи, зокрема креолізовані тексти. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури і являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіо ряду, використання фото- й кіноматеріалів,  малюнків, таблиць, схем текстів та інше, підпорядкованих певній навчальній темі. У сучасних умовах навчання потрібно організовувати таким чином, щоб джерелом знань виступав не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, планшет, мобільний телефон, електронна книга. Учні, відповідно, повинні навчитися осмислювати отриману інформацію, трактувати її,  застосовувати в конкретних умовах: водночас думати, розуміти суть речей, вміти вислови свою особисту думку. Саме цьому сприяють креолізовані тексти.  Інформація, представлена за допомогою креолізованих текстів має бути достовірною, доступною для сприйняття учнями  певного шкільного віку, повною безумовно, цікавою. Тільки тоді дана інформація на уроці зарубіжної літератури виконуватиме головну свою функцію: сприяти зацікавленості учнів учбовим матеріалом, а учителям допомагати впливати на розвиток інтересу до художніх творів зарубіжної літератури, виховання компетентного читача.                                                             Отже, головними завданнями використання на уроках зарубіжної літератури креолізованих текстів є:

  •  дати максимально можливий об’єм знань, економлячи час на уроці;
  • забезпечити сучасний рівень наочності та науковості;
  •  розвивати навички самостійної пошукової та дослідницької діяльності учнів;
  •  розвивати партнерські стосунки «учитель- учень»;
  •  підвищувати пізнавальний інтерес до предмета;
  •  створювати ситуацію успіху для кожного учня.

 І.  Поняття й типологія креолізованих текстів

 

     Дослідники тексту, взагалі, та навчального тексту, зокрема, зазначають, що ця одиниця навчання текстової діяльності становить цілісну систему, організовану відповідно до дидактичних настанов у смисловому, змістовому, мовному та композиційному аспектах навчання. Найважливіша характеристика навчального тексту — це наявність у ньому освітнього, культурологічного, виховного й розвиваючого потенціалу. Більшість навчальних текстів у електронному навчанні становлять креолізовані тексти. Ці тексти мають складну організацію, їм властива багаторівневість і багатоплановість. Вони сформовані внаслідок поєднання елементів, що належать до різних семіотичних систем — вербальної та невербальної. Iконічний компонент становлять ілюстрації (фотографії та малюнки), різні за характером — художньо-образні, декоративні, пізнавальні тощо, а також схеми, таблиці, формули, символічні зображення та ін. Слід відзначити, що на позначення подібних текстів науковці ще не виробили загального терміна. Найвідоміший і найпоширеніший метафоричний термін «креолізований текст» належить Ю.О. Сорокіну та Є.Ф. Тарасову (1990Також існують інші терміни: наприклад, полікодовий текст (Г.В. Ейгер, В.Л. Юхт), ізовербальний комплекс (Бернацька), лінгвовізуальний комплекс (Л.М. Большиянова), ізоверб (Міхєєв), семіотично ускладнений текст (Протченко), відеовербальний текст (Пойманова). За останні роки у слов’янській лінгвістиці з’явилася значна кількість наукових досліджень, присвячених вивченню креолізованих текстів (Ю.О. Сорокін, Є.Ф. Тарасов 1998;Анісімова 2003; Бернацька 2000; А.Г. Сонін 2005, Вашуніна 2006, 2008, 2009; та інші).[4: Ворошилова М. Б.] Найбільша увага була приділена креолізованим текстам у галузях реклами, публіцистики, кіно-мистецтва, меншою мірою — у науковій та навчальній галузях.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Креолізовані тексти тривалий час не привертали до себе уваги мовознавців, хоча ще в 30-ті роки ХХ століття А.А.Реформатський писав про те, що ілюстрація «як особливий структурний момент висловлювання підлягає ведення лінгвіста». Традиційно вузький підхід до тексту, що обмежує його природу лише вербальними засобами призводив до того, що дослідження креолізованих текстів зводилося до зображення в рекламі, в афіші.

         Що ж таке креолізований текст?  Креолізований текст це складне текстове утворення. У якому поєднуються вербальні (тобто словесні) та невербальні (що належать до інших знакових систем) елементи. Вони створюють певну візуальну смислову єдність, що комплексно впливає на реципієнта. Тобто це структура змішаного типу, у якому є метою створити якомога кращі вимоги для розуміння тексту представлені вербальні та візуальні засоби передачі інформації.

         Креолізований текст є ілюстрованим текстом,  де вербально виражена інформація, яка комбінується з зображенням: вербальні й зображувальні компоненти утворюють візуальне, структурне, змістове функціональне ціле, що забезпечує комплексний, прагматичний вплив на адресата, зокрема читача. Серед видів креолізованих текстів, що можна запропонувати учням під час вивчення зарубіжної літератури, звертаю увагу на  комікси, буктрейлери, мотиватори на літературну тему, буклети, скрапбукінги, постери.

       Методист О. Ісаєва вважає використання креолізованих текстів одним із засобів активізації читацької діяльності сучасних учнів. Зумовлене це тим, що, по-перше, у більшості школярів відсутній інтерес до читання художньої літератури, по-друге, вони є переважно візуалами за типом сприйняття інформації, а отже, бачать світ через призму різноманітних «картинок», відеозображень .

      Загального переліку креолізованих текстів, які використовуються педагогами в навчальній діяльності, немає, оскільки розвиток сучасних технологій продукує виникнення нових способів візуалізації текстів.

      О. Ісаєва радить сучасному словеснику запропонувати учням роботу з такими видами креолізованих текстів як комікс, буктрейлер, мотиватор на літературну тему, постер на літературну тему, буклет або брошуру про певну книгу або творчість письменника, фотоколаж та логотип на літературну тему, дуддл (заставка для ГУГЛа), скрапбукінг, кардмейкінг . У час активного переосмислення способів донесення літератури до учнів, сучасному вчителю варто було б звернути увагу на формат коміксу, аби надалі мати змогу формувати завзятого, постійного читача.

       Комікси – це жанр, що об’єднує літературу та образотворче мистецтво, представляє собою історії в малюнках. За допомогою такого креолізованого тексту, що є синтезом як образотворчого мистецтва, так і літературного явища, представлено різноманітні твори художньої літератури (пригоди й романтика, фантастика й твори на історичну тематику).  Популярним різновидом коміксу є японські комікси – манги. Відомо, що в Японії манги читають представники різних поколінь. За допомогою такого креолізованого тексту, що є синтезом як образотворчого мистецтва, так і літературного явища, представлено різноманітні твори художньої літератури (пригоди і романтика, фантастика і твори на історичну тематику); – буктрейлер (відеоролик рекламного характеру про книгу, метою якого є популяризація певного твору);

 мотиватор на літературну тему – зображення позитивного змісту, спрямоване на створення мотивації у прочитанні певного художнього твору;

 постер на літературну тему – художньо оформлений плакат, що рекламує певний твір чи письменника;

 буклет або брошура, що містить текстову та графічну інформацію про певну книгу або творчість письменника;

 фотоколаж на літературну тему з метою популяризації конкретного художнього твору або творчості певного письменника; – логотип (оригінальне графічне зображення, що пов’язується з конкретною темою або явищем) на літературну тему;

 “дудл” (заставка для ГУГЛа), присвячена художньому твору або письменнику;

 скрапбукінг (від англ. scraps – дрібні папірчики, записочки, білетики та book – книжка) – це оформлення фотографій, різноманітних вирізок у сторінки та альбоми. Як відомо, укладання таких альбомів на різноманітні теми притаманне багатьом сучасним дівчатам-підліткам. А отже, це може використати і учитель літератури, запропонувавши школярам створити скрапбукінг, присвячений якомусь літературному твору або творчості письменника;

 кардмейкінг (від англ. card – листівка та making – робити) – це створення листівок ручної роботи. Останнім часом цей вид творчої діяльності дизайнерського характеру став хобі достатньо великої кількості молодих людей (переважно дівчат). Тематика таких листівок може бути різноманітною, зокрема і літературною.

      Вербальні і образотворчі компоненти пов’язані на змістовому, змістово-композиційному і змістовно-мовному рівні. Перевага того чи іншого типу зв’язку визначається комунікативним завданням і функціональним призначенням креолізованого тексту в цілому.

      Найбільш автономними щодо вербального тексту є художньо-образні ілюстрації до художнього тексту. Автор вербального тексту і художник-ілюстратор мають одну загальну ціле установку, вони пов’язані єдиною темою, сюжетом, але художник як творча особистість, зі своїм поглядом на речі, хоч формально і йде за сюжетно-композиційною лінією тексту, відображає в ілюстраціях своє бачення предмета зображення. Образотворчий ряд діє на сприймання, сприймається як ціле з меншою напругою, ніж вербальний текст. У такому разі ілюстрації (особливо якщо вони виконані талановитим художником) не просто супроводжують літературний текст, а образно, наочно тлумачать його, тому вони затьмарюють образи, нарисовані словесно, і існують автономно, через них здійснюється сприймання вербального тексту. Багато письменників принципово заперечують ілюстрування своїх творів.

У текстах наукових, науково-технічних образотворчий ряд має інше призначення – пізнавальне. Це такі елементи (формули, символічні зображення, графіки, таблиці, технічні рисунки, геометричні фігури тощо), без яких текст втрачає свою пізнавальну сутність, свою текстуальність, які є смисловими компонентами тексту, що передають основний зміст тексту. Вербальний текст у таких випадках стає лише своєрідною рамкою, вставною ланкою. Образотворчий ряд у вигляді художньо-образних, декоративних, пізнавальних ілюстрацій і вербальний компонент у цілому разом створюють єдиний образ креолізованого тексту як об’єкту вербальної і візуальної комунікації.

 

ІІ.   Креолізований текст як засіб активізації читацької   діяльності учнів

          Креолізовані тексти цікаві тим, що їхнє впровадження в педагогічний процес ефективний на всіх етапах уроку. Так, учитель В. Колосова пропонує використовувати комікси під час етапу актуалізації опорних знань учнів. Таким чином перевірка змісту прочитаного твору відійде від звичайного переказу або фронтального опитування. Педагог пропонує часткове створення коміксу за поданим початком та деякими вже наявними елементами. Такий вид роботи. допомагає розвивати логічне мислення, монологічне мовлення, пам’ять, навички малювання. Під час формування практичних умінь та навичок комікси доречно  створювати після прочитання та обговорення змісту твору. Обов’язковим видом роботи після створення коміксу має бути обговорення результату – створеного коміксу. Результатом роботи учнів над коміксом стають створені та закріплені у свідомості учнів літературні образи, які можна віднести до одного із видів творчої уяви . Учитель, який замислиться над проблемою можливостей коміксу в навчально-виховному процесі, як вважає В. Собкін, зрозуміє його корисність і знайде безліч варіантів застосування не тільки на уроці, а й у позакласній роботі . Педагог може стати посередником між дитиною і коміксом, щоб навчити її читати і розуміти цей художній текст. Крім того, на думку автора, було б корисно вчити дітей малювати комікси, бо це дасть можливість розвивати художньо-творчі та аналітичні здібності дитини, уміння бачити ціле раніше частин, сутність явища чи предмета, відточує техніку роботи з різними матеріалами, зображувальні навички тощо. Можна запропонувати дітям незавершений комікс і попросити їх придумати фінал, або з заданого набору кадрів коміксу скласти власну історію. Ці завдання розвиватимуть творчі здібності учнів та їхнє мислення . Працюючи над створенням коміксу, дитина не тільки буде покращувати вміння малювати, але ще й навчиться виділяти найголовніше в події, явищі, а також удосконалить уміння аналізувати, поділяти на складові. Комікс здатний зробити процес навчання осмисленим, а значить, ефективним. Дитина, яка знає, що таке комікс, уміє його читати й малювати, не просто механічно заучує, а прагне зрозуміти сутність, самостійно здобуває знання .

        Сучасний урок літератури покликаний заінтригувати учня читача, викликати в нього бажання самостійно прочитати художній твір. Цю функцію може виконати такий різновид креолізованих текстів, як буктрейлер. Буктрейлер – відеоролик рекламного характеру про книгу, метою якого є популяризація певного твору. Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама нових книг, просування книг ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до дат і подій.

         Різноманіття буктрейлерів (як за мультимедійним утіленням, так і за концепцією викладення змісту твору) зумовлює потребу їх систематизації. Існує велика кількість класифікацій буктрейлерів: залежно від поставленої мети: бібліотечні та видавничі; за жанром: анонс і відгук; за формою виконання: повноцінний відеоролик та слайд-шоу ; за способом візуального втілення тексту: ігрові, неігрові, анімаційні ; за змістом: розповідні, атмосферні, концептуальні ; за формою: ролик із акторською грою, комп'ютерна графіка або мультиплікація, колаж.

        На уроках літератури може прийти на допомогу скрапбугінг – альбом з фотографіями, фотоколажами, декоративними елементами, картинками, афоризмами. Скрапбукінг можна створювати про письменника, літературного героя. Учні добирають фото, ілюструють самі. Крім фото у таких альбомах присутні якісь пам’ятні для людини речі, наприклад, газетні статті, листівки, квитки, малюнки та інші дрібниці. Основна ідея – зберегти фтографії та інші речі про якісь події, на тривалий термін для майбутніх поколінь. Щоб зацікавити учнів таким видом роботи, можна їх з альбомом, в якому писав О.С.Пушкін свої вірші «прекрасним дамам».

       Як використати скрапбукінг на уроці літератури? Спочатку використати скрап-листівку, скрап-альбом у вигляді наочності, пізніше звернутись до символічного змісту робіт. Робота з символами дозволить поглибити уявлення учнів про героїв творів. Розгадати символи, побачити авторський задум – все це мотивує школярів. Скрапбук допомагає розкрити сенс виучуваної теми. Сторінки такого «альбому» зазвичай оформлюють за певними розділами, художніми напрямами, за творчістю письменника або літературного героя. Створювати скрапбукінг можна своїми руками або на комп’ютері. Наприклад, у шостому класі на заключному уроці по вивченню міфів народів світу створюється скрап-альбом. Кожна група працює над окремою сторінкою: перша  група виготовлятиме сторінки про міфи про створення світу , друга – про богів та героїв Давньої Греції, треті – про Прометея і Геракла, четверті – про самозакоханого Нарциса. Потім сторінки об’єднуються в скрап-альбом.     Основна функція постерів – демонстрація матеріалу. Використання постерів в навчальному процесі сприяє тому, що учні краще сприймають матеріал, підвищується інтерес до предмету, ефективність їх самостійної роботи та впливає на якість формування уміння самостійно працювати з джерелами інформації, дають змогу бачити результат та оцінку своєї праці.     

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ 

Мета використання на уроці літератури креолізованих текстів – замінити застарілі і примітивні дидактичні засоби, полегшити роботу вчителя, зацікавити вихованців прочитати літературні твори, але ні в якому разі – не замінювати текст. Сьогодні у навчанні особливе значення надається самостійній діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань. Вчитель у такому разі є організатором процесу навчання, керівником, консультантом діяльності учнів. Отже, сьогодні учитель має взяти на себе функції PR-менеджера, що рекламує читання та книги, оскільки сучасне життя посилає вчителю літератури різні виклики, і він має реагувати на них, бути конкурентноздатним у сучасному інформативному просторі. Для цього вчителю не треба цуратися тих нових видів діяльності, які здатні шляхом преносу інтересу з одного предмету на інший, враховуючи індивідуальне уподобання школярів, залучити сьогодні інтернет-покоління учнів-візуалів до читання.                                                                                                                                          Дослідники одностайні в тому, що завдяки міцній взаємодії тексту й різноманітних візуальних складників, формується своєрідна мова, яка має різні термінологічні номінації (креолізований, ізовербальний комплекс (ізоверб), гетерогенний (негомогенний) текст, полікодовий текст). Візуалізація тексту, унаслідок чого він стає креолізованим, може бути різноманітною: за допомогою фотографій, малюнків, інфографіки, фотоколажів, діаграм, графіків, схем, відео тощо. Вони можуть передавати різну інформацію: від опису портрету персонажа до виявлення авторської оцінки.  У контексті шкільної освіти застосування креолізованих текстів потребує посиленої уваги з боку вчителів та вчених-методистів, оскільки креолізовані тексти вдало виконують функцію сучасного уроку української літератури – викликати в учня інтерес й бажання самостійно прочитати художній твір. Креолізовані тексти не тільки заохочують до читання. Такий засіб навчання спрямовує школяра на творчий підхід до вивчення програмових творів, є можливість сформувати світогляд.  Під час вивчення зарубіжної літератури можна запропонувати школярам роботу з коміксом, буктрейлером, постером, скрапбукінгом, аудіокнигами й відеофрагментами. Кожен із цих видів текстів має свої особливості створення та безпосереднього використання на уроках, тому їхня ефективність залежить від майстерного й доцільного застосування вчителем.  Потенціал подальшого використання креолізованих текстів вбачається ще й у тому, що візуалізація стимулює в учня осмислення, узагальнення, уточнення образів, забезпечує повноту й цілісність їх сприйняття різних тематичних пластів у системі літературної освіти.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Дем’яненко О.О. Сучасна світова література в особах та медіа середовище: вплив мульт- та кіно екранізацій на сучасного читача [Електронний ресурс] / О.О.Дем’яненко // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Медіа освіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття: проблеми, досягнення і перспективи». – Режим доступу до матеріалів : http://conf-hano.at.ua/
  2. Ісаєва О.О. Вивчення літератури в цифрову епоху: про реалії сьогодення і перспективи в майбутньому// Всесвітня література в школах України. – 2016. – № 1 (415). – С. 3-8.
  3. Ісаєва О.О. Креолізований текст на уроках світової літератури як фактор активізації читацької діяльності// [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://ozonlit.org/kreolizovanyj-tekst-na-urokah-svitovoji-literatury-yak-faktor-aktyvizatsiji-chytatskoji-diyalnosti
  4. Капранова М.Н. Як підготувати сучасний урок /М.Н.Капранова//Педагогічна майстерня. – 2013.- с.16-20
  5. Коритнікова Н.М. Інформаційно-комунікаційні технології для формування ключових компетентностей учнів / Н.М.Коритнікова// Педагогічна майстерня. – 2012. - №11. – с.2-8
  6. Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти /В.М.Мадзігон. – Київ: Либідь, 2006.-105с.
  7. Мірошніченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах/ Л.Ф.Мірошніченко. – Київ: Ленвіт, 2000.- 320 с.
  8. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання/ О.І.Пометун. – Київ: Ранок, 203. – 210 с.
  9. Яременко Наталія. Зробіть гру захоплюючою/ Наталія Яременко //Шкільний світ. – 2005. - №42. –с.4-10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток1

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
31 жовтня 2021
Переглядів
1498
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку